Господарський суд Одеської області

28 березня 2024, 10:54

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

РІШЕННЯ

"19" березня 2024 р.

м. Одеса

Справа № 916/179/24

За позовом: Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк “УКРГАЗБАНК” (03087, м. Київ, вул. Єреванська, 1, код ЄДРПОУ 23697280)

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Український інвестиційно – інноваційний альянс” (65125, м. Одеса, вул. Грецька, буд. 18, код ЄДРПОУ 34663808)

про стягнення

Суддя Рога Н.В.

Секретар с/з Човган І.І.

Представники сторін:

Від позивача: Приходько Т.П. – в порядку самопредставництва;

Від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ: Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк (далі – АБ) “УКРГАЗБАНК” звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю (далі – ТОВ) “Український інвестиційно – інноваційний альянс” про стягнення заборгованості за Договором про відкриття рахунку в цінних паперах №692/06 від 29.11.2006р. у розмірі 109 585 грн 49 коп., з яких: заборгованість по сплаті комісії депозитарної установи прострочення у розмірі 25 700 грн; пеня за несвоєчасне погашення грошових зобов’язань за сплатою комісії депозитарної установи за період з 19.12.2022р. по 19.12.2023р. у розмірі 45 147 грн 50 коп.; штраф за несвоєчасне погашення грошових зобов’язань за сплатою комісії депозитарної установи у розмірі 12 850 грн; 3% річних за несвоєчасне погашення грошових зобов’язань за сплатою комісії депозитарної установи у розмірі 5 324 грн 09 коп.; інфляційні нарахування за несвоєчасне погашення грошових зобов’язань за сплатою комісії депозитарної установи у розмірі 20 563 грн 90 коп.

Ухвалою суду від 22.01.2024р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №916/179/24 за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, судове засідання призначено на 15.02.2024 р. Ухвалою суду від 15.02.2024р. відкладено розгляд справи на 29.02.2024р. Ухвалою суду від 29.02.2024р. відкладено розгляд справи 19.03.2024р.

Позивач – АБ “УКРГАЗБАНК”, підтримує позовні вимоги, просить їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач – ТОВ “Український інвестиційно – інноваційний альянс”, не скористався своїм правом на судовий захист, відзив на позовну заяву до суду не надав.

Ухвали суду у справі №916/179/24 направлялись на адресу відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Однак, поштові повідомлення повернулися до суду не врученими з приміткою пошти: “адресат відсутній за вказаною адресою”.

За приписами п.7 ст.120 ГПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Відповідач не звертався до суду з повідомленням про зміну адреси місцезнаходження.

В ухвалі від 16.01.2023р. у справі №916/3670/21 Верховний Суд зазначив, що направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсні адреси є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним. При цьому отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (Суд враховує висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 (П/9901/87/18), провадження №11-268заі18).

Враховуючи зазначене, суд вважає, що ним вчинено всі можливі дії щодо належного повідомлення відповідача про розгляд даної справи.

Згідно ч.9 ст.165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд вважає за необхідне також зауважити, що ч. 4 ст.11 ГПК України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Закон України “Про судоустрій і статус суддів” встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до ст. 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Згідно пункту 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово у своїх рішеннях указував на необхідність дотримання судами держав - учасниць Конвенції принципу розгляду справи судами впродовж розумного строку. Практика ЄСПЛ із цього питання є різноманітною й залежною від багатьох критеріїв, серед яких складність прави, поведінка заявника, судових та інших державних органів, важливість предмета розгляду та ступінь ризику терміну розгляду для заявника тощо (пункт 124 рішення у справі “Kudla v. Poland” заява № 30210/96, пункт 30 рішення у справі “Vernillo v. France” заява №11889/85, пункт 45 рішення у справі “Frydlender v. France” заява №30979/96, пункт 43 рішення у справі “Wierciszewska v. Poland” заява №41431/98, пункт 23 рішення в справі “Capuano v. Italy” заява №9381/81 та ін.).

Зокрема, у пункті 45 рішення у справі Frydlender v. France (заява № 30979/96) ЄСПЛ зробив висновок, згідно з яким “Договірні держави повинні організувати свої правові системи таким чином, щоб їх суди могли гарантувати кожному право на остаточне рішення протягом розумного строку при визначенні його цивільних прав та обов`язків.

