Господарський суд Одеської області

28 березня 2024, 11:16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

РІШЕННЯ

"25" березня 2024 р.

м. Одеса

Справа № 916/5557/23

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз України” (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд.1, код ЄДРПОУ – 40121452, електронна адреса: info@gas.ua)

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “АГРОБІЗНЕС” (74900, Херсонська обл., м. Нова Каховка, вул. Горького, буд. 1-а, код ЄДРПОУ – 30955280)

про стягнення

Суддя Рога Н.В.
Секретар с\з Човган І.І.

Суть спору: Позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю (далі – ТОВ) “Газопостачальна компанія “Нафтогаз України”, звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю (далі – ТОВ) “АГРОБІЗНЕС” про стягнення суми основного боргу у розмірі 70 823 грн 58 коп., пені у розмірі 17 609 грн 60 коп.; 3% річних у розмірі 1 855 грн 62 коп., інфляційних втрат у розмірі 6 882 грн 71 коп.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 25.12.2024р. прийнято позовну заяву до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Розгляд справи ухвалено здійснювати без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження.

Позивач – ТОВ “Газопостачальна компанія “Нафтогаз України”, підтримує позовні вимоги в повному обсязі, просить їх задовольнити з підстав, зазначених у позовній заяві.

Відповідач – ТОВ “АГРОБІЗНЕС”, не скористався своїм правом на судовий захист, письмового відзиву на позовну заяву до суду не надав.

У зв’язку зі зміною режиму роботи поштового відділення АТ “Укрпошта” за індексом 74900, яке обслуговує відповідача у справі, ухвали суду у справі №916/5557/23 не направлялися за адресою ТОВ “АГРОБІЗНЕС”.

Суд зауважує на тому, що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відсутня офіційна електронна пошта ТОВ “АГРОБІЗНЕС”. Суд також приймає до уваги відсутність у відповідача у справі особистих кабінетів в підсистемі Електронний суд.

Згідно ч.1 ст.12-1 Закону України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України”, якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають офіційної електронної адреси, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання.

Суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії. З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

На підставі зазначеного, на виконання ч.2 ст.12-1 Закону України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України”, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 06.12.2022р. №1364 "Про деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією" та Наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022р. №306 "Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією", з метою повідомлення відповідача про розгляд даної справи на офіційному сайті Господарського суду Одеської області публікувались повідомлення про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі.

У відповідності до ч.9 ст.165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд вважає за необхідне також зауважити, що ч. 4 ст.11 ГПК України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Закон України “Про судоустрій і статус суддів” встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до ст. 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Згідно пункту 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово у своїх рішеннях указував на необхідність дотримання судами держав - учасниць Конвенції принципу розгляду справи судами впродовж розумного строку. Практика ЄСПЛ із цього питання є різноманітною й залежною від багатьох критеріїв, серед яких складність справи, поведінка заявника, судових та інших державних органів, важливість предмета розгляду та ступінь ризику терміну розгляду для заявника тощо (пункт 124 рішення у справі “Kudla v. Poland” заява №30210/96, пункт 30 рішення у справі “Vernillo v. France” заява №11889/85, пункт 45 рішення у справі “Frydlender v. France” заява №30979/96, пункт 43 рішення у справі “Wierciszewska v. Poland” заява №41431/98, пункт 23 рішення в справі “Capuano v. Italy” заява №9381/81 та ін.).

Зокрема, у пункті 45 рішення у справі Frydlender v. France (заява №30979/96) ЄСПЛ зробив висновок, згідно з яким “Договірні держави повинні організувати свої правові системи таким чином, щоб їх суди могли гарантувати кожному право на остаточне рішення протягом розумного строку при визначенні його цивільних прав та обов`язків.

У ГПК України своєчасність розгляду справи означає дотримання встановлених процесуальним законом строків або дотримання “розумного строку”, під яким розуміється встановлений судом строк, який передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

Таким чином, у процесуальному законодавстві поняття “розумний строк” та “своєчасний розгляд” застосовуються у тотожному значенні, зокрема, у розумінні найкоротшого із строків, протягом якого можливо розглянути справу, повно та всебічно дослідити подані сторонами докази, прийняти законне та обґрунтоване рішення. Поняття “розумний строк” вживається не лише у відношенні до дій, що здійснюються судом (розгляд справи, врегулювання спору за участю судді), але й також для учасників справи.

