Господарський суд Одеської області

02 квітня 2024, 14:14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

____________________________________________________________________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"21" березня 2024 р.

м. Одеса

Справа № 916/32/24

За позовом: заступника керівника Одеської обласної прокуратури (65026, м. Одеса, вул. Пушкінська, буд.3, код ЄДРПОУ 03528552) в інтересах держави в особі Знам’янської сільської ради Березівського району Одеської області (67211, Березівський район, с. Знам’янка, вул. Лікарняна, буд. 9а, код ЄДРПОУ 04378474)

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “ГРІНЕНЕРГОПРОЕКТ” (67212, Одеська обл., Березівський район, смт. Радісне, вул. Миру, буд. 6, код ЄДРПОУ 42782738)

про стягнення, розірвання договору та зобов’язання вчинити певні дії

Суддя Рога Н.В.

Секретар с/з Човган І.І.

Представники сторін:

Від прокуратури: Капустін М.В. – на підставі довіреності; Димерлій А.О. - на підставі довіреності;

Від позивача: не з'явився;

Від відповідача: не з'явився.

В засіданні брали участь:

Від прокуратури: Димерлій А.О. - на підставі довіреності;

Від позивача: не з'явився;

Від відповідача: не з'явився.

Суть спору: Заступник керівника Одеської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Знам’янської сільської ради Березівського району Одеської області звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю (далі – ТОВ) “ГРІНЕНЕРГОПРОЕКТ” про:

- стягнення з ТОВ “ГРІНЕНЕРГОПРОЕКТ” на користь Знам’янської сільської ради Березівського району Одеської області заборгованості з орендної плати за землю в розмірі 419 856 грн 81 коп.;

- розірвання Договору оренди землі від 17.09.2020р., укладеного між Знам’янською сільською радою Березівського району Одеської області та ТОВ “ГРІНЕНЕРГОПРОЕКТ”, зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за №38658811 від 09.10.2020р. (реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна 2146168751218);

- зобов’язання ТОВ “ГРІНЕНЕРГОПРОЕКТ” повернути Знам’янській сільській раді Березівського району Одеської області земельну ділянку площею 20,5903 га, кадастровий номер 5121884200:01:003:0367, розташовану на території Знам’янської сільської ради Березівського району Одеської області.

Ухвалою суду від 08.01.2024р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №916/32/24, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 06.02.2024р. Ухвалою суду від 06.02.2024р. підготовче засідання відкладено на 29.02.2024р. Ухвалою суду від 29.02.2024р. закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 21.03.2024р.

Представник прокуратури в судовому засіданні щодо розгляду справи по суті підтримує позовні вимоги в повному обсязі, просить їх задовольнити з підстав, зазначених у позовній заяві.

Позивач - Знам’янська сільська рада Березівського району Одеської області, підтримує позовні вимоги прокурора в повному обсязі, просить їх задовольнити з підстав, зазначених у заяві від 30.01.2024р. Крім того, просить суд про розгляд справи без участі представника за наявними у справі матеріалами.

Відповідач – ТОВ “ГРІНЕНЕРГОПРОЕКТ”, не скористався своїм правом на судовий захист, письмового відзиву на позовну заяву до суду не надав.

Ухвали суду у справі №916/32/24, направлені за адресою відповідача, вказаною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, повернулися до суду не врученими з приміткою пошти: “адресат відсутній за вказаною адресою”.

У відповідності до ч.7 ст.120 ГПК України учасники судового процесу зобов’язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв’язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

На підставі вищенаведеного, враховуючи відсутність у відповідача в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань офіційної електронної адреси та/або телефону, у суду відсутня можливість повідомити відповідача за допомогою інших засобів зв’язку, у зв’язку з чим відповідач вважається повідомленим про розгляд даної справи.

В ухвалі від 16.01.2023р. у справі №916/3670/21 Верховний Суд зазначив, що направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсні адреси є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним. При цьому отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (Суд враховує висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 (П/9901/87/18), провадження №11-268заі18).

Враховуючи зазначене, суд вважає, що ним вчинено всі можливі дії щодо належного повідомлення відповідача про розгляд даної справи.

За таких обставин, справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України.

Суд вважає за необхідне також зауважити, що ч. 4 ст.11 ГПК України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Закон України Про судоустрій і статус суддів” встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до ст.17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Згідно п.1 ст.6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово у своїх рішеннях указував на необхідність дотримання судами держав - учасниць Конвенції принципу розгляду справи судами впродовж розумного строку. Практика ЄСПЛ із цього питання є різноманітною й залежною від багатьох критеріїв, серед яких складність прави, поведінка заявника, судових та інших державних органів, важливість предмета розгляду та ступінь ризику терміну розгляду для заявника тощо (пункт 124 рішення у справі “Kudla v. Poland” заява № 30210/96, пункт 30 рішення у справі “Vernillo v. France” заява №11889/85, пункт 45 рішення у справі “Frydlender v. France” заява №30979/96, пункт 43 рішення у справі “Wierciszewska v. Poland” заява №41431/98, пункт 23 рішення в справі “Capuano v. Italy” заява №9381/81 та ін.).

