До уваги Управління освіти у справах молоді та спорту Олешківської міської ради

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

Господарський суд Одеської області у складі  судді Д’яченко Т.Г.

при секретарі судового засідання Меленчук Т.М.

розглянувши справу №916/2319/24

За позовом: Товариства  з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг”

До відповідача: Управління освіти у справах молоді та спорту Олешківської міської ради про стягнення 784398,83 грн.

Представники:

Від позивача: не з’явився

Від відповідача: не з’явився

Встановив: Товариство  з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг” звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Управління освіти у справах молоді та спорту Олешківської міської ради про стягнення 784398,83 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 27.05.2024р. прийнято позовну заяву Товариства  з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг”  до розгляду та відкрито провадження у справі №916/2319/24. Справу ухвалено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче  засідання у справі призначено на "24" червня 2024 р. о 11:00.  Запропоновано відповідачу підготувати та надати до суду і одночасно надіслати позивачу відзив на позов, оформлений з урахуванням вимог, встановлених ст.165 ГПК України, протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали суду. Викликано учасників справи у підготовче засідання, призначене на 24.06.2024р. о 11:00.

24.06.2024 р. судом було оголошено протокольну ухвалу про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів та відкладення підготовчого засідання на 31.07.2024р. о 11:20.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 24.06.2024р. повідомлено учасників справи  про судове засідання, яке відбудеться  (у зв’язку з перебуванням судді у відпустці з 26.06.2024р. по 26.07.2024р.) "31" липня 2024 р. о 11:20.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 31.07.2024р. закрито підготовче провадження у справі №916/2319/24. Призначено справу до розгляду по суті у судовому засіданні на "26" серпня 2024 р. о 10:30. Викликано представників учасників справи у судове засідання, призначене на 26.08.2024р. о 10:30.

Позивач підтримує заявлені позовні вимоги та просить суд їх задовольнити.

Також, 26.08.2024р. до суду позивачем було надано заяву про розгляду справи без участі позивача.

Відповідно до ч.1 ст.12-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають офіційної електронної адреси, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб- 1. Якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають офіційної електронної адреси, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання.

Суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії.

З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

Господарським судом за час розгляду справи, на виконання ч. 2 ст. 12-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" № 1207-VII від 15.04.2014 року у редакції Закону №2217-IX від 21.04.2022 року та з урахуванням Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 року №309, повідомлено відповідачів про постановлення ухвал по справі №916/2319/24, шляхом  розміщення тексту ухвали на веб-порталі судової влади.

Відповідачем до суду відзиву надано не було.

Згідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

У судовому засіданні 26.08.2024 року судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено 28.08.2024р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд встановив.

Позивачем, в обґрунтування поданого позову було зазначено суду, що між сторонами 22.11.2021р. було укладено Договір постачання природного газу № 20-1204/21-БО-Т (далі– Договір).

Пунктом 1.1. Договору позивач та відповідач передбачили, що за цим договором Постачальник зобов’язується поставити Споживачеві природний газ, а Споживач зобов’язується прийняти та оплатити його на умовах цього Договору. Природний газ, що постачається за цим договором використовується Споживачем для своїх власних потреб.

Пунктом 1.5 Договору Споживач зобов’язався укласти договір розподілу природного газу із оператором ГРМ “Херсонгаз”.

На виконання умов договору Споживач надав копію заяви приєднання до умов договору розподілу природного газу для споживача, що не є побутовим. Споживачу присвоєно персональний ЕІС-код як суб’єкта ринку природного газу 56XS00017PM5W00X.

Згідно з пунктом 1 глави 2 розділу IV Кодексу ГТС, з метою уніфікації та однозначної ідентифікації суб`єктів ринку природного газу та точок комерційного обліку, розміщених на об`єктах газової інфраструктури, та для забезпечення спрощення процедур зміни постачальників природного газу та електронного обміну даними між суб`єктами ринку природного газу, на національному рівні використовується система кодування, рекомендована Європейською мережею операторів газотранспортних систем (ENTSOG). Для кодування використовується ЕІС-код. Кожному суб`єкту ринку природного газу та/або точці комерційного обліку може бути присвоєно лише один ЕІС-код. Розділом 2 Договору сторонами було погоджено споживання природного газу у листопаді 2021 - грудні 2022.

Як зазначає позивач, на виконання пункту 2.1 розділу 2 Договору, Постачальником було поставлено відповідачу природний газ у грудні 2021 – 83.33888 т. м. к. на суму 1379591,43 грн, у січні 2022 – 82,96941 т. м. к. на суму 1373475,22 грн, у лютому 2022 – 68,61098 т. м. к. на суму 1135785,83 грн, у березні 2022 – 36,52042 т. м. куб. на суму 604014,73 грн.

Пунктом 3.5.1 Договору передбачено, що Споживач зобов’язується надати Постачальнику не пізніше 5-го числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, завірену належним чином копію відповідного акту надання послуг з розподілу за такий період, що складений між оператором ГРМ та Споживачем, на підставі даних комерційного вузла обліку Споживача.