При цьому, вимогу стосовно розумності строку розгляду справи не можна ототожнити з вимогою швидкості розгляду справи, адже поспішний розгляд справи призведе до його поверховості, що не відповідатиме меті запровадження поняття “розумний строк”.

Враховуючи введення в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року воєнного стану у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, та продовження строку його дії, суд вважає, що у даному випадку справу було розглянуто у розумні строки.

Позивач у справі зазначає, що відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 04.07.2017р. №880, ТОВ “Газопостачальна компанія “Нафтогаз України” здійснює ліцензійне постачання природного газу на території України.

За результатами державного конкурсу та відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.07.2020р. №917-р (зі змінами внесеними Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.09.2023р. №793-р) ТОВ “Газопостачальна компанія “Нафтогаз України” визначено постачальником “останньої надії” на ринку природного газу.

Згідно з п. 26 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про ринок природного газу" постачальник "останньої надії" - визначений Кабінетом Міністрів України постачальник, який не має права відмовити в укладенні договору постачання природного газу на обмежений період часу.

Позивач також зазначив, що правове регулювання взаємовідносин всіх суб`єктів ринку природного газу України, у тому числі споживачів та постачальників природного газу незалежно від підпорядкування та форми власності, а також визначення правових, технічних, організаційних та економічних засад функціонування газотранспортної системи України здійснюється згідно з Кодексом газотранспортної системи, затвердженим постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.09.2015р. №2493, Правилами постачання природного газу, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.09.2015р. № 2496, а також положеннями Закону України "Про ринок природного газу", Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.

Постачання природного газу постачальником "останньої надії" здійснюється на підставі типового договору, що затверджується регулятором. Договір на постачання природного газу постачальником "останньої надії" є публічним. Права та обов`язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, Цивільним і Господарським кодексами України, правилами постачання природного газу, іншими нормативно- правовими актами, а також договором постачання природного газу.

Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону України "Про ринок природного газу" споживач зобов`язаний, зокрема: 1) укласти договір про постачання природного газу; 2) забезпечувати своєчасну та повну оплату вартості природного газу згідно з умовами договорів; 3) не допускати несанкціонованого відбору природного газу; 4) забезпечувати безперешкодний доступ уповноважених представників оператора газотранспортної системи, оператора газорозподільної системи до вузлів обліку природного газу та з метою встановлення вузлів обліку газу; 5) припиняти (обмежувати) споживання природного газу відповідно до вимог законодавства та умов договорів.

Таким чином, у зв’язку із відсутністю постачання природного газу іншим постачальником Оператором ГТС за участю операторів ГРМ, об’єми природного газу, спожитого відповідачем у липні – серпні 2022р. автоматично включено до портфеля постачальника “останньої надії” - ТОВ “Газопостачальна компанія “Нафтогаз України”, і, відповідно, спожитий природний газ віднесено до об’ємів, поставлених позивачем.

У зв’язку із цим позивач зазначає, що між ТОВ “Газопостачальна компанія “Нафтогаз України” та ТОВ “АГРОБІЗНЕС” виникли правовідносини з Типового договору постачання природного газу постачальником “останньої надії”, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015р. №2501.

При цьому, позивач зауважив, що згідно з п. 1 розділу VI Правил постачання постачальник “останньої надії” здійснює постачання природного газу споживачам на умовах договору постачання природного газу, який укладається з урахуванням вимог цього розділу та має відповідати Типовому договору постачання природного газу постачальником “останньої надії”, затвердженому постановою НКРЕКП від 30.09.2015р. №2501, який є публічним, а його умови – однаковими для всіх споживачів.

Відповідно до п.п.4.2 розділу ІV Типового договору постачання природного газу постачальником “останньої надії”, об’єм (обсяг) постачання та споживання природного газу Споживачем за розрахунковий період визначається за даними оператора ГРМ за підсумками розрахункового періоду, що містяться в базі даних Оператора ГТС та доведені Споживачу Оператором ГРМ відповідно до умов договору розподілу природного газу.

