До уваги : учасників справи № 916/4302/23 (1)

Республіканському транспортному унітарному підприємству “Білоруське річне пароплавство”

Республіка Білорусь, м. Мозирь, вул. Радянська (Советська), 27а 

Відкритому акціонерному товариству “Білоруське морське пароплавство”

Республіка Білорусь, м. Мінськ, вул. Денісовська, 9

22.01.2024 Господарським судом Одеської області було винесено рішення з наступним текстом:

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

Господарський суд Одеської області у складі судді Погребної К.Ф. при секретарі судового засідання Фатєєвої Г.В. розглянувши справу №916/4302/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ІНТЕГРОВАНИЙ ТРАНСПОРТНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ ГРУП УКРАЇНА” (65014, м. Одеса, Лідерсівський бульвар, 5, код ЄДРПОУ 40208915) 

до відповідачів:   1. Республіканського транспортного унітарного підприємства “Білоруське річне пароплавство” (Республіка Білорусь, м. Мозирь, вул. Радянська (Советська), 27а, реєстраційний номер юридичної особи - 400071046), 2. Відкритого акціонерного товариства “Білоруське морське пароплавство” (Республіка Білорусь, м. Мінськ, вул. Денісовська, 9, реєстраційний номер юридичної особи - 100692435)

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача – Товариство з обмеженою відповідальністю “Ньюенерджі” (65026, м. Одеса, пр-т Шевченка, буд. 4а, код ЄДРПОУ 35048670)

про солідарне стягнення 94        871,13 доларів США, що еквівалентно 3         469        304,40 грн. станом на 22.09.2023, за курсом НБУ

Представник:

Від позивача: Заржицька В.О. ордер;  

Від відповідачів: не з’явився;  

Від третьої особи: не з’явився; 

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “ІНТЕГРОВАНИЙ ТРАНСПОРТНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ ГРУП УКРАЇНА”  звернулось до Господарського суду Одеської області із позовом до Республіканського транспортного унітарного підприємства “Білоруське річне пароплавство” та Відкритого акціонерного товариства “Білоруське морське пароплавство” про солідарне стягнення 94          871,13 доларів США, що еквівалентно 3          469          304,40 грн. станом на 22.09.2023, за курсом НБУ

 Ухвалою від 09.10.2023р. судом, у порядку ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “ІНТЕГРОВАНИЙ ТРАНСПОРТНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ ГРУП УКРАЇНА” було залишено без руху.

12.10.2023р. до господарського суду надійшла заява (вх. №36078/23)  від Товариства з обмеженою відповідальністю “ІНТЕГРОВАНИЙ ТРАНСПОРТНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ ГРУП УКРАЇНА”   про усунення недоліків позовної заяви. 

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 16.10.2023р. було відкрито провадження по справі №916/4302/23. Розгляд справи призначено за в порядку загального позовного провадження. Крім того відповідною ухвалою суду до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача було залучено Товариство з обмеженою відповідальністю “Ньюенерджі”. 

Ухвалою господарського суду Одеської області від 18.12.2023р. підготовче провадження було закрито, розгляд справи призначено по суті в судовому засіданні. 

Відповідачі РТУП “Білоруське річкове пароплавство” і  ВАТ “Білоруське морське пароплавство” не забезпечили явку своїх повноважних представників до судового засідання, про день час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. 

Відповідно до частин першої та другої статті 366 Господарського процесуального кодексу України, у разі якщо в процесі розгляду справи господарському суду необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави, господарський суд може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави (далі - іноземний суд) у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Судове доручення надсилається у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, а якщо міжнародний договір не укладено - Міністерству юстиції України, яке надсилає доручення Міністерству закордонних справ України для передачі дипломатичними каналами.

Статтею 367 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі якщо в процесі розгляду справи господарському суду необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави, господарський суд може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави (далі - іноземний суд) у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Судове доручення надсилається у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, а якщо міжнародний договір не укладено - Міністерству юстиції України, яке надсилає доручення Міністерству закордонних справ України для передачі дипломатичними каналами.