Відповідно до п. 3.5.2. Договору, на підставі отриманих від Споживача даних та даних щодо остаточної алокації відборів Споживача на Інформаційній платформі Оператора ГТС Постачальник готує та надає Споживачу два примірники акту приймання-передачі за відповідний розрахунковий період підписані уповноваженим представником Постачальника.

Згідно до п. 3.5.3 Договору, Споживач протягом 2 (двох) банківських днів з дати отримання акту зобов’язується повернути Постачальнику один примірник оригіналу акту підписаний уповноваженим представником Споживача або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акту приймання-передачі природного газу.

Пунктом 3.5.4 Договору погоджено, що у випадку не повернення Споживачем підписаного оригіналу акту до 15-го числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, а також у випадку розбіжностей між даними, отриманими від Споживача відповідно до підпункту 3.5.1 цього пункту та даних щодо остаточної алокації відборів Споживача на Інформаційній платформи Оператора ГТС, обсяг газу вважається встановленим (узгодженим) відповідно до даних Інформаційної платформи Оператора ГТС та переданим у власність Споживачу, а вартість поставленого газу розраховується відповідно до цін визначених у розділі 4 Договору. Звіряння спожитого природного газу протягом розрахункового періоду здійснюється відповідно до даних Інформаційної платформи Оператора ГТС.

За поясненнями позивача, на підтвердження обставини постачання природного газу, було оформлено акти приймання-передачі природного газу від 31.12.2021р., від 31.01.2022р., від 28.02.2022р., від 31.03.2022р., коригуючий акт до акту від 31.03.2022р.

У зв’язку зі зміною коефіцієнту, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед у відповідному періоді з 1,1 на 1,0 на березень 2022 , постачальником було оформлено коригуючий акт від 25.04.2022р.

Акт приймання-передачі природного газу було направлено на електронну адресу відповідача/споживача oleshki_osvita@ukr.net, однак відповідач не підписав та не повернув акти приймання-передачі природного газу.

Відповідно до підпункту 3.5.4 пункту 5.4 розділу 5 Договору, у випадку не повернення Споживачем підписаного оригіналу акту до 15-го числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, а також у випадку розбіжностей між даними, отриманими від Споживача відповідно до підпункту 3.5.1 цього пункту та даних щодо остаточної алокації відборів Споживача на Інформаційній платформи Оператора ГТС, обсяг газу вважається встановленим (узгодженим) відповідно до даних Інформаційної платформи Оператора ГТС та переданим у власність Споживачу, а вартість поставленого газу розраховується відповідно до цін визначених у розділі 4 Договору. Звіряння спожитого природного газу протягом розрахункового періоду здійснюється відповідно до даних Інформаційної платформи Оператора ГТС.

За поясненнями позивача, на підтвердження даних щодо остаточної алокації відборів природного газу Споживачем представником позивача було направлено на адресу Оператора ГТС адвокатський запит від 06.05.2024 про надання інформації з Інформаційної платформи Оператора ГТС щодо спожитих обсягів газу.

Листом від 08.05.2024 №ТОВВИХ-24-6893 Оператор ГТС надав відповідь та Інформацію щодо остаточної алокації відборів природного газу Споживачем з ЕІС-кодом як суб’єкта ринку природного газу 56XS00017PM5W00X.

Отже, як вказує позивач, у відповідності до пункту 3.5.4 договору обсяг газу вважається встановленим (узгодженим) відповідно до даних Інформаційної платформи Оператора ГТС та переданим у власність Споживачу, а вартість поставленого газу розраховується відповідно до цін визначених у розділі 4 Договору.

Також позивачем було зазначено суду, що ціна та порядок зміни ціни на природний газ який постачається за цим Договором, встановлюється наступним чином: ціна природного газу за 1000 куб м. газу без ПДВ – 13 658,42 грн, крім того ПДВ за ставкою 20%, крім того до ціни включається тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи – 124,16 грн без ПДВ, коефіцієнт який застосовується при замовленні потужності на добу наперед у відповідному періоді на рівні 1.10 умовних одиниць, всього з коефіцієнтом – 136,576 грн, крім того ПДВ 20% - 27,315 грн, всього з ПДВ – 163,89 грн. за 100 куб. м. Всього ціна за 1000 куб. м. з ПДВ з урахуванням тарифу на послуги транспортування та коефіцієнту який застосовується при замовленні потужності на добу наперед становить 16 554,00 грн.

У разі зміни тарифу на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи та/або коефіцієнту, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед у відповідному періоді, вони є обов’язковими для обох Сторін за цим Договором з дати набрання чинності відповідних змін. У зв’язку зі зміною коефіцієнта що застосовується при замовленні потужності на добу наперед у березні 2022, постачальником було оформлено коригуючий акт та направлено на адресу споживача.

Також ґрунтуючи заявлені позовні вимоги позивачем було зазначено суду, що загальна вартість поставленого природного газу становить 4492867,21 грн, яка сплачена відповідачем у повному обсязі із простроченням.

