Правова позиція Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду

Правова позиція Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Витрати на правову допомогу не є тотожними реальним збиткам та не набувають відповідних ознак унаслідок нереалізації права на їх відшкодування

Фабула судової справи: ТОВ звернулось до господарського суду з позовом до органу ДПС про стягнення грошових коштів, сплачених ним за послуги адвоката згідно з договором про надання правової допомоги у зв’язку із розглядом адміністративної справи №640/20808/18 та під час виконання рішення суду в адміністративній справі.

Рішенням господарського суду, залишеним без змін постановою суду апеляційної інстанції у задоволенні позову було відмовлено.

Зокрема, господарськими судами було встановлено, що за правовою природою витрати на правову допомогу, які ґрунтуються на договірних відносинах і можуть бути відшкодовані виключно у спосіб, передбачений процесуальним законодавством, не є тотожними реальним збиткам та не набувають відповідних ознак унаслідок нереалізації права на їх відшкодування у передбаченому законом порядку (аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 19.09.2019р у справі №925/245/19).

З наведеними висновками судів попередніх інстанцій погодилась колегія суддів касаційної інстанції.

При цьому, зазначивши, що витрати на правову допомогу є судовими витратами, які відшкодовуються в порядку, передбаченому відповідним процесуальним законом, їх не можна визнати збитками чи шкодою у розумінні положень цивільного законодавства України й вони не можуть бути стягнуті за позовною вимогою в іншому провадженні (аналогічну правову позицію закріплено у постановах Верховного Суду України від 20.05.2009 р у справі № 6-3261св08, від 27.01.2010 р у справі № 6-11633св09, від 03.02.2010 р у справі № 6-15773св09 ).

Також, Верховним Судом було зауважено, що відповідно до п.6.19 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.04.2020р у справі №925/1196/18, процесуальні витрати, понесені у судовому провадженні, не є збитками, що можуть бути стягнуті шляхом подання цивільного позову; такі витрати розподіляються виключно за правилами, встановленими процесуальним законодавством (п.29 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21.11.2018р у справі № 462/6473/16-ц за провадженням № 14-400цс18, п.45 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.12.2019р. у справі № 688/2479/16-ц за провадженням № 14-447цс19, п.20 постанови Великої Палати Верховного Суду від 29.05.2019р. у справі №489/5045/18 за провадженням № 14-191 цс 19).

 (постанова КГС ВС у справі №910/12945/19 від 01.06.2020р.)