Господарський суд Одеської області

03 вересня 2024, 17:12

Акціонерне товариство Комерційний банк “ПРИВАТБАНК” звернулось до Господарського суду Одеської області із позовною заявою про солідарне стягнення з Приватного підприємства “ВИРОБНИЧЕ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО КОСОВА ОЛЕКСІЯ ВІКТОРОВИЧА” та Косова Олексія Вікторовича 140544,94 грн заборгованості, з яких 115311,96 грн заборгованості за кредитом, 18022,30 грн заборгованості по процентам за користування кредитом та 7210,68 грн заборгованості з комісії, у зв’язку із порушенням Приватним підприємством “ВИРОБНИЧЕ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО КОСОВА ОЛЕКСІЯ ВІКТОРОВИЧА” умов заявки на отримання послуг “Кредитний ліміт на поточний рахунок” від 11.11.2021 р. в частині своєчасного та остаточного повернення кредитних коштів, поручителем за належне виконання зобов’язань якого виступив Косов Олексій Вікторович за укладеним 16.11.2021 р. договором поруки № P1637063532552636216.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.04.2024 р. позовній заяві Акціонерного товариства Комерційного банку “ПРИВАТБАНК” присвоєно єдиний унікальний номер судової справи – 916/1768/24 та визначено суддю Господарського суду Одеської області Гута С.Ф. для її розгляду.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 29.04.2024 р. прийнято позовну заяву Акціонерного товариства Комерційного банку “ПРИВАТБАНК” до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/1768/24; справу № 916/1768/24 ухвалено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін про час і місце його проведення; судове засідання для розгляду справи по суті призначено на "28" травня 2024 р.

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

______________________________________________________________________________________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"26" серпня 2024 р.

м. Одеса

Справа № 916/1768/24

Господарський суд Одеської області у складі судді Гута С.Ф.,

секретар судового засідання Шпак І.А.,

за участю представників учасників справи:

від позивача: не з’явився,

від відповідача 1: не з’явився,

від відповідача 2: не з’явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Акціонерного товариства Комерційного банку “ПРИВАТБАНК” до відповідачів: Приватного підприємства “ВИРОБНИЧЕ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО КОСОВА ОЛЕКСІЯ ВІКТОРОВИЧА” та Косова Олексія Вікторовича про солідарне стягнення 140544,94 грн заборгованості,

зазначає наступне:

Використовуючи систему “Електронний суд” Акціонерне товариство Комерційний банк “ПРИВАТБАНК” (далі – АТ КБ “ПРИВАТБАНК”, Позивач) звернулось до Господарського суду Одеської області із позовною заявою про солідарне стягнення з Приватного підприємства “ВИРОБНИЧЕ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО КОСОВА ОЛЕКСІЯ ВІКТОРОВИЧА” (далі – ПП “ВСП КОСОВА О.В.”, Відповідач 1) та Косова Олексія Вікторовича (далі – Косова О.В., Відповідач 2) 140544,94 грн заборгованості, з яких 115311,96 грн заборгованості за кредитом, 18022,30 грн заборгованості по процентам за користування кредитом та 7210,68 грн заборгованості з комісії, у зв’язку із порушенням ПП “ВСП КОСОВА О.В.” умов заявки на отримання послуг “Кредитний ліміт на поточний рахунок” від 11.11.2021 р. в частині своєчасного та остаточного повернення кредитних коштів, поручителем за належне виконання зобов’язань якого виступив Косов О.В. за укладеним 16.11.2021 р. договором поруки № P1637063532552636216.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.04.2024 р. позовній заяві АТ КБ “ПРИВАТБАНК” присвоєно єдиний унікальний номер судової справи – 916/1768/24 та визначено суддю Господарського суду Одеської області Гута С.Ф. для її розгляду.

У зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, Указом Президента України від 24.02.2022 р. № 64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні”, затвердженого Верховною Радою України Законом України від 24.02.2022 р. № 2102-IX, в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, який в подальшому відповідними затвердженими Верховною Радою України Указами Президента України було продовжено.

Згідно розпорядження Верховного Суду від 18.03.2022 р. №11/0/9-22 відповідно до частини 7 статті 147 Закону України “Про судоустрій і статус суддів”, враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, змінено територіальну підсудність судових справ Господарського суду Херсонської області на Господарський суд Одеської області.

Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2019 р. у справі № 910/9362/19, до юрисдикції господарських судів належать справи у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов’язання, якщо сторонами цього основного зобов’язання є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці. У цьому випадку суб’єктний склад сторін правочинів, укладених для забезпечення виконання основного зобов’язання, не має значення для визначення юрисдикції господарського суду щодо розгляду відповідної справи.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 29.04.2024 р. прийнято позовну заяву АТ КБ “ПРИВАТБАНК” до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/1768/24, ухвалено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 28.05.2024 р.

Відповідно до наявної в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадський формувань інформації одним із видів зв’язку з ПП “ВСП КОСОВА О.В.” визначено електронну пошту – kosovamelitopol@gmail.com.

Відповідно до сформованих автоматизованою системою діловодства Господарського суду Одеської області довідок 30.04.2024 р. до електронної скриньки ПП “ВСП КОСОВА О.В.” (kosovamelitopol@gmail.com) доставлено ухвалу про відкриття провадження у справі, так само як і до електронного кабінету Позивача. Додатково господарським судом надіслано ухвалу про відкриття провадження у справі на адреси електронної пошти Відповідачів, зазначені в укладених із АТ КБ “ПРИВАТБАНК” договорах, а також розміщено оголошення про судовий розгляд на офіційному сайті судової влади України.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 28.05.2024 р. відкладено розгляд справи на 25.06.2024 р.

Відповідно до сформованих автоматизованою системою діловодства Господарського суду Одеської області довідок 28.05.2024 р. до електронної скриньки ПП “ВСП КОСОВА О.В.” (kosovamelitopol@gmail.com) доставлено ухвалу про відкладення розгляду справи на 25.06.2024 р., так само як і до електронного кабінету Позивача. Додатково господарським судом надіслано ухвалу на адреси електронної пошти Відповідачів, зазначені в укладених із АТ КБ “ПРИВАТБАНК” договорах, а також розміщено оголошення про судовий розгляд на офіційному сайті судової влади України.