Зокрема, у пункті 45 рішення у справі Frydlender v. France (заява № 30979/96) ЄСПЛ зробив висновок, згідно з яким “Договірні держави повинні організувати свої правові системи таким чином, щоб їх суди могли гарантувати кожному право на остаточне рішення протягом розумного строку при визначенні його цивільних прав та обов`язків.

У ГПК України своєчасність розгляду справи означає дотримання встановлених процесуальним законом строків або дотримання “розумного строку”, під яким розуміється встановлений судом строк, який передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

Таким чином, у процесуальному законодавстві поняття “розумний строк” та “своєчасний розгляд” застосовуються у тотожному значенні, зокрема, у розумінні найкоротшого із строків, протягом якого можливо розглянути справу, повно та всебічно дослідити подані сторонами докази, прийняти законне та обґрунтоване рішення. Поняття “розумний строк” вживається не лише у відношенні до дій, що здійснюються судом (розгляд справи, врегулювання спору за участю судді), але й також для учасників справи.

При цьому, вимогу стосовно розумності строку розгляду справи не можна ототожнити з вимогою швидкості розгляду справи, адже поспішний розгляд справи призведе до його поверховості, що не відповідатиме меті запровадження поняття “розумний строк”.

Враховуючи все викладене вище, положення п.4 ч.1 ст.228 ГПК України, суд вважає, що у даному випадку справу було розглянуто у розумні строки.

Заступник керівника Одеської обласної прокуратури зазначає, що 17.09.2020р. між Знам'янською сільською радою Березівського району Одеської області та ТОВ “ГРІНЕНЕРГОПРОЕКТ” укладено Договір оренди землі, відповідно до якого Знам’янською сільською радою передано, а ТОВ “ГРІНЕНЕРГОПРОЕКТ” прийнято в строкове платне користування земельну ділянку площею 20,5903 га з кадастровим номером 5121884200:01:003:0367 для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об'єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій, яка розташована: Одеська область, Іванівський район, Знам'янська сільська рада.

Згідно зі ст.13 Закону України “Про оренду землі” договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Крім того, відповідно до ст. 15 Закону України “Про оренду землі” істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки), строк дії договору оренди, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Пунктом 3.1 Договору передбаченого, що його укладено на 49 років.

Прокурор зазначає, що згідно з інформацією Державного реєстру речових прав на нерухоме майно право оренди ТОВ “ГРІНЕНЕРГОПРОЕКТ” зазначеної земельної ділянки зареєстровано в реєстрі 09.10.2020р. (реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна 2146168751218, номер запису про інше речове право 38658811).

Відповідно до ст. 21 Закону України “Про оренду землі” орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

За умовами п. 4.1 Договору орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та розмірі (згідно встановлених ставок на поточний рік), що на 2020 рік складає - 5% від нормативно грошової оцінки земельної ділянки, що становить 699 761 грн 34 коп. на рік.

Крім того, згідно з п. 4.4 договору орендна плата вноситься орендарем не пізніше 28-го числа кожного місяця, наступного за звітним, у розмірі, встановленому згідно договору (або відповідно до укладеної додаткової угоди до договору оренди, угоди) за кожен місяць.

Прокурор зазначає, що згідно п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Згідно зі ст.13, 21 Закону України “Про оренду землі” основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі. Систематична несплата орендної плати за користування земельною ділянкою, тобто систематичне порушення договору оренди земельної ділянки може бути підставою для розірвання такого договору.

Однак, як стверджує прокурор, ТОВ “ГРІНЕНЕРГОПРОЕКТ” свої обов'язки Орендаря щодо сплати орендної плати належним чином не виконує.

Відповідно до листа ГУ ДПС в Одеській області №14561/5/15-32-04-09-05 від 14.10.2022р., в 2021р. ТОВ “ГРІНЕНЕРГОПРОЕКТ” подано до Іванівської ДПІ податкову декларація з орендної плати за землю, згідно якої задекларовано на 2021р. користування земельними ділянками на загальну площу 256,8565 га на загальну суму 243 7671 грн 01 коп., у тому числі щодо земельної ділянки площею 20,5903 га (кадастровий номер 5121884200:01:003:0367) на суму 209 928 грн 40 коп.

