Господарський суд Одеської області

29 січня 2024, 10:25

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

"15" січня 2024 р.

м. Одеса

Справа № 916/1100/21

Господарський суд Одеської області у складі судді Невінгловської Ю.М.

секретар судового засідання: Курко Ю.О.

за участю представників сторін:

від ТОВ “Руслан і Людмила”: не з’явився;

від ФОП Широніної О.В.: не з’явився;

від ПП “ТРІКОД”: не з’явився;

від Департаменту комунальної власності Одеської міської ради: не з’явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Руслан і Людмила” (вх.№ 2-1938/23 від 29.12.2023) про ухвалення додаткового рішення №916/1100/21

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Руслан і Людмила” (65080, м. Одеса, вул. Космонавтів, буд. 12);

до відповідача: Фізичної особи-підприємця Широніної Оксани Володимирівни (65037, Одеська обл., Овідіопольський район, село Лиманка, ж/м Чорноморка, провулок Амундсена, 1, буд. 2/8);

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Приватного підприємства “ТРІКОД” (65080, м. Одеса, вул. Космонавтів, буд. 12, код ЄДРПОУ 13885715);

про відшкодування матеріальної та моральної шкоди;

та за позовом третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору: Департаменту комунальної власності Одеської міської ради (65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, 1; код ЄДРПОУ 26302595);

про стягнення 302 383,79 грн,-

ВСТАНОВИВ:

Суть спору: 22.04.2021 до Господарського суду Одеської області від ТОВ РУСЛАН І ЛЮДМИЛА надійшла позовна заява (вх.№ГСОО 1137/21) до ФОП Широніної О.В., в якій позивач, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог (Вх.№ 270055/23 від09.08.2023) просить суд стягнути з відповідача майнову шкоду у розмірі 317 444,75 грн. та немайнову шкоду у розмірі 100 000 грн.

Рішенням суду від 25.12.2023 позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Руслан і Людмила” задоволено частково; стягнуто з Фізичної особи-підприємця Широніної Оксани Володимирівни на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Руслан і Людмила” 302 383,79 грн. завданої шкоди, 4 535,76 грн. судового збору, а також 9 060,96 грн витрат за проведення судової експертизи, а у задоволенні позову Департаменту комунальної власності Одеської міської ради відмовлено в повному обсязі.

29.12.2023 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю “Руслан і Людмила” надійшла заява про розподіл судових витрат (вх. № 2-1938/23), в якій заявник просить суд ухвалити рішення щодо розподілу судових витрат, шляхом їх покладення на відповідача, а саме:

- витрати зі сплати судового збору, під час звернення до Господарського суду Одеської області із первісною позовною заявою, у розмірі 3 726 гривень 97 копійок;

- витрати зі сплати судового збору, під час звернення до Господарського суду Одеської області із заявою про збільшення позовних вимог, у розмірі 2536 грн;

- витрати зі сплати судового збору, під час звернення до суду із клопотанням про призначення додаткової експертизи, у розмірі 1240 грн 50 коп.;

- витрати із підготовки висновку будівельно - технічного експертного дослідження, судовим експертом Чорною Ю.П., у розмірі 6 000 грн;

- витрати зі сплати про проведенню додаткової судової експертизи у розмірі 9 060 грн 96 коп.;

- витрати зі сплати на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000 грн.

Ухвалою суду від 29.12.2023 було прийнято заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Руслан і Людмила” про розподіл судових витрат по справі №916/1100/21 (вх.№2-1938/23 від 29.12.2023) до провадження, розгляд заяви призначено в засіданні суду на 15.01.2024.

12.01.2024 до суду від ФОП Широніної Оксани Володимирівни надійшли пояснення (вх. № 1408/23), у яких відповідач просить суд відмовити у задоволенні заяви в повному обсязі. В обґрунтування відповідач зазначає, що позивачем не було заявлено, в порядку ч. 8 ст. 129 ГПК України, про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

15.01.2024 до суду від ТОВ “Руслан і Людмила” надійшло клопотання про розгляд заяви про розподіл судових витрат без участі представника позивача (вх. № 1504/23).

Товариство з обмеженою відповідальністю “Руслан і Людмила” у своєму позові навело попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, який зокрема включав витрати на правничу допомогу, які позивач очікував понести у розмірі 10 000,00 грн.

