До уваги: Спеціалізованого Одеського санаторію «Салют» (65058, м. Одеса, вул. Академічна, буд.28, код ЄДРПОУ – 24539732)

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг” (04116, м. Київ, вул. Шолуденко, буд. 1, код ЄДРПОУ – 42399676, електронна пошта: ngt@naftogaztrading.com.ua, info@naftogaztrading.com.ua)

До відповідача: Спеціалізованого Одеського санаторію “Салют” (65058, м. Одеса, вул. Академічна, буд.28, код ЄДРПОУ – 24539732, електронна адреса: san.saljut@ukr.net)

про стягнення

Суддя Рога Н.В.

Секретар с/з Босова Ю.C.

Представники сторін:

Від позивача: Піун С.П.- на підставі довіреності №30 від 27.07.2022р.;

Від відповідача: не з'явився.

Суть спору: Позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг”, звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Спеціалізованого Одеського санаторію (далі – СОС)  “Салют” про стягнення заборгованості у розмірі 301     380 грн 76 коп., пені у розмірі 77      757 грн 56 коп., 3% річних у розмірі 6      922 грн 53 коп. та інфляційних втрат у розмірі 5      132 грн 51 коп.

Ухвалою суду від 07.08.2023р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання призначено на 31.08.2023р. Ухвалою суду від 31.08.2023р. відкладено судове засідання на 26.09.2023р. Ухвалою суду від 26.09.2023р. відкладено судове засідання на 12.10.2023р. Ухвалою суду від 12.10.2023р. відкладено судове засідання на 07.11.2023р.

Позивач – ТОВ “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг”, підтримує позовні вимоги в повному обсязі, просить їх задовольнити з підстав, зазначених у позовній заяві.

Відповідач – СОС “Салют”, про місце, дату та час судових засідань був повідомлений належним чином, що підтверджується наявними у матеріалах справи поштовими повідомленнями про вручення. не скористався своїм правом на судовий захист, письмового відзиву на позовну заяву до суду не надав.

За таких обставин, справа розглядається за наявними матеріалами відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України.

Суд вважає за необхідне зауважити, що ч. 4 ст.11 ГПК України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ       Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року      і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Закон України Про судоустрій і статус суддів”      встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до      ст. 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини”      суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Згідно пункту 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово у своїх рішеннях указував на необхідність дотримання судами держав - учасниць Конвенції принципу розгляду справи судами впродовж розумного строку. Практика ЄСПЛ із цього питання є різноманітною й залежною від багатьох критеріїв, серед яких складність прави, поведінка заявника, судових та інших державних органів, важливість предмета розгляду та ступінь ризику терміну розгляду для заявника тощо (пункт 124 рішення у справі “Kudla v. Poland”       заява № 30210/96, пункт 30 рішення у справі “Vernillo v. France” заява №11889/85, пункт 45 рішення у справі “Frydlender v. France” заява №30979/96, пункт 43 рішення у справі “Wierciszewska v. Poland” заява №41431/98, пункт 23 рішення в справі “Capuano v. Italy” заява №9381/81 та ін.).

Зокрема, у пункті 45 рішення у справі Frydlender v. France (заява № 30979/96) ЄСПЛ зробив висновок, згідно з яким “Договірні держави повинні організувати свої правові системи таким чином, щоб їх суди могли гарантувати кожному право на остаточне рішення протягом розумного строку при визначенні його цивільних прав та обов`язків.

У      ГПК України своєчасність розгляду справи означає дотримання встановлених процесуальним законом строків або дотримання “розумного строку”, під яким розуміється встановлений судом строк, який передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

Таким чином, у процесуальному законодавстві поняття “розумний строк” та “своєчасний розгляд” застосовуються у тотожному значенні, зокрема, у розумінні найкоротшого із строків, протягом якого можливо розглянути справу, повно та всебічно дослідити подані сторонами докази, прийняти законне та обґрунтоване рішення. Поняття “розумний строк” вживається не лише у відношенні до дій, що здійснюються судом (розгляд справи, врегулювання спору за участю судді), але й також для учасників справи. 

При цьому, вимогу стосовно розумності строку розгляду справи не можна ототожнити з вимогою швидкості розгляду справи, адже поспішний розгляд справи призведе до його поверховості, що не відповідатиме меті запровадження поняття “розумний строк”.

