Господарський суд Одеської області

13 грудня 2023, 12:00

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"28" листопада 2023 р.

м. Одеса

Справа № 916/2900/22

Господарський суд Одеської області у складі судді Погребної К.Ф. при секретарі судового засідання Фатєєвої Г.В. розглянувши справу №916/2900/22

за позовом: Акціонерного товариства “Перший Український міжнародний банк” (04070, м. Київ, вул. Андріївська, буд. 4, код ЄДРПОУ 14282829)

до відповідачів: 1. Приватної фірми “ОПТІМА” (73000, м. Херсон, Миколаївське шосе, буд. 23, код ЄДРПОУ 31221145), 2.Товариства з обмеженою відповідальністю “ПАРІЛАЙН” (73000, м. Херсон, Миколаївське шосе, буд. 23, код ЄДРПОУ 33172257), 3. Іванішіна Володимира Івановича (24600, Вінницька область, смт. Крижопіль, вул. Соборна 4, код 2428320293), 4. Пащенко Людмили Михайлівни (73000, м. Херсон, вул. Лавреньова, буд. 18, кв. 31, код 1625207060), 5. Пащенко Івана Івановича (73000, м. Херсон, вул. Лавреньова, буд. 18, кв. 31, код 1589400778)

про стягнення 1 000 000грн.

за зустрічним позовом: Приватної фірми ОПТІМА (73000, м. Херсон, Миколаївське шосе, буд. 23, код ЄДРПОУ 31221145)

до відповідача: Акціонерного товариства Перший Український міжнародний банк (04070, м. Київ, вул. Андріївська, буд. 4, код ЄДРПОУ 14282829)

про тлумачення умов договору

Представники:

Від позивача: Бойко О.І. ордер;

Від відповідачів: 1. Загорулько Є.А. ордер;

2,3,4 не з’явились;

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство “Перший Український міжнародний банк” звернулось до господарського суду із позовною заявою до Приватної фірми “ОПТІМА”, Товариства з обмеженою відповідальністю “ПАРІЛАЙН”, Іванішіна Володимира Івановича, Пащенко Людмили Михайлівни та Пащенко Івана Івановича про стягнення 1 000 000грн.

Ухвалою від 07.11.2022р. судом, у порядку ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, позовну заяву Акціонерного товариства “Перший Український міжнародний банк” було залишено без руху.

14.11.2022р. до господарського суду надійшла заява (вх. №25854/22) від Акціонерного товариства “Перший Український міжнародний банк” про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 21.11.2022р. провадження по справі №916/2900/22 було відкрито. Розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження.

23.02.2023р. Приватна фірма “ОПТІМА” звернулась до господарського суду Одеської області з зустрічним позовом до Акціонерного товариства “Перший Український міжнародний банк” про тлумачення умов договору.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 07.11.2022р. зустрічну позовну заяву було залишено без руху.

23.03.2023р. надійшла заява Приватної фірми “ОПТІМА” про усунення недоліків зустрічної позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 28.03.2023р прийнято зустрічну позовну заяву Приватної фірми “ОПТІМА” до Акціонерного товариства “Перший Український міжнародний банк” про тлумачення умов договору до розгляду та об`єднано в одне провадження з первісним позовом у справі №916/2900/22 за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 05.06.2023р. в порядку ч.3 п.2 ст. 185 ГПК України підготовче засідання було закрито та призначено відповідну справу до розгляду по суті в судовому засіданні.

23.02.2023р. за вх. №5882/23 до суду від відповідача 1 надійшов відзив на позов, згідно якого останній позовні вимоги не визнає, вважає їх необґрунтованими, безпідставними та просить суд в задоволені позову відмовити повністю.

09.03.2023р. за вх. №7533/23 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив відповідача 3, згідно якого позивач вважає що заперечення відповідача 3 є безпідставними, не підтверджені належним та допустимим доказами, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідач 2, про місце, дату та час судових засідань повідомлявся судом за юридичною адресою, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення від 27.02.2023р. (вх.№9409/23 від 23.03.2023р.), від 23.03.2023р. (вх.№10043/23 від 19.04.2023р.), від 14.04.2023р. (вх.№11848/23 від 22.05.2023р.), від 16.05.2023р. (вх.№16140/23 від 31.07.2023р.) від 20.10.2023р., від 10.11.2023р. та від 06.11.2023р.

17.01.2023р. за вх. №1534/23 до суду від відповідача 2 надійшло клопотання, згідно якого останній просив суд відкласти розгляд справи та поновити процесуальний строк на подачу відзиву на позову заяву. Відповіде клопотання судом, протокольно було задоволено.

Проте, відповідачем 2 відзив на позовну заяву до суду наданий не був.

21.02.2023р. за вх. №5607/23 до суду від відповідача 3 надійшов відзив на позов, згідно якого останній позовні вимоги не визнає, вважає їх необґрунтованими, безпідставними та просить суд в задоволені позову відмовити повністю.

Від відповідачів 4, 5 до суду надійшли повідомлення, з яких вбачається що останнім відомо про розгляд справи в Господарському суду Одеської області, з позовними вимоги вони не згоді, вимоги банку вважають безпідставними.

09.03.2023р. за вх. №7536/23 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив відповідача 1, згідно якого позивач вважає що заперечення відповідача 1 є безпідставними, не підтверджені належним та допустимим доказами, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

07.04.2023р. за вх. №11283/23 до суду від позивача (відповідача за зустрічним позовом) надійшов відзив на зустрічний позов, згідно якого останній позовні вимоги не визнає, вважає їх необґрунтованими, безпідставними та просить суд в задоволені позову відмовити повністю.

02.05.2023р. за вх. №14403/23 до суду від відповідача1 (позивача за зустрічним позовом) надійшла відповідь на відзив, згідно якого відповідач 1 (позивач за зустрічним позовом) вважає що заперечення позивача (відповідача за зустрічним позовом) є безпідставними, не підтверджені належним та допустимим доказами, а тому зустрічні позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо строку розгляду справи суд зауважує, що обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи.

Так, при здійсненні правосуддя суд має виходити з необхідності дотримання основних засад господарського судочинства, зазначених в ст. 2, 4 Господарського процесуального кодексу України стосовно забезпечення права сторін на розгляд справ у господарському суді після їх звернення до нього у встановленому порядку, гарантованому чинним законодавством та всебічно забезпечити дотримання справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення судом спорів з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі Смірнова проти України).

Згідно практики Європейського суду з прав людини щодо тлумачення поняття розумний строк вбачається, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ і було б неприродно встановлювати один і той самий строк для всіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин (рішення у справі Броуган та інші проти Сполученого Королівства).

Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

При цьому Європейський суд з прав людини в своїй практиці виходить із того, що розумність тривалості судового провадження необхідно оцінювати у світлі обставин конкретної справи, враховуючи критерії, вироблені судом. Такими критеріями є: 1) складність справи, тобто, обставини і факти, що ґрунтуються на праві (законі) і тягнуть певні юридичні наслідки; 2) поведінка заявника; 3) поведінка державних органів; 4) перевантаження судової системи; 5) значущість для заявника питання, яке знаходиться на розгляді суду, або особливе становище сторони у процесі (Рішення Бараона проти Португалії, 1987 рік, Хосце проти Нідерландів, 1998 рік; Бухкольц проти Німеччини, 1981 рік; Бочан проти України, 2007 рік).

Конвенція на відміну від національного законодавства України не запроваджує чітких строків розгляду справи, проте посилання на строк містить ст. 6 Конвенції, яка постулює дефініцію розумного строку розгляду справи.

Таким чином, враховуючи обставини справи та введення воєнного стану в Україні згідно Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" N 64/2022 від 24.02.2022, суд застосовує принцип розумного строку тривалості провадження відповідно до зазначеної вище практики Європейського суду з прав людини.

