До уваги : учасників справи № 916/2216/23

Товариству з обмеженою відповідальністю “АМАЛТЕЯ ТРЕЙД” 

73000, м. Херсон, вул. Пилипа Орлика, 32

Фальченко Любові Семенівни

73034, м. Херсон, вул. Вишнева, 58, кв. 16.

Рибачок Сергію Анатолійовичу

73003, м. Херсон, пров. Учбовий, 28/50

23.01.2024 Господарським судом Одеської області було винесено рішення з наступним текстом:

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

Господарський суд Одеської області у складі судді Погребна К.Ф. при секретарі судового засідання Фатєєвої Г.В.    розглянувши справу №916/2216/23

за позовом Публічного акціонерного товариства “МТБ БАНК” (68003, Одеська область, м. Чорноморськ, просп. Миру, 28, код ЄДРПОУ 21650966)        

до відповідачів: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю “АМАЛТЕЯ ТРЕЙД” (73000, м. Херсон, вул. Пилипа Орлика, код ЄДРПОУ 3613029); 2. Фальченко Любов Семенівни (73034, м. Херсон, вул. Вишнева, 58, кв. 16, код 1812717365); Рибачок Сергія Анатолійовича (73003, м. Херсон, пров. Учбовий, 28/50, код ЄДРПОУ 2244407173)    

про стягнення 211 500грн.       

Представники сторін:

Від позивача: не з’явився; 

Від відповідачів: не з’явились; 

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство “МТБ БАНК” звернулось до Господарського суду Одеської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “АМАЛТЕЯ ТРЕЙД”, Фальченко Любов Семенівни та до Рибачок Сергія Анатолійовича про стягнення 288           851,41грн.       

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконання відповідачем 1 зобов’язань за Кредитним договором №К03613/2020 від 29.04.2020р. 

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 30.05.2023р. провадження по справі №916/2216/23 було відкрито. Розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження.    

04.07.2023р. за вх. №22142/23 до суду від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, яка за своєю правовою природою є заявою про зменшення розміру позовних вимог, згідно якої останній просить суд солідарно стягнути з відповідачів    заборгованість за Кредитним договором № К03613/2020 від 29.04.2020 у розмірі 211     500 грн., що є тілом кредиту. 

Ухвалою господарського суду Одеської області від 09.10.2023р. підготовче провадження було закрито, розгляд справи призначено по суті в судовому засіданні. 

Відповідачі про місце, дату та час судових засідань повідомлявся судом за юридичною адресою. 

Відповідно до ч.7 ст.120 ГПК України    у разі відсутності заяви    про зміну місця    проживання    ухвала про повідомлення чи виклик    надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за можливості сповістити їх з допомогою інших засобів зв’язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає. 

Крім того відповідачі    були повідомлені судом про розгляд       даної справи шляхом розміщення на офіційному веб-сайті судової влади України відповідних оголошень у відповідності              до вимог              ч. 1 ст. 12-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" № 1207-VII від 15.04.2014р. (в редакції Закону № 2217-IX від 21.04.2022р.).

Також, судом ухвали суду направлялись на     електронні адреси відповідачів. 

Крім того, за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що відповідач має доступ до судових рішень та мав можливість ознайомитись з ухвалою суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Відзиви на позовну заяву від відповідачів до суду не надходили. 

Відповідно до ч.9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Разом з тим 31.07.2023р. за вх.№26010 та 07.08.2023р. за вх.№26669/23 до суду від відповідачів 1 та 3 надійшли клопотання про відкладення розгляду справи, відповідно до яких останні просили суд не розглядати справу та відкласти розгляд справи до закінчення воєнного стану.

Судом протокольно в задоволенні відповідних клопотань було відмовлено, з огляду на той факт що положенням Господарського процесуального кодексу України не передбачено відкладення розгляду справи до закінчення воєнного стану 

Також 09.10.2023р. за вх. №35387/23 до суду від відповідача 3 надійшло клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог не предмет спору Мале приватне підприємство “Тайфун”.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.50 ГПК України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов’язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи. Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов’язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

Судом в задоволенні відповідного клопотання було відмовлено, оскільки заявником не обґрунтовано та не доведено належними доказами, факт можливого впливу судового рішення у дійсній справи, щодо стягнення з відповідачів заборгованість за Кредитним договором №К03613/2020 від 29.04.2020р. на права та обов’язки Малого приватна підприємства “Тайфун”.

