До  уваги комунальної установи "Голопристанський міський Палац культури "Сузір'я" Голопристанської міської ради Херсонської області

 На виконання  ст. 12-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" № 1207-VII від 15.04.2014р. (в редакції Закону № 2217-IX від 21.04.2022р.) господарський суд Одеської області повідомляє КУ “Голопристанський міський Палац культури “Сузір'я” Голопристанської міської ради Херсонської області, що рішенням господарського суду Одеської області від 14.05.2024р. по справі № 916/825/24 було задоволено позов.

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

______________________________________________________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Господарський суд Одеської області у  складі судді  Желєзної С.П., розглянувши у порядку письмового провадження справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Газопостачальна компанія „Нафтогаз Трейдинг” до комунальної  установи “Голопристанський міський Палац культури “Сузір'я” Голопристанської міської ради Херсонської області про       стягнення  38 349,68 грн., –

                                                      ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг” (далі по тексту – ТОВ „ГК „Нафтогаз Трейдинг”) звернулось       до господарського суду з позовною заявою до комунальної  установи “Голопристанський міський Палац культури “Сузір'я” Голопристанської міської ради Херсонської області (далі по тексту - Палац культури “Сузір'я”)  про       стягнення  заборгованості у загальному розмірі 38 349,68 грн.,  яка складається із суми  основного  боргу у розмірі  26 040,33 грн., пені  у розмірі 5 228,72 грн.,  3% річних у розмірі  1 433,01 грн.,  збитків від інфляції  у розмірі  5 647,62 грн. Позовні вимоги обґрунтовані фактом неналежного виконання       відповідачем зобов`язань за договором постачання природного газу №20-1262/21-БО-Т від 01.12.2021 в частині  оплати вартості  спожитого у січні – квітні  2022 року природного  газу.

Ухвалою суду від 05.03.2024 дана справа була призначена до розгляду  за правилами спрощеного  позовного провадження  без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження; встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позов та заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження; встановлено позивачу  5-денний строк з дня вручення відзиву на позов  для подання відповіді на відзив; встановлено відповідачу  3-денний  строк  з дня вручення відповіді на відзив для подання заперечень на відповідь на відзив. 

Відповідно до ч. ч. 5, 8 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Палац культури “Сузір'я” згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань знаходиться за адресою: 75600, Херсонська обл., місто Гола Пристань, вулиця 1 Травня, будинок 45.

Поряд з цим, Голопристанська міська територіальна громада, яка згідно з адміністративним поділом  входить до Скадовського  району Херсонської  області, згідно з наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України №309 від 22.12.2022 (із змінами) включена до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, датою початку тимчасової окупації є 24.02.2022.

Відповідно до ч. 1 ст. 12-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" № 1207-VII від 15.04.2014р. якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають офіційної електронної адреси, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання. Суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії. З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

На виконання вимог Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" Палац культури “Сузір'я”  був  повідомлений  про  розгляд судом даної справи  шляхом публікації на офіційному веб-сайті суду 07.03.2024 відповідного  оголошення. Крім того, додатково  ухвала суду від 05.03.2024  була направлена на електронну пошту відповідача, повідомлену суду позивачем.

З огляду на викладене, господарський суд доходить висновку про належне повідомлення Палацу культури “Сузір'я”  про розгляд судом даного спору. Оскільки відповідачем не було надано суду відзиву на позов, справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 178 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд встановив наступне.

01.12.2021 між ТОВ „ГК „Нафтогаз Трейдинг” (Постачальник) та Палацом культури “Сузір'я”   (Споживач) було укладено договір постачання природного газу №20-1262/21-БО-Т, відповідно до  п. 1.1 якого Постачальник зобов’язується  поставити Споживачу  природний газ, а Споживач зобов’язується прийняти його  та оплатити на умовах цього договору.