Призначене на 25.06.2024 р. судове засідання не відбулось у зв’язку із оголошенням системою цивільної оборони у місті Одесі та Одеської області повітряної тривоги.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 25.06.2024 р. призначено розгляд справи на 16.07.2024 р.

Відповідно до сформованих автоматизованою системою діловодства Господарського суду Одеської області довідок 25.06.2024 р. до електронної скриньки ПП “ВСП КОСОВА О.В.” (kosovamelitopol@gmail.com) доставлено ухвалу про призначення розгляду справи на 16.07.2024 р., так само як і до електронного кабінету Позивача. Додатково господарським судом надіслано ухвалу на адреси електронної пошти Відповідачів, зазначені в укладених із АТ КБ “ПРИВАТБАНК” договорах, а також розміщено оголошення про судовий розгляд на офіційному сайті судової влади України.

16.07.2024 р. АТ КБ “ПРИВАТБАНК” представлено заяву про розгляд справи без участі представника.

Призначене на 16.07.2024 р. судове засідання не відбулось у зв’язку із оголошенням системою цивільної оборони у місті Одесі та Одеської області повітряної тривоги.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 16.07.2024 р. призначено розгляд справи на 26.08.2024 р.

Відповідно до сформованих автоматизованою системою діловодства Господарського суду Одеської області довідок 17.07.2024 р. до електронної скриньки ПП “ВСП КОСОВА О.В.” (kosovamelitopol@gmail.com) доставлено ухвалу про призначення розгляду справи на 26.08.2024 р., так само як і до електронного кабінету Позивача. Додатково господарським судом надіслано ухвалу на адреси електронної пошти Відповідачів, зазначені в укладених із АТ КБ “ПРИВАТБАНК” договорах, а також розміщено оголошення про судовий розгляд на офіційному сайті судової влади України.

Частинами 1 та 2 статті 2 ГПК України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов’язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Суд та учасники судового процесу зобов’язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

В свою чергу, частиною 3 статті 2 ГПК України встановлено, що одним із основних засад (принципів) господарського судочинства є розумність строків розгляду справи судом.

Відповідно до положень статті 114 ГПК України суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

Згідно із приписами статті 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку “розумності строку” розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

Європейський суд щодо тлумачення положення “розумний строк” в рішенні у справі “Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства” роз’яснив, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.

У справі Bellet v. France Суд зазначив, що „стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права".

У своїй практиці Європейський суд неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у 6 § 1 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду. Однак Суд повинен прийняти в останній інстанції рішення щодо дотримання вимог Конвенції; він повинен переконатись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець. Крім того, подібне обмеження не буде відповідати ст. 6 § 1, якщо воно не переслідує легітимної мети та не існує розумної пропорційності між використаними засобами та поставленою метою (Prince Hans-Adam II of Liechtenstein v. Germany).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі “Кузнецов та інші проти Російської Федерації” зазначено, що ще одним завданням вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції. Така позиція є усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи “Серявін та інші проти України”, “Проніна проти України”), з якої випливає, що ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Враховуючи вищенаведене, з метою дотримання принципів диспозитивності, змагальності сторін, рівності сторін перед законом та судом, а також з метою надання можливості Відповідачам реалізувати права на викладення позиції у справі та на участь в судовому засіданні, господарським судом здійснювався розгляд справи в межах розумного строку.

У призначене на 26.08.2024 р. судове засідання представники сторін не з’явились.

Якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, використовуються для ідентифікації юридичної особи або її відокремленого підрозділу, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, фізичної особи - підприємця, у тому числі під час провадження ними господарської діяльності та відкриття рахунків у банках та інших фінансових установах (частини 1 та 4 статті 10 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань”).

Приписами пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України № від 29.06.2023 р. № 3200-IX встановлено, що офіційні електронні адреси, зареєстровані до набрання чинності цим Законом, вважаються електронними кабінетами і використовуються судом, учасниками справи за правилами та в порядку, що діють після введення в дію цього Закону.

Днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи (пункт 2 частини 6 статті 242 ГПК України).

Враховуючи викладене, наявність в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомостей про адресу електронної пошти ПП “ВСП КОСОВА О.В.”, те, що відповідні відомості вважаються достовірними, те, що у відповідності до приписів Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 29.06.2023 р. № 3200-IX офіційні адреси електронної пошти з 18.10.2023 р. вважаються електронними кабінетам, те, що автоматизована система діловодства Господарського суду Одеської області передбачає можливість надсилання судових рішень на адреси електронної пошти, надіслані ПП “ВСП КОСОВА О.В.” ухвали про відкриття провадження у справі та про відкладення розгляду справи вважаються доставленими до його електронного кабінету, тобто врученими, а останній – належаним чином повідомленим про судовий розгляд.

Відповідно до 21 пункту розділу ХІ “Перехідні положення” ГПК України особливості судових викликів та повідомлень, направлення копій судових рішень учасникам справи, у разі якщо адреса їх місця проживання (перебування) чи місцезнаходження знаходиться на тимчасово окупованій території України або в районі проведення антитерористичної операції, визначаються законами України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України” та “Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв’язку з проведенням антитерористичної операції”.

Приписами статті 12-1 Закону України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України” встановлено, якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають офіційної електронної адреси, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання. Суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії. З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи (частина 1). Передбачений цією статтею порядок виклику в суд та повідомлення про судове рішення може застосовуватися стосовно інших учасників судового процесу, адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи яких знаходиться на тимчасово окупованій території, якщо від цього залежить реалізація ними своїх процесуальних прав і обов’язків (частина 3).

Частиною 3 статті 1 Закону України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України” визначено, що дата початку і дата завершення тимчасової окупації територій, передбачених пунктом 3 частини першої статті 3 цього Закону, визначаються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 3 Закону України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України” для цілей цього Закону тимчасово окупованою територією визначається: інша сухопутна територія України, внутрішні морські води і територіальне море України, визнані в умовах воєнного стану тимчасово окупованими Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 06.12.2022 р. № 1364 “Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією”, установлено, що перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією (далі – перелік), затверджується Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій за формою згідно з додатком за погодженням з Міністерством оборони на підставі пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій.

Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 р. № 309 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.12.2022 р. за № 1668/39004, вся територія Генічеського району Херсонської області (адреса місцезнаходження ПП “ВСП КОСОВА О.В.” – 75542, Херсонська обл., Генічеський р-н, с. Озеряни, вул. Соборна, буд. 61), так само як і територія Якимівської селищної територіальної громади Мелітопольського району Запорізької області (адреса місцезнаходження Косова О.В. – 72541, Запорізька обл., Якимівський р-н, с. Розівка, вул. Заводська, буд. 55), з 24.02.2022 р. перебувають в тимчасовій окупації Російської Федерації.

Враховуючи викладене, ПП “ВСП КОСОВА О.В.” та Косов О.В. вважаються належним чином повідомленими про призначені засідання суду. При цьому, господарським судом додаткового надсилалась ухвали суду на наявні в матеріалах справи адреси електронної пошти відповідачів.

Європейський суд з прав людини зазначав, що відсутнє порушення, якщо відповідач у цивільній справі відсутній, при цьому його не було знайдено за адресою, яку надали позивачі, а місце його перебування неможливо було встановити, незважаючи на зусилля національних органів влади, зокрема, розміщення оголошень у газетах та подання запитів до поліції (рішення у справі "Нун’єш Діаш проти Португалії" від 10.04.2003 р.).

Додатково, у даному випадку суд враховує, що за приписами частини 1 статті 9 ГПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

В ході розгляду даної справи Господарським судом Одеської області, у відповідності до пункту 4 частини 5 статті 13 ГПК України, створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

26.08.2024 р. судом після повернення з нарадчої кімнати, в порядку статті 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Приписами статті 14 ГПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов’язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Дослідивши в відкритому судовому засіданні матеріали справи, надані докази, суд встановив:

ПП “ВСП КОСОВА О.В.” заповнено анкету-заяву клієнта юридичної особи про приєднання до умов і правил надання банківських послуг АТ КБ “ПРИВАТБАНК”, відповідно до якої Косов О.В. є директором юридичної особи, основним видом діяльності юридичної особи є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур, метою встановлення ділових відносин із банком визначено кредитування та розрахунково-касове обслуговування.

Відповідно до протоколу створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису зазначена Анкета-заява підписана Косовим О.В. 06.02.2019 р. шляхом накладення електронного підпису. Окрім того в матеріалах справи наявна паперова копія відповідної Анкета-заява із власноручно проставленим Косовим О.В. підписом. Крім того вказані анкети-заяви містять адреси електронної пошти ПП “ВСП КОСОВА О.В.”, на які судом надсилались ухвали.

11.11.2021 р. між АТ КБ “ПРИВАТБАНК” (Банк) та ПП “ВСП КОСОВА О.В.” (Клієнт) укладено заяву на отримання послуг “Кредитний ліміт на поточний рахунок” (Кредитний договір), відповідно до якої Клієнт просить надати кредит шляхом встановлення кредитного ліміту за зазначеним рахунком на наступних умовах: мета кредиту – поповнення оборотних коштів і здійснення поточних платежів Клієнта, вид кредиту – овердрафтовий кредит; спосіб надання кредиту – безготівковим; розмір поточного ліміту – 85000,00 грн; максимальний розмір – для ФОП 500000,00 грн, для приватних ЮО – 2000000,00 грн, для державних та комунальних ЮО – 1000000,00 грн; розмір відсотків річних – 16,5%; розмір комісії за управління фінансованим кредитом – 0,3% від максимального дебетового сальдо, що існувало на кінець будь-якого банківського дня на поточному рахунку Клієнта за звітний місяць; строк надання кредиту – 12 місяців.

Банк за наявності вільних грошових коштів зобов’язується надати Клієнту овердрафтовий кредит шляхом встановлення кредитного ліміту (далі – Ліміт) на поточний рахунок Клієнта (Кредит) на поповнення обігових коштів та здійснення поточних платежів Клієнта в порядку та на умовах, визначених Умовами та Правилами надання банківських послуг (Умови або Договір) в обмін на зобов’язання Клієнта з повернення Кредиту, сплати комісії, процентів в обумовлені цим Договором терміни. Забороняється використання кредитних коштів для погашення кредитів і відсотків або іншої заборгованості за кредитними договорами, виплати дивідендів, надання фінансової допомоги (пункт 3.2.1.1.1).

Розмір Кредиту, який може бути наданий Клієнту, складає від 10000 до 2000000 гривень (пункт 3.2.1.1.2).

Банк здійснює обслуговування Ліміту Клієнта, що полягає у проведенні його платежів понад залишок коштів на поточному рахунку Клієнта, за рахунок кредитних коштів в межах Ліміту шляхом дебетування поточного рахунку. При цьому утворюється Дебетове сальдо.

Дебетове сальдо по поточному рахунку Клієнта – це сума грошових коштів, перерахованих Банком на підставі розрахункових документів Клієнта з його поточного рахунку протягом операційного дня понад його залишок на поточному рахунку з урахуванням вхідного залишку на початок банківського дня (Дебетове сальдо) (пункт 3.2.1.1.3).

Клієнт приєднується до Договору шляхом підписання Заявки на отримання послуги “Кредитний ліміт на поточний рахунок” (Заявка) в Системі “Приват24 для бізнесу” із використанням кваліфікованого електронного підпису (КЕП), що разом з цими Умовам та Правилами становлять Кредитний договір.

Клієнт Банку, який приєднався до Умов та Правил надання банківських послуг в повному обсязі шляхом підписання іншої заяви або документа та має відкритий поточний рахунок в Банку, приєднується до Послуги шляхом підписання Заявки в системі “Приват24 для бізнесу” із використанням КЕП.

Приєднання до цього Договору є прямою і безумовною згодою Клієнта щодо встановлення Банком будь-якого розміру Кредитного ліміту (пункт 3.2.1.1.4).

Ліміт встановлюється Банком на кожний операційний день. Розмір Ліміту розраховується відповідно до затвердженої внутрішньобанківської методики на підставі даних про рух грошових коштів по поточному рахунку, платоспроможності, кредитної історії та інших показників відповідно до внутрішньобанківських нормативів та положень і нормативних актів Національного банку України. Для розрахунку розміру Ліміту державні/комунальні підприємств надають також рішення органу виконавчої влади/органу місцевого самоврядування.

У випадку зниження Банком Ліміту в порядку, передбаченому цими Умовами, Клієнт зобов’язується здійснювати погашення Кредиту в порядку, передбаченому п.п. 3.2.1.4.1 - 3.2.1.4.15 цього Договору (пункт 3.2.1.1.5.).

