Позовні вимоги про визнання недійсним рішення суб’єкта владних повноважень у сфері земельних відносин, як окремий спосіб захисту поновлення порушених прав, може бути предметом розгляду в межах цивільного чи господарського судочинства, - позиція ВП ВС

Велика Палата Верховного Суду відступила від правового висновку, викладеного в постанові Верховного Суду України від 11.11.2014р. №21-405а14, в якому зазначено, що у разі прийняття органом місцевого самоврядування (як суб'єктом владних повноважень) ненормативного акта у сфері земельних відносин, що застосовується одноразово та який після реалізації вичерпує свою дію фактом його виконання і з прийняттям якого виникають правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів (зокрема, рішення про передачу земельних ділянок у власність, укладання договору оренди), позов, предметом якого є спірне рішення органу місцевого самоврядування, не повинен розглядатися, оскільки обраний позивачем спосіб захисту порушених прав не забезпечує їх реального захисту.

За висновком Великої Палати Верховного Суду від 30.05.2018р. у справі №923/466/17 (провадження №12-89гс18), відновленням становища, яке існувало до порушення, є також визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування. На підставі оскаржуваного рішення ради було здійснено державну реєстрацію права власності на спірну земельну ділянку, отже, вимоги про визнання оспорюваного рішення недійсним, як окремий спосіб захисту поновлення порушених прав, можуть бути предметом розгляду в судах. Так, розгляд позову про визнання спірного рішення ради недійсним без заявлення вимоги про визнання недійсними правовстановлюючих документів, виданих на підставі зазначеного рішення щодо права користування земельною ділянкою, вплине на законність таких документів та відновить порушені права для користувачів спірної земельної ділянки.

Отже, особа, законний інтерес або право якої порушено, може скористатися способом захисту, який прямо передбачено нормою матеріального права. На таку особу (позивача) не можна покладати обов'язок об'єднання вимог про визнання протиправним і скасування рішення органу місцевого самоврядування та вимог про скасування правовстановлюючих документів на земельну ділянку, укладених (виданих) на підставі такого рішення.

В контексті вищевикладеного слід зазначити й про правову позицію Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018р. у справі №128/1435/16-а (провадження №11-446апп18), якою визначено юрисдикцію розгляду таких спорів. Так, спір у таких правовідносинах не є публічно-правовим та не належить до юрисдикції адміністративних судів, оскільки з огляду на характер спору, суб’єктний склад правовідносин, предмет та підстави заявлених вимог такий спір має вирішуватись за правилами цивільного чи господарського судочинства.

Постанова Великої Палати Верховного Суду у справі №923/466/17 (провадження №12-89гс18) від 30.05.2018р. (посилання http://reyestr.court.gov.ua/Review/74506122)

Постанова Великої Палати Верховного Суду у справі №128/1435/16-а (провадження №11-446апп18) від 22.08.2018р. (посилання http://reyestr.court.gov.ua/Review/76077053)