У ГПК України своєчасність розгляду справи означає дотримання встановлених процесуальним законом строків або дотримання “розумного строку”, під яким розуміється встановлений судом строк, який передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

Таким чином, у процесуальному законодавстві поняття “розумний строк” та “своєчасний розгляд” застосовуються у тотожному значенні, зокрема, у розумінні найкоротшого із строків, протягом якого можливо розглянути справу, повно та всебічно дослідити подані сторонами докази, прийняти законне та обґрунтоване рішення. Поняття “розумний строк” вживається не лише у відношенні до дій, що здійснюються судом (розгляд справи, врегулювання спору за участю судді), але й також для учасників справи.

При цьому, вимогу стосовно розумності строку розгляду справи не можна ототожнити з вимогою швидкості розгляду справи, адже поспішний розгляд справи призведе до його поверховості, що не відповідатиме меті запровадження поняття “розумний строк”.

Враховуючи викладене вище, суд вважає, що у даному випадку справу було розглянуто у розумні строки.

Позивач у справі зазначає, що 29.11.2006р. між АБ “УКРГАЗБАНК” (далі - Зберігач) та ТОВ “Український інвестиційно-інноваційний альянс” (далі - Депонент) було укладено Договір про відкриття рахунку в цінних паперах №692/06, за умовами якого Депонент доручає, а Зберігач зобов’язується надати Депоненту послуги відносно відкриття та ведення рахунку в цінних паперах, зберігання належних Депоненту цінних паперів, проведення операцій по даному рахунку, отримання прибутку по цінним паперам на викладених у Договорі умовах.

Відповідно до розділу 7 Договору даний Договір вступає в силу з моменту його підписання обома сторонами.

Строк дії Договору один рік. У випадку, коли строк дії Договору закінчуватиметься, а сторони не виявляють письмового бажання розірвати Договір, він вважається продовженим на кожен наступний рік відповідно. Сторона, що виявила бажання з будь-яких причин розірвати договір повинна письмово повідомити іншу сторону за сорок п'ять днів до моменту розірвання із зазначенням причин.

Договір може бути розірваний лише за умови відсутності на рахунку Депонента ЦП. За три робочі дні до моменту розірвання даного Договору Депонент зобов'язаний оплатити Зберігачу всі надані або неоплачені послуги, а також закрити рахунок до моменту розірвання даного Договору.

Позивач зазначає, що відповідно розділу 9 Договору, підписуючи даний Договір Депонент підтверджує, що його було ознайомлено з внутрішніми документами Зберігача, що регулюють відносини сторін за цим Договором та вважаються обов'язковими для виконання Депонентом (включаючи тарифи, що невід’ємною частиною даного Договору).

Згідно пункту 2.1. Договору Зберігач зобов'язаний, зокрема: відкрити Депоненту рахунок у ЦП протягом трьох робочих днів, після подання Депонентом належним чином оформлених документів згідно з вимогами Зберігача та чинного законодавства України; здійснити зберігання та облік ЦП Депонента, що зберігаються у Зберігача; здійснювати ведення рахунку в ЦП шляхом виконання операцій згідно та в строки обумовлені внутрішніми документами Зберігача, якщо порядок виконання операції не суперечить чинному законодавству України.

Згідно пункту 2.2. Договору Зберігач має право, зокрема, вносити зміни до внутрішніх документів Зберігача, відносно взаємодії Депонента та Зберігача, порядку виконання розпоряджень від Депонента та в тарифи Зберігача.

Відповідно п. 2.3. Договору, Депонент зобов'язаний, зокрема: виконувати вимоги чинного законодавства України та внутрішніх документів Зберігача; сплачувати послуги Зберігача у відповідності з тарифами, умовами та строками передбаченими даним Договором.

Позивач зазначає, що за змістом розділу 3 Договору Депонент сплачує послуги Зберігача згідно з даним Договором та у відповідності з затвердженими тарифами Зберігача (дод. №1), котрі є невід'ємною частиною даного Договору та не суперечать вимогам встановленим ДКЦПФР згідно з Антимонопольним комітетом України.

Оплата послуг Зберігача включає в себе абонентську плату та вартість послуг в залежності від виконаних дій та/або операцій, згідно з тарифами Зберігача.

Види, кількість та загальна вартість послуг, наданих Депоненту згідно з даним Договором, в т.н. проведених за відповідний період, належним чином відображаються в Акті прийому-передачі наданих послуг за певний період, котрий підписують сторони.

