До уваги: Російська Федерація(Russian Federation код ISO ru/rus 643) в особі Генеральної прокуратури Російської Федерації (вул. Большая Дмитровка, д. 15а, строен. 1, Москва, Російська Федерація, ГСП-3, 125993);

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" квітня 2024 р.

м. Одеса

Справа № 916/4447/23

Господарський суд Одеської області у складі судді Невінгловська Ю.М.

при секретарі судового засідання: Курко Ю.О.

 

за участю представників:

від позивача: Войцехівський О.В;

від відповідача: не з’явився;

 

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛЕВАТОР-АГРО" (37240, Полтавська обл., Миргородський рн, місто Заводське, вул.Якубовського, будинок 5А; код ЄДРПОУ 36913885)

до відповідача: Російської Федерації (Russian Federation код ISO ru/rus 643) в особі Генеральної прокуратури Російської Федерації (вул. Большая Дмитровка, д. 15а, строен. 1, Москва, Російська Федерація, ГСП-3, 125993);

про стягнення 44 528 200,00 грн,-

 

1. Суть спору.

13.10.2023 від позивача – ТОВ "ЕЛЕВАТОР-АГРО" до Господарського суду Одеської області надійшла позовна заява (вх.№5007/23 від 13.10.2023) до відповідача – Російської Федерації (Russian Federation код ISO ru/rus 643) в особі Генеральної прокуратури Російської Федерації, у якій просить суд стягнути із відповідача 44 528 200,00  грн  майнової  шкоди,  що  в  грошовому  еквіваленті  іноземної валюти  становить  1  217   доларів США 15 центів.

Обґрунтовуючи звернення із позовом до господарського суду Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕЛЕВАТОР-АГРО" посилається на те, що є власником майна, розташованого за адресою: с.  Чорнобаївка,  вул. Промислова буд.1, Херсонська область, Україна, однак внаслідок військової агресії та повномасштабного вторгнення Російської Федерації з 01.03.2022 р. військовими останньої встановлено повний контроль над с. Чорнобаївка та викрадено майно позивача, чим завдано майнову шкоду.

 

2. Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 18.10.2023 було відкрито провадження у справі №916/4447/23 за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 13.11.2023.

09.11.2023 до суду від ТОВ "ЕЛЕВАТОР-АГРО" надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції (вх. № 40610/23).

У судовому засіданні 13.11.2023 судом, без виходу до нарадчої кімнати, було постановлено ухвалу про відкладення розгляду справи на 04.12.2023.

Судове засідання, призначене на 04.12.2023 о 14:30, не відбулось у зв'язку з несанкціонованим втручанням в роботу інформаційних (автоматизованих), електронних комунікаційних мереж і ресурсів суду та здійсненням рандомної спам-розсилки фішингових повідомлень з вірусами серед державних установ, підприємств, установ, організацій і громадян, з огляду на що у період з 30.11.2023 до 07.12.2023 комп'ютерна мережа суду була відключена та здійснювалось відновлення бази даних Автоматизованої системи "Діловодство спеціалізованого суду" на іншому серверному обладнанні.

Ухвалою суду від 11.12.2023 було розгляд справи призначено на 18.01.2024.

18.01.2024 до суду від ТОВ "ЕЛЕВАТОР-АГРО" надійшло клопотання про долучення доказів (вх. № 2173/24).

У судовому засіданні 18.01.2024 судом було оголошено ухвалу у протокольній формі про відкладення підготовчого засідання у справі №916/4447/23 на 05.02.2024.

05.02.2024 до суду від ТОВ "ЕЛЕВАТОР-АГРО" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (вх. №4561/24) та клопотання про долучення доказів (вх. № 4748/24).

13.02.2024 до суду від Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) надійшов лист щодо порядку повідомлення про розгляд господарської справи відповідача (вх. № 5900/24).

У судовому засіданні 05.02.2024 судом, без виходу до нарадчої кімнати, було постановлено ухвалу про відкладення розгляду справи на 04.03.2024.

У судовому засіданні 04.03.2024 суд оголосив протокольну ухвалу в порядку п.3 ч.2 ст. 185 Господарського процесуального кодексу України, про закриття підготовчого провадження у справі № 916/4447/23 та призначення справи до розгляду по суті в засіданні суду на 25.03.2024.

