Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Фабула судової справи: Орган прокуратури в інтересах держави в особі ОДА звернувся до господарського суду з позовом до Кооперативу і ТОВ, у якому просив:
- розірвати укладений Кооперативом та райдержадміністрацією договір оренди земельної ділянки лісогосподарського призначення;
- витребувати у Товариства та повернути державі в особі ОДА спірну земельну ділянку площею 713,2 га.
Позовні вимоги органу прокуратури були мотивовані тим, що внаслідок передачі Кооперативом (Орендарем) Товариству (утвореному внаслідок реорганізації орендаря) права оренди земельної ділянки фактично відбулось відчуження спірної земельної ділянки, що суперечить приписами ч.1 ст.8-1 Закону України "Про оренду землі", де законодавцем визначена заборона орендарю на власний розсуд здійснювати розпорядження правом оренди земельної ділянки державної власності.
Рішенням господарського суду у задоволенні позову було відмовлено з підстав, зокрема, недоведення органом Прокуратури, чим перехід права оренди в порядку правонаступництва від Кооперативу до Товариства порушив права ОДА.
Справа розглядалась судом апеляційної інстанції неодноразово.
За результатами нового розгляду справи постановою апеляційного господарського суду рішення господарського суду було скасовано та ухвалено нове рішення про задоволення позову. З посиланням на норми чинного законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що Товариство без належних правових підстав використовує спірну земельну ділянку, яка має бути витребувана та повернена у власність держави в особі ОДА.
З наведеними висновками частково не погодилась Велика Палата Верховного Суду:
- змінила мотивувальну частину постанови апеляційного господарського суду;
- скасувала постанову апеляційного господарського суду у частині задоволення вимоги про витребування земельної ділянки, в позові в цій частині відмовила;
- залишила без змін постанову в частині задоволення вимоги про розірвання спірного договору оренди земельної ділянки.
При цьому, за наслідками дослідження Великою Палатою Верховного Суду питання щодо реорганізації орендаря у спосіб виділу як підстави для припинення договору оренди землі шляхом його розірвання та для повернення земельної ділянки власникові, колегія суддів вирішила відступити від правового висновку ОП КГС ВС та КЦС ВС щодо правової природи виділу, визначивши, що виділ є видом реорганізації, який не має наслідком припинення юридичної особи, яка реорганізується, оскільки остання залишається суб’єктом права, однак зі зменшеним обсягом майна, прав та/або обов’язків.
Передача орендарем за договором оренди земельної ділянки державної та комунальної власності права оренди такої земельної ділянки реорганізованій внаслідок виділу з нього юридичній особі є відчуженням цього права, що суперечить забороні, передбаченій ч.1 ст.8-1 Закону України "Про оренду землі", а тому є підставою для дострокового розірвання договору оренди земельної ділянки.
В такому випадку власник може заявити негаторний позов, тобто просити суд усунути перешкоди в користуванні та розпорядженні відповідним об’єктом, зокрема шляхом повернення останнього (ст.391 ЦК України, ч.2 ст.152 ЗК України).
_03_03.png)