Крім того, прокурор зазначає, що станом на 14.10.2022р. податкову декларацію з орендної плати за землю на 2022р. підприємством не подано.

Згідно інтегрованої картки платника (КБК 18010600 - орендна плата з юридичних осіб) ТОВ “ГРІНЕНЕРГОПРОЕКТ” протягом 2022р. орендна плата, у тому числі і за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 5121884200:01:003:0367, до бюджету сільської ради не сплачувалась.

Згідно з інформацією Знам'янської сільської ради Березівського району Одеської області від 21.10.2022р. №3 65/08-03/22, від 17.11.2022р. №2185/03, від 09.01.2023р. №10/08-03/23 ТОВ “ГРІНЕНЕРГОПРОЕКТ” має заборгованість з орендної плати за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 5121884200:01:003:0367 за 12 місяців 2022р. у розмірі 419 856 грн 81 коп.

Відповідно з розрахунку Знам’янської сільської ради станом на 01.01.2023р. ТОВ “ГРІНЕНЕРГОПРОЕКТ” щомісячно не сплачено орендну плату за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 5121884200:01:003:0367, а саме: лютому 2022р. – 34 988 грн 07 коп., у березні – 34 988 грн 07 коп., у квітні – 34 988 грн 07 коп., у травні - 34 988 грн 07 коп., у червні - 34 988 грн 07 коп., у липні - 34 988 грн 07 коп., у серпні - 34 988 грн 07 коп., у вересні - 34 988 грн 07 коп., у жовті - 34 988 грн 07 коп., у листопаді - 34 988 грн 07 коп., у грудні 34 988 грн 07 коп., у січні 2023 року (за грудень 2022р.) - 34 988 грн 07 коп.

У зв’язку із цим прокурор зазначає, що ТОВ “ГРІНЕНЕРГОПРОЕКТ” має заборгованість з орендної плати за землю у розмірі 419 856 грн 81 коп.

Враховуючи зазначене, прокурор вважає, що ТОВ “ГРІНЕНЕРГОПРОЕКТ” як орендарем земельної ділянки комунальної власності площею 20,5903 га з кадастровим номером 5121884200:01:003:0367 допущено порушення умов договору оренди землі від 17.09.2020р. в частині виконання обов’язків зі сплати орендної плати. Як наслідок, утворено заборгованість з орендної плати у розмірі 419 856 грн 81 коп., яка носить систематичний характер, тобто понад 3 місяці підряд.

Прокурор також вважає, що тлумачення п. “д” ч. 1 ст. 141 Земельного кодексу України, ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України дає можливість зрозуміти, що “несплата орендної плати” охоплює випадки як невиплати орендної плати у цілому, так і її виплату в розмірі меншому, ніж визначено договором.

Прокурор зазначає, що систематичне порушення Договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати є самостійною та достатньою підставою для його розірвання, незважаючи на те, чи виплачена в подальшому заборгованість, навіть якщо орендар сплатить всю суму заборгованості, не має правового значення для вирішення позовних вимог про розірвання договору оренди та повернення земельної ділянки (постанови Верховного Суду від 28.12.2022р. у справі № 5 77/140/20, 14.06.2022р. у справі № 923/614/21, від 03.08.2022р. у справі № 914/374/21, від 23.11.2022р. у справі № 130/1039/20, від 01.02.2023р. у справі № 904/2600/18).

При цьому, як зазначає прокурор, систематичною вважається несплата орендної плати у двох та більше випадках у встановлений строк протягом певного періоду поспіль, який визначено договором (постанова Верховного Суду від 06.03.2019р. у справі № 183/262/17 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018р. у справі № 912/1385/17).

Крім того, прокурор також зазначає, що факт систематичної несплати ТОВ “ГРІНЕНЕРГОПРОЕКТ” орендної плати за користування земельною ділянкою та невиконання умов договору оренди від 17.09.2020р. встановлено рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 06.03.2023р. у справі 420/18215/22 за позовом Головного управління ДПС в Одеській області до ТОВ “ГРІНЕНЕРГОПРОЕКТ” про стягнення заборгованості з орендної плати за 2021рік.

В обгрунтування вимоги щодо повернення земельної ділянки прокурор зазначає, що відповідно до ст. 34 Закону України “Про оренду землі” у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором.

Згідно з п. 11.3. Договору оренди землі від 17.09.2020р. його дія припиняється шляхом його розірвання, зокрема, за рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов’язків, передбачених договором.

Пунктом 6.1. Договору передбачено, що у разі припинення дії договору орендар повертає Орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.

Таким чином, прокурор вважає, що належним способом захисту та відновлення порушеного права місцевої територіальної громади є як стягнення заборгованості з орендної плати, так і припинення договірних відносин шляхом розірвання договору оренди і повернення предмету спору його законному володільцю.

