Державний збір, який надходить до Державного спеціалізованого фонду фінансування загальнодержавних витрат на авіаційну діяльність, формує загальнодержавні витрати на авіаційну діяльність, здійснення яких проводиться відповідно до Бюджетного кодексу України та Закону України «Про Державний бюджет України», та є обов’язковим для всіх суб’єктів авіаційної діяльності платежем за надання певних видів державних послуг. Зазначений платіж перераховується до Державного бюджету України та є його складовою частиною. Контроль за забезпеченням надходження та використання таких коштів Фонду покладено на уповноважений орган із питань цивільної авіації, таким органом є Державна авіаційна служба.
Отже, за наведеними ознаками, Державіаслужба охоплюється визначенням суб’єкта владних повноважень, здійснення яким владних управлінських функцій в межах наданих повноважень призводить до виникнення правовідносин, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів.
Так, згідно з ч.2 ст.1 Цивільного кодексу України до майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до положень ч.1 ст.4 Господарського кодексу України не є предметом регулювання цього Кодексу, зокрема, фінансові відносини за участі суб’єктів господарювання, що виникають у процесі формування та контролю виконання бюджетів усіх рівнів.
Оскільки державний збір, стосовно якого заявлено вимогу про стягнення з відповідача, є платежем до Державного бюджету України, а отже, доходом державного бюджету, відносини між сторонами спору є такими, що виникли із бюджетного законодавства, тому вони не можуть регулюватися нормами ЦК і ГК України.
_03_03.png)
