Господарський суд Одеської області

16 травня 2024, 16:43

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

УХВАЛА

про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження

та зупинення провадження у справі

"08" травня 2024 р.

м. Одеса

Справа № 916/5612/23

Господарський суд Одеської області у складі: суддя Волков Р.В.,

при секретарі судового засідання Бондар О.Р.,

розглядаючи справу

за позовом Акціонерного товариства “Херсонська теплоелектроцентраль” (73036, м. Херсон, Бериславське шосе, 1; код ЄДРПОУ 00131771)

до відповідача: Дочірнього підприємства "Херсонський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (73000, Херсонська обл., місто Херсон, вулиця Поповича, будинок 23; код ЄДРПОУ 31918234),

за участю третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (03150, м. Київ, вул. Антоновича, буд. 51; код ЄДРПОУ 31899285),

про стягнення 292 777,07 грн;

представники сторін:

від позивача – Довбня Д.В. (в режимі відеоконференції),

від відповідача – не з’явився,

від третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача – Рикова Н.В. (в режимі відеоконференції),

ВСТАНОВИВ:

У провадженні господарського суду перебуває справа № 916/5612/23 за позовом Акціонерного товариства “Херсонська теплоелектроцентраль” до Дочірнього підприємства "Херсонський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", за участю третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача – Акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" про стягнення 292 777,07 грн заборгованості, що виникла у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем в період з грудня 2021 р. по березень 2022 р. зобов’язань з оплати спожитих послуг за Договором № 442 від 31.10.2012 про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води в приміщення за адресами: м. Херсон, вул. Поповича, 23 Б, площею 454 кв.м.

Ухвалою від 02.01.2024 відкрито провадження у справі, яку з урахуванням клопотання позивача вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання призначено на 31.01.2024.

В подальшому судове засідання неодноразово відкладалось.

В ході розгляду справи № 916/5612/23 судом з’ясовано, що на розгляд Об’єднаної палати Верховного Суду передано справу № 908/1162/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІМК" до Комунального некомерційного підприємства "Територіальне медичне об'єднання "Багатопрофільна лікарня інтенсивних методів лікування та швидкої медичної допомоги" Мелітопольської міської ради Запорізької області про стягнення 1 593 623,84 грн. У даній справі (№ 908/1162/23) сторони 31.12.2021 уклали договір про постачання електричної енергії для забезпечення потреб електроустановок Комунального некомерційного підприємства "Територіальне медичне об'єднання "Багатопрофільна лікарня інтенсивних методів лікування та швидкої медичної допомоги" Мелітопольської міської ради Запорізької області (далі - Лікарня, відповідач). З 25.02.2022 місто Мелітополь, в якому знаходилася Лікарня, окуповано, будівлі Лікарні захоплені представниками окупаційної влади, а із серпня 2022 року Лікарня здійснює свою діяльність на території міста Запоріжжя. Однак договір про постачання електричної енергії сторони не розірвали і позивач продовжував здійснювати електропостачання для забезпечення потреб електроустановок Лікарні відповідно до умов договору включно до грудня 2022 року.

Справу № 908/1162/23 ухвалою від 27.03.2023 Верховний Суд передав на розгляд об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

Колегія суддів Верховного Суду врахувала, що у цій справі (№ 908/1162/23), як і у справі № 910/9680/23, йдеться про діяльність, що підпадає під ознаки, наведені у частині другій статті 13-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України"; окрім того, в обох справах йдеться про території, окуповані з лютого 2022 року, за відсутності окремого рішення Кабінету Міністрів України щодо територій, тимчасово окупованих, починаючи з 24 лютого 2022 року. Тобто правовідносини у цих справах є подібними і доводи касаційної скарги ґрунтуються на застосуванні тих самих приписів Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України".

Врахувавши, зокрема, те, що у касаційній скарзі заявник посилається, зокрема, на положення Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" за умови відсутності окремого рішення Кабінету Міністрів України щодо територій, тимчасово окупованих, починаючи з 24.02.2022, колегія суддів вважала за необхідне передати цю справу на розгляд об'єднаної палати.

