Господарський суд Одеської області

16 вересня 2024, 14:03

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

________________________________________________________________________________________________________________

УХВАЛА

підготовчого засідання суду

про відкриття провадження у справі про банкрутство

"09" вересня 2024 р.

Справа № 916/3357/24

Господарський суд Одеської області у складі судді Деркач Т. Г.,

за участі секретаря судового засідання Богданова М. В.

дослідивши матеріали заяви

за заявою кредитора: Головного управління ДПС в Одеській області

до боржника: Товариства з обмеженою відповідальністю “КОМПАНІЯ МДМ”

про відкриття провадження у справі про банкрутство

у відкритому судовому засіданні за участю

представників сторін:

від заявника: Уманець В.В. /самопредставництво/;

від боржника: не з’явився.

В С Т А Н О В И В:

Головне управління ДПС в Одеській області звернулося до Господарського суду Одеської області із заявою, викладеною у паперовій формі за вх.№3430/24 від 31.07.2024 про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “КОМПАНІЯ МДМ”; визнання вимог Головного управління ДПС в Одеській області до Товариства з обмеженою відповідальністю “КОМПАНІЯ МДМ” у розмірі 2 945 977, 53 грн, в такій черговості: - у першу чергу (судовий збір/авансування винагороди арбітражний керуючому) - 102 280,00 грн.; у третю чергу (основний платіж по податкам та зборам) - 2 356 710,53 грн.; у шосту чергу (штрафні санкції та пеня) - 589 267 грн.

Заява обґрунтована наявністю заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю “КОМПАНІЯ МДМ”, яка нарахована за податковим повідомленням-рішенням №0000152305 від 23.01.2012 на суму 2 946 335 грн. Заборгованість набула статусу податкового боргу та була частково погашена у сумі 357 грн.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 12.10.2021 по справі №420/9780/21 позовну заяву контролюючого органу до Товариства з обмеженою відповідальністю “КОМПАНІЯ МДМ” про стягнення податкового боргу у розмірі 2 946 335 грн було задоволено у повному обсязі. На виконання зазначеного рішення суду, контролюючий орган звернувся з інкасовими дорученням (розпорядженнями) до банків, обслуговуючих Товариство з обмеженою відповідальністю “КОМПАНІЯ МДМ” щодо списання з розрахункових рахунків боржника суми податкової заборгованості, від яких було отримано відповіді про повернення платіжних інструкцій на примусове списання (стягнення) без виконання відповідно до пунктів 12, 27, 69, 70 Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженої постановою Правління НБУ від 29 липня 2022 року №163, у зв'язку з відсутністю коштів на рахунках платника.

У заяві про відкриття провадження у справі про банкрутство заявник зазначає, що у зв’язку із відсутністю майна боржника опис майна не проводився та заходи щодо його реалізації не вживались; дебіторська заборгованість, достатня для погашення заборгованості відсутня та відповідні заходи щодо дебіторської заборгованості не вживались.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 05.08.2024 заяву Головного управління ДПС в Одеській області про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “КОМПАНІЯ МДМ” залишено без руху через необхідність подання до суду переліку встановлених законом вчинених заходів щодо стягнення податкового боргу.

09.08.2024 за вх.№29670/24 господарським судом одержано заяву Головного управління ДПС в Одеській області про усунення недоліків.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 14.08.2024р. прийнято та призначено до розгляду у підготовчому засіданні заяву Головного управління ДПС в Одеській області про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “КОМПАНІЯ МДМ” на 26.08.2024р. об 11:00.

26.08.2024 Господарським судом Одеської області постановлено ухвалу у протокольній формі про відкладення розгляду заяви у справі № 916/3357/24 до 09.09.2024 о 17:00 год., з огляду на те, що станом на дату та час відкриття підготовчого засідання відомості про належне повідомлення Товариства з обмеженою відповідальністю “КОМПАНІЯ МДМ” відсутні, про що зазначено у протоколі судового засідання.

Боржник у судове засідання 09.09.2024 не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, витребуваного ухвалами Господарського суду Одеської області від 14.08.2024 та від 26.08.2024 відзиву на подану заяву та відомостей, що мають значення для розгляду справи не надав, про причини неможливості їх подання суд не повідомив.

При цьому, ухвали суду від 14.08.2024 та від 26.08.2024, які направлені на адресу ТОВ “КОМПАНІЯ МДМ”, яка зазначена у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, повернуті до суду органами поштового зв’язку, із зазначенням причин повернення “неправильно зазначена (відсутня) адреса”.

Виходячи зі змісту ст.ст. 120, 242 ГПК України, п.п. 11, 17, 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270 (далі - Правила №270), у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною (наявність такої адреси в ЄДР прирівнюється до повідомлення такої адреси стороною), і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.

Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (такий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, постановах Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б, від 21.01.2021 у справі №910/16249/19, від 19.05.2021 у справі №910/16033/20, від 20.07.2021 у справі №916/1178/20, від 22.03.2023 у справі №905/1397/21, від 30.08.2023 у справі №910/10477/22).

Будь-яких інших адрес або про зміну місця свого перебування боржник суду не повідомляв, а також не подавав клопотань про надсилання кореспонденції на адресу його представника.

Суд зазначає, що боржник є юридичною особою, на яку відповідно до ст. 4, ч. 1, п.10 ч. 2 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" покладено обов`язок зазначати достовірні дані щодо власного місцезнаходження, які відповідно до ст. 10 зазначеного Закону вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Для отримання поштових відправлень юридична особа повинна забезпечити створення умов доставки та вручення поштових відправлень відповідно до вимог Закону України "Про поштовий зв`язок" та Правил.

