В межах заходів, приурочених до 35 річниці з дня утворення господарських (арбітражних) судів України, Господарським судом Одеської області ініційовано проведення Арбітражних слухань як нового формату дискусійного обговорення практичних питань, що виникають при розгляд справ про банкрутство (неплатоспроможність).
23 квітня 2026 року в Господарському суді Одеської області у засіданні круглого столу на тему: “Підвищення ефективності судових процедур фінансової неспроможності” взяли участь судді Господарського суду Одеської області: Петров В.С., Гут С.Ф., Грабован Л.І., Демешин О.А., Демченко Т.І., Райчева С.І., Мусієнко О.О., Найфлейш В.Д.; начальник Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (ОМУ МЮУ) Буряченко А.М.; начальник Відділу з питань банкрутства ОМУ МЮУ Коваленко А.А.; заступник начальника Відділу з питань банкрутства ОМУ МЮУ Волчек Г.О.; голова Ради арбітражних керуючих Одеської області Колмикова Т.О.; заступник голови Ради арбітражних керуючих Одеської області Поярков В.О., голова комітету з питань науково-методологічного розвитку та професійної експертизи НААКУ Данілов А.І.; начальник Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області ОМУ МЮУ Бондарев І.В.; начальник Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Гусєв О.О.; заступник Голови Ради приватних виконавців України, приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Парфьонов Г.В.; голова Центру підвищення кваліфікації Асоціації приватних виконавців України Притуляк В.М.; голова Ради приватних виконавців Одеської області Крецул В.А.; приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Лукасевич Г.О.
Захід розпочав голова Господарського суду Одеської області Володимир ПЕТРОВ з вітальним словом, зазначивши важливість підвищення ефективності судових процедур у справах про банкрутство (неплатоспроможність) як ключового елементу вдосконалення господарського процесу. Зокрема, було наголошено на зростанні кількості справ цієї категорії, посиленні спеціалізації суддів та важливості судового контролю на всіх стадіях провадження. Голова суду також відзначив соціальне значення інституту банкрутства фізичних осіб та важливість реального механізму виконання рішень суду, прийнятих судами у даній категорії справ.
Суддя Господарського суду Одеської області Світлана РАЙЧЕВА, яка виступила модератором цього заходу, запропонувала для обговорення та висловила своє бачення питання зміни підходу до проведення аналізу фінансово-господарського стану суб’єктів господарювання з огляду на те, що діюча нормативна регламентація даного питання не забезпечує комплексність та реалістичність оцінки фінансового стану боржників у межах розгляду справ про банкрутство.
Суддя-спікер Господарського суду Одеської області Лілія ГРАБОВАН провела огляд сучасних тенденцій застосування судового контролю на різних стадія розгляду справи, при взаємодії з різними учасниками справи, у т.ч. інституціями, представники яких були учасниками круглого столу. Суддя звернула увагу, що метою судового контролю та напрямком його розвитку є забезпеченні законності, балансу інтересів кредиторів і боржника, а також прозорості процедур банкрутства.
Під час дискусії за круглим столом учасниками було обговорено питання вдосконалення механізму вчасного повідомлення виконавчої служби про відкриття та закриття провадження у справах про банкрутство (неплатоспроможність); наслідків припинення мораторію на задоволення вимог заставного кредитора; практичної реалізації механізму витребування інформації та документів, необхідних для проведення судових процедур, через взаємодію з виконавчою службою; особливостей виконання повноважень керівника боржника (банкрута) арбітражним керуючим; практичного виконання виконавчою службою рішень суду про стягнення субсидіарної відповідальності з боржника, майно якого розташоване на окупованих територіях; комплексу питань проведення аналізу фінансово-господарського стану суб’єктів господарювання державним органом з питань банкрутства та ін.
Проведення відповідних заходів сприяє покращенню судової практики у сфері банкрутства, формує єдині правові підходи, вдосконалює регулювання та посилює діалог професійної спільноти, що сприяє більш ефективному захисту інтересів сторін.
_03_03.png)
