flag Судова влада України

Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел

Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46

До уваги: Російської Федерації в особі Міністерства оборони російської федерації 119019, м. Москва, вул. Знаменська, буд. 19

20 вересня 2024, 11:56

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

________________________________________________________________________________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" вересня 2024 р.

м. Одеса 

Справа № 916/758/24

 

Господарський суд Одеської області у складі судді Невінгловська Ю.М.

при секретарі судового засідання: Толкуновій М.Г.

 

за участю представників:

від позивача: Єнокян К.Л.;

від відповідача: не з’явився;

 

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕТРАВІОН К" (03039, місто Київ, вул. Фрометівська, будинок 18, літера Г; код ЄДРПОУ 36957744);

до відповідача: Російської Федерації в особі Міністерства оборони російської федерації (119019, російська федерація, м. Москва, вул. Знаменська, буд. 19);

про відшкодування збитків в розмірі 1     100 233,00 доларів США, що за курсом НБУ станом на 12.10.2023 складає 40     090     841,00 грн,-

 

1. Суть спору:

27.02.2024 від позивача – ТОВ "ТЕТРАВІОН К" до Господарського суду Одеської області надійшла позовна заява (вх.№779/24) до відповідача – Російської Федерації в особі Міністерства оборони російської федерації, у якій, з урахуванням подання уточненої позовної заяви, просить суд стягнути із відповідача збитки в розмірі 1 100 233,00 доларів США, що за курсом НБУ станом на 12.10.2023 складає 40     090 841,00 грн. та складається із 825 495 доларів США реальних збитків, 109 639 доларів США упущеної вигоди.

Обґрунтовуючи звернення із позовом до господарського суду Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕТРАВІОН К" посилається на те, що саме внаслідок військової агресії відповідача по відношенню до України та вторгненню військ російської федерації на територію України, вибуло з власності майно позивача і відповідно спричинена майнова шкода.

 

2. Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою Господарського суду Одеської області 04.03.2024 було відкрито провадження у справі №916/758/24 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 01.04.2024.

26.03.2024 до суду від ТОВ “ТЕТРАВІОН К” надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції (вх. № 12608/24).

01.04.2024 від ТОВ “ТЕТРАВІОН К” до суду надійшло клопотання про долучення доказів (вх. № 13264/24).

У судовому засіданні 01.04.2024, суд ухвалою у протокольній формі відклав розгляд справи на 29 квітня 2024 року.

26.04.2024 до суду від позивача надійшли: заява про уточнення (збільшення) позовних вимог (вх.№17131/24), клопотання про залучення документів (вх.№17140/24) та письмові пояснення (вх.№17134/24).

У судовому засіданні 29.04.2024 суд постановив здійснювати подальший розгляд справи з урахуванням збільшених позовних вимог, а також суд, ухвалою у протокольній формі, відклав розгляд справи на 27.05.2024.

20.05.2024 до суду від позивача надійшло клопотання про залучення документів (вх.№20155/24).

Судове засідання що призначене на 27.05.2024, не відбулось у зв'язку зі збоєм у роботі мережевого обладнання суду, у зв'язку з чим в Господарському суді Одеської області був відсутній доступ до мережі інтернет, про що секретарем судового засідання було створено відповідну довідку.

Ухвалою суду 27 травня 2024 року призначено розгляд справи на 11 червня 2024 року.

Ухвалою суду від 11.06.2024 в порядку передбаченому п. 3 ч. 2 ст. 185 Господарського процесуального кодексу України, ухвалено рішення про закриття підготовчого провадження у справі №916/758/24 та призначення справи до розгляду по суті в засіданні суду на 25.07.2024.

25.06.2024 від ТОВ “ТЕТРАВІОН К” до суду надійшло клопотання про долучення доказів (вх. № 24654/24).

01.07.2024 до суду від ТОВ “ТЕТРАВІОН К” надійшло клопотання про долучення доказів (вх. № 25465/24).

25.07.2024 від позивача до суду надійшли письмові пояснення (вх.№28167/24).

У судовому засіданні 25.07.2024 суд дійшов висновку, що спір по справі №916/758/24 розгляд якого по суті розпочато, не може бути вирішено в даному судовому засіданні, в зв'язку з чим судом було оголошено перерву у розгляді справи до 09.09.2024.

15.08.2024 до суду від ТОВ “ТЕТРАВІОН К” надійшло клопотання про долучення доказів (вх. № 30327/24).

06.09.2024 від позивача до суду надійшли додаткові пояснення (вх.№32532/24).

В судове засідання, призначене на 09.09.2024, з`явився представник позивача, який підтримав позовні вимоги, просив суд їх задовольнити, представник відповідача не з`явився.

До повномасштабної військової агресії російської федерації проти України порядок передачі судових та позасудових документів для вручення на території російської федерації регулювався Угодою про порядок вирішення спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, до якої Україна приєдналася 19.12.1992 року та згідно якої вручення судових документів відбувається шляхом направлення доручення компетентному суду або іншому органу договірної сторони.