У судове засідання 15.01.2024 учасники справи не з’явилися, уповноважених представників до суду не направили, при цьому судом підписано вступну і резолютивну частини додаткового рішення та відкладено складення повного додаткового рішення на строк, визначений ч.6 ст. 233 ГПК України.

Розглянувши Товариства з обмеженою відповідальністю “Руслан і Людмила” (вх.№ 2-1938/23 від 29.12.2023) про ухвалення додаткового рішення №916/1100/21, суд дійшов висновку про її часткове задоволення, з огляду на таке:

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Частинами першою, третьою статті 131-2 Конституції України визначено, що для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура, засади організації і діяльності якої та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначаються законом.

Зазначеним приписам Конституції України кореспондує стаття 16 ГПК України, положеннями якої передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою, а представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п.12 ч.3 ст.2 ГПК України).

Відповідно до ч.1, п.1 ч.3 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи. До витрат, пов’язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу та витрати, пов’язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Положеннями ч.1-3 ст.126 ГПК України встановлено, що витрати, пов’язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов’язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При цьому розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч.8 ст.129 ГПК України).

Як вбачається судом із матеріалів справи, 10.12.2020 між Адвокатом Семеновою Н.С. (адвокат) та ТОВ “Руслан і Людмила” було укладено Договір про надання правової допомоги (Договір від 10.12.2020), відповідно до умов п. 1.1. якого Адвокат бере на себе зобов’язання надавати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим Договором, а Замовник зобов'язаний оплатити замовлення у порядку та строки обумовлені Сторонами.

У п. 1.2. Договору від 10.12.2020 сторони передбачили, що Адвокат відповідно до узгоджених Сторонами доручень:

- надає Замовнику консультаційні та юридичні послуги щодо захисту інтересів останнього перед фізичними особами, в органах державної влади, органах прокуратури, МВС та СБУ, державної виконавчої служби, на підприємствах, в установах, організаціях всіх форм власності та підпорядкування, а також в загальних, адміністративних та господарських судах України усіх інстанцій, зокрема у цивільних, господарських та адміністративних справах, у справах про адміністративні правопорушення, у справах окремого та наказного провадження, кримінальному провадженні, в тому числі оскарження дій та бездіяльності службових та посадових осіб.

- представляє Замовника з усіма правами, які надано законом позивачу (цивільному позивачу та відповідачу), відповідачу, потерпілому, третій особі, свідку, заявнику, скаржнику, у тому числі з правом пред’явлення позову, зміни підстави або предмету позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, пред’явлення зустрічного позову, подання заяв та скарг, укладання мирової угоди на будь-якій стадії процесу, вимагати виконання судового рішення, оскарження рішення, постанов і ухвали суду, одержання, рішень, ухвал, виконавчого листа, наказу та пред’явлення його до виконання; підписувати та подавати документи, зокрема заяви, клопотання, відводи, заперечення, скарги, уточнення, пояснення, запити, звернення, повідомлення, докази та інше; вести попередні переговори та узгоджувати процесуальні питання; отримувати документи, в тому числі відповіді, довідки, свідоцтва, витяги, виписки, рішення, ухвали, постанови, заочне рішення тощо, а також їх копії; сплачувати від імені Замовника державне мито, судовий збір та інші необхідні платежі; вчиняти інші дії в інтересах Замовника не передбачених даним Договором.

Згідно п. 2.1. Договору від 10.12.2020, він набирає чинності з моменту його підписання і діє до виконання Сторонами своїх зобов’язань.

Відповідно до п. 3.1. Договору від 10.12.2020, за правову допомогу, передбачену в п.п. 1.2. Договору Замовник сплачує Адвокату винагороду в розмірі визначеною додатком №1 до цього Договору.

В ціну Договору не включені фактичні витрати щодо виконання Адвокатом зобов'язань за Договором (п. 3.2. Договору від 10.12.2020).

