До уваги Скадовській районній раді (75700, Херсонська обл., Скадовський р-н, м. Скадовськ, вул. Олександрівська, буд. 34, код ЄДРПОУ 24946503)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

___________________________________________

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

 

"22" квітня 2024 р.

м. Одеса

Справа № 916/822/24

 

Господарський суд Одеської області у складі судді Мостепаненко Ю.І., розглянувши без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження матеріали справи №916/822/24 

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг” (04116, місто Київ, вул. Шолуденка, будинок 1, код ЄДРПОУ 42399676)

до відповідача Скадовської районної ради (75700, Херсонська обл., Скадовський р-н, м. Скадовськ, вул. Олександрівська, буд. 34, код ЄДРПОУ 24946503)

про стягнення 60             019,61 грн.

ВСТАНОВИВ:

 

29.02.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг”       звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Скадовської районної ради, в якій просить суд стягнути з відповідача 60             019,61 грн, у тому числі: 29 381 грн – основного боргу, 15             398,03 грн – пені, 2             724,64 грн. – 3% річних, 12             515,94 грн – інфляційних витрат, а також суму судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору постачання природного газу № 20-1149/21-БО-Т від 16.11.2021р., в частині повної та своєчасної оплати за спожитий природній газ.

Також, позивачем у резолютивній частині позовної заяви викладено клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 04.03.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №916/822/24 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження.

Вказаною ухвалою суду було запропоновано сторонам надати у відповідні строки заяви по суті спору, а також роз’яснено сторонам про можливість звернення до суду з клопотанням про призначення проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у строки, визначені ч.7 ст. 252 ГПК України.

Ухвала Господарського суду Одеської області про відкриття провадження у справі від 04.03.2024 була надіслана позивачу до його електронного кабінету, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою про доставку електронного листа вх.№ 916/822/24/15769/24 від 08.03.2024. Також згідно довідки суду про доставку електронного документа за вих. №       916/822/24/15770/24 від 08.03.2024 ухвала суду про відкриття провадження у справі від 04.03.2024 доставлено до  електронного кабінету представника позивача Овчарук О.О.

Скадовська районна рада - зареєстрована за адресою: 75700, Херсонська обл., Скадовський р-н, м. Скадовськ, вул. Олександрівська, буд. 34, що підтверджується згідно відповіді з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №474414 від 01.03.2024, сформованої судом.

Згідно розділу ІІ Наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій       від 22.12.2022 № 309 „Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією” Скадовський район перебуває в окупації з 24.02.2022 і до теперішнього часу.

Відповідно до п. 21 розділу ХІ “Перехідні положення” ГПК України, особливості судових викликів та повідомлень, направлення копій судових рішень учасникам справи, у разі якщо адреса їх місця проживання (перебування) чи місцезнаходження знаходиться на тимчасово окупованій території України або в районі проведення антитерористичної операції, визначаються законами України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" та "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв’язку з проведенням антитерористичної операції";

Згідно ч.1 ст. 12-1 Закону України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України” встановлено, якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають офіційної електронної адреси, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання. Суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії. З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

Господарським судом, з метою повідомлення Скадовської районної ради про прийняття позовної заяви ТОВ “Газопостачальна компанія “Нафтогаз України” до розгляду та відкриття провадження у справі №916/822/24 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження, було розміщено  оголошення на офіційному сайті Судової влади України  ухвали суду від 04.03.2024 за посиланням -  https://od.arbitr.gov.ua/sud5017/gromadyanam/call.

Отже, відповідач належним чином повідомлений про відкриття провадження у справі та прийняття позовної заяви до розгляду, в силу положень ст. 12-1 ЗУ “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України”.

Згідно з ч. ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п’яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін від учасників справи до суду не надходило.

Відповідно до пунктів 3 та 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідач  своїм процесуальним правом на подання відзиву не скористався, жодних заперечень проти позову не надав, з огляду на що, суд вважає за можливе відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Згідно положень ст. 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

У відповідності до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

16.11.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (постачальник) (ЕІС-код №56Х930000010610Х) та Скадовською районною радою (ЕІС-код №56XS0000OQADZ00U) було укладено договір № 20-1149/21-БО-Т постачання природного газу, відповідно до пунктів 1.1, 1.2 якого позивач, як постачальник, зобов'язується поставити споживачеві природний газ, а відповідач як споживач зобов'язується прийняти його та оплатити на умовах цього договору. Природний газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем для власних потреб.