Відповідальність сторін за порушення умов договору визначена у розділі 7 Договору.

За невиконання або неналежне виконання договірних зобов’язань за цим Договором Сторони несуть відповідальність у випадках передбачених законодавством і цим Договором. У разі прострочення Споживачем строків остаточного розрахунку згідно пункту 5.1 та/або строків оплати за пунктом 8.4 цього Договору, Споживач зобов’язується сплатити Постачальнику 3% річних, інфляційні втрати, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Пунктом 11 сторони погодили, строк, у межах якого Сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у т. ч. щодо стягнення основної заборгованості, штрафів, пені, відсотків річних, інфляційних втрат встановлюється тривалістю у 5 років.

За твердженням позивача, факт оплати відповідачем отриманого природного газу із простроченням підтверджується наступними доказами, які додаються до даної позовної заяви: копією листа АТ “ОЩАДБАНК” від 01.05.2024р. №16/2-09/53385/2024 про надходження коштів за період з 22.11.2021р. по 31.03.2024р.

З урахуванням прострочення сплати основного боргу відповідача перед позивачем за договором, розмір нарахованої пені за неналежне виконання умов договору складає 383826,73 грн, згідно розрахунку період нарахування за поставкою грудня 2021р. з 16.02.2022р. по 16.02.2022р.; період нарахування за поставкою лютого 2022р. з 16.04.2022р. по 15.10.2022р.; період нарахування за поставкою березня 2022р. з 17.05.2022р. по 16.11.2022р.

Загальний розмір нарахованих 3% річних від основного боргу складає 86420,29 грн. та сума, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів складає 314151,81 грн.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених          Господарським Кодексом України.

У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов’язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій – це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов’язків. При цьому, ст.12 Цивільного кодексу України передбачає, що особа здійснює свої цивільні  права вільно на власний розсуд.

Згідно ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно до п. 1 ст. 628 Цивільного Кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно вимог ст. 629 Цивільного Кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як з’ясовано судом, правовідносини між сторонами виникли на підставі укладеного між ними 22.11.2021р. Договору постачання природного газу № 20-1204/21-БО-Т.

Споживач надав копію заяви приєднання до умов договору розподілу природного газу для споживача, що не є побутовим та йому присвоєно персональний ЕІС-код як суб’єкта ринку природного газу 56XS00017PM5W00X.

Судом враховано, що на підтвердження даних щодо остаточної алокації відборів природного газу Споживачем Оператор ГТС надав відповідь та Інформацію щодо остаточної алокації відборів природного газу Споживачем з ЕІС-кодом як суб’єкта ринку природного газу 56XS00017PM5W00X.

Ґрунтуючи заявлені позовні вимоги позивачем було зазначено суду, що загальна вартість поставленого природного газу становить 4492867,21 грн, яка сплачена відповідачем у повному обсязі із простроченням та такі доводи позивача відповідачем не спростовано, зворотнього за час розгляду справи суду доведено не було.

Дослідивши обставини спору, судом було встановлено факт неналежного виконання відповідачем прийнятих на себе зобов’язань зі своєчасно сплати вартості спожитого природного газу, що підтверджується  наявними в матеріалах  справи доказами, не спростовано з боку відповідача належними та допустимими доказами за  час розгляду справи.

Відповідно до ст. 230 Господарського Кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ст. 549 Цивільного Кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Статтею 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Керуючись п. 7.1. та п. 7.2. Договору позивачем було здійснено нарахування пені у розмірі 383826,73 грн.

Суд перевіривши розрахунок пені, вважає такі розрахунки вірними, а вимоги про стягнення - правомірними.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем було здійснено нарахування 3% річних у розмірі 86420,29 грн. та інфляційні втрати у розмірі 314151,81 грн.

Суд, переривши розрахунок 3% річних  та інфляційних втрат позивача, вважає такі розрахунки вірними, а вимоги про стягнення - правомірними.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Приписами ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального Кодексу України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Згідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи усе вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, судові витрати у розмірі 9412,79 грн. покладаються на відповідача.

Суд зазначає, що питання про повернення надлишково сплаченого судового збору у розмірі 2353,19 грн. буде розглянуто судом після подання відповідного клопотання позивачем.

Керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позовну заяву Товариства  з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг”  – задовольнити повністю.

2.Стягнути з Управління освіти у справах молоді та спорту Олешківської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг”  пеню у розмірі 383826 (триста вісімдесят три тисячі вісімсот двадцять шість) грн. 73 коп., 3% річних у розмірі 86420 (вісімдесят шість тисяч чотириста двадцять) грн. 29 коп., інфляційні втрати у розмірі 314151 (триста чотирнадцять тисяч сто п’ятдесят одну) грн. 81 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 9412 (дев’ять тисяч чотириста дванадцять) грн. 70 коп.

Повний текст рішення складено 28 серпня 2024 р.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

                                      Суддя                                                                                Т.Г. Д'яченко