У зв’язку з цим прокурор звернувся з даним позовом до суду та просить стягнути з ТОВ “ГРІНЕНЕРГОПРОЕКТ” на користь Знам’янської сільської ради Березівського району Одеської області заборгованість з орендної плати за землю в розмірі 419 856 грн 81 коп.; розірвати Договір оренди землі від 17.09.2020р., укладений між Знам’янською сільською радою Березівського району Одеської області та ТОВ “ГРІНЕНЕРГОПРОЕКТ” зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за №38658811 від 09.10.2020р. (реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна 2146168751218); зобов’язати ТОВ “ГРІНЕНЕРГОПРОЕКТ” повернути Знам’янській сільській раді Березівського району Одеської області земельну ділянку площею 20,5903 га, кадастровий номер 5121884200:01:003:0367, розташовану на території Знам’янської сільської ради Березівського району Одеської області.

Обґрунтовуючи підстави представництва інтересів держави, прокурор зазначив, що відповідно до ст. 131-1 Конституції України на органи прокуратури покладено функцію представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Статтею 23 Закону України “Про прокуратуру” визначені підстави представництва прокурором інтересів держави в суді, а саме, у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Зміст поняття “інтереси держави” розглянуто в рішенні Конституційного Суду України у справі щодо офіційного тлумачення положень ст. 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 8 квітня 1999 року: державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо. Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте, держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств. Із врахуванням того, що “інтереси держави” є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.05.2020р. у справі №912/2385/18 конкретизувала власний правовий висновок та висновки Касаційного господарського суду та Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду щодо підстав для представництва інтересів держави в суді прокурором, визначивши, що прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України “Про прокуратуру”, і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов'язково повинен зазначити їх на обґрунтування підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необгрунтованим.

Прокурор зазначає, що звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст. 23 Закону України “Про прокуратуру”, прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджувань порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Заступник керівника Одеської обласної прокуратури вважає, що користування ТОВ “ГРІНЕНЕРГОПРОЕКТ” спірною земельною ділянкою без оплати орендних платежів відповідно до умов Договору оренди землі від 17.09.2020р. призводить до неефективності використання комунального майна, підриву економічної основи місцевого самоврядування, що може призвести до неможливості фінансування соціальних програм, становить порушення майнових інтересів територіальної громади в особі Знам’янської сільської ради Березівського району Одеської області.

Таким чином, звернення прокурора до суду в цих спірних правовідносинах спрямоване саме на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання - захисту майнових інтересів територіальної громади в особі Знам’янської сільської ради Березівського району Одеської області.

Прокурор додатково зазначає, що відповідно до висновку №3 (2008) Консультативної Ради Європейських прокурорів “Про роль прокуратури за межами сфери кримінального права” прокурор має реалізовувати функції від імені суспільства та на захист державних інтересів.

Одеською обласною прокуратурою в порядку ст. 23 Закону України “Про прокуратуру” на адресу Знам’янської сільської ради Березівського району Одеської області направлялися листи від 05.10.2022р. за №15/1/1-1460вих-22, від 02.11.2022р. за №15/1/1-1651 вих-22 та від 28.12.2022р. №15/1/1-201О вих-22 щодо виявлених вищезазначених порушень вимог земельного законодавства. Але, фактично Знам’янська сільська рада самоусунулась від самостійного захисту майнових інтересів держави у сфері земельних відносин, надавши відповідь на вищезазначені листи - інформацію Знам’янської сільської ради Березівського району Одеської області від 21.01.2022р. за № 365/08-03/22, від 17.11.2022р. за № 2185/03 та від 06.12.2022р. за № 410/08-03/22, зміст яких зводиться лише до підтвердження факту наявності у ТОВ “ГРІНЕНЕРГОПРОЕКТ” заборгованості з орендної плати за землю.

Прокурор також зазначає, що згідно листа Знам’янської сільської ради від 17.11.2022р. за № 2185/03 сільська рада не зверталась до суду з позовними заявами щодо стягнення заборгованості з орендної плати та розірвання договорів оренди землі.

При цьому, Знам’янською сільською радою упродовж тривалого часу (з травня 2022р.) належних заходів щодо стягнення з ТОВ “ГРІНЕНЕРГОПРОЕКТ” заборгованості з орендної плати, розірвання договору оренди землі та зобов'язання орендаря повернути земельну ділянку територіальній громаді не вживається.