Згідно п.2 глави 7 розділу ХІІ Кодексу ГТС у точках виходу до газорозподільної системи з метою проведення остаточної алокації щодобових відборів/споживання, що не вимірюються щодобово, оператор газорозподільної системи до 08 числа газового місяця (М+1) надає оператору газотранспортної системи інформацію про фактичний місячний відбір/споживання природного газу окремо по кожному споживачу, відбір/споживання якого не вимірюється щодобово. У випадку якщо комерційний вузол обліку обладнаний обчислювачем (коректором) з можливістю встановити за результатами місяця фактичне щодобове споживання природного газу, така інформація додатково надається в розрізі газових днів газового місяця (М).

Позивач зазначає, що ТОВ “АГРОБІЗНЕС” було зареєстровано в реєстрі споживачів Постачальника “останньої надії”.

Позивач також зазначає, що у зв’язку з відсутністю постачання природного газу відповідачу іншим постачальником, оператором газотранспортної системи за участю операторів газорозподільних систем об’єми природного газу, спожитого ТОВ “АГРОБІЗНЕС” у липні-серпні 2022р. у обсязі 2 202,98 куб. м. у період з 01.07.2022р. по 31.08.2022р. включено до Реєстру постачальника “останньої надії”.

Відповідно до положень п. 5 глави 1 розділу І Кодексу ГТС: інформаційна платформа - електронна платформа у вигляді веб-додатка в мережі Інтернет, функціонування та керування якою забезпечується оператором газотранспортної системи, яка використовується для забезпечення надання послуг транспортування природного газу відповідно до вимог цього Кодексу.

Позивач вважає, що факт включення ТОВ "АГРОБІЗНЕС” до реєстру споживачів постачальника “останньої надії” та віднесення газу, спожитого ТОВ "АГРОБІЗНЕС”, до портфеля постачальника “останньої надії” з наведених вище підстав підтверджується: відомостями з інформаційної платформи Оператора ГТС щодо споживача з ЕІС- кодом 56XO0000UQJ7S001; форма 10 від оператора ОГРМ “Херсонгаз” у зоні ліцензійної діяльності якого є відповідач - ЕІС-кодом - 56XO0000UQJ7S001 та повідомленням про споживачів у зоні ліцензійної діяльності оператора ГРМ, які були у попередній газовій добі зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника “останньої надії”; листом оператора ГТС від 11.09.2023р. №ТОВВИХ-23-12524 з інформацією щодо остаточної алокації відборів споживача в Реєстрі споживачів постачальника “останньої надії” з ЕІС-кодом - 56XO0000UQJ7S001.

Із форми 10 від оператора ГТС “Херсонгаз”, у зоні ліцензійної діяльності якого є ТОВ "АГРОБІЗНЕС” з ЕІС-кодом - 56XO0000UQJ7S001, вбачається, що під ЕІС-кодом - 56XO0000UQJ7S001 значиться ТОВ “АГРОБІЗНЕС” (74900, Херсонська обл., місто Нова Каховка(з), вул. Горького, будинок 1-а, код за ЄДРПОУ 30955280).

Позивач зазначає, що із листа оператора ГТС від 11.09.2023р. №ТОВВИХ-23-12524 з інформацією щодо остаточної алокації відборів споживача в реєстрі споживачів постачальника “останньої надії” з ЕІС-кодом - 56XO0000UQJ7S001 вбачається, що ТОВ “АГРОБІЗНЕС” спожив із ресурсу постачальника “останньої надії” природний газ у липні-серпні 2022р. у обсязі 2 202,98 куб. м. на суму 70 823 грн 58 коп.

Також, позивач зазначає, що відповідно до п.1 розділу ІV Правил постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП №2496 від 30.09.2015р., договір постачання природного газу постачальником “останньої надії” укладається у випадках, передбачених п.3 цього розділу, з урахуванням вимог статей 205, 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом публічної оферти постачальника “останньої надії” та її акцептування споживачем через факт споживання газу за відсутності іншого постачальника.

