Отримуйте інформацію лише з офіційних джерел
Єдиний Контакт-центр судової влади України 044 207-35-46
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
|
"08" грудня 2023 р. |
м. Одеса |
Справа № 916/4055/23 |
Господарський суд Одеської області у складі судді Мостепаненко Ю.І., розглянувши без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження матеріали
(вх. № 4606/23)
позовної заяви Приватного акціонерного товариства “Микитівський гранітний кар`єр” (56530, Миколаївська область, Вознесенський район, смт. Олександрівка, вул. Микитівська, буд.1, код ЄДРПОУ 01033255)
до відповідача Комунального підприємства “Міське дорожнє управління” Херсонської міської ради (73009, м. Херсон, вул. Фонтанна, буд.15, код ЄДРПОУ 03359262)
про стягнення 259 471,68 грн.,-
ВСТАНОВИВ:
15.09.2023 Приватне акціонерне товариство “Микитівський гранітний кар`єр” звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Комунального підприємства “Міське дорожнє управління” Херсонської міської ради, в якій просить суд стягнути з відповідача 259 471,68 грн - заборгованості, а також суму судових витрат.
В обґрунтування позовної заяви позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов укладеного між сторонами договору про закупівлю товарів №23/19 від 10.04.2019р. в частині повної та своєчасної оплати за отриманий товар.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 20.09.2023 позовну заяву ПрАТ “Микитівський гранітний кар`єр” залишено без руху та встановлено позивачу строк протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви.
25.09.2023 до суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків (вх.№33279/23), згідно якої позивач усунув недоліки позовної заяви.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 02.10.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №916/4055/23 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження.
Вказаною ухвалою суду було запропоновано сторонам надати у відповідні строки заяви по суті спору, а також роз’яснено сторонам про можливість звернення до суду з клопотанням про призначення проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у строки, визначені ч.7 ст. 252 ГПК України.
Ухвала Господарського суду Одеської області про відкриття провадження у справі від 02.10.2023 була надіслана позивачу, згідно ч.5 ст. 6 ГПК України, в його електронний кабінет – 02.10.2023 о 16:33, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою про доставку електронного листа вих.№916/4055/23/37813/23 від 03.10.2023.
Відповідачу – КП “Міське дорожнє управління” Херсонської міської ради ухвала суду про відкриття провадження у справі від 02.10.2023 була надіслана в межах строку, встановленого Господарським процесуальним кодексом України, на його юридичну адресу: 73009, м. Херсон, вул. Фонтанна, буд.15, яка зазначена у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №43392757107 від 18.09.2023, сформованого судом та отримана останнім 05.10.2023, що підтверджується наявним в матеріалах справи поштовим повідомленням (а.с - 63).
10.10.2023 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх.№35718/23), відповідно до якого останній просить суд відмовити у задоволені позову та в обґрунтування своїх заперечень вказує, що позивачем не надано доказів виставлення/надіслання відповідачу рахунку на оплату та податкових накладних в порядку, передбаченому договором.
Разом з тим, відповідач просить суд застосувати до заявлених позивачем позовних вимог строк позовної давності.
Також, 10.10.2023 до суду від відповідача надійшла заява (вх.№35768/23), відповідно до якої останній просить суд застосувати позовну давність та відмовити у задоволенні позову, з огляду на те, що позовні вимоги заявлено по закінченню строку позовної давності для пред’явлення права вимоги, акцентуючи увагу на тому, що строк дії договору з урахуванням додаткової угоди №5 від 24.11.2019, закінчився 31.03.2020.
Разом з тим, на думку відповідача, воєнний стан в країні не може впливати на перебіг процесуальних строків, незалежно від того, чи строки на вчинення процесуальних дій були розпочаті до чи після 24.02.2022, а отже, строки, встановлені законодавством не припиняються і продовжують свій перебіг після впровадження воєнного стану.
13.10.2023 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив (вх.№36263/23), відповідно до якої останній не погоджується із викладеними відповідачем у відзиві на позов запереченнями та вказує, що у КП “Міське дорожнє управління” Херсонської міської ради наявні всі документи щодо заявленої заборгованості, оскільки 23.12.2021 та 07.04.2022 на його електронну адресу були надіслані акти звірки взаємних розрахунків та рахунки на суму заборгованості. Більш того, позивач вказує, що звертався до суду із заявою про видачу судового наказу та до заяви були долучені всі документи, пов’язані із заявленою заборгованістю, та відповідач отримав всі документи разом із судовим наказом від 29.03.2023 №916/1212/23 після чого вказаний судовий наказ було скасовано 01.09.2023. Також, позивач вказує, що виконав вимоги п.201.1 ст.201 ПК України сформував та зареєстрував відповідні податкові накладні за спірними видатковими накладними.
