Правова позиція Великої Палати Верховного Суду: «Участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції»

Фабула судової справи. Громадянин звернувся до суду із позовом до Приватного нотаріуса про:

-визнання незаконними дій Приватного нотаріуса щодо проведення державної реєстрації права власності за Банком на іпотечне нерухоме майно;

-визнання протиправним та скасування рішення Приватного нотаріуса про державну реєстрацію права власності на вказане майно.

Позовні вимоги вмотивовані, зокрема, відсутністю підстав для переходу права власності до Банку на іпотечне нерухоме майно, з огляду на незаконність дій Приватного нотаріуса.

Місцевими судами першої та апеляційної інстанцій було встановлено необхідність закриття провадження у справі, внаслідок оскарження дій Приватного нотаріуса, який у межах спірних правовідносин діяв як суб'єкт владних повноважень, у зв'язку із чим такий спір є віднесеним до адміністративної юрисдикції. При цьому, судами було встановлено, що питання про визнання права власності на предмет іпотеки позивачем не порушувалось. Так, Суди посилались на правові позиції, викладені у постановах:

-Великої Палати Верховного Суду від 14.03.2018р. у справі №619/2019/17, від 04.04.2018р. у справі №826/9928/15, від 16.05.2018р. у справі №826/4460/17;

-Верховного Суду України у постанові від 25.04.2017р. у справі №21-3197а16.

Між тим, з наведеними висновками не погодилась Велика Палата Верховного Суду, зазначивши про наявність підстав для скасування вказаних судових рішень, внаслідок неврахування судами характеру спірних правовідносин, направлених на перевірку законності дій іпотекодержателя з дотримання порядку звернення стягнення на предмет іпотеки. У даному випадку спір пов'язаний з реалізацією іпотекодержателем своїх прав на предмет іпотеки, процедура якої передбачає їх здійснення лише за участі нотаріуса (державного чи приватного) або державного реєстратора, дії якого оскаржуються опосередковано через неправомірність дій іпотекодержателя.

Верховним Судом було зауважено, що сама по собі участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Тому, спірні правовідносини пов'язані із реєстрацією майнових прав, що виникли на підставі договірних відносин між позивачем та Банком безпосередньо впливають на цивільні права вказаних суб'єктів щодо нерухомого майна, а вимоги до Приватного нотаріуса витікають (є похідними) саме із цивільних правовідносин та пов'язані з їх реалізацією, тому спірні правовідносини пов'язані із реєстрацією майнових прав, що виникли на підставі договірних відносин між позивачем та Банком, безпосередньо впливають на цивільні права вказаних суб'єктів щодо нерухомого майна, а вимоги до Приватного нотаріуса витікають (є похідними) саме із цивільних правовідносин та пов'язані з їх реалізацією. При цьому, судам необхідно з'ясовувати, у зв'язку з чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду.

Таким чином, вимоги до Приватного нотаріуса мають розглядатися судами господарської або цивільної юрисдикції залежно від суб'єктного складу сторін спору, як такі, що є похідними від спору щодо такого майна.

З огляду на викладене, Велика Палата Верховного Суду зазначила про безпідставність застосування судами першої та апеляційної інстанцій правових позицій, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04.04.2018р. у справі №826/9928/15 та від 16.05.2018р. у справі №826/4460/17, оскільки Великою Палатою Верховного Суду від них вже було відступлено у справі №823/2042/16.

Враховуючи наведене, Велика Палата Верховного Суду вирішила відступити від правових висновків, викладених у:

1)Постанові ВП ВС від 14.03.2018р. у справі № 619/2019/17;

2)Постанові ВСУ від 25.04.2017р. у справі №21-3197а16.

Постанова Великої Палати Верховного Суду у справі №755/10947/17 від 30.01.2019р. (посилання http://reyestr.court.gov.ua/Review/79834955)