До уваги: Товариство з обмеженою відповідальністю “ЛІНШІ ІНТЕРНЕІШІНАЛ ГРУП” (65123, м. Одеса, вул. Семена Палія, 77, корп. 1, кв. 34, код ЄДРПОУ 35767742)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

__________________________________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

За позовом: Роздільнянської міської ради Одеської області (67400, Одеська обл., Роздільнянський р-н, м. Роздільна, вул. Муніципальна, буд. 17, код ЄДРПОУ 33356925)

За участю третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Головного управління Державної податкової служби в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5, код ЄДРПОУ 44069166)

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “ЛІНШІ ІНТЕРНЕІШІНАЛ ГРУП” (65123, м. Одеса, вул. Семена Палія, 77, корп. 1, кв. 34, код ЄДРПОУ 35767742)

про стягнення

Суддя Рога Н.В.

Секретар с/з Корчевський М.Ю.

Представники сторін:

Від позивача: Прибилов О.О. – на підставі довіреності №509 від 08.05.2023р.;

Від третьої особи: не з'явився;

Від відповідача: не з'явився.

Суть спору: Позивач – Роздільнянська міська рада Одеської області, звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю (далі – ТОВ) “ЛІНШІ ІНТЕРНЕІШІНАЛ ГРУП” про стягнення заборгованості за Договором оренди землі від 03.09.2017р. за період з 28.09.2018р. по вересень 2023р. в розмірі 580       574 грн 61 коп.

Ухвалою суду від 28.03.2024р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, судове засідання призначено на 25.04.2024р. Ухвалою суду від 25.04.2024р. відкладено судове засідання на 16.05.2024р. та залучено до участі у справі як третю особу на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Головне управління Державної податкової служби в Одеській області. Ухвалою суду від 16.05.2024р. відкладено судове засідання на 10.06.2024р.

Позивач - Роздільнянська міська рада Одеської області,  позовні вимоги підтримує та просить суд задовольнити позов з підстав, зазначених у позовній заяві.

Третя особа - Головне управління Державної податкової служби в Одеській області про місце, дату та час судових засідань повідомлялася шляхом направлення ухвал суду до електронного кабінету, але, представник третьої особи в судові засідання не з'являвся, письмових міркувань щодо позову від третьої особи на надходило.

Відповідач – ТОВ “ЛІНШІ ІНТЕРНЕІШІНАЛ ГРУП”,  не скористався своїм правом на судовий захист, письмового відзиву на позовну заяву      відповідач до суду не надав.

Ухвали суду, направлені на адресу відповідача, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, повернулась до суду не врученою з приміткою пошти: “ адресат відсутній за вказаною адресою”.

Крім того, судом ухвали по справі 916/1287/24 було розміщено      на офіційному сайті Господарського суду Одеської області.                    

У відповідності до ч.7 ст.120 ГПК України учасники судового процесу зобов’язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв’язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Відповідач не звертався до суду з повідомленням про зміну адреси місцезнаходження.

В ухвалі від 16.01.2023р. у справі №916/3670/21 Верховний Суд зазначив, що направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсні адреси є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним. При цьому отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (Суд враховує висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 (П/9901/87/18), провадження №11-268заі18).

Враховуючи зазначене, суд вважає, що ним вчинено всі можливі дії щодо належного повідомлення відповідача про розгляд даної справи.

За таких обставин, справа розглядається за наявними в ній документами в порядку ч.9 ст.165 ГПК України.

Суд вважає за необхідне також зауважити, що ч. 4 ст.11 ГПК України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Закон України Про судоустрій і статус суддів” встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до ст.17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Згідно п.1 ст.6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово у своїх рішеннях указував на необхідність дотримання судами держав - учасниць Конвенції принципу розгляду справи судами впродовж розумного строку. Практика ЄСПЛ із цього питання є різноманітною й залежною від багатьох критеріїв, серед яких складність прави, поведінка заявника, судових та інших державних органів, важливість предмета розгляду та ступінь ризику терміну розгляду для заявника тощо (пункт 124 рішення у справі “Kudla v. Poland” заява № 30210/96, пункт 30 рішення у справі “Vernillo v. France” заява №11889/85, пункт 45 рішення у справі “Frydlender v. France” заява №30979/96, пункт 43 рішення у справі “Wierciszewska v. Poland” заява №41431/98, пункт 23 рішення в справі “Capuano v. Italy” заява №9381/81 та ін.).