Плата за послуги надані Зберігачем, вноситься Депонентом щомісячно до 15 числа наступного за тим місяцем, в якому надавалися послуги згідно Акту прийому-передачі наданих послуг. В окремих випадках Акт прийому-передачі наданих послуг може надаватися в строки за домовленістю сторін.

Відповідно п. 4.1. Договору, кожна сторона зобов'язана виконувати свої обов'язки покладені на неї даним Договором.

Розділом 6 Договору визначено, що у випадку не виконання або неналежного виконання однією із сторін своїх обов'язків, передбачених даним Договором або чинним законодавством України, винна сторона несе майнову відповідальність за нанесені збитки іншій стороні та повинна усунути дані порушення в найкоротші строки.

У випадку затримки сплати вартості наданих послуг Зберігача Депонент сплачує Зберігачу пеню у розмірі 0,5% від загальної суми (за кожен день прострочення), що підлягає до сплати.

Якщо платіж за надані Депоненту депозитарні послуги прострочено більш ніж на тридцять днів то така дія Депонента вважається відмовою від виконання умов даного Договору, та зобов'язує Депонента сплатити штраф У розмірі 50% від суми заборгованості Депонента, визначеної на день фактичної сплати.

Виплата штрафу та/або пені не звільняє сторони від виконання умов по даному Договору.

Згідно Положення про депозитарну діяльність Депозитарної установи АБ “УКРГАЗБАНК”, розміщеного на сайті в мережі інтернет за адресою: https://www.ukrgasbank.com, розділом IV передбачено основні функції депозитарної установи, перелік депозитарних операцій та додаткових послуг, які надає Депозитарна установа.

Позивач зазначає, що на виконання п. 2.1. Договору Банком було відкрито ТОВ “Український інвестиційно-інноваційний альянс” рахунок у цінних паперах та надано послуги, щодо його обслуговування в системі депозитарного обліку.

Станом на даний час цінні папери на рахунку №003692 обліковуються за ТОВ “Український інвестиційно-інноваційний альянс”, що підтверджує виписка про стан рахунку в цінних паперах станом на 27.12.2023р.

Позивач зазначає, що станом на дату подання позовної заяви Договір про обслуговування рахунку в цінних паперах №692/06 від 29.11.2006р. не є розірваним, рахунок у цінних паперах не закритий, а його обслуговування зі сторони АБ “УКРГАЗБАНК” продовжує здійснюватись, у зв'язку з чим АБ “УКРГАЗБАНК” направляв на адресу ТОВ “Український інвестиційно-інноваційний альянс” акти-рахунки прийому - здачі депозитарних послуг згідно з Договором про обслуговування рахунку в цінних паперах.

Таким чином, позивач вважає, що АБ “УКРГАЗБАНК” в повному обсязі виконало свої зобов’язання, передбачені умовами Договору, в свою чергу ТОВ “Український інвестиційно-інноваційний альянс” зобов’язань за умовами Договору не виконало, оплати за надані послуги не здійснило, внаслідок чого, станом на 19.12.2023р. заборгованість ТОВ “Український інвестиційно-інноваційний альянс” по сплаті комісії депозитарної установи становить у розмірі 25 700 грн.

У зв'язку із невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за Договором, позивачем йому нараховано пеню за несвоєчасне погашення грошових зобов'язань за сплатою комісії депозитарної установи за період з 19.12.2022р. по 19.12.2023р. у розмірі 45 147 грн 50 коп.; штраф за несвоєчасне погашення грошових зобов'язань за сплатою комісії депозитарної установи у розмірі 12 850 грн.

Крім того, керуючись положеннями ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань зі сплати комісії депозитарній установі позивач нарахував відповідачу 3% річних у розмірі 5 324 грн 09 коп. та інфляційні втрати у розмірі 20 563 грн 90 коп.

Невиконання ТОВ “Український інвестиційно-інноваційний альянс” своїх зобов'язань за Договором позивач вважає порушенням своїх прав та охоронюваних інтересів, у зв'язку із чим звернувся до суду за захистом та просить суд стягнути з ТОВ “Український інвестиційно-інноваційний альянс” заборгованість по сплаті комісії депозитарної установи становить у розмірі 25 700 грн, пеню у розмірі 45 147 грн 50 коп., 3% річних у розмірі 5 324 грн 09 коп. та інфляційні втрати у розмірі 20 563 грн 90 коп.