В п. 1.3 договору визначено, що за цим договором може бути поставлений природний газ (за кодом згідно з УКТЗЕД 2711 21 00 00) власного видобутку (природний газ, видобутий на території України) та/або імпортований природний газ, ввезений на митну територію України.

В п. 1.4 договору споживач підтверджує та гарантує, що на момент підписання цього договору у споживача є в наявності укладений договір на розподіл природного газу між споживачем та Оператором газорозподільчої мережі (надалі - Оператор ГРМ) та присвоєний Оператором ГРМ персональний ЕІС-код та/або укладений договір транспортування природного газу між споживачем та Оператором газотранспортної системи (надалі - Оператор ГТС) та присвоєний Оператором ГТС персональний ЕІС-код (якщо об’єкти споживача безпосередньо приєднані до газотранспортної мережі). Відповідальність за достовірність інформації, зазначеної в цьому пункті, несе споживач.

Положеннями п. 1.5 договору сторони передбачили, що у разі, якщо об'єкти споживача підключені до газорозподільних мереж, розподіл природного газу, який постачається за цим договором, здійснює(ють) оператор(и) газорозподільних мереж, а саме АТ "Херсонгаз", з яким (якими) споживач уклав відповідний договір (договори).

В пункті 2.1 договору зазначено, що постачальник передає споживачу на умовах цього договору замовлений споживачем обсяг (об'єм) природного газу у період 01.11.2021 року по грудень 2022 року (включно), в кількості 28,5 тис.куб.метрів, в тому числі по місяцях (далі також – розрахункові періоди) (тис.куб.м.): жовтень 2021 – 0; листопад 2021 – 3,5; грудень 2021 – 4,0; січень 2022 – 4,0; лютий 2022 – 3,5; березень 2022 – 3,5; квітень 2022 – вересень 2022 – 0, жовтень 2022 – 2,0; листопад 2022 – 4,0; грудень 2022 – 4,0; всього – 28,5.

Загальний обсяг природного газу, замовлений споживачем за цим договором, складається із сум загальних обсягів природного газу, замовлених споживачем на всі розрахункові періоди протягом строку дії договору (п. 2.1.3 договору).

В п. 2.2 договору споживач підтверджує, що замовлені ним обсяги природного газу, які визначені в п.2.1 цього договору повністю покривають потреби споживача у відповідному розрахунковому періоді для потреб, визначених пунктом 1.2 цього договору. Відповідальність за правильність визначення замовлених обсягів газу покладається виключно на споживача.

Відповідно до п. 2.3 Підписанням цього договору споживач дає згоду постачальнику на включення його до Реєстру споживачів постачальника (надалі - Реєстр або Реєстр споживачів), розміщеного на інформаційній платформі Оператора ГТС відповідно до вимог Кодексу ГТС.

В п. 2.4 договору сторони погодили, що перегляд та коригування замовлених споживачем обсягів природного газу за цим договором може відбуватися шляхом підписання сторонами додаткової угоди, в тому числі протягом відповідного розрахункового періоду. Споживач зобов'язується самостійно контролювати обсяги використання природного газу і своєчасно обмежувати (припиняти) використання природного газу у разі перевищення замовлених обсягів або своєчасно (до кінця відповідного розрахункового періоду) надавати постачальнику для оформлення відповідну додаткову угоду на коригування замовлених обсягів за цим договором. В будь-якому випадку обсяг, зазначений в акті приймання-передачі природного газу, оформленого відповідно до пункту 3.5 цього договору, вважається фактично використаним за цим договором обсягом природного газу.

За умовами п. 3.1 договору постачальник передає споживачу у загальному потоці природний газ у внутрішній точці виходу з газотранспортної системи. Право власності на природний газ переходить від постачальника до споживача після підписання актів приймання-передачі. Після переходу права власності на природний газ споживач несе всі ризики і бере на себе відповідальність, пов'язану з правом власності на природний газ.

У відповідності з п. 3.2 договору постачання газу за цим договором здійснюється постачальником виключно за умови включення споживача до Реєстру споживачів постачальника, розміщеного на інформаційній платформі Оператора ГТС.

Постачання (включення споживача до Реєстру споживачів постачальника) та використання (відбір) природного газу за цим договором здійснюється за умови виконання споживачем вимог пункту 5.1 цього договору щодо остаточного розрахунку за фактично переданий природний газ та відсутності реєстрації споживача в реєстрі будь-якого іншого постачальника природного газу (п. 3.3. договору).

В п. 3.4 договору визначено, що постачальник із застосуванням ресурсів Інформаційної платформи Оператора ГТС та споживач здійснюють щоденний моніторинг фактично відібраного споживачем обсягу природного газу.