Отже, вказане дає підстави вважати, що така адреса боржника є актуальною, а відтак саме на особу, місцезнаходження якої визначено конкретною адресою, покладено обов`язок перевіряти надходження поштової кореспонденції.

Крім того, господарським судом за допомогою Єдиного державного реєстру судових рішень встановлено, що ухвали Господарського суду Одеської області від 14.08.2024 та від 26.08.2024 були оприлюднені у вказаному реєстрі, тобто, текст ухвали був у вільному доступі через мережу Інтернет та з нею мали можливість ознайомитись усі заінтересовані особи, в тому числі сторони та учасники даної справи.

При цьому, суд вказує, що за змістом ст. 2 Закону України „Про доступ до судових рішень” кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Окрім того, судом на веб-порталі судова влада України було розміщено відповідне оголошення про призначення підготовчого засідання з розгляду заяви Головного управління ДПС в Одеській області про визнання банкрутом ТОВ “КОМПАНІЯ МДМ” на 09.09.2024 о 17:00.

Відповідно до ч. 4 ст. 36 Кодексу України з процедур банкрутства відсутність відзиву на заяву про відкриття провадження у справі не перешкоджає провадженню у справі.

З огляду на принципи господарського судочинства: диспозитивності, рівності усіх учасників судового процесу перед законом та судом, враховуючи те, що учасники справи на власний розсуд користуються наданими їм процесуальними правами, суд з метою забезпечення необхідного балансу між правами учасників справи щодо розгляду справи за їх участі та дотриманням розумних строків розгляду справи, як складової доступу до правосуддя, зважаючи, що право на захист не порушено, доходить висновку про можливість розгляду заяви про відкриття провадження у справі за відсутності боржника.

Розглянувши у підготовчому засіданні суду заяву кредитора та додані до неї документи, вислухавши представника кредитора, суд встановив:

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ТОВ “КОМПАНІЯ МДМ” знаходиться за адресою: 65111, Одеська обл., місто Одеса, проспект Добровольського, буд. 150. У складі засновників (учасників) боржника перебувають Яковенко Е. А. та Залуцький Д. В.; вид діяльності – оптова торгівля металами та металевими рудами (основний); діяльність посередників у торгівлі паливом, рудами, металами та промисловими хімічними речовинами; оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; оптова торгівля відходами та брухтом; надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; відновлення відсортованих відходів.

З доданих до заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство вбачається, що ТОВ “КОМПАНІЯ МДМ” зареєстровано як юридична особа 29.11.2006.

Відповідно до податкової вимоги форми “Ю” від 11.03.2021 №55287-13 загальна сума податкового боргу ТОВ “КОМПАНІЯ МДМ” станом на 10.03.2021 становить 2 946 335 грн, у тому числі: основний платіж - 2357068 грн; штрафні (фінансові) санкції (штрафи) – 589267 грн.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 12.10.2021 у справі №420/9780/21 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “КОМПАНІЯ МДМ”, а саме з усіх відкритих рахунків у банках обслуговуючих товариство суму заборгованості: по податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 2 946 335 грн.

Головним управлінням ДПС в Одеській області направлено до обслуговуючих банків для виконання платіжні інструкції на примусове списання (стягнення) №35-1305-52 від 30.03.2023, №37-1305-52 від 30.03.2023, №34-1305-52 від 30.03.2023, №36-1305-52 від 30.03.2023, № 38-1305-52 від 30.03.2023, а також інкасові доручення №79-1304-52 від 05.07.2022, №80-1304-52 від 06.07.2022, №81-1304-52 від 05.07.2022.

Вказані інкасові доручення було повернуті вищезгаданими банками відповідно до п.п. 12, 67, 69, 70 Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженої постановою Правління НБУ №163 від 29.07.2022р., у зв’язку з відсутністю коштів на рахунку платника.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта (довідка №363230023 від 25.01.2024) у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, у Реєстрі прав власності на нерухоме майно, у Єдиному державному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, у Державному реєстрі іпотек відомості відсутні. Згідно з поданою інформацією транспортних засобів за боржником не зареєстровано.

Згідно з розрахунком податкового боргу ТОВ “КОМПАНІЯ МДМ”, станом на 29.01.2024, який нарахований відповідно до податкового повідомлення-рішення №0000152305 від 23.01.2012 становить 2 946 335 грн, у зв’язку із частковим погашенням на суму 357,47 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

З 21.10.2019р. набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства.

Відповідно до ч. 2 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства з дня введення в дію цього Кодексу визнано такими, що втратили чинність: Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Частиною першою ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Сторони у справі про банкрутство у відповідності до ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства - конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів), забезпечені кредитори, боржник (банкрут).

Згідно з ч. 2 ст. 8 Кодексу України з процедур банкрутства право на звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство мають боржник, кредитор.

Відповідно до ч. 1 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з`ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Згідно ч. 2 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства у підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, заслуховує пояснення сторін, оцінює обґрунтованість заперечень боржника, вирішує інші питання, пов`язані з розглядом справи.

Відповідно до ч. 1 ст.6 Кодексу України з процедур банкрутства щодо боржника - юридичної особи застосовуються такі судові процедури: розпорядження майном боржника; санація боржника; ліквідація банкрута.

Відповідно до ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства боржник - юридична особа або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, неспроможна виконати свої грошові зобов`язання, строк виконання яких настав.

Відповідно до ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства неплатоспроможність - неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов`язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом.