Відповідач своїм правом на захист у судовому порядку не скористався.

Розглянув матеріали справи, виходячи з пояснень представника позивача, судом встановлено, що 29.11.2006р. між АБ “УКРГАЗБАНК” (далі - Зберігач) та ТОВ “Український інвестиційно-інноваційний альянс” (далі - Депонент) було укладено Договір про відкриття рахунку в цінних паперах №692/06, за умовами розділу 1 Договору якого Депонент доручає, а Зберігач зобов’язується надати Депоненту послуги відносно відкриття та ведення рахунку в цінних паперах, зберігання належних Депоненту цінних паперів, проведення операцій по даному рахунку, отримання прибутку по цінних паперах на викладених нижче умовах, згідно Положення про депозитарну діяльність, затвердженого ДКЦПФР від 26.05.1997р. за №61, внутрішнього положення Зберігача цінних паперів та інших документів Зберігача, чинного законодавства України та на підставі розпоряджень Депонента.

Згідно ст. 1 Закону України “Про депозитарну систему України” депозитарна діяльність - діяльність професійних учасників депозитарної системи України та Національного банку України щодо надання послуг із зберігання та обліку цінних паперів, обліку і обслуговування набуття, припинення та переходу прав на цінні папери і прав за цінними паперами та обмежень прав на цінні папери на рахунках у цінних паперах депозитарних установ, емітентів, депозитаріїв-кореспондентів, осіб, які провадять клірингову діяльність, Розрахункового центру з обслуговування договорів на фінансових ринках, депонентів, номінальних утримувачів, а також надання інших послуг, які відповідно до цього Закону мають право надавати професійні учасники депозитарної системи України.

За ч.1 ст.194 Цивільного кодексу України цінним папером є документ є документ установленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчує грошове або інше майнове право, визначає взаємовідносини емітента цінного папера (особи, яка видала цінний папір) і особи, яка має права на цінний папір, та передбачає виконання зобов'язань за таким цінним папером, а також можливість передачі прав на цінний папір та прав за цінним папером іншим особам.

У ст. 4 Закону України “Про депозитарну систему України” передбачено, що система депозитарного обліку цінних паперів - сукупність інформації, записів про емісійні цінні папери (вид із зазначенням типу, номінальна вартість і кількість, реєстр кодів цінних паперів (міжнародних ідентифікаційних номерів цінних паперів), обмеження обігу тощо) на рахунках у цінних паперах власників таких рахунків: інформації про емітентів; про власників цінних паперів, які мають права за цінними паперами та права на цінні папери; про обмеження прав на цінні папери та прав за цінними паперами: про осіб, уповноважених власниками цінних паперів (управителів, заставодержателів, інших осіб, наділених відповідними правами щодо цінних паперів); про номінальних утримувачів; інші дані, що дають змогу ідентифікувати емісійні цінні папери і зазначених осіб; інша передбачена законодавством інформація. Набуття і припинення прав на цінні папери і прав за цінними паперами здійснюються шляхом фіксації відповідного факту в системі депозитарного обліку.

Згідно з приписами ст. 1 Закону України “Про депозитарну систему України” власник рахунка у цінних паперах - особа, якій професійним учасником депозитарної системи України та/або Національним банком України відкрито рахунок у цінних паперах.

Відповідно до ст.5 зазначеного Закону рахунок у цінних паперах депонента відкривається депозитарною установою на підставі договору про обслуговування рахунка в цінних паперах власнику цінних паперів, співвласникам цінних паперів або нотаріусу, на депозит яких внесено цінні папери, а також самій депозитарній установі (на підставі наказу керівника цієї депозитарної установи) або Національному банку України відповідно до законодавства.

Договір про обслуговування рахунка в цінних паперах укладається між депонентом та депозитарною установою, відповідно до якого депозитарна установа в установленому Комісією порядку на рахунку у цінних паперах веде облік цінних паперів, що належать власникові, співвласникам цінних паперів, у разі зарахування цінних паперів на депозит нотаріуса - відповідному кредиторові, а також облік прав зазначених осіб на цінні папери, що обліковуються на певному рахунку у цінних паперах, та обмеження таких прав.