Банк зобов'язаний: здійснювати платежі Клієнта понад залишок коштів на його поточному рахунку на підставі його розрахункових документів у межах Ліміту.

Зобов’язання Банку з видачі Кредиту або його частини виникають у Банк в день надання Клієнтом розрахункових документів на використання Кредиту в межах вказаних в них сум (пункт 3.2.1.2.1.1).

Обслуговувати Ліміт на поточному рахунку Клієнта згідно з наступним порядком:

При надходженні розрахункових документів Клієнта в Банк протягом операційного дня та відсутності грошових коштів на поточному рахунку Клієнта, Банк здійснює їх оплату відповідно до цих Умов в межах встановленого Ліміту.

Розрахункові документи подаються Клієнтом з дотриманням порядку розрахунковокасового обслуговування, передбаченого Умовами та Правилами надання банківських послуг.

При закритті Банківського дня сформоване Дебетове сальдо на поточному рахунку Клієнта фактично є сумою використаного Клієнтом Кредиту в цей день (пункт 3.2.1.2.1.2).

Клієнт зобов'язаний: Використовувати Кредит на цілі, зазначені у п. 3.2.1.1.1 цих Умов (пункт 3.2.1.2.2.1).

Сплатити Банку проценти за весь час фактичного користування Кредитом, комісії та інші платежі в порядку та на умовах, визначених цим Договором та Тарифами Банку (пункт 3.2.1.2.2.2).

Повернути Кредит у строки, встановлені п.п. 3.2.1.6.1, 3.2.1.2.3.9, 3.2.1.4.3 цього Договору (пункт 3.2.1.2.2.3).

Надавати Банку не пізніше 28 числа місяця, що настає за звітним кварталом, та 28 лютого наступного за звітним року, фінансову звітність та інформацію (баланс, звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів, звіт про власний капітал, примітки до звітів) в обсязі, передбаченому чинним законодавством України для відповідних звітних періодів для відповідних суб’єктів господарської діяльності, та у випадку, якщо сукупна заборгованість Клієнта перед Банком за всіма активами становить 200 млн. грн. або більше, надавати річну фінансову звітність, що підтверджена аудитором та має безумовно позитивний або умовно позитивний висновок аудиторського звіту. До річної фінансової звітності надавати розшифрування даних графи 2000, 2010, 2120 “Звіту про фінансові результати”, за видами економічної діяльності згідно з Класифікацією ДК 009:2010 (пункт 3.2.1.2.2.4).

Обов’язковою умовою надання кредиту Клієнту – юридичній особі є надання Поручителем поруки за виконання Клієнтом зобов’язань з повернення кредиту, сплати процентів, комісії за користування Лімітом на умовах, визначених цим Договором. Умови поручительства визначаються у Договорі поруки між Банком та Поручителем.

Для державних та комунальних юридичних осіб підписання договору поруки не є обов’язковою умовою надання Кредиту (пункт 3.2.1.3.1).

У випадку невиконання Клієнтом зобов’язань за Кредитним договором, Клієнт і Поручитель відповідають перед Банком як солідарні боржники (пункт 3.2.1.3.2).

За управління фінансовим кредитом Клієнт сплачує Банку комісію, розмір якої визначено Тарифами Банку, яка розраховується на суму максимального дебетового сальдо, що існувало на кінець будь-якого банківського дня на поточному рахунку Клієнта за звітній місяць. Банк може на свій розсуд не стягувати зазначений розмір комісії в разі, якщо максимальне сальдо Кредиту за попередній календарний місяць не перевищувало 100 гривень.

Комісія за управління фінансовим кредитом нараховується щомісячно та сплачується Клієнтом першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому виникло дебетове сальдо. Сплата комісії відбувається як за рахунок власних коштів на поточному рахунку, так і за рахунок невикористаної частини кредитного ліміту (пункт 3.2.1.4.1).

За користування Кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Клієнт сплачує проценти, які розраховуються щоденно на суму залишку заборгованості по Кредиту та сплачуються Клієнтом першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому виникло дебетове сальдо. Сплата нарахованих процентів відбувається як за рахунок власних коштів на поточному рахунку, так і за рахунок невикористаної частини кредитного ліміту (пункт 3.2.1.4.2).

Сторони домовились, що сума заборгованості по Кредиту підлягає сплаті не пізніше 30 календарних днів з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Клієнта, а сума заборгованості по Кредиту, отриманого Клієнтом аграрного сектора економіки (основний вид економічної діяльності підприємства відповідає значенню з секції “А” Класифікатора видів економічної діяльності України і дана приналежність підтверджена документально) підлягає погашенню Клієнтом у строк не пізніше 270 календарних днів з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Клієнта (пункт 3.2.1.4.3).

Погашення заборгованості по Кредиту, сплата комісії та процентів за користування Кредитом здійснюється в гривні на поточний рахунок клієнта на якому встановлено кредитний ліміт відповідно до цих Умов (пункт 3.2.1.4.7).

Сторони узгодили, що в разі: - порушення строку повернення кредиту, визначеного п. 3.2.1.6.1 цього Договору, починаючи з дня, що є наступним за днем спливу строку, - настання обставин, передбачених п. 3.2.1.2.3.9 цих Умов, починаючи з дня, що є наступним за днем спливу строку повернення кредиту, Клієнт зобов’язується сплатити на користь Банку заборгованість по кредиту, а також проценти від простроченої суми заборгованості, які у відповідності до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлюються за домовленістю Сторін у розмірі, що дорівнює розміру подвійних базових процентів за користування кредитом (пункт 3.2.1.5.1).

Терміни позовної давності щодо вимог про повернення Кредиту, стягнення процентів за користування Кредитом, неустойки – пені, штрафів встановлюються Сторонами тривалістю 15 років (пункт 3.2.1.5.6).

Строк користування Кредитом становить 12 місяців, з автоматичною пролонгацією за умови своєчасного і повного виконання Клієнтом умов Договору (пункт 3.2.1.6.1).

Цей Договір набирає чинності з моменту підписання Клієнтом Заявки та діє до повного виконання Сторонами зобов’язань за цим Договором (пункт 3.2.1.6.2).

Кредитний договір вступає в силу з моменту підписання Клієнтом цієї Заявки шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису у системі “Приват24 для бізнесу”.

