До уваги : Кльоріс Сергія Альфонсасовича

На виконання ч. 2 ст. 12-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" № 1207-VII від 15.04.2014 року у редакції Закону № 2217-IX від 21.04.2022 року та з урахуванням Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 року № 309, Господарський суд Одеської області повідомляє Кльоріс Сергія Альфонсасовича про ухвалення рішення суду по справі №916/4407/23 шляхом розміщення його тексту:

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Господарський суд Одеської області у складі судді Нікітенка С.В., за участю секретаря судових засідань Склезь Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу,

за позовом: Публічного акціонерного товариства акціонерний банк „УКРГАЗБАНК” (03087, м. Київ, вул. Єреванська, буд. 1; код ЄДРПОУ 23697280),

до: Кльоріс Сергія Альфонсасовича (75550, Херсонська обл., Генічеський р-н, смт. Рикове, вул. Заводська, буд. 12; код РНОКПП 2978605539),

про стягнення 72999,51 грн. 

За участю представників сторін:

від позивача – не з’явився.

від відповідача – не з’явився.

Обставини справи.

Публічне акціонерне товариство акціонерний банк „УКРГАЗБАНК” звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Кльоріс Сергія Альфонсасовича з вимогами про стягнення заборгованості за Договором № 182/2021МС-1 про приєднання до Правил надання мікрокредиту в АБ "УКРГАЗБАНК" у розмірі 72999,51 грн, з яких: заборгованість по кредиту строкова - 29161,00 грн, заборгованість по кредиту прострочена - 30163,53 грн, заборгованість по процентах поточна - 1144,98 грн та заборгованість по процентах прострочена 12530,00 грн. Судові витрати по сплаті судового збору позивач просить суд стягнути з відповідача.  

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 16.10.2023 прийнято позовну заяву Публічного акціонерного товариства акціонерний банк „УКРГАЗБАНК” до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/4407/23. Справу постановлено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 14.11.2023 о 09:40 год. Запропоновано відповідачу підготувати та надати до суду і одночасно надіслати позивачу відзив на позов, оформлений з урахуванням вимог, встановлених ст. 165 ГПК України - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали суду. Встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив із урахуванням вимог ст. 166 ГПК України - протягом 10 днів з дня отримання відзиву. Встановлено відповідачу строк для подання заперечень із урахуванням вимог 167 ГПК України - протягом 10 днів з дня отримання відповіді на відзив. Копії письмових доказів, які подаються до суду, оформити відповідно до вимог ст. 91 ГПК України та п. 5.27. Національного стандарту України ДСТУ 4163-2003 "Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації", затвердженого Наказом Держспоживстандарту України № 55 від 07.04.2003. Зобов’язано відповідача повідомити суду офіційну електронну адресу та (або) адресу електронної пошти в порядку ст.ст. 6, 162, 165 ГПК України. Викликано учасників справи у судове засідання на 14.11.2023 о 09:40 год. Повідомлено учасників справи про можливість участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, можливість подати процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо, вчинити інші процесуальні дії в електронній формі, з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис".

Ухвалою суду від 14.11.2023   відкладено судове засідання з розгляду справи по суті на 05.12.2023 о 12:00 год. Викликано учасників справи у судове засідання, призначене на 05.12.2023 о 12:00 год.

05 грудня 2023 року судове засідання не відбулось, у зв’язку з несанкціонованим втручанням в роботу інформаційних (автоматизованих), електронних комунікаційних мереж і ресурсів суду, що сталося внаслідок хакерської атаки та призупиненням роботи КП “Діловодство спеціалізованого суду” наказом керівника апарату Господарського суду Одеської області від 30.11.2023. 

11 грудня 2023 року до суду від позивача у справі надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату.

Вказане клопотання суд прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 11 грудня 2023 року постановлено здійснити розгляд справи № 916/4407/23 по суті впродовж розумного строку. Призначено судове засідання з розгляду справи по суті на 16.01.2024 о 15:30 год. Викликано учасників справи у судове засідання, призначене на 16.01.2024 о 15:30 год.

У судовому засіданні 16.01.2024 судом було оголошено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 10:00 год. 01.02.2024. 