Судом після повернення з нарадчої кімнати, в порядку ст. 240 ГПК України, було проголошено вступну та резолютивну частину рішення.     

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

29.04.2020р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Амалтея Трейд” та Публічним акціонерним товариством “МТБ БАНК” був укладений Кредитний договір №К03613/2020 (далі - Кредитний договір), згідно з яким Позичальнику було надано кредит у вигляді непоновлювальної кредитної лінії на суму 2    500 000 грн. з оплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 26 % річних, комісії пені і штрафи та інші платежі, що будуть нараховані відповідно до умов цього Договору та кінцевим терміном погашення до 28.04.2022. 

За поясненнями позивача, видача коштів за Кредитом відбувається траншами (частинами) на підставі письмових повідомлень (заявок) Позичальника, що є невід’ємною частиною цього Договору. Банк відкриває Позичальнику кредитну лінію, з 29.04.2020 по 28.04.2022 включно. Погашення Кредиту здійснюється відповідно до графіку погашення, передбаченого п. 2.5 цього Договору, (п.1.1, 1.3 Кредитного договору).

Згідно п. 2.3 Кредитного договору, видача Кредиту відбувається шляхом перерахування грошових коштів з позичкового рахунку на поточний рахунок Позичальника в національній валюті України (у гривні) у Банку, код Банку 328168, або за погодженням з Банком, на інший рахунок, зазначений Позичальником у повідомленні (заявці) на транш, яка подається відповідно до п. 1.1 даного Договору.

Як вказував позивач, свої зобов’язання щодо видачі Кредиту він виконав в повному обсязі відповідно до умов Кредитного договору, що підтверджується: меморіальним ордером № 18500903 від 30.04.2020, а також виписками по особовим рахункам Позичальника.

Відповідно до пункту 2.5 Кредитного договору, Позичальник зобов’язується повернути Банку Кредит не пізніше кінцевої дати, зазначеної у п. 1.3 цього Договору відповідно до графіку погашення, згідно з яким Кредит має бути погашений в повному обсязі до 28.04.2022. У разі непогашення заборгованості за Кредитом у передбачені графіком терміни, така заборгованість вважається простроченою.

Відповідно до пункту 2.6 Кредитного договору, нарахування Банком процентів за користування Кредитом здійснюється щоденно, починаючи з дати виникнення фактичної заборгованості на позичковому рахунку, зазначеному у п.2.2 цього Договору, до дати повного погашення Кредиту. Проценти нараховуються на фактичний залишок заборгованості за Кредитом, виходячи з фактичної кількості днів у місяці та 360 днів у році.

Проценти сплачуються Позичальником щомісяця в останній робочий день поточного місяця, і в день фактичного повного погашення Кредиту. У випадку не сплати Позичальником процентів у останній робочий день поточного місяця, вони вважаються простроченими у перший наступний за ним календарний день поточного місяця. Після закінчення передбаченого цим Договором строку кредитування, проценти, нараховані за період прострочення до фактичного погашення Кредиту, Позичальник сплачує в тому ж розмірі, що визначені п.1.1. цього Договору та у тому ж порядку, який визначений цим пунктом, а у разі дострокового повного погашення заборгованості за цим Договором - в день фактичного погашення Кредиту.

Відповідно до підпункту в) пункту 2.7 Кредитного договору, Позичальник сплачує Банку комісію за моніторинг кредиту та забезпечення в розмірі 2000 грн., що сплачується на транзитний рахунок, зазначений у п. 2.2 цього Договору, щорічно, починаючи з 2-го року від дати укладення цього Договору (в строк до 29.04.2021) та надалі в строк до 29-го квітня кожного наступного року користування кредитним коштами.

Позивачем зазначалось, що виконання Позичальником зобов’язань за Кредитним договором забезпечується, зокрема: порукою фізичної особи Рибачка Сергія Анатолійовича на підставі укладеного з Банком Договору поруки № К03613/2020/S-1 від 29.04.2020; порукою фізичної особи Фальченко Любові Семенівни на підставі укладеного з Банком Договору поруки № К03613/2020/S-2 від 29.04.2020. У випадку порушення Боржником зобов’язань за Кредитним договором, Боржник та Поручитель відповідають перед Кредитором як солідарні боржники.