У відносинах між Україною та російською федерацією чинною є Конвенція про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах 1965 року.

Згідно із заявою російської сторони, розміщеною на офіційному сайті Гаазької конференції з міжнародного права, документи, призначені для вручення державі, повинні передаватись через дипломатичні канали.

Однак, за інформацією, наданою МЗС України, 24.02.2022 року розірвано дипломатичні відносини між Україною та росією у зв’язку з широкомасштабною збройною агресією.

Функціонування закордонних дипломатичних установ на території росії та діяльність її дипломатичних установ на території України зупинено.

Враховуючи викладене, перекладені на російську мову матеріали позовної заяви з доданими до неї документами,     а також інші, наявні в матеріалах справи документи та докази, надсилались позивачем на офіційну електронну адресу відповідача - pd_12otdel@mail.ru , dgoinfo@mil.ru.

Додатково позивачем здійснено направлення відповідачу позовної заяви, додатків до неї, доказів у справі, ухвал господарського суду, направлено до Посольства російської федерації в Румунію за адресою: 011346, м. Бухарест, сектор 1, шосе П.Д. Кисельова, буд.6, (шляхом EMS (Express Mail Service) — сервіс прискореної міжнародної доставки поштового сервісу “Укрпошта”), адресованих Міністерству оборони російської федерації.

Однак надіслані позивачем документи були повернені до суду Міністерством закордонних справ України, які були перенаправленні російською стороною на адресу Посольства України в Румунії. (вх.№27558/24)

Отже відповідач повідомлявся про дати, час та місце проведення судових засідань шляхом розміщення     ухвал суду по справі №916/758/24 у вигляді публікацій із викладенням змісту ухвал на офіційному веб-сайті судової влади України.

Згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цієї статтею.

На період збройного конфлікту у відносинах з державою-агресором унеможливлено застосування міжнародних договорів України з питань правового співробітництва, у тому числі у зв`язку із припиненням поштового сполучення. Таким чином, з урахуванням неможливості направлення документів до компетентних органів рф в період військової агресії, господарський суд зі свого боку вчинив всі можливі дії для повідомлення відповідача про розгляд даної справи. Неявка відповідача в даному випадку не перешкоджає розгляду справи по суті за наявними в справі матеріалами.

З огляду на ненадання відповідачем відзиву, відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У судовому засіданні 09.09.2024 судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення та відкладено складення повного рішення на строк, визначений ч.6 ст. 233 Господарським процесуальним кодексом України.

 

3. Аргументи учасників справи

3.1. Доводи ТОВ “ТЕТРАВІОН К”.

Товариство з обмеженою відповідальністю “ТЕТРАВІОН К”, є суб'єктом господарювання, що з 2010 року здійснює свою діяльність на території України у оптової торгівлі хімічними продуктами за наступними КВЕДами:

46.75 Оптова торгівля хімічними продуктами (основний);

46.12 Діяльність посередників у торгівлі паливом, рудами, металами та промисловими хімічними речовинами;

46.13 Діяльність посередників у торгівлі деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами;

46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням;

70.22 Консультування з питань комерційної діяльності й керування;

73.20 Дослідження кон'юнктури ринку та виявлення громадської думки.

В процесі здійснення своєї господарської діяльності позивач (Замовник) уклав Договір на обробку Товару з ТОВ “СМАРТ-МЕРІТАЙМ ГРУП” (далі за текстом - Виконавець) від 28 лютого 2019 року № 29-28022019 (далі за текстом – Договір).

Відповідно до умов Договору Виконавець надає послуги обробки та зберігання вантажів, які надходять на територію Виконавця (надалі - Порт) за варіантом:

Автотранспорт - критий склад - автотранспорт.

Обробка та зберігання Товару здійснюється за адресою: м. Херсон, вул. Карантинний Острів,1.

Відтак, весь Товар, замовлений позивачем надходив на склади в м. Херсон за вищевказаною адресою.

Станом на 24.02.2022 року на складах Виконавця знаходилося 7 292 771 кг товару загальною вартістю 22 519 495,63 грн без ПДВ.

У зв’язку з повномасштабним вторгненням рф на територію України, введенням Указом Президента України воєнного стану на всій території України, та військової окупації міста Херсон, з 24.02.2022 року по теперішній час позивач не має доступу до свого товару на складах ТОВ “СМАРТ-МЕРІТАЙМ ГРУП”.

Відповідно ніяких нових поставок, а також відвантаження не відбувалось і не відбувається.

13.05.2022 року Постачальником було отримано листа б/н від 10.05.2022 року про форс-мажорні обставини, а також було повідомлення на сайті ТОВ “СМАРТ-МЕРІТАЙМ ГРУП” від 30.07.2022 року, згідно якого, Виконавець зняв з себе відповідальність за збереження товарів на складах в Херсоні по причині неможливості здійснення такого контролю з 29.07.2022 року. А саме у зв’язку із відсутністю на території верфі службових осіб ТОВ “СМАРТ-МЕРІТАЙМ ГРУП” через її військове захоплення.