Зокрема, у пункті 45 рішення у справі Frydlender v. France (заява № 30979/96) ЄСПЛ зробив висновок, згідно з яким “Договірні держави повинні організувати свої правові системи таким чином, щоб їх суди могли гарантувати кожному право на остаточне рішення протягом розумного строку при визначенні його цивільних прав та обов`язків.

У ГПК України своєчасність розгляду справи означає дотримання встановлених процесуальним законом строків або дотримання “розумного строку”, під яким розуміється встановлений судом строк, який передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

Таким чином, у процесуальному законодавстві поняття “розумний строк” та “своєчасний розгляд” застосовуються у тотожному значенні, зокрема, у розумінні найкоротшого із строків, протягом якого можливо розглянути справу, повно та всебічно дослідити подані сторонами докази, прийняти законне та обґрунтоване рішення. Поняття “розумний строк” вживається не лише у відношенні до дій, що здійснюються судом (розгляд справи, врегулювання спору за участю судді), але й також для учасників справи.

При цьому, вимогу стосовно розумності строку розгляду справи не можна ототожнити з вимогою швидкості розгляду справи, адже поспішний розгляд справи призведе до його поверховості, що не відповідатиме меті запровадження поняття “розумний строк”.

Враховуючи      викладене вище, намагання суду повідомити відповідача про місце, дату та час судових засідань, суд вважає, що у даному випадку справу було розглянуто у розумні строки.

Позивач у справі вказує, що 03.09.2017р. між Роздільнянською міською радою та ТОВ  “ЛІНШІ ІНТЕРНЕІШІНАЛ ГРУП” було укладено Договір оренди землі.

Право користування (оренди) земельною ділянкою зареєстровано 28.09.2018р. в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстрі прав власності на нерухоме майно (номер запису 28289763).

Позивач зазначає, що відповідно до умов даного договору Роздільнянська міська рада відповідно до рішення Роздільнянської міської ради №686-VІІ від 14.02.2017р., надала  ТОВ “ЛІНШІ ІНТЕРНЕІШІНАЛ ГРУП” в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення із земель промисловості, транспорту, зв’язку, енергетики, оборони та іншого призначення, загальною площею 1,0956 га, що розташована на території Роздільнянської міської ради. Кадастровий номер  земельної ділянки 5123910100:02:011:0129.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України "Про оренду землі" орендарями земельних ділянок є юридичні або фізичні особи, яким на підставі договору оренди належить право володіння і користування земельною ділянкою.

Отже  позивач вважає, що на підставі укладеного Договору оренди землі у Орендаря виникло право користування вказаною земельною ділянкою (право оренди) та між сторонами виникли майново-господарські зобов`язання на підставі Договору оренди землі  від 03.09.2017р.

Позивач зазначає, що  дату підписання Договору оренди  -  03.09.2017р., ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України передбачала, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними ст. 122 цього Кодексу, чи договору купівлі - продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Відповідно до укладеного Договору сторони узгодили у п.8 Договору строк його дії - 5 років.

Як вбачається з п. 43 Договору, він набирає чинності після його підписання сторонами.

Однак, за інформацією з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку, державна реєстрація укладеного Договору була здійснена 28.09.2018р.

Позивач вважає, що початком  перебігу строку дії укладеного Договору оренди  є дата його державної реєстрації – 28.09.2018р.

Однією з підстав припинення договору оренди землі, відповідно до ст. 31 Закону “Про оренду землі”  та п. 37 Договору є закінчення строку, на який його було укладено.

