До уваги : Департаменту екології та природних ресурсів Херсонської обласної державної

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"04" жовтня 2023 р.

м. Одеса

Справа № 923/609/21

 

Господарський суд Одеської області у складі судді Мостепаненко Ю.І.,                              

секретар судового засідання Білинська І.І.,

 

за участю представників сторін:

від прокуратури – Декалюк Д.Е. (посвідчення);

від позивача – не з’явився; 

від відповідача  – Тихоша Д.С. (ордер серії ВТ №1040073 від 15.09.2023);

 

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 923/609/21

за позовом Першого заступника керівника Херсонської обласної прокуратури (73025, м. Херсон, вул. Михайлівська, буд. 33, код ЄДРПОУ 04851120) в інтересах держави в особі Департаменту екології та природних ресурсів Херсонської обласної державної адміністрації (73000, м.Херсон, провулок Козацький,10, код ЄДРПОУ 38697264)

до відповідача Приватного підприємства “Левас” (73000, м.Херсон, вул.Фрітаун, буд.90, код ЄДРПОУ 24117095)

про зобов’язання виконати умови договору, - 

 

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2021 року перший заступник керівника Херсонської обласної прокуратури звернувся до Господарського суду Херсонської області з позовом в інтересах держави в особі Департаменту екології та природних ресурсів Херсонської обласної державної адміністрації до Приватного підприємства "Левас" про зобов`язання відповідача виконати умови договору про надання послуг з розробки проекту землеустрою № 25 від 09.07.2018, укладеного між Департаментом та ПП "Левас", а саме: виконати у повному обсязі послуги вартістю 97 786,74 грн, встановлені підпунктами 1.1, 3.3.1- 3.3.5 угоди сторін протягом 5 календарних днів з моменту набрання рішенням законної сили.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач всупереч умов       договору № 25 від 09.07.2018 не виконав календарний план та технічне завдання до договору щодо виготовлення та погодження проекту землеустрою в органах виконавчої влади та замовлення державної експертизи проекту землеустрою, чим порушив ст.28 ЗУ “Про землеустрій”.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 06.05.2021, залишеною без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 01.07.2021 у справі № 923/609/21, позов Першого заступника керівника Херсонської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Департаменту екології та природних ресурсів Херсонської обласної державної адміністрації до Приватного підприємства "Левас", - повернуто без розгляду, на підставі ч.5 ст.174 ГПК України.

 Постановою Верховного Суду від 17.11.2021 постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 01.07.2021 та ухвалу Господарського суду Херсонської області від 06.05.2021 у справі            № 923/609/21 скасовано, справу № 923/609/21 передано для продовження розгляду до господарського суду першої інстанції.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 17.12.2021 позовну заяву першого заступника керівника Херсонської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Департаменту екології та природних ресурсів Херсонської обласної державної адміністрації до приватного підприємства "ЛЕВАС" залишено без руху та встановлено строк протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви.

24.12.2021 до Господарського суду Херсонської області від Херсонської обласної прокуратури надійшов супровідний лист на усунення недоліків позовної заяви (вх.№ГСХО 9556/21).

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 28.12.2021 позовну заяву першого заступника керівника Херсонської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Департаменту екології та природних ресурсів Херсонської обласної державної адміністрації до приватного підприємства "ЛЕВАС" залишено без руху та встановлено строк протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви.

10.01.2022 до суду від заступника керівника Херсонської обласної прокуратури надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви (вх.№ГСХО 116/22).

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 11.01.2022 прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі № 923/609/21за правилами загального позовного провадження, із призначенням підготовчого засідання на 08.02.2022.

08.02.2022 до Господарського суду Херсонської області від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх.№806/22), відповідно до якого останній просить суд відмовити у задоволені позову, та в обґрунтування своїх заперечень зазначає, що ПП "ЛЕВАС" виконало умови договору про надання послуг з розробки проекту землеустрою № 25 від 09.07.2018, а саме: розробило проект землеустрою та виконало пошукові роботи, у зв’язку з чим  19.12.2018 з Департаментом екології та природних ресурсів Херсонської обласної державної адміністрації  було підписано акт здачі – прийняття робіт №ОУ-010070, яким засвідчено виконання робіт. Більш того, відповідач вказує, що Департамент екології та природних ресурсів Херсонської обласної державної адміністрації не звертався із претензіями щодо виявлених недоліків у проектно-кошторисній документації.

