До уваги: Беззубова Сергія Вікторовича (74800, Херсонська область, м. Каховка, вул. Мелітопольська, буд. 188, квартира (кімната) 7; РНОКПП 2861711112)

                        На виконання ч. 2 ст. 12-1 Закону України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України” № 1207-VII від 15.04.2014 р. Господарський суд Одеської області повідомляє Беззубова Сергія Вікторовича про постановлення ухвали по справі № 923/1310/21 шляхом розміщення її тексту:

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

УХВАЛА

про закриття провадження у справі

Господарський суд Одеської області у складі судді Невінгловської Ю.М. розглянувши матеріали справи №923/1310/21

за позовом: Акціонерного товариства "Херсонобленерго" (73000, Херсонська область, місто Херсон, вулиця Пестеля, будинок 5; код ЄДРПОУ 05396638);

до відповідача: Беззубова Сергія Вікторовича (74800, Херсонська область, м. Каховка, вул. Мелітопольська, буд. 188, квартира (кімната) 7; РНОКПП 2861711112)

про стягнення 54316,89 грн,-

ВСТАНОВИВ:

04.10.2021 до суду надійшла позовна заява АТ "Херсонобленерго" з спрямованими до Беззубова Сергія Вікторовича вимогами про стягнення 54316,89 грн вартості електроенергії, недооблікованої внаслідок порушення відповідачем Правил роздрібного ринку електроенергії, встановленого за актом № 131796 від 24.04.2019 про порушення цих Правил. 

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 05.10.2021 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного  провадження без повідомлення та виклику учасників справи, а також встановлено строк для подачі відзиву – не пізніше 26.10.2021.

У зв’язку з військовою агресією російської федерації проти України та на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні”, затвердженого Верховною Радою України Законом України від 24.02.2022 р. № 2102-IX, в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб введено воєнний стан (з подальшим продовженням строку дії воєнного стану в Україні).

Відповідно до акту приймання-передачі судових справ Господарський суд Херсонської області передав, а Господарський суд Одеської області прийняв евакуйовану до міста Одеси справу № 923/1310/21.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Господарського суду Одеської області від 14.06.2023 до розгляду справи №923/1310/21 визначено суддю Невінгловську Ю.М.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 21.06.2023 було прийнято справу №923/1310/21 до провадження за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження, запропоновано учасникам справи викласти письмово свою правову позицію до 28 липня 2023 року.

Як зазначає позивач, 27 вересня 2012 року між АТ “Херсоноблеперго” та ФОП Беззубовим Сергієм Вікторовичем було укладено договір про надання послуг з розподілу електричної енергії  за № 4293.

При укладенні договору Споживач позиціонував себе як непобутового споживача та особу, яка здійснює підприємницьку діяльність, на підтвердження чого були надані документи, що підтверджують ведення господарської діяльності та реєстрацію у якості фізичної особи-підприємця. Об’єкт, що електрифікується, був призначений для ведення господарської діяльності (цілі, не пов’язані із побутовими потребами).

23 листопада 2018 року Беззубов С.В. подав до АТ “Херсонобленерго” заяву приєднання до умов договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії № 4293. 

У вказаній заяві про приєднання, Беззубов С.В.   вказав свій статус, як фізична особа-підприємець, а також зазначену заяву скріплено печаткою "Беззубов Сергій Вікторович код 2861711112".

24 квітня 2019 року працівниками АТ "Херсонобленерго" під час перевірки дотримання споживачами вимог Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП 14 березня 2018 року № 312 (ПРРЕЕ) за адресою: м. Каховка, пров.Кооцеративний, буд.6 (дог.4293) у Споживача Беззубов С.В. було виявлено порушення ПРРЕЕ, а саме, встановлення на засобі комерційного обліку електричної енергії частотного генератора, антену якого Споживач закріпив на щиті обліку з електролічильником типу NIK 2303 АПЗ № 0553988. Електроенергія на даному обʼєкті споживається, але не обліковується в повному обсязі. При навантаженні фаза "А" -7А, фаза "В" - 0 А, фаза "С" - О А, імпульси лічильника відсутні, лічильний механізм не працює, покази електролічильника не змінюються.

Все вищезазначене зафіксовано в Акті про порушення № 131796 від 24.04.2019 року.

Споживач - Беззубов Сергій Вікторович при складанні Акту про порушення № 131796 був присутній, примірник Акту отримав, про що власноруч зазначив у Акті про порушення на останньому аркуші.

28 травня 2019 року Акт про порушення по 131796 був розглянутий на засіданні комісії з розгляду Актів про порушення ПІРРЕЕ. 

Комісією визначено, що Акт складено згідно 10 вимог ПРРЕЕ. Вирішено розраховувати суму збитків за порушення ПРРЕВ за п.п.3 п. 2.1 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил роздрібного ринку електричної енергії, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 № 562.

На засіданні комісії Споживач визнав порушення та погодився із розрахунком, про що власноруч зазначив на примірнику протоколу засідання комісії та на розрахунку.

За наслідками засідання складено протокол № 291 від 28.05.2019 року.

Копію протоколу та рахунку надано Споживачу для оплати.

Однак, згідно тверджень позивача, споживач вартість необлікованої електричної енергії відповідно до Акту про порушення ПРРЕЕ 131796 від 24.04.2019 року не сплатив, що й стало підставою для звернення до суду.