10.12.2020 між Адвокатом Семеновою Н.С. (адвокат) та ТОВ “Руслан і Людмила” (клієнт) було укладено Додаткову угоду № 1 до Договору про надання правової допомоги від 10.12.2020, згідно п. 1 якої, Клієнт сплачує Адвокату за послуги з надання правової допомоги за підготовку позовних матеріалів та представництво інтересів Клієнта у Господарському суді Одеської області, пов’язаних із захистом порушених прав внаслідок залиття, орендованого ним приміщення за адресою: м. Одеса, вул. Космонавтів, 12, яке відбулося 08 жовтня 2018 року, в наступному розмірі та порядку:

У підп. 1.1. п. 1 Додаткової угоди № 1 від 10.12.2020 сторонами погоджено, що за підготовку заяв по суті, заяв процесуального характеру, письмових пояснень, інших документів, які будуть подаватися Адвокатом до суду від імені Клієнта, збір доказів, вивчення судової практики, надання усних та письмових консультацій Клієнту протягом розгляду справи в суді першої інстанції, участь Адвоката в судових експертизах (за потреби), у судових засіданнях (підготовка Адвоката до судових засідань, оплата часу, витраченого Адвокатом на дорогу до судових засідань та у зворотному напрямку, очікування судового засідання, безпосередня участь Адвоката в судовому засіданні) - 10 000 (двадцять тисяч) гривень. Зазначена сума може змінюватись залежно від часу, протягом якого буде розглядатися указана справа в Господарському суді Одеської області..

Згідно п. 3 Додаткової угоди № 1 від 10.12.2020, оплата наданих Адвокатом послуг відбувається на підставі підписаного сторонами акту прийому-передачі послуг правового характеру протягом указаного в ньому строку.

25.12.2023 між Адвокатом Семеновою Н.С. (адвокат) та ТОВ “Руслан і Людмила” (клієнт) було підписано Акт прийому-передачі послуг правового характеру, наданих за договором про надання правової допомоги від 10.12.2020, згідно якого Адвокатом за період з 10 грудня 2020 року по 25 грудня 2023 року надані наступні послуги правового характеру, пов’язані з представництвом інтересів Клієнта як позивача у справі №916/1100/21 у Господарському суді Одеської області:

1. Підготовка та подання адвокатських запитів в інтересах позивача;

2. Вивчення судової практики та правових позицій Верховного суду у аналогічних правовідносинах

3. Зустрічі з Клієнтом, доведення йому правової позиції Адвоката, усне консультування Клієнта.

4. Збір доказів, що стосуються предмету спору у справі №916/1100/21.

5. Підготовка позовної заяви до Господарського суду Одеської області та її подання.

6. Підготовка клопотань про виклик свідків, про долучення доказів, про призначення додаткової експертизи.

7. Підготовка та подання відповіді на відзив ФОП Широніна О.В..

8. Підготовка та подання письмових заперечень.

9. Підготовка письмових пояснень.

10. Участь у проведенні двох судових експертиз.

11. Участь в судових засіданнях в Господарському суді Одеської області у справі №916/1100/21.

Також у вказаному акту сторонами погоджено, що вартість наданих Адвокатом за період з 10 грудня 2020 року по 25 грудня 2023 року послуг правового характеру, зазначених в п.п. 1-11 цього Акту, складає 20000 (двадцять тисяч) гривень, які Клієнт зобов’язується оплатити Адвокату не пізніше 25 січня 2024 року.

Згідно ст. 221 ГПК України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п’ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

Так, представником позивача, у судовому засіданні 20.11.2023 було заявлено усне клопотання про вирішення питання про розподіл судових витрат, а також повідомлено, що докази понесення вказаних витрат будуть надані до суду в строк передбачений ч. 8 ст. 129 ГПК України, що підтверджується протоколом судового засідання та звукозаписом вказаного судового засідання, що у свою чергу спростовує заперечення ФОП Широніної Оксани Володимирівни щодо відсутності такої заяви з боку позивача.

Відповідно до п.3 ч.1, ч.3 ст.244 ГПК України, якщо судом не вирішено питання про судові витрати, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Згідно ч.1 ст.26 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність”, адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Визначення договору про надання правової допомоги міститься в ст.1 Закону України “Про адвокатуру і адвокатську діяльність”, згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За умовами частини третьої ст.27 Закону України “Про адвокатуру і адвокатську діяльність”, до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

В силу ст. 30 Закону України “Про адвокатуру і адвокатську діяльність”, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до положень ст.901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення глави 63 “Послуги. Загальні положення” цього Кодексу можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

З огляду на предмет договору про надання юридичної допомоги об'єктом оплати за договором є надані адвокатом юридичні послуги, зокрема, у зв'язку із вирішенням спору в суді.