Відповідно до статті 1 Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах від 15.11.1965, ця Конвенція застосовується у цивільних та комерційних справах щодо всіх випадків, коли існує потреба в передачі судових та позасудових документів для вручення за кордоном.

Згідно із статтею 10 Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах від 15.11.1965, якщо запитувана Держава              не заперечує, то ця Конвенція не обмежує: a) можливості надсилати судові документи безпосередньо поштою особам, які перебувають за кордоном, b) можливості для судових працівників, службовців або інших компетентних осіб запитуючої Держави здійснювати вручення судових документів безпосередньо через судових працівників, службовців або інших компетентних осіб запитуваної Держави, c) можливості для будь-якої заінтересованої в судовому процесі особи здійснювати вручення судових документів безпосередньо через судових працівників, службовців або інших компетентних осіб запитуваної Держави.

Відповідно до відомостей, що знаходяться у вільному доступі в мережі “Інтернет” на сайті постійного бюро Гаагської конференції з міжнародного приватного права за посиланням https://www.hcch.net/en/states/authorities/details3/?aid=242, Республіка Білорусь     не заперечує проти способів передачі документів, передбачених пунктом "а" статті 10 Конвенції.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку про можливість надіслати повідомлення - ухвали Господарського суду Одеської області та матеріали позовної заяви у справі                                  № 916/4302/23 справі в нотаріально засвідченому перекладі на англійську або білоруську мову, безпосередньо на адреси нерезидентів РТУП “Білоруське річкове пароплавство” (Республіка Білорусь, м. Мозирь, вул. Радянська (Советська), 27а) і ВАТ “Білоруське морське пароплавство” (Республіка Білорусь, м. Мінськ, вул. Денісовська, 9).

При цьому, судом враховано інформацію розміщену на офіційному сайті                                       АТ “Укрпошта”, про те, що 25.02.2022 Укрпошта припинила поштове співробітництво з поштою Білорусі. Посилки та перекази в цю країну не приймаються. З огляду на ці обставини судом було запропоновано позивачу надіслати на адресу відповідачів копії ухвал про відкриття провадження у справі і повідомлення про дату час та місце судових засідань, а також позовної заяви та додатків до неї, в нотаріально засвідченому перекладі на англійську або білоруську мову, за допомогою інших операторів поштового зв`язку.

На виконання ухвали суду від 16.10.2023 Позивачем надано докази надсилання на адресу Відповідача1 та Відповідача2  копій позовної заяви із доданими документами та цієї ухвали. А саме, Квитанції про оплату № 8289018-8289 від 13.11.2023 поштового відправлення за трекінговим номером RL804602475MD та RL804602467MD та роздруківки з офіційного сайту Пошти Молдови, сайту пошти Молдови за трекінговим номером RL804602467MD і RL804602475MD щодо отримання нотаріально посвідченого перекладу Ухвали Господарського суду Одеської області від 16.10.2023 Відповідачем-1 та Відповідачем-2.

На виконання ухвали суду від 13.11.2023 Позивачем надано докази надсилання на адресу Відповідача1 та Відповідача2 цієї ухвали. А саме, Квитанція про оплату №8543462-8543 від 01.12.2023 до Відповідача-2 поштового відправлення за трекінговим номером RL804603119MD та RL804603105MD до Відповідача-1, Квитанція про оплату №8543557-8543 від 01.12.2023 до Відповідача-1 за трекінговим номером RL804603079MD та до Відповідача-2 за трекінговим номером RL804603065MD. 

На виконання ухвали суду від 18.12.2023 Позивачем надано докази надсилання на адресу Відповідача1 та Відповідача2 цієї ухвали. А саме, Квитанція про оплату № 9077326-9077 від 05.01.2023 до Відповідача-2 поштового відправлення за трекінговим номером RL804095495MD та RL804095500MD до Відповідача-1. 

Відзиви на позовну заяву від відповідачів до суду не надходили. 

Відповідно до ч.9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

30.10.2023р. за вх. №38730/23 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю “Ньюенерджі”  надійшли пояснення третьої особи щодо позову. 

