До уваги фермерського господарства "Еліта"

 На виконання ст. 12-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" № 1207-VII від 15.04.2014 (в редакції Закону № 2217-IX від 21.04.2022) господарський  суд Одеської області повідомляє ФГ "Еліта", що рішенням господарського суду Одеської області від 03.07.2024 по справі № 916/474/24 було задоволено позов частково.

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

_________________________________________________________________________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

Господарський суд Одеської області

У складі судді  Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань Босової Ю.С.

За участю представників сторін:

Від позивача:       Якименко З.С. на підставі ордеру;

Від відповідача: не з’явився;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом  товариства з обмеженою відповідальністю “Вербена” до фермерського господарства “Еліта” про стягнення 1 291 771,50 грн., –

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Вербена” (далі по тексту – ТОВ “Вербена”) звернулось до господарського     суду     з     позовною заявою до фермерського господарства “Еліта”  (далі по тексту – ФГ “Еліта”) про стягнення заборгованості у загальному     розмірі     1     291     771,50 грн., яка складається із суми основного боргу у розмірі 956     400,00 грн., 3% річних у розмірі 55     490,96 грн., збитків від інфляції у розмірі 279     880,54 грн. Позовні вимоги обґрунтовані фактом неналежного виконання відповідачем     зобов'язань за договором поставки №20/01/20 від 20.01.2020 в частині оплати     вартості поставленого товару у грудні 2021 та у лютому 2022 року.

Ухвалою суду від 19.02.2024 дана справа була призначена до розгляду за правилами загального позовного провадження.

ФГ “Еліта”  згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань знаходиться за адресою: 74430, Херсонська обл., Верхньорогачицький р-н, с. Первомаївка, вул. Степова, буд. 6.

Поряд з цим, Верхньорогачицька селищна територіальна громада, яка згідно з адміністративним поділом     входить до Каховського району, згідно з наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України №309 від 22.12.2022 (із змінами) включена до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, датою початку тимчасової окупації є 24.02.2022.

Відповідно до ч. 1     ст. 12-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" № 1207-VII від 15.04.2014р. якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають офіційної електронної адреси, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання. Суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії. З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

На виконання вимог     Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України"      ФГ “Еліта”   було повідомлено про     розгляд судом даної справи     шляхом публікації на офіційному веб-сайті  відповідних      оголошень.

Крім того, додатково      ухвали суду були направлені на електронну  пошту ФГ “Еліта”,    повідомлену суду позивачем. Слід зазначити, що повідомлена  позивачем  адреса електронної пошти вказана також у договорі поставки №20/01/20 від 20.01.2020.

З огляду на викладене, господарський суд доходить висновку про належне повідомлення ФГ “Еліта” про розгляд судом даного спору. Оскільки відповідачем не було надано суду відзиву на позов, справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до     ст. 178 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення представника     позивача, суд встановив наступне.

20.01.2020  між ТОВ “Вербена” (Постачальник) та ФГ “Еліта” (Покупець) було укладено договір поставки №20/01/20, відповідно до п. 1.1 якого за цим  договором Постачальник зобов’язується передати у встановлений строк товари у власність Покупця, а Покупець зобов’язується  приймати товари і оплачувати його на умовах, визначених договором.

Згідно з п. 4.1 договору №20/01/20 від 20.01.2020 поставка товару здійснюється на умовах DDP, склад Покупця відповідно до ІНКОТЕРМС-2010. Поставка товару здійснюється за рахунок Постачальника.

Умовами п. 5.3 договору №20/01/20 від 20.01.2020 визначено, що право власності на товар та ризик випадкової загибелі  або пошкодження товару переходить від Постачальника до Покупця з моменту підписання накладної або товарно-транспортної накладної.

Відповідно до п. 6.3 договору №20/01/20 від 20.01.2020 Покупець зобов’язаний здійснити оплату товару протягом 15 календарних днів з моменту здійснення поставки.

Згідно з п. 7.3 договору №20/01/20 від 20.01.2020 у випадку прострочення строків оплати товару Покупець зобов’язаний сплатити Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми прострочення за кожний день прострочення.