На запит постачальника споживач надає інформацію щодо планового використання газу за розрахунковий період (місяць) в розрізі добових обсягів та до 13:00 поточної доби — оперативну інформацію щодо фактичних обсягів використання газу за минулу добу, планових обсягів використання газу на наступну добу та до 24:00 поточної доби - оперативну інформацію щодо використання газу за поточну добу.

Відповідно до п. 3.5 договору приймання-передача газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу.

Згідно з пп. 3.5.1 договору споживач зобов'язується надати постачальнику не пізніше 5-го (п’ятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, завірену належним чином копію відповідного акту надання послуг з розподілу/транспортування газу за такий період, що складений між Оператором(ами) ГРМ та/або Оператором ГТС та споживачем, на підставі даних комерційного вузла обліку споживача, відповідно до вимог Кодексу ГТС/Кодексу ГРМ.

На підставі отриманих від споживача даних та даних щодо остаточної алокації відборів споживача на інформаційній платформі оператора ГТС постачальник готує та надає споживачу два примірники акту приймання-передачі за відповідний розрахунковий період (далі також – акт), підписані уповноваженим представником постачальника (п. 3.5.2 договору).      

За умовами п. 3.5.3 договору споживач протягом 2-х робочих днів з дати одержання акту зобов'язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акту, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від його підписання.

У випадку неповернення споживачем підписаного оригіналу акту до 15-го числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, а також у випадку розбіжностей між даними, отриманими від споживача відповідно до підпункту 3.5.1 цього пункту, та даних щодо остаточної алокації відборів споживача на інформаційній платформі оператора ГТС, обсяг (об'єм) спожитого газу вважається встановленим (узгодженим) відповідно до даних інформаційної платформи оператора ГТС та переданим у власність споживачу, а вартість поставленого протягом відповідного розрахункового періоду газу розраховується з урахуванням цін, визначених в розділі 4 цього договору (п. 3.5.4 договору).

В пункті 3.6 договору зазначено, що звірка фактично використаного обсягу газу за цим договором на певну дату чи протягом відповідного розрахункового періоду ведеться сторонами на підставі даних комерційних вузлів обліку газу та інформації про фактично поставлений споживачу обсяг газу згідно з даними Інформаційної платформи оператора ГТС.

Відповідно до пункту 4.1. договору, ціна та порядок зміни ціни на природний газ, який постачається за цим договором встановлюється наступним чином: ціна природного газу за 1000 куб. м. газу без ПДВ – 13658,42 грн., крім того додаток на додану вартість за ставкою 20 %, крім того тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи -124,16 грн. без ПДВ, коефіцієнт, який застосовується при замовлені потужності на добу наперед у відповідному періоді на рівні 1,10 умовних одиниць, всього з коефіцієнтом – 136,576 грн., крім того ПДВ – 20%, всього з ПДВ – 163,89 грн. за 1000 куб.м.

Всього ціна газу за 1000 куб.м. з ПДВ, з урахуванням тарифу на послуги транспортування та коефіцієнту, який застосовується при замовленні потужності на добу, за цим договором становить 16554,00 грн.

Згідно пункту 4.2. договору, у разі зміни тарифу на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи та/або коефіцієнту, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед у відповідному періоді, вони є обов’язковим для сторін за цим договором з дати набрання чинності відповідних змін.

Загальна вартість цього договору на дату укладання становить 393157,50 грн., крім того ПДВ – 78631,50 грн., разом з ПДВ – 471789,00 грн. (п. 4.3 договору).

В п. 5.1 договору сторони погодили, що оплата за природний газ за відповідний розрахунковий період (місяць) здійснюється споживачем виключно грошовими коштами в наступному порядку:

- 70% вартості фактично переданого відповідно до акту приймання-передачі природного газу - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу.

- остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту приймання-передачі природний газ здійснюється споживачем до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем, в якому споживач повинен був сплатити 70% грошових коштів за відповідний розрахунковий період. У разі відсутності акту приймання-передачі, фактична вартість використаного споживачем газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.5.4 пункту 3.5 цього договору.

Споживач має право здійснити оплату та/або передоплату за природний газ протягом періоду поставки або до початку розрахункового періоду.

В п. 5.2 договору сторони погодили, що під час перерахування коштів у призначенні платежу посилання на номер договору є обов'язковим. Зміна споживачем призначення платежу здійснюється виключно листом, який надається постачальнику, але в будь якому випадку не пізніше 10 календарних діб з дня надходження відповідних коштів на рахунок постачальника.