Згідно з п. п. 2.1, 2.2, 2.3  договору постачання природного газу №20-1262/21-БО-Т від 01.12.2021  Постачальник передає Споживачу на умовах цього договору замовлений Споживачем обсяг (об’єм) природного газу у період з грудня  2021 року по грудень 2022 року включно в кількості 8  тис. куб. метрів.  Споживач підтверджує, що замовлені ним обсяги природного газу, які визначені в п.2.1 цього договору повністю покривають потреби Споживача у відповідному розрахунковому періоді для потреб, визначених пунктом 1.2 цього договору. Відповідальність за правильність визначення замовлених обсягів газу покладається виключно на Споживача. Підписанням цього договору Споживач дає згоду Постачальнику на включення його до Реєстру споживачів Постачальника (надалі - Реєстр або Реєстр споживачів), розміщеного на інформаційній платформі Оператора ГТС відповідно до вимог Кодексу ГТС.

За змістом  п. 2.4 договору постачання природного газу №20-1262/21-БО-Т від 01.12.2021 перегляд та коригування замовлених Споживачем обсягів природного газу за цим договором може відбуватися шляхом підписання сторонами додаткової угоди, в тому числі протягом відповідного розрахункового періоду. Споживач зобов’язується самостійно контролювати обсяги використання природного газу і своєчасно обмежувати (припиняти) використання природного газу у разі перевищення  замовлених обсягів або своєчасно (до кінця відповідного розрахункового періоду) надавати Постачальнику для оформлення відповідну додаткову угоду на коригування замовлених обсягів за цим договором. В будь-якому випадку, обсяг, визначений в акті приймання-передачі природного газу, оформленого відповідно до пункту 3.5. цього договору, вважається фактично використаним за цим договором обсягом природного газу.

Згідно з п. п.  3.1, 3.5  договору постачання природного газу №20-1262/21-БО-Т від 01.12.2021   Постачальник передає Споживачу у загальному потоці природний газ у внутрішній точці виходу з газотранспортної системи. Право власності на природний газ переходить від Постачальника до Споживача після підписання актів приймання-передачі. Після переходу права власності на природний газ Споживач несе всі ризики і бере на себе відповідальність, пов'язану з правом власності на природний газ.  Приймання-передача газу, переданого Постачальником Споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу.

Умовами пп. 3.5.2, 3.5.3  п. 3.5  договору постачання природного газу №№20-1262/21-БО-Т від 01.12.2021   передбачено, що на підставі отриманих від Споживача даних та даних щодо остаточної алокації відборів Споживача на інформаційній платформі Оператора ГТС Постачальник готує та надає Споживачу два примірники акту приймання-передачі за відповідний розрахунковий період (далі також - акт), підписані уповноваженим представником Постачальника. Споживач протягом 2-х (двох) робочих днів з дати одержання акту зобов'язується повернути Постачальнику один примірник оригіналу акту, підписаний уповноваженим представником Споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від його підписання.

Відповідно до пп. 3.5.4. п. 3.5  договору постачання природного газу №20-1262/21-БО-Т від 01.12.2021 у випадку неповернення Споживачем підписаного оригіналу акту до 15-го (п’ятнадцятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, а також у випадку розбіжностей між даними, отриманими від Споживача відповідно до підпункту 3.5.1 цього пункту, та даних щодо остаточної алокації відборів Споживача на Інформаційній платформі Оператора ГТС, обсяг (об’єм) спожитого газу вважається встановленим (узгодженим) відповідно до даних Інформаційної платформи Оператора ГТС та переданим у власність Споживачу, а вартість поставленого протягом відповідного розрахункового періоду газу розраховується з урахуванням цін, визначених в розділі 4 цього договору.

Згідно з п. 5.1 договору постачання природного газу №20-1262/21-БО-Т від 01.12.2021  оплата за природний газ за відповідний розрахунковий період (місяць) здійснюється Споживачем виключно грошовими коштами в наступному порядку: 70% вартості фактично переданого відповідно до акту приймання-передачі природного газу - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту приймання-передачі природний газ здійснюється Споживачем до 15 числа (включно) місяця, наступного за  місяцем, в якому Споживач повинен був сплатити 70 % грошових коштів за відповідний розрахунковий період. У разі відсутності акту приймання-передачі, фактична вартість використаного Споживачем газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.5.4 пункту 3.5 цього Договору. Споживач має право здійснити оплату та/або передоплату за природний газ протягом періоду поставки або до початку розрахункового періоду.