У судовому засіданні 25.03.2024 суд дійшов висновку, що спір по справі №916/4447/23 розгляд якого по суті розпочато, не може бути вирішено в даному судовому засіданні, в зв'язку з чим судом було оголошено протокольну ухвалу про перерву у розгляді справи до 29.04.2024.

26.04.2024 до суду від ТОВ "ЕЛЕВАТОР-АГРО" надійшло клопотання про долучення доказів (вх. № 17161/24).

В судове засідання, призначене на 29.04.2024, з`явився представник позивача, який підтримав позовні вимоги, просив суд їх задовольнити, представник відповідача не з`явився.

До повномасштабної військової агресії російської федерації проти України порядок передачі судових та позасудових документів для вручення на території російської федерації регулювався Угодою про порядок вирішення спорів, пов’язаних із здійсненням господарської діяльності, до якої Україна приєдналася 19.12.1992 та згідно якої вручення судових документів відбувається шляхом направлення доручення компетентному суду або іншому органу договірної сторони.

Однак згідно листа Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) за вих. №9157/11.2-21 від 07.02.2024, з 29 грудня 2023 року припинена для України дія Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах 1993 року та Протоколу до неї 1997 року.

У відносинах між Україною та російською федерацією чинною є Конвенція про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах 1965 року.

Згідно із заявою російської сторони, розміщеною на офіційному сайті Гаазької конференції з міжнародного права, документи, призначені для вручення державі, повинні передаватись через дипломатичні канали.

Однак, за інформацією, наданою МЗС України, 24.02.2022 розірвано дипломатичні відносини між Україною та росією у звʼязку з широкомасштабною збройною агресією.

Функціонування закордонних дипломатичних установ на території росії та діяльність її дипломатичних установ на території України зупинено.

Враховуючи викладене, Південне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Одеса) повідомило, що передача/отримання будь-яких документів до/з компетентних органів росії, у тому числі дипломатичними каналами, неможлива.

Враховуючи викладене, перекладені на російську мову матеріали позовної заяви з доданими до неї документами,  а також інші, наявні в матеріалах справи документи та докази, надсилались відповідачу на його офіційну електронну адресу позивачем.

Додатково позивачем здійснено направлення відповідачу позовної заяви, додатків до неї, доказів у справі, ухвал господарського суду, через поштову службу "Georgian Post" (Грузія).

Однак надіслані позивачем документи були повернені через Міністерство юстиції України, та повідомлено, що комунікація МЗС з органами влади РФ за посередництва третіх держав також не здійснюється.

Отже відповідач повідомлявся про дати, час та місце проведення судових засідань шляхом розміщення ухвал суду по справі №916/4447/23 у вигляді публікацій із викладенням змісту ухвал на офіційному веб-сайті судової влади України.

Згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цієї статтею.

На період збройного конфлікту у відносинах з державою-агресором унеможливлено застосування міжнародних договорів України з питань правового співробітництва, у тому числі у зв’язку із припиненням поштового сполучення. Таким чином, з урахуванням неможливості направлення документів до компетентних органів рф в період військової агресії, господарський суд зі свого боку вчинив всі можливі дії для повідомлення відповідача про розгляд даної справи. Неявка відповідача в даному випадку не перешкоджає розгляду справи по суті за наявними в справі матеріалами.

З огляду на ненадання відповідачем відзиву, відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У судовому засіданні 29.04.2024 судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення та відкладено складення повного рішення на строк, визначений ч.6 ст. 233 Господарським процесуальним кодексом України.

 

3. Аргументи учасників справи.

3.1. Доводи ТОВ "ЕЛЕВАТОР-АГРО".

Позивач зазначає, що 01 лютого 2021 року ТОВ “Елеватор-Агро” на підставі договору купівлі-продажу № ІФ-2021 придбало у ТОВ “Імперово Фудз” технологічне обладнання для комбікормового заводу BUHLER. Вартість наведеного технологічного обладнання становила 44 528 200,00 грн.

