Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Фабула судової справи: підприємство звернулось до господарського суду з позовом до міської ради про внесення змін до договору оренди земельної ділянки щодо стосуються оплати, а саме просив її зменшити. Позовна заява обґрунтована прийняття рішення міською радою, яким фактично змінено розмір мінімальної орендної плати. Рішенням місцевого господарського суду, залишеним без змін постановою апеляційної інстанції, у задоволенні позовних вимог відмовлено. Судові рішення мотивовані тим, що згідно приписів договору оренди земельної ділянки обов'язковою умовою внесення змін до цього договору є прийняття рішення міською радою про внесення відповідних змін до цього договору, тоді як аналіз змісту цього рішення міської ради свідчить, що цим рішенням не переглядались умови раніше укладених договорів оренди земельних ділянок в частині розміру орендної плати, а оскільки встановлена умовами договору оренди орендна плата за земельну ділянку знаходиться в межах законодавчо встановленого граничного розміру цієї плати, то правові підстави для її перегляду відсутні.
Судова палата для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності зазначила, що оскільки за змістом п.288.5 ст.288 Податкового кодексу України та ст.21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, то згідно умов укладеного між сторонами договору підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами цього договору, має бути саме законодавча зміна граничного (мінімального чи максимального) розміру цієї плати або зміна розміру земельного податку, а не щорічне визначення рішенням міської ради, яким затверджується бюджет на відповідний рік, розміру орендної плати за землю шляхом можливого запровадження нових орендних ставок в залежності від видів економічної діяльності землекористувача.
Судова палата, враховуючи той факт, що ані в рішеннях міської ради не зазначається про встановлення мінімального або максимального розміру орендної плати за земельні ділянки комунальної власності міста, дійшла висновку про те, що міською радою в рамках її повноважень визначаються середньозважені (регульовані) орендні ставки, які знаходяться в межах між мінімальним (3% від нормативної грошової оцінки) та максимальним (12% від нормативної грошової оцінки) розмірами орендної плати за землю, які, в свою чергу, встановлені законодавчо - статтею 288 Податкового кодексу України.
Разом з тим, Судова палата вважає неправильним висновок судів попередніх інстанцій у даній справі про те, що обов'язковою умовою для внесення змін до договору оренди земельної ділянки є прийняття міською радою окремого рішення про внесення змін до цього договору в частині орендної плати.
Враховуючи наведене, колегія суддів Судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла до висновку, що у контексті спірних земельних правовідносин, пов'язаних зі зміною розміру орендної плати за земельну ділянку комунальної власності міста, норми статей 632, 651 Цивільного кодексу України, статті 288 Податкового кодексу України та статті 30 Закону України «Про оренду землі» повинні розумітися і застосовуватися таким чином: «Зміна розміру орендної плати (у відсотках від нормативно-грошової оцінки), оформлена додатками до рішень Київської міської ради про бюджет міста Києва на певний рік, не може вважатися законодавчою підставою для внесення змін до договору оренди землі в частині розміру орендної плати, оскільки цими рішеннями законодавчо не встановлюються граничні (мінімальний та максимальний) розміри орендної плати за земельні ділянки комунальної власності. Водночас, зазначені рішення Київської міської ради можуть бути підставою для внесення змін до договору оренди землі, якщо сторони договору оренди визначили безпосередньо в самому договорі таку підставу для перегляду розміру орендної плати, що узгоджується з принципом свободи договору, встановленим статтями 3, 6, 627 Цивільного кодексу України».
Постанова Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності у справі у справі №910/7905/17 від 16.04.2018р. (посилання http://reyestr.court.gov.ua/Review/74002523)