Стаття 1 Кодексу України з процедур банкрутства встановлює, що грошовим зобов`язанням (боргом) є зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов`язань належать також зобов`язання щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов`язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов`язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов`язань боржника, у тому числі зобов`язань щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов`язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров`ю громадян, зобов`язання з виплати авторської винагороди, зобов`язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов`язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов`язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) розмір грошових зобов`язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви.

Згідно ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.

Частиною третьою ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що якщо провадження у справі відкривається за заявою кредитора, господарський суд перевіряє можливість боржника виконати майнові зобов`язання, строк яких настав. Боржник може надати підтвердження спроможності виконати свої зобов`язання та погасити заборгованість.

Відповідно до ч. 5 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства за результатами розгляду заяви про відкриття провадження у справі та відзиву боржника господарський суд постановляє ухвалу про: відкриття провадження у справі; відмову у відкритті провадження у справі.

Згідно з ч. 6 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо: вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження; вимоги кредитора (кредиторів) задоволені боржником у повному обсязі до підготовчого засідання суду.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 36 Кодексу України з процедур банкрутства боржник до дати проведення підготовчого засідання надає до господарського суду та заявнику відзив на заяву про відкриття провадження у справі. До відзиву боржника додаються докази відправлення заявнику копії відзиву. Крім відомостей, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, у відзиві боржника зазначаються: заперечення боржника щодо вимог заявника (заявників); загальна сума заборгованості боржника перед кредиторами за зобов`язаннями, що передбачають виплату грошових коштів, у тому числі зі сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), з виплати заробітної плати; відомості про наявне у боржника майно, а також про всі рахунки боржника в установах банків та інших фінансово-кредитних установах, реквізити рахунків; відомості про всі рахунки, на яких ведеться облік прав на цінні папери, що належать боржнику у депозитарних установах, їх реквізити; відомості про всі рахунки, електронні гаманці, відкриті у небанківських надавачах платіжних послуг, емітентах електронних грошей, що належать боржнику, їх реквізити; відомості про проведення боржником діяльності, пов`язаної з державною таємницею; докази необґрунтованості вимог заявника (за наявності).

Згідно з ч. 8 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства в ухвалі про відкриття провадження у справі про банкрутство зазначається про: відкриття провадження у справі про банкрутство; визнання вимог кредитора та їх розмір; введення мораторію на задоволення вимог кредиторів; введення процедури розпорядження майном; призначення розпорядника майна, встановлення розміру його винагороди та джерела її сплати; вжиття заходів щодо забезпечення вимог кредиторів шляхом заборони боржнику та власнику майна (органу, уповноваженому управляти майном) боржника приймати рішення щодо ліквідації, реорганізації боржника, а також відчужувати основні засоби та предмети застави; строк подання розпорядником майна до господарського суду відомостей про результати розгляду вимог кредиторів, який не може перевищувати одного місяця та 20 днів після дати проведення підготовчого засідання суду; дату попереднього засідання суду, яке має відбутися не пізніше 70 календарних днів, а в разі великої кількості кредиторів - не пізніше трьох місяців після дати проведення підготовчого засідання суду; строк проведення розпорядником майна інвентаризації майна боржника, який не може перевищувати двох місяців, а в разі значного обсягу майна - трьох місяців після дати проведення підготовчого засідання суду.

Системний аналіз статей 1, 8, 34, 39 КУзПБ свідчить про те, що правовими підставами для відкриття провадження у справі про банкрутство є: наявність грошового зобов`язання боржника перед кредитором, строк виконання якого сплив на дату звернення кредитора до суду; відсутність між кредитором та боржником спору про право стосовно заявлених вимог; до підготовчого засідання суду вимоги кредитора (кредиторів) боржником у повному обсязі не задоволені.

Отже, завданням підготовчого засідання господарського суду у розгляді заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство є перевірка обґрунтованості вимог заявника (заявників) на предмет відповідності таких вимог поняттю "грошового зобов`язання" боржника перед ініціюючим кредитором; встановлення наявності спору про право; встановлення обставин задоволення таких вимог до проведення підготовчого засідання у справі.

Водночас однією з підстав для відмови у відкритті провадження у справі, положення ч. 6 ст. 39 КУзПБ визначають те, що вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження.

Методом встановлення таких фактів є дослідження господарським судом відзиву боржника, заслуховування пояснень представника боржника або дослідження Єдиного реєстру судових рішень, відомості з якого є відкритими та загальнодоступними, на предмет наявності на розгляді іншого суду позову боржника до ініціюючого кредитора з питань, що зазначені вище. Водночас відсутність будь-яких заперечень боржника з приводу зазначеної вимоги кредитора може свідчити про її визнання, а відтак, і про відсутність спору між сторонами про право (висновок, викладений Верховним Судом у постановах від 13.08.2020 у справі № 910/4658/20, від 03.09.2020 у справі N 910/4658/20 та від 16.09.2020 у справі № 911/593/20, від 15.06.2021 у справі № 904/3074/20, від 15.10.2020 у справі № 922/1174/20).

Встановлення відсутності спору про право щодо вимог ініціюючого кредитора є обов`язковою умовою для відкриття провадження у справі про банкрутство боржника.

Отже, якщо у підготовчому засіданні буде з`ясовано, що між ініціюючим кредитором та боржником існують суперечки з приводу їх прав та обов`язків, що вочевидь ставить під сумнів вимогу кредитора, і їх вирішення можливе виключно шляхом встановлення об`єктивної істини, що, у свою чергу, покладає на суд обов`язок вжити всіх визначених законом заходів до всебічного, повного та об`єктивного з`ясування дійсних прав і обов`язків сторін, у тому числі із застосуванням інституту доказів і доказування, що притаманне саме для справ позовного провадження, господарський суд відмовляє у відкриті провадження у справі про банкрутство.

