Шановні учасники судових проваджень, юристи - практики! Пропонуємо до Вашої уваги підбірку правових позицій Судової палати у господарських справах Верховного Суду України, Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України та Вищого господарського суду України, які є важливими при розгляді справ про банкрутство, підготовлену суддею-спікером господарського суду Одеської області Лілією Грабован.
За умови порушення провадження у справі про банкрутство боржника особливістю вирішення таких спорів є те, що вони розглядаються та вирішуються господарським судом без порушення нових справ, що узгоджується із загальною спрямованістю Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», який передбачає концентрацію всіх спорів у межах справи про банкрутство задля судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна боржника до ліквідаційної маси та проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів.
Правова позиція Судової палати у господарських справах та Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України у справі №3-952гс15 від 24.02.2016р.
Саме по собі постановлення господарським ухвали про ліквідацію юридичної особи – боржника за основним зобов’язанням і його виключення з ЄДРПОУ не призводить до припинення зобов’язання іпотекодавця з виконання забезпеченого іпотекою зобов’язання, адже до цього іпотекодержателем було реалізовано його право на звернення стягнення на іпотечне майно, оскільки боржник належним чином не виконував узяті на себе зобов’язання з погашення боргу.
Постановлення господарськими судом ухвали про ліквідацію юридичної особи – боржника за основним зобов’язанням і його виключення з Реєстру не припиняє поруки, якщо кредитор до виключення боржника з цього Реєстру реалізував своє право щодо поручителя, пред’явивши до нього позов.
Правова позиція Судової палати у господарських справах та Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України у справі №3-1135гс15 від 23.12.2015р.
Системний аналіз норм Закону про банкрутство свідчить, що задоволення вимог кредиторів, у тому числі забезпечених заставою майна боржника, може відбуватися тільки на стадії ліквідаційної процедури в порядку та у спосіб, що передбачені Законом про банкрутство.
На відміну від положень ч.8 ст.23 Закону про банкрутство, якими визначено, що спори боржника з поточними кредиторами вирішуються шляхом їх розгляду в позовному провадженні господарським судом, який розглядає справу про банкрутство, норми ч.4 ст.10 цього Закону прямо не встановлюють порядок розгляду майнових спорів, стороною яких є боржник, в окремому позовному провадженні, у зв’язку з чим такі майнові спори підлягаю розгляду судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, та саме в межах цієї справи.
З огляду на імперативну норму п.15 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», кредитор з грошовими вимогами з виплати заробітної плати звільнений від сплати судового збору під час розгляду справи про банкрутство в усіх судових інстанціях.
_03_03.png)
