До уваги Приватного підприємства “МЕДИЧНИЙ ЦЕНТР “МЕД-СИТИ”

На виконання ч. 2 ст. 12-1 Закону України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України” № 1207-VII від 15.04.2014 р. Господарський суд Одеської області повідомляє Приватне підприємство “МЕДИЧНИЙ ЦЕНТР “МЕД-СИТИ” про ухвалення постановлення рішення по справі № 916/5473/23 шляхом розміщення тексту:

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

___________________________________________________

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

Господарський суд Одеської області у складі судді Смелянець Г.Є.

при секретарі судового засідання  Лещенко Л.С.

розглянувши в судовому засіданні в порядку загального позовного провадження 

справу №916/5473/23

за позовом: Приватного підприємства “КОНЕКС”

до відповідача: Приватного підприємства “МЕДИЧНИЙ ЦЕНТР “МЕД-СИТИ”

про стягнення 479798,62  грн.

за участю представників:

від позивача: не з’явився;

від відповідача: не з’явився.

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство “КОНЕКС” звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з Приватного підприємства “МЕДИЧНИЙ ЦЕНТР “МЕД-СИТИ” заборгованості у сумі 479       798, 62 грн., що складається з: суми основного боргу – 352       622, 43 грн., інфляційних втрат  в розмірі – 107       265, 10 грн., 3 % річних в розмірі – 19       911, 09 грн., а також витрат по сплаті судового збору у розмірі 7196,98 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки №412-МТ від 15.12.2017 щодо повної оплати за поставлений товар.

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.

19.12.2023 Господарським судом Одеської області постановлено ухвалу, якою позовну заяву Приватного підприємства “КОНЕКС” прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу постановлено  розглядати за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначити на 29.01.2024  о 17:30, із повідомленням  учасників справи про  судове засідання.          

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 10.01.2024  задоволено заяву Приватного підприємства “КОНЕКС” про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції      поза межами приміщення суду за вх.№1043/24 від 10.01.2024.

У підготовчому засіданні 29.01.2024, за участю представника позивача в режимі відеоконференці поза межами суду, судом постановлено протокольну ухвалу, якою продовжено підготовче      провадження на 30 днів та підготовче      засідання відкладено      на 04.03.2024 о 14:15, із викликом учасників справи                                    у підготовче засідання, яке постановлено провести в режимі відеоконференції за участю представника позивача

У підготовчому засіданні 04.03.2024, за участю представника позивача в режимі відеоконференції поза межами суду, судом постановлено протокольну ухвалу, якою закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 08.04.2024 о 14:00, із викликом учасників справи у судове засідання, яке постановлено провести в режимі відеоконференції за участю представника позивача.

У судовому  засіданні 08.04.2024,  за відсутності представників сторін,  на підставі ст. 240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

 Позивач, який про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином у   підготовчому засіданні 04.03.2024,  у судове засідання 08.04.2024 не з’явився.

Відповідач у судові засідання не з’явився,  про причини нез’явлення суд не повідомив та відзив на позов  до суду не надав.

При цьому, ухвали суду   не було направлено відповідачу на адресу: 75101, Херсонська область, Олешківський район, м. Олешки, Житлоселище, буд. 5-А, яка зазначена у позові,   та у Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, у зв’язку із тим, що поштові відділення не працюють в умовах воєнного стану, про що у справі наявні відповідна інформація.

Разом з тим, на виконання вимог ч.1 ст. 12-1 Закону України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України” № 1207-VII від 15.04.2014 р. відповідача про дату, час і місце судового засідання повідомлено судом шляхом розміщення оголошення на  веб-порталі “Судова влада України”. Тобто, в силу вимог абз.3 ч.1 ст.12-1 вказаного Закону України відповідачі вважається повідомленими про розгляд даної справи судом.   

Отже, виходячи з того, що господарським судом вжито всі залежні від нього заходи для повідомлення учасників справи про дату, час і місце розгляду судової справи, та забезпечення реалізації учасниками справи своїх  прав на судовий захист,  в тому числі шляхом надання відповідних заяв по суті справи, господарський суд визнав за можливе вирішити справу за наявними матеріалами справи відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України та за відсутністю сторін у  судовому засіданні.  