Позивач стверджує, що в березні 2021 року ТОВ “Елеватор-Агро” розмістило та змонтувало технологічне обладнання для комбікормового заводу BUHLER за адресою: вул. Промислова, буд. 1, с. Чорнобаївка, Херсонська обл., Україна, що, на думку позивача,  підтверджується договором оренди № 1-ПЗК від 01.03.2021 року, укладеним між ТОВ “Елеватор-Агро” та ТОВ “Перша Зернова Компанія” (код ЄДРПОУ 40002642), додатковими угодами № 1 і 2 до договору оренди № 1-ПЗК від 01.03. 2021 року.

Позивач повідомляє, що з 01 березня 2022 року ТОВ “Елеватор-Агро”, у звязку з окупацією території, повністю втратив доступ та контроль до свого майна - технологічного обладнання для комбікормового заводу BUHLER, яке перебувало на орендованих площах за адресою: с. Чорнобаївка, вул. Промислова буд.1, Херсонська область, Україна.

Позивач зазначає, що після проведення деокупації с. Чорнобаївка Херсонської області, та отримання доступу до зазначеної території, підприємством було виявлено факт відсутності технологічного обладнання для комбікормового заводу BUHLER, яке було викрадене під час окупації.

Позивач наголошує, що відповідно до Інвентаризаційного опису № ЕЛЕ00021 від 04.11.2021 ТОВ “Елеватор-Агро”, станом на 04.11.2021 на субрахунку 1091 ТОВ “Елеватор-Агро” обліковувалось технологічне обладнання для комбікормового заводу BUHLER (одне найменування, інвентарний номер ЕЛЕ001189) вартістю 44 528 200,00 грн.

Однак згідно тверджень позивача, після звільнення (деокупації) с. Чорнобаївка Херсонської області, та отриманні працівниками ТОВ “Елеватор-Агро” доступу до території, після її розмінування, на якій зберігалося технологічне обладнання для комбікормового заводу BUHLER, з метою перевірки стану активів підприємства, умов їх зберігання, документального підтвердження їх наявності, перевірки їх фактичної наявності, оцінки, було проведено інвентаризацію ТМЦ підприємства. Наведену інвентаризацію було проведено згідно з наказом ТОВ “Елеватор-Агро” № 88 від 14.06.2023 року “Про проведення  інвентаризації втрачених активів”.

Позивач повідомляє, що за результатами проведеної інвентаризації було складено Акт інвентаризації №ЕЛЕ00000145 від 14.06.2023. Відповідно до зазначеного акту станом на 14.06.2023 на  субрахунку 1091 ТОВ “Елеватор-Агро” обліковувалось технологічне обладнання для комбікормового заводу BUHLER (одне найменування, інвентарний номер ЕЛЕ001189) вартістю 44 528 200,00 грн. Фактична наявність вказаного обладнання станом на 14.06.2023 не відповідає даним бухгалтерського обліку та складає 0 (нуль) одиниць на загальну сума 0,00 грн.

Таким чином, позивач стверджує, що на 14.06.2023 виявлена нестача зазначеного обладнання на суму 44 528 200,00 грн.

Позивач також зауважує, що додатковим доказом втрати ТОВ “Елеватор-Агро” своїх активів є оборотно-сальдова відомість по субрахунку 1091 за період з 04.11.2021 по 14.06.2023. Відповідно до вказаної оборотно-сальдової відомості, сальдо на початок періоду (станом на 04.11.2021) в розрізі технологічного обладнання для комбікормового заводу BUHLER, що обліковувалось на субрахунку 1091, складає 44 528 200,00 грн. Сальдо на кінець періоду (станом на 14.06.2023) в розрізі зазначеного вище обладнання, що обліковувалось на субрахунку 1091, складає 44 528200,00 грн. Фактична наявність технологічного обладнання для комбікормового заводу BUHLER на субрахунку 1091 станом на 14.06.2023 складає 0,00 грн. Нестача технологічного обладнання для комбікормового заводу BUHLER на субрахунку 1091 станом на 14.06.2023 складає 44 528 200,00 грн.