Відтак, оскільки судова система має забезпечувати дотримання права на доступ до правосуддя і здійснення такого правосуддя, з метою дотримання прав учасників та забезпечення права на справедливий суд, дотримання принципу пропорційності, реалізації засад змагальності, враховуючи завдання господарського судочинства, з метою всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи у розумні строки, судом здійснено розгляд справи у розумний строк, тобто такий, що є об'єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав, застосувавши ст. ст. 2, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 3 Конституції України та ст. 2, 11 Господарського процесуального кодексу України.

Судом після повернення з нарадчої кімнати, в порядку ст. 240 ГПК України, було проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

15.02.2021 між Акціонерним товариством “ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК” (Банк, Позивач) та Приватною фірмою “ОПТІМА” (Клієнт, Позичальник, відповідач-1) було укладено Генеральний договір про надання банківських послуг № МБ-ODЕ-ГЛ-11490 (далі - Генеральний договір), із змінами та доповненнями до нього: Додатковою угодою №1 від 13.01.2022, відповідно до умов якого Банк зобов`язався надати Позичальнику банківські послуги, а Позичальник зобов`язався прийняти банківські послуги та належним чином виконувати зобов`язання, що встановлені в Генеральному договорі, Правилах надання банківських послуг за активними банківськими операціями корпоративних клієнтів малого бізнесу, що розміщуються на інтернет-сайті Банку (за електронною адресою: https://www.рumb.uа/) (надалі - Правила) та Договорах про надання банківських послуг, в тому числі своєчасно та в повному обсязі здійснювати оплату банківських послуг.

В рамках Генерального договору між Банком та Позичальником було укладені

-заява про надання банківської послуги-кредитної лінії № МБ-ODЕ-ГЛ-11490/КЛ1 від 15.02.2021; цільове призначення: фінансування оборотного капіталу, ліміт Банківської послуги 5 099 700 грн;

- договір про надання банківської послуги - кредитної лінії № МБ-ODЕ-ГЛ-11490/КЛ1 від 13.01.2022, в редакції Угоди від 13.01.2022 про зміну банківської послуги-кредитної лінії, наданої за Заявою про надання банківської послуги-кредитної лінії МБ-ODЕ-ГЛ-11490/КЛ1 від 15.02.2021 до Генеральний договір про надання банківських послуг № МБ-ODЕ-ГЛ-11490 від 15.02.2021, у зв`язку з отриманням клієнтом права на участь у державній програмі (далі- Кредитний договір); цільове призначення: антикризовий кредит (обігові), поповнення обігових коштів; ліміт Банківської послуги 5 099 700 грн.

Згідно п. 2.2 Генерального договору (в редакції Додаткової угоди 1) та п. 3.1 Правил, Банк надає Клієнту Банківські послуги, а Клієнт приймає Банківські послуги та зобов`язується належним чином виконувати зобов`язання, що встановлені в цьому договорі, Правилах та Договорах про надання Банківських послуг, в тому числі своєчасно та в повному обсязі здійснювати оплату Банківських послуг.

Як вказує позивач, Банк належним чином виконав свої обов`язки за Генеральним договором та Правилами, надавши ПФ “ОПТІМА” згідно України про зміну умов Банківської послуги – кредитної лінії від 13.01.2022р, наданої за заявою про надання банківської послуги – кредитної лінії №МБ-ODЕ-ГЛ-11490/КЛ1 від 15.02.2021 до Генеральний договір про надання банківських послуг № МБ-ODЕ-ГЛ-11490 від 15.02.2021, у зв`язку з отриманням клієнтом права на участь у державній програмі, кредитні кошти в межах кредитної лінії в сумі 5 099 700грн., що підтверджується меморіальним ордером № ТК.47642094.60790.18906 від 18.02.2021 року, а також виписками по рахунках.

З метою забезпечення виконання грошових зобов`язань Приватною фірмою “ОПТІМА” за Генеральним договором № МБ-ODЕ-ГЛ-11490 від 15.02.2021 були укладено наступні договори забезпечення:

1. Між Банком та Приватною фірмою “ОПТІМА” (відповідач-1) було укладено договір застави рухомого майна № МБ-ODЕ-РМ-11490/5/bpm від 15.02.2021, відповідно до якого в заставу Бану було передано рухоме майно, опис та перелік якого вказані в п.2.1 Договору застави.

2. Між Банком та Товариством з обмеженою відповідальністю “ПАРІЛАЙН” (відповідач-2) було укладено договір застави рухомого майна № МБ-ODЕ-РМ-11490/6/bpm від 15.02.2021, відповідно до якого в заставу Бану було передано рухоме майно, опис та перелік якого вказані в п.2.1 Договору застави.

3. Між Банком та Приватною фірмою “ОПТІМА” (відповідач-1) було укладено договір застави рухомого майна № МБ-ODЕ-РМ-11490/7 від 15.02.2021, відповідно до якого в заставу Бану було передано рухоме майно, опис та перелік якого вказані в п.2.1 Договору застави.

Предмет застави за цими договорами знаходиться за адресою: 73000, Херсонська область, м. Херсон, Миколаївське шосе, буд. 23.

Також, з метою забезпечення виконання грошових зобов`язань ПФ “ОПТІМА” за Генеральним договором № МБ-ODЕ-ГЛ-11490 від 15.02.2021 були укладено наступні договори поруки:

1. Між Банком та Товариством з обмеженою відповідальністю “ПАРІЛАЙН” (Поручитель 1, відповідач-2) було укладено договір поруки № МБ-ODЕ-П-11490/1 від 15.02.2021 (далі Договір поруки 1), відповідно до якого Поручитель поручається перед Кредитором за виконання зобов’язань за Генеральним договором в повному обсязі, включаючи сплату основного боргу, процентів, комісії, неустойки, витрат Кредитора (п.1.1 Договору поруки 1).

2. Між Банком та Іванішиним Володимиром Івановичем (Поручитель 2, відповідач-3) було укладено договір поруки № МБ-ODЕ-П-11490/2 від 15.02.2021 (далі Договір поруки 2), відповідно до якого Поручитель поручається перед Кредитором за виконання зобов’язань за Генеральним договором в повному обсязі, включаючи сплату основного боргу, процентів, комісії, неустойки, витрат Кредитора (п.1.1 Договору поруки 2).

3. Між Банком та Пащенко Людмилою Михайлівною (Поручитель 3, відповідач-4) було укладено договір поруки № МБ-ODЕ-П-11490/3 від 15.02.2021 (далі Договір поруки 3), відповідно до якого Поручитель поручається перед Кредитором за виконання зобов’язань за Генеральним договором в повному обсязі, включаючи сплату основного боргу, процентів, комісії, неустойки, витрат Кредитора (п.1.1 Договору поруки 3).

4. Між Банком та Пащенко Іваном Івановичем (Поручитель 4, відповідач-5) було укладено договір поруки № МБ-ODЕ-П-11490/4 від 15.02.2021 (далі Договір поруки 4), відповідно до якого Поручитель поручається перед Кредитором за виконання зобов’язань за Генеральним договором в повному обсязі, включаючи сплату основного боргу, процентів, комісії, неустойки, витрат Кредитора (п.1.1 Договору поруки 4).

Згідно з п. 3.1 та п. 3.2 Генерального договору (в редакції Додаткової угоди № 1) підписанням Генерального договору Клієнт підтверджує своє ознайомлення та повну, безумовну, остаточну безстрокову і безвідкличну згоду з усіма умовами Правил. З моменту укладання Генерального договору Правила стають його невід`ємною частиною. Підписанням Генерального договору Клієнт підтверджує отримання ним у день підписання Генерального договору (за обраним ним способом) тексту Правил.

У вказаних Правилах міститься розділ 9 “Несприятливі події та їх наслідки”, в якому наведено перелік подій, які повинні тлумачитись як “Несприятлива подія”.