При цьому законодавство не містить переліку будь-яких критеріїв для висновку про існування спору про право, тому в кожному конкретному випадку в залежності від змісту правовідносин суд повинен оцінити форму вираження відповідної незгоди учасників провадження на предмет існування спору.

Також спір про право наявний у разі, коли боржник не погоджується із методикою (формулою) розрахунку заявленого боргу або взагалі висловлює незгоду з існуванням у нього заборгованості перед кредитором, стверджуючи про припинення зобов`язання зарахуванням тощо; заявляє про сплив позовної давності; заперечує настання строку виконання грошового зобов`язання з мотивів правомірності зупинення ним виконання свого обов`язку (частина третя статті 538 ЦК України) або з мотивів прострочення кредитора (стаття 613 ЦК України), доводить про припинення поруки тощо.

Встановлення наявності або відсутності наведених обставин переходить в площину доказування, що вочевидь свідчить про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження.

При цьому, у суду першої інстанції під час проведення підготовчого засідання відсутня можливість вирішення такого спору про право, що в свою чергу пов`язано з особливостями позовного провадження, як то: пред`явлення позову, можливості подання зустрічного позову, складу учасників справи у позовному провадженні, прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, а також диспозитивністю господарського судочинства тощо.

У підготовчому засіданні суд не вирішує спір по суті, а строк розгляду вимог кредиторів обмежується 14 днями.

У такому випадку, відсутність спору щодо заявлених ініціюючим кредитором грошових вимог може підтверджуватися або рішенням суду, що набрало законної сили, або визнанням боржником таких вимог.

Тобто, має бути фактична наявність боргу, який є безспірним або не оспорюється боржником, що встановлюється судом у підготовчому засіданні.

Відповідно до ч. 2 ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства до заяви кредитора - контролюючого органу, уповноваженого відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, іншого органу, який відповідно до закону здійснює контроль за справлянням інших обов`язкових платежів на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, додаються докази вжиття заходів щодо стягнення (погашення) податкового боргу або іншої заборгованості у встановленому законодавством порядку.

Таким чином, законодавець встановив обов`язкову кваліфіковану умову ініціювання контролюючим органом справи про банкрутство з огляду на його повноваження, як органу стягнення податкового боргу чи недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, та правовий механізм забезпечення погашення цих боргів за рахунок коштів і майна платників податків, обов`язок реалізації якого покладено на контролюючі органи відповідно до спеціального законодавства.

Аналіз наведеного дає підстави для висновку, що на контролюючий орган покладено обов`язок подання разом із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство всіх доказів вжиття заходів забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування відповідно до компетенції та в порядку передбаченому спеціальним законодавством, що регулює відносини, які виникають у сфері справляння відповідних податків і зборів.

Відповідно до п. 41.1 ст. 41 ПК України контролюючими органами є, зокрема, податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.

Пунктом 41.4 ст. 41 ПК України визначено, що органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.

Спеціальний порядок стягнення податкового боргу платників податків регулюється, зокрема, ст.ст. 87, 95-99 ПК України.

Відповідно до п. 95.1 ст. 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини (абзац 1 п. 95.3 ст. 95 ПК України).

Механізм виконання судових рішень про стягнення грошових коштів у рахунок погашення податкового боргу передбачений главою 12 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004р. № 22, який передбачає оформлення інкасового доручення для примусового стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу.

Водночас спеціальним законодавством щодо справляння податків і зборів, окрім стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, передбачено й інші заходи погашення податкового боргу за рахунок майна боржника (на підставі відповідного судового рішення), а саме: продаж майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі; стягнення готівкових коштів; стягнення дебіторської заборгованості платника податків.

У абз. 2, 3 п. 95.3 ст. 95 ПК України визначено, що контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу .

Відповідно до п. 95.22. статті 95 ПК України контролюючий орган звертається до суду щодо стягнення з дебіторів платника податку, що має податковий борг, сум дебіторської заборгованості, строк погашення якої настав та право вимоги якої переведено на контролюючі органи, у рахунок погашення податкового боргу такого платника податків.

У разі відмови платника податків, що має податковий борг від укладення з контролюючим органом договору щодо переведення права вимоги дебіторської заборгованості такий контролюючий орган звертається до суду щодо зобов`язання платника податків укласти зазначений договір (абзац 4 п. 87.5 ст. 87 ПК України).

В контексті цих положень системне тлумачення ст. 34 КУЗБ дає підстави для висновку, що тільки вжиття контролюючим органом сукупності передбачених спеціальним законодавством заходів стягнення податкового боргу чи недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, якщо такі заходи не призвели до погашення боргу, може бути передумовою для ініціювання контролюючим органом справи про банкрутство боржника.

Подібний за змістом висновок щодо застосування частини сьомої статті 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" викладений у постановах Верховного Суду від 29.05.2019 у справі № 924/687/18, від 04.12.2018 у справі № 920/1141/16, від 26.12.2018 у справі № 908/2229/17, від 20.02.2020 у справі № 910/19276/16 та не втратив своєї актуальності із введенням в дію з 21.10.2019 КУзПБ, оскільки зазначена норма містила аналогічну абзацу 6 частини другої статті 34 КУзПБ вимогу щодо подання контролюючим органом доказів вжиття заходів до отримання відповідної заборгованості у встановленому законодавством порядку.