Позивач повідомляє, що за вказаним фактом правоохоронними органами здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023231080001365 від 23.05.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 438 КК України. На виконання постанови від 17.07.2023 Прокурора Олешківської окружної прокуратури Херсонської області про призначення судово-економічної експертизи за матеріалами кримінального провадження №12023231080001365 була проведена судово-економічна експертиза. Згідно з висновком № 23-3692 наведеної експертизи, який підписано старшим судовим експертом МВ ОНДІСЕ 4 класу Бачило Тетяною Сергіївною 15.09.2023, проведеними дослідженнями наданих матеріалів кримінального провадження встановлено, що нестача матеріальних цінностей ТОВ “Елеватор-Агро” (технологічного обладнання для комбікормового заводу BUHLER) за результатами інвентаризації майна, проведеної 14.06.2023, підтверджується станом на 04.06.2023 в сумі 44 528200,00 грн., розбіжностей за результатами проведеного дослідження не виявлено.

Таким чином, на думку позивача, розмір матеріальних збитків (шкоди) заподіяних Російською Федерацією позивачу складає 44 528200,00 грн., що становить вартість викраденого майна.

 

3.2. Доводи відповідача.

Відповідач своїм процесуальним правом, передбаченим ст.165 ГПК України, на подання відзиву не скористався.

 

4. Обставини справи, встановлені судом.

01.02.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ІМПЕРОВО ФУДЗ" (продавець)  та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕЛЕВАТОР-АГРО" (покупець) було укладено Договір № ІФ-9/2021 купівлі-продажу обладнання, відповідно до п. 1.1. якого продавець зобов'язується передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити Обладнання (далі Товар).

Номенклатура, кількість, тип, об'єм, ціна, загальна вартість та інші характеристики Товару, зазначаються в Специфікаціях (Додаток №1 до Договору), яка є невід'ємною частиною Договору (п. 1.2. Договору № ІФ-9/2021).

Згідно п. 2.4. Договору № ІФ-9/2021,  продавець протягом 24 годин з моменту отримання погодження Покупця на його виписку зобов'язаний передати Покупцю рахунок для здійснення оплати.

За умовами п. 3.1.  Договору № ІФ-9/2021, сума Договору становить загальну суму Товару, що придбається за цим Договором і визначається згідно Специфікацій до нього.

Положеннями п. 3.2. Договору № ІФ-9/2021 передбачено, що оплата Покупцем ціни Товару здійснюється у безготівковій формі на банківський рахунок Продавця.

Покупець зобов'язаний здійснити оплату замовленого Товару на підставі виставленого Продавцем у порядку встановленому п. 2.4. цього Договору рахунку (п. 3.3. Договору № ІФ-9/2021).

Відповідно до п. 3.4. Договору № ІФ-9/2021, право власності на Товар переходить до покупця в момент і за умови виконання останнім повної оплати суми Товару, вказаної в п. 3.1. даного Договору та приймання обладнання.

Згідно п. 4.1. Договору № ІФ-9/2021, датою передачі Товару вважатиметься дата отримання Покупцем від Продавця Товар на підставі видаткової накладної.

У специфікації № 1 від 01.02.2021 до Договору № ІФ-9/2021 від 01.02.2021 сторонами було погоджено поставку технологічного обладнання для комбікормового заводу BUHLER вартістю 44 528 200,00 грн без ПДВ (53      433      840,00 грн з  ПДВ).

Згідно специфікації № 2 від 16.02.2021 до Договору № ІФ-9/2021 від 01.02.2021 сторонами було погоджено поставку технологічного обладнання для комбікормового заводу BUHLER вартістю 104      722      235,20 грн без ПДВ (125      726      682,24 грн з  ПДВ).

Поставка товару підтверджується видатковими накладними:

1. №183 від 01.02.2021 на загальну суму 53      433      840,00 грн з  ПДВ;

2. №191 від 16.02.2021 на загальну суму 125      726      682,24 грн з  ПДВ.