З огляду на виконання функцій із забезпечення сталості та єдності судової практики колегія суддів вважала за необхідне передати справу № 908/1162/23 на розгляд об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду згідно із частиною другою статті 302 ГПК України, оскільки вважає, що є необхідність відступити від висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 07.03.2024 у справі № 910/9680/23 щодо того, що достатнім для застосування частини другої статті 13 та частини другої статті 13-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" є розповсюдження дії цього Закону на спірні правовідносини з огляду на приписи статті 2 Закону. Колегія суддів вважає, що положення статей 13 та 13-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" можуть бути поширені на тимчасово окуповані території з урахування частини першої цих статей, а саме за рішенням Кабінету Міністрів України.

Об’єднана палата Верховного Суду, врахувавши наведене вище та беручи до уваги, що характер спірних правовідносин у справах № 908/1162/23 та № 910/9680/23 в контексті застосування частини другої статті 13 та частини другої статті 13-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" не є очевидно неподібним, а доводи, викладені в ухвалі від 27.03.2024 щодо необхідності передачі цієї справи на розгляд об’єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, не є вочевидь неприйнятними, ухвалою від 19.04.2024 прийняла справу № 908/1162/23 до свого розгляду.

У відповідності з п. 7 ч. 1 ст. 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об’єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Згідно з ч. 6 ст. 250 ГПК України якщо суд вирішив розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, але в подальшому за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи постановив ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розгляд справи починається зі стадії відкриття провадження у справі. У такому випадку повернення до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження не допускається.

Судом встановлено, що місцезнаходженням сторін справи № 916/5612/23 згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі – Реєстр) є місто Херсон Херсонської області.

Так, місцезнаходженням позивача у даній справі за даними Реєстру є: 73036, м. Херсон, Бериславське шосе, буд. 1.

Місцезнаходження відповідача: 73000, Херсонська обл., місто Херсон, вулиця Поповича, буд. 23.

Згідно Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309, територія Херсонської міської територіальної громади перебувала в тимчасовій окупації з 01.03.2022 по 11.11.2022.

Як вбачається із матеріалів справи, що розглядається господарським судом, позивачем заявлено до стягнення заборгованість за надані відповідачу послуги з централізованого опалення та постачання теплової енергії, зокрема, у березні 2022 року.

Разом з тим, у березні 2022 року територія, де зареєстровано місцезнаходження позивача та відповідача (м. Херсон), перебувала в тимчасовій окупації (з 01.03.2022 по 11.11.2022).

При цьому частиною 2 ст. 13 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" визначено, що здійснення господарської діяльності юридичними особами, фізичними особами - підприємцями та фізичними особами, які провадять незалежну професійну діяльність, місцезнаходженням (місцем проживання) яких є тимчасово окупована територія, дозволяється виключно після зміни їхньої податкової адреси на іншу територію України. Правочин, стороною якого є суб’єкт господарювання, місцезнаходженням (місцем проживання) якого є тимчасово окупована територія, є нікчемним. На такі правочини не поширюється дія положення абзацу другого частини другої статті 215 Цивільного кодексу України.

За приписами ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За таких обставин, висновки Верховного Суду щодо положень статей 13 та 13-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" за результатами розгляду об’єднаною палатою справи № 908/1162/23 будуть мати важливе значення для ухвалення господарським судом законного та обґрунтованого рішення у справі № 916/5612/23.

З урахуванням вищезазначених обставин, з огляду на складність даної справи № 916/5612/23, яка зумовлена переданням Касаційним господарським судом подібної справи на розгляд Об’єднаної палати Верховного Суду, з метою необхідності додержання єдиної правозастосовчої практики при розгляді справи, суд вважає за доцільне перейти до розгляду справи № 916/5612/23 за правилами загального позовного провадження, а також зупинити провадження у справі до розгляду Об’єднаною палатою Верховного Суду справи № 908/1162/23.

Керуючись ст. ст. 228, 234, 235, 236, 250 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Перейти до розгляду справи № 916/5612/23 за правилами загального позовного провадження.

2. Зупинити провадження у справі № 916/5612/23 до розгляду Об’єднаною палатою Верховного Суду справи № 908/1162/23.

Вступну та резолютивну частини ухвали оголошено у судовому засіданні 08 травня 2024 р. Повний текст ухвали складено та підписано 10 травня 2024 р.

Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення та в частині зупинення провадження може бути оскаржена до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги в строк, визначений ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Р.В. Волков