Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Згідно із ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до ст.87 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній до 15.12.2017) повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, представникам сторін і третіх осіб, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.
Тобто, даною статтею чітко визначено обов'язок суду надсилати повне рішення та ухвали тільки вищевказаним учасникам процесу, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні.
Обов'язок надсилання повного рішення для осіб, які були присутні при оголошенні вступної та резолютивної частини рішення, вказаний Кодекс у наведеній редакції не містив.
З урахуванням зазначеного, Верховним Судом визнано обґрунтованими висновки суду апеляційної інстанції про відмову товариству у поновленні строку на апеляційне оскарження, оскільки матеріали справи свідчать про те, що представник відповідача приймав участь в судовому засіданні Господарського суду в день оголошення вступної та резолютивної частини рішення, отже був обізнаним з результатами розгляду справи судом та строками на його оскарження, а тому мав достатньо часу для своєчасного отримання рішення та його оскарження.
Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно із п.41 рішення від 03.04.2008р. у справі «Пономарьов проти України», Європейський суд з прав людини зазначив наступне:
«Суд зазначає, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, як у цій справі, де нібито складне економічне становище перешкоджало відповідачу сплатити державне мито (див. пункти 19 та 20 вище), таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності, так як і перегляд в порядку нагляду. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте, навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, рішення у справі «Олександр Шевченко проти України» (974_256) (Aleksandr Shevchenko v. Ukraine), заява №8371/02, п.27, рішення від 26 квітня 2007 року, та «Трух проти України» (Trukh v. Ukraine) (ухвала), заява №50966/99, від 14 жовтня 2003 року). У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata, особливо як у цій справі, коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків».
Таким чином вказане рішення Європейського суду з прав людини судом касаційної інстанції застосовано у даній справі як джерело права.
При цьому, Судам необхідно враховувати, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов'язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989р. у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі у справі №904/8027/17 від 26.04.2018р. (посилання http://reyestr.court.gov.ua/Review/73700022)
Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі у справі №904/7505/17 від 26.04.2018р. (посилання http://reyestr.court.gov.ua/Review/73869052)