До уваги Маслівської гімназії Новокаховської міської ради

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

Господарський суд Одеської області у складі судді Степанової Л.В.

при секретарі судового засідання Крайнюк А.В.

за участю представників сторін:               

від позивача: Пронюк В.Я. адвокат (приймав участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції);

від відповідача: не з’явився; 

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом               Товариства з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг” (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, код ЄДРПОУ 42399676) до відповідача Маслівської гімназії Новокаховської міської ради (74994, Херсонська область, м. Нова Каховка, с. Обривка, вул. Пушкіна, 1А, код ЄДРПОУ 24751001) про       стягнення 77693,41грн

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг” звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом до Маслівської гімназії Новокаховської міської ради про стягнення 77693,41грн.

В обґрунтування позовних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю “Нафтогаз Трейдинг” посилається на неналежне виконання Маслівською гімназією Новокаховської міської ради умов укладеного між сторонами договору про постачання природного газу №20-1007/21-БО-Т від 01.11.2021р.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 20.11.2023 відкрито провадження у справі №916/4996/23, ухвалено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання на 14.12.2023 о 12:20.

14.12.2023 судове засідання не відбулось у зв`язку з призупиненням роботи КП       Діловодство спеціалізованого суду       згідно з наказом керівника апарату суду від 30.11.2023 року. Згідно наказу керівника апарату суду від 07.12.2023 з 08.12.2023 роботу суду відновлено, однак відновлювальні роботи по забезпеченню роботи функціонування залів судових засідань тривають. Розгляд судових справ у судових засіданнях розпочнеться з 15.12.2023.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 14.12.2023 призначено судове засідання на 23.01.2024 о 12:30 та повідомлено учасників справи про дату та час судового  засідання.

В судовому засіданні від 05.10.2023р було оголошено перерву на 07.11.2023р о 11:20 про що зазначено в протоколі судового засідання.

Однак, у зв`язку із перебуванням судді Степанової Л.В. на лікарняному з 18.01.2024, судове засідання 23.01.2024 не відбулося.

Враховуючи повернення судді Степанової Л.В. з лікарняного, ухвалою суду від 31.01.2024 призначено судове засідання на 29.02.2024 о 11:10 та викликано учасників справи у судове засідання.

В судовому засіданні від 29.01.2024 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення по справі №916/4996/23.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

Як вказує позивач, 01.11.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг”       (позивач, Постачальник) та Маслівською гімназією Новокаховської міської ради (відповідач, Споживач) було укладено договір постачання природного газу № 20-1007/21-БО-Т (далі договір) відповідно до якого постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ, а споживач зобов`язується прийняти його та оплатити на умовах цього договору (п.1.1. договору). Відповідно до п. 2.1 договору позивач передав відповідачу в період з листопад 2021 по травня 2022 замовлений відповідачем обсяг (об’єм) природного газу, в тому числі по місяцях, перелік яких із зазначенням обсягу (об’єму) наведено в п. 2.1 договору.   Підпунктами 3.5.1. - 3.5.4 договору визначено, що Споживач зобов'язується надати Постачальнику не пізніше 5-го числа місяця, наступного за розрахунковим періодом. Звірену копію відповідного акту надання послуг з розподілу/транспортування газу за такий період, що складений між Оператором ГРМ та споживачем. На підставі даних отриманих від Споживача даних та даних щодо остаточної алокації відборів Споживача на Інформаційній платформі Оператора ГТС Постачальник готує та надає Споживачу два примірник акту приймання-передачі за відповідний період. У випадку не повернення підписаного оригіналу акту до 15-го числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, а також у випадку розбіжностей між даними, отриманими від Споживача відповідно до підпункту 3.5.1, обсяг (об'єм) спожитого газу вважається встановленим відповідно до даних Інформаційної платформи Оператора ГТС та переданим у власність Споживачу. Відповідно до пункту 5.1 договору оплата за природний газ за розрахунковий період здійснюється Відповідачем виключно грошовими коштами в наступному порядку: - 70% вартості фактично переданого відповідно до акту приймання-передачі природного газу – до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту прийманняпередачі природний газ здійснюється до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем в якому Відповідач повинен був сплатити 70% грошових коштів за відповідний розрахунковий період. У разі відсутності акту приймання-передачі, фактична вартість використаного Споживачем газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.5.4 пункту 3.5 цього договору.