Судом встановлено, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 12.10.2021 у справі №420/9780/21 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “КОМПАНІЯ МДМ”, а саме: з усіх відкритих рахунків у банках обслуговуючих товариство суму заборгованості - по податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 2 946 335 грн, з метою виконання якого заявником направлено до АТ КБ “Приватбанк”, АТ “ОТП Банк” інкасові доручення (розпорядження), які повернуті у зв`язку з відсутністю коштів на рахунку платника.

У доповненні до заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство заявник зазначає, що у зв’язку із відсутністю майна боржника опис майна не проводився та заходи щодо його реалізації не вживались; дебіторська заборгованість, достатня для погашення заборгованості відсутня та відповідні заходи щодо дебіторської заборгованості не вживались.

Таким чином, заявником здійснено всі заходи щодо стягнення (погашення) податкового боргу.

Підстав для відмови у відкритті провадження у справі, передбачених ст.ст. 37, 38, ч. 6 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства, судом не встановлено.

Підсумовуючи викладене, суд встановив наявність підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство, передбачених ст. ст. 34, 41, 44 Кодексом України з процедур банкрутства, введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, введення процедури розпорядження майном та призначення розпорядника майна.

За таких обставин, господарський суд вважає за необхідне визнати вимоги заявника до боржника в сумі 2 945 977,53 грн. При цьому, суд звертає увагу на те, що заборгованість, яка складається із штрафних санкцій та пені в сумі 589 267 грн не включається до складу грошового зобов`язання відповідно до ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства, однак, згідно ч. 2 ст.47 вказаного Кодексу враховується в реєстрі вимог кредиторів окремо від основних зобов`язань у шосту чергу.

Стосовно заявленого кредитором суми судового збору за подання заяви про відкриття провадження у справі, авансування витрат арбітражного керуючого, суд зазначає наступне.

Ст. 64 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено черговість задоволення вимог кредиторів.

Згідно ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи.

Системний аналіз положень ст.ст.1, 64 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 123 ГПК України свідчить про те, що сума судового збору, сплаченого за подання заяви про відкриття провадження у справі, в розмірі 30 280 грн та авансування витрат арбітражного керуючого в розмірі 72 000 грн також не є грошовим зобов’язанням та враховуються в реєстрі вимог кредиторів у першу чергу відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 64 Кодексу України з процедур банкрутства.

Згідно з ч. 2-1 Прикінцевих та Перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи призначення арбітражного керуючого для виконання повноважень розпорядника майна або керуючого реструктуризацією у разі відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) здійснюється з урахуванням особливостей, визначених цим пунктом. У разі якщо заява ініціюючого кредитора або боржника - фізичної особи про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) не містить пропозиції щодо кандидатури арбітражного керуючого для виконання повноважень розпорядника майна або керуючого реструктуризацією або до заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) не додано заяви цього арбітражного керуючого про участь у справі, або з підстав, визначених частиною третьою статті 28 цього Кодексу, цього арбітражного керуючого не може бути призначено розпорядником майна або керуючим реструктуризацією, або заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство подано боржником - юридичною особою, призначення арбітражного керуючого для виконання повноважень розпорядника майна або керуючого реструктуризацією здійснюється господарським судом самостійно з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України, у порядку, що діяв до дня введення цього Кодексу в дію, шляхом застосування автоматизованої системи.

До дня ведення в дію Кодексу України з процедур банкрутства діяв Закон України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, ст. 114 якого передбачала, що кандидатура арбітражного керуючого для виконання повноважень розпорядника майна визначається судом із застосуванням автоматизованої системи.

Враховуючи, що Головним управлінням ДПС в Одеській області не надано суду пропозиції щодо кандидатури арбітражного керуючого для виконання повноважень розпорядником майна Товариства з обмеженою відповідальністю “КОМПАНІЯ МДМ”, господарським судом було здійснено запит від 12.08.2024 на автоматичне визначення кандидатури арбітражного керуючого для виконання повноважень розпорядника майном Боржника.

У довідці, підписаної електронним цифровим підписом відповідальної особи ДП „ІСС” Юрченко С. В.,від 13.08.2024 вказано кандидатуру арбітражного керуючого Вернигору В. П. (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) №573 від 27.03.2013 р.).

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 14.08.2024 арбітражному керуючому Вернигорі Володимиру Петровичу запропоновано надати заяву на участь у справі відповідно до ст. 28 Кодексу України з процедур банкрутства з документами, що підтверджують право на зайняття відповідною діяльністю: копію свідоцтва Міністерства юстиції України про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора); відомості про досвід та показники роботи; кількість справ у провадженні; копію диплому про вищу освіту; відомості про наявність організаційних та технічних можливостей виконувати обов’язки арбітражного керуючого у справі; страхування відповідальності арбітражного керуючого та із зазначенням відомостей, передбачених ч. 3 ст. 28 вказаного Кодексу.