Відповідно до п. 5.3 договору оплата за природний газ здійснюється споживачем шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника, зазначений в розділі 14 цього договору. Споживач зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі розрахуватися за поставлений природний газ відповідно до п. 5.1 цього договору. Кошти, які надійшли від споживача, зараховуються як передоплата за умови оплати споживачем 100% вартості природного газу, замовленого на попередній розрахунковий період, та 100% оплати вартості фактично переданого природного газу у попередні розрахункові періоди.

Згідно п. 6.2 договору споживач зобов'язаний, зокрема, прийняти газ на умовах цього договору, своєчасно оплачувати вартість поставленого природного газу в розмірі та порядку, що передбачені цим договором.

Положеннями п. 6.4 договору визначено, що постачальник зобов'язаний, зокрема, виконувати умови цього договору; забезпечувати відповідно до вимог Кодексу ГТС своєчасну реєстрацію споживача у Реєстрі при дотримуванні споживачем умов цього договору.

В пункті 7.1 договору передбачено, що за невиконання або неналежне виконання договірних зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених законодавством і цим договором.

У разі прострочення споживачем строків остаточного розрахунку згідно пункту 5.1 та/або строків оплати за пунктом 8.4 цього договору, споживач зобов'язується сплатити постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожний день прострочення (п. 7.2 договору).

В п. 11.1, 11.2 договору сторони погодили, що у разі виникнення спорів (розбіжностей) сторони зобов'язуються розв'язувати їх шляхом проведення переговорів та консультацій. Будь яка із сторін має право ініціювати їх проведення. У разі недосягнення сторонами згоди спори (розбіжності) розв'язуються у судовому порядку.

За умовами п. 11.3 договору строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних, збитків становить п'ять років.

Відповідно до п. 13.1 договору останній набирає чинності з дати його укладання і діє в частині поставки газу до 31 грудня 2022 р. включно, а в частині розрахунків – до повного їх виконання. Продовження або припинення договору можливе за взаємною згодою сторін шляхом підписання додаткової угоди до договору.

Цей договір може бути підписаний також електронними цифровими підписами (ЕЦП) уповноважених представників сторін з урахуванням вимог чинного законодавства.

ТОВ “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг” зазначає, що на виконання умов договору № 20-1149/21-БО-Т, протягом періоду з листопада 2021 по березень 2022 поставило Скадовській районній раді природний газ на загальну суму 222 565,76 грн.

Оплату за переданий газ Скадовська районна рада здійснила частково на суму 193 184,76 грн., при цьому в повному обсязі не розрахувалась за поставлений газ в обумовлені договором строки.

З огляду на зазначене,       ТОВ “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг”            і звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з Скадовської районної ради 29 381,00 грн. – суми основної заборгованості, 15 398,03 грн. – пені, 2 724,64 грн. – 3% річних та 12 515,94 грн. – інфляційних витрат.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:

Так, згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Частина 1 статті 202 ЦК України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

При цьому, за правилами статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов’язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з частиною 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов’язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов’язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Так, вищевказаний договір постачання природного газу є підставою для виникнення у сторін за цим договором господарських зобов’язань відповідно до ст. ст. 173, 174 ГК України (ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України), і згідно ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання його сторонами.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник)       зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші       ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

У відповідності з ч. 1 ст. 664 Цивільного кодексу України обов’язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:

1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов’язок продавця доставити товар;

2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Згідно з частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження споживання відповідачем заявлених позивачем обсягів природного газу за спірним договором ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" були складені відповідні акти приймання-передачі природного газу до договору № 20-1149/21-БО-Т від 16.11.2021 р., а саме:

- акт приймання-передачі природного газу від 30.11.2021, за яким Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" передало, а Скадовська районна рада прийняла в листопаді 2021 року природний газ у обсязі 1,43786 тис.куб.м на загальну суму 23 802,34 грн. з ПДВ;

- акт приймання-передачі природного газу від 31.12.2021, за яким Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" передало, а Скадовська районна рада прийняла в грудні 2021 року природний газ у обсязі 4,10948 тис.куб.м на загальну суму 68 028,31 грн. з ПДВ;

- акт приймання-передачі природного газу від 31.01.2022, за яким Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" передало, а Скадовська районна рада прийняла в січні 2022 року природний газ у обсязі 3,69048 тис.куб.м на загальну суму 61 092,19 грн. з ПДВ;

- акт приймання-передачі природного газу від 28.02.2022, за яким Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" передало, а Скадовська районна рада прийняла в лютому 2022 року природний газ у обсязі 3,42624 тис.куб.м на загальну суму 56 717,95 грн. з ПДВ;

- акт приймання-передачі природного газу від 31.03.2022, за яким Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" передало, а Скадовська районна рада прийняла в березні 2022 року природний газ у обсязі 0,78148 тис.куб.м на загальну суму 12 936,61 грн. з ПДВ, а також коригуючий акт приймання-передачі природного газу від 25.04.2022, за яким вартість спожитого Скадовською районною радою у березні 2022 року природного газу в обсязі 0,78148 тис.куб.м складає 12 924,97 грн. з ПДВ.

