Правова позиція Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду

Реєстрація права власності на самочинне будівництво за особою (що здійснила таке будівництво) не змінює правовий режим такого будівництва 

Фабула судової справи: Міськрада звернулась до господарського суду з позовом до ТОВ (далі- Відповідач), в якій просила: 

1) визнати протиправним та скасувати рішення про держреєстрацію за Відповідачем права власності на спірний об`єкт нерухомості (самочинно збудовану споруду); 

2) зобов`язати Відповідача звільнити земельну ділянку комунальної власності шляхом демонтажу самочинно збудованої споруди.

Позовні вимоги були вмотивовані протиправністю проведення реєстрації за Відповідачем спірного нерухомого майна (на підставі декларації про готовність об`єкта до експлуатації), який є самочинним будівництвом, і збудований без належної дозвільної документації та без будь-яких прав на земельну ділянку.

Рішенням господарського суду, залишеним без змін постановою суду апеляційної інстанції, позовні вимоги було задоволено повністю.

Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій було встановлено, зокрема, що земельна ділянка, на якій перебуває спірний об`єкт нерухомості належить територіальній громаді міста. Відповідне рішення щодо передачі Відповідачу у власність або користування цієї земельної ділянки не приймалось. З огляду на наведене, суди дійшли висновку про незаконність здійснення реєстрації права власності за Відповідачем наведеного нерухомого майна, яке вважається самочинно збудованим об`єктом, наявність якого на земельній ділянці порушує інтереси територіальної громади на розпорядження та користування цією ділянкою, тому самочинно збудований об`єкт повинен бути знесений особою, яка здійснила таке будівництво.

При цьому, господарськими судами було зауважено, що декларація про готовність об`єкта до експлуатації (на підставі якої було проведено реєстрацію права власності на самочинне будівництво за Відповідачем), не легітимізує проведення будівництва (наведені висновки було неодноразово викладено у постановах Верховного Суду від 17.04.2018 у справі №924/623/16, від 29.08.2019 у справі №910/551/18, від 03.12.2019 у справі №916/2553/18, від 29.01.2020 у справі №642/1536/17-ц). 

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суд було залишено без змін судові рішення господарських судів попередніх інстанцій.

Також, колегією суддів касаційної інстанції було визнано безпідставними доводи Відповідача стосовно відсутності у представника Позивача повноважень діяти від імені Міськради у порядку самопредставництва.

Так, Верховним Судом було наголошено, що для визнання особи такою, що діє у порядку самопредставництва:

• необхідно щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи без додаткового уповноваження;
• з процесуального закону не випливає, що відсутність в ЄДР відомостей про особу, що підписала позовну заяву, позбавляє її права на підписання такої заяви.

(Постанова КГС ВС від 27.10.2021 у справі №920/751/20)