Господарський суд Одеської області

07 лютого 2024, 17:01

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"23" січня 2024 р.

м. Одеса

Справа № 923/1393/21

Господарський суд Одеської області у складі судді Погребної К.Ф. при секретарі судового засідання Фатєєвої Г.В. розглянувши справу №923/1393/21

За позовом: Головного Управління Національної Поліції в Херсонській області, (м. Херсон, 73003, код ЄДРПОУ 40108782)

до Відповідача: Олешківської районної державної адміністрація Херсонської області (вул. Гвардійська, буд. 24, м. Олешки, Херсонська область, 75100, код ЄДРПОУ 04059823);

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог не предмет спору на стороні відповідача: Каркіної Ольги Григорівни (м. Херсон, вул. Чорноморська, 26, кв. 58, код 1837213505)

про визнання незаконним та скасування розпорядження

Представник:

Від позивача: не з’явився;

Від відповідача: не з’явився;

Від третьої особи: не з’явився;

ВСТАНОВИВ:

В провадженні господарського суду Херсонської області перебувала справа №923/1393/21 за позовом Головного Управління Національної Поліції в Херсонській області до Олешківської районної державної адміністрація Херсонської області за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог не предмет спору на стороні відповідача: Каркіної Ольги Григорівни про визнання незаконним та скасування розпорядження.

Згідно із частиною сьомою статті 147 Закону України “Про судоустрій і статус суддів від 02.06.2016 р. №1402-VIII у разі неможливості здійснення правосуддя судом з об’єктивних причин під час воєнного або надзвичайного стану, у зв’язку зі стихійним лихом, військовими діями, заходами щодо боротьби з тероризмом або іншими надзвичайними обставинами може бути змінено територіальну підсудність судових справ, що розглядаються в такому суді, за рішенням Вищої ради правосуддя, що ухвалюється за поданням Голови Верховного Суду, шляхом її передачі до суду, який найбільш територіальне наближений до суду, який не може здійснювати правосуддя, або іншого визначеного суду. У разі неможливості здійснення Вищою радою правосуддя такого повноваження воно здійснюється за розпорядженням Голови Верховного Суду. Відповідне рішення є також підставою для передачі усіх справ, які перебували на розгляді суду, територіальна підсудність якого змінюється.

Розпорядженням Верховного Суду від 18.03.2022 №11/0/9-22 змінено територіальну підсудність судових справ господарського суду Херсонської області на Господарський суд Одеської області.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.09.2023 для розгляду судової справи №923/1393/21 визначено головуючий суддя: Погребна К.Ф.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 19.09.2023р. суддею Погребною К.Ф. було прийнято справу №923/1393/21 до свого провадження. Розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 29.11.2023р. підготовче провадження було закрито, розгляд справи призначено по суті в судовому засіданні.

Судом встановлено, що адресою місцезнаходження відповідача є Херсонська область, м. Олешки, вул. Гвардійська, буд. 24.

Згідно ч.1 ст.12-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають офіційної електронної адреси, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання.

Суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії.

З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

На виконання положень названого Закону Господарським судом Одеської області вжито заходів щодо належного повідомлення відповідача про розгляд судом даної справи шляхом розміщення оголошень на офіційному веб-сайті судової влади України.

З урахуванням вищевикладеного, відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи у спосіб, визначений ч. 1 ст. 121 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України".

Також, за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України “Про доступ до судових рішень” усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України “Про доступ до судових рішень” для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України “Про доступ до судових рішень”).

Ухвали Господарського суду Одеської області по справі № 923/3188/21 були оприлюднені в Єдиному державному реєстрі судових рішень, що вбачається за веб-адресою: https://reyestr.court.gov.ua/.

Таким чином, суд зазначає, що відповідач також не був позбавлений права та можливості за власною ініціативою скористатися вільним доступом до електронного реєстру судових рішень в Україні, в силу положень наведеної статті 2, 4 Закону України “Про доступ до судових рішень”, та за відомим номером даної справи № 923/1393/21 ознайомитися із змістом ухвал Господарського суду Одеської області та визначеними у них датами, часом та місцем розгляду даної справи з метою забезпечення представництва своїх інтересів в судових засіданнях.

