flag Судова влада України

Єдиний Контакт-центр судової влади України 0-800-501-492

Історія створення та діяльності господарського суду Одеської області

Говорячи про історію становлення і розвитку Господарського суду Одеської області слід зазначити, що ця історія невід’ємна від історії самого господарського судочинства у нашій країні.

Створена наприкінці XVIII століття Одеса бурно розвивалась, становилася важливим центром внутрішньої і міжнародної торгівлі. Через неї йшли товари з Росії на Схід і Захід, та у зворотному напрямку. Під час здійснення торгівельних угод між комерційними компаніями та підприємцями дуже часто виникали спори. Для їх розв’язання у 1807р. у нашому місті був утворений комерційний суд. З ініціативи герцога де Ришельє 10 березня 1808 року був прийнятий Перший Статут комерційного суду для міста Одеси. Пізніше комерційні суди були створені у Феодосії (1819р.) та в Ізмаїлі (1824р.)

Подальшим етапом в історії арбітражного судочинства став указ Імператора Російської імперії Миколи І від 14 травня 1832 року про створення комерційних судів з особливою компетенцією.

Комерційні суди розглядали торговельні і вексельні справи, справи про неспроможність, характерною особливістю судочинства у комерційних судах була швидкість та оперативність у розгляді справ.

Так було створено систему комерційних судів Російської імперії – попередників сучасних арбітражних судів, які проіснували до 1917року.

Період з 1917р. по 1920р. непростий, але дуже важливий для України, для її відродження, разом із державними інституціями відбуваються зміни і у судовій системі.

Радянська влада Декретом про суд №1 повністю ліквідувала комерційні суди Санкт-Петербургу та Москви у листопаді 1917 році.

Одеський комерційний суд був ліквідований постановою Народного секретаріату УНР 4 січня 1918 року, але у зв’язку з частими змінами влади в той час Одеський комерційний суд з перервами проіснував до лютого 1920 року.

У період Директорії нові комерційні суди не створювалися з причин складної зовнішньополітичної та внутрішньої ситуації в Україні.

В період громадянської війни необхідність в існуванні судів, які б розглядали господарські спори, відпала і лише відповідно до Положення від 6 червня 1924 року були створені арбітражні комісії, в центрі – Вища Арбітражна Комісія при Українській економічній Раді та на місцях – при губернських економічних Радах. Поряд із державними арбітражними комісіями в той час діяли Арбітражна комісія при Вищій раді Народного господарська та арбітражні комісії при її місцевих органах.

Після закінчення громадянської війни й переходу до нової економічної політики умови діяльності господарських організацій докорінно змінилися. Господарською реформою, що почалася з кінця 1921р., впроваджується комерційний розрахунок, підприємствам надається певна оперативна й майнова самостійність, взаємовідносини між підприємствами та іншими господарськими організаціями починають базуватися на договірних засадах. На зміну майже повній натуралізації приходять товарно-грошові відносини та інші категорії, пов'язані з чинністю закону вартості. За цих умов назріває необхідність у створенні спеціальних органів для врегулювання всіх непорозумінь і протиріч, що виникають у взаємовідносинах підприємств і організацій, оскільки кількість спірних питань зростає і розгляд їх відвертає вищі органи державного управління від вирішення інших питань.

Такими органами стали арбітражні комісії.

За характером діяльності арбітражні комісії нагадували суди. Провадження в них здійснювалося за правилами цивільно-процесуальних кодексів союзних республік із деякими відхиленнями, що обумовлювалися особливостями підвідомчих арбітражним комісіям справ. Останні розглядалися колегіально головуючим і двома членами арбітражної комісії. Один із арбітрів мав бути юристом, другий – господарником. Рішення місцевих арбітражних комісій можна було оскаржити у Вищу арбітражну комісію при Економічній Раді союзної республіки.

5 червня 1931 року Раднарком УСРР прийняв постанову «Про державний арбітраж УСРР», на підставі якої і був утворений державний арбітраж Одеської області. Поява державних арбітражів була пов’язана з переходом на госпрозрахункові методи господарювання й організацією зав’язків на основі договорів. До їх компетенції були віднесені спори щодо укладених договорів, а також інші майнові спори між установами, підприємствами і організаціями усуспільненого сектора в УСРР. Головними арбітрами в державному арбітражі Одеської області були: у період з травня 1960 року по березень 1979 року - Абрамов Микола Олександрович, у період з березня 1979 року по вересень 1989 року – Глєбов Володимир Іванович.

Знаменною подією у житті колективу Арбітражного суду стало призначення арбітрів (у майбутньому суддів) Верховною Радою України. На цю посаду були призначенні із працюючих арбітрів В.А. Павлова, І.Г.Комарова, В.З. Юдова, А.Н.Жукова, В.Б.Туренко, Л.В. Продаєвич, а також новопризначені на цю посаду Б.О.Бахарєв, Т.А.Величко, Н.О.Горячук, В.І.Жеков, В.Н.Коваленко, О.Л. Панченко, В.Т. Пироговський, Л.Г. Трачук. На посаду арбітра та першого заступника голови арбітражного суду було призначено Мазура Дмитра Тимофійовича.