У пункті 9.1. розділу Правил визначено, що несприятливою подією, зокрема, є наступні події:

9.1.3 Забезпечення зобов`язань за генеральним договором втрачене та/або його стан чи умови погіршились;

9.1.9 Наявні або потенційні зміни на грошово-кредитному ринку України, зумовлені змінами у грошово-кредитній політиці України, змінами банківського законодавства України, змінами економічної ситуації в Україні в цілому (економічна криза), а також міжнародної економічної ситуації, в тому числі, але не виключно: зміни процентної політики, в тому числі на ринку України або на міжнародних ринках процентних ставок на залучені Банком кошти, в тому числі, внаслідок прийняття Національним банком України, іншими органами державної влади та управління рішень, які впливають на стан кредитного ринку України, несприятливі коливання вартості цінних паперів та товарів, курсів іноземних валют тощо.

Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України введено воєнний стан на всій території України, який в подальшому неодноразово продовжувався та триває до теперішнього часу.

Позивач вказує, що у зв’язку з введенням воєнного стану та проведенням активних бойових дій на всій території України внаслідок військової агресії Російської Федерації роти України, 25 квітня 2022п. Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України наказом від 25.04.2022р. №75 (в редакції наказу від 27.07.2022р. №169) затверджено Перелік територіальних громад які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 23.07.2022р. До актуального переліку внесено Херсонську територіальну громаду, де перебуває предмет застави та зареєстровані відповідачі.

Відповідно, як зазначає позивач, Банком (заставодержателем) була втрачена можливість огляду, перевірки наявності та неушкодженості, контролю використання та переміщення предмета застави; на предмети застави не розповсюджують дію договори страхування (пошкодження/знищення майна в результаті військових дій не є страховим випадком та покривається договорами страхування). Таким чином відбулось погіршення умов забезпечення виконання зобов`язань за Генеральним договором.

Згідно з пп. 9.2.1 п. 9.9 розділу 9 Правил встановлено, що у випадку виникнення будь-якої із зазначених Несприятливих подій Банк набуває право вимагати від Клієнта достроково повернути виданий Клієнту Кредит, а Клієнт зобов`язаний, незважаючи на положення цих Правил та положення відповідних Договорів про надання Банківських послуг, виконати таку вимогу Банку і повернути суму Кредиту в повному обсязі разом із платою за Кредит і штрафними санкціями, що підлягають сплаті Клієнтом на користь Банку згідно Генерального договору, в строк не пізніше 3 банківських днів з моменту отримання відповідної вимоги.

В пункті п. 14.5. розділу 14 Правил передбачено, що повідомлення вважаються поданими належним чином, в т.ч., якщо вони надіслані в електронній формі засобами системи дистанційного обслуговування клієнтів, запровадженої у Банку (зокрема, система “Клієнт/Банк/ “Інтернет Банкінг” тощо), системи електронного документообігу “Вчасно”. Сторони погодили, що датою отримання таких Повідомлень вважається дата його відправлення (якщо таке відправлення було здійснене до спливу банківського дня) або наступний банківський день (якщо відправлення було здійснене після спливу банківського дня) або перший за днем відправлення банківський день (якщо відправлення було здійснене у вихідний, святковий або інший неробочий день). Крім того, Банк має право направляти Повідомлення Клієнту, використовуючи сервіси систем миттєвих повідомлень-месенджерів (зокрема, SMS/Viber/Telegram-повідомлення) на номер телефону уповноваженого представника Клієнта, електронним повідомленням на e-mail уповноваженого представника Клієнта, що зазначені в Генеральному договорі про надання банківських послуг чи Договорі про надання Банківської послуги. Сторони приймають на себе ризики та всю відповідальність за дії будь-яких осіб, які отримали доступ до засобів системи зв’язку і передачі Повідомлень, яку вони використовують. Клієнт погоджується з тим, що Повідомлення направлені йому Банком будь-яким із способів, зазначених у цьому розділі Правил, будуть вважатися поданими належним чином та способом, що дозволяє встановити дату їх відправлення. Сторони погодились, що вони вправі на свій розсуд обирати передбачені для них цими Правилами способи подання документів та/або Повідомлень, передбачені Генеральним договором, за винятком випадків, коли Генеральним договором або законом передбачені виключна форма та/або спосіб направлення документів та/або Повідомлень.

Як вказує позивач, Банк керуючись п.п. 9.2.1 розділу 9 Правил, 03.08.2022р. через систему “Клієнт-Банк”, та на електронну адресу ПФ “ОПТІМА”, що зазначена в Генеральному договору про надання банківської послуг та Договорі про надання Банківської послуги: optima-anna@ukr.net направив повідомлення про дострокове повернення кредиту вих. №КНО-61.1.4/35 від 02.08.2022р., в якому вимагав протягом трьох банківських днів з моменту отримання цього повідомлення достроково повернути отримані від Банку кредитні кошти в повному обсязі, що підлягають сплаті Позивальником на користь Банку згідно Генеральний договір про надання банківських послуг № МБ-ODЕ-ГЛ-11490 від 15.02.2021 у загальному розмірі 5 099 700грн. -заборгованість за основою сумою кредиту.

Вказане повідомлення підписано з використанням кваліфікованого електронного підпису повноважного представника Банку.

Однак як зазначає позивач, ні у вказаний Банком у повідомленні строк, ні в подальшому обов`язок щодо повернення у повному обсязі кредиту Позичальником не виконаний. У зв`язку із цим, починаючи з 09.08.2022 заборгованість з повернення основної суми кредиту за Кредитним договором є простроченою та станом на 15.09.2022 склала 5 099 700 грн.

Пунктом 2.1 договорів поруки передбачено, що в разі порушення зобов`язання боржником (у тому числі невиконання та/або неналежного виконання боржником зобов`язання у строки, визначені договором, з якого випливає зобов`язання), поручитель зобов`язаний в перший день порушення боржником зобов`язання (або певної його частини) виконати таке зобов`язання (або певну його частину) незалежно від факту направлення йому кредитором відповідної вимоги. При цьому кредитор не зобов`язаний підтверджувати буд-яким чином факт порушення зобов`язання боржником.

Відповідно до п. 5.1 Договору поруки повідомлення в електронній формі можуть бути направлені поручителю, зокрема, на е-mail поручителя, зазначений в договорі поруки. Датою отримання таких повідомлень вважається дата їх відправлення (якщо відправлення було здійснено до спливу банківського дня) або наступний банківський день (якщо відправлення було здійснено після спливу банківського дня), або перший за днем відправлення банківський день (якщо відправлення було здійснено у неробочий день).

Як вказує позивач, не зважаючи на те, що направлення вимоги поручителю, у зв`язку з невиконанням відповідачем 1 зобов`язань за кредитним договором щодо повернення кредиту та сплати процентів за користування не є обов`язковим, згідно умов договору поруки, Банк 08.09.2022 через систему “Клієнт-Банк Вега” направив Поручителю 1 -ТОВ “ПАРІЛАЙН”, вимогу за вих. № КНО-61.1.3.5/154 від 30.08.2022 щодо виконання зобов`язань за договором поруки.

Проте, як зазначив позивач, Поручителі свої зобов`язання за Договорами поруки не виконали.

Отже посилаючись на вищенаведені обставини, у зв`язку із невиконанням Позичальником та Поручителями зобов`язань щодо повернення Банку кредитних коштів, позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідачів частини заборгованості за основною сумою кредиту в розмірі 1 000 000грн., що є правом позивача.

В той же час відповідача не погоджуючись з відповідним позовом звернувся до суду с зустрічним позовом, відповідно якого вказує наступне.

02.08.2022р на електронну адресу колишнього працівника ПП “Оптіма”, яка знаходилась за кордоном і мала можливість його отримати (доступ до мережі Інтернет), надійшов лист вимога від АТ “ПУМБ” вих. КНО-61.1.4/35 від 02.08.2022 про односторонню зміну умов кредитного договору та повернення кредиту. Вказаний лист отримувачем було перенаправлено представнику ПП “Оптіма”. 12.08.2022р за проханням адміністрації ПП “Оптіма” колишній главбух підприємства направила електронною поштою відповідь АТ “ПУМБ” про незгоду з його позицією та безпідставність вимог щодо одностороннього розірвання кредитного договору.