Наразі, з зазначених вище актів приймання-передачі природного газу вбачається, що       лише за листопад і грудень 2021 року акти були підписані представниками постачальника і споживача та скріплені відповідними печатками сторін.

Разом з тим, акти приймання-передачі природного газу за січень-березень 2022 року підписано лише представником постачальника та скріплено відповідною печаткою ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг", доказів підписання актів зі сторони споживача останні не містять. На підтвердження надсилання вказаних актів приймання-передачі природного газу за січень-березень 2022 року на електронну пошту відповідача ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" надано суду відповідні роздруківки електронних листів. При цьому, в матеріалах справи відсутні докази письмової мотивованої відмови Скадовської районної ради від підписання зазначених вище актів приймання-передачі природного газу за січень-березень 2022 року, що свідчить про погодження останнім із вказаними актами та зазначеними в них даними.

До того ж, на підтвердження споживання Скадовською районною радою вищевказаних обсягів природного газу по непідписаним актам приймання-передачі за січень-березень 2022 року згідно спірного       договору позивачем надано до матеріалів справи Інформацію з платформи оператора ГТС, з якої вбачається, що  постачальником - ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг", (ЕІС код постачальника: 56Х930000010610Х) постановлено в період з 01.01.2022 по 30.01.2022, а Скадовською районною радою (ЕІС-код– 56XS0000OQADZ00U) спожито 3 690,48 куб.м. газа, з 01.02.2022 по 28.02.2022 – 3 426,24 куб.м. газа, з 01.03.2022 по 31.03.2022 – 781,48 куб.м. газа.

Наразі, слід зауважити, що правові засади функціонування ринку природного газу України, заснованого на принципах вільної конкуренції, належного захисту прав споживачів та безпеки постачання природного газу, а також здатного до інтеграції з ринками природного газу держав - сторін Енергетичного Співтовариства, у тому числі шляхом створення регіональних ринків природного газу визначаються Законом України “Про ринок природного газу” № 329-VIII від 09.04.2015 р.

За змістом статті 12 Закону України “Про ринок природного газу” постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із нормативно-правовими актами.

Статтею 13 Закону України "Про ринок природного газу" визначено, що споживач має право, зокрема, на вільний вибір постачальника; безоплатну зміну постачальника, крім випадків, передбачених абзацом другим частини першої статті 14 цього Закону. Споживач зобов`язаний, зокрема, укласти договір про постачання природного газу; забезпечувати своєчасну та повну оплату вартості природного газу згідно з умовами договорів; не допускати несанкціонованого відбору природного газу.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2496, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 року за № 1382/27827, були затверджені Правила постачання природного газу. Так, відповідно до пункту 1 розділу І Правил постачання природного газу ці Правила розроблені на виконання пункту 17 частини третьої статті 4 Закону України “Про ринок природного газу” та регулюють відносини, які виникають між постачальниками та споживачами природного газу, з урахуванням їх взаємовідносин з операторами газорозподільної системи/газотранспортної системи (далі - Оператори ГРМ/ГТС).

Відповідно до п. 3 розділу І Правил постачання природного, постачання природного газу споживачу здійснюється на підставі договору постачання природного газу між постачальником та споживачем, який укладається відповідно до вимог цих Правил, та після включення споживача до Реєстру споживачів постачальника в інформаційній платформі Оператора ГТС у відповідному розрахунковому періоді в порядку, визначеному Кодексом газотранспортної системи. Постачальник не має права реєструвати споживача у власному Реєстрі споживачів постачальника у розрахунковому періоді, не погодженому зі споживачем.

У відповідності з п. 1- 3, 5 розділу ІІ Правил, підставою для постачання природного газу споживачу, зокрема, є:

- наявність у споживача укладеного з постачальником договору постачання природного газу та дотримання його умов;

- включення споживача до Реєстру споживачів постачальника у відповідному розрахунковому періоді;

- відсутність простроченої заборгованості споживача за поставлений природний газ перед діючим постачальником (за його наявності), що має підтверджуватися письмовою довідкою діючого постачальника або складеним з ним актом звірки взаєморозрахунків, або наявність письмового дозволу діючого постачальника на перехід споживача до нового постачальника.