Відповідно до протоколу створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису зазначений Кредитний договір підписано АТ КБ “ПРИВАТБАНК” та ПП “ВСП КОСОВА О.В.” (директором Косовим О.В.) 11.11.2021 р. шляхом накладення електронних підписів.

16.11.2021 р. між АТ КБ “ПРИВАТБАНК” (Кредитор) та Косовим О.В. (Поручитель) укладеного договір поруки № P1637063532552636216 (Договір поруки), відповідно до умов якого Позичальник – ПП “ВСП КОСОВА О.В.”, Кредитний договір – Заявка на отримання послуг “Кредитний ліміт на поточний рахунок” № Б/Н від 11.11.2021 року, якою Позичальник на підставі ст. 634 Цивільного кодексу України у повному обсязі приєднався до розділу “ 1.1. Загальні положення” та підрозділу “ 3.2.1. Кредитний ліміт на поточний рахунок” Умов та Правил надання банківських послуг (Умови та Правила), що розміщені на офіційному сайті АТ КБ “ПриватБанк” у мережі Інтернет за адресою https://privatbank.ua/terms, в редакції, чинній на дату підписання Заявки на отримання послуг та які разом із Заявою на відкриття рахунку та Заявкою на отримання послуг становлять Кредитний договір, укладений між Банком та Позичальником, в забезпечення виконання зобов’язань якого укладається цей Договір поруки.

Поручитель солідарно відповідає перед Кредитором за виконання Позичальником зобов`язань у повному обсязі за Кредитним договором: • по поверненню кредиту, який наданий Позичальнику шляхом встановлення кредитного ліміту на поточний рахунку 26003055754077 (IBAN – UA443133990000026003055754077) у розмірі 85000,00 (вісімдесят п’ять тисяч) гривень, максимальний розмір кредитного ліміту за Кредитним договором становить – 2000000,00 грн (два мільйона) гривень; • по поверненню Кредитору кредиту у строк до 11.11.2022 року, з автоматичною пролонгацією кредита кожні 12 (дванадцять) місяців на термін 12 місяців за умови своєчасного і повного виконання Позичальником умов Кредитного договору; • по сплаті Кредитору процентів за користування кредитом: • в розмірі 16.5% (шістнадцять цілих п’ять десятих) річних, відповідно до Заявки на отримання послуг “Кредитний ліміт на поточний рахунок” Кредитного договору, за період користування кредитом згідно п. 3.2.1.4.2. Умов та Правил; • по сплаті процентів за користування кредитами у разі прострочення повернення кредиту, у розмірі 33% (тридцять три) річних, які діяли на дату такого прострочення, відповідно до п. 3.2.1.4.5. Умов та Правил; • по сплаті комісії за управління фінансовим інструментом, в розмірі 0,3% від максимального дебетового сальдо, що існувало на кінець будь-якого банківського дня на поточному рахунку Позичальника за звітній місяць, в порядку, встановленому п. 3.2.1.4. - Умов та Правил… (пункт 1.1).

Поручитель відповідає перед Кредитором за виконання зобов’язань за Кредитним договором в тому ж розмірі, що і Позичальник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. Згідно цього пункту Поручитель відповідає перед Кредитором всіма власними коштами та майном, яке належить йому на праві власності (пункт 1.2).

Вказані зобов`язання Поручителя перед Кредитором є безумовними і ніяких умов, крім передбачених даним Договором не потребують. Поручитель відповідає перед Кредитором у тому ж обсязі, що і Позичальник, в тому числі, за повернення основної суми боргу, процентів за використання кредитними коштами, відшкодування можливих збитків, за сплату штрафних санкцій, передбачених в Кредитному договорі (пункт 1.3).

При укладанні цього Договору Поручитель дає свою згоду на збільшення зобов’язань за Кредитним договором в розмірі таких збільшень. Згода Поручителя, що зазначена в цьому пункті, стосується щодо збільшення кредиту до максимального розміру кредитного ліміту, вказаного в п. 1.1. цього Договору, розміру процентної ставки, в тому числі, підвищеного розміру процентної ставки у разі прострочення повернення кредиту, строку кредиту, розміру комісії, штрафу, неустойки. Додаткові узгодження про такі зміни та укладення окремої угоди з Поручителем не потрібні. Про зміни Кредитного договору, на які Поручитель дав свою згоду згідно цього пункту Договору, Кредитор інформує Поручителя в порядку, передбаченому п.4.2 цього Договору. У разі будь-яких змін, які не стосуються тих, що встановлені цим пунктом, Сторони діють в порядку, передбаченому п. 4.2. цього Договору (пункт 1.4).

Поручитель свідчить, що він ознайомлений зі змістом Кредитного договору і заперечень щодо нього не має. Поручитель з умовами Кредитного договору ознайомлений (пункт 1.5).

Поручитель доручає Банку списувати кошти із всіх своїх поточних рахунків у валюті Кредиту або у валюті, відмінної від валюти кредиту, при наявності на них необхідної суми коштів, не наданих у Кредит, у межах сум, які підлягають сплаті Банку за цим Договором, при настанні строків платежів (здійснювати договірне списання). Списання коштів здійснюється відповідно до встановленого законодавством порядку. У випадку недостатності чи відсутності у Поручителя коштів у національній валюті України для погашення заборгованості за кредитом у національній валюті України, і/чи відсотків за його користування, і/чи неустойки, Банк має право на списання коштів в іноземній валюті, у розмірі, еквівалентному сумі заборгованості по даному Договору в національній валюті України на дату погашення. При цьому, Банк здійснює конвертацію гривні через валютну позицію Банка за офіційним курсом НБУ на дату операції в еквіваленті валюти, що дорівнює або менше розміру заборгованості (пункт 2.1.1).

У випадку невиконання Позичальником якого-небудь зобов’язання, передбаченого п.1.1 цього Договору, Кредитор має право направити Поручителю вимогу із зазначенням невиконаного(их) зобов’язання(нь). Ненаправлення Кредитором вказаної вимоги не є перешкодою для здійснення договірного списання, згідно п. 2.1.1. цього Договору та не позбавляє права Кредитора звернутися до суду з вимогою виконати взяті на себе Поручителем зобов’язання або вимагати від Поручителя виконання взятих на себе зобов’язань іншими способами. Поручитель відповідає перед Кредитором як солідарний Позичальник у випадку невиконання Позичальником зобов’язань за Кредитним договором, незалежно від факту направлення чи ненаправлення Кредитором Поручителю передбаченої даним пунктом вимоги (пункт 2.1.2).