Враховуючи все викладене вище, суд вважає, що у даному випадку справу розглянуто у розумні строки. 

Позивач у справі - ТОВ “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг”, зазначає, що 29.10.2021р. між  ним, як Постачальником, та СОС “Салют”, як  Споживачем,  укладено Договір № 14-1024/21-БО-Т постачання природного газу.

Відповідно до п. 2.1 Договору (в редакції Додаткової угоди № 2 від 18.10.2022р.) Постачальник передав Споживачу в період з листопада 2021р. по грудень 2022р. замовлений Споживачем обсяг (об'єм) природного газу, в тому числі по місяцях, перелік яких із зазначенням обсягу (об’єму) наведено в п. 2.1 Договору.

На виконання умов Договору, Постачальник передав у власність Споживачу природний газ на загальну суму 4 457     750 грн 27 коп., що підтверджується актами приймання - передачі природного газу.

Відповідно до пункту 5.1 Договору оплата за природний газ за розрахунковий період здійснюється Споживачем виключно грошовими коштами в наступному порядку: - 70% вартості фактично переданого відповідно до акту приймання-передачі природного газу - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу.

Остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту приймання-передачі природний газ здійснюється до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяця в якому Споживач повинен був сплатити 70% грошових коштів за відповідний розрахунковий період.

Позивач зазначає, що оплату за переданий газ споживач здійснював несвоєчасно та не виконав зобов’язання у строк визначений Договором, чим порушив умови господарського зобов’язання, зокрема, вимоги пункту 5.1 Договору. Сума простроченого та несплаченого основного боргу Споживача перед Постачальником за Договором складає 301     380 грн 76 коп.

Згідно п. 7.2. Договору у разі прострочення Споживачем строків остаточного розрахунку згідно п. 5.1 та/або строків оплати за пунктом 8.4 цього Договору, Споживач зобов’язується сплатити Постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

При цьому, як зазначає позивач, вказаний пункт Договору узгоджується із положеннями ст. ст. 1,3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”: платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст. 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

 Виходячи з зазначеної умови Договору та положень законодавства, за розрахунком позивача, з урахуванням суми та строку прострочення сплати основного боргу Споживача перед Постачальником за Договором, розмір нарахованої пені за неналежне виконання умов Договору складає 77     757 грн 56 коп.

Крім того, позивач зазначив, що відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір відсотків.

Оскільки Споживачем не виконані умови Договору щодо оплати отриманого природного газу,  позивач вважає, що відповідач  зобов’язаний сплатити  суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також три проценти річних від простроченої суми, адже передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

 За розрахунком позивача,  розмір інфляційних втрат становить 5     132 грн 51 коп., а розмір нарахованих 3% річних - 6     922 грн 53 коп.

В якості нормативного обґрунтування позивач також посилається на ст.ст.173-175, 193, 216-218, 230, 231, 264-265 Господарського кодексу України, ст.ст. 11-16, 258, 509, 525, 526, 530, 610-612, 625, 655, 692, 712 Цивільного кодексу України .

Відповідач не скористався своїм правом на судовий захист, письмового відзиву на позовну заяву до суду не надав.

Розглянув матеріали справи, заслухав позицію позивача у справі,  судом встановлено, що 29.10.2021р. між ТОВ “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг” (Постачальник) та СОС “Салют” (Споживач) укладено Договір № 14-1024/21-БО-Т постачання природного газу, згідно п. 1.1 якого  Постачальник зобов’язується поставити Споживачеві природний газ, а Споживач зобов’язується прийняти його та оплатити на умовах цього Договору.

Природний газ, що постачається за цим Договором, використовується Споживачем для своїх власних потреб (п.1.2 Договору).

Відповідно до п. 1.4 Договору Споживач підтверджує та гарантує, що на момент підписання цього Договору у Споживача є в наявності укладений договір на розподіл природного газу між Споживачем та Оператором газорозподільної мережі (надалі Оператор ГРМ) та присвоєний Оператором ГРМ персональний ЕІС-код та/або укладений договір транспортування природного газу між Споживачем та Оператором газотранспортної системи (надалі - Оператор ГТС) та присвоєний Оператором ГТС персональний ЕІС-код (якщо об’єкти Споживача безпосередньо приєднані до газотранспортної мережи). Відповідальність за достовірність інформації зазначеної в цьому пункті несе споживач.