Позивач зазначає, що оплату за переданий газ відповідач здійснював несвоєчасно та не виконав зобов’язання у строк визначений договором, чим порушив умови господарського зобов’язання, зокрема, вимоги п. 5.1 договору. Сума простроченого та несплаченого основного боргу відповідача перед позивачем за договором складає 54094,12грн.

Враховуючи неналежне виконання відповідачем зобов’язань за договором щодо своєчасної та повної оплати спожитого природного газу, позивач на підставі п. 7.2 договору нарахував останньому пені у розмірі 11488,34грн та на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України 3% річних у розмірі 2089,86грн та 10021,09грн інфляційних втрат. 

Враховуючи викладене, позивач просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі та стягнути з відповідача 54094,12грн основного боргу, 11488,34грн пені, 2089,86грн 3% річних, 10021,09грн інфляційних втрат.

Відповідач в засідання суду не з’явився, відзив на позов не надав, своїм правом на захист не скористався у зв’язку з чим справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні докази у сукупності та надавши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до     ст. 15 Цивільного кодексу України     кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно     ст. 16 Цивільного кодексу України     кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу     України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ч.1       ст.626 Цивільного кодексу     України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, а як встановлено у ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За ч.1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Як видно з матеріалів справи, 01.11.2021 між позивачем та відповдіачем було укладено договір постачання природного газу № 20-1007/21-БО-Т відповідно до якого постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ, а споживач зобов`язується прийняти його та оплатити на умовах цього договору. 

Відповідно до пункту 5.1 договору оплата за природний газ за розрахунковий період здійснюється Відповідачем виключно грошовими коштами в наступному порядку: - 70% вартості фактично переданого відповідно до акту приймання-передачі природного газу – до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту прийманняпередачі природний газ здійснюється до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем в якому Відповідач повинен був сплатити 70% грошових коштів за відповідний розрахунковий період.

Відповідно до       ст. 692 Цивільного кодексу України       покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами. Якщо покупець відмовився прийняти та оплатити товар, продавець має право за своїм вибором вимагати оплати товару або відмовитися від договору купівлі-продажу. Якщо продавець зобов`язаний передати покупцеві крім неоплаченого також інший товар, він має право зупинити передання цього товару до повної оплати всього раніше переданого товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст. 12 Закону України “Про ринок природного газу” постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із нормативно-правовими актами.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 13 Закону України “Про ринок природного газу” споживач зобов`язаний, зокрема, забезпечувати своєчасну та повну оплату вартості природного газу згідно з умовами договорів.

Згідно до     ст. 193 Господарського кодексу України, яка цілком кореспондується зі ст.ст. 525,     526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За       ст. 509 ЦК України       передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 525 ЦК України).

Однак, станом на день розгляду справи відповідач за отриманий природний газ не розрахувався у повному обсязі у зв’язку з чим за ним рахується заборгованість у сумі 54094,12грн.

Отже позовні вимоги про стягнення з відповідача 54094,12грн основного боргу є правомірними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача пені у сумі 11488,34грн слід зазначити наступне.

В силу вимог ст. 610, ч.2 ст. 615 ЦК України      порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідно ч.1 ст. 612 ЦК України       боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Водночас вимогами п.3 ч.1     ст. 611 Цивільного кодексу України     передбачено, що одним із наслідків порушення зобов`язання є сплата неустойки, а в силу вимог ч.2       ст. 551 ЦК України       якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.

Згідно зі ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України       штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов`язання.