Разом з тим, позивач вважає недоречними заперечення відповідача щодо неотримання ним копії позовної заяви та доданих до неї документів, оскільки, зазначені твердження спростовуються наявною в матеріалах справи поштовою квитанцією та описом вкладання у цінний лист.
При цьому, заперечуючи проти задоволення заяви про застосування строку позовної давності, вказує, що під час дії в Україні карантину та, в подальшому, введення на території України воєнного стану строки визначені, зокрема, ст.257-259 ЦК України продовжені на строки їх дії.
Згідно ч.ч. 5,7 ст. 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п’яти днів з дня отримання відзиву.
Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін від учасників справи до суду не надходило.
Згідно положень ст. 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
У відповідності до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши матеріали справи суд встановив наступне.
10.04.2019 між Комунальним підприємством “Міське дорожнє управління” Херсонської міської ради (покупець) та Приватним акціонерним товариством “Микитівський гранітний кар`єр” (продавець) було укладено договір про закупівлю товарів №23/19, відповідно до п.1.1 якого продавець зобов'язався у 2019 в порядку і на умовах даного договору поставити та передати у власність покупця товар, зазначений в тендерній документації на закупівлю: ДК 021-2015:14210000-6 - Гравій, пісок, щебінь і наповнювачі (Щебінь гранітний фракцій: 5* 10мм, 5*20 мм, 10*20 мм, 20*40 мм, 40*70мм; пісок з відсівів дроблення фракції 2,5(2)*5 мм; пісок з відсівів дроблення фракції 0*5 мм) - далі Товар (згідно зі специфікацією, яка є невід’ємною частиною договору), а покупець - прийняти і оплатити товар в порядку й на умовах цього договору.
Згідно п. 1.2 договору, найменування (номенклатура, асортимент) товару: ДК 021-2015:14210000-6 - Гравій, пісок, щебінь і наповнювачі (Щебінь гранітний фракцій: 5* 10мм, 5*20 мм, 10*20 мм, 20*40 мм, 40*70 мм; пісок з відсівів дроблення фракції 2,5 (2)*5 мм; пісок з відсівів дроблення фракції 0*5 мм). Кількість товару: 7300т.
Відповідно до п. 2.1, ціна цього договору становить 3 846 360 грн., у тому числі: ПДВ – 641 060 грн., з них: сума закупівлі за рахунок коштів міського бюджету складає - 30 000 грн. з урахуванням ПДВ – 5 000 грн.; сума закупівлі за рахунок коштів підприємства складає - 3 816 360 грн., з урахуванням ПДВ 636 060 грн.
Згідно п.3.1 договору, розрахунки за товар, що постачається здійснюються по факту поставки товару, по мірі надходження коштів на рахунок підприємства на відповідні цілі. Допускається відстрочка платежу до 30 днів.
Датою отримання товару вважається дата, зазначена в товарно-супровідних документах. (пп.4.1.3 договору).
Відповідно до п. 4.5 договору, датою поставки товару та датою переходу права власності на товар вважається дата підписання сторонами видаткової накладної продавця, що передається покупцю. При цьому, обов'язок продавця поставити товар покупцю вважається виконаним з моменту наявності товару на складі покупця.
Строк (термін) поставки товару до 31.12.2019, окремими партіями впродовж 3 календарних днів з дати отримання письмової заявки покупця на поставку товару (п.4.6 договору).
Згідно пп. 6.4.1 п.6.4 договору, продавець має право своєчасно та в повному обсязі отримати плату за поставлений товар.
Договір набирає чинності з дня його підписання і діє до 31.12.2019, а в частині виконання зобов’язань щодо передачі і оплати товару - до повного виконання сторонами своїх зобов’язань за договором. (п.10.2 договору).