З метою отримання доступу до товару позивач здійснив ряд запитів як до ТОВ “СМАРТ-МЕРІТАЙМ ГРУП” так і до ДСНС, місцевої військової адміністрації. Проте, отримані відповіді зводяться до того, що розмінування на території складу не проводилось, склад знаходиться під постійними обстрілами, а тому відновити доступ та отримати інформацію щодо стану збереження товару – неможливо.

Також позивач зазначає, що ним було вжито заходів зі звернення до правоохоронних органів із заявою щодо втрати доступу до товару. За результатом звернення відкрито кримінальне провадження № 12023100090002519.

Товар, який перебував на складі підлягав подальшій реалізації. Проте, після втрати доступу до складу розпорядження Товаром та подальша його реалізація неможлива.

В період з 04.02.2022 р. по 14.02.2022 р. ТОВ “Вестхім Україна” (Покупець), замовив та здійснив передоплату позивачу за мармур мелений, який знаходився на зберіганні на складі в Херсоні за вищевказаною адресою. Загальна сума передоплати складає 1 227 240,00 грн. (один мільйон двісті двадцять сім тисяч двісті сорок гривень), згідно Договору № К200305 від 05.03.2020 р.

Таким чином, позивач отримав від ТОВ “Вестхім Україна” грошові кошти в розмірі 1     227     240, 00 грн, у якості передплати за Товар, який ТОВ “Вестхім Україна” не отримав, в силу відсутності доступу на територію на якій зберігається Товар.

Станом на 14.02.2022 р. весь об'єм (315 000 кг) замовленого та передплаченого (на суму 1 227 240,00 грн.) товару Неорганічний продукт, CALCITE EXTRA KA-2S (біг беги 1000 кг) знаходився на складах Постачальника і був готовий до відвантаження Виконавцем. Згідно договору та замовлень, Покупець мав самостійно організовувати транспортування товару зі складу Постачальника. Станом на 14.06.2023 р. Покупець не організував подачу транспорту, а Виконавець не завантажив жодної тони замовленого товару.

В 2023 році ТОВ “Вестхім Україна” звернувся до позивача спочатку з вимогою щодо відгрузки товару, а потім з претензією щодо повернення сплачених коштів. Позивач повернув сплачені кошти.

Таким чином, у зв’язку з неможливістю реалізувати придбаний Товар, позивачем понесені збитки в наступних розмірах.

Вартість реальних збитків завданих позивачу становить 825 495 доларів США.

Окрім реальних збитків, професійними оцінювачами розраховано упущену вигоду від дій відповідача - російської федерації, який за даними розрахунків склав 109 639 доларів США.

Окрім цього, позивач поніс надлишкові витрати, пов’язані з повною сплатою ПДВ до державного бюджету в розмірі 55     035 доларів США.

 

3.2. Доводи відповідача.

Відповідач своїм процесуальним правом, передбаченим ст.165 ГПК України, на подання відзиву не скористався.

 

4. Обставини справи, встановлені судом.

03 червня 2015 року між ТОВ “ТЕТРАВІОН К” (Покупець) та ТОВ “СІТІ ТЕК” (Продавець) укладено Договір купівлі-продажу товарів № К15603 (далі – Договір № К15603).

Відповідно до п.1.1. даного Договору № К15603, Продавець в порядку та на умовах, передбачених цим Договором, зобов’язується передати у власність Покупцеві, а Покупець в порядку та на умовах, визначених цим Договором, зобов’язується прийняти хімічну сировину, визначену Сторонами у Додатках до цього Договору, та сплатити за такий Товар грошову суму, що визначається статтею 3 Договору.

Як вбачається із копій видаткових накладних, що наявні в матеріалах справи, та які укладені між ТОВ “ТЕТРАВІОН К” та ТОВ “СІТІ ТЕК” в рамках Договору № К15603 від 03.06.2015 року, адресою доставки Товару визначено місто Херсон, вулиця Карантинний острів, 1.

З метою належного зберігання зазначених товарно-матеріальних цінностей, придбаних за Договором № К15603, 28 лютого 2019 року позивач (як Замовник) уклав з ТОВ “СМАРТ-МЕРІТАЙМ ГРУП” (як Виконавець) Договір на обробку вантажу № 29-28022019 (далі – Договір № 29-28022019).

Відповідно до умов даного Договору № 29-28022019, Виконавець надає Замовнику послуги з транспортної обробки та зберігання вантажів, які надходять на територію Виконавця.

Обробка та зберігання Товару здійснюється за адресою: м. Херсон, вул. Карантинний острів 1.

Копії вищезазначених договорів надані Позивачем до суду та наявні в матеріалах справи.

У якості підтвердження отримання Товару та розміщення його на складі у відповідних розмірах, Позивачем до суду надано копії приймальних актів на яких містяться підписи уповноважених осіб позивача та ТОВ “СМАРТ-МЕРІТАЙМ ГРУП” та відбитки печаток юридичних осіб.