Поручитель відповідає перед Кредитором в тому ж розмірі, що і Боржник, включаючи сплату Кредиту, процентів за користування Кредитом, комісій, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. За цими Договорами Поручитель поручаються перед Кредитором за виконання зобов’язань Боржника по всіх наданих Боржнику траншах за Кредитом (пункти 1.2 - 1.4 Договору поруки).

Відповідно до п. 5.1 Договору поруки, цей Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами і діє 120 місяців з дати набуття ними чинності.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивачем було зазначено суду, що позичальником систематично порушуються умови Кредитного договору, в зв'язку з чим станом на 13.02.2023 заборгованість за Кредитним договором складала 288    851,41 грн., яка складається з: заборгованості за тілом кредиту – 260 000 грн.; заборгованості за простроченими відсотками – 24    851,41 грн.; заборгованості за простроченими комісіями – 4 000 грн.

Як зазначає позивач, що він неодноразово намагався добровільно врегулювати питання погашення заборгованості, в тому числі й шляхом направлення вимоги за вих. №00/467-0/62.1 від 21.02.2023, яка була адресована Відповідачам. Вказана вимога була направлена 22.02.2023 засобами поштового зв’язку, що підтверджується описами вкладення у цінний лист та накладними за № 3601102209480, 3601102209472 та 3601102209464.

Однак, дана вимога залишилася без виконання, а всі спроби добровільно врегулювати питання погашення заборгованості для Банку виявилися марними, відповідачі ухиляються від вчинення будь-яких дій спрямованих на виконання своїх зобов’язань за Кредитним договором, і станом на дату подання даного позову, зобов’язання за Кредитним договором є не виконаними, у зв’язку з чим Банк вимушений звертатися до суду за захистом своїх порушених прав.

Положеннями пункту 3.2.4 Кредитного договору передбачено, що Банк має право вимагати від Позичальника дострокового повернення кредиту у разі невиконання або неналежного виконання Позичальником будь-яких зобов'язань за цим Договором або при порушенні інтересів Банку за договорами, укладеними в забезпечення виконання зобов’язань Позичальника за цим Договором.

Виконання Позичальником вимоги Банку щодо дострокового повернення суми Кредиту, сплати процентів за користування Кредитом, інших платежів відповідно до умов цього Договору повинно бути здійснено Позичальником протягом 30-ти календарних днів з дати одержання повідомлення про таку вимогу Банку.

Відповідно до пункту 3.2.5 Кредитного договору Банк має право стягнути з Позичальника прострочені платежі по сплаті Кредиту, процентів за користування Кредитом, комісій, при порушенні Позичальником строків та термінів, передбачених даним Договором. Враховуючи, що строк дії Кредитного договору встановлений до 28.04.2022 строк виконання всього зобов’язання є таким, що настав.

Поряд з цим, під час розгляду справи позивачем було надано заяву про зменшення позовних вимог та зазначено суду, що з метою забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором №К03613/2020 від 29.04.2020 року, між позивачем та МПП “ТАЙФУН” було укладено Договір застави транспортних засобів (наступна застава), що посвідчений приватним нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Волкодавом В.Г. від 29.04.2020, зареєстрований в реєстрі за № 1298.

Позивач вказує що предмет застави частково був знищений, а саме було нищено: Марка: SCHMITZ, модель: SPR 24, тип: бортовий тентований напівпричіп, рік випуску: 2007, реєстраційний номер: ВТ6837ХТ, номер шасі (кузова, рами): WSM00000003088843, колір: сірий; Марка: SCANIA, модель: R380, тип: сідловий тягач вантажний, рік випуску: 2007, реєстраційний номер: ВТ0152АХ, номер шасі (кузова, рами): YS2R4X20002033667, колір: білий.