Обставини справи встановлені судом.

15.12.2017 між Приватним  підприємством “КОНЕКС” (Постачальник) та Приватним підприємством “МЕДИЧНИЙ ЦЕНТР “МЕД-СИТИ” (Покупець) укладено договір поставки №412-МТ, який підписаний Покупцем із протоколом розбіжностей до договору поставки, та згідно з яким Постачальник зобов'язується на умовах та в порядку, визначених цим Договором, поставити і передати у власність Покупцю товар, а Покупець зобов’язується прийняти Товар та оплатити його.

Партією Товару вважається його кількість, зазначена в одній накладній, шо є невід’ємною частиною Договору (п. 1.2. договору).

У п. 1.3.  договору вказано, що кількість, асортимент кожної партії Товару визначається у замовленнях  Покупця, прийнятих до виконання Постачальником. та визначається в  супроводжуючих документах (накладних), які є невід'ємною частиною даного  Договору та підписаних уповноваженими представниками сторін.

Згідно з умовами п. 2.2. договору розрахунок за поставлений по даному договору товар здійснюється на умовах продажу у кредит з відстроченням платежу 14 календарний день з моменту поставки.

У п. 2.7. договору зазначено, що сторони періодично здійснюють звірки взаєморозрахунків,  при цьому  Покупець зобов’язаний оформити зі свого боку Акт звірки взаєморозрахунків  та направити його Постачальнику в межах 3 (трьох) робочих днів з моменту одержання ним  вимоги Продавця.

Відповідно до п. 3.1. договору Поставка Товару Покупцю, на підставі даного Договору, проводиться силами, засобами та за рахунок Постачальника у місце визначене Покупцем, протягом 2 робочих днів з моменту отримання заявки. Покупець за власним бажанням вправі здійснити самовивіз Товару.

Датою отримання Товару вважається дата підписання уповноваженою особою Покупця видаткової накладної, а також товарно-транспортної накладної при наявності (п. 3.5. договору).

У п. 5.1 договору вказано, що приймання Товару за Договором здійснюється представниками Покупця на підставі Генеральної довіреності.

Пунктом 6.3. договору передбачено, що у разі прострочки виконання зобов'язань по сплаті вартості Товару,  Покупець зобов’язаний сплатити Постачальнику суму боргу  з врахуванням встановленого індексу  інфляції за весь період прострочки, а також подвійну облікову ставку НБУ, яка діяла у період прострочення, від суми боргу за кожний день прострочення платежу.

Умовами п. 7.1., п. 7.2. договору встановлено, що цей договір набирає чинності з моменту підписання його стогонами та діє до 31.12.2018 року, а в частині взаєморозрахунків - до повного розрахунку між Сторонами. Якщо за один місяць до закінчення терміну дії цього Договору жодна із Сторін  не вимагатиме його припинення, Договір вважається продовженим на тих самих умовах,  ще на один календарний рік, без обмеження кількості таких пролонгацій. Зазначена  процедура пролонгації терміну дії повторюється у кожному випадку збігу строку дії  Договору та не вимагає укладення додаткових угод до Договору.

Додатком 1 до договору є генеральна довіреність на отримання товарно-матеріальних цінностей від 15.12.2017, видана Приватним підприємством “МЕДИЧНИЙ ЦЕНТР “МЕД-СИТИ”.

Згідно з доводами позивача та відомостями, відображеними ним в акті  звірки розрахунків за період з 15.12.2017 по 13.12.2023 станом на 13.12.2023, позивач поставив відповідачу товару на загальну суму 6 045 624,07 грн., який відповідачем оплачений частково в сумі 5693001,64 грн., що підтверджується випискою АТ “Райффайзен Банк” про рух коштів за період з 15.12.2017  по 17.10.2023. При цьому, грошові кошти, які перераховані відповідачем позивачу, зараховані останнім в рахунок оплати вартості поставленого товару в хронологічному порядку: починаючи з тієї, що виникла у найдавніший період, до повного її погашення.  Також відповідачем було повернуто товар на загальну суму 3 785,04 грн., що підтверджується накладними на повернення постачальнику.