Із приймального акту № 19 вбачається, що 29.02.2020 року уповноважена особа ТОВ “СМАРТ-МЕРІТАЙМ ГРУП” прийняла на зберігання товар ТОВ “ТЕТРАВІОН К” загальною масою 2947,08 т. (нетто).

Із приймального акту № 23 вбачається, що 27.10.2020 року уповноважена особа ТОВ “СМАРТ-МЕРІТАЙМ ГРУП” прийняла на зберігання товар ТОВ “ТЕТРАВІОН К” загальною масою 2199,15 т. (нетто).

Із приймального акту № 25 вбачається, що 27.11.2020 року уповноважена особа ТОВ “СМАРТ-МЕРІТАЙМ ГРУП” прийняла на зберігання товар ТОВ “ТЕТРАВІОН К” загальною масою 2949,875 т. (нетто).

Із приймального акту № 1 вбачається, що 31.01.2021 року уповноважена особа ТОВ “СМАРТ-МЕРІТАЙМ ГРУП” прийняла на зберігання товар ТОВ “ТЕТРАВІОН К” загальною масою 2061,5 т. (нетто).

Із приймального акту № 3 вбачається, що 15.07.2021 року уповноважена особа ТОВ “СМАРТ-МЕРІТАЙМ ГРУП” прийняла на зберігання товар ТОВ “ТЕТРАВІОН К” загальною масою 2214,2 т. (нетто).

Із приймального акту № 4 вбачається, що 16.07.2021 року уповноважена особа ТОВ “СМАРТ-МЕРІТАЙМ ГРУП” прийняла на зберігання товар ТОВ “ТЕТРАВІОН К” загальною масою 2926,0 т. (нетто).

Із приймального акту № 6 вбачається, що 11.08.2021 року уповноважена особа ТОВ “СМАРТ-МЕРІТАЙМ ГРУП” прийняла на зберігання товар ТОВ “ТЕТРАВІОН К” загальною масою 3053,9 т. (нетто).

Із приймального акту № 6а вбачається, що 11.08.2021 року уповноважена особа ТОВ “СМАРТ-МЕРІТАЙМ ГРУП” прийняла на зберігання товар ТОВ “ТЕТРАВІОН К” загальною масою 49,47 т. (нетто).

Із приймального акту № 7 вбачається, що 18.10.2021 року уповноважена особа ТОВ “СМАРТ-МЕРІТАЙМ ГРУП” прийняла на зберігання товар ТОВ “ТЕТРАВІОН К” загальною масою 2946,35 т. (нетто).

Із приймального акту № 8 вбачається, що 09.11.2021 року уповноважена особа ТОВ “СМАРТ-МЕРІТАЙМ ГРУП” прийняла на зберігання товар ТОВ “ТЕТРАВІОН К” загальною масою 2033,23 т. (нетто).

Із приймального акту № 9 вбачається, що 22.11.2021 року уповноважена особа ТОВ “СМАРТ-МЕРІТАЙМ ГРУП” прийняла на зберігання товар ТОВ “ТЕТРАВІОН К” загальною масою 2303,3 т. (нетто).

Таким чином, судом встановлено, що впродовж 2020 – 2021 років Позивачем всього було поставлено на зберігання ТОВ “СМАРТ-МЕРІТАЙМ ГРУП”, своїх товарно-матеріальних цінностей вагою 25     683, 06 т.

Листом № б/н від 10.05.2024 року, копія якого міститься в матеріалах справи, ТОВ “СМАРТ-МЕРІТАЙМ ГРУП” повідомило позивача, про виконання своїх договірних обов’язків, попри військову агресію російської федерації проти України. Та попередило про те, що в подальшому може виникнути ситуація, коли підприємство не матиме змоги повністю або частково виконувати свої обов’язки за Договором № 29-28022019 з обробки вантажу від 28.02.2019 року. Також поінформувало позивача про високий ризик вилучення окупаційними військами РФ вантажу, а саме мармурової крихти, та з метою запобігання цьому запропонувало вивести товар з території підприємства, в іншому випадку ТОВ “СМАРТ-МЕРІТАЙМ ГРУП” не нестиме відповідальності за подальшу долю майна позивача.

Як вбачається із матеріалів справи, ТОВ “СМАРТ-МЕРІТАЙМ ГРУП” втратило можливість доступу до території складів та не може повідомити про наявність або відсутність товарно-матеріальних цінностей позивача.

Крім того позивач зазначає, що 05 березня 2020 року між ТОВ “ТЕТРАВІОН К” (Постачальник) та ТОВ “ВЕСТХІМ УКРАЇНА” (Покупець) укладено Договір поставки № К200305, відповідно до п. 1.1. якого Постачальник зобов’язується поставити а Покупець оплатити та прийняти належним чином поставлений товар (Товар), асортимент, найменування і ціна якого узгоджується Сторонами рахунках-фактурах.

Копія Договору № К200305 міститься в матеріалах справи.