Ухвалою суду від 16.01.2024 повідомлено Кльоріс Сергія Альфонсасовича, що наступне судове засідання у справі № 916/4407/23 призначено на 01.02.2024 о 10:00 год. Неявка учасників справи не перешкоджає проведенню підготовчого засідання.

31 січня 2024 року до суду від позивача у справі надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника позивача, за наявними у справі документами.

Вказане клопотання суд прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи.

Судом також встановлено, що адресою місцезнаходження відповідача згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є: 75550, Херсонська обл., Генічеський р-н, смт. Рикове, вул. Заводська, буд. 12.

 Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309, Вся територія Генічеського району, код UA65040000000088940 знаходиться в зоні можливих бойових дій з 24.02.2022 і по теперішній час. 

Відповідно до ч. 1 ст. 12-1 Закону України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України”, якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають офіційної електронної адреси, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання. 

З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи /абз. 3 ч. 1 ст. 12-1 Закону/.

Господарським судом Одеської області 16.10.2023, 20.11.2023, 11.12.2023 та 22.01.2024 на виконання ч. 2 ст. 12-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" № 1207-VII від 15.04.2014 у редакції Закону № 2217-IX від 21.04.2022 та з урахуванням Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309, повідомлено відповідачів про постановлення ухвали від 16.10.2023, 14.11.2023, 11.12.2023 та 16.01.2024 у справі № 916/4407/23 шляхом розміщення оголошення на сайті „Судової влади України”.

Таким чином, згідно абз. 3 ч. 1 ст. 12-1 Закону України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України” відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи № 916/4407/23 з 16.10.2023.

Враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, суд вважає, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами.

Відповідач у судове засідання 01.02.2024 не з'явився, про поважність причин неявки суд не повідомив, відзив на позовну заяву не надав.

Судом враховано, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

У судовому засіданні 01.02.2024 після повернення з нарадчої кімнати судом проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Матеріали справи свідчать, що 27 травня 2021 року між Публічним акціонерним товариством Акціонерний банк “Укргазбанк” (надалі – банк або позивач) і фізичною особою-підприємцем Кльоріс Сергієм Альфонсовичем (надалі – позичальник або відповідач) був укладений Договір № 182/2021/МС-1 про приєднання до Правил надання мікрокредиту в АБ “УКРГАЗБАНК” (надалі – Договір), відповідно до умов якого, позичальник в повному обсязі акцептував Правила надання мікрокредиту в АБ “УКРГАЗБАНК” (оферту, що розміщена на сайті (надалі - Правила), з якими Позичальник ознайомився, погоджується та зобов'язується виконувати. 

Як вказує позивач, приєднання Клієнта до Правил (акцептування даної публічної пропозиції у відповідності із ст.ст. 633, 634 Цивільного кодексу України) здійснюється шляхом підписання Договору про приєднання до Правил надання мікрокредиту в А Б “УКР ГАЗ БАНК” за встановленою А Б “УКРГАЗБАНК” формою.

Пунктами 1.2.-1.3. Правил встановлено, що підписанням Договору про приєднання Позичальник підтверджує своє ознайомлення та повну, безумовну і остаточну згоду з усіма умовами Правил, а також своє волевиявлення стосовно приєднання до Правил. Приєднуючись до Правил Позичальник приймає на себе всі обов'язки та набуває всіх прав, передбачених Договором про надання мікрокредиту.

Відповідно до п. 2.1. Правил - Банк надає Позичальнику кредитні кошти (Кредит) у розмірі та на умовах визначених Договором про надання мікрокредиту, а Позичальник зобов’язується повернути Кредит, сплатити комісії та проценти за користування кредитними коштами у порядку та на умовах, визначених Договором про надання мікрокредиту.

Відповідно до п. 2.4. Правил - основні умови кредитування зазначаються в Договорі про приєднання.

Виходячи із змісту п. 1. Договору про приєднання загальний ліміт кредитної лінії 100000,00 грн.

Кредитна лінія відкривається з 27 травня 2021 року по 26 травня 2023 року (включно). Позичальник погашає кредит відповідно до графіку погашення кредиту, встановленого Додатком 1 до Договору про приєднання (п. 2 Договору).