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст. 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 6 ст. 265 Господарського кодексу України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Статтею 655 Цивільного кодексу України врегульовано, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. ч. 1-3 ст. 12 Закону України “Про ринок природного газу” постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов'язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із встановленими стандартами та нормативно-правовими актами. Постачання природного газу здійснюється за цінами, що вільно встановлюються між постачальником та споживачем, крім випадків, передбачених цим Законом. Права та обов'язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, Цивільним і Господарським кодексами України, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. 

Згідно ст.627 Цивільного кодексу України відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У відповідності до п.13.1 Договору № 14-1024/21-БО-Т даний Договір набирає чинності з дати його укладання і діє в частині поставки газу до “ 31” грудня 2022р. включно, а в частині розрахунків - до повного їх виконання. Продовження або припинення Договору можливе за взаємною згодою Сторін шляхом підписання додаткової угоди до Договору.

За приписами ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію: передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Частиною 2 ст. 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов’язання є укладання господарського договору та іншої угоди, що передбачені законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать. 

Отже, уклавши Договір №14-1024/21-БО-Т постачання природного газу сторони за цим Договором набули певних зобов’язань, які мали виконувати виходячи з положень законодавства та умов Договору.

Додатковою угодою №2  від 18.10.2022р. сторони виклали п.2.1. Договору у наступній редакції: “Постачальник передає Споживачу на умовах цього Договору замовлений Споживачем обсяг (об’єм) природного газу у період з листопада 2021 року по грудень 2022 року (включно), в кількості 281,827684 тис.куб.метрів, в тому числі по місяцях: листопад 2021р.- 40,172 тис.куб.метрів, грудень 2021р. 50,3 тис.куб.метрів, січень 2022р. 50,504 тис.куб.метрів, лютий 2022р. 50,648 тис.куб.метрів, березень 2022р. 44,396 тис.куб.метрів, квітень 2022р. 2,67 тис.куб.метрів, травень 2022р. 1,5107 тис.куб.метрів, червень 2022р. 0,856 тис.куб.метрів, липень 2022р. 0,839 тис.куб.метрів, серпень 2022р. 0,757 тис.куб.метрів, вересень 2022р. 0,722 тис.куб.метрів, жовтень 2022р. 0,800684 тис.куб.метрів, листопад 2022р. 18,823 тис.куб.метрів, грудень 2022р. 18,823 тис.куб.метрів”.

Приймання-передача газу, переданого Постачальником Споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу (п. 3.5 Договору).

Згідно п. 3.5.1. Договору Споживач зобов'язується надати Постачальнику не пізніше 5-го (п’ятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, завірену належним чином копію відповідного акту надання послуг з розподілу/транспортування газу за такий період, що складений між Оператором(ами) ГРМ та/або Оператором ГТС та Споживачем, на підставі даних комерційного вузла обліку Споживача, відповідно до вимог Кодексу ГТС/Кодексу ГРМ.

На підставі отриманих від Споживача даних та даних щодо остаточної алокації відборів Споживача на інформаційній платформі Оператора ГТС Постачальник готує та надає Споживачу два примірники акту приймання-передачі за відповідний розрахунковий період , підписані уповноваженим представником Постачальника ( п.3.5.2). 

Відповідно п. 3.5.3. Договору Споживач протягом 2-х (двох) робочих днів з дати одержання акту зобов’язується повернути Постачальнику один примірник оригіналу акту, підписаний уповноваженим представником Споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від його підписання.

Додатковою угодою №3 від 18.10.2022р. сторони виклали п.4.1. Договору у наступній редакції: “Ціна та порядок зміни ціни на природний газ, який постачається за цим Договором, встановлюється наступним чином: ціна природного газу за 1000 куб. м газу без ПДВ - 13     658 грн 33 коп., крім того податок на додану вартість за ставкою 20%, ціна природного газу за 1000 куб. м з ПДВ - 16      390 грн; крім того тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи – 124 грн 16 коп. без ПДВ, коефіцієнт, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед у відповідному періоді на рівні 1,10 умовних одиниць, всього з коефіцієнтом – 136 576 грн., крім того ПДВ 20% - 27 315 грн., всього з ПДВ – 163 89 грн. за 1000 куб. м. Всього ціна газу за 1000 куб. м з ПДВ, з урахуванням тарифу на послуги транспортування та коефіцієнту, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед, становить 16     553 грн 89 коп.”.

