Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Фабула судової справи: Міськрада звернулася до господарського суду з позовом до ТОВ про стягнення суми коштів, набутих без достатньої правової підстави. Позовні вимоги мотивовані тим, що ТОВ набувши право власності на об`єкти нерухомості, розташовані на земельній ділянці, яка перебуває у власності територіальної громади, не оформив та не зареєстрував право землекористування на період 2017 - 2019 років, не сплачував за користування земельною ділянкою плату за землю у встановленому законодавчими актами розмірі, внаслідок чого зберіг у себе грошові кошти в розмірі орендної плати.
Рішенням господарського суду позовні вимоги було задоволено. Господарський суд дійшов висновку про можливість прийняття як належних доказів у справі наданого позивачем розрахунку розміру безпідставно набутих коштів з урахуванням інформації у листі органу Держгеокадастру про зміну розмірів нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки. Зокрема, судом було прийнято до уваги зміну коефіцієнтів функціональності спірної земельної ділянки.
Постановою суду апеляційної інстанції було частково скасовано рішення господарського суду, позовні вимоги задоволено частково. Так, судом апеляційної інстанції було спростовано висновки господарського суду з посиланням на те, що єдиним належним доказом при визначенні нормативної грошової оцінки земельної ділянки може бути витяг про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, отриманий зацікавленою стороною в органах Держгеокадастру.
Між тим, з наведеними висновками не погодилась колегія суддів Великої Палати Верховного Суду. Постанову суду апеляційної інстанції у частині скасування рішення господарського суду було змінено, викладено мотивувальну частину в іншій редакції.
Так, Велика Палата Верховного Суду зауважила, що земельним законодавством та ПК України не обмежується можливість подання доказів щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної (комунальної) власності для цілей сплати орендної плати виключно витягом з Державного земельного кадастру, належними доказами на обґрунтування нормативної грошової оцінки земельної ділянки можуть бути: 1) технічна документація на спірну земельну ділянку, виготовлена компетентним органом для оформлення договору оренди; 2) довідка з Державного земельного кадастру; 3) витяг з Державного земельного кадастру; 4) висновок судової експертизи про встановлення нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки (наданий відповідно до приписів ст.ст.98 - 103 ГПК України).
З огляду на наведене, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про помилковість висновки судів попередніх інстанцій, якими було застосовано приписи ст.ст.20, 23 Закону України «Про оцінку земель» у спосіб тлумачення витягу про нормативну грошову оцінку певної земельної ділянки - як єдиного належного доказу на підтвердження нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної (комунальної) власності для цілей сплати орендної плати чи повернення безпідставно збережених грошових коштів фактичним землекористувачем без оформлення орендного договору.
При цьому, Велика Палата Верховного Суду вирішила відступити від висновку Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, викладеного у постанові від 29.05.2020 у справі №922/2843/19, а саме: «при стягненні безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати нарахування мають здійснюватися позивачем не самостійно …, а виключно на підставі витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель» (абз.2 п.37 постанови).
_03_03.png)