В листі вих. КНО-61.1.4/35 від 02.08.2022 АТ “ПУМБ” повідомлялося про наступне: “На сьогоднішній день населений пункт, який є місцем знаходження Позичальника, Заставодавців, та Поручителів, є окупованою територією внаслідок військової агресії Російської Федерації. Таким чином, настала несприятлива подія, передбачена пп. 9.1.3 п. 9 Правил “Несприятливі події та їх наслідки” - Забезпечення зобов’язань за Генеральним договором втрачене та/або його стан чи умови погіршились. Крім того, у зв’язку з введенням воєнного стану та проведенням активних бойових дій на території України, настала несприятлива подія, передбачена пл. 9.1.9 п. 9 Правил “Несприятливі події та їх наслідки” - наявні або потенційні зміни на грошово-кредитному ринку України, зумовлені змінами у грошовокредитній політиці України, змінами банківського законодавства України, змінами економічної ситуації в Україні в цілому (економічна криза), а також міжнародної економічної ситуації, в тому числі, але не виключно: зміни процентної політики, в тому числі на ринку України або на міжнародних ринках процентних ставок на залучені Банком кошти, в тому числі, внаслідок прийняття Національним банком України, іншими органами державної влади та управління рішень, які впливають на стан кредитного ринку України, несприятливі коливання вартості цінних паперів та товарів, курсів іноземних валют тощо... Враховуючи викладене, керуючись правом, передбаченим п.п. 9.2.1 Правил, вимагаємо протягом трьох банківських днів з моменту отримання цього повідомлення дострокове повернути отримані від Банку кредитні кошти в повному обсязі, що підлягають сплаті Позичальником на користь банку згідно Генерального договору про надання банківських послуг Nє МБ-ODE-ГЛ-11490 від 15.02.2021 р., у загальному розмірі 5 099 700,00 гривень (п’ять мільйонів дев’яносто дев’ять тисяч сімсот гривень 00 копійок), з яких: заборгованість за основною сумою кредиту за Договором про надання банківської послуги - кредитної лінії №МБ-ODE-ГЛ-11490/КЛ1 від 13.01.2022 р. у розмірі 5 099 700,00гривень.”

Після цього АТ “ПУМБ” було подано позов з тих же підстав, банк вважає, що норми пп. 9.2.1 п. 9 Правил надають йому можливість одноосібно змінити порядок виконання договору та вимагати дострокового повернення кредитних коштів. Крім того в позовній заяві АТ “ПУМБ” надає в якості додатків розрахунок ціни позову та вимогу до ТОВ “Парілайн”. З аналізу вказаних доказів свідчить, що АТ “ПУМБ” нараховує відсотки на суму кредиту починаючи з серпня 2022року. Тобто АТ “ПУМБ” тлумачить норми пп. 9.2.1 п. 9 Правил таким чином, що договірні відносини між сторонами продовжують діяти і договір не припинено внаслідок односторонньої відмови від договору з боку АТ “ПУМБ”.

Разом з тим ПП “Оптіма” тлумачить пп. 9.2.1 п. 9 Правил по іншому.

Згідно вимог діючого законодавства України (ст..525 ЦК України) одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно пп. 9.2.1 п. 9 Правил у випадку виникнення будь-якої із Несприятливих подій Банк набуває право вимагати від Клієнта достроково повернути виданий Клієнту Кредит, а Клієнт зобов’язаний, незважаючи на положення цих Правил та положення відповідних Договорів про надання Банківських послуг, виконати таку вимогу Банку і повернути суму Кредиту в повному обсязі.

Отже, як вважає Відповідач 1 (позивач за зустрічним позовом) за умовами договору АТ “ПУМБ” лише має право вимагати дострокового повернення коштів, що за правовими наслідками абсолютно не тотожнє праву односторонньо змінити умови кредитування. Зміни до договору можуть бути внесені лише за згодою обох сторін, оскільки інше не передбачено укладеним Договором.

Відповідач 1 (позивач за зустрічним позовом) не визнає, що у АТ “ПУМБ” виникло право на зміну умов кредитування і жодних додаткових угод щодо цього питання відповідач не підписував.

За посиланнями Відповідача 1 (позивач за зустрічним позовом) текст Договору та текст Правил було розроблено АТ “ПУМБ”. Використавши у Правилах, які є частиною договору, словосполучення “право вимагати”, АТ “ПУМБ” повинен нести ризики за значення цих слів, які підлягають тлумаченню на користь ПП “Оптіма”.

Також, на користь позиції ПП “Оптіма”, як вважає Відповідач 1 (позивач за зустрічним позовом) свідчить п. 4.5. Генерального договору про надання банківських послуг Nє МБ-ODE-ГЛ-11490 відповідно до якого, в разі наявності будь-яких протиріч між умовами Правил та Договору, пріоритет мають положення Договору. Ракі самі положення містяться в Додатковій угоді від 13.01.2022 року, а саме в п. 2.3.

Крім того предметом договору кредитування є певна сума коштів, яка надається фінансовою установою на певних умовах і має бути повернута позичальником. На цьому відносини сторін закінчуються. У випадку односторонньої вимоги повернення коштів з мотивів передбачених п. 9.1.3. Правил (тобто не з вини позичальника) ПП “Оптіма” тлумачить пп. 9.2.1 п. 9 Правил як односторонню відмову від договору з боку АТ “ПУМБ” з наслідками розірвання правочину.

Отже на підставі викладеного Відповідач 1 (позивач за зустрічним позовом) звернувся до суду з зустрічним позовом, в якому просить суд розтлумачити пп. 9.2.1 п. 9 Правил надання банківських послуг за активними банківськими операціями корпоративних клієнтів малого бізнесу, що розміщуються на інтернет-сайті банку, а саме: Чи свідчить фраза “Банк набуває право вимагати від Клієнта достроково повернути виданий Клієнту Кредит”, імперативно, без змін договору та без згоди позичальника, у позичальника виникає борг перед банком з моменту отримання такої вимоги незважаючи на те що за умовами договору строк повернення позики не настав? Якщо умови договору можуть бути змінені односторонньо банком, то які наслідки таких змін? Чи вважається договір розірваним чи продовжує діяти? Чи може банк вимагати нарахування процентів якщо за таких умов враховуючи що клієнт по суті не прострочив і договору не порушував але користуватися кредитними коштами в обумовлені договором період не зможе.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, щодо первісних позовних вимог суд дійшов наступних висновків:

За загальним положенням цивільного законодавства зобов`язання виникають з підстав, зазначених у ст. 11 ЦК України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов`язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

У відповідності із ст.173 ГК України та ст.509 ЦК України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконати її обов`язку.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).

Відповідно до ч. 7 ст. 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст.628 ЦК України).

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 598 ЦК України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно ст. 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.193 ГК України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до ст. 345 ГК України кредитні операції полягають у розміщенні банками від свого імені, на власних умовах та на власний ризик залучених коштів юридичних осіб (позичальників) та громадян. Кредитними визнаються банківські операції, визначені як такі законом про банки і банківську діяльність. Кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов`язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов`язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

За змістом ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 Глави 71, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

У межах кредитного договору позичальник отримує позичені кошти у своє тимчасове користування на умовах повернення, платності і строковості.

У відповідності до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

За приписами ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до приписів ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 530 ЦК України визначено: якщо у зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч.1 ст. 598, ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

В частині 2 ст. 1050 ЦК України визначено, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно ст. 1052 ЦК України у разі невиконання позичальником обов`язків, встановлених договором позики, щодо забезпечення повернення позики, а також у разі втрати забезпечення виконання зобов`язання або погіршення його умов за обставин, за які позикодавець не несе відповідальності, позикодавець має право вимагати від позичальника дострокового повернення позики та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 ст.188 ГК України та ст.525 ЦК України передбачено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором.