Ухвалою суду від 10.11.2023р. пояснення Товариства з обмеженою відповідальністю “Ньюенерджі” за вх. ГСОО № 38730/23 від 30.10.2023 у справі № 916/4302/23 були повернуті останньому без розгляду на підставі ч.4 ст. 170 ГПК України. 

13.12.2023р. за вх.№45062/23 до суду від третьої особи надійшло клопотання, згідно якого останній позовні вимоги Товариство з обмеженою відповідальністю “ІНТЕГРОВАНИЙ ТРАНСПОРТНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ ГРУП УКРАЇНА”  підтримує та просить розгляд справи здійснити без участі представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача. 

Судом після повернення з нарадчої кімнати, в порядку ст. 240 ГПК України, було проголошено вступну та резолютивну частину рішення.  

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

Як вказує позивач, Листами капітана т/х "Надєжда" (NADEZHDA) та несамохідної баржі “Р-0512” від № 12-1 та № 12-2 від 01.11.2021 ТОВ “ІТМ Україна” було номіновано морським агентом цих суден для організації необхідних формальностей під час їх швартування та відшвартування в порту Ізмаїл. Разом з цими листами Позивачу були надані копії свідоцтв про власності на вказані судна. Для розрахунку всіх портових зборів та необхідних платежів. 

Відповідно до Свідоцтва про право власності на судно від 22.06.2020 серія ПС № 11483, виданого керівником Державної установи “Білоруська інспекція річкового судноплавства”, на підставі запису у Державному судновому реєстрі Республіки Білорусь         від 01.03.2019 № БРП-486 судно “Надєжда” (NADEZHDA, реєстраційний № БРП-486) належить на праві часткової власності РТУП “Білоруське річкове пароплавство” - 79,6 % та ВАТ “Білоруське морське пароплавство” - 20,4 %. 

Згідно із Свідоцтвом про право власності на судно від 02.06.2020 серія ПС № 000368, виданого керівником Державної установи “Білоруська інспекція річкового судноплавства”, на підставі запису у Державному судновому реєстрі Республіки Білорусь від 02.06.2020                              № РБ-368, судно Р-0512 (реєстраційний № РБ-368) належить ВАТ “Білоруське морське пароплавство”. 

01.11.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю “ІНТЕГРОВАНИЙ ТРАНСПОРТНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ ГРУП УКРАЇНА” (Агент) та  Товариством з обмеженою відповідальністю “НЬЮЕНЕРДЖІ” (Підприємство) укладено Договір на агентське обслуговування суден № 28, яким визначено   порядок взаємовідносин між сторонами у разі здійснення Агентом обслуговування суден як під іноземним прапором, так і під державним прапором України, в межах акваторії Ізмаїльського морського Торгівельного порту, 87 км. р. Дунай, портовий засіб ТОВ “НЬЮЕНЕРДЖІ”.   

Відповідно до п.1.2 договору, послуги які надаються Підприємством Агенту та їх вартість, наводиться у додатках до цього договору.

 Пунктом 3.1 договору передбачено, що Агент зобов’язаний здійснювати повне агентування суден, які знаходяться під його агентським обслуговуванням, представляючи ри цьому законні інтереси судновласників та фрахтівників. 

Агент зобов’язаний до моменту оформлення відходу суден з морського порту Ізмаїл, є забезпечення надходження авансових сум на поточний рахунок Підприємства за оплату послуг, що надаватимуться, та портових зборів (п.3.6 договору).            

01.11.2021р. між сторонами підписано Додаток 1 до договору №28, пунктом 6 якого передбачено, що для суден у закордонному плаванні за використання причалів Підприємства для стоянки справляється плата за ставкою 1,145 доларів США без ПДВ за кожен метр довжини судна за добу.

Позивач вказує, що Товариство з обмеженою відповідальністю  “НЬЮЕНЕРДЖІ”, як портовий оператор, належним чином та у повному обсязі виконало свої договірні зобов’язання перед Товариством з обмеженою відповідальністю “ІТМ Україна”, що підтверджується відповідними виставленими рахунками на оплату.