Крім того, суд зазначає, що відповідач зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання та в розумні інтервали часу - вживати заходів, щоб дізнатись про стан розгляду справи.

Суд вважає, що ним було виконано умови Господарського процесуального кодексу України стосовно належного повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи.

Відзив на позов до суду від відповідача не надходив.

Відповідно до ч.9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

30.11.2021р. за вх. №8933/21 до Господарського суду Херсонської області від третьої особи надійшли письмові пояснення по справі.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 01.12.2021р. письмові пояснення третьої особи Каркіної О.Г. були залишені без руху, та в подальшому ухвалою Господарського суду Херсонської області від 29.12.2021р. повернуті останній без розгляду.

Судом після повернення з нарадчої кімнати, в порядку ст. 240 ГПК України, було проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

Як вказує позивач, Розпорядженням Цюрупинської районної ради від 11.12.2000 № 203 погоджено відведення земельної ділянки в постійне користування УДАІ УМВС України в Херсонській області для розміщення загороджувального посту, спортивно оздоровчої бази, місця відпочинку транзитних водіїв та інших учасників дорожнього руху в районі мостового переходу через р. Конка площею 5,1315 га, з них 3,4 га - болота не покриті рослинністю.

Відповідно, рішенням Херсонської обласної ради від 22.12.2000 № 348 надано в постійне користування землі запасу Цюрупинської міської ради (3,4 га боліт) та земель Херсонської адміністрації автомобільних доріг (1,7315 га доріг) під розміщення загороджувального посту, спортивно оздоровчої бази, місця відпочинку транзитних водіїв та інших учасників дорожнього руху в районі мостового переходу через р. Конка для УДАІ УМВС України в Херсонській області та видано державний акт ІІ-ХС №001765 від 01.02.2001 на право постійного користування земельною ділянкою площею 4,89 га.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.09.2015 № 730 “Про утворення територіальних органів Національної поліції та ліквідацію територіальних органів Міністерства внутрішніх справ” ліквідовані як юридичні особи публічного права територіальні органи Міністерства внутрішніх справ.

Для забезпечення виконання постанови Кабінету Міністрів України від 16 вересня 2015 року №730 наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30 листопада 2015 року № 1532 ліквідовано Управління Державної автомобільної інспекції УМВС України в Херсонській області.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16 вересня 2015 року № 730 утворено Головне управління Національної поліції в Херсонській області.

Спільним наказом МВС України та Національної поліції України №1008/2103 від 31.12.2017 прийнято рішення про передачу зі сфери управління Міністерства внутрішніх справ України з балансу УДАІ УМВС України в Херсонській області до сфери управління Національної поліції України в оперативне управління (на баланс) Головного управління Національної поліції в Херсонській області об'єкти нерухомого майна, у тому числі пост Пасат, розташований за адресою автодорога Херсон-Джанкой-Феодосія-Керч 11 км, Олешківський район, Херсонської області.

За посиланнями позивача, згідно Акта приймання-передачі від 14.09.2018 на баланс ГУНП в Херсонській області було передано об'єкт нерухомого майна, пост Пасат, розташований за адресою: автодорога Херсон-Джанкой-Феодосія-Керч 11 км, Олешківський район, Херсонської області. Площа земельної ділянки 4,89 га.

Згідно довідки Управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку ГУНП в Херсонській області від 20.10.2021 №1632/10/03-2021 вищевказаний пост Пасат знаходиться на балансі ГУНП в Херсонській області.

При цьому, як зазначає позивач, разом з об'єктом нерухомості ГУНП в Херсонській області переданий державний акт ІІ-ХС №001765 від 01.02.2001 на право постійного користування земельною ділянкою площею 4,89 га (для розміщення загороджувального посту, місця відпочинку транзитних водіїв та інших учасників дорожнього руху - 1,71 га; спортивно-оздоровчої бази - 3,18 га), виданий Олешківською (Цюрупинською) районною радою Олешківського (Цюрупинського) району Херсонської області УДАІ УМВС України в Херсонській області, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 20.