За змістом ст. 6 Закону України “Про депозитарну систему України” депозитарний облік цінних паперів - облік цінних паперів, прав на цінні папери та їх обмежень на рахунках у цінних паперах (далі - депозитарний облік). При цьому облік прав на цінні папери конкретного власника ведеться виключно депозитарними установами (крім обліку прав на цінні папери, які обліковуються на рахунку номінального утримувача), Національним банком України у визначених цим Законом випадках і депозитаріями- кореспондентами, номінальними утримувачами чи їх клієнтами, а облік цінних паперів і прав за цінними паперами - виключно Центральним депозитарієм або Національним банком України.

Частиною 1 ст. 8 Закону України “Про депозитарну систему України” визначено, що підтвердженням прав на цінні папери та прав за цінними паперами, що існують в бездокументарній формі, а також обмежень прав на цінні папери у певний момент часу є обліковий запис на рахунку в цінних паперах депонента в депозитарній установі, а якщо права на відповідні цінні папери обліковуються на рахунку в цінних паперах номінального утримувача - обліковий запис на рахунку в цінних паперах власника цінних паперів в обліковій системі номінального утримувача, клієнта номінального утримувача.

Документальним підтвердженням наявності на певний момент часу прав на цінні папери та прав за цінними паперами депонента (у разі зарахування цінних паперів на депозит нотаріуса - відповідного кредитора) є виписка з рахунка в цінних паперах депонента, яка видається депозитарною установою на вимогу депонента або в інших випадках, установлених законодавством та договором про обслуговування рахунка в цінних паперах.

Документальним підтвердженням наявності на певний момент часу прав на цінні папери та прав за цінними паперами власника цінних паперів, які обліковуються на рахунку номінального утримувача, є документ, який згідно із законодавством держави реєстрації номінального утримувача або клієнта номінального утримувача підтверджує право власності на цінні папери та видається номінальним утримувачем або клієнтом номінального утримувача (залежно від місця обліку прав на цінні папери) на вимогу власника цінних паперів на підставі відповідного договору.

Виписка з рахунка в цінних паперах номінального утримувача є документальним підтвердженням наявності на певний момент часу прав на цінні папери на рахунку номінального утримувача, що належать клієнтам номінального утримувача або клієнтам клієнта номінального утримувача, та не є підтвердженням права власності на цінні папери.

Верховний Суд України у постанові від 14.03.2023р. у справі №917/1746/20 також зазначив, що документальним підтвердженням наявності на певний момент часу прав на цінні папери та прав за цінними паперами депонента (у разі зарахування цінних паперів на депозит нотаріуса - відповідного кредитора) є виписка з рахунка в цінних паперах депонента, яка видається депозитарною установою на вимогу депонента або в інших випадках, установлених законодавством та договором про обслуговування рахунка в цінних паперах.

У відповідності до ст.ст. 626, 628 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до розділу 7 Договору про відкриття рахунку в цінних паперах №692/06 даний Договір вступає в силу з моменту його підписання обома Сторонами. Строк дії Договору один рік. У випадку, коли строк дії Договору закінчуватиметься, а сторони не виявляють письмового бажання розірвати Договір, він вважається продовженим на кожен наступний рік відповідно. Сторона, що виявила бажання з будь-яких причин розірвати договір повинна письмово повідомити іншу сторону за сорок п'ять днів до моменту розірвання із зазначенням причин. Договір може бути розірваний лише за умови відсутності на рахунку Депонента цінних паперів. За три робочі дні до моменту розірвання даного Договору Депонент зобов'язаний оплатити Зберігачу всі надані або неоплачені послуги, а також закрити рахунок до моменту розірвання даного Договору.

За умовами п. 3 Договору№692/06 Депонент сплачує послуги Зберігача згідно з даним Договором та у відповідності з затвердженими тарифами Зберігача, котрі є невід'ємною частиною даного Договору та не суперечать вимогам встановленим ДКЦПФР згідно з Антимонопольним комітетом України. Оплата послуг Зберігача включає в себе абонентську плату та вартість послуг в залежності від виконаних дій та/або операцій, згідно з тарифами Зберігача. Види, кількість та загальна вартість послуг, наданих Депоненту згідно з даним Договором, в т.ч. проведених за відповідний період, належним чином відображаються в Акті прийому-передачі наданих послуг за певний період, котрий підписують Сторони. Плата за послуги надані Зберігачем, вноситься Депонентом щомісячно до 15 числа наступного за тим місяцем, в якому надавалися послуги згідно Акту прийому-передачі наданих послуг. В окремих випадках акт прийому-передачі наданих послуг може надаватися в строки за домовленістю Сторін.

