До уваги : Берлим Алли Олександрівни

УХВАЛА

про закриття провадження у справі

Господарський суд Одеської області у складі судді Д’яченко Т.Г.

При секретарі судового засідання Гутниковій О.С.

розглянувши справу №923/1684/21

За позовом: Регіонального відділення Фонду державного майна в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (73003, м. Херсон, пр. Ушакова, 47; код ЄДРПОУ 21295778)

До відповідача: Берлим Алли Олександрівни (73003, м. Херсон, вул. Чорноморська, 28 А, кв. 26; РНОКПП 2589909783)

Про розірвання договору оренди та повернення майна

Представники:

від позивача – не з’явився

від відповідача – не з’явився 

Встановив: В провадженні господарського суду Одеської області перебуває справа №923/1684/21 за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі до Берлим Алли Олександрівни про розірвання договору оренди та повернення майна.

Позовні вимоги направлено на розірвання договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 25.11.2020р. №1624-065, предметом якого є вбудоване нежитлове приміщення загальної площею 3,42 кв.м в будівлі гуртожитку №4, розташованого за адресою: м. Херсон, вул. Ливарна, 1, що перебуває на балансі Херсонського державного університету, та зобов’язання відповідача повернути орендоване майно - вбудоване нежитлове приміщення загальною площею 3,42 кв.м. в будівлі гуртожитку №4, розташованого за адресою: м. Херсон, вул. Ливарна, 1.

Відповідно до ч.ч. 1, 2      ст. 2 ГПК України,      завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно з ч.ч. 1, 2      ст. 5 ГПК України,      здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Відповідно до ст. 20 ГПК України, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв’язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов’язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці; справи у спорах щодо приватизації майна, крім спорів про приватизацію державного житлового фонду; справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов’язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів; справи у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі, крім правочинів у сімейних та спадкових правовідносинах; справи у спорах щодо фінансових інструментів, зокрема щодо цінних паперів, в тому числі пов’язані з правами на цінні папери та правами, що виникають з них, емісією, розміщенням, обігом та погашенням цінних паперів, обліком прав на цінні папери, зобов’язаннями за цінними паперами, крім боргових цінних паперів, власником яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та векселів, що використовуються у податкових та митних правовідносинах; справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов’язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці; справи у спорах, що виникають з відносин, пов’язаних із захистом економічної конкуренції, обмеженням монополізму в господарській діяльності, захистом від недобросовісної конкуренції, в тому числі у спорах, пов’язаних з оскарженням рішень Антимонопольного комітету України, а також справи за заявами органів Антимонопольного комітету України з питань, віднесених законом до їх компетенції, крім спорів, які віднесені до юрисдикції Вищого суду з питань інтелектуальної власності; справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов’язань (податкового боргу), визначених відповідно до      Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України; справи за заявами про затвердження планів санації боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство; справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб’єктів господарювання та їх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення господарської діяльності, крім актів (рішень) суб’єктів владних повноважень, прийнятих на виконання їхніх владних управлінських функцій, та спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем; справи про оскарження рішень третейських судів та про видачу наказу на примусове виконання рішень третейських судів, утворених відповідно до      Закону України      "Про третейські суди", якщо такі рішення ухвалені у спорах, зазначених у цій статті; справи у спорах між юридичною особою та її посадовою особою (у тому числі посадовою особою, повноваження якої припинені) про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі діями (бездіяльністю) такої посадової особи, за позовом власника (власників), учасника (учасників), акціонера (акціонерів) такої юридичної особи, поданим в її інтересах; вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, визнання недійсними актів, що порушують права на майно (майнові права), якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав чи спору, що виник з корпоративних відносин, якщо цей спір підлягає розгляду в господарському суді і переданий на його розгляд разом з такими вимогами; справи у спорах про захист ділової репутації, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем або самозайнятою особою; інші справи у спорах між суб’єктами господарювання; справи за заявами про видачу судового наказу, якщо заявником та боржником є юридична особа або фізична особа - підприємець; справи, що виникають при укладанні, зміні, розірванні та виконанні договорів, укладених у рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійних договорів, крім спорів, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства; справи у спорах щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів власників облігацій, що виникають між адміністратором за випуском облігацій та емітентом облігацій та/або особами, які надають забезпечення за такими облігаціями; справи у спорах щодо оскарження рішення зборів власників облігацій. Терміни      "особа, яка надає забезпечення",      "збори власників облігацій"      вживаються у цьому Кодексі у значенні, наведеному в Законі України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки";справи у спорах між організацією водокористувачів та її членом або власником (користувачем) земельної ділянки сільськогосподарського призначення, включеної до території обслуговування відповідної організації водокористувачів, щодо набуття чи припинення членства в такій організації водокористувачів, укладання, зміни, розірвання, виконання організацією водокористувачів договорів, додаткових угод та іншої документації, яка відповідно до умов договору є його невід’ємною частиною, умов надання послуг організацією водокористувачів, визнання недійсними правочинів, вчинених організацією водокористувачів, а також щодо визначення території обслуговування організації водокористувачів; справи у спорах між власниками меліоративних систем або мереж та водокористувачами щодо умов забору, доставки води та її відведення.