Відповідно до ч. 2 ст. 120 Земельного кодексу України, якщо будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Як вказує позивач, ГУНП в Херсонській області звернулося до Херсонської обласної державної адміністрації з клопотанням про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Розпорядженням Херсонської обласної державної адміністрації № 227 від 05.03.2020 згідно пункту 1 - припинено Управлінню державної автомобільної інспекції УМВС України в Херсонській області право постійного користування земельною ділянкою площею 3,18 га розташованої за межами населених пунктів на території Олешківської міської ради (автодорога Херсон-Джанкой-Феодосія-Керч 11 км) у зв’язку з набуттям права власності на будівлі або споруди іншою особою.

Відповідно до п.4 Розпорядження №227 від 05.03.2020 надано Головному управлінню Національної поліції в Херсонській області дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), вказаної в пункті 1 даного розпорядження.

Під час проведення геодезичних робіт, як зазначає позивач було виявлено, що частини вищевказаної земельної ділянки вже передані в приватну власність та оренду приватним особам, зокрема земельна ділянка площею 0,1174 га (кадастровий номер: 6525010100:07:001:0016).

Так, як вказує позивач, відповідно до розпорядження Цюрупинської районної державної адміністрації Херсонської області № 735 від 30.09.2010 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання договору оренди земельної ділянки громадянці Каркіній О.Г для сінокосіння площею 0,1174 га із земель запасу в адміністративних межах Цюрупинської міської ради та надано Каруіній О. Г. в оренду земельну ділянку площею 0,1174 га сільськогосподарські землі (інші) для сінокосіння строком на 30 років, встановивши орендну плату в розмірі 12% від нормативної грошової оцінки

На підставі розпорядження Цюрупинської районної державної адміністрації Херсонської області № 735 від 30.09.2010 між відповідачем та Каркіною О.Г. було укладено договір оренди землі, внаслідок чого особою набуто майнові права на земельну ділянку площею 0,1174 га.

Позивач наголошує, що при прийнятті оскаржуваного розпорядження про передачу земельної ділянки в оренду Каркіній О.Г відповідачем безпідставно не було внесено зміни до державного акта серії ІІ-ХС № 001765 від 01.02.2001 на право постійного користування земельною ділянкою. У зв'язку з чим, розпорядженням Херсонської обласної державної адміністрації від 26.05.2021 № 441 надано Головному управлінню Національної поліції в Херсонській області у постійне користування земельну ділянку площею 1,1641 га з кадастровим номером 6525010100:04:001:0441 із земель рекреаційного призначення державної власності, що розташована за межами м. Олешки Херсонського району Херсонської області, для будівництва та обслуговування об'єктів фізичної культури і спорту, для розміщення спортивно-оздоровчої бази, тобто меншою площею на відміну від перебуваючої на праві постійного користування УДАІ УМВС України в Херсонській області.

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права № 259925665 за Головним управлінням Національної поліції в Херсонській області встановлено право постійного користування земельною ділянкою площею 1,1641 га (кадастровий номер 6525010100:04:001:0441).

Позивач вказує, що станом на момент винесення розпорядження Цюрупинської районної державної адміністрації Херсонської області № 735 від 30.09.2010 підстави для припинення прав Управління державної автомобільної інспекції УМВС України в Херсонській області в Херсонській області на земельну ділянку були відсутні, оскільки згоди землекористувача про припинення права постійного користування земельною ділянкою площею 4,89 га чи її частини не було надано.

При цьому, Технічна документація із землеустрою щодо складання договору оренди земельної ділянки площею 0,1174 га (кадастровий номер: 6525010100:07:001:0016) не містить добровільну відмову землекористувача Управління державної автомобільної інспекції УМВС України в Херсонській області від права користування земельною ділянкою чи її частини.