Приписами п. 7.2 договору постачання природного газу №20-1262/21-БО-Т від 01.12.2021  у разі прострочення Споживачем строків остаточного розрахунку згідно пункту 5.1 та/або строків оплати за пунктом 8.4 цього договору, Споживач зобов'язується сплатити Постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Згідно з п. п. 10.1- 10.4 договору постачання природного газу №20-1262/21-БО-Т від 01.12.2021 сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання обов’язків згідно з цим договором внаслідок настання форс-мажорних обставин, що виникли після укладення договору, і сторони не могли передбачити їх. Строк виконання зобов'язань відкладається на строк дії форс-мажорних обставин. Сторони зобов'язані негайно повідомити про виникнення форс-мажорних обставин та протягом 14 днів з дати їх виникнення подати підтвердні документи відповідно до законодавства. Настання форс-мажорних обставин підтверджується в порядку, встановленому чинним законодавством України.

Відповідно до п. 13.1 договору постачання природного газу №20-1262/21-БО-Т від 01.12.2021   даний договір набирає чинності з дати його укладання і діє в частині поставки газу до “ 31” грудня 2022 р. включно, а в частині розрахунків - до повного їх виконання. Продовження або припинення договору можливе за взаємною згодою сторін шляхом підписання додаткової угоди до договору.

31.01.2022  ТОВ „ГК „Нафтогаз Трейдинг”  було складено акт приймання-передачі  природного газу за договором постачання природного газу №20-1262/21-БО-Т від 01.12.2021,   відповідно до якого відповідачем у січні 2022 року було спожито  природний газ об’ємом 0,92667 тис. куб. метрів, вартість якого складає 15340,09 грн. Вказаний акт 11.02.2022 був направлений на електронну пошту відповідача, зазначену в договорі.

28.02.2022 ТОВ „ГК „Нафтогаз Трейдинг”  було складено акт приймання-передачі  природного газу за договором постачання природного газу №20-1262/21-БО-Т від 01.12.2021,  відповідно до якого відповідачем у лютому  2022 року було спожито  природний газ об’ємом 0,44011  тис. куб. метрів, вартість якого складає 7285,58 грн. Вказаний акт був 12.03.2022 направлений на електронну пошту відповідача, зазначену в договорі.

31.03.2022 ТОВ „ГК „Нафтогаз Трейдинг”  було складено акт приймання-передачі  природного газу за договором постачання природного газу №20-1262/21-БО-Т від 01.12.2021,  відповідно до якого відповідачем у березні  2022 року було спожито  природний газ об’ємом 0,17622 тис. куб. метрів, вартість якого складає 2917,15 грн. Вказаний акт був 12.04.2022 направлений на електронну пошту відповідача, зазначену в договорі.

25.04.2022 ТОВ „ГК „Нафтогаз Трейдинг”  було складено  коригуючий акт приймання-передачі  природного газу за договором постачання природного газу №20-1262/21-БО-Т від 01.12.2021, відповідно до якого відповідачем у березні  2022 року було спожито  природний газ об’ємом 0,17622 тис. куб. метрів, вартість якого складає 2914,52 грн. Вказаний акт був 26.04.2022 направлений на електронну пошту відповідача, зазначену в договорі.

30.04.2022 ТОВ „ГК „Нафтогаз Трейдинг”  було складено акт приймання-передачі  природного газу за договором постачання природного газу №20-1262/21-БО-Т від 01.12.2021,  відповідно до якого відповідачем у квітні  2022 року було спожито  природний газ об’ємом 0,03024 тис. куб. метрів, вартість якого складає 500,14 грн. Вказаний акт був 26.04.2022  направлений на електронну пошту відповідача, зазначену в договорі.