У ч.6     ст. 231 Господарського кодексу України       також встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими грошовими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України       нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно з п.п. 7.1, 7.2 договору за невиконання або неналежне виконання договірних зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених законодавством і цим договором; у разі прострочення споживачем строків остаточного розрахунку згідно пункту 5.1 та/або строків оплати за пунктом 8.4 цього договору, споживач зобов`язується сплатити постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується неня, розраховані від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок пені у сумі 11488,34грн за період 16.04.2022 – 31.07.2023 на суму заборгованості у розмірі 52358,96грн, за період 17.05.2022 – 31.07.2023 на суму заборгованості у розмірі 584,50грн, за період 16.06.2022 – 31.07.2023 на суму заборгованості у розмірі 565,64грн, за період 16.07.2022 – 31.07.2023 на суму заборгованості у розмірі 585,02грн, вважає його вірним та зазначає, що стягненню з відповідача підлягає пеня у сумі 17237,73грн.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача 2089,86грн 3% річних, 10021,09грн інфляційних втрат слід зазначити наступне.

За вимогами ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом частини другої статті 625 Цивільного кодексу України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за неналежне виконання зобов`язання.

Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних у сумі 2089,86грн за період 16.04.2022 – 31.07.2023 на суму заборгованості у розмірі 52358,96грн, за період 17.05.2022 – 31.07.2023 на суму заборгованості у розмірі 584,50грн, за період 16.06.2022 – 31.07.2023 на суму заборгованості у розмірі 565,64грн, за період 16.07.2022 – 31.07.2023 на суму заборгованості у розмірі 585,02грн, вважає його вірним та зазначає, що стягненню з відповідача підлягають 3% річних у сумі 2089,86грн.

Суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат у сумі 10021,09грн за період 01.05.2022 – 31.07.2023 на суму заборгованості у розмірі 52358,96грн,  за період 01.06.2022 – 31.07.2023 на суму заборгованості у розмірі 584,50грн, за період 01.07.2022 – 31.07.2023 на суму заборгованості у розмірі 565,64грн, за період 01.08.2022 – 31.07.2023 на суму заборгованості у розмірі 585,02грн, вважає його вірним та зазначає, що стягненню з відповідача підлягають інфляційні втрати у сумі 10021,09грн.

Відповідно до ст.3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є зокрема справедливість, добросовісність та розумність.

Згідно ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 рішення Європейського суду з прав людини у справі Салов проти України       від 06.09.2005).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі Надточий проти України від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

За таких обставин, приймаючи до уваги вищенаведене, а також оцінюючи надані документальні докази в їх сукупності, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг” до відповідача Маслівської гімназії Новокаховської міської ради про       стягнення 77693,41грн у тому числі 54094,12грн основного боргу, 11488,34грн пені, 2089,86грн 3% річних, 10021,09грн інфляційних втрат, обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати по сплаті судового збору у сумі 2147,20грн покласти на відповідача відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 79, 86, 129, ст.ст. 232-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг” (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, код ЄДРПОУ 42399676) до відповідача Маслівської гімназії Новокаховської міської ради (74994, Херсонська область, м. Нова Каховка, с. Обривка, вул. Пушкіна, 1А, код ЄДРПОУ 24751001) про       стягнення 77693,41грн у тому числі 54094,12грн основного боргу, 11488,34грн пені, 2089,86грн 3% річних, 10021,09грн інфляційних втрат - задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з Маслівської гімназії Новокаховської міської ради (74994, Херсонська область, м. Нова Каховка, с. Обривка, вул. Пушкіна, 1А, код ЄДРПОУ 24751001) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг” (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, код ЄДРПОУ 42399676) 54094,12грн основного боргу, 11488,34грн пені, 2089,86грн 3% річних, 10021,09грн інфляційних втрат, 2147,20грн судового збору.

Наказ видати згідно зі       ст. 327 ГПК України.

Повне рішення складено 05 березня 2024 р. 

Відповідно до       ст. 241 Господарського процесуального кодексу України        рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

            Суддя                                                                                Л.В. Степанова