01.03.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ПЕРША ЗЕРНОВА КОМПАНІЯ" (орендодавець)  та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕЛЕВАТОР-АГРО" (орендар) було укладено Договір оренди №1-ПЗК, відповідно до розділу 1 якого, Орендодавець передає, а Орендар приймає у тимчасове платне користування частину Ділянки по виготовл. штампов. вироб-ва ТНС літ. л2 966,2кв.м та Ділянки по виготовл. штампов. вироб-ва ТНС літ. ДІ 1415,lкв.м, що знаходяться за адресою: Україна. 75024 вул. Промислова буд.№l с.Чорнонобаївка Білозерського району Херсонської області (надалі-Об'єкт оренди). Технічні характеристики Об'єкту оренди визначаються в Акті приймання - передачі № 1, який є невід'ємною частиною цього Договору. Сторони обумовили, що Об'єкт оренди буде використовуватись виключно за його цільовим призначенням та у  відповідності до напрямів господарської діяльності Орендаря.  Загальна вартість Об'єкту оренди становить – 415 045,10 грн. Орендодавець засвідчує відсутність претензій третіх осіб на Об'єкт оренди, а також те, що на момент підписання цього Договору Об'єкт оренди не знаходиться під арештом або забороною, не виступає предметом будь-якого іншого Договору, а право власності на нього не перебуває під жодним обтяженням.

Згідно п. 2.1. Договору №1-ПЗК, об'єкт оренди передається Орендарю на підставі Акту прийому-передачі в орендне користування № 1 (Акт № 1). В Акті №1 зазначається технічний стан Об'єкта оренди, а також всі дефекти (недоліки), які Сторони виявили під час огляду приміщення, та будь-яка інша інформація щодо стану Об'єкта оренди, яку Сторони вважають за необхідне відобразити в ньому.

Орендар зобов'язаний повернути Об'єкт оренди в такому ж стані після завершення Строку оренди, із врахуванням нормального зносу.

За умовами п. 2.3. Договору №1-ПЗК, прийом-передача Об'єкта оренди здійснюється комісією, яка складається з представників Орендодавця і Орендаря. Сторони зобов'язані визначити своїх представників з приймання-передачі Об'єкту оренди та приступити до передачі Об'єкту оренди. Орендодавець завчасно повідомляє Орендаря про дату початку користування Об'єктом оренди шляхом направлення письмового повідомлення, відправленим за адресою Орендаря або відісланим по факсу, що вказані в даному Договорі.

У п. 3.1. Договору №1-ПЗК сторони погодили, що за користування Об'єктом оренди Орендар сплачує Орендодавцю орендну плату, незалежно від наслідків своєї господарської діяльності, у розмірі 6300,00 (дві тисячі сто гривень ОО копійок) гривень за кожен квартал терміну оренди, у тому числі ПДВ - 1 050,00 грн ..

Орендна плата сплачується у безготівковому порядку шляхом перерахування суми, зазначеної у п. 3.1. цього Договору на поточний рахунок Орендодавця щомісячно не пізніше 20-го числа місяця наступного за звітним кварталом (п. 3.2. Договору №1-ПЗК).

Додатковою угодою № 1 від 02.12.2021, сторони внесли зміни до п. 3.1. Договору в частині розміру орендної плати, а також продовжили термін дії Договору до 31.12.2023.

У додатковій угоді № 2 від 01.03.2022 сторони досягли згоди про звільнення орендаря від сплати орендної плати за період: з 01.03.2022 по перше число місяця, наступного за місяцем в якому відбулось припинення дії воєнного стану на території де розміщене орендне майно, якщо сторони не домовляться про інше.

Згідно акту №1 прийому-передачі  від 01.03.2021 ТОВ "ПЕРША ЗЕРНОВА КОМПАНІЯ" (орендодавець)   передало, а  Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕЛЕВАТОР-АГРО" (орендар) прийняло у тимчасове платне користування частини Ділянки по виготовл. штампов. вироб-ва ТНС літ. Л2 966,2 кв.м (Інв. №П3К000020) та Ділянки по виготовл. штампов. вироб-ва ТНС літ. Д1 1415,1 кв.м (Інв. №П3К000018), що знаходяться за адресою: Україна. 75024 вул. Промислова буд. №1 с. Чорнонобаївка Білозерського району Херсонської області, загальна вартість оренди за 1 повний квартал складає - 6300 грн., у тому числі ПДВ - 1050,00 грн. за один місяць оренди.