Договір постачання природного газу постачальником “останньої надії” не потребує двостороннього підписання.

Договір постачання між постачальником “останньої надії” і споживачем вважається укладеним з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника “останньої надії” відповідно до Кодексу газотранспортної системи.

У даному випадку, як зазначає позивач, акцепт відбувся через встановлення факту споживання природного газу із ресурсу постачальника “останньої надії” на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи 01.07.2022р., що підтверджується інформацією щодо остаточної алокації відборів споживача в Реєстрі споживачів постачальника “останньої надії” з ЕІС-кодом - 56XO0000UQJ7S001, доданої до листа оператора ГТС від 11.09.2023р. №ТОВВИХ-23-12524.

Таким чином, як зазначає позивач, об’єм (обсяг) спожитого Споживачем природного газу передається Оператором ГРМ в інформаційну платформу Оператора ГТС та використовується Постачальником для розрахунку вартості спожитого природного газу щодобово.

Вартість природного газу визначається шляхом множення об’ємів природного газу, на ціну природного газу, визначену відповідно до встановленого тарифу; ціна природного газу, що постачається постачальником “останньої надії”.

Розділом 6 постанови Кабінету Міністрів України від 16.03.2022р. №298 визначено, що постачальник “останньої надії” зобов’язаний постачати природний газ споживачам, що не належать до категорії побутових споживачів та виконують життєво важливі функції для забезпечення обороноздатності держави, згідно з переліком, який затверджується центральними органами виконавчої влади відповідно до їх повноважень.

Реєстрація споживача, віднесеного до спеціальної категорії, здійснюється автоматично в Реєстрі споживачів постачальника “останньої надії” на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи за умови відсутності на інформаційній платформі відомостей про відключення або ініціювання діючим постачальником відключення його об’єкта в таких випадках: відсутність підтвердженої номінації та реномінації діючого постачальника захищеного споживача для газової доби D до 02:00 UTC (04:00 за київським часом) години для зимового періоду в газову добу (D-1) та 01:00 UTC (04:00 за київським часом) години для літнього періоду в газову добу (D-1) на точку виходу до газорозподільної системи, крім випадків ініціювання постачальником “останньої надії” відключення по об’єкту такого захищеного споживача. У такому випадку постачання природного газу здійснюється з дня, наступного за днем включення до Реєстру споживачів постачальника “останньої надії”; відсутність за три дні до кінцевої дати постачання природного газу поточним постачальником захищеного споживача в реєстрі іншого постачальника. У такому випадку постачання природного газу здійснюється з дня, наступного за кінцевим днем постачання попереднім постачальником.

Постачання природного газу постачальником “останньої надії” споживачам згідно з переліком споживачів здійснюється за ціною 32 000 грн з урахуванням податку на додану вартість за 1000 куб. метрів газу.

Відповідно до п. 4.3. Договору Постачальник зобов’язаний надати Споживачу рахунок на оплату природного газу за цим Договором не пізніше 10 числа календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, в обумовлений між Постачальником і Споживачем спосіб (поштою за замовчуванням, через електронний кабінет споживача тощо - якщо Сторонами це окремо обумовлено).

Відповідно до п. 5 п. 5.2 Типового Договору Споживач зобов’язаний знімати фактичні показники комерційних вузлів обліку газу станом на 01 число місяця, що настає за місяцем постачання газу, оформлювати акти приймання-передачі газу та надсилати їх до 5 числа місяця наступного за місяцем постачання газу Постачальнику.

Позивач зазначає, що ТОВ "АГРОБІЗНЕС” не надсилав на адресу Постачальника акти приймання передачі газу.

Порядок здійснення оплати визначений п. 4.4. публічного Типового договору, яким передбачено, що Споживач зобов’язаний оплатити вартість спожитого ним природного газу до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу.

За п.п. 1 п. 5.2 розділу 5 Типового договору Споживач зобов’язується забезпечувати своєчасну та повну оплату поставленого природного газу згідно договору.

У зв’язку із цим, позивач вважає, що укладений між сторонами публічний Типовий договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст.ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Позивач зазначає, що ним було виконано в повному обсязі взяті на себе зобов’язання за Договором у строк та у порядку, передбаченому Договором, за липень - серпень 2022р. позивач поставив відповідачу природний газ у обсязі 2 202.98 куб. м. на загальну суму 70 823 грн 58 коп.