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини. Разом з тим чинне процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу: як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.

Такої правової позиції дійшла Велика Палата Верховного Суду згідно додаткової постанови від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19.

Водночас суд відзначає, що для включення всієї суми гонору у відшкодування за рахунок відповідача, відповідно до положень ст.126 Господарського процесуального кодексу України, має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим. Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Аналогічних висновків дійшов також Європейський суд з прав людини, рішення якого, відповідно до ст.17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” можуть бути використані судом в якості джерела права.

Так, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у п. 95 рішення у справі “Баришевський проти України” від 26.02.2015, п.п. 34-36 рішення у справі “Гімайдуліна і інших проти України” від 10.12.2009, п. 80 рішення у справі “Двойних проти України” від 12.10.2006, п. 88 рішення у справі “Меріт проти України” від 30.03.2004 заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі “Лавентс проти Латвії” від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідно до ч.5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Надавши оцінку наявним у матеріалах справи доказам у сукупності, з урахуванням усіх аспектів і складності цієї справи, обсягу наданих адвокатом послуг, виходячи з характеру спірних правовідносин, обсягу матеріалів справи, суд вважає, що витрати у розмірі 20 000,00 грн на оплату послуг адвоката є співмірними із рівнем складності справи і виконаним адвокатом обсягом робіт (наданих послуг).

Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України, інші судові витрати, пов’язані з розглядом справи , у разі часткового задоволення позову, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, враховуючи те, що рішенням суду було частково задоволено позовні вимоги ТОВ “Руслан і Людмила”, витрати на правову допомогу у розмірі 20 000,00 грн покладаються на відповідача, пропорційно розміру задоволених позовних вимог, згідно п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України, що дорівнює 15 029,62 грн.

Крім того суд звертає увагу, що під час ухвалення судового рішення від 25.12.2023, судом було вирішено питання щодо розподілу судових витрат понесених позивачем у вигляді судових витрат зі сплати судового збору (витрати зі сплати судового збору відшкодовано частково на суму 4535,76 грн), відмовлено у відшкодуванні витрат понесених у зв’язку із підготовкою висновку будівельно - технічного експертного дослідження, судовим експертом Чорною Ю.П., у розмірі 6 000 грн, відшкодовано витрати зі сплати по проведенню додаткової судової експертизи у розмірі 9 060 грн 96 коп., в зв’язку із чим суд відмовляє в задоволенні заяви в цій частині.

Щодо відшкодування витрат зі сплати судового збору, під час звернення до суду із клопотанням про призначення додаткової експертизи, у розмірі 1240 грн 50 коп., господарський суд зазначає, що 25.05.2021 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю “Руслан і Людмила” надійшло клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи (вх. № 14292/21), до якого позивачем додано квитанцію про сплату судового збору №20765 від 25.05.2021 на суму 1135,00 грн.

Законом України “Про судовий збір” не передбачено сплату судового збору за подання до суду клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи.

Отже, вказаний судовий збір не підлягає стягненню із відповідача, згідно ст. 129 ГПК України, та є помилково сплаченим.

Між тим, сплачений згідно квитанції №20765 від 25.05.2021 на суму 1135,00 грн, судовий збір може бути повернутий платнику, відповідно до Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03 вересня 2013 року №787 (зі змінами).

Керуючись ст. ст. 123, 126, 129, 221, 232, 236-238, 240, 241, 244 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Руслан і Людмила” (вх.№ 2-1938/23 від 29.12.2023) про ухвалення додаткового рішення №916/1100/21 – задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Широніної Оксани Володимирівни (65037, Одеська обл., Овідіопольський район, село Лиманка, ж/м Чорноморка, провулок Амундсена, 1, буд. 2/8) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Руслан і Людмила” (65080, м. Одеса, вул. Космонавтів, буд. 12) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15 029/п’ятнадцять тисяч двадцять дев’ять/грн 62 коп.

3. В іншій частині заяви – відмовити.

Додаткове рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню до Південно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст.256 ГПК України.

Повне додаткове рішення складено 25 січня 2024 року.

Суддя Ю.М. Невінгловська

До уваги : Приватного підприємства “ТРІКОД” 65080, м. Одеса, вул. Космонавтів, буд. 12, код ЄДРПОУ 13885715