Як вже зазначалося судом вище, за умовами п.3.1 та п.3.2 генерального договору його підписанням клієнт (відповідач-1) підтвердив своє ознайомлення та повну, безумовну, остаточну безстрокову і безвідкличну згоду з усіма умовами Правила надання банківських послуг за активними банківськими операціями корпоративних клієнтів малого бізнесу. З моменту укладання генерального договору правила стають його невід`ємною частиною.

У пункті 9.1. розділу Правил визначено, що несприятливою подією, зокрема, є наступні події:

9.1.3 Забезпечення зобов`язань за генеральним договором втрачене та/або його стан чи умови погіршились;

У зв’язку з введенням воєнного стану та проведенням активних бойових дій на всій території України внаслідок військової агресії Російської Федерації роти України, 25 квітня 2022п. Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України наказом від 25.04.2022р. №75 (в редакції наказу від 27.07.2022р. №169) затверджено Перелік територіальних громад які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 23.07.2022р. До актуального переліку внесено Херсонську територіальну громаду, де перебуває предмет застави та зареєстровані відповідачі.

Відповідно до наведеного, Банком (заставодержателем) була втрачена можливість огляду, перевірки наявності та неушкодженості, контролю використання та переміщення предмета застави; на предмети застави не розповсюджують дію договори страхування (пошкодження/знищення майна в результаті військових дій не є страховим випадком та покривається договорами страхування). Отже відбулось погіршення умов забезпечення виконання зобов`язань за Генеральним договором.

Так, згідно пп. 9.2.1 п.9 правил у випадку виникнення будь-якої із зазначених у них несприятливих подій банк набуває право вимагати від клієнта достроково повернути виданий клієнту кредит, а клієнт зобов`язаний, незважаючи на положення цих правил та положення відповідних договорів про надання банківських послуг, виконати таку вимогу банку і повернути суму кредиту у повному обсязі разом із платою за кредит і штрафними санкціями, що підлягають сплаті клієнтом на користь банку згідно генерального договору, в строк не пізніше 3 банківських днів з моменту отримання відповідної вимоги.

Як встановлено судом, банком 03.08.2022 було направлено позичальнику повідомлення про дострокове повернення кредиту вих. №КНО-61.1.4/35 від 02.08.2022р протягом 3 банківських днів з моменту його отримання. Таким чином, починаючи з 09.08.2022 заборгованість позичальника з повернення основної суми кредиту за генеральним договором в розмірі 5 099 700грн. є простроченою.

Однак ні в зазначений строк, ні в подальшому позичальником не був виконаний обов`язок щодо повернення кредиту.

Таким чином, починаючи з 09.08.2022, заборгованість позичальника з повернення основної суми кредиту за генеральним договором є простроченою у повному обсязі.

Отже, заборгованість Приватної фірми “ОПТИМА” за сумою кредиту станом на 15.09.2022 (включно) за кредитним договором склала 5 099 700 грн.

З метою забезпечення виконання грошових зобов`язань ПФ “ОПТІМА” за Генеральним договором № МБ-ODЕ-ГЛ-11490 від 15.02.2021 були укладено наступні договори поруки:

Пунктами 1.2., договорів поруки визначено, що у разі порушення боржником основного зобов`язання такий боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Порука припиняється у разі виконання основного зобов`язання в повному обсязі або якщо протягом трьох років з дня настання строку (терміну) виконання основного зобов`язання кредитор не пред`явить вимогу до поручителя та в інших випадках, передбачених чинним законодавством (п. 4.1. договорів поруки).

Судом встановлено, що не зважаючи на те що направлення вимоги Поручителем не є обов`язковим, згідно умов договору поруки, Банк 08.09.2022 через систему “Клієнт-Банк Вега” направив Поручителю 1 -ТОВ “ПАРІЛАЙН”, вимогу за вих. № КНО-61.1.3.5/154 від 30.08.2022 щодо виконання зобов`язань за договором поруки.

Згідно ст.553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку.

Статтею 540 ЦК України передбачено, якщо у зобов`язанні беруть участь кілька кредиторів або кілька боржників, кожний із кредиторів має право вимагати виконання, а кожний із боржників повинен виконати обов`язок у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Статтею 554 ЦК України встановлено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які за одним чи за декількома договорами поруки поручилися перед кредитором за виконання боржником одного і того самого зобов`язання, є солідарними боржниками і відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно ст. 55 Конституції України, ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 73 ГПК України: доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи, що відповідно до ст.526 ЦК України, ст.ст. 193, 198 ГК України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, та враховуючи те, що відповідачі не надали суду жодний належний та допустимий доказ у підтвердження сплати заборгованості по кредиту, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги в частині солідарного стягнення з відповідачів частини заборгованості за основною сумою кредиту в розмірі 1 000 000грн. є правомірними та обґрунтованими, підтверджені належними доказами, тому підлягають задоволенню.

При цьому заперечення відповідача, судом до уваги не приймаються оскільки спростовуються наявними в матеріалами справ доказами та встановленими під час розгляду справи обставинами.

Так, заперечуючи проти позову відповідач 1 вказує, що на час направлення Банком повідомлення про дострокове повернення кредиту було выдсутне рішення Ради національної безпеки і оборони України, яке вводиться в дію указом Президента України, яким м. Херсон було включене до переліку тимчасово окупованих територій.

Разом з тим, наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій №75 від 25.04.2022р. затверджено Перелік територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних дій або які перебувають в тимчасовій окупації (блокування). Редакція відповідного наказу постійно оновлювалась Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, проте в усіх редакціях наказу до актуального переліку окупованих територій було внесено Херсонську міську територіальну громаду, де перебувала застава та зареєстрований відповідач 1.

Також відповідач 1 вказує, що передане в заставу майно застраховане, що додаткове свідчить про безпідставність тверджень позивача про його цілісність. Крім того зазначає, що діюче законодавство та умови договорів страхування не передбачає недійсність договорів страхування у зв’язку з воєнним станом.

Відповідні заперечення суд оцінює критично з огляду на наступне.

Як встановлено судом, між ПП “ОПТІМА”, як Страховиком, та ПАТ “СК “УНІКА”, як страхувальником укладений Договір добровільного страхування заставного наземного транспорту “КАСКО” №022195/4055/0000043 від 22.02.2022р. Майно яке застраховане зазначене в додатку 1 до Договору добровільного страхування заставного наземного транспорту “КАСКО” №022195/4055/0000043 від 22.02.2022р. За вказаним договором Страхувальником застраховане майно передано в заставу АТ “ПУМБ”, який є Вигодонабувачем за Договором застави рухомого майна № МБ-ODЕ-РМ-11490/5/bpm від 15.02.2021.

До Договору добровільного страхування заставного наземного транспорту “КАСКО” №022195/4055/0000043 від 22.02.2022р. додаються Умови страхування, в п.2.1 яких зазначено, що ці умови страхування є невід’ємною частиною Договору добровільного страхування заставного наземного транспорту “КАСКО”.

В підпунктах 5.3.1, 5.3.2, 5.3.3 п. 5.3 розділу 5 Умов визначено, що не підлягають відшкодування збитки в результаті пошкодження, знищення або незаконного заволодіння застрахованого ТЗ, складових частин, деталей або ДО, якщо такі пошкодження, знищення або незаконне заволодіння відбулося внаслідок: оголошеної чи неоголошеної війни, воєнних дій усякого роду, громадянської війни чи їхніх наслідків, революцій, повстань, воєнних маневрів та інших заходів воєнного характеру, ураження мінами, бомбами та іншими засобами введення війни; вилучення, конфіскації, реквізиції, арешту, обмеження свободи пересування чи затримання, знищення або пошкодження ТЗ за розпорядженням військової або цивільної влади; а також спроба скоєння або загроза скоєння будь -якої вищезазначеної дії; ураження мінам, бомбами та іншими засобами ведення війни.

Також між ПП “ОПТІМА”, як Страховиком, та ПАТ “СК “УНІКА”, як страхувальником укладений Договір добровільного страхування, що є предметом застави №022195/2200/0000090 від 22.02.2022р. За вказаним договором Страхувальником застраховане майно передано в заставу АТ “ПУМБ”, який є Вигодонабувачем за Договором застави рухомого майна № МБ-ODЕ-РМ-11490/7 від 15.02.2021.