За користування кредитом, в межах строку кредитування, визначеного п. 2 цього Договору про приєднання, з урахуванням встановленого графіку зменшення Ліміту кредитної лінії Позичальник сплачує Банку проценти, виходячи із встановленої Банком базової процентної ставки, в розмірі 19,3 % процентів річних, в національній валюті. За користування кредитними коштами, що не повернуті в строки/терміни, передбачені Договором про надання мікрокредиту (прострочена заборгованість) процентна ставка встановлюється в розмірі 29,30 % процентів річних (п.п. 3-4 Договору).

Відповідно до п.п. 2.8.-2.9. Правил - нарахування процентів за користування кредитними коштами в межах строку кредитування, визначеного Договором про приєднання, здійснюється на суму фактичного щоденного залишку заборгованості за наданими кредитними коштами (строкової заборгованості), виходячи з процентної ставки, виходячи з процентної ставки за користування кредитними коштами, визначеної Договорі про приєднання. При розрахунку процентів за користування кредитними коштами використовується метод “факт/360”, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та банківського року з розрахунку 360 днів у році, враховуючи перший день та не враховуючи останній день користування кредитними коштами.

Проценти за користування кредитними коштами нараховуються Банком щомісячно, не пізніше останнього банківського дня місяця, за період з дати надання Кредиту по останній календарний день місяця, в якому наданий Кредит, та надалі з першого дня по останній календарний день місяця, в день повного (у т.ч. дострокового) погашення заборгованості по Кредиту, в день дострокового розірвання Договору про надання мікрокредиту, а також в закінчення строку, на який надано Кредит у відповідності з п. 2 Договору про приєднаннях період з першого календарного дня місяця, в якому відбувається погашення Кредиту, по день, що передує дню погашення Кредиту, а у разі настання Події припинення до дня настання Події припинення, що визначені в п. 4.5.2. цих Правил.

Проценти за користування кредитними коштами сплачуються Позичальником щомісячно, не пізніше 15-го числа місяця, наступного за місяцем користування Кредитом, а також в день закінчення строку, на який надано Кредит, в день повного погашення заборгованості по Кредиту, в день повного дострокового погашення заборгованості по кредиту або в день дострокового розірвання Договору про надання мікрокредиту. У разі якщо останній день для сплати (погашення) процентів за користування кредитними коштами припадає на вихідний або святковий день, то така сплата здійснюється у день, що передує такому вихідному або святковому дню. Проценти за користування кредитними коштами сплачуються з урахуванням положень п. 2.11. цих Правил.

У разі ненадходження платежів від Позичальника в рахунок погашення процентів за користування кредитними коштами, що вказаний в Договорі про приєднання, у встановлені цими Правилами строки, суми непогашених у строк процентів за користування кредитними коштами визнаються простроченими та наступного банківського дня перераховуються на рахунки з обліку простроченої заборгованості. Банк, починаючи з дня виникнення такої заборгованості, може скористатися правом на договірне списання цієї суми з поточних рахунків Позичальника, відкритих в Банку, в порядку, визначеному в п. п. 2.14. -2.15. цих Правил.

У відповідності до першого речення п. 2.6. Правил - кредитні кошти надаються Банком Позичальнику в межах невикористаного залишку Ліміту кредитної лінії згідно з Графіком зменшення Ліміту кредитної лінії окремими траншами на підставі письмової Заяви на отримання кредиту Позичальника згідно Додатку 1 до Правил шляхом перерахування з позичкового рахунку на Поточний рахунок Позичальника, відкритий в АБ “УКРГАЗБАНК”.

За посиланням позивача, 28.05.2021 він виконав свої зобов’язання за Договором про приєднання, надавши відповідачу можливість користуватися кредитними кошами з загальним лімітом кредитної лінії 95000,00 грн, що підтверджується відповідною випискою по рахунку.

У відповідності до п.п. 3.2.1, 3.2.2. Правил - Позичальник зобов’язується своєчасно та в повному обсязі, в строки, встановлені Договором про приєднання, повернути отриману суму Кредиту.