12 липня 2023 року ТОВ “ВЕСТХІМ УКРАЇНА”, після попереднього звернення із листом № б/н від 26.04.2023 року та вимогою щодо поставки товару № ВХ0000030 від 12 червня 2023 року, направила позивачу Претензію № б/н в якій вимагала протягом семи днів з дня пред’явлення даної претензії, повернути на користь ТОВ “ВЕСТХІМ УКРАЇНА” суму попередньої оплати за Договором № К200305 від 05 березня 2020 року у розмірі 1     227     240 гривень, які були зараховані на рахунок ТОВ “ТЕТРАВІОН К” в період з 04 лютого 2022 року по 14 лютого 2022 року у якості передплати за Товар (неорганічний продукт CALCITE), шляхом сплати вказаної суми на розрахунковий рахунок ТОВ “ВЕСТХІМ УКРАЇНА”.

У відповідь на дану претензію представник ТОВ “ТЕТРАВІОН К” - адвокат Ганна Іщенко, направила ТОВ “ВЕСТХІМ УКРАЇНА” листа за № 2507/01 від 25 липня 2023 року, в якому зазначала, що позивач погоджується повернути сплачені за Товар кошти, однак вказує що одним платежем всю суму коштів в розмірі 1     227     240 гривень, повернути не зможе, оскільки такий одноразовий платіж спричинить значне навантаження на фінансовий стан позивача, та надає для погодження графік повернення грошових коштів.

Документів які б підтверджували проведення позивачем розрахунків із ТОВ “ВЕСТХІМ УКРАЇНА” матеріали справи не містять.

У зв’язку із окупацією військами російської федерації міста Херсон, а також подальшого мінування територій та введеної заборони на перебування громадян у прибережній зоні лінії зіткнення на території південної частини міста Херсон, позивач позбавлений можливості перевірити наявність товарно-матеріальних цінностей, що зберігалися на території складів ТОВ “СМАРТ-МЕРІТАЙМ ГРУП” за адресою м. Херсон, вул. Карантинний острів, 1.

З метою встановлення даних обставин позивач звертався до Херсонської обласної військової адміністрації, Головного Управління Національної Гвардії України, Головного Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Херсонській області.

Листом за № 66 02-3807/66 16/3 від 15.08.2023 року ГУ ДСНС в Херсонській області повідомило про те, що піротехнічні розрахунки ДСНС України до виконання робіт з розмінування за адресою м. Херсон, вул. Карантинний острів, 1, не залучалися. Щодо влучання ракет по складах в Головного управління інформація відсутня. На даний час Головне управління не може підтвердити або спростувати інформацію щодо відсутності доступу до території складів через замінування та/або обстріли, які здійснюються російською федерацією.

Листом № 01-01-66-7485/0/23/15 від 06.09.2023 року Херсонська військова адміністрація повідомила що наказом начальника Херсонської міської військової адміністрації від 05 липня 2023 року № 94-н заборонено перебування громадян у прибережній зоні лінії зіткнення на території південної частини м. Херсона. Оскільки територія на якій розташовані склади ТОВ “СМАРТ-МЕРІТАЙМ ГРУП” знаходиться у безпосередній близькості до лінії зіткнення та перебуває під постійними обстрілами, проведення будь-якого обстеження об’єктів у цій зоні є вкрай небезпечним для життя людей.

Копії зазначених листів містяться в матеріалах справи.

25.07.2024 року в судовому засіданні, судом було поставлено на уточнення питання стосовно актуальної інформації щодо відсутності доступу до території складів за адресою: м. Херсон, Карантинний острів, через замінування та/ або обстріли, які здійснюються російською федерацією.

06.09.2024 року представник позивача направив до суду додаткові пояснення в яких вказав що станом на 30.08.2024 доступ до складу не відновлений, ТОВ “ТЕТРАВІОН К” досі позбавлене можливості на розпорядження належним йому товаром.

До даних додаткових пояснень було додані копії листа-відповіді ГУ ДСНС в Херсонській області від 06.08.2024 року за № 66 02-4733/66 16/3 та копію листа-відповіді Херсонської міської військової адміністрації Херсонського районну Херсонської області від 02.08.2024 року за № 01-01-15/4373.

Зі змісту вказаних листів вбачається, що станом на момент надання відповідей доступ громадян до територій на яких розташовані склади відсутній, піротехнічними розрахунками ДСНС України не було проведено заходи з розмінування цих територій через постійний вогневий контроль зі сторони окупованої території Херсонської області.

Згідно матеріалів справи, 29.08.2023 року за заявою ТОВ “ТЕТРАВІОН К” уповноваженими особами Солом’янського управління поліції ГУНП у м. Києві внесено відомості до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за № 12023100090002519 за фактом вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 438 КК України.

В даному кримінальному провадженні позивач є потерпілим, оскільки, внаслідок російської військової агресії проти України в період часу з 24.02.2022 року, зі складів ТОВ “СМАРТ-МЕРІТАЙМ ГРУП” що розташовані в місті Херсон, Херсонської області, вивезено мармурову крихту, щебінь, неорганічні продукти, гальну та мікотальк що належить ТОВ “ТЕТРАВІОН К” на тимчасово окуповану територію, в наслідок чого останньому завдано матеріального збитку в особливо великих розмірах.

