До господарського суду мають право на звернення підприємства, установи, організації, що є суб'єктами некомерційної господарської діяльності, - правова позиція Великої Палати Верховного Суду

Фабула судової справи: до господарського суду звернувся обслуговуючий кооператив з позовними вимогами до об’єднання співвласників багатоквартирного будинку та відділу реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців міської ради про визнання недійсним рішення установчих зборів та скасування державної реєстрації. Апеляційним господарським судом залишено без змін рішення місцевого суду про задоволення позовних вимог.

Звертаючись до касаційного суду, серед підстав оскарження, заявником було зазначено, зокрема, порушення підвідомчості спору з огляду на те, що ця справа не підлягає розгляду в господарських судах, оскільки право звернення до господарського суду з позовом мають юридичні особи, які здійснюють підприємницьку діяльність, пов'язану з отриманням прибутку, а обслуговуючий кооператив та об’єднання співвласників багатоквартирного будинку не є прибутковими організаціями, тому що не здійснюють комерційну діяльність. При цьому скаржник послався на відповідний правовий висновок, викладений у постанові Верховного суду України у справі №915/175/15 від 30.03.2016р. за позовом фізичної особи - підприємця до Регіональної торгово-промислової палати про визнання недійсним і скасування рішення (у постанові було зазначено, що право на звернення до господарського суду з позовом мають юридичні особи, які здійснюють підприємницьку діяльність, пов'язану з отриманням прибутку, а регіональна торгово-промислова палата не є прибутковою організацією, оскільки не здійснює комерційної діяльності. Керуючись п.1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України(у редакції до 15.12.017р.), Верховний суд України припинив провадження у справі, оскільки такий спір не підлягає вирішенню в господарських судах.

Переглядаючи по суті рішення попередніх інстанцій Велика Палата Верховного Суду зазначила, що при вирішенні питання про те, чи можна вважати правовідносини і відповідний спір - господарськими, слід керуватися ознаками, наведеними у ст.3 Господарського кодексу України. Господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов: участь у спорі суб'єкта господарювання; наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, урегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського й цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

Законом України «Про кооперацію» №1087-IV від 10.07.2003р. регламентовано, що кооператив - це юридична особа, утворена фізичними та/або юридичними особами, які добровільно об'єдналися на основі членства для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування (абз.3 ч.1 ст.2). Частиною п'ятою статті 23 згаданого Закону встановлено, що виробничі кооперативи провадять господарську діяльність з метою одержання прибутку. Інші кооперативи надають послуги своїм членам, не маючи на меті одержання прибутку.

Статтею 1 Закону України «Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку» №2866-ІІІ від 29.11.2001р. встановлено, що об’єднання співвласників багатоквартирного будинку - це юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Велика Палата Верховного Суду з огляду на суб'єктний склад учасників цього спору, предмет та підстави позову у справі дійшла висновку, що цей спір є підвідомчим господарським судам.

Відповідно до постанови Верховного суду України від 20.03.2016р., на яку посилався заявник і в якій міститься висновок щодо застосування норм права, що має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права, суб'єктний склад учасників спору, предмет спору, а також умови застосування правових норм, які формують зміст правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, можна визнати подібними до наявних у справі, що розглядається.

Отже, посилання об’єднання співвласників багатоквартирного будинку щодо різного застосування у подібних правовідносинах судами норм матеріального права є обґрунтованими, оскільки обставини, що формують зміст правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, у справі №915/175/15 та у справі №904/2796/17 подібні з огляду на те, що предметом спору в цих справах є визнання недійсним рішення зборів, а стороною, яка звернулася з позовною вимогою, є неприбуткова організація, що не здійснює підприємницької господарської діяльності.

За таких обставин Велика Палата Верховного Суду відступає від висновку щодо застосування норми права в подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленій постанові Верховного суду України від 30.03.2016р. у справі №915/175/15, оскільки відповідно до ч.1 ст.1 Господарського процесуального кодексу України (у редакції до 15.12.017р.) до господарського суду мають право звертатися підприємства, установи, організації, що є суб'єктами некомерційної господарської діяльності.

Постанова Великої Палати Верховного Суду у справі №904/2796/17 (провадження №12-26гс18) від 18.04.2018р. http://reyestr.court.gov.ua/Review/73598967)