Зміни в організаційній структурі та залежність від органів виконавчої влади не змогли забезпечити неупереджене та ефективне правосуддя в умовах зародження ринкової економіки. Саме тому 4 червня 1991 року Верховною Радою Української СРСР був прийнятий Закон „Про арбітражний суд”, внаслідок чого відбулось перетворення арбітражу в незалежний судовий орган для здійснення правосуддя в господарських відносинах.

Першим головою арбітражного суду Одеської області став Постолатій Володимир Якович, який займав цю посаду з вересня 1989 року по лютий 1997 року. З серпня 1998 року Арбітражний суд Одеської області очолив Віхров Борис Борисович, який трагічно загинув у травні 1999 року. У травні 1999 року головою арбітражного суду Одеської області був обраний Балух Валерій Сергійович.

Згідно із Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про арбітражний суд» від 21.06.2001 року №2538-ІІІ арбітражний суд Одеської області перейменований в Господарський суд Одеської області.

Указом Президента України від 11.07.2001р. №511/2001 «Про утворення апеляційних господарських судів та затвердження мережі господарських судів України» утворено Господарський суд Одеської області та затверджено кількісний склад суддів Господарського суду Одеської області.

Указом Президента України від 15.07.2002р. №644/2002 «Про призначення голови, перших заступників та заступників голів господарських судів України» головою Господарського суду Одеської області призначений Продаєвич Валентин Олександрович, який очолював суд з липня 2002 року по жовтень 2011 року.

У період з 01.11.2011р. по 11.04.2014р. Господарський суд Одеської області очолював Волков Роман Володимирович.

8 квітня 2014 року Верховна Рада ухвалила Закон №1188-18 «Про відновлення довіри до судової влади в Україні», який набрав чинності 11 квітня 2014 року. Закон спрямований на утвердження в суспільстві верховенства права та законності, відновлення довіри до судової системи України.

З дня набрання чинності цього Закону вважаються такими, що звільнені з адміністративних посад, голови вищих спеціалізованих судів, їх заступники, голови апеляційних судів, їх заступники, голови місцевих судів та їх заступники. На виконання зазначеного Закону, Волков Р.В. - звільнений з посади голови суду з 11.04.2014 року.

14.04.2014р. у відповідності до частини другої статті 20 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (в редакції Закону України «Про відновлення довіри до судової влади в Україні» від 08 квітня 2014 року № 1188-VII), шляхом таємного голосування більшістю від кількості суддів, які працюють у відповідному суді, зборами суддів обрано голову Господарського суду Одеської області - Петрова Володимира Степановича.

04.07.2014р. зборами суддів Господарського суду Одеської області обрано заступника голови Господарського суду Одеської області – Власову Світлану Георгіївну.

03.04.2015р. зборами суддів Господарського суду Одеської області, за підсумками таємного голосування, очільником Господарського суду Одеської області став Петров Володимир Степанович.

24.06.2015р. зборами суддів Господарського суду Одеської області, було обрано Власову Світлану Георгіївну на посаду заступника голови Господарського суду Одеської області.

05.04.2017р. відбулись збори суддів Господарського суду Одеської області щодо обрання голови суду. Так за результатами таємного голосування більшістю суддів було висловлено свою довіру Петрову Володимиру Степановичу.

15.08.2018р. відбулись збори суддів Господарського суду Одеської області, на яких за результатами таємного голосування суддю Демешина Олександра Анатолійовича було обрано заступником голови суду.

Враховуючи Закон України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» наказом Державної судової адміністрації України №91 від 26.06.2014р. кількісний склад суддів Господарського суду Одеської області було збільшено до 38 суддів.

Наказом Державної судової адміністрації України «Про визначення кількості суддів у господарських судах України» №842 від 08.08.2017р. кількість суддів у Господарському суді Одеської області складає 35 суддів.

Організаційне забезпечення діяльності Господарського суду Одеської області здійснює апарат суду, який очолює керівник апарату - Вінцевська Олена Олегівна.

Апарат Господарського суду Одеської області діє відповідно до Закону України “Про судоустрій та статус суддів “ та Закону України “Про державну службу”. До структури апарату суду входять помічники суддів та відділи: відділ контролю та організаційного забезпечення діяльності суду, відділ документального забезпечення (канцелярія), відділ управління персоналом, фінансово-економічний відділ, статистичний відділ, аналітично-інформаційний відділ, відділ державних закупівель та господарського забезпечення.

Робота Господарського суду Одеської області спрямована на суворе дотримання закріплених ст.129 Конституції України основних засад судочинства, виконання завдань покладених державою Україна на господарські суди: захист прав та охоронюваних законом інтересів учасників господарських правовідносин; сприяння зміцненню законності у сфері господарських відносин; внесення пропозицій, спрямованих на вдосконалення правового регулювання господарської діяльності, поліпшення організаційно-кадрової роботи та зміцнення виконавчої дисципліни.