Згідно п. 2.1. Договору №692/06 Зберігач зобов'язаний, зокрема: відкрити Депоненту рахунок у цінних паперах протягом трьох робочих днів, після подання Депонентом належним чином оформлених документів згідно з вимогами Зберігача та чинного законодавства України; здійснити зберігання та облік цінних паперах Депонента, що зберігаються у Зберігача; здійснювати ведення рахунку в цінних паперах шляхом виконання операцій згідно та в строки обумовлені внутрішніми документами Зберігача, якщо порядок виконання операції не суперечить чинному законодавству України.

При цьому, за п. 2.2. Договору Зберігач має право, зокрема, вносити зміни до внутрішніх документів Зберігача, відносно взаємодії Депонента та Зберігача, порядку виконання розпоряджень від Депонента та в тарифи Зберігача.

Натомість, відповідно п. 2.3. Договору Депонент зобов'язаний, зокрема: виконувати вимоги чинного законодавства України та внутрішніх документів Зберігача; сплачувати послуги Зберігача у відповідності з тарифами, умовами та строками передбаченими даним Договором.

Пунктом 4.2.2. розділу 4 Положення про депозитарну діяльність Депозитарної установи АБ “УКРГАЗБАНК” визначено, що облікові операції - депозитарні операції з ведення рахунків у цінних паперах та відображення операцій з цінними паперами, наслідком яких є зміна кількості цінних паперів, прав на цінні папери на рахунках у цінних паперах, встановлення або зняття обмежень щодо їх обігу. До облікових операцій Депозитарної установи належать операції зарахування, списання, переказу.

а).зарахування - облікова операція, яка відображає уведення до системи депозитарного обліку Депозитарної установи визначеної кількості депозитарних активів та збільшення кількості цінних паперів, прав на цінні папери на рахунку в цінних паперах депонента, на таку саму кількість.

б).списання - облікова операція, яка відображає виведення (вилучення) визначеної кількості депозитарних активів, за якими Депозитарна установа здійснювала депозитарний облік, та зменшення кількості цінних паперів, прав на цінні папери на рахунку в цінних паперах депонента, на таку саму кількість.

в).переказ - облікова операція, що відображає переведення цінних паперів (прав на цінні папери та прав за цінними паперами) відповідного випуску з одного рахунку в цінних паперах на інший рахунок у цінних паперах, при якому обсяг депозитарного активу за цим випуском не змінюється, або проведення операцій, пов'язаних із встановленням та зняттям обмежень прав на цінні папери та/або прав за цінними паперами. Операції переказу цінних паперів, прав на цінні папери, пов'язані з встановленням або зняттям обмежень щодо обігу цінних паперів, не призводять до переходу прав на цінні папери. При їх здійсненні певна кількість або всі цінні папери, права на цінні папери, що обліковуються на рахунку в цінних паперах депонента, а блокуються/розблоковуються на цьому рахунку в цінних паперах шляхом здійснення відповідних облікових записів.

Як вбачається з матеріалів справи, АБ “УКРГАЗБАНК” було відкрито ТОВ “Український інвестиційно-інноваційний альянс” рахунок у цінних паперах та надано послуги щодо нього обслуговування в системі депозитарного обліку.

Судом встановлено, що цінні папери на рахунку №003692 обліковуються за ТОВ “Український інвестиційно-інноваційний альянс”, що підтверджує випискою про стан рахунку в цінних паперах станом на 27.12.2023р.

Судом також встановлено, що Договір про обслуговування рахунку в цінних паперах №692/06 від 29.11.2006р. не є розірваним, рахунок у цінних паперах не закритий, а його обслуговування зі сторони АБ “УКРГАЗБАНК” продовжує здійснюватись.

АБ “УКРГАЗБАНК” направляв на адресу ТОВ “Український інвестиційно-інноваційний альянс” акти-рахунки прийому - здачі депозитарних послуг згідно з Договором про обслуговування рахунку в цінних паперах.