Положеннями п. п. 10.1, 10.2 договору №20/01/20 від 20.01.2020 визначено, що цей договір набирає юридичної сили з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін і діє до 31.12.2020 року. Якщо жодна із сторін договору  за 30 календарних днів  до закінчення терміну дії договору не сповістить іншу сторону про його розірвання, цей договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік на тих самих умовах.

На виконання зобов’язань за договором №20/01/20 від 20.01.2020 ТОВ “Вербена” було поставлено ФГ “Еліта” товар на загальну суму 1     282     340 грн., що підтверджується підписаними сторонами видатковими накладними №1646 від 24.12.2021 на суму 625     940,00 грн., №236 від 09.02.2022 на суму 656400,00 грн. Крім того, на підтвердження факту поставки товару  позивачем було надано суду товарно-транспортні накладні, на яких наявні печатка та підпис представника відповідача про прийняття товару.

22.02.2022 ФГ “Еліта” в рахунок оплати отриманого товару сплатило на користь  позивача грошові кошти у розмірі 325     940,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №109.

Вирішуючи питання про правомірність та     обґрунтованість заявлених в межах даної справи позовних вимог, суд виходить із наступного.

В силу положень ст. ст.     15,     16 ЦК     України     кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

У відповідності до ч. 2     ст. 509 ЦК України     зобов`язання виникають з підстав, встановлених     ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно     ст. 629 ЦК України     договір     є     обов`язковим     для     виконання сторонами. Зобов`язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст.     525,     526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього     Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ч.1     ст. 179 ГК України     майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

Статтею 193 ГК України     встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

В силу приписів     ст. 509 ЦК України     зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених     статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Стаття 526 ЦК України     передбачає, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього     Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до     статті 626 ЦК України     договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно зі     ст. 712 ЦК України     за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до положень ст. ст.     662,     664 ЦК України     продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства. Обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар.

Згідно ч. ч. 1, 2     ст. 692 ЦК України     покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього,     якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.     Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Господарським судом під час вирішення даної справи     встановлено, що ТОВ “Вербена” на виконання зобов’язань за договором №20/01/20 від 20.01.2020  було поставлено ФГ “Еліта” товар, загальна вартість якого становить 1     282     340 грн., що підтверджується підписаними між сторонами видатковими накладними та товарно-транспортними накладними.

Проте,  в порушення прийнятих на себе зобов`язань за договором поставки №20/01/20 від 20.01.2020   ФГ “Еліта” було частково оплачено     вартість     отриманого від позивача товару на суму 325     940,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №109 від 22.02.2022.

З викладених обставин господарський суд доходить висновку про наявність правових підстав для     задоволення     заявлених     ТОВ “Вербена” позовних вимог до ФГ “Еліта”  в частині     стягнення основного боргу      у розмірі 956      400,00 грн.,      який  є різницею між вартістю поставленого та оплаченого товару (1     282     340,00 грн. - 325     940,00 грн. = 956     400,00 грн.).

Відповідно до ч. 2     ст. 625 ЦК України     боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

У зв`язку із порушенням відповідачем строку оплати товару, визначеного  у  договорі №20/01/20 від 20.01.2020, позивачем, в порядку     ст. 625 ЦК України, було нараховано відповідачу до сплати 3% річних у розмірі 55     490,96 грн.,  які були нараховані на всю суму основного боргу протягом періоду з 24.02.2022 до 30.01.2024, збитки від інфляції у розмірі 279     880,54 грн., нараховані з урахуванням показників інфляції за березень 2022 року – грудень 2023 року.

Суд зазначає, що оскільки 3% річних  були нараховані  позивачем  не за кожною накладною окремо, а відразу на всю суму  боргу,  для розрахунку відсотків слід встановити  останній   день оплати  товару за другою  видатковою накладною. Враховуючи  умови  п. 6.3 договору №20/01/20 від 20.01.2020, останнім  днем оплати товару за другою накладною є 24.02.2022, а, отже, першим днем   прострочення  оплати є 25.02.2022.