На підтвердження факту постачання відповідачу природного газу у січні-квітні 2022 року  ТОВ „ГК „Нафтогаз Трейдинг” також було надано суду відомості з інформаційної платформи оператора ГТС щодо споживача за період з 01.01.2022 до 30.04.2022.

У поданій  до суду позовній  заяві ТОВ „ГК „Нафтогаз Трейдинг” було наголошено, що відповідачем у порушення  прийнятих на себе зобов’язань не було сплачено вартість  спожитого  у січні-квітні 2022 року природного газу на загальну суму 26     040,33 грн., що стало підставою  для звернення позивача до господарського суду із даними позовними вимогами.

Вирішуючи питання про правомірність та  обґрунтованість заявлених в межах даної справи  вимог, суд  виходить з наступного.

Згідно з ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

 Відповідно до ст. 15 ЦК України   кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

 Право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

 Положеннями ст. 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, та встановлено перелік  способів  захисту цивільних прав та інтересів.

Варто зауважити, що застосування  конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, у зв’язку з чим,  суд повинен з'ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

При цьому, особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. В свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з'ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.

Відповідно до ч.1 ст. 179 Господарського  кодексу України (далі по тексту – ГК України) майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями. 

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу  України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно з ч. 1 ст. 626   Цивільного кодексу  України  договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Зобов'язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно зі     ст. 712 ЦК України     за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Правові засади функціонування ринку природного газу України, заснованого на принципах вільної конкуренції, належного захисту прав споживачів та безпеки постачання природного газу, а також здатного до інтеграції з ринками природного газу держав - сторін Енергетичного Співтовариства, у тому числі шляхом створення регіональних ринків природного газу визначаються Законом України “Про ринок природного газу” № 329-VIII від 09.04.2015р.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України "Про ринок природного газу" постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов’язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов’язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із нормативно-правовими актами.

Господарським  судом  під час вирішення даного спору було встановлено, що 01.12.2021 між ТОВ „ГК „Нафтогаз Трейдинг” та Палацом культури “Сузір'я”   було укладено договір постачання природного газу №20-1262/21-БО-Т,  за умовами якого позивачем були прийняті на себе зобов’язання  щодо постачання  відповідачу природного газу  з грудня 2021 року до грудня 2022 року.

На підтвердження факту виконання прийнятих на себе зобов’язань за договором №20-1262/21-БО-Т від 01.12.2021 ТОВ „ГК „Нафтогаз Трейдинг” було надано суду акти приймання-передачі природного газу та акт коригування  переданого у березні 2022 року природного газу, які були направлені на електронну пошту відповідача, вказану в договорі. Згідно наданих позивачем актів  загальна вартість поставленого відповідачу природного газу складає  26     040,33 грн.

Враховуючи відсутність в матеріалах справи відмови  Палацу культури “Сузір'я”   від підписання актів, направлені  позивачем  акти вважаються прийнятими відповідачем згідно  з пп. 3.5.4. п. 3.5  договору постачання природного газу №20-1262/21-БО-Т від 01.12.2021.

З викладених обставин, господарський суд  доходить висновку про наявність правових підстав  для задоволення  заявлених ТОВ „ГК „Нафтогаз Трейдинг”    до Палацу культури “Сузір'я”  позовних вимог в частині стягнення основного боргу у розмірі  26     040,33 грн.