Суд зазначає, що за приписами ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати свої зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язання встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідачем у справі доказів належного виконання своїх зобов'язань за Договором до суду не надано, у зв'язку із чим обгрунтованою та такою, що підлягає задоволенню є вимога позивача про стягнення з ТОВ “Український інвестиційно-інноваційний альянс” простроченої заборгованості по сплаті комісії депозитарної установи у розмірі 25 700 грн.

Відповідно до ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

За розділом 6 Договору №692/06 у випадку не виконання або неналежного виконання однією із сторін своїх обов'язків, передбачених даним Договором або чинним законодавством України, винна сторона несе майнову відповідальність за нанесені збитки іншій стороні та повинна усунути дані порушення в найкоротші строки.

Виплата штрафу та/або пені не звільняє сторони від виконання умов по даному Договору.

Виходячи з зазначених умов Договору, позивач правомірно нарахував відповідачу пеню за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань щодо сплати комісії депозитарної установи за період з 19.12.2022р. по 19.12.2023р., розмір якої становить 45 147 грн 50 коп., а також штраф у розмірі 12 850 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В постанові Великої Палати Верховного суду від 22.09.2020р. у справі № 918/631/19 зазначено, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України с мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов'язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми.

Подібні правові висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах № ^03/2718/16-ц (провадження № 14-241цс19) та № 646/14523/15-ц (провадження № 14-591цс18), від /3 листопада 2019 року у справі № 922/3095/18 (провадження № 12-105гс19), від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18 (провадження № 12-79ге 19).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з ТОВ “Український інвестиційно-інноваційний альянс” 3% річних у розмірі 5 324 грн 09 коп. та інфляційних втрат у розмірі 20 563 грн 90 коп.

Відповідно до ч.3 ст.13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

За приписами ч.1 ст.73 цього Кодексу доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

При цьому, відповідно до ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, це й принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.

Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018р. у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019р. у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019р. у справі № 902/761/18, від 04.12.2019р. у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020р. у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Реалізація принципу змагальності сторін в процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у ст. 129 Конституції України.

Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, в тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи. Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час вирішення судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.

До того ж, 17.10.2019р. набув чинності Закон України від 20.09.2019 № 132-IX “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні”, яким було, зокрема внесено зміни до ГПК України та змінено назву ст. 79 ГПК України з “Достатність доказів” на нову - “Вірогідність доказів” та викладено її у новій редакції з фактичним впровадженням у господарський процес стандарту доказування “вірогідність доказів”.

Стандарт доказування “вірогідність доказів”, на відміну від “достатності доказів”, підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.

Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі “Дж. К. та Інші проти Швеції” (“J.K. AND OTHERS v. SWEDEN”) ЄСПЛ наголошує, що “у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування “поза розумним сумнівом (“beyond reasonable doubt”). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням “балансу вірогідностей”. … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри”.

Згідно зі ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи задоволення позовних вимог, витрати по сплаті судового збору слід покласти на відповідачів у відповідності до положень ст.129 ГПК України.

На підставі зазначеного, керуючись ст.ст. 123, 129, 232, 238, 240, 241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовну заяву Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк “УКРГАЗБАНК” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Український інвестиційно – інноваційний альянс” про стягнення заборгованості по сплаті комісії депозитарної установи у розмірі 25 700 грн; пені у розмірі 45 147 грн 50 коп.; штрафу у розмірі 12 850 грн; 3% річних у розмірі 5 324 грн 09 коп.; інфляцій них втрат у розмірі 20 563 грн 90 коп.– задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Український інвестиційно – інноваційний альянс” (65125, м. Одеса, вул. Грецька, буд. 18, код ЄДРПОУ 34663808) на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк “УКРГАЗБАНК” (03087, м. Київ, вул. Єреванська, 1, код ЄДРПОУ 23697280) заборгованість по сплаті комісії депозитарної установи у розмірі 25 700 грн; пеню у розмірі 45 147 грн 50 коп.; штраф у розмірі 12 850 грн; 3% річних у розмірі 5 324 грн 09 коп.; інфляційні втрати у розмірі 20 563 грн 90 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 028 грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня його проголошення (підписання).

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено 25 березня 2024 р.

Суддя Н.В. Рога

До уваги: Товариства з обмеженою відповідальністю «Український інвестиційно – інноваційний альянс» (65125, м. Одеса, вул. Грецька, буд. 18, код ЄДРПОУ 34663808)