Крім того, як зазначає позивач Розпорядження Цюрупинської районної державної адміністрації Херсонської області №735 від 30.09.2010 у переліку підстав якими обґрунтовується передача у власність земельної ділянки також не містить добровільну відмову землекористувача Управління державної автомобільної інспекції УМВС України в Херсонській області від права користування земельною ділянкою чи її окремої частини.

Враховуючи викладене, Головне управління Національної Поліції в Херсонській області звернулось до суду з відповідним позовом за захистом свого порушеного права.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:

Згідно зі статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на судовий захист.

Статтею 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Реалізуючи передбачене статтею 55 Конституції України, статтею 4 ГПК України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення (аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 910/16448/18).

Позивач звертаючись до суду з позовом самостійно визначає у ній, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах.

Оцінка предмету заявленого позову, а відтак наявності підстав для захисту порушеного права позивача про яке ним зазначається в позовній заяві здійснюється судом на розгляд якого передано спір крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги (аналогічні висновки викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.09.2019 у справі № 924/831/17, від 28.11.2019 у справі № 910/8357/18).

Предметом позову у цій справі є вимоги Головного управління Національної Поліції в Херсонській області визнання незаконним та скасування Розпорядження Цюрупинської районної державної адміністрації Херсонської області № 734 від 30.09.2010 та визнання недійсним договору оренди земельної ділянки укладеного на підставі оскаржуваного розпорядження.

Підставою позовних вимог, на думку Головного управління Національної Поліції в Херсонській області, є порушення відповідачем прав позивача на постійне користування земельною ділянкою.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування.

Згідно з частиною першою статті 144 Конституції України, органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Частинами 1,3, 5 ст. 60 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” встановлено, що органи місцевого самоврядування є юридичними особами і наділяються цим та іншими законами власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону. Матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад, сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти Їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад. Від імені та в інтересах права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради. Територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони, здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.

Згідно ч. 1 ст. 10 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

За змістом частини першої статті 12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема, розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Відповідно до частини другої статті 116 ЗК України набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Згідно з приписами частини першої статті 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Відповідно до частини першої статті 92 ЗК України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України: право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Так, як встановлено судом, Розпорядженням Цюрупинської районної ради від 11.12.2000 № 203 погоджено відведення земельної ділянки в постійне користування УДАІ УМВС України в Херсонській області для розміщення загороджувального посту, спортивно оздоровчої бази, місця відпочинку транзитних водіїв та інших учасників дорожнього руху в районі мостового переходу через р. Конка площею 5,1315 га, з них 3,4 га - болота не покриті рослинністю.

В подальшому, рішенням Херсонської обласної ради від 22.12.2000 № 348 надано в постійне користування землі запасу Цюрупинської міської ради (3,4 га боліт) та земель Херсонської адміністрації автомобільних доріг (1,7315 га доріг) під розміщення загороджувального посту, спортивно оздоровчої бази, місця відпочинку транзитних водіїв та інших учасників дорожнього руху в районі мостового переходу через р. Конка для УДАІ УМВС України в Херсонській області та видано державний акт ІІ-ХС №001765 від 01.02.2001 на право постійного користування земельною ділянкою площею 4,89 га.

Разом з тим як вбачається з матеріалів справи, Постановою Кабінету Міністрів України від 16.09.2015 № 730 “Про утворення територіальних органів Національної поліції та ліквідацію територіальних органів Міністерства внутрішніх справ” ліквідовані як юридичні особи публічного права територіальні органи Міністерства внутрішніх справ та для забезпечення виконання постанови Кабінету Міністрів України від 16 вересня 2015 року №730 наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30 листопада 2015 року № 1532 ліквідовано Управління Державної автомобільної інспекції УМВС України в Херсонській області.