Постачання природного газу споживачу здійснюється за договором постачання природного газу, який укладається відповідно до вимог цього розділу, за яким постачальник зобов`язаний поставити споживачу природний газ у необхідних для споживача об`ємах (обсягах), а споживач зобов`язаний своєчасно оплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені договором.

Укладення договору постачання природного газу здійснюється з урахуванням, зокрема, таких вимог:

- споживач має право укласти договір постачання природного газу з будь-яким постачальником за умови відсутності простроченої заборгованості за поставлений природний газ перед діючим постачальником, що підтверджується письмовою довідкою діючого постачальника або складеним з ним актом звірки взаєморозрахунків, або за умови наявності письмового дозволу діючого постачальника на перехід споживача до нового постачальника;

- договір постачання природного газу укладається на весь очікуваний обсяг споживання природного газу в розрахунковому періоді, необхідний споживачу, або по його точці комерційного обліку, якій присвоєно окремий EIC-код.

Договір постачання природного газу повинен містити, зокрема, такі умови, що є істотними та обов`язковими для цього виду договору:

- предмет договору, відповідно до якого постачальник зобов`язується поставити споживачу природний газ в необхідних для нього об`ємах (обсягах);

- річні, місячні та/або добові обсяги природного газу, у тому числі в розрізі точок комерційного обліку (за необхідності), та/або допустиме їх відхилення;

- відповідальність сторін за невиконання умов договору та підстави її застосування, у тому числі в разі перевищення споживачем підтверджених обсягів природного газу за відповідний період;

- порядок зміни постачальника.

Пунктами 9, 10 розділу ІІ Правил визначено, що постачальник забезпечує споживача необхідними підтвердженими обсягами природного газу відповідно до умов договору постачання природного газу.

Споживач самостійно контролює власне газоспоживання та для недопущення перевищення підтвердженого обсягу природного газу в розрахунковому періоді має самостійно і завчасно обмежити (припинити) власне газоспоживання. В іншому разі до споживача можуть бути застосовані відповідні заходи з боку постачальника, передбачені цим розділом та розділом VII цих Правил, у тому числі примусове обмеження (припинення) газопостачання.

Постачальник має право оперативно контролювати обсяг споживання природного газу споживачем, використовуючи інформаційну платформу Оператора ГТС або інформацію споживача, а також шляхом самостійного контролю обсягів споживання природного газу на об`єкті споживача.

Також в п. 1-2 глави 5 розділу ІV Кодексу ГТС, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 р., зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 р. за № 1378/27823 (далі - Кодекс ГTС), який здійснює правове регулювання технічних, організаційних, економічних та правових засад функціонування газотранспортної системи України, передбачено, що постачання природного газу споживачу здійснюється на підставі договору постачання природного газу між постачальником та споживачем, який укладається відповідно до Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30 вересня 2015 року № 2496 (далі - Правила постачання природного газу), та за умови включення споживача до Реєстру споживачів постачальника в інформаційній платформі у відповідному розрахунковому періоді.

Відповідно до пункту 5 глави 1 розділу І Кодексу газотранспортної системи Реєстр споживачів постачальника – це перелік споживачів, які в інформаційній платформі закріплені за певним       постачальником у розрахунковому періоді.

Інформаційна платформа - електронна платформа у вигляді веб-додатка в мережі Інтернет, функціонування та керування якою забезпечується оператором газотранспортної системи, яка використовується для забезпечення надання послуг транспортування природного газу відповідно до вимог цього Кодексу.

Оператор газотранспортної системи виконує функції адміністратора інформаційної платформи (пункт 5 глави 3 розділу IV Кодексу ГTC).

Отже, суб'єкти ринку природного газу (в даному випадку позивач та відповідач як продавець та покупець природного газу відповідно) користуються ресурсами інформаційної платформи, адміністратором якої є Оператор ГTC.

Інформаційна платформа має бути доступною всім суб’єктам ринку природного газу та операторам торгових платформ у межах їх прав, визначених цим Кодексом, для забезпечення ними дій, пов’язаних із укладанням угод за короткостроковими стандартизованими продуктами, замовленням, наданням та супроводженням послуг транспортування природного газу, у тому числі для подання номінацій/реномінацій, перевірки величин грошових внесків (фінансової гарантії), а також інших дій, передбачених цим Кодексом.

Для вчинення вищезазначених дій веб-додаток інформаційної платформи має бути доступним у мережі Інтернет цілодобово, сім днів на тиждень (пункт 2 глави 3 розділу IV Кодексу ГTC).

