Правова позиція Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду

Правова позиція Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Щодо надання Банком органу АМК України інформації, яка становить банківську таємницю

Фабула судової справи: Банк звернувся до господарського суду з позовом до територіального відділення АМК України (далі- Відділення) про визнання недійсним його рішення «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу» (далі - Рішення АМК).

Позовна заява мотивована тим, що Рішення АМК прийнято з порушенням норм спеціального законодавства, яким врегульовано порядок здійснення банківської діяльності.

Рішенням господарського суду, залишеним без змін постановою суду апеляційної інстанції, в задоволенні позову було відмовлено. Судові акти вмотивовані відсутністю визначених законом підстав для визнання Рішення АМК недійсним (зокрема, мало місце порушення Банком приписів п.14 ст.50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді подання інформації в неповному обсязі до Відділення на вимогу його голови у встановлений ним строк, внаслідок наведеного на Банк було накладено штраф у розмірі 13 600 грн.).

Залишаючи без змін судові акти попередніх інстанцій, Верховним Судом було враховано положення норм чинного законодавства, а також фактичні обставини справи. Зокрема, зазначено, що Відділення у межах наданих йому повноважень мало право витребувати у Банка відповідну інформацію (необхідну для розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції іншими суб`єктами господарювання), а Банк, зі свого боку, зобов`язаний був надати таку інформацію у встановлений строк. Так, саме орган Антимонопольного комітету України визначає форму, спосіб та строк надання інформації, необхідної для виконання завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції.

З огляду на наведене, Верховним Судом було зазначено, що попередні судові інстанції, встановивши обґрунтованість висновків Відділення стосовно наявності в діях Банку порушень законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді неподання інформації АМК у встановлені його Головою строки, за що в межах розміру, визначеного Законом України «Про захист економічної конкуренції», накладено штраф, - дійшли обґрунтованих висновків стосовно відсутності передбачених статтею 59 названого Закону підстав для визнання оспорюваного Рішення АМК недійсним, а тому й правомірно відмовили Банку в задоволенні його позову.

При цьому, доводи Банку щодо правомірності відмови ним у наданні інформації на вимогу Відділення, яка становить банківську таємницю з посиланням на приписи ст.ст.60, 62 Закону України "Про банки і банківську діяльність" Касаційним господарським судом було відхилено з огляду на те, що спірні правовідносини регулюються саме нормами антиконкурентного законодавства, які в даному випадку є спеціальними стосовно загальних законодавчих приписів щодо банківської таємниці (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20.02.2018р зі справи №910/8001/17).

 (постанова КГС ВС від 16.01.2020р. у справі №922/1203/19)