Згідно Довідки за вих. №б/н від 09.05.2023, ТОВ "ЕЛЕВАТОР-АГРО" саме за вказаним місцем оренди, згідно Договору оренди №1-ПЗК від 01.03.2021 з ТОВ “Перша зернова компанія”, частини ділянки по виготовленню штамповок виробництва ТНС, Л2, 966,2 кв.м. та ділянки механічного оброблення виробництва ТНС, ДІ, 1415,1 кв.м.. за адресом Херсонська область, Білозерський район, с. Чорнобаївка, вул. Промислова, буд. 1, було розміщене майно в т.ч. технологічне обладнання для  комбікормового заводу, яке належить товариству на праві власності, а саме: технологічного обладнання для комбікормового заводу BUHLER вартістю 44 528 200,00 грн без ПДВ.

Згідно матеріалів справи, ТОВ "ЕЛЕВАТОР-АГРО" звернувся до Відділу поліції 1 ХРУП ГУНП в Херсонській області із Заявою (повідомлення) про кримінальне правопорушення за вих. №232 від 09.05.2023, щодо відсутності технологічного обладнання для комбікормового заводу BUHLER на орендованих площах, після деокупації с. Чорнобаївка Херсонської області.

За вказаним фактом правоохоронними органами здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023231080001365 від 23.05.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 438 КК України.

На виконання постанови від 17.07.2023 Прокурора Олешківської окружної прокуратури Херсонської області про призначення судово-економічної експертизи за матеріалами кримінального провадження №12023231080001365 була проведена судово-економічна експертиза. Згідно з висновком № 23-3692 наведеної експертизи, який підписано старшим судовим експертом МВ ОНДІСЕ 4 класу Бачило Тетяною Сергіївною 15.09.2023, проведеними дослідженнями наданих матеріалів кримінального провадження встановлено, що нестача матеріальних цінностей ТОВ “Елеватор-Агро” (технологічного обладнання для комбікормового заводу BUHLER) за результатами інвентаризації майна, проведеної 14.06.2023, підтверджується станом на 04.06.2023 в сумі 44      528 200,00 грн, розбіжностей за результатами проведеного дослідження не виявлено.

 

5. Позиція суду.

5.1. Обставини, що визнаються судом загальновідомими та не потребують доказування.

24.02.2022 о 5 ранку розпочався відкритий воєнний напад російської федерації, який виразився в тому, що збройними силами російської федерації, які діяли за наказом керівництва російської федерації і збройних сил російської федерації, здійснено вторгнення на територію суверенної держави Україна.

По всій території України розпочалися масові авіаудари, ракетні та артилерійські обстріли військових та цивільних об'єктів.

Указом Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” від 24.02.2022  № 64/2022, затвердженим Законом України “Про затвердження Указу Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” від 24.02.2022 № 2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Пізніше відповідними Указами Президента України “Про продовження строку дії воєнного стану в Україні”, затвердженими Законами України воєнний стан продовжувався і триває досі.

Території, на яких знаходилось майно позивача, були захоплені російськими військовими починаючи з перших днів збройної агресії (з 24.02.2022).

Резолюцією Генеральної Асамблеї ООН від 02.03.2022 ES-11/1 військова агресія російської федерації була засуджена як така, що порушує статтю 2 (4) Статуту ООН, а також суверенітет, незалежність та територіальну цілісність України. Крім того, російську федерацію було зобов’язано припинити застосування сили проти України та вивести свої збройні сили за межі міжнародно визнаних кордонів України.

Аналогічних висновків дійшов і Міжнародний суд ООН, який у своєму наказі про забезпечувальні заходи від 16.03.2022 р. у справі щодо звинувачень в геноциді за Конвенцією про попередження та покарання злочину геноциду (Україна проти російської федерації) зобов’язав російську федерацію припинити військову агресію проти України.

В преамбулі Закону України ,,Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України” передбачено, що Україна згідно з Конституцією України є суверенною і незалежною державою. Суверенітет України поширюється на всю її територію, яка в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною. Перебування на території України підрозділів збройних сил інших держав з порушенням процедури, визначеної Конституцією та законами України, Гаазькими конвенціями 1907 року, IV Женевською конвенцією 1949 року, а також всупереч Меморандуму про гарантії безпеки у зв’язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї 1994 року, Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і російською федерацією 1997 року та іншим міжнародно-правовим актам є окупацією частини території суверенної держави Україна та міжнародним протиправним діянням з усіма наслідками, передбаченими міжнародним правом.

Відповідно до частини третьої статті 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.