Між тим, як з’ясовано судом, згідно інформації із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Беззубов Сергій Вікторович здійснював свою діяльність у статусі фізичної особи-підприємця з 11.10.2005 (дата державної реєстрації) до 27.07.2017 (дата припинення ФОП за її рішенням).

Отже, станом на момент укладання договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, шляхом подання до АТ “Херсонобленерго” заяви-приєднання від 23.11.2018, Беззубов Сергій Вікторович не мав статусу ФОП, оскільки з 27.07.2017 - дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою, був позбавлений такого статусу за власним рішенням.

При цьому, під час перевірки дотримання споживачами вимог Правил роздрібного ринку електричної енергії – 24.04.2019, відповідач вже більше 20 місяців не мав статусу фізичної особи-підприємця та не здійснював господарську діяльність.

Статтею 16 ЦК України, положення якої кореспондуються з положеннями статті 20 Господарського кодексу України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

ГПК України визначає юрисдикцію та повноваження господарських судів, встановлює порядок здійснення судочинства у господарських судах (стаття 1 ГПК України).

Відповідно до частини другої статті 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Предметна та суб`єктна юрисдикція господарських судів визначена статтею 20 ГПК України.

Пунктом 1 частини  статті 20 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв’язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов’язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи – підприємці.

При цьому у вирішенні питання про те, чи можна вважати правовідносини і відповідний спір господарськими, потрібно керуватися ознаками, наведеними у статті 3 Господарського кодексу України. Господарський спір належить до юрисдикції господарського суду, зокрема, за таких умов: участь у спорі суб`єкта господарювання; наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, урегульованих ЦК України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського й цивільного законодавства, і, по-друге, спір про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

Разом з тим частина перша статті 19 Цивільного процесуального кодексу України передбачає, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Отже, у порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, в яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.

Так, при визначенні юрисдикційності спору слід враховувати, що критеріями розмежування між цивільною та іншими юрисдикціями є, по-перше, суб`єктивний склад сторін, однією з яких у спорі є здебільшого фізична особа; по-друге, характер спору про право (справи за позовами, що виникають з будь-яких правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами інших видів судочинства).

Тобто критеріями розмежування між справами цивільного та господарського судочинства є одночасно суб`єктний склад учасників справи та характер спірних правовідносин (наведену правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2019 у справі № 688/2940/16-ц).

За змістом статті 45 ГПК України сторони - це суб`єкти матеріально-правових відносин, які виступають на захист своїх інтересів і на яких поширюється законна сила судового рішення. Позивачем є особа, яка має право вимоги (кредитор), а відповідачем - особа, яка повинна виконати зобов`язання (боржник). При цьому відповідач має бути такою юридичною чи фізичною особою, за рахунок якої, в принципі, можливо було б задовольнити позовні вимоги. З огляду на зміст наведених норм захисту в судовому порядку підлягають порушене право й охоронювані законом інтереси саме від відповідача.

Тобто сторонами в судовому процесі можуть бути фізичні особи, які не є підприємцями, а винятки, коли спори, стороною яких є фізична особа, що не є підприємцем, не підлягають розгляду у господарських судах, чітко визначені положеннями статті 20 цього Кодексу (зокрема, пункти 5, 10, 14 цієї статті).

Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (частини друга та третя статті 4 ГПК України).

У Постанові від 04.03.2020 у справі №299/451/19 Велика Палата Верховного суду зазначила, що фізичні особи, які на час пред`явлення до них позову не є підприємцями, можуть бути відповідачами в господарському суді. Припинення підприємницької діяльності однієї із сторін до звернення з позовом до суду не є перешкодою для розгляду справи в порядку господарського судочинства, але лише в тому випадку, якщо спірні правовідносини виникли за наслідком її господарської діяльності.

Положеннями ч. 1 та ч. 2 ст. 3 Господарського кодексу України передбачено, що під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).

 Отже, оскільки укладення договору про надання послуг з розподілу електричної енергії   від 23.11.2018 між Беззубовим Сергієм Вікторовичем та АТ "Херсонобленерго", а також порушення відповідачем вимог Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП 14 березня 2018 року № 312 (встановлення на засобі комерційного обліку електричної енергії частотного генератора), виникло після 27.07.2017 (після припинення здійснення відповідачем господарської діяльності), суд доходить висновку, що такі правовідносини не виникли за наслідком господарської діяльності відповідача та даний спір не пов’язаний із здійсненням Беззубовим Сергієм Вікторовичем його підприємницької діяльності.

Положеннями п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України передбачено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

Згідно ч. 2 ст. ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.

З огляду на вищевикладене, враховуючи що даний спір не пов’язаний із здійсненням Беззубовим Сергієм Вікторовичем його підприємницької діяльності, господарський суд доходить висновку, що даний спір не відноситься до юрисдикції господарських судів України та підлягає вирішенню в загальному суді, а тому провадження у справі підлягає закриттю на підставі пункту 1 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись п.1 ч.1 ст.231, ст. ст. 20, 234, 235 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Закрити провадження у справі №923/1310/21 за позовом Акціонерного товариства "Херсонобленерго" до Беззубова Сергія Вікторовича про стягнення 54316,89 грн, в зв`язку з тим, що спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

Ухвала набирає законної сили в порядку ст.235 ГПК України та може бути оскаржена до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги.

                                  Суддя                                                                               Ю.М. Невінгловська