Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
______________________________________________________________________________________________________
УХВАЛА
про зупинення провадження у справі
"03" вересня 2024 р. |
м. Одеса |
Справа № 916/3033/24 |
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз України” (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд.1, код ЄДРПОУ – 40121452, електронна адреса: info@gas.ua)
До відповідача: Комунального некомерційного підприємства “Ювілейнівський центр первинної медико-санітарної допомоги” Ювілейної сільської ради Олешківського району Херсонської області (75126, Херсонська обл., Олешківський р-н, село Ювілейне, вул. Молодіжна, буд. 18, РНОКПП 42310362, електронна адреса: knp.meduvil@ukr.net)
про стягнення
Суддя Рога Н.В.
Секретар с/з Корчевський М.Ю.
Представники сторін:
Від позивача: Бернацька О.В. – на підставі довіреності №210 від 29.11.2023р.;
Від відповідача: не з'явився.
Суть спору: Позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю (далі-ТОВ) “Газопостачальна компанія “Нафтогаз України”, звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Комунального некомерційного підприємства далі- КНП) “Ювілейнівський центр первинної медико-санітарної допомоги” Ювілейної сільської ради Олешківського району Херсонської області про стягнення основного боргу у розмірі 90 231 грн 91 коп., пені у розмірі 20 279 грн 40 коп., 3% річних у розмірі 5 642 грн 97 коп., інфляційних втрат у розмірі 18 735 грн 57 коп.
Ухвалою суду від 12.07.2024р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №916/3033/24, справу вирішено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, судове засідання призначено на 06.08.2024р. Ухвалою суду від 06.08.2024р. відкладено судове засідання на 03.09.2024р.
02 вересня 2024р. на адресу суду від ТОВ “Газопостачальна компанія “Нафтогаз України” надійшло клопотання про зупинення розгляду справи, в обгрунтування якого позивач зазначає, що ухвалою Верховного Суду від 27.03.2024р. вирішено передати справу №908/1162/23 на розгляд об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, яка мотивована тим, що колегія суддів вважає за необхідне відступити від висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 07.03.2024р. у справі №910/9680/23 щодо того, що достатнім для застосування ч.2 ст. 13 та ч.2 ст. 13-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" є розповсюдження дії цього Закону на спірні правовідносини з огляду на приписи ст. 2 Закону. Колегія суддів вважає, що положення статей 13 та 13-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" можуть бути поширені на тимчасово окуповані території з урахування частини першої цих статей, а саме за рішенням Кабінету Міністрів України.
Ухвалою Верховного Суду від 07.06.2024р. справу №908/1162/23 розгляд Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи відкладено на 18.10.2024р.
Ураховуючи викладене, зважаючи на місцезнаходження відповідача, позивач зазначає, що з метою дотримання єдності судової практики та зважаючи на предмет та підстави позову (стягнення заборгованості за споживання газу, який за період березень-квітень 2022 року постачався на тимчасово окуповану територію), позивач вважає за необхідне клопотати про зупинення провадження у справі до закінчення перегляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №908/1162/23.
Розглянув матеріали справи, клопотання позивача, суд дійшов наступних висновків.
Судові рішення мають ґрунтуватися на Конституції України, а також на чинному законодавстві, яке не суперечить їй. Суд безпосередньо застосовує Конституцію України, якщо зі змісту норм Конституції не випливає необхідності додаткової регламентації її положень законом або якщо закон, який був чинним до введення в дію Конституції чи прийнятий після цього, суперечить їй.
У п. 26 рішення Європейського суду з прав людини у справі “Надточій проти України” (далі - ЄСПЛ) та пункті 23 рішення ЄСПЛ “Гурепка проти України № 2” наголошено, що принцип рівності сторін - один зі складників ширшої концепції справедливого судового розгляду, за змістом якого кожна сторона повинна мати розумну можливість обстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її у суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.
Пунктом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
У постанові Верховного Суду України по справі №6-1957цс16 зазначено, що визначаючи наявність підстав за яких провадження у справі підлягає обов`язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, враховувати, що така підстава для зупинення провадження у справі, застосовується у тому разі, коли в іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду. Межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи.
Зупинення провадження у справі – це тимчасове і повне припинення всіх процесуальних дій у справі, зумовлене настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому процесу і щодо яких невідомо, коли їх може бути усунено (Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів КГС у справі № 910/15715/19).
Правовідносини суду з кожним учасником процесу підпорядковані досягненню головної мети - винесення законного та обґрунтованого рішення, а також створення особам, що беруть участь у справі, процесуальних умов для забезпечення захисту їх прав, а також прав та інтересів інших осіб.
Господарський процесуальний обов`язок сторони - це належна поведінка сторони в господарському судочинстві, що вимагається та забезпечується процесуальним законом, а також кореспондує суб`єктивному процесуальному праву суду.