Таким чином, враховуючи наявні в матеріалах справи  дані з Інформаційної платформи оператора ГТС, суд доходить висновку, що позивачем належним чином підтверджено обсяги поставленого ним і       спожитого відповідачем природного газу за спірним договором у період з 01.11.2021 р. по 31.03.2022 р., незважаючи, шо акти приймання-передачі природного газу за січень-березень 2022 року не підписані відповідачем.

В силу статті 538 Цивільного кодексу України виконання свого обов’язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов’язку, є зустрічним виконанням зобов’язання, при якому сторони повинні виконувати свої обов’язки одночасно, якщо інше не встановлено умовами договору, актами цивільного законодавства тощо.

Отже, прийняття відповідачем природного газу від позивача є підставою виникнення у відповідача зобов’язання відповідно до умов цього договору оплатити поставлений природний газ.

За приписами пункту 2 частини 2 статті 13 Закону України "Про ринок природного газу" споживач зобов`язаний, зокрема, забезпечувати своєчасну та повну оплату вартості природного газу згідно з умовами договорів.

Так, за умовами п. 5.1 договору оплату за природний газ за розрахунковий період відповідач повинен здійснювати шляхом сплати 70% вартості фактично переданого відповідно до акту приймання-передачі природного газу – до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу, а остаточний розрахунок – 30% за фактично переданий відповідно до акту приймання- передачі природний газ здійснюється до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем в якому відповідач повинен був сплатити 70% грошових коштів за відповідний розрахунковий період. У разі відсутності акту приймання-передачі, фактична вартість використаного споживачем газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.5.4 пункту 3.5 цього договору, тобто на підставі даних Інформаційної платформи Оператора ГТС про обсяги спожитого природного газу відповідачем як споживачем.

Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства (пункт 3 частини першої       статті 3 ЦК України). Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього       Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається із наданої позивачем Інформації АТ “Ощадбанк” про надходження коштів на рахунки Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" від Скадовської районної ради за період з 16.11.2021 р. по 31.07.2023 р., здійснені наступні оплати за отриманий природний газ:

- 15.12.2021 р. у розмірі 23 802,34 грн. з призначенням платежу: "0110150;2274; за постач. природн. газу; зг. дог. №20 1149/21-БО-Т від 16.11.21р., акт № 1 від 30.11.21; в т.ч.ПДВ-3967,06";

- 29.12.2021 р. у розмірі 66 215,98 грн. з призначенням платежу: "0110150;2274; за постач. природн. газу; дог. №20 1149/21-БО-Т від 16.11.21р., рах.фак. № 20-1149/21-БО-Т/12/21 від 24.12.21; в т.ч.ПДВ-11036,00";

- 17.02.2022 р. у розмірі 61 092,19 грн. з призначенням платежу: "0110150;2274; за постач. природн. газу за січень 2022 р.; зг. дог. №20-1149/21-БО-Т від 16.11.21р., акт № 1 від 14.02.22; в т.ч.ПДВ-10182,03";

- 18.03.2023 р. у розмірі 1 812,33 грн. з призначенням платежу: "0110150;2274; борг за спожитий природний газ; дог. №20 1149/21-БО-Т від 16.11.21р., рах.фак. № 20-1149/21-БО-Т/12/21 від ";

- 18.03.2023 р. у розмірі 12 924,97 грн. з призначенням платежу: "0110150;2274; за природний газ; дог. №20-1149/21-БО-Т від 16.11.21р., акт № 3 від 31.03.22; в т.ч.ПДВ-2154,16";

- 18.03.2023 р. у розмірі 27 336,95 грн. з призначенням платежу: "0110150;2274; за природний газ за лютий 2022 року; перераховано частково; згідно дог. №20-1149/21-БО-Т від 16.11.21р., акт № 2 від 28.02.22; в т.ч.ПДВ-4556,16".

Оплату за переданий газ відповідач здійснював несвоєчасно та не виконав зобов’язання у строк, визначений Договором, чим порушив умови господарського зобов’язання, зокрема, вимоги пункту 5.1 Договору.

Сума простроченого та несплаченого основного боргу відповідача перед позивачем за Договором № 20-1149/21-БО-Т постачання природного газу від 16.11.2021 року складає 29 381,00 грн.