Заборгованість у сумі 352     622, 43 грн. не оплачена відповідачем позивачу.

У зв’язку з несплатою відповідачем основної заборгованості у сумі 352 622, 43 грн., позивач нарахував відповідачу інфляційні втрати в  розмірі 107   265, 10 грн., 3 % річних в розмірі  19   911, 09 грн. та звернувся з даним позовом до суду.

Висновки суду.

Відповідно до ст.509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу.

У п.1 ч.2 ст.11 ЦК України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір, який в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами.

Як вище встановлено господарським судом,  між сторонами у справі укладений договір поставки №412-МТ від 15.12.2017, який підписаний відповідачем із протоколом розбіжностей до договору поставки, та згідно з яким позивач зобов’язався поставити і передати у власність відповідача товар, а відповідач зобов’язався прийняти товар та оплатити його на умовах продажу у кредит з відстроченням платежу 14 календарний день з моменту поставки.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 762 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 662 ЦК України, продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

За умовами ст. 663 ЦК України, продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 664 ЦК України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.

Згідно вимог ч. 7 ст. 193 ГК України законодавцем в імперативному порядку закріплено, що не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Статтею 525 Цивільного Кодексу України встановлено, що  одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

 Згідно із приписами ч. 1 ст. 526 Цивільного Кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено  господарським судом, відомості щодо поставки товару позивачем відповідачу підтверджуються  видатковими накладними, накладними  на повернення товару, та частковою оплатою відповідачем поставленого позивачем товару, а також не спростовані відповідачем.

Разом з тим, відповідачем не  надано до суду жодних заперечень щодо наявності заборгованості за поставлений позивачем товар в сумі  352  622, 43 грн., а тим більш доказів, які спростовують наявність цього боргу.

Відповідно до      ст. 610 ЦК України      порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Перевіривши розрахунок  3 % річних, який здійснений позивачем, та згідно з яким розмір 3 % річних  становить  19     911,09  грн.,  господарським судом встановлено відповідність цього  розрахунку  обставинам  справи щодо прострочення відповідача.

Перевіривши розрахунок  інфляційних втрат, який здійснений позивачем, та згідно з яким розмір інфляційних втрат  становить  107265,10 грн.,  господарським судом встановлено відповідність цього  розрахунку  обставинам  справи щодо прострочення відповідача.

Відповідно до ч.1 ст. 74 ГПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У ст.76 ГПК України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на вищевикладене, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість і правомірність позовних вимог Приватного підприємства “КОНЕКС” , а отже, і їх задоволення.

На підставі ст.129 ГПК України на відповідача покладаються судові витрати позивача по сплаті судового збору.

Керуючись ст. ст.        129, 232,        233,        236-238,        240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов Приватного підприємства “КОНЕКС”  до Приватного підприємства “МЕДИЧНИЙ ЦЕНТР “МЕД-СИТИ”  про стягнення 479798,62  грн. задовольнити. 

2.Стягнути з Приватного підприємства “МЕДИЧНИЙ ЦЕНТР “МЕД-СИТИ” (75101, Херсонська область, Олешківський район, м. Олешки, Житлоселище, буд. 5-А, код ЄДРПОУ 39398604) на користь Приватного підприємства “КОНЕКС” (21022, м. Вінниця, вул. Київська, 136-Г, код ЄДРПОУ 23060192) заборгованість у сумі 479      798, 62 грн., що складається з: суми основного боргу – 352      622, 43 грн., інфляційних втрат  в розмірі – 107      265, 10 грн., 3 % річних в розмірі – 19      911, 09 грн., а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 7196,98 грн. 

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку        ст.241 Господарського процесуального кодексу України        і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.

Повне рішення    складено   15 квітня 2024 р.

            Суддя                                                                               Г.Є. Смелянець