Так, Товариством з обмеженою відповідальністю “ІТМ Україна” та Товариством з обмеженою відповідальністю “НЬЮЕНЕРДЖІ” складено, підписано без зауважень уповноваженими особами і скріплено печатками сторін Акти надання послуг,   а саме: Акт наданих послуг №122 від 21.08.2023р. та Акт наданих послуг №122 від 21.08.2023р.

Товариством з обмеженою відповідальністю “НЬЮЕНЕРДЖІ” на підстав вказаних актів виставив позивачу рахунок на оплату № 149 від 21.08.2023 щодо стоянки несамохідної баржі “Р-0512” (Реєстраційний № РБ-368) з 11.05.2022 по 21.08.2023 (включно) на суму 1      732      496,69грн., та рахунок № 150 від 21.08.2023 щодо стоянки т/х NADEZHDA (Реєстраційний № БРП-486) за період з 11.05.2022 по 21.08.2023 (включно) на суму 1      735      372,08грн. 

В подальшому, як вказує позивач Товариством з обмеженою відповідальністю “НЬЮЕНЕРДЖІ” було надано Товариству з обмеженою відповідальністю “ІТМ Україна” повідомлення-претензію від 30.08.2023 із проханням сплатити заборгованість у розмірі 3,467,868.77 грн

Позивач зазначає, що за надані послуги стоянки т/х NADEZHDA (Реєстраційний № БРП-486) разом з несамохідною баржею “Р-0512” (Реєстраційний № РБ-368) у Морському порту Ізмаїл, Товариство з обмеженою відповідальністю “ІТМ Україна” виставило Відповідачам рахунок № 31-1/08/2023 від 31.08.2023 на оплату за стоянку т/х NADEZHDA за період з 11.05.2022 по 21.08.2023 в сумі 47       475,25 доларів США та рахунок № 31-2/08/2023 від 31.08.2023, на оплату за стоянку несамохідної баржі “Р-0512” за період з 11.05.2022 по 21.08.2023 в сумі 47      395,88 доларів США.

Проте, зазначені рахунки відповідачами сплачені не були, в наслідок чого у останніх утворилась заборгованість за надані послуги в сумі 94      871,13 доларів США.

У зв’язку з тим, що судновласником не було відшкодовано витрати по обслуговуванню т/х NADEZHDA (Реєстраційний № БРП-486) разом з несамохідною баржею “Р-0512” (Реєстраційний № РБ-368) у Морському порту Ізмаїл відповідно до вищенаведених рахунків, як вказує позивач, у нього як морського агента, виникла заборгованість перед портовим оператором, ТОВ “НЬЮЕНЕРДЖІ”.

 31.08.2023р.   Товариство з обмеженою відповідальністю “ІТМ Україна” направило на адресу відповідачів Претензію, з вимогою сплатити наявну заборгованість. 

Відповідна претензія, як зазначає позивач, була надіслана на офіційні електронні адреси Відповідачів: belmp@belmp.by, brp@parohodstvo.by, визначені у витягах із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та індивідуальних підприємців, що підтверджується роздруківкою електронного листа від 31.08.2023р. Проте, зазначена претензія була залишення останніми без відповіді та задоволення. 

Враховуючи викладене, зважаючи на відсутність будь-якої відповіді на вищевказану Претензію зі сторони Відповідачів та того, що вищенаведені рахунки залишаються не оплаченими, Позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права з відповідним позовом про стягнення грошових коштів у сумі 94,871.13 доларів США, що еквівалентно 3,469,304.4 грн., станом на 22.09.2023, за курсом НБУ.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:

Частинами першою, другою статті 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства,   а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частина перша статті 202 Цивільного кодексу України). 

Відповідно до частин першої, другої статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом                   не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Частиною першою статті 207 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.

Комерційне посередництво (агентська діяльність) є підприємницькою діяльністю, що полягає в наданні комерційним агентом послуг суб'єктам господарювання при здійсненні ними господарської діяльності шляхом посередництва від імені, в інтересах, під контролем і за рахунок суб'єкта, якого він представляє (частина перша статті 295 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 296 Господарського кодексу України Агентські відносини виникають у разі: надання суб'єктом господарювання на підставі договору повноважень комерційному агентові на вчинення відповідних дій; схвалення суб'єктом господарювання, якого представляє комерційний агент, угоди, укладеної в інтересах цього суб'єкта агентом без повноваження на її укладення або з перевищенням наданого йому повноваження.