З огляду на вищевикладене заступник керівника Одеської обласної прокуратури вважає, що враховуючи безпідставне безоплатне використання земельної ділянки площею 20,5903 га з кадастровим номером 5121884200:01:003:0367, а отже, порушення майнових інтересів держави, даний позов подається до суду прокурором в інтересах Знам’янської сільської ради Березівського району Одеської області, наділеної державою, окрім іншого, можливістю самостійного відреагувати на порушене право та захистити його у передбаченому законодавством порядку, зокрема, шляхом звернення до суду з аналогічним позовом, але якими не вжито заходів на поновлення майнових державних інтересів у сфері земельних відносин.

Позивач - Знам’янська сільська рада Березівського району Одеської області, згідно заяви від 30.01.2024р. підтримує позовні вимоги в повному обсязі, просить їх задовольнити з підстав, зазначених у заяві.

Відповідач - не скористався своїм правом на судовий захист, письмового відзиву на позовну заяву до суду не надав.

Розглянув матеріали справи, заслухав пояснення представника прокуратури, судом встановлено, що 17.09.2020р. між Знам'янською сільською радою Березівського району Одеської області (Орендодавець) та ТОВ “ГРІНЕНЕРГОПРОЕКТ” (Орендар) укладено Договір оренди землі, відповідно до п.1.1. якого Знам’янською сільською радою передано, а ТОВ “ГРІНЕНЕРГОПРОЕКТ” прийнято в строкове платне користування земельну ділянку з кадастровим номером 5121884200:01:003:0367, яка розташована за адресою: Одеська область, Іванівський район, Знам'янська сільська рада.

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію: передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Частиною 2 зазначеної статті встановлено, що зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Як вбачається з положень ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов’язання є укладання господарського договору та іншої угоди, що передбачені законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до п.2.1, п.2.2 Договору в оренду передається земельна ділянка для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об'єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій, загальною площею 20,5903 га, у тому числі за земельними угіддями: землі під будівлями та спорудами промислових підприємств 20,5903 га. Кадастровий номер земельної ділянки - 5121884200:01:003:0367.

За умовами п.3.1 Договору його укладено на 49 років.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно з інформацією Державного реєстру речових прав на нерухоме майно право оренди ТОВ “ГРІНЕНЕРГОПРОЕКТ” щодо зазначеної земельної ділянки зареєстровано в реєстрі 09.10.2020р. (реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна 2146168751218, номер запису про інше речове право 38658811).

Частиною 1 ст. 3 Земельного кодексу України визначено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч.9 ст. 93 Земельного кодексу України відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються законом.

Згідно ст. 2 Закону України “Про оренду землі” відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Отже, між сторонами за Договором оренди землі від 17.09.2020р. склалися правовідносини, пов’язані з орендою земельної ділянки загальною площею 20,5903 га, з кадастровим номером 5121884200:01:003:0367.

Відповідно до п.24 Перехідних положень Земельного кодексу України з дня набрання чинності цим пунктом (27.05.2021р.) землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель: а) що використовуються органами державної влади, державними підприємствами, установами, організаціями на праві постійного користування (у тому числі земельних ділянок, що перебувають у постійному користуванні державних лісогосподарських підприємств, та земель водного фонду, що перебувають у постійному користуванні державних водогосподарських підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, національних галузевих академій наук); б) оборони; в) природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення в межах об'єктів і територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, лісогосподарського призначення; г) зони відчуження та зони безумовного (обов'язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи; ґ) під будівлями, спорудами, іншими об'єктами нерухомого майна державної власності; д) під об'єктами інженерної інфраструктури загальнодержавних та міжгосподарських меліоративних систем державної власності; е) визначених у наданих до набрання чинності цим пунктом дозволах на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, наданих органами виконавчої влади з метою передачі земельних ділянок у постійне користування державним установам природно-заповідного фонду, державним лісогосподарським та водогосподарським підприємствам, установам та організаціям, якщо рішення зазначених органів не прийняті.

Земельні ділянки, що вважаються комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст відповідно до цього пункту і право державної власності на які зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, переходять у комунальну власність з моменту державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки.

За змістом ст. 15 Закону України "Про оренду землі" істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди (частини 1-3 ст. 21 цього Закону).

Крім того, згідно з п.п. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності - обов`язковий платіж, що його орендар вносить орендодавцю за користування земельною ділянкою.

Згідно п. 4.1 Договору оренди від 17.09.2020р. орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі та розмірі (згідно встановлених ставок на поточний рік), що на 2020 рік складає - 5% від нормативно грошової оцінки земельної ділянки, що становить 699 761 грн 34 коп. на рік.