Постановою слідчого СВ Солом’янського УП ГУНП в м. Києві В.К. Артеменка від 30.08.2023 року представник ТОВ “ТЕТРАВІОН К” - адвоката Орел І.В. залучено до кримінального провадження як представника потерпілого.

Відомості про слідчі розшукові дії які проводилися в рамках даного кримінального провадження, а також відомості про результати досудового розслідування, в матеріалах даної справи відсутні.

На підтвердження заявленого розміру завданих позивачу збитків, до суду надано Звіт про незалежну оцінку ринкової вартості реальних збитків внаслідок пошкодження, втрати та (або) знищення майна, а також упущеної вигоди (недоотриманого прибутку) заподіяних внаслідок військової агресії російської федерації у двох томах від 12 жовтня 2023 року.

Даний Звіт підготовлений суб’єктом оціночної діяльності ТОВ “Нексія ДК. Оцінювальні послуги”, на підставі договору № АО-26/06-23-3 від 26.06.2023 року укладеного з АО “Іщенко, Світлицький та партнери”.

Проведення оцінки та виготовлення звіту було здійснено оцінювачем та директором ТОВ “Нексія ДК. Оцінювальні послуги” Нагул Я.В. (свідоцтво про реєстрацію в Держ. реєстрі оцінювачів № 3300 від 22.06.2005 року) та оцінювачем Драмарецькою Н.О. (кваліфікаційне свідоцтво оцінювача ЦМК № 407 від 05.07.2008 року).

Зі змісту даного Звіту вбачається, що з наданих позивачем матеріалів оцінювачу вдалося прийти до висновків, що внаслідок пошкодження, втрати та (або) знищення майна ТОВ “ТЕТРАВІОН К”, заподіяних внаслідок військової агресії російської федерації ринкова вартість складає:

реальні збитки – 825     495 доларів США (без урахування ПДВ, з округленням до цілих);

упущена вигода (недоотриманий прибуток) – 109     639 доларів США (без урахування ПДВ, з округленням до цілих).

 

5. Позиція суду.

5.1. Обставини, що визнаються судом загальновідомими та не потребують доказування.

24.02.2022 о 5 ранку розпочався відкритий воєнний напад російської федерації, який виразився в тому, що збройними силами російської федерації, які діяли за наказом керівництва російської федерації, здійснено вторгнення на територію суверенної держави Україна.

По всій території України розпочалися масові авіаудари, ракетні та артилерійські обстріли військових та цивільних об`єктів.

Указом Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” від 24.02.2022     № 64/2022, затвердженим Законом України “Про затвердження Указу Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” від 24.02.2022 № 2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Пізніше відповідними Указами Президента України “Про продовження строку дії воєнного стану в Україні”, затвердженими Законами України воєнний стан продовжувався і триває досі.

Території, на яких знаходилось майно позивача, були захоплені російськими військовими починаючи з перших днів збройної агресії (з 24.02.2022).

Резолюцією Генеральної Асамблеї ООН від 02.03.2022 ES-11/1 військова агресія російської федерації була засуджена як така, що порушує статтю 2 (4) Статуту ООН, а також суверенітет, незалежність та територіальну цілісність України. Крім того, російську федерацію було зобов`язано припинити застосування сили проти України та вивести свої збройні сили за межі міжнародно визнаних кордонів України.

Аналогічних висновків дійшов і Міжнародний суд ООН, який у своєму наказі про забезпечувальні заходи від 16.03.2022 р. у справі щодо звинувачень в геноциді за Конвенцією про попередження та покарання злочину геноциду (Україна проти російської федерації) зобов`язав російську федерацію припинити військову агресію проти України.

В преамбулі Закону України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України”     передбачено, що Україна згідно з Конституцією України є суверенною і незалежною державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. Перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, Гаазькими конвенціями 1907 року, IV Женевською конвенцією 1949 року, а також всупереч Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 року, Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і російською федерацією 1997 року та іншим міжнародно-правовим актам є окупацією частини території суверенної держави Україна та міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.

Відповідно до частини третьої статті 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.

Отже, протиправність діяння відповідача як складового елементу правопорушення у вигляді завдання збитків, в розумінні частини третьої статті 75 Господарського процесуального кодексу України, є загальновідомою обставиною, яка закріплена державою на законодавчому рівні та яка доказування не потребує.

Також господарський суд звертає увагу, що у постанові від 14.04.2022 року у справі № 308/9708/19 Верховний Суд дійшов висновку, що на російську федерацію не поширюється судовий імунітет, оскільки “вчинення актів збройної агресії іноземною державою не є реалізацією її суверенних прав, а свідчить про порушення зобов`язання поважати суверенітет та територіальну цілісність іншої держави - України, що закріплено в Статуті ООН”.