 Таким чином позивач вважає, що укладений між Роздільнянською міською радою та ТОВ “ЛІНШІ ІНТЕРНЕІШІНАЛ ГРУП Договір  оренди землі від 03.09.2017р. відповідно до п. 8  Договору закінчився в вересні 2023р.

 Позивач зазначив, що згідно зі ст. 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Відповідно до п. "в" ч.1 ст. 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Згідно п. 5 Договору оренди від 03.09.2017р. нормативна грошова оцінка земельної ділянки склала 4 370     348 грн 40 коп.

Відповідно до п.п.9,11 Договору орендна плата повинна вноситись орендарем у грошовій формі на рахунок Роздільнянської міської ради у розмірі 5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що складає 18     209 грн 78 коп. на місяць, не пізніше 15 числа наступного за звітним місяцем.

Тобто, як зазначає позивач,  підстав щодо застосування до укладеного Договору норм Закону України №2120-ІХ від 17.03.2022р. “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану” не встановлено.

Позивач зазначає, що про форс-мажорні обставини, які б перешкоджали Орендарю своєчасно сплачувати орендну плату за землю за Договором Орендодавця повідомлено не було.

Однак, в порушення вимог діючого законодавства та укладеного Договору ТОВ “ЛІНШІ ІНТЕРНЕІШІНАЛ ГРУП” з 28.09.2018р. по вересень 2023р. не сплачувало орендну плату за використання землі або сплачувало не в повному обсязі у строк встановлений законом та Договором, у зв`язку з чим утворилась заборгованість зі сплати за користування земельною ділянкою у розмірі 580     574 грн 61 коп.

Відповідно до п. 28 Договору Орендодавець має право вимагати від Орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Позивач зазначає, що у зв’язку із порушенням вимог законодавства та систематичним неналежним виконанням умов Договору в частині своєчасної та повної оплати за оренду землі відповідно до умов укладеного Договору від 03.09.2017р.,  Роздільнянська міська рада Одеської області направила на юридичну адресу ТОВ “ЛІНШІ ІНТЕРНЕІШІНАЛ ГРУП” претензію  від 17.01.2023р. з вимогою погасити суму заборгованості в 20 денний термін з дня отримання претензії, задля досудового врегулювання спору у добровільному порядку. В свою чергу, вимоги претензії задоволені не були.

Позивач стверджує, що в установлений строк сума заборгованості за вище зазначеним Договором оренди землі ТОВ “ЛІНШІ ІНТЕРНЕІШІНАЛ ГРУП” сплачена не була.

Таким чином, за розрахунком  позивача, загальна сума заборгованості ТОВ “ЛІНШІ ІНТЕРНЕІШІНАЛ ГРУП” перед Роздільнянською міською радою за Договором оренди  від 03.09.2017р. станом на вересень 2023р. складає 580     574 грн 61 коп.

Позивач зазначив, що відповідно до ст. 15 Закону України "Про оренду землі" істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); дата укладення та строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Отже, не сплата та несвоєчасна сплата орендної плати по Договором позбавила Орендодавця на отримання орендної плати у встановлений у договорі оренди землі строк. Ухилення Орендаря від належного виконання зобов`язань за вказаним Договором оренди землі, на думку позивача, є істотними порушеннями умов Договору.

Посилаючись на постанову Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2018 року у справі №910/9072/17 позивач зауважив, що  за приписами ст. ст. 509, 598, 599, 631 Цивільного кодексу  України закінчення строку дії договору не є підставою для припинення визначених ним зобов’язань, оскільки, згідно з ст. 599 Цивільного кодексу   України, ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу  України такою підставою є виконання, проведене належним чином.

Отже, факт закінчення строку дії двостороннього договору, виконання якого здійснено тільки однією стороною, не припиняє зобов’язальних правовідносин сторін цього договору і не звільняє другу сторону від відповідальності за невиконання нею свого обов’язку. Навіть після закінчення дії договору, невиконані стороною зобов’язання за ним залишаються чинними для такої сторони-боржника, і вказана обставина не звільняє останнього від виконання обов’язку протягом того часу, коли існує відповідне зобов’язання.