Отже, протиправність діяння відповідача як складового елементу правопорушення у вигляді завдання збитків в розумінні частини третьої статті 75 Господарського процесуального кодексу України є загальновідомою обставиною, яка закріплена державою на законодавчому рівні та яка доказування не потребує.

Також господарський суд звертає увагу, що у постанові від 14.04.2022 року у справі № 308/9708/19 Верховний Суд дійшов висновку, що на російську федерацію не поширюється судовий імунітет, оскільки “вчинення актів збройної агресії іноземною державою не є реалізацією її суверенних прав, а свідчить про порушення зобов`язання поважати суверенітет та територіальну цілісність іншої держави - України, що закріплено в Статуті ООН”.

 

5.2. Позиція суду щодо обставин справи.

Відповідно до частини 1 статті 49 Закону України "Про міжнародне приватне право", права та обов’язки за зобов’язаннями, що виникають внаслідок завдання шкоди, визначаються правом держави, у якій мала місце дія або інша обставина, що стала підставою для вимоги про відшкодування шкоди.

Оскільки подія, яка стала підставою для вимог про відшкодування шкоди (а саме – викрадення/знищення майна Позивача) мала місце на території України, то застосовним матеріальним законом при розгляді даного спору є матеріальний закон України.

Поряд з цим, слід зазначити, що відповідно до статті 17 Загальної декларації прав людини (прийнята і проголошена резолюцією 217A (III) Генеральної Асамблеї ООН від 10.12.1948 р.) кожна людина має право володіти майном як одноособово, так і разом з іншими. Ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.

Згідно зі статтею 1 Протоколу № 1 від 20.03.1952 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до статті 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно із статтею 11 ЦК України, цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти. Цивільні права та обов’язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов’язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов’язки можуть виникати з рішення суду. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов’язків може бути настання або ненастання певної події.

Відповідно до частини 1 статті 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно із частиною 1 статті 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

За приписами частини 3 статті 386 ЦК України, власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

Таким чином, знищення належного позивачу на праві власності майна порушує відповідне право власності позивача, який у зв’язку із цим набуває права на відшкодування заподіяної йому майнової шкоди.

Згідно зі статтею 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

У силу статті 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов’язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв’язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно із частиною 3 статті 22 ЦК України, збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв’язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.

Відповідно до статті 1192 ЦК України, якщо інше не встановлено законом, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов’язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Частинами 1 та 2 статті 1166 ЦК України, передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Тобто, нормами частини 2 статті 1166 ЦК України встановлено презумпцію вини завдавача шкоди, що означає, що особа, яка завдала шкоду, буде вважатися винною, якщо вона сама не доведе відсутність своєї вини (у зв’язку із наявністю вини іншої особи або у зв’язку із дією об’єктивних обставин).

Зважаючи на зазначені норми, для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи; 2) шкідливого результату такої поведінки збитків (шкоди); 3) причинного зв’язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.

При цьому, нормами частини 2 статті 1166 ЦК України встановлено презумпцію вини завдавача шкоди, що означає, що особа, яка завдала шкоду, буде вважатися винною, якщо вона сама не доведе відсутність своєї вини (у зв’язку із наявністю вини іншої особи або у зв’язку із дією об’єктивних обставин).

Тобто, тягар доказування відсутності вини у випадку заподіяння шкоди (наявності збитків) покладений на Відповідача.

Суд враховує висновки викладені у пунктах 6.15, 6.16 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.04.2020 у справі № 925/1196/18, згідно із якими, доведення факту наявності збитків та їх розміру, а також причинно-наслідкового зв’язку між правопорушенням і збитками покладено на позивача. Причинний зв’язок як обов’язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягає в тому, що шкода повинна бути об’єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди, отже, доведенню підлягає факт того, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки.

Отже, при розгляді цієї справи, встановлення елементів складу правопорушення здійснюється в такій послідовності: 1) доведення позивачем протиправності поведінки заподіювача, факту наявності таких збитків та їх розміру, а також причинно-наслідкового зв’язку між правопорушенням і збитками; 2) доведення відповідачем відсутності його вини за наявності шкоди (збитків).