Також, відповідач зазначає, що посилання прокурора на те, що у Департаменту екології та природних ресурсів Херсонської обласної державної адміністрації відсутній проект землеустрою, ще не вказує на те, що проект землеустрою не розроблявся. При цьому, посилання прокурора на те, що проект землеустрою не пройшов державну експертизу з вини виконавця, на думку відповідача, вказує на те, що проект землеустрою розроблений, але має певні недоліки.

Разом з тим, відповідач наголошує, що виконати умови підп. 3.3.3, 3.3.4, 3.3.5 п. 3.3 договору неможливо, оскільки ЗУ “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин” 1423-ІХ, який набув чинності 27.05.2021, ЗУ “Про державну експертизу землевпорядної документації” визнано таким, що втратив чинність.

 На думку відповідача, при звернені до господарського суду першим заступником керівника Херсонської обласної прокуратури обрано невірний спосіб захисту цивільних прав та якщо припустити, що проект землеустрою має певні недоліки, то належним способом захисту цивільних прав є спонукання до переробки проекту землеустрою, здійснення додаткових пошукових робіт та/або відшкодування збитків. До вимог щодо неналежної якості роботи, виконаної за договором підряду, застосовується позовна давність в один рік (ч. 1 ст. 863 ЦК України).

Так, відповідач наголошує, що розробив проект землеустрою належної якості, який немає недоліків, але якщо господарський суд при розгляді справи прийде до протилежного висновку, відповідач просить застосувати строк позовної давності, відповідно до положень ст. 267 ЦК України.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 08.02.2022 продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання у  справі на 17.03.2022.

18.02.2022 до Господарського суду Херсонської області від першого заступника керівника Херсонської обласної прокуратури надійшла відповідь на відзив (вх.№ГСХО 1038/22), відповідно до якої останній вважає доводи відповідача, викладені у відзиві на позов, безпідставними та необґрунтованими, оскільки сторонами договору лише підписано акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-010070 без дати. При цьому, інша документація, визначена п.п. 4.2.2 - 4.2.4 Технічного завдання на надання послуги, замовнику не передана, більш того, відповідачем, окрім акта здачі-прийняття робіт, не надано доказів, які б підтверджували належне та вчасне виконання умов договору.

Таким чином, на думку прокурора, відповідач відмовився виконати календарний план та технічне завдання до договору чим порушив норми, встановлені ст. 28 ЗУ “Про землеустрій”, якими передбачено, що виконувати роботи із складання документації із землеустрою необхідно у строк, передбачений договором, та з  моменту отримання коштів за нібито виконану роботу по розробці проекту землеустрою відповідач не вчинив будь-яких дій, які б свідчили про те, що підприємство дійсно виконало свої зобов’язання за спірним договором.

Також, прокурор вважає недоречними доводи відповідача щодо застосування до позовних вимог строку позовної давності, оскільки прокурор звернувся до господарського суду Херсонської області з даним позовом 26.04.2021, договір №25  між Департаментом екології та природних ресурсів Херсонської обласної державної адміністрації та ПП “Левас” на надання послуги з розробки проекту землеустрою з організації та встановлення меж ландшафтного заказника місцевого значення “Каїрська балка” укладено 09.07.2018, а отже, на думку прокурора, до цих правовідносин застосовується загальний трирічний строк позовної давності, передбачений ст. 257 ЦК України, який прокурором не пропущено.

Проте, Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 внаслідок військової агресії російської федерації в Україні уведено воєнний стан, який діє по теперішній час.

Відповідно до пункту 1 статті 12 Закону України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України”, у разі неможливості здійснення правосуддя судами, розташованими на тимчасово окупованих територіях, територіальна підсудність судових справ, що розглядаються у таких судах, визначається в порядку, передбаченому частиною 7 статті 147 Закону України “Про судоустрій і статус суддів”.