Відповідно до рішення №35/939-VІІ від 16.06.2020р. “Про внесення змін до рішення Знамянської сільської ради №21/516-VІІ від 12.06.2019р. “Про встановлення ставок податку на майно, в частині плати за землю на території Знамянської сільської ради на 2020 рік” зазначити, що “на період будівництва орендна плата встановлюється на рівні не менше ставки земельного податку на строк до 31 грудня поточного 2020 року” та складає 209 928 грн 40 коп. (п.4.1.1).

Обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку здійснюється з урахуванням її цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладання або зміни умов Договору оренди чи продовження його дії ( п.4.3 Договору).

Пунктом 4.4 Договору встановлено, що орендна плата вноситься орендарем не пізніше 28-го числа кожного місяця, наступного за звітним, у розмірі, встановленому згідно договору (або відповідно до укладеної додаткової угоди до договору оренди, угоди) за кожен місяць.

Відповідно до п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України передбачено, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до листа ГУ ДПС в Одеській області №14561/5/15-32-04-09-05 від 14.10.2022р., в 2021р. ТОВ “ГРІНЕНЕРГОПРОЕКТ” подано до Іванівської ДПІ податкову декларація з орендної плати за землю, згідно якої задекларовано на 2021р. користування земельними ділянками на загальну площу 256,8565 га на загальну суму 243 7671 грн 01 коп., у тому числі щодо земельної ділянки площею 20,5903 га (кадастровий номер 5121884200:01:003:0367) на суму 209 928 грн 40 коп. Станом на 14.10.2022р. податкову декларацію з орендної плати за землю на 2022 рік підприємством не подано.

За інформацією Знам'янської сільської ради Березівського району Одеської області від 21.10.2022р. №365/08-03/22, від 17.11.2022р. №2185/03, від 09.01.2023р. №10/08-03/23 ТОВ “ГРІНЕНЕРГОПРОЕКТ” має заборгованість з орендної плати за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 5121884200:01:003:0367 за 12 місяців 2022р. у розмірі 419 856 грн 81коп.

Судом встановлено, що згідно розрахунку Знам’янської сільської ради, станом на 01.01.2023 ТОВ “ГРІНЕНЕРГОПРОЕКТ” щомісячно не сплачено орендну плату за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 5121884200:01:003:0367, а саме: лютому 2022р. – 34 988 грн 07 коп., у березні - 34 988 грн 07 коп., у квітні - 34 988 грн 07 коп., у травні - 34 988 грн 07 коп., у червні - 34 988 грн 07 коп., у липні - 34 988 грн 07 коп., у серпні - 34 988 грн 07 коп., у вересні - 34 988 грн 07 коп., у жовтні - 34 988 грн 07 коп., у листопаді - 34 988 грн 07 коп., у грудні 34 988 грн 07 коп., у січні 2023 року (за грудень 2022р.) - 34 988 грн 07 коп.

У ст. 626 Цивільного кодексу України закріплено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору (ч.3 ст. 626 Цивільного кодексу України).

У п. 3 ч. 1 ст. 3 Цивільного кодексу України закріплено, що загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, свобода договору.

Також у ст. 627 Цивільного кодексу України закріплено принцип свободи договору та визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною першою ст. 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У силу ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

За приписами ст. 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов'язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України ).

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України визначено, що, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із ст. 24 Закону України “Про оренду землі” орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, своєчасного внесення орендної плати.

Відповідно до ст. 25 Закону України “Про оренду землі” орендар зобов’язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку, а в разі оренди земельної ділянки в комплексі з розташованим на ній водним об’єктом - також і орендну плату за водний об’єкт.

Як вже зазначалося вище, за умовами п. 4.4 Договору орендна плата вноситься орендарем не пізніше 28-го числа кожного місяця, наступного за звітним, у розмірі, встановленому згідно договору (або відповідно до укладеної додаткової угоди до договору оренди, угоди) за кожен місяць.

Відтак, відповідач мав сплачувати на користь позивача щомісячно орендну плату не пізніше 28 числа кожного місяця, наступного за звітним, у розмірі, визначеному Договором.

Але, матеріали справи не містять доказів виконання Орендарем свого зобов’язання щодо своєчасної та у повному обсязі сплати орендної плати.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Так, згідно ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Враховуючи зазначене, суд вважає, що наявні підстави для стягнення з ТОВ “ГРІНЕНЕРГОПРОЕКТ” заборгованості з орендної плати за землю за 12 місяців 2022р. у розмірі 419 856 грн 81 коп.

Виходячи з встановлення судом факту порушення Орендарем - ТОВ “ГРІНЕНЕРГОПРОЕКТ”, такої істотної умови Договору оренди землі 17.09.2020р., як своєчасна та у повному обсязі сплата орендної плати, суд доходить висновку про наявність підстав для розірвання зазначеного Договору, адже, відповідно до ст. 31 Закону України “Про оренду землі” договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ст. 32 Закону України “Про оренду землі” на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

За п.4.7.3 Договору у разі невнесення орендної плати протягом 60 календарних днів -Орендодавець має право на розірвання договору оренди земельної ділянки.