В п. 10 Договору добровільного страхування зазначено, що інші умови договору викладені в “Умовах добровільного страхування, що є предметом застави”, що є невідʼємною частиною цього Договору.

Відповідно до під. 2.1.1. п. 2.1. розділу 2 зазначених Умов добровільного страхування передбачено, що Страховиком в будь-якому випадку не відшкодовуються збитки Страхувальника, що виникли від пошкодження, загибелі, або втрати Застрахованого майна в результаті війни, вторгнення військ, усілякого роду воєнних дій (незалежно від того, була оголошена війна чи ні), дії засобів ведення війни.......будь-якої анексії або окупації території, на якій знаходиться територія (місце) страхування, іншою державою із застосуванням сили, будь-яких дій збройних угрупувань, зʼєднань, груп найманців або регулярних збройних сил, які застосовують зброю, розбою, грабежів та мародерства, що прямо чи опосередковано випливають із подій, зазначених у цьому пункті Договору.

Отже умовами договорів страхування чітко передбачено відмову Страховика в будь-якому випадку у здійсненні відшкодування збитків Страхувальника, що виникли від пошкодження, загибелі або втрати Застрахованого майна в разі настання вищезазначених подій, які відбувались на території Херсонської територіальної громади, де знаходились застраховані предмети застави в період окупації військами Російської Федерації.

З урахуванням наведеного, посилання Відповідача 1 на неправомірні дії позивача, зважаючи на те, що заставлене майно застраховане, не приймається судом як факт неправомірних дій позивача щодо направлення повідомлення про повернення кредиту вимоги про стягнення частини заборгованості по кредиту.

Крім того заперечуючи проти позову, Відповідач 1 вказує, що у позивача відсутнє право односторонньо змінювати умови кредитування. Зміни до договору можуть бути внесені лише за згодою обох сторін, тому Відповідач 1 не визнає того, що у АТ “ПУМБ” виникло право на Односторонню зміну умов кредитування.

Суд відповідні заперечення до уваги не приймає, з огляду на наступне.

Так, як зазначено по тексту рішення вище, між АТ “ПУМБ” та ПФ “ОПТІМА” був укладений Генеральний договір про надання банківських послуг № МБ-ODE-ГЛ-11490 від 15.02.2021 року з Додатковою угодою N 1 від 13.01.2022 року. В рамках Генерального договору між Банком та Позичальником було укладено Договір про надання банківської послуги - кредитної лінії №МБ-ODE-ГЛ-11490/КЛІ від 13.01.2022 р.

Пунктом 2.1 Генерального договору встановлено, що термін “Правила” використовується в цьому Договорі в наступному значенні: Правила надання банківських послуг за активними банківськими операціями корпоративних клієнтів малого бізнесу, що розміщуються на інтернет-сайті Банку за електронною адресою: https://www.pumb.ua/ (далі за текстом - Правила). Всі інші терміни, що використовуються в цьому Договорі, мають значення, наведене у Правилах.

Згідно п. 3.1 Генерального договору, підписанням Генерального договору Клієнт підтверджує своє ознайомлення та повну, безумовну, остаточну безстрокову і безвідкличну згоду з усіма умовами Правил так з моменту укладення Генерального договору Правила стають його невід’ємною частиною. Підписанням Генерального договору Клієнт підтверджує отримання ним у день підписання Генерального договору (за обраним ним способом) тексту Правил (п.3.2 Генерального договору).

Відповідно до п 2.2 Генерального договору, Банк надає Клієнту банківські послуги, а Клієнт приймає банківські послуги та зобов’язується належним чином виконувати зобов’язання, що встановлені в Генеральному договорі, Правилах та Договорах про надання банківських послуг, в тому числі своєчасно та в повному обсязі здійснювати оплату банківських послуг.

Інші умови щодо надання та повернення кредиту, його обслуговування, нарахування та сплати процентів, комісійних винагород, відповідальність Сторін тощо визначаються Правилами. Права та обов’язки сторін за Генеральним договором регламентуються Генеральним договором та Правилами (п.п. 2.6, 2.7 Генерального договору).

Так, як встановлено судом статтею 9 Правил встановлено перелік Несприятливих подій (пункти 9.1.1 - 9.1.12 Правил), при настанні будь-якої з яких Банк набуває право вимагати від Клієнта достроково повернути виданий Клієнту кредит (пункт 9.2.1 Правил).

Зокрема серед Несприятливих подій є наступні: 9.1.3. Забезпечення зобов'язань за Генеральним договором втрачене та/або його стан чи умови погіршились; 9.1.9. Наявні або потенційні зміни на грошово-кредитному ринку України, зумовлені змінами у грошово кредитній політиці України, змінами банківського законодавства України, змінами економічної ситуації в Україні в цілому (економічна криза), а також міжнародної економічної ситуації, в тому числі, але не виключно: зміни процентної політики, в тому числі на ринку України або на міжнародних ринках процентних ставок на залучені Банком кошти, в тому числі, внаслідок прийняття Національним банком України, іншими органами державної влади та управління рішень, які впливають на стан Генерального ринку України, несприятливі коливання вартості цінних паперів та товарів, курсів іноземних валют тощо.

В забезпечення виконання зобов'язань за Генеральним договором було укладено 3 договори застави рухомого майна та 4 договори поруки. Місцезнаходження всіх заставодавців, поручителів, а також місцезнаходження заставного майна - м. Херсон.

У зв’язку з введенням воєнного стану та проведенням активних бойових дій на всій території України внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України, 25 квітня 2022 року Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України наказом від 25.04.2022 р. №75 (в редакції наказу від 27 липня 2022 року №169) затвердило Перелік територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 23 липня 2022 року. До актуального переліку територіальних громад, які перебувають в тимчасовій окупації, також було внесено Херсонську територіальну громаду.

Відповідно, все заставне майно, а також всі заставодавці та поручителі, знаходились у населеному пункті, що перебував у тимчасовій окупації у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації та як наслідок, Банком (заставодержателем) була втрачена можливість огляду, перевірки наявності та неушкодженості, контролю використання та переміщення предметів застави.

Таким чином, як встановлено по тексту рішення вище відбулось погіршення стану/умов забезпечення виконання зобов’язань за Генеральним договором, а саме виникла несприятлива подія, передбачена пп. 9.1.3 п. 9 Правил – забезпечення зобов’язань за Генеральним договором втрачене та/або його стан чи умови погіршились.

З урахування чого, керуючись правом, передбаченим п.п. 9.2.1 Правил, 03.08.2022 року через систему “Клієнт-Банк” та на електронну адресу ПФ “ОПТІМА”, що зазначена в Генеральному договорі та Кредитному договорі - optima-anna@ukr.net, Банком було направлено Повідомлення про дострокове повернення кредиту Вих. №КНО-61.1.4/35 від 02.08.2022р. При цьому, вимога вважається отриманою в день її направлення (п. 14.5 Правил), а саме 03.08.2022 року, а строк на її виконання сплинув 08.08.2022 року (п. 9.2.1 Правил).

Отже з наведеного вбачається, що достроковий відзив кредиту зроблено Банком у повній відповідності з умовами Генерального договору, Правил та чинного законодавства, зокрема положень ст. 1052 ЦК України.

При цьому посилання відповідача на відсутність доказів настання Несприятливих подій, є помилковими, оскільки сам факт окупації Херсонської територіальної громади в наслідок військової агресії Російської Федерації на якій розташоване заставне майно, вже свідчить про настання погіршення умов забезпеченого зобов’язання.