Крім того в постановах від 18.05.2022 у справах № 428/11673/19 та № 760/17232/20-ц Верховний Суд виклав правові висновки, згідно з якими підтримання юрисдикційного імунітету російської федерації позбавить позивача ефективного доступу до суду для захисту своїх прав, що є несумісним з положеннями пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

З огляду на вказане, суд дійшов висновку про можливість розгляду зазначеної справи за поданим ТОВ “ТЕТРАВІОН К” позовом про стягнення з російської федерації 40     090 841,00 гривень збитків без згоди компетентних органів вказаної держави.

 

5.2. Позиція суду щодо обставин справи.

Відповідно до ст. 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Згідно зі ст. 10 ЦК України, чинний міжнародний договір, який регулює цивільні відносини, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, є частиною національного цивільного законодавства України. Якщо у чинному міжнародному договорі України, укладеному у встановленому законом порядку, містяться інші правила, ніж ті, що встановлені відповідним актом цивільного законодавства, застосовуються правила відповідного міжнародного договору України.

Аналогічна за змістом норма викладена у ст. 19 Закону України “Про міжнародні договори України”.

Згідно зі статтями 1, 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини”, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, а також практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Статтею 3 ГПК України встановлено, що судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України “Про міжнародне приватне право”, Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Якщо міжнародним договором України встановлено інші правила судочинства, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, іншими законами України, застосовуються правила міжнародного договору.

Отже, міжнародне право в Україні не потребує трансформації в національне право, а включається та автоматично діє у складі національного або внутрішнього законодавства. Акт ратифікації міжнародного договору Україною інкорпорує його до національного права; звичаєве міжнародне право так само розглядається як частина національного права.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що до спірних правовідносин підлягає застосуванню матеріальний закон України, включно з відповідними положеннями міжнародних договорів, як частиною системи національного законодавства України.

Приписами ст. 11, 22, 1166 ЦК України унормовано, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Отже, загальними підставами для покладення відповідальності на особу, яка заподіяла шкоду, за змістом статті 1166 ЦК України є: протиправна поведінка особи, що заподіяла шкоду; шкідливий результат такої поведінки, тобто настання, наявність самої шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою і настанням шкоди та - вина особи у заподіянні шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.

Під шкодою (збитками) розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров`я тощо).

Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.

Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди.

Водночас у деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою.

Натомість вина боржника у порушенні зобов`язання презюмується та не підлягає доведенню позивачем, тобто саме відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.

Відшкодуванню підлягають збитки, що стали безпосереднім і невідворотним наслідком порушення боржником зобов`язання чи завдання шкоди за наявності усіх чотирьох елементів складу правопорушення.

Отже в даній справі обов’язком ТОВ “ТЕТРАВІОН К”, як позивача, є зокрема, доведення факту завдання російською федерацією в особі міністерства оборони російської федерації збитків, що проявилося в незаконному привласненні та вивезенні належних позивачу товарно-матеріальних цінностей, що станом на 24 лютого 2024 року зберігалися на складах ТОВ “СМАРТ-МЕРІТАЙМ ГРУП” в місті Херсон, та позбавлення позивача можливості в подальшому такий товар реалізувати.

Відповідно до Постанови Верховної Ради України від 14.04.2022 про заяву Верховної Ради України “Про вчинення Російською Федерацією геноциду в Україні” визнано геноцидом Українського народу дії Збройних сил, політичного і військового керівництва Росії під час збройної агресії проти України, яка розпочалася 24 лютого 2022 року, а також доручено Голові Верховної Ради України спрямувати цю заяву до Організації Об`єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї НАТО, урядів та парламентів іноземних держав. Голові Верховної Ради України надано повноваження звернутися до Генеральної прокуратури, Міністерства закордонних справ України та Міністерства юстиції України щодо невідкладного вжиття заходів для належного документування фактів вчинення Збройними силами Російської Федерації та її політичним і військовим керівництвом геноциду Українського народу, злочинів проти людяності, воєнних злочинів, інших тяжких злочинів на території України та ініціювання притягнення до відповідальності всіх винних осіб.

Преамбулою Закону України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України” встановлено, що Україна згідно з Конституцією України є суверенною і незалежною державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. Перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, Гаазькими конвенціями 1907 року, IV Женевською конвенцією 1949 року, а також всупереч Меморандуму про гарантії безпеки у зв`язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 року, Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і російською федерацією 1997 року та іншим міжнародно-правовим актам є окупацією частини території суверенної держави Україна та міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.

Відповідно до ч. 3 ст. 75 ГПК України обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.

Отже, протиправність діяння відповідача, як складового елементу факту збройної агресії російської федерації проти України в розумінні ч. 3 ст. 75 ГПК України є загальновідомим фактом, який закріплено державою на законодавчому рівні, а також визнано на найвищому міжнародному рівні.

Також у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 210/4458/15-ц, від 30.01.2020 у справі № 287/167/18-ц, ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 16.08.2017 у справі 761/9437/15-ц висловлено правову позицію про те, що факт збройної агресії Російської Федерації проти України встановленню в судовому порядку не потребує.