Так, Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що це роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (див. рішення Суду у справі Шульга проти України від 02 грудня 2010 року № 16652/04) і запобігання неналежній та такій, що затягує справу, поведінці сторін у цивільному процесі є завданням саме державних органів (див. рішення Суду у справі Мусієнко проти України від 10 січня 2011 року № 26976/06).
Неприпустимість зловживання процесуальними правами належить до основних засад (принципів) господарського судочинства (п. 11 ч. 3 ст. 2 ГПК України).
За змістом ч. 5 ст. 13 ГПК саме на суд покладається обов`язок щодо керування ходом судового процесу, сприяння учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом, запобігання зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вжиття заходів для виконання ними їхніх обов`язків.
На єдність права і справедливості неодноразово вказував і Конституційний Суд України. Зокрема, у рішенні від 22 вересня 2005 року № 5-рп/2005 зазначено: “із конституційних принципів рівності і справедливості випливає вимога визначеності, ясності і недвозначності правової норми, оскільки інше не може забезпечити її однакове застосування, не виключає необмеженості трактування у правозастосовній практиці і неминуче призводить до сваволі”. “Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права” (Рішення КСУ від 2 листопада 2004 року № 15-рп/2004).
Окрім того, принцип справедливості поглинається напевно найбільшим за своєю “питомою вагою” принципом верховенства права, який також чітко зафіксований у новітніх кодексах. Лише додержання вимог справедливості під час здійснення судочинства дозволяє характеризувати його як правосуддя. Цю думку можна, зокрема, простежити і в рішенні Конституційного Суду України від 30 січня 2003 р. № 3-рп/2003: “правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах”.
Суд наполягає на застосуванні принципу справедливості (ст. 2 ГПК України) замість закону (praeter legem) і всупереч закону (adversus legem). Адже трапляються випадки, коли несправедливі нормативно-правові акти з`являються внаслідок “помилок” законодавця. Інша ситуація може мати місце тоді, коли застосування нормативно-правового акту в конкретній ситуації у сукупності з іншими істотними обставинами справи стає настільки несумісним зі справедливістю, що унеможливлює його застосування в розумінні здорового глузду.
Суд вважає за необхідне звернути увагу на Постанову Касаційного цивільного суду від 16.01.2019р. по справі №521/17654/15-ц, у якій Верховний Суд яскраво демонструє, що принцип справедливості кореспондує з принципом добросовісності.
Відповідно до ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом господарських спорів з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Тобто, виходячи з цієї норми, в першу чергу, суд має справедливо, тобто з дотриманням принципу верховенства права, вирішити господарський спір.
Судом встановлено, що ухвалою Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 19.04.2024р. у справі №908/1162/23 прийнято до розгляду об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справу №908/1162/23 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІМК" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 06.12.2023р., в контексті застосування ч. 2 ст. 13 та ч. 2 ст. 13-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України".
Як вбачається з матеріалів справи №916/3033/24 відповідачем у справі є КНП “Ювілейнівський центр первинної медико-санітарної допомоги” Ювілейної сільської ради Олешківського району Херсонської області, місцем знаходження якого є Херсонська обл., Олешківський р-н, село Ювілейне, вул. Молодіжна, буд. 18, якому позивачем здійснювалося постачання природного газу у період грудень 2021р – квітень 2022р.
За таких обставин, враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне зупинити провадження по справі №916/3033/24 до закінчення перегляду об’єднаною палатою Верховного Суду справи № 908/1162/23.
При цьому, суд зазначає, що зупинення провадження у даній справі є виправданим, так як зможе забезпечити ухвалення законного та справедливого рішення у справі, а також забезпечити захист прав як позивача, так і відповідача, буде дотримано принцип правової визначеності та справедливості. Жодне своєчасне вирішення спору не може бути виправдане, якщо рішення у справі буде несправедливим, а отже, - буде ухвалене з порушенням принципу верховенства права.
Відповідно до п. 7 ч. 1 статті 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду
Згідно з п. 11 ч. 1 ст. 229 ГПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених п. 7 ч. 1 статті 228 цього Кодексу - до закінчення перегляду у касаційному порядку.
За приписами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Керуючись п.п. 7 ч.1 ст.228, ст.234 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
1. Зупинити провадження у справі №916/3033/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз України” до Комунального некомерційного підприємства “Ювілейнівський центр первинної медико-санітарної допомоги” Ювілейної сільської ради Олешківського району Херсонської області про стягнення основного боргу у розмірі 90 231 грн 91 коп., пені у розмірі 20 279 грн 40 коп., 3% річних у розмірі 5 642 грн 97 коп., інфляційних втрат у розмірі 18 735 грн 57 коп. до закінчення перегляду об’єднаною палатою Верховного Суду справи № 908/1162/23.
Ухвала набирає законної сили в порядку ст.235 ГПК України та може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її проголошення (підписання).
Повний текст ухвали складено 09 вересня 2024 р.
Суддя Н.В. Рога