21.08.2024 за вх.№3-599/24 господарським судом одержано заяву арбітражного керуючого Вернигори В. П. про участь у справі, в якій останнім повідомлено, що арбітражний керуючий Вернигора В. П. є громадянином України, має вищу економічну освіту, загальний стаж роботи за фахом складає більше 23 років по відновленню платоспроможності підприємств різної форми власності, серед яких були і є підприємства державної форми власності, близько сорока підприємств комунальної форми власності, а також колективної та приватної форм власності. Всього більше 120 підприємств в різних регіонах України. Має V рівень кваліфікації арбітражного керуючого, вільно володіє державною мовою. Станом на сьогоднішній день виконує обов'язки ліквідатора на 5 підприємствах, з яких одне має державну форму власності, одне комунальну і 3 приватної форми власності. Також виконує обов'язки розпорядника майна на одному підприємстві приватної форми власності та керуючого реалізацією майна фізичної особи підприємця; не визнаний судом обмеженим у цивільній дієздатності або недієздатним; не має не зняту або не погашену в установленому законом порядку судимість; здатен виконувати обов’язки арбітражного керуючого за станом здоров’я; не має заборон обіймати керівні посади. Офіс (контора) арбітражного керуючого знаходиться за адресою: вул. Дніпровське шосе, буд. 8, прим. 1, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська обл., 50086. 23 лютого 2024 року отримав Свідоцтво про чергове підвищення кваліфікації арбітражного керуючого.

Також у заяві вказано, що на виконання вимог ст. 28 Кодексу України з процедур банкрутства, арбітражний керуючий не є заінтересованою особою у цій справі; не здійснював раніше управління цим боржником - юридичною особою; не має ні реального ні потенційного конфлікту інтересів за цією справою про банкрутство; не відмовлено в допуску до державної таємниці. Має достатній досвід, технічне забезпечення та організаційні можливості належним чином виконувати передбачені Кодексом України з процедур банкрутства, обов’язки розпорядником майна у справі про банкрутство ТОВ “КОМПАНІЯ МДМ” (код за ЄДРПОУ 34749193).

До вказаної заяви додано копії: свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) №573 від 21.03.2013р.; свідоцтва про підвищення кваліфікації; диплому спеціаліста НР № 25741366; договору №046-0002623 добровільного страхування цивільно-правової відповідальності арбітражного керуючого від 05.012.2023р.; платіжної інструкції №456 від 07.12.2023р.

Частиною третьою ст. 28 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що розпорядником майна, керуючим реструктуризацією, керуючим санацією, ліквідатором, керуючим реалізацією не можуть бути призначені арбітражні керуючі: 1) які є заінтересованими особами у цій справі; 2) які здійснювали раніше управління цим боржником - юридичною особою, крім випадків, коли з дня відсторонення від управління зазначеним боржником минуло не менше трьох років; 3) яким відмовлено в допуску до державної таємниці, якщо такий допуск є необхідним для виконання обов’язків, визначених цим Кодексом; 4) які мають реальний чи потенційний конфлікт інтересів; 6) які є близькими особами боржника - фізичної особи. До призначення арбітражним керуючим особа повинна подати до господарського суду заяву, в якій зазначається, що вона не належить до осіб, зазначених у цій частині.

Розглянувши заяву арбітражного керуючого Вернигори Володимира Петровича з доданими до неї документами, суд дійшов висновку про здатність арбітражного керуючого належним чином виконувати передбачені Кодексом України з процедур банкрутства обов’язки розпорядника майна, оскільки його кандидатура відповідає вимогам вказаного Кодексу.

Враховуючи викладене, суд призначає арбітражного керуючого Вернигору Володимира Петровича розпорядником майна боржника ТОВ “КОМПАНІЯ МДМ”.

Приймаючи до уваги викладене, заяви арбітражних керуючих Дарієнка В. А. від 01.08.2024 за вх.№3-564/24 та Демчук О П. від 16.08.2024 за вх.№3-593/24 про участь у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “КОМПАНІЯ МДМ” залишаються судом без розгляду.

Частиною першою ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду. Грошова винагорода арбітражного керуючого складається з основної та додаткової грошових винагород.

Відповідно до ч. 2 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна або ліквідатора визначається в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останніх 12 місяців його роботи до відкриття провадження у справі, але не менше трьох розмірів мінімальної заробітної плати за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень. право вимоги основної грошової винагороди виникає в арбітражного керуючого в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень. Сплата основної винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією здійснюється за рахунок коштів, авансованих заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду, який розглядає справу, до моменту подання заяви про відновлення відкриття провадження у справі.

Враховуючи викладене, суд встановлює грошову винагороду розпоряднику майна арбітражному керуючому Вернигорі Володимиру Петровичу у розмірі трьох мінімальних заробітних плат за кожен місяць виконання повноважень розпорядника майна ТОВ “КОМПАНІЯ МДМ” за рахунок коштів, авансованих Головним управлінням ДПС в Одеській області на депозитний рахунок Господарського суду Одеської області.

Відповідно до ч. 9 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства з метою виявлення кредиторів та осіб, які виявили бажання взяти участь у санації боржника, на офіційному веб-порталі судової влади України не пізніше наступного дня з дня постановлення ухвали суду про відкриття провадження у справі господарський суд оприлюднює повідомлення про відкриття провадження у справі боржника (офіційне оприлюднення). Доступ до інформації про провадження у справах, розміщеної на офіційному веб-порталі судової влади України, є вільним та безоплатним. Повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство повинне містити ім'я або найменування боржника, його місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), найменування та адресу господарського суду, номер справи, дату офіційного оприлюднення повідомлення, відомості про розпорядника майна (ім'я, місцезнаходження), строк подання заяв кредиторів з вимогами до боржника. Інформація про відкриття провадження у справі про банкрутство додатково може оприлюднюватися на офіційному веб-сайті державного органу з питань банкрутства, а також у будь-який інший спосіб, не заборонений законом.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає за необхідне оприлюднити на офіційному веб-порталі судової влади України повідомлення про відкриття провадження у справі боржника ТОВ “КОМПАНІЯ МДМ” , текст якого додається.