Щодо посилань Відповідача 1 на той факт, що електронний лист вих. №КНО -61.1.3.4/35 від 02.08.2022 року був направлений на електронну пошту одного з колишніх співробітників підприємства, що його переконання є неналежним відправленням, суд зазначає, що згідно п. 14.6 Правил, всі Повідомлення, які направлені Банком Клієнту, є невід’ємною частиною Генерального договору, за умови, що у своєму тексті вони містять відповідне застереження та відправлені виключно: засобами системи дистанційного обслуговування клієнтів, запровадженої у Банку (зокрема, система “Клієнт-Банк”/“Інтернет Банкінг”тощо), або з електронних адрес, що належать Банку: info@pumb.ua, info@fuib.com, info@pumb-news.com.ua, або з офіційного Viber-аккаунта Першого Українського Міжнародного Банку (ПУМБ). Повідомлення будуть вважатись поданими належним чином, якщо вони надіслані: для Повідомлень в електронній формі засобами системи дистанційного обслуговування клієнтів, запровадженої у Банку (зокрема, система “Кліснт-Банк”/“Інтернет Банкінг” тощо), системи електронного документообігу “Вчасно” (https://vchasno.ua/). Сторони погодили, що датою отримання таких Повідомлень вважається дата його відправлення (якщо відправлення було здійснене до спливу банківського дня або наступний банківський день (якщо відправлення було здійснене після спливу банківського дня) або перший за днем відправлення банківський день (якщо відправлення було здійснене у вихідний, святковий або інший неробочий день). Крім того, Банк має право направляти Повідомлення Клієнту, повідомлень-месенджерів SMS/Viber/Telegram-повідомлення) на номер телефону уповноваженого представника Клієнта, електронним повідомленням на с-mail уповноваженого представника Клієнта, що зазначені в Генеральному договорі про надання банківських послуг чи Договорі Банківської послуги. Сторони приймають на себе ризик та всю відповідальність за дії будь-яких осіб, які отримали доступ до засобів системи звʼязку і передачі Повідомлень, яку вони використовують. Клієнт погоджується з тим, що Повідомлення направлені йому Банком будь-яким із способів, зазначених у цьому розділі Правил, будуть вважатися поданими належним чином та способом, що дозволяє встановити дату їх відправлення. Сторони погодились, що вони вправі на свій розсуд обирати передбачені для них цими Правилами способи подання документів та/або Повідомлень, передбачені Генеральним за винятком випадків, коли Генеральним договором або законом передбачені виключна форма та/або спосіб направлення документів та/або Повідомлень. Для цілей подання Повідомлень та/або документів вважаються актуальними реквізити Сторін, зазначені у останньому за часом укладення договорі: Генеральному договорі про надання банківських послуг чи Договорі про надання банківської послуги або у додаткових угодах (п.14.5 Правил).

Як вбачається з матеріалів справи, останніми за часом укладення є Додаткова угода №1 до Генерального договору від 13.01.2022 р. та Угода про зміну умов банківської послуги від 13.01.2022 р.. У вказаних документах у реквізитах ПФ “ОПТІМА” вказано наступний e-mail: optima-anna@ukr.net, з урахуванням чого Банком належним чином та за належною електронною адресою ПФ “ОПТІМА”, що зазначена в Генеральному договорі та Кредитному договорі було здійснено відповідне відправлення Повідомлення про дострокове повернення кредиту.

Відповідач 3 вказує, що позивач не звертався до нього, як до поручителя, з будь-якими вимогами щодо сплати заборгованості.

Разом з тим суд зазначає, що пункту 2.1 договору поруки №№ МБ-ODЕ-П-11490/2 від 15.02.2021 укладеного між ним та Банком передбачено, що в разі порушення зобов`язання боржником (у тому числі невиконання та/або неналежного виконання боржником зобов`язання у строки, визначені договором, з якого випливає зобов`язання), поручитель зобов`язаний в перший день порушення боржником зобов`язання (або певної його частини) виконати таке зобов`язання (або певну його частину) незалежно від факту направлення йому кредитором відповідної вимоги. При цьому кредитор не зобов`язаний підтверджувати буд-яким чином факт порушення зобов`язання боржником.

Отже з наведеного вбачається, необов’язковість надсилання Банок вимог до поручителя, з урахування чого відповідні посилання суд до уваги не приймає.

Інші заперечення відповідача 3 які викладені у відзиві на позов є ідентичними запереченням відповідача 1, оцінку яким було надано по тексту рішення вище.

Щодо зустрічних позовних вимог, суд доходить висновку про відмову в їх задоволенні з огляду на наступне.

Відповідач звернувся до суду із зустрічним позовом про тлумачення підпункту 9.2.1 пункту 9 Правил надання банківських послуг за активними банківськими операціями корпоративних клієнтів малого бізнесу, посилаючись на наявність між сторонами спору щодо тлумачення його змісту, що виник під час виконання договору через настання несприятливих подій.

Згідно з ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути одностороннім та дво-чи багатосторонніми (договори).

Правочин – це дія особи, яка відображає її внутрішню волю. Якщо волевиявлення виражене не чітко, можливе різне тлумачення волі сторін правочин. Тому виникає необхідність у встановлені особливих правил тлумачення волі сторони правочину.

Згідно статті 637 ЦК України тлумачення умов договору здійснюється відповідно до статті 213 цього Кодексу. У разі тлумачення умов договору можуть враховуватися також типові умови (типові договори), навіть якщо в договорі немає посилання на ці умови.

Частиною 1 ст. 213 ЦК України встановлено, що зміст правочину може бути витлумачений стороною (сторонами).

На вимогу однієї або обох сторін суд може постановити рішення про тлумачення змісту правочину (ч.2 ст. 213 ЦК України).

При тлумаченні змісту правочину беруться до уваги однакове для всього змісту правочину значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів.

Якщо буквальне значення слів і понять, а також загальноприйняте у відповідній сфері відносин значення термінів не дає змоги з`ясувати зміст окремих частин правочину, їхній зміст встановлюється порівнянням відповідної частини правочину зі змістом інших його частин, усім його змістом, намірами сторін (ч.3 ст. 213 ЦК України).

Якщо за правилами, встановленими частиною третьою цієї статті, немає можливості визначити справжню волю особи, яка вчинила правочин, до уваги беруться мета правочину, зміст попередніх переговорів, усталена практика відносин між сторонами, звичаї ділового обороту, подальша поведінка сторін, текст типового договору та інші обставини, що мають істотне значення (ч.4 ст. 213 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 637 ЦК України тлумачення умов договору здійснюється відповідно до статті 213 цього кодексу. У частинах третій та четвертій статті 213 ЦК України визначені загальні способи, що мають застосовуватися для тлумачення на трьох його рівнях:

Перший рівень тлумачення - за допомогою однакових для всього змісту правочину значень слів і понять, а також загальноприйнятих у відповідній сфері відносин значення термінів (абзац перший частини третьої статті 213 ЦК України).

Другим рівнем тлумачення (у разі, якщо за першого підходу не вдалося витлумачити зміст правочину) є порівняння різних частин правочину як між собою, так і зі змістом правочину в цілому, а також з намірами сторін, які вони виражали при вчиненні правочину, а також, з чого вони виходили при його виконанні (абзац перший частини третьої статті 213 ЦК України).

Третім рівнем тлумачення (при без результативності перших двох) є врахування: (а) мети правочину, (б) змісту попередніх переговорів, (в) усталеної практики відносин між сторонами (якщо сторони перебували раніш в правовідносинах між собою), (г) звичаїв ділового обороту; (ґ) подальшої поведінки сторін; (д) тексту типового договору; (е) інших обставин, що мають істотне значення (частина четверта статті 213 ЦК України).

Таку правову позицію наведено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2019 у справі № 916/2500/15, від 17.10.2018 у справі №753/22010/14-ц та у постановах Верховного суду від 16.04.2019 у справі №916/1171/18, від 11.09.2019 у справі №922/3740/18.

У постанові Верховного Суду від 18.03.2021 у справі №910/9525/19 вказано наступний правовий висновок.