Враховуючи  вищенаведене, господарський суд, здійснивши нарахування 3% річних   на всю суму основного боргу протягом періоду з 25.02.2022 до 30.01.2024, зазначає, що правильним розміром  відсотків є  55     412,35 грн., розрахунок  збитків від інфляції здійснений  позивачем правильно.

Наведене має наслідком необхідність      часткового задоволення     заявлених ТОВ “Вербена” вимог у названій частині  шляхом присудження до стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 55     412,35 грн. та збитків від інфляції у розмірі 279     880,54 грн.

Згідно вимог     ст. 74 ГПК України     кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Разом з тим, ст.     86 ГПК України     передбачено, що     суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ч. 2     ст. 617 ЦК України     особа, не звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання у разі відсутності у боржника необхідних коштів. Крім того, згідно ч. 1     ст. 625 ЦК України     боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Підсумовуючи викладене вище, господарський суд доходить висновку щодо необхідності часткового задоволення заявлених ТОВ “Вербена” позовних вимог     шляхом присудження до стягнення з ФГ “Еліта”  суми     основного боргу у розмірі  956      400,00 грн., 3% річних у розмірі 55     412,35 грн., збитків від інфляції у розмірі 279      880,54 грн.

Судові витрати зі сплати судового збору     за подання позовної заяви  покладаються на відповідача пропорційно розміру  задоволених вимог відповідно до ст. 129     ГПК України.

Вирішуючи питання про розподіл між сторонами витрат на правову  допомогу, клопотання про  розподіл яких було заявлено позивачем,  господарський суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України      інші судові витрати, пов’язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з ч. 8      ст. 129 ГПК України      розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

На підтвердження  понесення витрат на правову  допомогу відповідачем було надано суду договір про надання правової допомоги №1/24 від 18.01.2024, укладений між позивачем та адвокатом Якименко З.С.; акт виконаних робіт (наданих послуг) від 25.01.2024, згідно якого вартість наданої правової  допомоги  з підготування та подання позовної заяви до  суду про стягнення з ФГ “Еліта” заборгованості за договором поставки №20/01/20 від 20.01.2020  складає 12     000,00 грн.; платіжну інструкцію №2372 від 25.01.2024 у розмірі 12     000,00 грн. на підтвердження перерахування коштів на рахунок адвоката.

З огляду на часткове задоволення заявлених  позивачем вимог, ненадходження до суду від відповідача клопотання про зменшення витрат на правову  допомогу,  суд доходить  висновку про наявність правових підстав для присудження до стягнення з ФГ “Еліта” на користь  позивача витрати на правову допомогу у розмірі 11     999,26 грн. пропорційно розміру задоволених  позовних вимог.

Керуючись ст. ст.  86, 129, 236 – 238, 240   ГПК України, суд,  -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з фермерського господарства “Еліта” /74430, Херсонська обл., Верхньорогачицький р-н, с. Первомаївка, вул. Степова, буд. 6; ідентифікаційний код 22751758/  на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Вербена” /45400, Волинська обл., Володимирський р-н, місто Нововолинськ, вул.Лук'яненка Левка, будинок 44; ідентифікаційний код 21736490/  суму основного боргу у розмірі 956      400,00 грн.  /дев’ятсот п’ятдесят шість тисяч чотириста грн. 00 коп./, 3% річних у розмірі 55     412,35 грн. /п’ятдесят п’ять тисяч чотириста дванадцять грн. 35 коп./, збитки від інфляції у розмірі 279      880,54 грн. /двісті сімдесят  дев’ять тисяч вісімсот вісімдесят  грн. 54 коп./, судовий збір у розмірі 19     375,40 грн. /дев’ятнадцять тисяч триста сімдесят п’ять грн. 40 коп./, витрати на правову  допомогу у розмірі 11     999,26 грн. /одинадцять тисяч дев’ятсот дев’яносто дев’ять грн. 26 коп./.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241  ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції до Південно-Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту рішення суду.

Повний текст рішення складено  15 липня 2024 р.

Суддя                                                                              С.П. Желєзна