Керуючись ст. 1, 2, 28, 30, 39, 40, 41, 44, 45, ч.ч. 1-2, 2-1 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1.Відкрити провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “КОМПАНІЯ МДМ” (просп. Добровольського 150, м. Одеса, 65111, ідентифікаційний код 34749193).

2.Визнати вимоги Головного управління ДПС в Одеській області до Товариства з обмеженою відповідальністю “КОМПАНІЯ МДМ” (просп. Добровольського 150, м. Одеса, 65111, ідентифікаційний код 34749193) в сумі 2 945 977, 53 грн та витрати у сумі 102 280 грн, понесені у зв'язку із сплатою судового збору та авансування винагороди арбітражного керуючого.

Встановити наступну черговість задоволення вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю “КОМПАНІЯ МДМ”:

- 102 280 грн - перша черга задоволення вимог кредиторів;

- 2 356 710, 53 грн - третя черга задоволення вимог кредиторів;

- 589 267 грн - шоста черга задоволення вимог кредиторів.

3.Ввести мораторій на задоволення вимог кредиторів (зупинення виконання боржником грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов`язань та зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію).

Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів:

забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника), перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі виконання рішень у немайнових спорах;

забороняється виконання вимог, на які поширюється мораторій;

не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій;

зупиняється перебіг позовної давності на період дії мораторію;

не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання, три проценти річних від простроченої суми тощо.

Мораторій на задоволення вимог кредиторів застосовується до вимог кредиторів щодо відшкодування збитків, що виникли внаслідок відмови боржника від виконання правочинів (договорів) у процедурі санації, у порядку, передбаченому цим Кодексом.

Дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на вимоги поточних кредиторів, виплату заробітної плати та нарахованих на ці суми страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, повернення невикористаних та своєчасно неповернутих коштів загальнообов`язкового державного соціального страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, відшкодування шкоди, заподіяної здоров`ю та життю громадян, виплату авторської винагороди, аліментів, а також на вимоги за виконавчими документами немайнового характеру, що зобов`язують боржника вчинити певні дії чи утриматися від їх вчинення.

Дія мораторію не поширюється на будь-які дії довірчого власника щодо об`єкта довірчої власності, довірчим засновником якої є боржник. Дія мораторію не поширюється на процедуру обов`язкового звернення стягнення на об`єкт довірчої власності.

Дія мораторію не поширюється на задоволення вимог кредиторів у разі одночасного задоволення вимог кредиторів у процедурі розпорядження майном, керуючим санацією згідно з планом санації, а також ліквідатором у ліквідаційній процедурі в порядку черговості, встановленому цим Кодексом.

Стягнення грошових коштів за вимогами кредиторів за зобов`язаннями, на які не поширюється дія мораторію, крім випадків, передбачених статтею 94 цього Кодексу, провадиться з рахунку боржника в установі банку, небанківському надавачу платіжних послуг або з електронного гаманця боржника в емітенті електронних грошей.

Дія мораторію не поширюється на задоволення вимог кредиторів шляхом звернення стягнення на предмет обтяження, що забезпечує виконання зобов`язань суб`єкта підприємницької діяльності - сторони генеральної угоди відповідно до вимог статті 94 цього Кодексу.

Звернення стягнення на майно боржника за вимогами, на які не поширюється дія мораторію, здійснюється виключно за ухвалою господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство боржника, крім випадків, передбачених статтею 94 цього Кодексу.

Під час процедури розпорядження майном боржник має право задовольняти лише ті вимоги кредиторів, на які згідно з частиною п`ятою цієї статті не поширюється дія мораторію.

Задоволення забезпечених вимог кредиторів за рахунок майна боржника, яке є предметом забезпечення, здійснюється лише в межах провадження у справі про банкрутство.

4.Ввести процедуру розпорядження майном боржника Товариства з обмеженою відповідальністю “КОМПАНІЯ МДМ” (просп. Добровольського 150, м. Одеса, 65111, ідентифікаційний код 34749193) строком на 170 календарних днів до 26.02.2025.

5.Призначити розпорядником майна боржника Товариства з обмеженою відповідальністю “КОМПАНІЯ МДМ” (просп. Добровольського 150, м. Одеса, 65111, ідентифікаційний код 34749193) арбітражного керуючого Вернигору Володимира Петровича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) №573 від 21.03.2013р. (вул. Дніпровське шосе, 8, прим. 1, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська обл., Україна, 50086)).

6.Встановити грошову винагороду розпоряднику майна арбітражному керуючому Вернигорі Володимирові Петровичу у розмірі трьох мінімальних заробітних плат за кожен місяць виконання повноважень розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю “КОМПАНІЯ МДМ” (просп. Добровольського 150, м. Одеса, 65111, ідентифікаційний код 34749193) за рахунок коштів, авансованих Головним управлінням ДПС в Одеській області на депозитний рахунок Господарського суду Одеської області.

7.Протягом процедури розпорядження майном органи управління боржника не мають права приймати рішення про:

реорганізацію (злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення) і ліквідацію боржника;

створення господарських товариств або участь в інших господарських товариствах;

створення філій та представництв;

виплату дивідендів;

проведення боржником емісії цінних паперів;

вихід зі складу учасників боржника юридичної особи, придбання в акціонерів раніше випущених акцій боржника;

відчуження або обтяження нерухомого майна боржника, в тому числі його передачу в заставу, внесення зазначеного майна до статутного капіталу іншого підприємства або господарського товариства;

надання позик (кредитів), надання поруки, гарантій, а також передачу в довірче управління майна боржника.

