Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Фабула судової справи: до депозитного договору сторони внесли зміни, відповідно до яких, у разі дострокового розірвання депозитного договору за ініціативи вкладника проценти нараховуються та сплачуються банком за ставкою у розмірі 23%, а не 2%, як то було передбачено попередньою редакцією договору. Протягом року відносно банку запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, якою і було виявлено необґрунтовану виплату грошових коштів на підставі правочину щодо незастосування банком перерахунку нарахованих процентів за заниженою процентною ставкою. Оскільки кошти не були повернені, уповноважена особа Фонду звернулась до суду з позовом про стягнення коштів. Судами попередніх інстанцій у задоволені позову відмовлено.
Переглядаючи рішення з підстав неоднакового застосування норм права Верховний Суд України зазначив, що у Цивільному кодексі України немає положень щодо превалювання інтересів вкладника над інтересами банку у випадку дострокової вимоги вкладника про повернення строкового вкладу.
Разом із тим чинним законодавством України передбачено спеціальні положення, що мають на меті врегулювання таких ситуацій, в яких керівництво банку діє всупереч майновим інтересам очолюваної організації та майнових інтересів інших вкладників такого банку.
З метою захисту інтересів інших вкладників банку законодавець передбачив спеціальні норми, спрямовані на встановлення нікчемності правочинів, мета яких суперечить майновим інтересам банку.
Аналіз зазначених норм матеріального права дає підстави для висновку про те, що внесення змін до договору про депозитний вклад, згідно з якими банк відмовляється від застосування зниженої процентної ставки при достроковому поверненні суми депозиту на вимогу вкладника, є відмовою банку від власних майнових вимог.
Правочин щодо незастосування банком перерахунку нарахованих процентів за зниженою процентною ставкою спричиняє необґрунтовану виплату грошових коштів, що відповідно до п.1 ч.3 ст.38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» №4452-VI від 23.02.2012р. містить ознаки нікчемності правочину, а тому підлягають застосуванню наслідки, передбачені ст.216 Цивільного кодексу України
Постанова Верховного Суду України №3-364гс17 від 16.08.2017р. (посилання http://www.scourt.gov.ua/clients/vsu/vsu.nsf/(documents)/384D4B9C5E33C845C225818B00218733)
Постанова Верховного Суду України №3-366гс17 від 16.08.2017р. (посилання http://www.scourt.gov.ua/clients/vsu/vsu.nsf/(documents)/FB111FF1DA21A32CC225818B00219F22)