Своєчасно та в повному обсязі, на умовах і в порядку передбаченому Договором про надання мікрокредиту, сплачувати проценти за користування кредитними коштами та комісії, а також суми передбачених Договором про надання мікрокредиту штрафних санкцій та відшкодовувати будь-які документально підтверджені та обґрунтовані витрати Банку згідно з умовами цих Правил. Відшкодування Банку витрат є базою оподаткування, на яку нараховується податок на додану вартість (ПДВ) у загальновстановленому порядку за ставкою 20% у відповідності до норм чинного податкового законодавства України. При цьому, датою виникнення податкових зобов'язань вважається або дата зарахування коштів від Позичальника на рахунок Банку як оплати відшкодування витрат або дата оформлення документа, що засвідчує факт здійснення витрат Банком. Сума нарахованого ПДВ включається до письмової вимоги Банку про відшкодування витрат.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивачем було зазначено суду, що станом на 05.04.2023 року загальна заборгованість Позичальника перед Банком за Договором становить – 72999,51 грн, яка складається з заборгованості по кредиту строкова – 29161,00 грн, заборгованості по кредиту простроченої – 30163,53 грн, заборгованості по процентах поточна – 1144,98 грн та заборгованості по процентах прострочена – 12530,00 грн.

Відповідно до умов пункту 3.3.3. Правил - Банк має право відмовитися від надання Позичальнику кредитних коштів за Договором про надання мікрокредиту частково або в повному обсязі, а також вимагати дострокового повного виконання Позичальником своїх зобов’язань но Договору про надання мікрокредиту, включаючи нараховані проценти за користування кредитними коштами, комісії та штрафні санкції, якщо відбулася та триває хоча б одна з наступних подій: позичальник не виконав у строк свої зобов’язання по поверненню Кредиту (його частини), в тому числі достроковому, та/або сплаті процентів, комісій, штрафних санкцій, передбачених Договором про надання мікрокредиту, пред 'явлення Банком або іншою особою вимоги про дострокове погашення інших кредитів та/або боргових зобов'язань в повному обсязі, наданого(их) на підставі будь-якого іншого кредитного договору, укладеного з Позичальником, подано позов про визнання недійсними у повному обсязі чи в частині та/або неукладеними Договору про надання мікрокредиту, фінансовий стан Позичальника погіршився таким чином, що поставить під сумнів можливість належного виконання ним взятих на себе зобов'язань за Договором про надання мікрокредиту. Моніторинг виникнення цієї події проводиться Банком шляхом аналізу фінансової звітності в строки, передбачені п.п. 3.2.4. Правил, фінансова звітність та інша інформація, що була надана Позичальником Банку, виявилась недійсною та/або не може бути перевірена внаслідок порушень Позичальником правил ведення такої звітності згідно з чинним законодавством України, виявлення Банком фактів використання Позичальником кредитних коштів не за цільовим призначенням, виникли будь-які обставини, або наявна оперативна інформація, які явно свідчать про те, що наданий Позичальникові Кредит не буде повернений своєчасно.

Таким чином, як зазначає позивач, у зв’язку із допущенням відповідачем прострочення виконання зобов’язань за Договором про приєднання в частині порушення графіка зменшення Ліміту кредитної лінії та несплати нарахованих процентів за користування кредитними коштами, у позивача виникло право стягнути з відповідача усю наявну заборгованість за Договором у загальному розмірі 72999,51 грн.

Станом на час звернення позивача з позовною заявою до суду, відповідач обов’язок по сплаті заборгованості не виконав.

Дані обставини стали підставою для звернення позивача з позовною заявою до суду.

Таким чином, виник спір, який підлягає вирішенню у судовому порядку.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства акціонерний банк „УКРГАЗБАНК” підлягають задоволенню, з таких підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Положеннями ст. 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, та встановлено перелік   способів  захисту цивільних прав та інтересів. 

Варто зауважити, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, у зв’язку з чим, суд повинен з'ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб. 

При цьому, особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. В свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з'ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.

Відповідно до ч.1 ст. 179 Господарського кодексу України (надалі по тексту – ГК України) майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.   

Статтею 193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного Кодексу України встановлено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. 

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. 