Поручитель зобов’язаний виконати зобов’язання Позичальника, зазначені в цьому Договорі (пункт 2.4.1).

Сторони взаємно домовились, що порука за цим Договором припиняється через 15 (п`ятнадцять) років після укладення цього Договору. У випадку виконання Позичальником та/або поручителем всіх зобов’язань за Кредитним договором цей Договір припиняє свою дію (пункт 4.1).

Зміни та доповнення до цього Договору вносяться за згодою Сторін, в письмовому вигляді, шляхом укладення відповідної додаткової угоди, окрім змін, які встановлені п. 1.4 цього Договору. Сторони узгодили, що зміни, передбачені п.1.4 цього Договору, окрім змін що стосуються збільшення кредиту до максимального розміру кредитного ліміту, вказаного в п. 1.1. цього Договору, здійснюються шляхом інформування поручителя на розсуд Банку способами комунікацій, а саме: на електронну пошту Поручителя, смс-повідомлення на фінансовий номер телефону Поручителя; інформування у Системі “Приват24” або “Приват24 для бізнесу”; месенджери (Telegram, Viber та ін.), шляхом направлення листа поштою тощо. Поручитель, погодився з тим, що зміни, які стосуються збільшення кредиту до максимального розміру кредитного ліміту, вказаного в п. 1.1. цього Договору не потребують додаткового інформування.

Для доказу вручення повідомлення буде достатнім довести, що повідомлення мало вірно вказану адресу і було отримане Поручителем, або що повідомлення електронною поштою було відправлено на адресу електронної пошти відповідної сторони та наявний звіт у Банку щодо отримання такого повідомлення Поручителем. Сторони домовились, що після отримання повідомлення про зміну умов Договору Поручитель в разі незгоди із такою зміною зобов’язаний направити Кредитору відповідь щодо незгоди протягом одного дня. З моменту отримання Банком такого повідомлення Поручитель несе відповідальність за порушення зобов’язання Позичальником в обсязі, що існував до такої зміни зобов’язання.

Відсутність відповіді Поручителя щодо його незгоди із запропонованими змінами є фактом надання Поручителем згоди на зміни та доповнення до цього Договору та їх погодженням шляхом мовчазної згоди.

Оригінали юридично важливої кореспонденції і документації повинні передаватися на Адресу Банка визнаною в Україні кур’єрською службою або вручатися особисто.

Адреса, згадана для обміну повідомленнями/кореспонденції:

- Кредитора: вул. Набережна Перемоги, 30, м. Дніпро, 49094, Україна Електронна пошта: help@pb.ua;

- Поручителя: Косов Олексій Вікторович, електронна пошта: kosovaaa1334@gmail.com.

Поручитель зобов’язаний повідомляти Банк про зміну адреси, адреси електронної пошти чи будь-які інші зміни каналів зв`язку. Сторони домовились, що в разі неповідомлення Поручителем про зміни каналів зв`язку, всі письмові повідомлення направлені Кредитором Поручителю на попередній канал зв’язку є такими, що отримані та прочитані (пункт 4.2).

Сторони домовились збільшити встановлену законом позовну давність, дійшовши згоди, що до передбачених цим Договором вимог Кредитора до Поручителя позовна давність встановлюється Сторонами тривалістю 15 (п’ятнадцять) років (пункт 5.1).

Сторони домовились, що укладання цього Договору здійснюється шляхом підписання його власноручно або шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису в системі “Приват24 бізнес” або у сервісі “Paperless” або іншим шляхом. У разі власноручного підписання цього Договору Сторонами такий Договір укладається в 2 (двох) оригінальних примірниках (один для Банка, один для Клієнта), кожна з якої має рівну юридичну силу та набирає чинності з моменту його підписання Сторонами або уповноваженими представниками та скріплення печатками Сторін. Під час укладання Договору Банк може використати факсимільне відтворення підпису особи, уповноваженої підписувати такі договори, а також відтворення відбитка печатки технічними друкованими засобами (пункт 5.2).

Відповідно до протоколу створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису зазначений Договір поруки підписано АТ КБ “ПРИВАТБАНК” та Косовим О.В. 16.11.2021 р. шляхом накладення електронних підписів.

Відповідно до представлених банківських виписок та довідки про розмір встановлених кредитних лімітів АТ КБ “ПРИВАТБАНК” надано на умовах овердрафтову ПП “ВСП КОСОВА О.В.” 115311,96 грн (19.11.2021 р. – 85000,00 грн, 11.12.2021 р. – 140000,00 грн, 01.03.2022 р. – 113491,86 грн).

Відповідно до представленого АТ КБ “ПРИВАТБАНК” розрахунку заборгованості станом на 29.02.2024 р. за ПП “ВСП КОСОВА О.В.” обліковується 115311,96 грн основного боргу (заборгованості за кредитом), 18022,30 грн заборгованості по процентам за користування кредитом та 7210,68 грн заборгованості з комісії. Розрахунок заборгованості за користування кредитом та комісії виконано з 01.12.2021 р. по 29.02.2024 р.

Дослідивши в відкритому судовому засіданні матеріали справи, надані докази, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд дійшов наступних висновків:

У відповідності до статті 11 ЦК України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Однією з підстав виникнення цивільних прав та обов’язків є договори та інші правочини.

Правочин, різновидом якого є договори – основний вид правомірних дій – це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов’язків. При цьому стаття 12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Частиною 1 статті 15 ЦК України закріплено право кожної особи на захист свого цивільного права у випадку його порушення, невизнання або оспорювання.

Порушення права пов’язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликане поведінкою іншої особи.

Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб’єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Згідно із частиною 1 статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов’язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов’язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно із приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За правилами статті 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 527 ЦК України боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок, а кредитор – прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов’язання чи звичаїв ділового обороту.

Приписами статті 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов’язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 536 ЦК України передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов’язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Приписами частини 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.