Згідно Специфікації, що є додатком №1 до договору про закупівлю товарів №23/19 покупець зобов’язався здійснити поставку товару, а саме: 1) щебінь гранітний фракції 5*10 мм, у кількості 1900 т; 2) щебінь гранітний фракції 5*20 мм, у кількості 300 т; 3) щебінь гранітний фракції 10*20 мм, у кількості 200 т; 4) щебінь гранітний фракції 20*40 мм, у кількості 600 т; 5) щебінь гранітний фракції 40*70 мм, у кількості 200 т; 6) пісок з відсіві дроблення фракції 2,5 (2)*5мм, у кількості 2100 т; 7) пісок з відсіві дроблення фракції 0*5 мм, у кількості 2 000 т.
24.12.2019 між КП “Міське дорожнє управління” Херсонської міської ради (покупець) та ПрАТ “Микитівський гранітний кар`єр” (продавець) було укладено додаткову угоду №5 до договору про закупівлю товарів №23/19 від 10.04.2019, відповідно до п.2.2 якої сторони внесли зміни в п.10.2 договору та виклали його у наступній редакції: “Договір набирає чинності з дня його підписання і діє до 31.03.2020, а в частині виконання зобов’язань щодо передачі і оплати товару - до повного виконання сторонами своїх зобов’язань за договором”.
На виконання умов договору про закупівлю товарів №23/19 від 10.04.2019 позивач поставив КП “Міське дорожнє управління” Херсонської міської ради, зокрема, товар - на загальну суму 259 471,68 грн., що підтверджується підписаними з обох сторін та скріпленими печатками останніх видатковими накладними. При цьому, відповідач за отриманий товар не розрахувався.
З огляду на несплату заборгованості за договором №23/19 від 10.04.2019, позивач і звернувся до Господарського суду Одеської області з даним позовом до Комунального підприємства “Міське дорожнє управління” Херсонської міської ради про стягнення 259 471,68 грн – заборгованості.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов’язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов’язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов’язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України.
Положеннями п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов’язків є договір, а в силу вимог ч. 1 ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим для виконання сторонами.
У відповідності до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.
Відповідно до ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Як встановлено матеріалами справи, 10.04.2019 між КП “Міське дорожнє управління” Херсонської міської ради (покупець) та ПрАТ “Микитівський гранітний кар`єр” (продавець) було укладено договір про закупівлю товарів №23/19, відповідно до п.1.1 якого продавець зобов'язався у 2019 в порядку і на умовах даного договору поставити та передати у власність покупця товар, а покупець - прийняти і оплатити товар в порядку й на умовах цього договору.
Отже, між сторонами виникли зобов`язання, які за своєю правовою природою є правовідносинами, що випливають із договору поставки.
У відповідності до статті 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона – постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу. Аналогічні положення щодо договору поставки містяться і у ч.ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України.
Згідно ч.2 ст.712 ЦК України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін, а в силу вимог ч.1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Відповідно до п. 4.5 договору, датою поставки товару та датою переходу права власності на товар вважається дата підписання сторонами видаткової накладної продавця, що передається покупцю. При цьому, обов'язок продавця поставити товар покупцю вважається виконаним з моменту наявності товару на складі покупця.
Як встановлено матеріалами справи, на виконання умов договору про закупівлю товарів №23/19 від 10.04.2019 позивач поставив КП “Міське дорожнє управління” Херсонської міської ради, зокрема, товару на загальну суму 259 471,68 грн., що підтверджується підписаними з обох сторін та скріпленими печатками останніх видатковими накладними, а саме:
- №М 2811-0012 від 28.11.2019 на суму 136 877,64 грн;
- №М 0312-006 від 03.12.2019 на суму 13 529,52 грн;
- №М 1312-0010 від 13.12.2019 на суму 40 814,28 грн;
- №М 1412-0010 від 14.12.2019 на суму 68 250,24 грн.
Так, у відповідності з ч. 1 ст. 664 Цивільного кодексу України, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.
Виходячи з вищенаведеного, суд доходить висновку про належне виконання позивачем своїх зобов`язань за спірним договором щодо поставки товару згідно вищевказаних товарних накладних.
В свою чергу, отримання покупцем поставленого з боку позивача товару є підставою виникнення у відповідача зобов’язання оплатити поставлений товар відповідно до умов договору поставки та вимог чинного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Зі змісту наведеної норми вбачається, що за загальним правилом, обов’язок покупця оплатити товар виникає після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на товар. Це правило діє, якщо спеціальними правилами або договором купівлі-продажу не встановлено інший строк оплати.