 Позивач зазначив, що  Орендар не скористався своїм правом на зменшення суми орендної плати, зміни умов виплати, призупинення дії або розірвання Договору оренди від 03.09.2017р., а також не довів форс-мажорні обставини та не можливість в зв’язку з цим виконувати умови укладеного Договору, не дотримався процедури повідомлення Орендодавця про наявні обставини, а тому є всі підстави для стягнення з ТОВ “ЛІНШІ ІНТЕРНЕІШІНАЛ ГРУП” на користь Роздільнянської міської ради Одеської області суми заборгованості за період з вересня 2018р. по вересень 2023р. в розмірі 580     574 грн 61 коп.

Відповідач не скористався своїм правом на судовий захист, письмового відзиву на позовну заяву до суду не надав.

Розглянув матеріали справи, вислухав пояснення представника позивача, суд встановив, що відповідно до інформаційної довідки №367172747 від 23.02.2024р. з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна за Роздільнянською міською радою Одеської області зареєстровано право власності на земельну ділянку кадастровим номером 5123910100:02:011:0129, місцезнаходження вул. Європейська, 101,  м. Роздільна, Одеська область, загальною площею 1,0956 га, класифікації видів цільового призначення земель: для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд будівельних організацій та підприємств.

Статтею 143 Конституції України визначено, що територіальні громади села, та безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоуправління управляють майном, що є в комунальній власності.

Статтею 83 Земельного кодексу України закріплено право власності на землю територіальних громад. Частиною 1 даної статті визначено, що землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю. Відповідно до п. “а” ч.2 ст. 83 Земельного кодексу України у комунальній перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності.

Частиною 1 ст.60 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” встановлено, що територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності, зокрема, на землю.

В той же час, згідно ч.5 ст.60 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, укладати договори в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійні договори, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Відповідно до ч.2 ст.116 Земельного кодексу України  ( в редакції, що була чинною станом на 14.02.2017р.) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Згідно положень ч.ч.1,2 ст.124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними ст.122 цього Кодексу. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених     ч.ч.2,3 ст.134     цього Кодексу.

За приписами ч.2  ст. 134 Земельного кодексу України не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі, зокрема, розташування на земельних ділянках об'єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб.

Як встановлено судом, 03.09.2017р. між Роздільнянською міською радою (Орендодавець) та ТОВ “ЛІНШІ ІНТЕРНЕІШІНАЛ ГРУП” (Орендар), відповідно до рішення Роздільнянської міської ради від 14.02.2017р. №686-УІІ, було укладено Договір оренди землі, відповідно до п.1 якого  Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення – землі промисловості транспорту, зв’язку, енергетики, оборони та іншого призначення, які знаходяться у м. Роздільна, вул. Європейська, 101.

За приписами  ст.1 Закону України „Про оренду землі” оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. 

За змістом ст. 13 Закону України „Про оренду землі” договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу  України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію: передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Частиною 2 ст. 509 Цивільного кодексу  України встановлено, що зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу  України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Стаття 174 Господарського кодексу України передбачає, що однією з підстав виникнення господарського зобов’язання є укладання господарського договору та іншої угоди, що передбачені законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно п.8 Договору  його  укладено на 5 років. Після закінчення строку договору Орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі Орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово Орендодавця про намір продовжити його дію.

Згідно п.2 Договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 1,0956 га, кадастровий номер 5123910100:02:011:0129.

За п.3 Договору на земельних ділянках знаходяться об'єкти нерухомого майна - майновий комплекс.

Нормативно грошова оцінка земельних ділянок становить 4370 348,40 грн (п.5 Договору).

Пунктом 15 Договору встановлено, що земельні ділянки передаються в оренду для експлуатації та обслуговування майнового комплексу.

Згідно п. 16 Договору цільове призначення земельної ділянки - землі промисловості транспорту, зв’язку, енергетики оборони та іншого призначення.

Орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі в розмірі 5 відсотків нормативної грошової оцінки землі, що становить 218     517 грн 42 коп. (19 грн 94 коп. за 1 кв.м) на рік (п.9 Договору).