Згідно       статті 4 ГПК України,       юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб

Як зазначено у  пунктах 4.17. - 4.23 Постанови від 13.02.2019 у справі №910/8729/18 Великої Палати Верховного Суду, відповідно до статті 3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб`єкти підприємництва - підприємцями.

Згідно із частиною першою статті 128 Господарського кодексу України, громадянин визнається суб`єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 цього Кодексу.

За положеннями статті 51 Цивільного кодексу України, до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.

Відповідно до статті 52 Цивільного кодексу України, фізична особа-підприємець відповідає за зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.

Як з’ясовано судом, відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, сформований щодо відповідача, вбачається, що Берлим Алла Олександрівна припинили підприємницьку діяльність за власним рішенням  26.06.2020р. 

Судом встановлено, що на момент укладання спірного договору – Договору №1624-065 оренди нерухомого або іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності від 25.11.2020р., відповідач вже не мала статусу суб'єкта підприємницької діяльності.

Таким чином, оскільки позивачем було укладено правочин з відповідачем як фізичною особою, суд приходить до висновку, що, відповідно до ст.20 Господарського процесуального кодексу України, відповідний спір не підвідомчий господарському суду.

Відповідно до п.1 ч.1      ст.231 Господарського процесуального кодексу України,       господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

Відповідно до ч. 2      ст. 231 Господарського процесуального кодексу України,          якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої         пунктом 1         частини першої цієї статті, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.

Зокрема, відповідно до       ст. 2 Цивільного процесуального кодексу України,       завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Статтею 19 Цивільного процесуального кодексу України       визначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Таким чином, суд зазначає, що відповідний спір, який не є господарським, підлягає розгляду в суді загальної юрисдикції.

Крім того, судом з’ясовано, що ухвалою господарського суду Одеської області від 17.08.2023р. №923/1293/21 на задоволення клопотання прокурора, закрито провадження у справі № 923/1293/21 за позовом   заступника керівника Херсонської окружної прокуратури Херсонської області в інтересах держави в особі Міністерства освіти і науки України  та Херсонського державного університету до Регіонального відділення Фонду державного майна в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м.Севастополі   та Фізичної особи-підприємця Берлим Алли Олександрівни про визнання недійсним договору оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності, та повернення майна.

Суд зазначає позивачу, що судом буде розглянуто питання щодо повернення судового збору з Державного бюджету України після подання позивачем відповідного клопотання. 

Керуючись п. 1  ч. 1 ст. 231,ст. ст 234, 235, 255 Господарського процесуального кодексу України , суд

УХВАЛИВ:

1.Провадження у справі №923/1684/21 за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі до Берлим Алли Олександрівни про розірвання договору оренди та повернення майна – закрити. 

Повний текст ухвали складено 23 жовтня 2023р. 

Ухвала набрала законної сили 23 жовтня 2023р. та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складання повного тексту.

Суддя                                                                               Т.Г. Д'яченко