За умовами до п.4.5 Типового договору у разі порушення споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим Договором він сплачує пеню в розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла в період за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Позивач зазначає, що ТОВ “АГРОБІЗНЕС” не виконувало належним чином свої зобов’язання щодо оплати у повному обсязі у встановлені Договором строки вартості спожитого природного газу, у зв’язку із чим позивач нарахував відповідачу пеню за поставлений у липні 2022р. природний газ за період з 01.09.2022р. по 28.02.2023р., розмір якої становить 8 684 грн 74 коп., та за поставлений у серпні 2022р. природний газ за період з 01.10.2022 по 31.03.2023р., розмір якої становить 8 960 грн 86 коп., що загалом складає 17 609 грн 60 коп.

Позивач також зазначає, що згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також, 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки відповідачем не виконані умови Договору щодо оплати отриманого природного газу у зазначений строк, позивач вважає, що наявні підстави для нарахування 3% річних у розмірі 1 855 грн 62 коп. та інфляційних втрат у розмірі 6 882 грн 71 коп., які також просить суд стягнути на свою користь.

Позивач в обґрунтування позову посилається на положення п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України, відповідно до якого підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Крім того, позивач зазначив, що згідно ч.1 ст.173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Також позивач зазначив, що в силу ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідач не скористався своїм правом на судовий захист.

Розглянув матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст. 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 6 ст. 265 Господарського кодексу України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Статтею 655 Цивільного кодексу України врегульовано, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. ч. 1-3 ст. 12 Закону України “Про ринок природного газу” постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов'язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із встановленими стандартами та нормативно-правовими актами. Постачання природного газу здійснюється за цінами, що вільно встановлюються між постачальником та споживачем, крім випадків, передбачених цим Законом. Права та обов'язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, Цивільним і Господарським кодексами України, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу.

Згідно п.1 розділу ІV Правил постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП №2496 від 30.09.2015р., договір постачання природного газу постачальником “останньої надії” укладається у випадках, передбачених п. 3 цього розділу, з урахуванням вимог ст.205, 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом публічної оферти постачальника “останньої надії” та її акцептування споживачем через факт споживання газу за відсутності іншого постачальника.

Договір постачання природного газу постачальником “останньої надії” не потребує двостороннього підписання. На письмове звернення споживача постачальник “останньої надії” зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня отримання такого письмового звернення надати споживачу підписаний уповноваженою особою постачальника примірник договору постачання природного газу.

Відповідно до п.2 глави 5 розділу ІV Кодексу газотранспортної системи (Кодекс ГТС), затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015р. №2493, оператори газорозподільних систем, оператор газотранспортної системи (щодо прямих споживачів) протягом трьох діб зобов'язані надати постачальнику “останньої надії” через інформаційну платформу інформацію щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника “останньої надії”, за формою оператора газотранспортної системи, погодженою Регулятором. Інформація скріплюється електронним підписом уповноваженої особи оператора газорозподільної системи / оператора газотранспортної системи (щодо прямих споживачів) та повинна містити: ЕІС-код споживача або ЕІС-код точки комерційного обліку споживача; прізвище, ім'я, по батькові (для побутових споживачів); назву та ЄДРПОУ (для споживачів, що не є побутовими); поштову адресу об'єкта споживача.

Таким чином, у зв’язку із відсутністю постачання природного газу іншим постачальником Оператором ГТС за участю операторів ГРМ об’єми природного газу, спожитого ТОВ “АГРОБІЗНЕС” за липень - серпень 2022р. автоматично включено до портфеля постачальника “останньої надії” - ТОВ “Газопостачальна компанія “Нафтогаз України”, і, відповідно, спожитий природний газ віднесено до об’ємів, поставлених позивачем.

