Зняття арешту з майна, накладеного в рамках кримінального провадження, розглядається у встановленому кримінальним процесуальним законодавством порядку, - правова позиція Великої Палати Верховного Суду

Фабула судової справи: в рамках цивільного судочинства були розглянуті по суті вимоги фізичної особи до управління Національної поліції, сервісного центру міністерства внутрішніх справ про усунення перешкод у здійсненні права власності шляхом зняття заборони на проведення реєстраційних операцій.

Скасовуючи рішення попередніх інстанцій та закриваючи провадження у цивільній справі Велика Палата Верховного Суду зазначила, що неправильно застосовано норми процесуального права, а саме статті 15, 16 ЦПК України та положення КПК України у редакціях, чинних на час подання позову до суду, оскільки обмеження у здійсненні права власності позивача відбулися при проведенні досудового розслідування у порядку кримінального судочинства згідно з постановою слідчого. Оцінку правомірності процесуального документа, ухваленого в порядку кримінального судочинства, не може бути надано у порядку іншого, а саме цивільного судочинства, оскільки КПК України передбачено порядок оскарження рішень, дій та бездіяльності органу досудового розслідування.

Так, за наявності кримінального провадження власник чи інший володілець майна може звернутися до суду за захистом свого порушеного, невизнаного чи оспорюваного права власності у загальному порядку, якщо такий спір є спором цивільним.

У разі, якщо право власності особи порушене у кримінальному провадженні, така особа, навіть за умови, що вона не є учасником кримінального провадження, має право на звернення з клопотанням про скасування арешту та вирішення інших питань, які безпосередньо стосуються її прав, обов'язків чи законних інтересів, у порядку, передбаченому КПК України. Велика Палата Верховного Суду при розгляді цієї справи керувалася тим, що вказані правовідносини виникли за дії КПК України від 1960 року. Порядок накладання арешту на майно та скасування арешту було урегульовано у статтях 126, 234 КПК України від 1960 року. Після набрання чинності КПК України від 2012 року, на час звернення до суду з цивільним позовом позивач мав право захистити свої права відповідно до норм КПК України, у порядку кримінального судочинства.

Постанова Великої Палати Верховного Суду у справі №461/233/17-ц (провадження №14-326цс18) від 17.10.2018р. (посилання http://reyestr.court.gov.ua/Review/77361936)