За агентським договором одна сторона (комерційний агент) зобов'язується надати послуги другій стороні (суб'єкту, якого представляє агент) в укладенні угод чи сприяти їх укладенню (надання фактичних послуг) від імені цього суб'єкта і за його рахунок (частина перша статті 297 Господарського кодексу України). 

Згідно із частиною першою статті 116  Кодексу торговельного мореплавства України у морському порту або поза його територією як постійні представники судновласника діють агентські організації (морський агент), які за договором морського агентування за винагороду зобов'язуються надавати послуги в галузі торговельного мореплавства.

Статтею 117 Кодексу торговельного мореплавства України передбачено, що морський агент виконує формальності та дії, пов'язані з прибуттям, перебуванням і відходом судна, допомагає капітану судна у налагодженні контактів з адміністрацією морського порту і службою капітана морського порту, власником морського терміналу, підприємствами, установами, організаціями, що надають спеціалізовані послуги, портовими операторами, місцевими органами виконавчої влади, в організації постачання і обслуговування судна в порту, оформляє митні документи та документи на вантаж, інкасує суми фрахту та інші суми для оплати вимог судновласника, що виникають з договору перевезення, сплачує за розпорядженням судновласника і капітана судна суми, пов'язані з перебуванням у порту, залучає вантажі для морських ліній, здійснює збір фрахту, експедирування вантажу, наймання екіпажів для роботи на суднах, виступає від імені вантажовласника, а також договірною стороною учасників мультимодального перевезення. Морський агент зобов'язаний: а) здійснювати добросовісно свою діяльність відповідно до інтересів судновласника або іншого довірителя і звичайної практики морського агентування; б) діяти в межах своїх повноважень; в) не передавати здійснення своїх функцій іншій особі (суб'єкту), якщо тільки він не був уповноважений на це своїм довірителем.

Відповідно до частини першої статті 118 Кодексу торговельного мореплавства України судновласник або інший довіритель зобов'язані: а) надавати морському агенту кошти, достатні для здійснення його функцій; б) відшкодовувати морському агенту будь-які витрати, зроблені ним від їх імені або за їх згодою; в) нести відповідальність за наслідки будь-яких дій морського агента в межах його повноважень.

Отже, оскільки листами капітана т/х NADEZHDA та несамохідної баржі “Р-0512”                   від 01.11.2021 № 12-1 і № 12-2 ТОВ “ІТМ Україна” було номіновано морським агентом цих суден для організації необхідних формальностей під час їх швартування та відшвартування в порту Ізмаїл, між відповідачами як судновласниками і позивачем було укладено договір морського агентування у спрощений спосіб.

Відповідно ст.. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Однією з підстав виникнення господарських зобов’язань відповідно до ч. 1 ст. 174 ГК України є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать. 

За ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов’язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов’язана сторона повинна вчинити певну господарські дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку. Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цих Кодексом. 

Отже, у Судновласників виникли зобов’язання перед агентами, які передбачені листом про номінацію агента, за яким агента уповноважено діяти від імені та в інтересах судновласників т/х NADEZHDA (Реєстраційний № БРП-486) разом з несамохідною баржею “Р-0512” (Реєстраційний № РБ-368)

За приписами статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України  порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Пунктом 4 частини 1 ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків та моральної шкоди. 

Згідно з ч. 1,2 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. 

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Як встановлено судом, відповідачами не було виконано свого обов’язку щодо оплати послуг морського агентування наданих Позивачем у розмірі   94      871,13 доларів США.  

При цьому  Відповідачами доказів на спростування встановлених судом обставин не надано. 

На підставі викладеного, суд вважає що позовні вимоги щодо солідарного стягнення з відповідачів заборгованості в сумі 94      871,13 доларів США. що еквівалентно 3          469        304грн. 40 коп. станом на 22.09.2023, за курсом НБУ підлягають задоволенню в повному обсязі. 

 Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Відповідно до ст.79 ГПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов’язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі. 

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об’єктивного з’ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

За таких обставин, приймаючи до уваги вищенаведене, а також оцінюючи надані документальні докази в їх сукупності, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “ІНТЕГРОВАНИЙ ТРАНСПОРТНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ ГРУП УКРАЇНА” обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідачів згідно ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, 

ВИРІШИВ:

1.      Позов   Товариства з обмеженою відповідальністю “ІНТЕГРОВАНИЙ ТРАНСПОРТНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ ГРУП УКРАЇНА” (65014, м. Одеса, Лідерсівський бульвар, 5, код ЄДРПОУ 40208915) до Республіканського транспортного унітарного підприємства “Білоруське річне пароплавство” (Республіка Білорусь, м. Мозирь, вул. Радянська (Советська), 27а, реєстраційний номер юридичної особи - 400071046) та до Відкритого акціонерного товариства “Білоруське морське пароплавство” (Республіка Білорусь, м. Мінськ, вул. Денісовська, 9, реєстраційний номер юридичної особи - 100692435)– задовольнити повністю.   

2. Стягнути солідарно з Рэспубліканскае транспартнае унітарнае прадпрыемства “Беларускае рачное параходства” (в українській транслітерації – Республіканскає транспартнає унітарнає прадприємства “Бєларускає рачноє параходства”, в перекладі на українську мову – Республіканське транспортне унітарне підприємство “Білоруське річкове пароплавство”) (Республіка Білорусь, м. Мозирь, вул. Радянська (Советська), 27а, реєстраційний номер юридичної особи - 400071046) та Адкрытае акцыянернае таварыства “Беларускае марское параходства” (в українській транслітерації – Адкритає акциянєрнає тавариства “Бєларускає марскоє параходства”, в перекладі на українську мову – Відкрите акціонерне товариство “Білоруське морське пароплавство”) (Республіка Білорусь, м. Мінськ, вул. Денісовська, 9, реєстраційний номер юридичної особи - 100692435) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ІНТЕГРОВАНИЙ ТРАНСПОРТНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ ГРУП УКРАЇНА” (65014, м. Одеса, Лідерсівський бульвар, 5, код ЄДРПОУ 40208915) 94        871 (дев’яносто чотири тисячі вісімсот сімдесят один) доларів США 13 центів, що що еквівалентно 3         469        304 (трьом мільйонам чотириста шістдесят дев’ять тисяч триста чотири)грн. 40 коп. станом на 22.09.2023, за курсом НБУ

3 Стягнути з Рэспубліканскае транспартнае унітарнае прадпрыемства “Беларускае рачное параходства” (в українській транслітерації – Республіканскає транспартнає унітарнає прадприємства “Бєларускає рачноє параходства”, в перекладі на українську мову – Республіканське транспортне унітарне підприємство “Білоруське річкове пароплавство”) (Республіка Білорусь, м. Мозирь, вул. Радянська (Советська), 27а, реєстраційний номер юридичної особи - 400071046) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ІТМ Україна” (65014, м. Одеса, Лідерсівський бульвар, 5, код ЄДРПОУ 40208915) витрати на сплату судового збору в розмірі 26      019 (двадцять шість тисяч дев’ятнадцять)грн. 79коп. 

4. Стягнути з Адкрытае акцыянернае таварыства “Беларускае марское параходства” (в українській транслітерації – Адкритає акциянєрнає тавариства “Бєларускає марскоє параходства”, в перекладі на українську мову – Відкрите акціонерне товариство “Білоруське морське пароплавство”) (Республіка Білорусь, м. Мінськ, вул. Денісовська, 9, реєстраційний номер юридичної особи - 100692435) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ІТМ Україна” (65014, м. Одеса, Лідерсівський бульвар, 5, код ЄДРПОУ 40208915) витрати на сплату судового збору в розмірі 26      019 (двадцять шість тисяч дев’ятнадцять)грн. 79коп. 

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241  ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. 

Повне рішення складено  та підписано   01 лютого 2024 р. 

            Суддя                                                                                К.Ф. Погребна