Факт включення ТОВ “АГРОБІЗНЕС” до реєстру споживачів постачальника “останньої надії” та віднесення газу, спожитого відповідачем до портфеля постачальника “останньої надії” підтверджується листом Оператора ГТС з ЕІС-кодом споживача; інформацією щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника “останньої надії” від оператора ГРМ, відомостями з інформаційної платформи Оператора ГТС щодо споживача з ЕІС-кодом.

Відповідно до п.п.4.2 розділу ІV Типового договору постачання природного газу постачальником “останньої надії”, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015р. №2501, об’єм (обсяг) постачання та споживання природного газу Споживачем за розрахунковий період визначається за даними оператор ГРМ за підсумками розрахункового періоду, що містяться в базі даних Оператора ГТС та доведені Споживачу Оператором ГРМ відповідно до умов договору розподілу природного газу.

Відповідач у справі об’єми спожитого ним природного газу та його вартість не оспорює.

За п.2 ч.2 ст.13 Закону України “Про ринок природного газу” споживач зобов`язаний, зокрема, забезпечувати своєчасну та повну оплату вартості природного газу згідно з умовами договорів.

Відповідно до п.4.4. Типового договору Споживач зобов’язаний оплатити вартість спожитого ним природного газу до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу.

В силу ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно із ч.1 ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

При цьому, відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Таким чином, Споживач – ТОВ “АГРОБІЗНЕС”, мав належним чином виконувати прийняті на себе зобов’язання щодо оплати вартості спожитого природного газу у визначеному Типовим договором порядку та у визначені строки.

Але, свої зобов’язання Споживач належним чином не виконував, оплату не здійснював.

За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову у частині стягнення з відповідача на користь ТОВ “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг заборгованості по оплаті природного газу спожитого у липні – серпні 2022р. у обсязі 2 202,98 куб. м. у розмірі 70 823 грн 58 коп.

Відповідно до ст.216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання, шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених Господарським кодексом та договором.

Згідно із п.6 ст.231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

За умовами п.4.5 Типового договору у разі порушення Споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим Договором, він сплачує пеню у розмірі облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Перевіривши наведений позивачем розрахунок пені, судом встановлено, що він є вірним, і розмір пені, що підлягає стягненню становить 17 609 грн 60 коп.

Крім того, за приписами ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши наданий позивачем до матеріалів справи розрахунок 3% річних та інфляційних втрат судом встановлено, що він є вірним і стягненню з відповідача підлягає 3% річних у розмірі 1 855 грн 62 коп. та інфляційні втрати у розмірі 6 882 грн 71 коп.

Таким чином, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до ч.3 ст.13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

За приписами ч.1 ст.73 цього Кодексу доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

При цьому, відповідно до ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010р. у справі “Серявін та інші проти України” зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі “Трофимчук проти України” (№4241/03, §54, ЄСПЛ, 28.10.2010р.) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Враховуючи задоволення позовних вимог, витрати по сплаті судового збору слід покласти на відповідача у відповідності до положень ст.129 ГПК України.

На підставі зазначеного, керуючись ст.ст. 123, 129, 232, 238, 240, 241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз України” до Товариства з обмеженою відповідальністю “АГРОБІЗНЕС” про стягнення суми основного боргу у розмірі 70 823 грн 58 коп., пені у розмірі 17 609 грн 60 коп.; 3% річних у розмірі 1 855 грн 62 коп., інфляційних втрат у розмірі 6 882 грн 71 коп. – задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “АГРОБІЗНЕС” (74900, Херсонська обл., м. Нова Каховка, вул. Горького, буд. 1-а, код ЄДРПОУ – 30955280) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз України” (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд.1, код ЄДРПОУ – 40121452, електронна адреса: info@gas.ua) суму основного боргу у розмірі 70 823 грн 58 коп., пеню у розмірі 17 609 грн 60 коп.; 3% річних у розмірі 1 855 грн 62 коп., інфляційні втрати у розмірі 6 882 грн 71 коп. та судовий збір у розмірі 2 147 грн 20 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня його проголошення (підписання).

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено 25.03.2024р.

Суддя Н.В. Рога

До уваги: Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОБІЗНЕС» (74900, Херсонська обл., м. Нова Каховка, вул. Горького, буд. 1-а, код ЄДРПОУ – 30955280)