У зв'язку з зазначеним, згідно з Договором страхування № АМК-31/21 від 23.04.2021, від ТДВ СК “Кредо” надійшло страхове відшкодування за знищений сідловий тягач вантажний, марка: SCANIA, модель: R380, рік випуску: 2007, реєстраційний номер: ВТ0152АХ, номер шасі (кузова, рами): YS2R4X20002033667 в рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором № К03613/2020 від 29.04.2020 року у розмірі 58    508,89 грн.

Згідно з Договором страхування № АМК-21/21 від 20.03.2021, від ТДВ СК “Кредо” надійшло страхове відшкодування за знищений бортовий тентований напівпричіп, марки SCHMITZ, модель: SPR 24, рік випуску: 2007, реєстраційний номер: ВТ6837ХТ, номер шасі (кузова, рами): WSM00000003088843 в рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором № К03613/2020 від 29.04.2020 року у розмірі 37    620,29 грн.

Таким чином, як пояснював позивач, розмір заборгованості є зменшеним на суму отриманого Банком страхового відшкодування, у зв'язку з чим виникає необхідність в зменшенні позовних вимог Банку.

Окрім зазначеного, позивач вказував, що пред'являючи позовні вимоги, Банк обраховував заборгованість станом на 13.02.2023, однак, нараховані відсотки банк вимагав стягнути до 22.09.2022, йдучи на зустріч позичальнику, місце знаходження якого було раніше на тимчасово окупованій.     Зазначене вбачається з розрахунку заборгованості, наданого до суду та відповідних виписок. Враховуючи те, що Банк має право до моменту пред'явлення позову до суду чи до моменту пред'явлення вимоги про погашення заборгованості нараховувати відсотки, банком донараховано відсотки до 31.12.2022.

У зв'язку з вищевикладеним позивачем було надано до суду уточнений розрахунок заборгованості та відповідно до вказаної заяви позивач уточнив свої позовні вимоги, з урахуванням яких заборгованість позичальника з урахуванням нарахованих відсотків до 31.12.2022 та погашень станом на 02.06.2023 за Кредитним договором №    К03613/2020 від 29.04.2020р. складає 211 500 грн. 

Неналежне виконання відповідачем своїх зобов’язань за кредитним договором стало підставою для звернення позивача до Господарського суду з відповідним позовом про стягнення заборгованості за кредитом договором.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” є, зокрема, забезпечення гарантованих Конституцією України та законами, прав і законних інтересів кожного.

Згідно    ст.4 Господарського процесуального кодексу України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.    Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.    Відмова від права на звернення до господарського суду є недійсною.    Жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному законом порядку.

Аналіз наведених норм дає змогу дійти висновку, що кожна особа має право на захист свого порушеного, невизнаного або оспорюваного права чи законного інтересу, який не суперечить загальним засадам чинного законодавства. Порушення, невизнання або оспорення суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Частиною 1 ст. 5 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, держави та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Приписами статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, визначено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. При цьому, ст.12 Цивільного кодексу України передбачає, що особа здійснює свої цивільні    права вільно на власний розсуд.

Згідно ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. 

Статтею 193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного Кодексу України передбачено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст.193 ГК України).

Відповідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. 

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. 

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. 

Згідно до п. 1 ст. 628 Цивільного Кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно вимог ст. 629 Цивільного Кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як встановлено судом, 29.04.2020р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Амалтея Трейд” та Публічним акціонерним товариством “МТБ БАНК” був укладений Кредитний договір №К03613/2020 (далі - Кредитний договір), згідно з яким Позичальнику було надано кредит у вигляді непоновлювальної кредитної лінії на суму 2    500 000 грн. з оплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 26 % річних, комісії пені і штрафи та інші платежі, що будуть нараховані відповідно до умов цього Договору та кінцевим терміном погашення до 28.04.2022. 

Частина 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України визначає, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. 

Із змісту п.1 ст.1048 Цивільного кодексу України вбачається, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. 

Пунктом 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України зазначено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. 

Згідно ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання    або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до п.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що позивачем було виконано зобов’язання за Кредитним договором №К03613/2020 від 29.04.2020р. щодо перерахування кредитних коштів позичальнику в передбаченому договорами розміру, що підтверджується встановленими судом обставинами, проте, в порушення договірних зобов’язань, Товариством з обмеженою відповідальністю “Амалтея Трейд” не було виконання належним чином та в повному обсязі зобов’язання за Кредитним договором № К03613/2020 від 29.04.2020р. та заборгованість не була сплачена.

