Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
На виконання ст. 12-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" № 1207-VII від 15.04.2014р. (в редакції Закону № 2217-IX від 21.04.2022р.) господарський суд Одеської області повідомляє ФОП Пінаєву Н.В., Бригадира Є.М., що ухвалою господарського суду Одеської області від 04.04.2024р. було закрито провадження по справі №923/92/20.
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
____________________________________________________________________________________
УХВАЛА
|
"04" квітня 2024 р. |
|
Справа № 923/92/20 |
Господарський суд Одеської області
У складі судді Желєзної С.П.
Секретаря судових засідань Босової Ю.С.
За участю представників сторін:
Від позивача: не з’явився;
Від відповідачів: не з’явились;
Від заявника (ТОВ “Дебт форс”): не з’явився;
Від зацікавленої особи (ТОВ “Кампсіс лігал”): не з’явився;
Розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву товариства з обмеженою відповідальністю “Дебт форс” про заміну стягувача його правонаступником (вх. №2-461/24 від 21.03.2024), подану по справі за позовом акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", правонаступником якого є товариство з обмеженою відповідальністю "Вердикт капітал", до фізичної особи-підприємця Пінаєвої Надії Вікторівни, Бригадира Євгена Миколайовича про стягнення 23517,30 грн., –
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду Херсонської області від 24.03.2020 у справі № 923/92/20 позовні вимоги акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" (далі по тексту – АТ "Райффайзен Банк Аваль") було задоволено в повному обсязі, стягнуто солідарно з Пінаєвої Надії Вікторівни та Бригадир Євгена Миколайовича заборгованість за кредитним договором № 011/91775/356773 від 17.07.2017 в розмірі 23517,30 грн. та 2102,00 грн. витрат зі сплати судового збору.
07.08.2020 Господарським судом Херсонської області було видано два накази на примусове виконання рішення від 24.03.2020 по даній справі.
Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 16.02.2022 заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Вердикт капітал" про заміну сторони було задоволено, замінено стягувача у справі № 923/92/20 - акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" на його правонаступника - товариство з обмеженою відповідальністю "Вердикт капітал" (далі по тексту – ТОВ "Вердикт капітал").
24.01.2024 товариство з обмеженою відповідальністю “Дебт форс” (далі по тексту – ТОВ “Дебт Форс”) звернулось до Господарського суду Одеської області із заявою, відповідно до якої заявник просив суд:
1) замінити вибулого стягувача, тобто ТОВ "Вердикт капітал", на правонаступника ТОВ "Дебт форс" у виконавчому провадженні №63010445 по примусовому виконанню наказу по даній справі;
2) замінити вибулого стягувача, тобто ТОВ "Вердикт капітал", на правонаступника ТОВ "Дебт форс" у виконавчому провадженні №63009746 по примусовому виконанню наказу по даній справі;
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 25.01.2024, постановленою у складі судді Смелянець Г.Є., у задоволенні заяви ТОВ “Дебт форс” про заміну сторони шляхом заміни стягувача його правонаступником було відмовлено.
21.03.2024 до суду від ТОВ “Дебт форс” повторно надійшла заява про заміну стягувача його правонаступником, відповідно до якої заявник просить суд:
1) замінити вибулого стягувача, тобто ТОВ "Вердикт капітал", на правонаступника ТОВ "Дебт форс" у виконавчому провадженні №63010445 по примусовому виконанню наказу по даній справі;
2) замінити вибулого стягувача, тобто ТОВ "Вердикт капітал", на правонаступника ТОВ "Дебт форс" у виконавчому провадженні №63009746 по примусовому виконанню наказу по даній справі;
Розгляд заяви про заміну сторони шляхом заміни стягувача його правонаступником ТОВ “Дебт форс” просить здійснювати за відсутності його представника.
За результатами автоматизованого розподілу повторна заява ТОВ "Вердикт Капітал" була передана на розгляд судді Желєзній С.П.
Ухвалою від 26.03.2024 заява ТОВ "Дебт форс" була призначена до розгляду в засіданні суду на 04.04.2024 о 14:40 год., запропоновано ТОВ "Вердикт капітал", ТОВ “Кампсіс лігал” та відповідачам надати пояснення на заяву про заміну стягувача його правонаступником.