Підставою для тлумачення судом договору є наявність спору між сторонами правочину щодо його змісту, невизначеність і незрозумілість буквального значення слів, понять і термінів тексту всього договору/його частини, що не дає змогу з`ясувати дійсний зміст правочину/його частини, а волевиявлення сторони правочину не дозволяє однозначно встановити його намір, тлумачення не може створювати, а лише роз`яснює існуючи умови угоди. Тобто, у розумінні наведених приписів, на вимогу однієї або двох сторін договору суд може постановити рішення про тлумачення змісту цього договору без зміни його умов. При цьому, зважаючи на те, що метою тлумачення правочину є з`ясування змісту договору/його окремих частин, який складає права та обов`язки сторін, тлумачення слід розуміти як спосіб можливості виконання сторонами умов правочину, тому тлумачення договору можливе до початку виконання сторонами його умов.

Таким чином, при вирішенні питання щодо тлумачення умов договору, суду необхідно встановити наявність між сторонами договору спору, перевірити та встановити в чому полягає порушення прав позивача і чи дійсно є обставини, на які посилається позивач достатніми підставами для застосування статті 213 ЦК України

З огляду на викладене, тлумаченню підлягає зміст договору/його частина у способи, встановлені статтею 213 ЦК України, тобто, тлумаченням правочину є встановлення його змісту відповідно до волевиявлення сторін при його укладенні, усунення неясностей та суперечностей у трактуванні його положень.

Отже з аналізу положень ст. 213 ЦК України вбачається, що тлумачення правочину – це з’ясування змісту дійсного одностороннього правочину чи договору (двостороннього або багатостороннього правочину), з тексту якого неможливо встановити справжню волю сторони (сторін). Потреба в тлумаченні виникає в разі різного розуміння змісту правочину його сторонами, зокрема при невизначеності і незрозумілості буквального значення слів, понять і термінів змісту.

Згідно пп. 9.2.1 п.9 правил у випадку виникнення будь-якої із зазначених у них несприятливих подій банк набуває право вимагати від клієнта достроково повернути виданий клієнту кредит, а клієнт зобов`язаний, незважаючи на положення цих правил та положення відповідних договорів про надання банківських послуг, виконати таку вимогу банку і повернути суму кредиту у повному обсязі разом із платою за кредит і штрафними санкціями, що підлягають сплаті клієнтом на користь банку згідно генерального договору, в строк не пізніше 3 банківських днів з моменту отримання відповідної вимоги.

Суд зазначає, що в розділі 9 Правил “Несприятливі події та їх наслідки” в п. 9.1-9.1.12 Правил чітко визначено, які події вважається “Несприятливим подіями”, а в п.9.2 Правил зазначені конкретні наслідки, які виникають при настанні несприятливих подій, а саме чітко визначені випадки, які надають право банку вимагати від клієнта дострокового повернення кредиту та в який строк.

Аналогічне право для дострокового відзиву кредиту, також, передбачено ч.1 ст. 1052 ЦК України, за умовим якої у разі невиконання позичальником обов`язків, встановлених договором позики, щодо забезпечення повернення позики, а також у разі втрати забезпечення виконання зобов`язання або погіршення його умов за обставин, за які позикодавець не несе відповідальності, позикодавець має право вимагати від позичальника дострокового повернення позики та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу, якщо інше не встановлено договором.

Отже, за результатами надання правової оцінки умов підпункту 9.2.1 пункту 9 Правил надання банківських послуг за активними банківськими операціями корпоративних клієнтів малого бізнесу, вимога про тлумачення якого була заявлена відповідачем (позивачем за зустрічним позовом), господарський суд дійшов висновку, що вказані положення Правил не містять невизначених або незрозумілих понять, які потребують тлумаченню відповідно до ст. 213 ЦК України.

При цьому суд зазначає, що згідно п. 3.1 Генерального договору в редакції Додаткової угоди 1, підписаннями Генерального договору Клієнт підтверджує своє ознайомлення та повну, безумовну, остаточну безстрокову і безвідкличну згоду з усіма умовами Правил, які відповідно до п.3.2 Генерального договору, з моменту укладання Договору стають невід’ємною його частиною.

Отже укладаючи відповідний Генеральний договору, відповідач був обізнаний з умовами Правил, зокрема пункту 9, та надав повну, безумовну згоду на їх застосування до правовідносин які виники між сторонами в рамках укладеного договору.

За наведених обставин господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення зустрічного позову.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.ч.1,3 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно зі ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно зі ст.78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ст.79 ГПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Інші посилання та заперечення відповідача (позивача за зустрічним позовом) не спростовують висновків, до яких дійшов суд.

Суд звертає увагу сторін на те, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (ЄСПЧ), яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів… мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. І хоча п.1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суду обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Саме такі висновки викладені у рішенні ЕСПЧ від 10.02.2010р.у справі "Серявін та інші проти України".

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача 1 за первісним позовом, згідно ст.129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України,

В И Р І Ш И В:

1. Первісний позов Акціонерного товариства “Перший Український міжнародний банк” (04070, м. Київ, вул. Андріївська, буд. 4, код ЄДРПОУ 14282829) до Приватної фірми “ОПТІМА” (73000, м. Херсон, Миколаївське шосе, буд. 23, код ЄДРПОУ 31221145), Товариства з обмеженою відповідальністю “ПАРІЛАЙН” (73000, м. Херсон, Миколаївське шосе, буд. 23, код ЄДРПОУ 33172257), Іванішина Володимира Івановича (24600, Вінницька область, смт. Крижопіль, вул. Соборна, 4, код 2428320293), Пащенко Людмили Михайлівни (73000, м. Херсон, вул. Лавреньова, буд. 18, кв. 31, код 1625207060), Пащенко Івана Івановича (73000, м. Херсон, вул. Лавреньова, буд. 18, кв. 31, код 1589400778) – задовольнити повністю.

2. Стягнути солідарно з Приватної фірми “ОПТІМА” (73000, м. Херсон, Миколаївське шосе, буд. 23, код ЄДРПОУ 31221145), Товариства з обмеженою відповідальністю “ПАРІЛАЙН” (73000, м. Херсон, Миколаївське шосе, буд. 23, код ЄДРПОУ 33172257), Іванішина Володимира Івановича (24600, Вінницька область, смт. Крижопіль, вул. Соборна, 4, код 2428320293), Пащенко Людмили Михайлівни (73000, м. Херсон, вул. Лавреньова, буд. 18, кв. 31, код 1625207060), Пащенко Івана Івановича (73000, м. Херсон, вул. Лавреньова, буд. 18, кв. 31, код 1589400778) на користь Акціонерного товариства “Перший Український міжнародний банк” (04070, м. Київ, вул. Андріївська, буд. 4, код ЄДРПОУ 14282829) частину заборгованості за основною сумою кредиту за Договором про надання банківської послуги - кредитної лінії № МБ-MБ-ODE-ГЛ-11490/КЛ1 від 13.01.2022 р., укладеної в рамках Генерального договору про надання банківських послуг № MБ-ODE-ГЛ-11490 від 15.02.2021 року, та Договором поруки № MБ-ODE- П-11490/1 від 15.02.2021 р., Договором поруки № MБ-ODE-П-11490/2 від 15.02.2021 р., Договором поруки № MБ-ODE-П-11490/3 від 15.02.2021 р., Договором поруки № MБ-ODE-П-11490/4 від 15.02.2021, у розмірі 1 000 000 (один мільйон) грн., та судовий збір в сумі 15 000(п'ятнадцять тисяч)грн.

3. В задоволені зустрічного позову Приватної фірми “ОПТІМА” (73000, м. Херсон, Миколаївське шосе, буд. 23, код ЄДРПОУ 31221145) до Акціонерного товариства “Перший Український міжнародний банк” (04070, м. Київ, вул. Андріївська, буд. 4, код ЄДРПОУ 14282829) – відмовити повністю.

4. Судові витрати по зустрічному позову покласти на Приватну фірму “ОПТІМА” (73000, м. Херсон, Миколаївське шосе, буд. 23, код ЄДРПОУ 31221145).

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 08 грудня 2023 р.

Суддя К.Ф. Погребна