 Крім того,   сторони виклали п.4.3. Договору №14-1024/21-БО-Т у наступній редакції: “Загальна вартість цього Договору становить 4 090     562 грн 04 коп., крім того ПДВ - 818     112 грн 41 коп., разом з ПДВ- 4 908     674 грн 45 коп.”.

За п. 2 ч. 2 ст. 13 Закону України "Про ринок природного газу" споживач зобов`язаний, зокрема, забезпечувати своєчасну та повну оплату вартості природного газу згідно з умовами договорів.

Відповідно п. 5.1. Договору оплата за природний газ за відповідний розрахунковий період (місяць) здійснюється Споживачем виключно грошовими коштами в наступному порядку: - 70% вартості фактично переданого відповідно до акту приймання-передачі природного газу - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту приймання-передачі природний газ здійснюється Споживачем до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем, в якому Споживач повинен був сплатити 70 % грошових коштів за відповідний розрахунковий період. У разі відсутності акту приймання-передачі, фактична вартість використаного Споживачем газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.5.4 пункту 3.5 цього Договору.

Споживач має право здійснити оплату та/або передоплату за природний газ протягом періоду поставки або до початку розрахункового періоду.

 За умовами п.5.3 Договору №14-1024/21-БО-Т оплата за природний газ здійснюється Споживачем шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Постачальника, зазначений в розділі 14 цього Договору. Споживач зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі розрахуватися за поставлений природний газ відповідно до пункту 5.1. цього Договору. Кошти, які надійшли від Споживача, зараховуються як передоплата за умови оплати Споживачем 100% вартості природного газу, замовленого на попередній розрахунковий період, та 100% оплати вартості фактично переданого природного газу у попередні розрахункові період.

Згідно п. 5.4. Договору у разі наявності заборгованості за минулі періоди та/або заборгованості із сплати пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних та судовою збору Сторони погоджуються, що грошова сума, яка надійшла від Споживача, погашає вимоги Постачальника у такій черговості незалежно від призначення платежу, визначеного Споживачем: у першу чергу відшкодовуються витрати Постачальника, пов'язані з одержанням виконання; у другу - сплачуються інфляційні нарахування, відсотки річних, пені, штрафи; у третю чергу - погашається основна сума заборгованості за використаний природний газ та компенсація вартості робіт, пов’язаних з припиненням (обмеженням) газопостачання Споживачу.

За Приписами  до ст.193 Господарського кодексу України, яка цілком кореспондується зі ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як вбачається з матеріалів справи, та не оспорюється відповідачем у справі, у період з листопада 2021р. по грудень 2022р. позивач поставив відповідачу природний газ, згідно з  актами приймання – передачі природного газу: 30.11.2021р. на суму 665     007 грн 10 коп. у тому числі ПДВ 110     834 грн 52 коп., 31.12.221р. на суму 832     665 грн 96 коп. у тому числі ПДВ 138 77 грн 96 коп., 31.01.2022р. на суму 836     042 грн 96 коп. у тому числі ПДВ 139     340 грн 49 коп., 25.02.2022р. на суму 838     426 грн 75 коп. у тому числі ПДВ 139     737 грн 79 коп., 31.03.2022р. на суму 734      931 грн 71 коп. у тому числі ПДВ 122     488 грн 53 коп., 25.04.2022р. на суму 734     269 грн 17 коп., 30.04.2022р. на суму 44     159 грн 39 коп. у тому числі ПДВ 7     359 грн 90 коп., 31.05.2022р. на суму 25      112 грн 41 коп. у тому числі ПДВ 4     185 грн 40 коп., 30.06.2022р. на суму 14     170 грн 22 коп. у тому числі ПДВ 2     361 грн 70 коп., 31.07.2022р. на суму 13     888 грн 80 коп. у тому числі ПДВ 2     314 грн 80 коп., 31.08.2022р. на суму 12      531 грн 37 коп. у тому числі ПДВ 2     088 грн 56 коп., 30.09.2022р. на суму 11     951 грн 90 коп. у тому числі ПДВ 1     991 грн 98 коп., 31.10.2022р. на суму 13     011 грн 36 коп. у тому числі ПДВ 2     168 грн 56 коп., 30.11.2022р. на суму 114      470 грн 12 коп. у тому числі 19      078 грн 35 коп., 31.12.2022р. на суму 302     042 грн 23 коп. в тому числі 50     340 грн 37 коп. 