02.04.2024 до суду від АТ "Райффайзен Банк " надійшла заява, відповідно до якої останній просить здійснювати розгляд заяви за відсутності представника банку.
Розглянувши заяву ТОВ “Дебт форс” про заміну стягувача його правонаступником, господарський суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст. 52 ГПК України суд, у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов’язкові для нього так само, як вони були обов’язкові для особи, яку правонаступник замінив. Про заміну або про відмову в заміні учасника справи його правонаступником суд постановляє ухвалу.
Згідно з ч. ч. 1-3 ст. 334 ГПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб. Неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.
Частиною 5 ст. 334 ГПК України врегульовано, що положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
Верховним Судом у постанові від 16.03.2023р. по справі №922/3979/21 наголошено, що стаття 52 ГПК України розміщена у розділі І "Загальні положення" глави 4 "Учасники судового процесу" ГПК України, якими регламентуються загальні питання щодо учасників, сторін, третіх осіб судового провадження, осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, їх прав та обов`язків тощо. Натомість, стаття 334 ГПК України міститься в розділі V "Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у господарських справах", що присвячений врегулюванню відносин, пов`язаних з примусовим виконанням судових рішень. Отже, нормативні приписи статті 52 ГПК України слід вважати загальними по відношенню до приписів, закріплених статтею 334 цього Кодексу.
Процесуальне правонаступництво є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони у матеріальному правовідношенні її правонаступником). У зв`язку з цим для вирішення судом питання про процесуальну заміну сторони у справі необхідна наявність відповідних первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення та перехід її прав та обов`язків до іншої особи -правонаступника. Адже процесуальне правонаступництво, передбачене статтею 52 ГПК України, - це перехід процесуальних прав та обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні.
Варто зауважити, що для настання процесуального правонаступництва необхідно встановити факт переходу до особи матеріальних прав попередника. При цьому слід враховувати, що у зв'язку із заміною кредитора в зобов'язанні саме зобов'язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб'єктний склад у частині кредитора.
В обґрунтування поданої до суду заяви ТОВ “Дебт форс” зазначає, що ТОВ “Кампсіс фінанс” набуло право вимоги до відповідачів на підставі укладеного з ТОВ "Вердикт капітал" договору про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги №02-02/23 від 02.02.2023.
В свою чергу, ТОВ “Дебт форс” набуло право вимоги до відповідачів на підставі укладеного з ТОВ “Кампсіс фінанс” (ідентифікаційний код 43495721) договору про відступлення прав вимоги №11-05/23 від 11.05.2023. В подальшому найменування ТОВ “Кампсіс фінанс” було змінено на ТОВ “Кампсіс лігал”. На підтвердження доводів у названій частині заявником було надано суду відповідні договори про відступлення прав вимоги.
По тексту ухвали вище судом було зазначено, що ТОВ “Дебт форс” 24.01.2024 вже подавало до суду заяву аналогічного змісту про заміну стягувача його правонаступником.
Проте, ухвалою від 25.01.2024 судом було відмовлено ТОВ “Дебт форс” у задоволенні заяви про заміну сторони шляхом заміни стягувача його правонаступником. Відмовляючи у задоволенні заяви суд дійшов висновку, що оскільки ТОВ “Кампсіс фінанс” не зверталося до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження з наданням йому статусу сторони (стягувача) у виконавчому провадженні №63010445 та №63009746, підстави для задоволення заяви ТОВ “Дебт форс” відсутні.
21.03.2024 до суду від ТОВ “Дебт форс” надійшла друга заява про заміну стягувача його правонаступником.
Господарський суд зазначає, що зміст другої заяви ТОВ “Дебт форс” є повністю тотожним змісту першої заяви, за винятком 4 абзаців, по тексту яких заявник зазначає, що йому невідомо з яких причин ТОВ “Кампсіс фінанс” не подавало заяву про заміну сторони після укладення договору № 11-05/23 від 11.05.2023.
При цьому, ТОВ “Дебт форс”, посилаючись на постанову Верховного Суду від 21.11.2018 по справі №381/3638/17, стверджує, що заяви, що відносяться до процесуальних питань, пов’язаних з виконанням судового рішення можуть бути подані повторно і суд зобов’язаний їх розглянути по суті у передбаченому законом порядку, у зв’язку з чим ТОВ “Дебт дорс” повторно звертається до суду з даною заявою.