Орендна плата вноситься у такі строки : щомісячно, у розмірі 18     209 грн 78 коп. на р/р 33215812700382 ГУДКСУ в Одеській області код платежів 18010600, МФО 828011, отримувач УДКСУ Роздільнянському районі Одеської області, код отримувач 379583382,  не пізніше 15 числа наступного звітним місяця (п.11 Договору).

Згідно п.12 Договору передача продукції та надання послуг в рахунок орендної плати оформляється відповідними актами.

За п. 13 Договору розмір орендної плати переглядається у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини Орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до п.14 Договору у разі  не внесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 0,9% несплаченої суми за кожний день прострочення.

Пунктом 21 Договору  сторони домовилися. що після припинення дії Договору Орендар повертає Орендодавцеві земельні ділянку у стані, не гірше порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.

Орендодавець у разі погіршення корисних властивостей орендованої земельної ділянки, пов’язаних зміною її стану, має право на відшкодування збитків у розмірі, визначеному сторонами. Якщо сторонами досягнуто згоди про розмір відшкодування збитків, спір розв’язується у судовому порядку.

Зміна умов Договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов Договору спір розв’язується у судовому порядку (п.36 Договору).

Розірвання Договору оренди землі в односторонньому порядку допускається. Умовами розірвання Договору в односторонньому порядку є несплата орендної плати протягом місяців без поважних причин (п.39 Договору).

Відповідно до ст. 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов'язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Крім того, відповідно до ст.21 Закону України “Про оренду землі” орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою     згідно з договором оренди землі. Розмір,     умови     і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди     (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно     до     Податкового кодексу України).  Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Згідно ст.24 Закону України “Про оренду землі” орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, своєчасного внесення орендної плати за земельну ділянку.

При цьому, відповідно до ст.25 зазначеного Закону, орендар земельної ділянки зобов'язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

За приписами ч.1,ч.2 ст.193 Господарського кодексу  України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.  Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно приписів ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ “ЛІНШІ ІНТЕРНЕІШІНАЛ ГРУП” не виконувало належним чином свої зобов'язання за Договором оренди  землі від 03.09.2017р., у зв'язку із чим за період з вересня 2018р. по вересень 2023р. за ним утворилася заборгованість на користь Роздільнянської міської ради Одеської області  в розмірі 580     574 грн 61 коп., яка підлягає стягненню з відповідача.

Згідно ч.3 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У відповідності до ч.1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Враховуючи ненадання відповідачем у справі доказів належного виконання умов Договору оренди землі від 03.09.2017р. щодо своєчасної та у повному обсязі сплати орендної плати,  позовна заява Роздільнянської  міської ради Одеської області  підлягає  задоволенню.

         За приписами ст.79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі “Серявін та інші проти України” зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі “Трофимчук проти України” (№ 4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).        

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача згідно ст. ст. 123, 129 ГПК України.

 На підставі зазначеного, керуючись ст.ст. 123, 129, 232, 238, 240, 241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовну заяву Роздільнянської міської ради Одеської області до Товариства з обмеженою відповідальністю “ЛІНШІ ІНТЕРНЕІШІНАЛ ГРУП” про стягнення заборгованості за Договором оренди землі від 03.09.2017р. в розмірі 580      574 грн 61 коп. – задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю  “ЛІНШІ ІНТЕРНЕІШІНАЛ ГРУП”  (65123, м. Одеса, вул. Семена Палія, 77, корп. 1, кв. 34, код ЄДРПОУ 35767742) ка користь Роздільнянської міської ради Одеської області (67400, Одеська обл., Роздільнянський р-н, м. Роздільна, вул. Муніципальна, буд. 17, код ЄДРПОУ 33356925) заборгованість у розмірі 580       574 грн 61 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 8     708 грн 62 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги  рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до  Південно-західного  апеляційного господарського суду  шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня його проголошення (підписання).

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено  11 червня 2024 р.

Суддя                                                                                                                        Н.В. Рога