Щодо вини, як складового елемента цивільного правопорушення, враховуючи, що законодавством України на позивача не покладається обов`язок доказування вини відповідача у заподіянні шкоди, тоді як під час розгляду справи зазначена презумпція не спростована, суд дійшов висновку, що наявність вини заподіювача шкоди російської федерації в особі міністерства оборони російської федерації є встановленою.

Водночас обов`язковою умовою покладення відповідальності має бути безпосередній причинний зв`язок між вчиненими порушеннями і завданими збитками. Підставою для відшкодування понесених збитків є спричинення їх внаслідок вчиненого порушення, тобто наявності прямого причинного-наслідкового зв`язку між діями однієї сторони та зменшення майнових прав іншої.

За приписами статей 73, 74, 77 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Як вже зазначалося, обставиною яка повинна бути доведена при розгляді даної справи, саме позивачем, є факт понесення ним матеріальної шкоди, а саме у незаконне привласнення товарно-матеріальних цінностей позивача, зі складу його контрагента та позбавлення можливості їх реалізації.

Однак, із наявних в матеріалах справи письмових доказів не вбачається факту завдання таких збитків позивачу.

Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України №     309 від 22 грудня 2022 року затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією”.

Згідно зазначеного наказу територію Херсонської міської територіальної громади (на території якої знаходиться склади ТОВ “СМАРТ-МЕРІТАЙМ ГРУП”) в період з 01.03.2022 року по 11.11.2022 року, було віднесено до переліку територій України які було тимчасово окуповано рф.

У період з 11.11.2022 року по 01.05.2023 року, територію Херсонської міської територіальної громади було віднесено до територій на яких можливі активні бойові дії.

Таким чином, територія на якій розташовані товарно-матеріальні цінності позивача станом на момент розгляду справи, є деокупованою, та бойові дії на ній не ведуться.

Між тим, листи уповноважених державних органів які були надані у відповідь на адвокатські запити представника позивача не підтверджують факту вивезення або іншим чином здійснення незаконного відчуження належного ТОВ “ТЕТРАВІОН К” товару, що станом на 24 лютого 2024 року зберігався на складах ТОВ “СМАРТ-МЕРІТАЙМ ГРУП” в місті Херсон, та в даних листах зазначається лише про неможливість проведення перевірки наявності товару позивача, у зв’язку із тим, що територія складів знаходиться у безпосередній близькості до лінії зіткнення та перебуває під постійними обстрілами, а також, про те що в даній частині міста не було проведено, та станом на момент надання відповіді, не є можливим, проведення заходів з розмінування піротехнічними розрахунками ДСНС України.

Наявність кримінального провадження, в рамках якого позивача визнано потерпілим, не підтверджує факту вчинення кримінального правопорушення та факту понесення матеріальної шкоди позивачем.

Сам по собі витяг із Єдиного державного реєстру досудових розслідувань не вказує на наявність обставин які б свідчили про завдання потерпілій особі шкоди. Даний документ слугує лише підтвердженням того, що обставин які викладені в заяві про кримінальне правопорушення достатньо для того щоб розпочати досудове розслідування та шляхом проведення процесуальних дій встановити факт вчинення кримінального правопорушення.

Разом із позовною заявою, а також під час розгляду справи, позивачем не було надано суду документу який би підтверджував факт завдання йому збитків у заявленому ним до стягнення, або в будь-якому іншому розмірі.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що доводи позивача стосовно завдання йому матеріальної шкоди внаслідок військового вторгнення збройних сил та інших військових формувань російської федерації на територію України не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, та є передчасними, з огляду на те, що на території на якій знаходяться товарно-матеріальні цінності, не проведено заходів із розмінування цих територій.

Суд зазначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Така позиція зазначена у Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі № 909/636/16.

Таку ж правову позицію було застосовано у постанові КГС ВС від 09.11.2023 року № 910/6379/22, у постанові КГС ВС від 03.08.2022 року по справі № 925/538/19.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006р. у справі “Проніна проти України”, в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У рішенні Європейського суду з прав людини “Серявін та інші проти України” (SERYAVINOTHERS v.) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії” (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі “Суомінен проти Фінляндії” (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі “Гірвісаарі проти Фінляндії” (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі №910/13407/17.

Вказану правову позицію також було застосовано в постанові КГС ВС від 17.04.2024 року по справі № 910/18677/23, постанові КГС ВС від 13.03.2024 по справі № 906/91/20, постанові КГС ВС від 24.07.2024 року по справі 910/1869/23, постанові КГС ВС 03.09.2024 року по справі 910/2127/24.

Положеннями ч. 1 ст. 14 ГПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненнями особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі “Салов проти України” від 06.09.2005р.).

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Підсумовуючи викладені вище фактичні обставини, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.

Приймаючи до уваги відмову судом у позові у повному обсязі, судові витрати відповідно до ст. 129 ГПК України, відшкодуванню не підлягають та покладаються на позивача.

 

Керуючись ст.ст.129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

 

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню до Південно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст.256 ГПК України.

 

Повне рішення складено 19 вересня 2024 року.

 

 

Суддя                                                                                     Ю.М. Невінгловська