Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
Фабула судової справи: Сільрада звернулася до господарського суду з позовом до Міськради про визнання незаконним та скасування рішення міськради «Про затвердження документації із землеустрою, надання земельних ділянок у власність та у користування». Позовні вимоги були обґрунтовані відсутністю у Міськради повноважень розпоряджатись спірною земельною ділянкою, яка на думку позивача знаходилась в його адміністративних межах.
Господарськими судами першої та апеляційної інстанцій було розглянуто вказані позовні вимоги по суті, з винесенням відповідних судових рішень про відмову у позові. Зокрема, судами, з посиланням на приписи ст.ст.15, 20 Закону України «Про Державний кадастр», інформацію з витягу з Державного земельного кадастру було встановлено належність спірної земельної ділянки до комунальної власності територіальної громади міста та відсутність доказів її віднесення до комунальної власності територіальної громади села.
Змінюючи судові рішення господарських судів попередніх інстанцій та викладаючи мотивувальні частині цих рішень в редакції своєї постанови, Велика Палата Верховного Суду погодилась з висновками судів попередніх інстанцій про відмову у позовні, однак з інших мотивів.
Так, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що обраний позивачем спосіб захисту є неефективним, оскільки задоволення вимоги про визнання рішення міськради незаконним (та скасування) не призведе до захисту або відновлення порушених речових прав позивача (у разі їх наявності).
Колегією суддів касаційної інстанції було зазначено, що для витребування майна оспорювання рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування (які вже були реалізовані і вичерпали свою дію), а також оскарження всього ланцюга договорів та інших правочинів щодо спірного майна не є ефективним способом захисту прав .
Також Великою Палатою Верховного Суду було зауважено, що судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту.
Виходячи з обставин цієї справи, колегією суддів було встановлено, що належним способом захисту прав позивача буде звернення до суду з вимогами:
- про витребування майна із чужого незаконного володіння (якщо позивач був позбавлений права володіння земельною ділянкою);
- про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном (якщо позивачу чиняться перешкоди в реалізації цих прав).
При цьому, Великою Палатою Верховного Суду було зауважено, що відповідно до обраного позивачем способу захисту належним відповідачем , крім Міськради, може бути фізична особа, якій передано земельну ділянку, тоді залежно від статусу такої особи (фізична особа або фізична особа - підприємець) спір буде належати до юрисдикції цивільного або господарського суду .
_03_03.png)