Частинами 1 та 2 статті 553 ЦК України передбачено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов’язання частково або у повному обсязі.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до частини 4 статті 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку поруки, встановленого договором поруки. Якщо такий строк не встановлено, порука припиняється у разі виконання основного зобов’язання у повному обсязі або якщо кредитор протягом трьох років з дня настання строку (терміну) виконання основного зобов’язання не пред’явить позову до поручителя. Якщо строк (термін) виконання основного зобов’язання не встановлений або встановлений моментом пред’явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор протягом трьох років з дня укладення договору поруки не пред’явить позову до поручителя. Для зобов’язань, виконання яких здійснюється частинами, строк поруки обчислюється окремо за кожною частиною зобов’язання, починаючи з дня закінчення строку або настання терміну виконання відповідної частини такого зобов’язання.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до частин 1 та 2 статті 67 ГК України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов’язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

У відповідності до частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Частиною 1 статті 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

В свою чергу, частиною 1 статті 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Як встановлено статтею 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Аналогічні положення містяться в частинах 1 та 7 статті 193 ГК України, в яких визначено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом; не допускаються одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Приписами статті 1046 ЦК України визначено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до частини 1 статті 1049 ЦК України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред’явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред’явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Господарський суд, проаналізувавши наведені вище норми матеріального права в аспекті спірних правовідносин, зазначає, що між сторонами виникли господарські зобов’язання, підставою яких є укладений 11.11.2021 р. Кредитний договір між АТ КБ “ПРИВАТБАНК” та ПП “ВСП КОСОВА О.В.”, поручителем за належне виконання зобов’язань якого є Косов О.В. відповідно до укладеного 16.11.2021 р. з АТ КБ “ПРИВАТБАНК” Договору поруки № P1637063532552636216.

При цьому АТ КБ “ПРИВАТБАНК” як Банком доведено виконання взятих на себе за умовами Договору обов’язків та надання грошових коштів ПП “ВСП КОСОВА О.В.” як Позичальнику у розмірі 115311,96 грн, що підтверджується дослідженим в описовій частині рішення випискою та довідкою про розмір встановлених кредитних лімітів АТ КБ “ПРИВАТБАНК” наданих на умовах овердрафтову.

Поряд із цим, як було зазначено в описовій частині рішення, умовами Кредитного договору передбачено, що строк надання кредиту 12 місяців. Пункт ж 3.2.1.6.1 Кредитного договору передбачає, що строк користування Кредитом становить 12 місяців, з автоматичною пролонгацією за умови своєчасного і повного виконання Клієнтом умов Договору.

Враховуючи викладене, те, що Кредитний договір підписано 11.11.2021 р., матеріали справи не містять доказів виконання ПП “ВСП КОСОВА О.В.” взятих на себе зобов’язань, своєчасного та остаточного повернення наданих АТ КБ “ПРИВАТБАНК” кредитних коштів, що додаткового відображено у представленому АТ КБ “ПРИВАТБАНК” розрахунку заборгованості, в господарського суду відсутні правові підстави вважати, що відбулась автоматична пролонгація Кредитного договору, відтак строк дії договору становить до 11.11.2022 р.

В свою чергу ПП “ВСП КОСОВА О.В.” як Позичальником в порушення приписів статей 525,526,530,610,629,1046,1049 ЦК України, статті 193 ГК України та умов Договору своєчасно не повернуто надані кредитні кошти, не дивлячись на те, що з урахуванням приписів частини 1 статті 530 ЦК України, умов Кредитного договору строк виконання зобов’язань настав, залишок заборгованості за тілом кредиту складає 115311,96 грн.

У відповідності до приписів статей 546,553,554 ЦК України та Договору поруки АТ КБ “ПРИВАТБАНК” має право вимагати від Косова О.В. та ПП “ВСП КОСОВА О.В.” солідарного виконання зобов’язань за укладеним 11.11.2021 р. Кредитним договором.

Враховуючи викладене, господарський суд доходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог АТ КБ “ПРИВАТБАНК” та солідарного стягнення на його користь з ПП “ВСП КОСОВА О.В.” та Косова О.В. 115311,96 грн заборгованості за тілом кредиту, у зв’язку із допущенням порушення виконання зобов’язань в частині повернення кредитних кошті (позики) ПП “ВСП КОСОВА О.В.”.

Відносини щодо сплати процентів за одержання боржником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу врегульовані законодавством. Зокрема, відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. Такі ж правила щодо сплати процентів застосовуються до кредитних відносин у силу частини 2 статті 1054 ЦК України та до відносин із комерційного кредиту – в силу частини 2 статті 1057 цього Кодексу.

Наслідки прострочення грошового зобов’язання, коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх, також врегульовані законодавством. У цьому разі відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.04.2023 р. у справі № 910/4518/16, вирішуючи виключну правову проблему щодо визначення періоду нарахування кредиторських вимог, що виникли у зв’язку з невиконанням договору банківського кредиту, які за своєю сутністю є процентами за користування кредитом, зробила такі висновки:

- припис абзацу 2 частини 1 статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред’явлення до позичальника вимоги згідно із частиною 2 статті 1050 ЦК України (пункт 91 постанови);

- вказаних вище висновків Велика Палата Верховного Суду також дійшла у постановах від 28.03.2018 р. у справі № 444/9519/12 (пункти 53, 54) та від 04.02.2020 р. у справі № 912/1120/16 (пункт 6.19). Велика Палата Верховного Суду вважає, що підстав для відступу від таких висновків немає (пункт 92 постанови);

- якщо боржник не сплатив суму боргу, яка складається з тіла кредиту та процентів, нарахованих в певній сумі на час закінчення строку кредитування чи на час пред’явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, то прострочення такого грошового зобов’язання не призводить до подальшої зміни його розміру, але в боржника виникає додатковий обов’язок щодо сплати річних процентів, нарахованих відповідно до статті 625 ЦК України (пункт 100 постанови);

- у разі порушення позичальником зобов’язання з повернення кредиту настає відповідальність – обов’язок щодо сплати процентів відповідно до статті 625 ЦК України у розмірі, встановленому законом або договором (пункт 103 постанови);

- в охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов’язання. Вказаний висновок сформульований в постановах Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 р. у справі № 444/9519/12 (пункт 54) та від 04.02.2020 р. у справі № 912/1120/16 (пункт 6.19). Велика Палата Верховного Суду вважає, що підстав для відступу від цього висновку немає (пункт 108 постанови);

- можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування чи після пред’явлення вимоги про дострокове погашення кредиту та розмір таких процентів залежать від підстави їх нарахування згідно з частиною 2 статті 625 ЦК України. У подібних спорах судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, чи мали на увазі сторони встановити нарахування процентів як міри відповідальності у певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред’явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за "користування кредитом"). У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem, тобто слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав) (пункт 128 постанови).

