Спонукання до укладення договору про експлуатацію залізничної під’їзної колії, – правова позиція Верховного Суду України

    Фабула судової справи: належна позивачу під’їзна колія примикає до під’їзної колії відповідача, позивач не може отримати залізничні вагони на свої колії до місць навантаження-вивантаження інакше, як шляхом проїзду через спірну залізничну під’їзну колію, в свою чергу відповідач ухиляється від укладання договору. Рішенням судів попередніх судових інстанцій позовні вимоги задоволені.

    Забезпечуючи єдність судової практики Верховним Судом України зазначено, що оскільки залізничні під’їзні колії, з’єднані із загальною мережею залізниць безперервною рейковою колією, призначеною для транспортного обслуговування одного або кількох підприємств у взаємодії із залізничним транспортом загального користування, то відносини щодо транспортного обслуговування між підприємством, якому належать ці залізничні під’їзні колії, та контрагентами – підприємствами, що мають у межах цієї залізничної під’їзної колії свої залізничні колії, які до неї примикають, оформлюються відповідним договором. У разі виникнення ускладнення у договірному процесі як у вигляді ухилення або відмови в укладенні договору в цілому, так і у вигляді непогодження його окремих умов, можливість звернення до суду з метою вирішення такого спору між контрагентами прямо передбачена Господарським кодексом України.

     Разом із тим, за змістом статті 180 ГК України істотною умовою господарського договору є, зокрема, предмет договору, в тому числі і його якість (в даному випадку технічний стан залізничної під’їзної колії).

     Так відповідач упродовж розгляду справи у всіх судових інстанціях зазначав про те, що спірна залізнична під’їзна колія перебуває в непридатному для експлуатації стані, на підтвердження чого надано ряд документів.

     Проте, вирішуючи спір, суди всіх інстанцій на зазначені вимоги чинного законодавства уваги не звернули, оскільки, з урахуванням особливого статусу спірного об’єкта (об’єкт залізничної інфраструктури) не з’ясували технічного стану спірної залізничної під’їзної колії і можливості її експлуатації у подальшому згідно з умовами договору, визнаного укладеним за рішенням суду. Тобто, суди належним чином не з’ясували обставини, які мають значення для правильного вирішення спору, не надав відповідної правової оцінки запереченням відповідача та наданим ним доказам.

     За таких обставин висновки про наявність правових підстав для задоволення позову є передчасним.

    Постанова Верховного Суду України у справі №3-480гс17 від 12.07.2017р. (посилання)