Враховуючи викладене вище, господарський суд доходить висновку, що ТОВ “Дебт дорс” фактично намагається отримати судове рішення про задоволенні своєї заяви, оминаючи процедуру апеляційного оскарження ухвали від 25.01.2024 по даній справі, якою вже було розглянуто аналогічну заяву ТОВ “Дебт дорс”.
У постанові від 21.11.2018 по справі №381/3638/17 Верховний Суд дійшов висновку, що суд апеляційної інстанції помилково закрив провадження у справі за заявою про заміну стягувача на підставі п. 3 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, оскільки заява про заміну сторони виконавчого провадження відноситься до процесуальних питань пов'язаних із виконанням судового рішення, яке повинно бути розглянуто у передбаченому законом порядку.
Слід зазначити, що касаційна скарга на постанову суду апеляційної інстанції по справі №381/3638/17 була мотивована наявністю підстав для заміни сторони стягувача його правонаступником; скаржник вважав, що подана ним нова заява має різний предмет та не є аналогічною за своїм змістом раніше поданій заяві, яка була розглянута судом.
Господарський суд зазначає, що постанова Верховного Суду від 21.11.2018 по справі №381/3638/17 не містить висновку щодо застосування норм ГПК України, а, отже, підстави для її врахування судом під час розгляду заяви ТОВ “Дебт дорс” відсутні.
Одним із основоположних аспектів правовладдя є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного розв’язання спору судами їхнє рішення не можна ставити під сумнів.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 03.04.2008 по справі "Пономарьов проти України" (заява N 3236/03) зазначив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру.
Підсумовуючи викладене вище, господарський суд доходить висновку, що оцінка доводів ТОВ “Дебт форс” про наявність підстав для заміни стягувача його правонаступником за відсутності ухвали суду про заміну ТОВ "Вердикт капітал" його правонаступником - ТОВ “Кампсіс фінанс”, фактичне матиме наслідком перегляд ухвали суду від 25.01.2024 у випадку, якщо суд дійде висновку про обґрунтованість доводів заявника.
Таким чином, може скластися ситуація, за якої аналогічні заяви ТОВ “Дебт форс” будуть розглянуті із прийняттям двох різних за змістом ухвал, що не відповідає вимогам процесуального закону, зокрема, в частині повноважень судів першої та апеляційної інстанції. Крім того, наявність двох різних ухвал з одного питання матиме наслідком порушення принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду.
Положеннями процесуального законодавства не врегульовано дій суду у випадку встановлення судом під час розгляду заяви про заміну стягувача його правонаступником факту ухвалення судового рішення між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Згідно з ч. 10 ст. 13 ГПК України якщо спірні відносини не врегульовані законом і відсутній звичай ділового обороту, який може бути до них застосований, суд застосовує закон, що регулює подібні відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - виходить із загальних засад і змісту законодавства (аналогія права).
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо суд встановить обставини, які є підставою для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до пунктів 2, 4, 5 частини першої статті 175 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною другою статті 175 цього Кодексу.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 175 ГПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.
Закриття провадження у справі -це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про необхідність застосування до поданої ТОВ “Дебт форс” заяви норми права, що регулює подібні відносини (аналогія закону), а саме положень ст. ст. 175, 231 ГПК України.
Враховуючи наявність ухвали Господарського суду Одеської області від 25.01.2024 про відмову у задоволенні заяви ТОВ “Дебт форс” про заміну сторони шляхом заміни стягувача його правонаступником, яка є повністю тотожна другій поданій ТОВ “Дебт форс” заяві, а саме: наведеними обставинами, змістом прохальної частини та поданими доказами, господарський суд доходить висновку про наявність правових підстав для закриття провадження у справі з розгляду заяви ТОВ “Дебт форс” згідно з вимогами п. 2 ч. 1 ст. 175, п. 3 ч. 1 ст. 231 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 52, 175, 231, 234, 334 ГПК України, суд, –
У Х В А Л И В:
1. Провадження у справі № 923/92/20 з розгляду заяви товариства з обмеженою відповідальністю “Дебт Форс” про заміну стягувача його правонаступником (вх. №2-461/24 від 21.03.2024) – закрити.
Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її підписання.
Повний текст ухвали складено 09.04.2024.
Суддя С.П. Желєзна
_03_03.png)
