flag Судова влада України

Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел

Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46

Правова позиція Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Щодо наслідків образливих висловлювань у процесуальних документах, що подаються до суду

26 липня 2022, 12:51

 

 

Апеляційний суд дійшов висновку про повернення апеляційної скарги позивачеві, оскільки вона містила образливі висловлювання на адресу судді суду першої інстанції. При цьому, колегією суддів апеляційної інстанції було зазначено, що такий виклад апеляційної скарги є виявом неповаги до суду, суперечить основним засадам (принципам) цивільного судочинства і є зловживанням заявником його процесуальними правами.

Не погоджуючись із судовим рішенням апеляційного суду позивачем було подано касаційну скаргу.

Між тим, за наслідками касаційного перегляду касаційну скаргу було залишено без задоволення, а ухвалу суду апеляційної інстанції без змін, з огляду на наступне.

Особа безпідставно не може бути позбавлена права на апеляційне оскарження судового рішення, оскільки це буде порушенням права, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція).

У низці рішень Європейського суду з прав людини (далі – ЄСПЛ) закріплено, що право на справедливий судовий розгляд може бути обмежено державою, лише якщо це обмеження не завдає шкоди самій суті права.

Повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом і неприпустимість зловживання процесуальними правами віднесено до основних засад (принципів) цивільного судочинства (п. п. 2, 11 ч.3 ст.2 ЦПК України).

Учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу (п. 1 ч. 2 ст. 43 ЦПК України).

Відповідно до ч.ч.1-2 ст.44 ЦПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Перелік дій, що суперечать завданню цивільного судочинства та які залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами, не є вичерпним.

Колегією суддів касаційної інстанції було зазначено, що ЄСПЛ, застосовуючи пп.«а» п.3 ст.35 Конвенції, оголошує неприйнятною будь-яку індивідуальну заяву, подану згідно зі ст.34, якщо вважає, що ця заява є зловживанням правом на її подання. Для прикладу,  ЄСПЛ констатує зловживання правом на подання заяви, коли заявник під час спілкування із ЄСПЛ вживає образливі, погрозливі або провокативні висловлювання проти уряду-відповідача, його представника, органів влади держави-відповідача, проти ЄСПЛ, його суддів, Секретаріату ЄСПЛ або працівників (див. ухвали щодо прийнятності у справах «Ржегак проти Чеської Республіки» від 14 травня 2004 року, заява № 67208/01, «Дюрінже та Грандж проти Франції» від 04 лютого 2003 року, заяви № 61164/00 та № 18589/02, «Guntis Apinis проти Латвії» від 20 вересня 2011 року, заява № 46549/06).

З огляду на наведене, Верховний Суд погодився з висновками суду апеляційної інстанції, що подання особою зазначеної апеляційної скарги є виявом неповаги до суду та як наслідок - зловживанням процесуальними правами у розумінні приписів ст.44 ЦПК України. 

 

(постанова КЦС ВС від 29.06.2022 у справі № 274/4944/20)