Тобто 11.11.2022 р. (строк визначений у відповідності до пункту 3.2.1.6.1 Кредитного договору, враховуючи його підписання електронним підписом 11.11.2021 р.) настав остаточний строк виконання ПП “ВСП КОСОВА О.В.” взятих на себе зобов’язань по поверненню отриманих кредитних коштів, відтак нарахування передбачених Договором процентів за користування кредитом разом із комісією припинилось з 12.11.2022 р.

У той же час, представлений АТ КБ “ПРИВАТБАНК” розрахунок заборгованості (із початком – 01.12.2021 р. та останнім днем – 29.02.2024 р.) ПП “ВСП КОСОВА О.В.” становить 15311,96 грн заборгованості за кредитом, 18022,30 грн заборгованості по процентам за користування кредитом та 7210,68 грн заборгованості з комісії, втім, як зазначалось в Банку відсутні правові підстави для нарахування передбачених Договором процентів за користування кредитом разом із комісією з 12.11.2022 р., відтак зробивши власне перерахування, господарський суд доходить до висновку, що станом на 11.11.2022 р. розмір заборгованості ПП “ВСП КОСОВА О.В.” за процентам за користування кредитом складає 13529,94 грн, а розмір заборгованості за комісією складає 2713,46 грн.

Оскільки матеріалами справи підтверджено неналежне виконання ПП “ВСП КОСОВА О.В.” грошового зобов’язання по поверненню тіла кредиту, господарський суд вважає, що ПП “ВСП КОСОВА О.В.” та Косов О.В. мають солідарно сплатити АТ КБ “ПРИВАТБАНК” 13529,94 грн заборгованості по процентам за користування кредитом, 2713,46 грн заборгованості з комісії, в решті заявлених вимог господарський відмовляє, оскільки фактичними підставами позовних вимог в цій частині визначено умови Кредитного договору, строк дії якого сплив 12.11.2021 р.

Відповідно до вимог частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно із частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до статті 78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Приписи статті 79 ГПК України встановлюють, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 1-3 статті 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов’язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (пункт 87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005 р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам – учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об’єктивного з’ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

У рішенні від 03.01.2018 р. “Віктор Назаренко проти України” (Заява № 18656/13) ЄСПЛ наголосив, що принцип змагальності та принцип рівності сторін, які тісно пов’язані між собою, є основоположними компонентами концепції “справедливого судового розгляду” у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції. Вони вимагають “справедливого балансу” між сторонами: кожній стороні має бути надана розумна можливість представити свою справу за таких умов, що не ставлять її чи його у явно гірше становище порівняно з протилежною стороною. Під загрозою стоїть впевненість сторін у функціонуванні правосуддя, яке ґрунтується, зокрема, на усвідомленні того, що вони матимуть змогу висловити свої думки щодо кожного документа в матеріалах справи (рішення у справі “Беер проти Австрії” (Beer v. Austria), заява № 30428/96, пункти 17,18, від 06 лютого 2001 року).

Пунктом 2 частини 1 статті 129 ГПК України встановлено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, однак, оскільки приписами Закону України “Про судовий збір” встановлено мінімальний розмір судового збору, який підлягає справленню при зверненні із позовом, на переконання господарського суду, розмір судового збору, який покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, не може бути меншим ніж мінімальний розмір судового збору, встановлений Законом України “Про судовий збір” з урахуванням приписів частини 3 статті 4.

Керуючись ст.ст.13,20,73,74,76,86,129,165,232,233,237,238,240,241

Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Акціонерного товариства Комерційного банку “ПРИВАТБАНК” до відповідачів: Приватного підприємства “ВИРОБНИЧЕ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО КОСОВА ОЛЕКСІЯ ВІКТОРОВИЧА” та Косова Олексія Вікторовича про солідарне стягнення 140544,94 грн заборгованості задовольнити частково.

Солідарно стягнути з Приватного підприємства “ВИРОБНИЧЕ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО КОСОВА ОЛЕКСІЯ ВІКТОРОВИЧА” (75542, Херсонська обл., Генічеський р-н, с. Озеряни, вул. Соборна, буд. 61, email kosovamelitopol@gmail.com, Код ЄДРПОУ 30874825) та Косова Олексія Вікторовича (72541, Запорізька обл., Якимівський р-н, с. Розівка, вул. Заводська, буд. 55, РНОКПП 2856404679, 16.03.1978 року народження) на користь Акціонерного товариства Комерційного банку “ПРИВАТБАНК” (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1д, Код ЄДРПОУ 14360570) 115311/сто п’ятнадцять тисяч триста одинадцять/грн 96 коп. заборгованості за кредитом, 13529/тринадцять тисяч п’ятсот двадцять дев’ять/грн 94 коп. заборгованості по процентам за користування кредитом та 2713/дві тисячі сімсот тринадцять/грн 46 коп. заборгованості з комісії.

Стягнути з Приватного підприємства “ВИРОБНИЧЕ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКЕ ПІДПРИЄМСТВО КОСОВА ОЛЕКСІЯ ВІКТОРОВИЧА” (75542, Херсонська обл., Генічеський р-н, с. Озеряни, вул. Соборна, буд. 61, email kosovamelitopol@gmail.com, Код ЄДРПОУ 30874825) на користь Акціонерного товариства Комерційного банку “ПРИВАТБАНК” (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1д, Код ЄДРПОУ 14360570) 1211/одну тисячу двісті одинадцять/грн 20 коп. витрат зі сплати судового збору.

Стягнути з Косова Олексія Вікторовича (72541, Запорізька обл., Якимівський р-н, с. Розівка, вул. Заводська, буд. 55, РНОКПП 2856404679, 16.03.1978 року народження) на користь Акціонерного товариства Комерційного банку “ПРИВАТБАНК” (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1д, Код ЄДРПОУ 14360570) 1211/одну тисячу двісті одинадцять/грн 20 грн витрат зі сплати судового збору.

У задоволені решти заявлених позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Накази видати в порядку ст.327 ГПК України.

Повний текст складено 02 вересня 2024 р.

Суддя С.Ф. Гут