Згідно п.3.1 договору, розрахунки за товар, що постачається здійснюються по факту поставки товару, по мірі надходження коштів на рахунок підприємства на відповідні цілі. Допускається відстрочка платежу до 30 днів.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
При цьому, відповідач за отриманий товар згідно видаткових накладних: №М 2811-0012 від 28.11.2019; №М 0312-006 від 03.12.2019; №М 1312-0010 від 13.12.2019; №М 1412-0010 від 14.12.2019 - не розрахувався.
Разом з тим, суд не приймає до уваги заперечення відповідача щодо не надіслання позивачем рахунку на оплату в порядку передбаченому договором, оскільки, за своєю правовою природою рахунок на оплату товару не є первинним документом, а є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перераховувати кошти, тобто носить інформаційний характер та за змістом п.3.1 договору не змінює строк виконання грошового зобов’язання.
Наявність вказаної заборгованості відповідач не спростував, докази, які б підтверджували факт повної сплати КП “Міське дорожнє управління” Херсонської міської ради за отриманий товар в матеріалах справи відсутні.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ПрАТ “Микитівський гранітний кар`єр” в частині стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 259 471,68 грн.
Щодо заяви відповідача про застосування строку позовної давності до вимог про стягнення вищевказаної заборгованості, суд вказує наступне.
Статтею 253 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.
Згідно зі статтею 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Відповідно до ст.257 ЦК України, загальна позовна давність позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (стаття 267 ЦК України).
В той же час, згідно з положеннями пункту 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Вказаний пункт був введений в дію на підставі Закону України від 30 березня 2020 року № 540-IX з 2 квітня 2020 року.
Судом встановлено, що на всій території України тривав карантин, який установлений згідно постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року “Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19” № 211 з 12 березня 2020 року та продовжений згідно постанови Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2023 року № 383 до 30 червня 2023 року.
Крім того, відповідно до п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу.
Судом встановлено, що 24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України №64/2022 введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб та який, в подальшому, неодноразово продовжений Указами Президента України “Про продовження строку дії воєнного стану в Україні”, зокрема, №3275-IX від 27.07.2023 з 05 години 30 хвилин 18.08.2023 строком на 90 діб.
Таким чином, виходячи із змісту п.3.1 договору, товар отриманий відповідачем за спірними видатковими накладними мав бути оплачений, а саме:
- №М 2811-0012 від 28.11.2019 на суму 136 877,64 грн, - до 30.12.2019 року;
- №М 0312-006 від 03.12.2019 на суму 13 529,52 грн, - до 02.01.2020 року;
- №М 1312-0010 від 13.12.2019 на суму 40 814,28 грн, - до 12.01.2020 року;
- №М 1412-0010 від 14.12.2019 на суму 68 250,24 грн, - до 14.01.2020 року.
Враховуючи вищенаведені обставини щодо порядку здійснення оплати за спірним договором, то останнім днем для подання позовної заяви про стягнення заборгованості за спірними видатковими накладними було б – 30.12.2022, 02.01.2023, 12.01.2023 та 14.01.2023.
Проте, п. 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України та п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, продовжено строк позовної давності на строк дії карантину та воєнного стану.
Як вбачається з матеріалів справи, ПрАТ “Микитівський гранітний кар`єр” було подано позовну заяву до Господарського суду Одеської області через систему “Електронний суд” - 14.09.2023. Відтак, позивач, направивши позов у вересні 2023, не пропустив строк позовної давності по вимогам, оскільки, на дату звернення до суду воєнний стан на території України ще не припинено.
Таким чином, заява відповідача про застосування до спірних правовідносин строку позовної давності є необґрунтованою, а отже не підлягає задоволенню.
Вирішуючи питання щодо доцільності надання правової оцінки іншим доводам сторін, суд виходить з того, що Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Відповідно до ст.74 Господарського процесуального Кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно п. 1 ст. 86 Господарського процесуального Кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи вищевикладене, оцінивши докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, як обґрунтовані, підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи.
На підставі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, у зв’язку із задоволенням позовних вимог, судові витраті по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено до Південно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст.256 ГПК України.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду складено та підписано 08 грудня 2023 року, у зв`язку з призупиненням роботи АС "Діловодство спеціалізованого суду" з 30.11.2023 по 07.12.2023 (включно), що зумовлено несанкціонованим втручанням в роботу інформаційних (автоматизованих) електронних комунікаційних мереж і ресурсів суду.
Суддя Ю.І. Мостепаненко
_03_03.png)