Дослідивши матеріали справи, судом було встановлено факт неналежного виконання Товариством з обмеженою відповідальністю “Амалтея Трейд” прийнятих на себе зобов’язань за умовами Кредитного договору № К03613/2020 від 29.04.2020р., що підтверджується    наявними в матеріалах    справи доказами, не спростовано з боку відповідача належними та допустимими доказами за час розгляду справи, у зв’язку з чим, позовні вимоги про стягнення заборгованості за Кредитним договором № К03613/2020 від 29.04.2020р. у розмірі 211 500грн. - є обґрунтованими, підтверджені відповідними доказами і підлягають задоволенню судом.

Судом з’ясовано, що виконання Позичальником зобов’язань за Кредитним договором забезпечується, зокрема: порукою фізичної особи Рибачка Сергія Анатолійовича на підставі укладеного з Банком Договору поруки № К03613/2020/S-1 від 29.04.2020; порукою фізичної особи Фальченко Любові Семенівни на підставі укладеного з Банком Договору поруки №К03613/2020/ S-2 від 29.04.2020. 

Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, порукою і заставою. Відповідно до ч.1 ст.553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.554 ЦК України, разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

З огляду на вказане, враховуючи положення договорів поруки суд вказує, що обов’язок зі сплати заборгованості по кредитному договору наявний як у Товариства з обмеженою відповідальністю “Амалтея Трейд” так і у Фальченко Любові Семенівни та Рибачок Сергія Анатолійовича. 

Приймаючи до уваги    вищенаведене, суд приходить до висновку щодо задоволення позовної заяви з солідарним стягненням    з Товариства з обмеженою відповідальністю “Амалтея Трейд”, Фальченко Любові Семенівни та Рибачок Сергія Анатолійовича заборгованості за Кредитним договором № К03613/2020 від 29.04.2020р. у розмірі 211 500грн., що становить тіло кредиту. 

При цьому відповідачем відповідні встановлені судом обставини належними та допустимими доказами не спростовані.        

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов’язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі. 

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об’єктивного з’ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства “МТБ БАНК”    є обґрунтованими, підтверджені належними доказами, наявними в матеріалах справи, а тому підлягають задоволенню

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідачів згідно ст.129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд    -    

ВИРІШИВ

1.        Позов    Публічного акціонерного товариства “МТБ БАНК” (68003, Одеська область, м. Чорноморськ, просп. Миру, 28, код ЄДРПОУ 21650966)     до Товариства з обмеженою відповідальністю “АМАЛТЕЯ ТРЕЙД” (73000, м. Херсон, вул. Пилипа Орлика, код ЄДРПОУ 3613029); 2. Фальченко Любов Семенівни (73034, м. Херсон, вул. Вишнева, 58, кв. 16, код 1812717365); Рибачок Сергія Анатолійовича (73003, м. Херсон, пров. Учбовий, 28/50, код ЄДРПОУ 2244407173)    – задовольнити повністю. 

2. Стягнути солідарно з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ “АМАЛТЕЯ ТРЕЙД” (73000, м Херсон, вул. Пилипа Орлика, 32, Код за ЄДРПОУ: 36130219), Фальченко Любові Семенівни (18.08.1949 року народження. 73034, м. Херсон, вул. Вишнева. 58, кв. 16, РНОКПП: 1812717365), Рибачка Сергія Анатолійовича (13.06.1961 року народження, 73003, м. Херсон, пров. Учбовий. 28/50, РНОКПП: 2244407173) на користь ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА “МТБ БАНК” (код ЄДРПОУ: 21650966. адреса: 68003, Одеська область, м. Чорноморськ, просп. Миру, 28) заборгованість за Кредитним договором № К03613/2020 від 29.04.2020 у розмірі 211    500 (двісті одинадцять тисяч п’ятсот) грн., що є тілом кредиту та судовий збір в сумі 3    172 (три тисячі сто сімдесят дві)грн. 50коп. 

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241    ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. 

Повне рішення складено    та підписано 02 лютого 2024 р.  

                                     Суддя                                                                                                                      К.Ф. Погребна