Частиною 3 статті 1 Закону України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України” визначено, що дата початку і дата завершення тимчасової окупації територій, передбачених пунктом 3 частини першої статті 3 цього Закону, визначаються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 3 Закону України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України”, для цілей цього Закону тимчасово окупованою територією визначається: інша сухопутна територія України, внутрішні морські води і територіальне море України, визнані в умовах воєнного стану тимчасово окупованими Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 06.12.2022 №1364 “Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією”, установлено, що перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією (далі – перелік), затверджується Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій за формою згідно з додатком за погодженням з Міністерством оборони на підставі пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій.

Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.12.2022 р. за № 1668/39004, Чорнобаївська сільська територіальна громада Херсонського району протягом 01.03.2022 - 11.11.2022 перебувала у в тимчасовій окупації Російської Федерації.

Відповідно до частини 3 статті 75 ГПК України обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.

Отже, протиправність діяння Відповідача як складового елементу правопорушення у вигляді завдання збитків в розумінні частини 3 статті 75 ГПК України є загальновідомою обставиною, яка закріплена державою на законодавчому рівні та яка доказування не потребує.

Так на думку суду, ТОВ "ЕЛЕВАТОР-АГРО"  доведено наявність таких елементів складу правопорушення, як: 1) протиправної поведінки (дії) особи; 2) шкідливого результату такої поведінки збитків (шкоди); 3) причинного зв’язку між протиправною поведінкою та збитками. У той же час, Відповідачем не спростовано презумпцію його вини у заподіянні шкоди.

А відтак, наявні усі чотири елементи складу правопорушення, що є підставою для настання відповідальності Відповідача.

Враховуючи викладене, господарський суд доходить до висновку, що ТОВ "ЕЛЕВАТОР-АГРО" доведено факт понесення збитків (шкоди) у загальному розмірі 44 528 200,00 грн (нестача майна загальною вартістю 44 528 200,00 грн позивача, яке знаходилось за адресою: с.  Чорнобаївка,  вул. Промислова буд.1, Херсонська область, Україна, на підставі представлених до матеріалів справи доказів), після окупації Російською Федерацією Херсонської області, а саме с. Чорнобаївка, що в грошовому еквіваленті іноземної валюти становить 1      217      662,15 доларів США.

У відповідності до ч.1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ст.76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи викладене, суд вважає обґрунтованими та правомірними заявлені ТОВ "ЕЛЕВАТОР-АГРО" позивачем вимоги про стягнення з  Російської Федерації 44 528 200,00  грн  майнової  шкоди,  що  в  грошовому  еквіваленті  іноземної валюти  становить  1  217   доларів США 15 центів, на підставі чого суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Згідно із пунктом 22 частини 1 статті 5 Закону України ,,Про судовий збір”, від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі – у справах за позовами до держави-агресора Російської Федерації про відшкодування завданої майнової та/або моральної шкоди у зв’язку з тимчасовою окупацією території України, збройною агресією, збройним конфліктом, що призвели до вимушеного переселення з тимчасово окупованих територій України, загибелі, поранення, перебування в полоні, незаконного позбавлення волі або викрадення, а також порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно.

Поряд з цим частиною 2 статті 129 ГПК України зазначено, що судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Приймаючи до уваги задоволення позовних вимог в повному обсязі, витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

 

Керуючись ст.ст. 126, 129, 130, 231, 232, 233, 236-238, 240, 241 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Російської Федерації (Russian Federation код ISO ru/rus 643) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛЕВАТОР-АГРО" (37240, Полтавська обл., Миргородський рн, місто Заводське, вул.Якубовського, будинок 5А; код ЄДРПОУ 36913885) 44      528      200/сорок чотири мільйони п'ятсот двадцять вісім тисяч двісті/грн 00 коп.  майнової шкоди, що в грошовому еквіваленті іноземної валюти становить 1 217      662/один мільйон двісті сімнадцять тисяч шістсот шістдесят два/долари США 15 центів.

3. Стягнути з Російської Федерації (Russian Federation код ISO ru/rus 643) в дохід Державного бюджету України суму судового збору у розмірі 534      338/п’ятсот тридцять чотири тисячі триста тридцять вісім/грн 04 коп.

 

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню до Південно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст.256 ГПК України.

 

Повне рішення складено 09 травня 2024 року.

 

 

                  Суддя                                                                               Ю.М. Невінгловська