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. 

Відповідно до п. 1 ст. 628 Цивільного Кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 Цивільного Кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З матеріалів справи слідує, що 27.05.2021 шляхом укладання між відповідачем і позивачем Договору № 182/2021/МС-1 про приєднання до Правил надання мікрокредиту в АБ “УКРГАЗБАНК”, Позичальник в повному обсязі акцептував Правила надання мікрокредиту в АБ “УКРГАЗБАНК” (оферту, що розміщена на сайті, з якими Позичальник ознайомився, погоджується та зобов'язується виконувати. 

Договір № 182/2021/МС-1 про приєднання до Правил надання мікрокредиту в АБ “УКРГАЗБАНК” від 27.05.2021 року є договором приєднання.

Судом враховано, що приєднання Клієнта до Правил (акцептування даної публічної пропозиції у відповідності до ст.ст. 633, 634 Цивільного кодексу України) здійснюється шляхом підписання Договору про приєднання до Правил надання мікрокредиту в АБ “УКРГАЗБАНК” за встановленою АБ “УКРГАЗБАНК” формою.

Судом встановлено, що відповідачем була припинена господарська діяльність, про що 31.01.2022 був внесений відповідний запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Частиною 8 ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" встановлено, що фізична особа-підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою.

Відповідно до статей 51, 52, 598-609 ЦК України, однією із особливостей підстав припинення зобов'язань для фізичної особи-підприємця є те, що у випадку припинення суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи (виключення з реєстру суб'єктів підприємницької діяльності) її зобов'язання за укладеними нею договорами не припиняються, а залишаються за нею як фізичною особою, оскільки фізична особа не перестає існувати. Фізична особа-підприємець відповідає за своїми зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.

Частина 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України визначає, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. 

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. 

Частиною 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. 

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання  або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено судом, що позивачем було виконано зобов’язання за Договором щодо перерахування кредитних коштів позичальнику в передбаченому договорами розміру, що підтверджується встановленими судом обставинами, проте, в порушення договірних зобов’язань, відповідачем не було виконання належним чином та в повному обсязі зобов’язання за Договором та заборгованість не була сплачена.

Дослідивши обставини спору, судом встановлено факт неналежного виконання Кльоріс С.А. прийнятих на себе договірних зобов’язань, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Жодних доказів, які б підтверджували повне погашення відповідачем заборгованості за наданим кредитом за договором до суду не надано, у зв’язку з чим суд доходить висновку щодо обґрунтованості позовних вимог про стягнення з Кльоріса С.А. заборгованості по кредиту строкової у розмірі 29161,00  грн та заборгованості по кредиту простроченої у розмірі 30163,98 грн, є обґрунтованими, підтверджені відповідними доказами і підлягають задоволенню судом.

Також суд вважає промірним стягнення з відповідача заборгованості по процентах поточної у розмірі 1144,98 грн та заборгованості по процентах простроченої у розмірі 12530,00 грн.

Відповідно до частини третьої статті 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У відповідності до частини першої статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд зазначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Відповідач позовні вимоги належними та доступними засобами доказування не спростував, а наявні в матеріалах справи докази свідчать про обґрунтованість позовних вимог.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Кльоріс Сергія Альфонсасовича (75550, Херсонська обл., Генічеський р-н, смт. Рикове, вул. Заводська, буд. 12; код РНОКПП 2978605539; 20.07.1981 року народження) на користь Публічного акціонерного товариства акціонерний банк „УКРГАЗБАНК” (03087, м. Київ, вул. Єреванська, буд. 1; код ЄДРПОУ 23697280) заборгованість за Договором № 182/2021МС-1 про приєднання до Правил надання мікрокредиту в АБ "УКРГАЗБАНК" у розмірі 72999,51 грн, з якої: заборгованість по кредиту строкова - 29161,00 грн, заборгованість по кредиту прострочена - 30163,53 грн, заборгованість по процентах поточна - 1144,98 грн, заборгованість по процентах прострочена 12530,00 грн та судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2684,00 грн.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-Західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України.

Повне рішення складено 06 лютого 2024 р. 

                 Суддя                                                                                Нікітенко С.В.