Як вбачається з матеріалів справи, спільним наказом МВС України та Національної поліції України №1008/2103 від 31.12.2017 прийнято рішення про передачу зі сфери управління Міністерства внутрішніх справ України з балансу УДАІ УМВС У країни в Херсонській області до сфери управління Національної поліції України в оперативне управління (на баланс) Головного управління Національної поліції в Херсонській області об'єкти нерухомого майна, у тому числі пост Пасат, розташований за адресою автодорога Херсон-Джанкой-Феодосія-Керч 11 км, Олешківський район, Херсонської області.

Згідно Акта приймання-передачі від 14.09.2018 на баланс ГУНП в Херсонській області було передано об'єкт нерухомого майна, пост Пасат, розташований за адресою: автодорога Херсон-Джанкой-Феодосія-Керч 11 км, Олешківський район, Херсонської області. Площа земельної ділянки 4,89 га.

При цьому, разом з об'єктом нерухомості ГУНП в Херсонській області переданий державний акт ІІ-ХС №001765 від 01.02.2001 на право постійного користування земельною ділянкою площею 4,89 га (для розміщення загороджувального посту, місця відпочинку транзитних водіїв та інших учасників дорожнього руху - 1,71 га; спортивно-оздоровчої бази - 3, 18 га), виданий Олешківською (Цюрупинською) районною радою Олешківського (Цюрупинського) району Херсонської області УДАІ УМВС України в Херсонській області, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 20.

Головне управління Національної поліції в Херсонській області звернулося до Херсонської обласної державної адміністрації з клопотанням про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Судом встановлено, що Розпорядженням Херсонської обласної державної адміністрації № 227 від 05.03.2020 згідно пункту 1 - припинено Управлінню державної автомобільної інспекції УМВС України в Херсонській області право постійного користування земельною ділянкою площею 3,18 га розташованої за межами населених пунктів на території Олешківської міської ради (автодорога Херсон-Джанкой-Феодосія-Керч 11 км) у зв’язку з набуттям права власності на будівлі або споруди іншою особою.

Поряд з цим звертаючись з відповідним позовом до суду позивач вказує, що під час проведення геодезичних робіт, було виявлено, що частини вищевказаної земельної ділянки вже передані в приватну власність та оренду приватним особам, зокрема земельна ділянка площею 0,1174 га (кадастровий номер: 6525010100:07:001:0016), а саме відповідно до розпорядження Цюрупинської районної державної адміністрації Херсонської області № 735 від 30.09.2010 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання договору оренди земельної ділянки громадянці Каркіній О.Г для сінокосіння площею 0,1174 га із земель запасу в адміністративних межах Цюрупинської міської ради та надано Каркіній О.Г в оренду земельну ділянку площею 0,1174 га сільськогосподарські землі (інші) для сінокосіння строком на 30 років, встановивши орендну плату в розмірі 12% від нормативної грошової оцінки.

При цьому, вказує, що станом на момент винесення розпорядження Цюрупинської районної державної адміністрації Херсонської області № 735 від 30.09.2010 підстави для припинення прав Управління державної автомобільної інспекції УМВС України в Херсонській області в Херсонській області на земельну ділянку були відсутні, оскільки згоди землекористувача про припинення права постійного користування земельною ділянкою площею 4,89 га чи її частини не було надано.

Відповідно до ст. 141 Земельного кодексу України: Підставами припинення права користування земельною ділянкою є: а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; в) припинення діяльності державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; г) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; д) систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Відповідно до положень ст. 142 Земельного кодексу України припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки. Власник земельної ділянки на підставі заяви землекористувача приймає рішення про припинення права користування земельною ділянкою, про що повідомляє органи державної реєстрації.