Суд зауважує, що вказані акти приймання - передачі   природного газу підписані обома сторонами  без зауважень та скріплені печатками сторін. 

Крім того, відповідачем не надано доказів на спростування факту поставки , у зв’язку з чим суд дійшов висновку, що позивачем належним чином виконано свої обов’язки за Договором.

 Проте, на виконання  умов   Договору №14-1024/21-БО-Т оплату за переданий газ відповідач здійснював несвоєчасно та не виконав зобов’язання у строк визначений Договором, чим порушив умови господарського зобов’язання згідно п. 5.1. Договору.

Відповідно до ч.3 ст.13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. 

За приписами ч.1 ст.73 цього Кодексу доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

При цьому, відповідно до ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. 

Відповідно до ст.79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо      докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були. 

Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016р. у справі “Дж. К. та Інші проти Швеції” (“J.K. AND OTHERS v. SWEDEN”) ЄСПЛ наголошує, що “у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування “поза розумним сумнівом (“beyond reasonable doubt”). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням “балансу вірогідностей”. … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри”.

За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову у частині стягнення з  відповідача на користь ТОВ “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг заборгованості по оплаті природного газу у розмірі 301      380 грн 76 коп.

Відповідно до ст.216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання, шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених Господарським кодексом та договором. 

Згідно із п.6 ст.231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Пунктом 7.2. Договору №14-1024/21-БО-Т передбачено, що   у разі прострочення Споживачем строків остаточного розрахунку згідно пункту 5.1 та/або строків оплати за пунктом 8.4 цього Договору, Споживач зобов'язується оплатити Постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Відповідно до ч. 1 ст. 229 Господарського Кодексу України учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами. 

За приписами ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. 

Отже, у даному випадку, враховуючи неналежне виконання Споживачем своїх зобов’язань щодо оплати за природний газ у строки, встановлені Договором, наявні правові підстави для нарахування Споживачу пені , 3% річних, інфляційних втрат. 

Судом перевірено наданий позивачем до матеріалів справи розрахунок суми пені, який позивачем проведено з урахуванням положень ч.6 ст.232 Господарського кодексу України, та встановлено, що він є вірним, та позивачем вірно визначено, що розмір пені становить 77     757 грн 56 коп.

 Також судом перевірено нарахування позивачем 3% річних та інфляційних втрат  та встановлено, що зазначені розрахунки є вірними, у зв`язку із чим стягненню з СОС “Салют” підлягають  3% річних у розмірі 6     922 грн 53 коп. та інфляційні втрати у розмірі 5      132 грн 51 коп.

Згідно зі ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). 

Витрати по сплаті судового збору слід покласти на відповідача в повному обсязі у відповідності до положень ст.129 ГПК України.

На підставі зазначеного, керуючись ст.ст. 123, 129, 130, 232, 238, 240, 241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг” до Спеціалізованого Одеського санаторію “Салют” про стягнення заборгованості у розмірі 301      380 грн 76 коп., пені у розмірі 77           757 грн 56 коп., 3% річних у розмірі 6      922 грн 53 коп. та інфляційних втрат у розмірі 5     132 грн 51 коп. – задовольнити повністю .

2. Стягнути з Спеціалізованого Одеського санаторію “Салют” (65058, м. Одеса, вул. Академічна, буд.28, код ЄДРПОУ – 24539732, електронна адреса: san.saljut@ukr.net) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг” (04116, м. Київ, вул. Шолуденко, буд. 1, код ЄДРПОУ – 42399676, електронна пошта: ngt@naftogaztrading.com.ua, info@naftogaztrading.com.ua) заборгованість у розмірі 301     380 грн 76 коп., пеню у розмірі 77          757 грн 56 коп., 3% річних у розмірі 6      922 грн 53 коп.,  інфляційні втрати у розмірі 5     132 грн 51 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 5     867 грн 90 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. 

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня його проголошення (підписання).

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено 08 листопада 2023 р. 

Суддя                                                                                                                      Н.В. Рога