Докази оплати відповідачем заборгованості у вищезазначеному розмірі в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до пункту 7.2 Договору у прострочення споживачем строків остаточного розрахунку згідно пункту 5.1 та/або строків оплати за пунктом 8.4 цього договору, споживач зобов'язався сплатити постачальнику 3 % річних, інфляційні збитки та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розрахована від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Згідно із частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на несвоєчасне виконання відповідачем зобов’язань за спірним договором щодо здійснення оплати за поставлений природний газ позивачем нараховано відповідачу 3% річних на суму 2      724,64 грн. та інфляційні витрати  на  суму 12 515,94 грн за несвоєчасну оплату вартості поставленого природного газу.

Суд, перевіривши здійснені позивачем розрахунки сум 3% річних в розмірі       2      724,64 грн. (за загальний період з 16.02.2022 по 31.01.2024) та інфляційних витрат       в розмірі 12      515,94 грн (за загальний період з 01.04.2022 по 31.12.2023), вважає їх вірними, обґрунтованими       та здійсненими відповідно до вимог чинного законодавства.

Відповідно до частини другої статті 20 Господарського кодексу України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються, зокрема, шляхом застосування штрафних санкцій.

Згідно із статтею 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Крім того за несвоєчасне виконання відповідачем зобов’язань за спірним договором щодо здійснення оплати за поставлений природний газ позивачем також було нараховано відповідачу пеню за прострочення оплати за поставлений газ на загальну суму 15 398,03 грн. 

Суд, перевіривши здійснений позивачем розрахунок пені у сумі 15      398,03 грн. за загальний період з 16.02.2022 по 16.11.2022, вважає його вірним, обґрунтованим  та здійсненим відповідно до вимог чинного законодавства.

Разом з тим, частиною першої статті 233 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Згідно із частиною третьою статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов`язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.

При цьому, зменшення розміру заявленого до стягнення штрафу є правом суду, за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення штрафу.

У контексті зазначеного, зменшення заявленого штрафу та пені, який нараховується за неналежне виконання стороною своїх зобов`язань кореспондується із обов`язком сторони, до якої така санкція застосовується, довести згідно з приписами ст. 74 ГПК України, ст. 233 ГК України те, що вона не бажала вчинення таких порушень, що вони були зумовлені винятковими обставинами та не завдали значних збитків контрагенту на підставі належних і допустимих доказів.

Вказана правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 16.10.2019 по справі № 910/143/19, від 21.10.2019 по справі № 910/1005/19.

Суд також враховує правову позицію, викладену в рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 № 7-рп/2013 у справі № 1-12/2013, згідно якої у випадку нарахування неустойки, яка є явно завищеною, не відповідає передбаченим у пункті 6 статті 3, частині третій статті 509 та частинах першій, другій статті 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права, суд має право її зменшувати. Наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку змінює її дійсне правове призначення, оскільки неустойка має на меті, в першу чергу, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов'язання та не може лягати на нього непомірним тягарем і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.

Враховуючи інтереси сторін, співвідношення суми пені із основним боргом, відсутність у матеріалах справи доказів спричинення збитків позивачу, компенсацію втрат від інфляції та стягнення 3 % річних, суд вважає за можливе зменшити суму пені на 90% до 1 539,80 грн.

На підставі викладеного, суд вважає такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 29 381,00 грн. – суми основного боргу, 1 539,80 грн. – пені, 2 724,64 грн. – 3 % річних, 12 515,94 грн. – інфляційних втрат.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, на підставі повного, всебічного та безпосереднього дослідження наявних в матеріалах справи доказів сукупності з урахуванням всіх обставин справи, суд доходить висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг”.

Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2422,40 грн. (із застосуванням коефіцієнту 0,8 у відповідності до ч. 3 ст. 4 Закону України “Про судовий збір”), понесені позивачем при подачі позову, покладаються на відповідача, без урахування зменшеного розміру пені.

Керуючись ст. ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

 

1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг” задовольнити частково.

2. Стягнути з Скадовської районної ради (75700, Херсонська обл., Скадовський р-н, м. Скадовськ, вул. Олександрівська, буд. 34, код ЄДРПОУ 24946503) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг” (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд.1, код ЄДРПОУ 42399676) основний борг у  сумі 29 381 (двадцять дев’ять тисяч триста вісімдесят одну) грн. 00 коп., пеню у  сумі 1 539 (одну тисячу п’ятсот тридцять дев’ять) грн. 80 коп., 3% річних у  сумі 2 724 (дві тисячі сімсот двадцять чотири) грн. 64 коп., інфляційні втрати у сумі 12 515 (дванадцять тисяч п'ятсот п’ятнадцять) грн. 94 коп., витрати по сплаті судового збору у  сумі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.

3. В решті частини позову відмовити.            

 

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено до Південно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст.256 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

 

Суддя                                                                                                   Ю.І. Мостепаненко