Відповідно до ст. 143 Земельного кодексу України примусове припинення прав на земельну ділянку здійснюється у судовому порядку у разі: використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; неусунення допущених порушень законодавства (забруднення земель радіоактивними і хімічними речовинами, відходами, стічними водами, забруднення земель бактеріально- паразитичними і карантинно- шкідливими організмами, засмічення земель забороненими рослинами, пошкодження і знищення родючого шару грунту, об'єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем, порушення встановленого режиму використання земель, що особливо охороняються, а також використання земель способами, які завдають шкоди здоров'ю населення) в терміни, встановлені вказівками спешально уповноважених органів виконавчої влади з питань земельних ресурсів; конфіскації земельної ділянки; примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності; примусового звернення стягнень на земельну ділянку по зобов'язаннях власника цієї земельної ділянки; невідчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 149 Земельного кодексу України земельні ділянки, надані у постійне користування із земель державної та комунальної власності, можуть вилучатися для суспільних та інших потреб за рішенням органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад відповідно до їх повноважень.

Частиною 10 ст. 149 Земельного кодексу передбачено, у разі незгоди землекористувача з вилученням земельної ділянки питання вирішується в судовому порядку.

За приписами статті 152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема, визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

У пункті 7.27 постанови від 05.11.2019 у справі № 906/392/18 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що право постійного землекористування є безстроковим і може бути припинене лише з підстав, передбачених у статті 141 Земельного кодексу України, перелік яких є вичерпним.

Вирішуючи спори про припинення права власності на земельну ділянку чи права користування нею, суди ураховують, що орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування має право прийняти рішення про це лише в порядку, з підстав і за умов, передбачених статтями 140 - 149 ЗК України.

Так в матеріалах справи наявна Технічна документація із землеустрою щодо складання договору оренди земельної ділянки площею 0,1174 га (кадастровий номер: 6525010100:07:001:0016) з якої вбачається відсутність добровільної відмови землекористувача Управління державної автомобільної інспекції УМВС України в Херсонській області від права користування земельною ділянкою чи її частини.

При цьому, матеріали справи не містять відомостей щодо наявності інших підстав припинення права постійного користування земельною ділянкою, які визначені ст.141 Земельного кодексу України.

Зважаючи на наведені у Розпорядження Цюрупинської районної державної адміністрації Херсонської області № 735 від 30.09.2010 підстави прийняття - ст.ст.17, 34, 93, 95, 96, 123, 124, 125, 126, 134, 186 п.12 розділу десятого Земельного кодексу України, враховуючи те, що останнє прийнято за відсутності добровільної відмови від права постійного користування земельною ділянкою та інших підстав, визначених ст.141 ЗК України для припинення права постійного користування земельною ділянкою, суд приходить до висновку, що останнє прийнято з порушенням вимог чинного законодавства та підлягає визнанню незаконним та скасуванню, в зв’язку з чим позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

У відповідності до частини першої статті 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Згідно зі ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно зі ст.78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ст.79 ГПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Відповідачем у встановленому законом порядку позовні вимоги позивача не спростовано.

За таких обставин, приймаючи до уваги вищенаведене, а також оцінюючи надані документальні докази в їх сукупності, позовні вимоги Головного управління Національної Поліції в Херсонській області обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача згідно ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України,

В И Р І Ш И В:

1. Позов Головного Управління Національної Поліції в Херсонській області (73003, м. Херсон, вул. Лютеранська, буд. 4, код ЄДРПОУ 40108782) до Олешківської районної державної адміністрація Херсонської області (вул. Гвардійська, буд. 24, м. Олешки, Херсонська область, 75100, код ЄДРПОУ 04059823) за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог не предмет спору на стороні відповідача: Каркіної Ольги Григорівни (м. Херсон, вул. Чорноморська, 26, кв. 58, код 1837213505) – задовольнити повністю.

2. Визнати незаконним та скасувати розпорядження Цюрупинської районної державної адміністрації Херсонської області №735 від 30.09.2010р.

3. Стягнути з Олешківської районної державної адміністрація Херсонської області (вул. Гвардійська, буд. 24, м. Олешки, Херсонська область, 75100, код ЄДРПОУ 04059823) на користь Головного Управління Національної Поліції в Херсонській області (73003, м. Херсон, вул. Лютеранська, буд. 4, код ЄДРПОУ 40108782) судовий збір в сумі 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят)грн.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 02 лютого 2024 р.

Суддя К.Ф. Погребна