Згідно з ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

З посиланням на приписи ст. 625 ЦК України ТОВ „ГК „Нафтогаз Трейдинг” було заявлено до стягнення 3% річних  у сумі 1 433,01 грн.,   які були нараховані за першим  актом  на суму 15     340,09 грн.  протягом періоду з 16.03.2022 до 31.01.2024, за другим  актом на суму 7285,58 грн. протягом періоду з 16.04.2022 до 31.01.2024, за третім  актом на суму 2914,52 грн. протягом періоду з  17.05.2022 до 31.01.2024, за четвертим актом  на суму 500,14 грн. за період з 16.06.2022 до 31.0.2024.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення збитки  від інфляції  у розмірі 5 647,62 грн., які були нараховані на заборгованість за січень 2022 року  з урахуванням показників інфляції за квітень 2022 року – грудень  2023 року; на  заборгованість за  лютий 2022 року  з урахуванням показників інфляції за травень 2022 року – грудень  2023 року; на  заборгованість за  березень  2022 року  з урахуванням показників інфляції за червень  2022 року – грудень  2023 року; на  заборгованість за  квітень   2022 року  з урахуванням показників інфляції за липень  2022 року – грудень  2023 року.

Крім того, з посиланням на  умови  п. 7.2 договору постачання природного газу №20-1262/21-БО-Т від 01.12.2021,  а також приписи  чинного законодавства,   позивачем було заявлено до стягнення пеню у розмірі 5 228,72 грн., яка була  нарахована за  кожним з актів протягом 6 місяців  від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Відповідно до ч. 1 ст. 549, п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки – грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення ним зобов'язання. Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов'язань. Частиною   ст. ст. 547, 548 ЦК України встановлено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Згідно з ч. 4 ст. 231 ГК України розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Проаналізувавши  здійснений позивачем розрахунок  збитків від інфляції,  3% річних та пені господарський суд дійшов висновку про їх правильність та обґрунтованість. Наведене має наслідком необхідність задоволення заявлених ТОВ „ГК „Нафтогаз Трейдинг” позовних вимог у названій частині шляхом присудження до стягнення з Палацу культури “Сузір'я”   пені  у розмірі 5 228,72 грн.,  3% річних у розмірі  1 433,01 грн.,  збитків від інфляції  у розмірі  5 647,62 грн.

Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Разом з тим, ст. 86 ГПК України передбачено, що  суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України     особа, не звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання у разі відсутності у боржника необхідних коштів. Крім того, згідно ч. 1     ст. 625 ЦК України     боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Підсумовуючи викладене вище, господарський суд доходить висновку  про необхідність задоволення  заявлених товариством з обмеженою відповідальністю „Газопостачальна компанія „Нафтогаз Трейдинг” до  комунальної  установи “Голопристанський міський Палац культури “Сузір'я” Голопристанської міської ради Херсонської області позовних вимог шляхом присудження до стягнення з  відповідача основного боргу у розмірі 26 040,33 грн., пені  у розмірі 5 228,72 грн.,  3% річних у розмірі  1 433,01 грн.,  збитків від інфляції  у розмірі  5 647,62 грн.

Судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви  покладаються на відповідача відповідно до  приписів  ст. 129  ГПК України.

Керуючись ст. ст.  86, 129, 236 – 238, 240  ГПК України, суд,  -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з комунальної  установи “Голопристанський міський Палац культури “Сузір'я” Голопристанської міської ради Херсонської області /75600, Херсонська обл., місто Гола Пристань, вулиця 1 Травня, будинок 45; ідентифікаційний код 39089510/ на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Газопостачальна компанія „Нафтогаз Трейдинг” /04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1; ідентифікаційний код 42399676/ суму основного боргу у розмірі  26 040,33 грн. /двадцять шість тисяч сорок грн. 33 коп./, пеню  у розмірі 5 228,72 грн. /п’ять тисяч двісті двадцять  вісім грн. 72 коп./,  3% річних у розмірі  1 433,01 грн. /одна тисяча чотириста тридцять три грн. 01 коп./,  збитки  від інфляції  у розмірі  5 647,62 грн. /п’ять тисяч шістсот сорок сім грн. 62 коп./, судовий збір у розмірі 2     422,40  грн. /дві тисячі чотириста двадцять дві грн. 40 коп./.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241  ГПК України.

Наказ   видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції до Південно-Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту рішення суду.

Повний текст рішення складено  14 травня 2024 р.

            Суддя                                                                               С.П. Желєзна