Крім того, у п.11.3.3 Договору сторони домовилися, що дія Договору припиняється шляхом його розірвання зокрема, за рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною обов’язків, передбачених Договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.

Тлумачення п. “д” ч. 1 ст. 141 Земельного кодексу України, ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України дає можливість зрозуміти, що “несплата орендної плати” охоплює випадки як невиплати орендної плати у цілому, так і її виплату в розмірі меншому, ніж визначено договором.

Систематичне порушення договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати є самостійною та достатньою підставою для його розірвання, незважаючи на те, чи виплачена в подальшому заборгованість, навіть якщо орендар сплатить всю суму заборгованості, не має правового значення для вирішення позовних вимог про розірвання договору оренди та повернення земельної ділянки (постанови Верховного Суду від 28.12.2022р. у справі № 5 77/140/20, 14.06.2022р. у справі № 923/614/21, від 03.08.2022р. у справі № 914/374/21, від 23.11.2022р. у справі № 130/1039/20, від 01.02.2023р. у справі № 904/2600/18).

Систематичною вважається несплата орендної плати у двох та більше випадках у встановлений строк протягом певного періоду поспіль, який визначено договором (постанови Верховного Суду від 06.03.2019р. у справі № 183/262/17, від 27.11.2018р. у справі № 912/1385/17).

Таким чином, враховуючи положення ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України, вимога прокурора щодо розірвання Договору оренди землі від 17.09.2020р., укладеного між Знам’янською сільською радою Березівського району Одеської області та ТОВ “ГРІНЕНЕРГОПРОЕКТ”, зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за №38658811 від 09.10.2020р. (реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна 2146168751218), підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 34 Закону України “Про оренду землі” у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором.

Пунктом 6.1. Договору передбачено, що у разі припинення дії Договору Орендар повертає Орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.

Таким чином, враховуючи розірвання Договору оренди землі 17.09.2020р., наявні підстави для задоволення вимоги прокурора та зобов’язання ТОВ “ГРІНЕНЕРГОПРОЕКТ” повернути земельну ділянку, загальною площею 20,5903 га з кадастровим номером 5121884200:01:003:0367 на користь Знам’янській сільській раді Березівського району Одеської області.

Досліджуючи наявність у заступника керівника Одеської обласної прокуратури повноважень на звернення з даним позовом до суду суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.3 ст.23 Закону України “Про прокуратуру” прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави в разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Частиною 4 ст.23 Закону України “Про прокуратуру” визначено, що наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Відповідно до ч.4 ст. 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу (ч.4 ст.23 Закону України “Про прокуратуру”).

Системне тлумачення положень ст.53 ГПК України та ст.23 Закону України “Про прокуратуру” дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво у суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах ( постанови Верховного Суду від 31.10.2019р. у справі № 923/35/19, від 23.07.2020р. у справі № 925/383/18).

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк. Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст.23 Закону України “Про прокуратуру”, прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для представництва, суд не повинен установлювати саме протиправність бездіяльності компетентного органу чи його посадової особи. Частиною 7 ст.23 Закону України “Про прокуратуру” передбачено, що в разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження. Відтак, питання про те, чи була бездіяльність компетентного органу протиправною та які її причини, суд буде встановлювати за результатами притягнення відповідних осіб до відповідальності. Господарсько-правовий спір між компетентним органом, в особі якого позов подано прокурором в інтересах держави, та відповідачем не є спором між прокурором і відповідним органом, а також не є тим процесом, у якому розглядається обвинувачення прокурором посадових осіб відповідного органу у протиправній бездіяльності.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України “Про прокуратуру”, і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020р. у справі № 912/2385/18).

Отже, прокурор звертаючись до суду в інтересах держави, має визначити компетентний орган та довести, у чому полягає невжиття компетентним органом заходів для захисту порушених прав, які підлягають захисту у спосіб, який обрав прокурор, і зокрема, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

З матеріалів справи вбачається, що позивач не звертався з відповідним позовом до суду.

Матеріалами справи також підтверджується, що Знам’янська сільська рада не зверталась до суду з позовними заявами щодо стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати та розірвання договору оренди землі.

З урахуванням наведеного, суд доходить висновку про підтвердження прокурором підстав для представництва інтересів держави в даній справі.

Відповідно до ч.3 ст.13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

За приписами ч.1 ст.73 цього Кодексу доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

При цьому, відповідно до ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, це й принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.

Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020р. у справі №129/1033/13-ц (провадження №14-400цс19).