8.Керівник або орган управління боржника виключно за погодженням з розпорядником майна приймають рішення про:

участь боржника в об`єднаннях, асоціаціях, спілках, холдингових компаніях, промислово-фінансових групах чи інших об`єднаннях юридичних осіб;

передачу майна в оренду;

одержання та надання позик (кредитів);

задоволення вимог поточних кредиторів.

У процедурі розпорядження майном боржник не має права без згоди комітету кредиторів (зборів кредиторів - до моменту формування комітету кредиторів) вчиняти значні правочини, вчинення яких не заборонено цим Кодексом.

У процедурі розпорядження майном боржник не має права без згоди комітету кредиторів (зборів кредиторів - до моменту обрання комітету кредиторів) здійснювати продаж істотних активів боржника.

9.Заборонити органам управління боржника приймати рішення про: реорганізацію (злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення) і ліквідацію боржника; створення господарських товариств або участь в інших господарських товариствах; створення філій та представництв; виплату дивідендів; проведення боржником емісії цінних паперів; вихід зі складу учасників боржника юридичної особи, придбання в акціонерів раніше випущених акцій боржника; відчуження або обтяження нерухомого майна боржника, в тому числі його передачу в заставу, внесення зазначеного майна до статутного капіталу іншого підприємства або господарського товариства; надання позик (кредитів), надання поруки, гарантій, а також передачу в довірче управління майна боржника.

10.Оприлюднити на офіційному веб-порталі судової влади України повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника Товариства з обмеженою відповідальністю “КОМПАНІЯ МДМ” (просп. Добровольського 150, м. Одеса, 65111, ідентифікаційний код 34749193), текст якого додається.

11.Визначити наступні дати у даній справі:

- строк подання розпорядником майна до господарського суду відомостей про результати розгляду вимог кредиторів – не пізніше одного місяця та 20 днів після дати проведення підготовчого засідання;

- дата попереднього засідання суду – не пізніше 70 календарних днів, а в разі великої кількості кредиторів - не пізніше трьох місяців після дати проведення підготовчого засідання суду;

- строк проведення розпорядником майна інвентаризації майна боржника – не пізніше двох місяців, а в разі значного обсягу майна – трьох місяців після дати проведення підготовчого засідання суду.

12. З моменту відкриття провадження у справі про банкрутство:

пред`явлення конкурсними та забезпеченими кредиторами вимог до боржника та їх задоволення можуть здійснюватися лише у порядку, передбаченому цим Кодексом, та в межах провадження у справі;

пред`явлення поточними кредиторами вимог до боржника та їх задоволення можуть здійснюватися у випадку та порядку, передбачених цим Кодексом;

арешт майна боржника чи інші обмеження боржника щодо розпорядження належним йому майном можуть бути застосовані виключно господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство;

корпоративні права засновників (учасників, акціонерів) боржника реалізуються з урахуванням обмежень, встановлених цим Кодексом;

задоволення вимог засновника (учасника) боржника - юридичної особи про виділення частки у майні боржника у зв`язку з виходом із складу його учасників забороняється;

рішення про реорганізацію або ліквідацію юридичної особи - боржника приймається в порядку, визначеному цим Кодексом.

13.Призначити судове засідання на 21 жовтня 2024р. об 11 год. 00 хв.

Засідання суду відбудеться у приміщенні Господарського суду (м. Одеса, пр-т. Шевченка, 29), зал судових засідань №10 (5-й поверх), тел. 307-965.

14.Викликати у судове засідання боржника та розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Вернигору Володимира Петровича.

15.Зобов`язати надати:

боржника: відзиви на заяви кредиторів; відомості щодо загальної суми заборгованості перед кредиторами за зобов`язаннями, що передбачають виплату грошових коштів, у тому числі зі сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), з виплати заробітної плати; відомості про наявне у боржника майно, а також про всі рахунки в установах банків та інших фінансово-кредитних установах, реквізити рахунків; відомості про всі рахунки, на яких ведеться облік прав на цінні папери, що належать боржнику у депозитарних установах, їх реквізити; відомості про проведення боржником діяльності, пов`язаної з державною таємницею; докази необґрунтованості вимог заявника (за наявності); довідку органів приватизації (органів, уповноважених управляти об`єктами державної власності) про наявність або відсутність на балансі підприємства, щодо якого відкрито провадження у справі, державного майна, що в процесі приватизації (корпоратизації) не увійшло до статутного капіталу боржника; установчі документи; статистичну та фінансову звітність, яка подавалась органам державної статистики та податковим органам за 2020-2023рр.; аудиторські висновки; інші відомості, що мають значення для розгляду справи.

розпорядника майна: відзиви на заяви кредиторів; письмовий звіт про надіслані всім кредиторам боржника повідомлення про результати розгляду грошових вимог та їх отримання кредиторами разом з копіями повідомлень про вручення поштового відправлення та описів вкладення у поштове відправлення або інших документів, що підтверджують надсилання повідомлення кредиторам; відомості щодо виконання повноважень відповідно до ч. 2 ст. 44 Кодексу України з процедур банкрутства.

Ухвала є підставою для зупинення виконавчих дій відповідно до ч.2 ст. 41 Кодексу України з процедур банкрутства та п. 4 ч. 1 ст. 34 Закону України „Про виконавче провадження".

Ухвала про відкриття провадження у справі набирає законної сили 09 вересня 2024р. з моменту її постановлення згідно ч.12 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги.

Повну ухвалу складено 12.09.2024.

Суддя Т.Г. Деркач

До уваги: Товариство з обмеженою відповідальністю “КОМПАНІЯ МДМ” 65111, м. Одеса, просп. Добровольського 150