Реалізація принципу змагальності сторін в процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у ст. 129 Конституції України.

Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, в тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи. Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час вирішення судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.

До того ж, 17.10.2019р. набув чинності Закон України від 20.09.2019 №132-IX “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні”, яким було, зокрема внесено зміни до ГПК України та змінено назву ст. 79 ГПК України з “Достатність доказів” на нову - “Вірогідність доказів” та викладено її у новій редакції з фактичним впровадженням у господарський процес стандарту доказування “вірогідність доказів”.

Стандарт доказування “вірогідність доказів”, на відміну від “достатності доказів”, підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.

Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016р. у справі “Дж. К. та Інші проти Швеції” (“J.K. AND OTHERS v. SWEDEN”) ЄСПЛ наголошує, що “у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування “поза розумним сумнівом (“beyond reasonable doubt”). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням “балансу вірогідностей”. … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри”.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

При винесені даного рішення суд враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010р. у справі “Серявін та інші проти України” зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі “Трофимчук проти України” (№4241/03, §54, ЄСПЛ, 28.10.2010р.) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача згідно ст. ст. 123, 129 ГПК України.

На підставі зазначеного, керуючись ст.ст. 123, 129, 232, 238, 240, 241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовну заяву заступника керівника Одеської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Знам’янської сільської ради Березівського району Одеської області до Товариства з обмеженою відповідальністю “ГРІНЕНЕРГОПРОЕКТ” про: стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “ГРІНЕНЕРГОПРОЕКТ” на користь Знам’янської сільської ради Березівського району Одеської області заборгованості з орендної плати за землю в розмірі 419 856 грн 81 коп.; розірвання Договору оренди землі від 17.09.2020р., укладеного між Знам’янською сільською радою Березівського району Одеської області та Товариством з обмеженою відповідальністю “ГРІНЕНЕРГОПРОЕКТ”, зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за №38658811 від 09.10.2020 р.(реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна 2146168751218); зобов’язання Товариства з обмеженою відповідальністю “ГРІНЕНЕРГОПРОЕКТ” повернути Знам’янській сільській раді Березівського району Одеської області земельну ділянку площею 20,5903 га, кадастровий номер 5121884200:01:003:0367, розташовану на території Знам’янської сільської ради Березівського району Одеської області – задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ГРІНЕНЕРГОПРОЕКТ” (67212, Одеська обл., Березівський район, смт. Радісне, вул. Миру, буд. 6, код ЄДРПОУ 42782738) на користь Знам’янської сільської ради Березівського району Одеської області (67211, Березівський район, с. Знам’янка, вул. Лікарняна, буд. 9а, код ЄДРПОУ 04378474 на р/р UA648999980334199812000015606, код ЄДРПОУ 37607526, банк – Казначейство України (ЕАП), отримувач: ГУК в одеській обл./ТГ с. Знам’янка/18010600) заборгованість з орендної плати за землю у розмірі 419 856 грн 81 коп.

3. Розірвати Договір оренди землі від 17.09.2020р., укладений між Знам’янською сільською радою Березівського району Одеської області та Товариством з обмеженою відповідальністю “ГРІНЕНЕРГОПРОЕКТ”, зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за №38658811 від 09.10.2020р. (реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна 2146168751218).

4. Зобов’язати Товариство з обмеженою відповідальністю “ГРІНЕНЕРГОПРОЕКТ” (67212, Одеська обл., Березівський район, смт. Радісне, вул. Миру, буд. 6, код ЄДРПОУ 42782738) повернути Знам’янській сільській раді Березівського району Одеської області (67211, Березівський район, с. Знам’янка, вул. Лікарняна, буд. 9а, код ЄДРПОУ 04378474) земельну ділянку площею 20,5903 га, кадастровий номер 5121884200:01:003:0367, розташовану на території Знам’янської сільської ради Березівського району Одеської області.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ГРІНЕНЕРГОПРОЕКТ” (67212, Одеська обл., Березівський район, смт. Радісне, вул. Миру, буд. 6, код ЄДРПОУ 42782738) на користь Одеської обласної прокуратури (65026, м. Одеса, вул. Пушкінська, 3, р\р UA808201720343100002000000564 в ДКСУ м. Київ, МФО 820172, ЄДРПОУ 03528552) витрати по сплаті судового збору у розмірі 11 665 грн 85 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня його проголошення (підписання).

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено 01 квітня 2024 р.

Суддя Н.В. Рога

До уваги: Товариства з обмеженою відповідальністю “ГРІНЕНЕРГОПРОЕКТ” (67212, Одеська обл., Березівський район, смт. Радісне, вул. Миру, буд. 6, код ЄДРПОУ 42782738)