Відповідно до ч.7 ст. 147 Закону України “Про судоустрій і статус суддів”, у разі неможливості здійснення правосуддя судом з об'єктивних причин під час воєнного або надзвичайного стану, у зв'язку зі стихійним лихом, військовими діями, заходами щодо боротьби з тероризмом або іншими надзвичайними обставинами, може бути змінено територіальну підсудність судових справ, що розглядаються в такому суді, за рішенням Вищої ради правосуддя, що ухвалюється за поданням Голови Верховного Суду, шляхом її передачі до суду, який найбільш територіально наближений до суду, який не може здійснювати правосуддя, або іншого визначеного суду. У разі неможливості здійснення Вищою радою правосуддя такого повноваження воно здійснюється за розпорядженням Голови Верховного Суду. Відповідне рішення є також підставою для передачі усіх справ, які перебували на розгляді суду, територіальна підсудність якого змінюється.

Верховний Суд розпорядженням від 18.03.2022 року № 11/0/9-22 в порядку ч. 7 ст. 147 Закону України “Про судоустрій і статус судді” змінив на Господарський суд Одеської області територіальну підсудність судових справ, які підсудні Господарському суду Херсонської області (враховуючи неможливість здійснювати правосуддя під час воєнного стану Господарським судом Херсонської області).                

За актом прийому-передачі евакуйована справа №923/609/21 була передана Господарському суду Одеської області. 

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.06.2023 року справу розподілено судді Мостепаненко Ю.І.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 19.06.2023 прийнято справу №923/609/21 до свого провадження; розгляд справи вирішено здійснювати спочатку за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено 10.07.2023.

В судовому засіданні 10.07.2023 оголошено протокольну ухвалу про продовження строку підготовчого провадження у справі       на 30 днів та відкладення підготовчого засідання у справі №923/609/21 на        23.08.2023, про що ухвалою суду від 10.07.2023 повідомлено позивача та відповідача, в порядку ст.120 ГПК України.

В судовому засіданні 23.08.2023 оголошено протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи №923/609/21 до розгляду по суті в засіданні суду на 18.09.2023, про що ухвалою суду від 23.08.2023 повідомлено позивача та відповідача, в порядку ст.120 ГПК України.

15.09.2023 до Господарського суду Одеської області від Департаменту екології та природних ресурсів Херсонської обласної державної адміністрації надійшла заява (вх.№31952/23), відповідно до якої позивач підтримує позовні вимоги в повному обсязі та просить суд провести слухання справи за відсутності свого представника.

15.09.2023 до Господарського суду Одеської області від відповідача надійшло клопотання про відкладення судового засідання на іншу дату (вх.№32086/23)

Також, 15.09.2023 року до суду від відповідача надійшла заява (вх.№ 32089/23), згідно якої відповідач просив суд забезпечити його участь в судовому засіданні у справі №923/609/21 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, з використанням системи відеоконференцзв’язку  "EаsyCon", яка задоволена ухвалою суду від 18.09.2023.

В судовому засіданні 18.09.2023 оголошено протокольні ухвали:

- про відкладення розгляду справи по суті на 04.10.2023, про що ухвалою суду від 18.09.2023 повідомлено позивача, в порядку ст.120 ГПК України.

- про задоволення усного клопотання   представника відповідача щодо призначення наступного судового засідання до розгляду поза межами приміщення суду з використанням системи відеоконференцзв’язку "EаsyCon".

В  судовому засіданні 04.10.2023:

- представник прокуратури  підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд їх задовольнити;

- представник відповідача проти задоволення позову заперечував з підстав, викладених у відзиві на позов. 

Представник Департаменту екології та природних ресурсів Херсонської обласної державної адміністрації в жодне судове засідання не з’явився, при цьому, направив до суду заяву про проведення слухання справи за відсутності свого представника (вх.№3195/23 від 15.09.2023). 

В судовому засіданні від 04.10.2023 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення присутніх представників сторін, суд встановив наступне.

09.07.2018 між Департаментом екології та природних ресурсів Херсонської обласної державної адміністрації (Замовник) та Приватним підприємством "Левас" (Виконавець) було укладено договір №25 про надання послуги з розробки проекту землеустрою, відповідно до п.1.1 якого за завданням замовника виконавець у 2018 році надає замовнику послугу з розробки проекту землеустрою, а саме код за ДК 021:2015-79421200-3 Послуги з розробки проектів, крім будівельних "Розробка проекту землеустрою з організації та встановлення меж ландшафтного заказника місцевого значення “Каїрська балка” (Послуга), відповідно до Переліку першочергових природоохоронних заходів на 2018 рік для фінансування з обласного Фонду охорони навколишнього природного середовища за рахунок залишку коштів, який склався станом на 01.01.2018, затвердженого рішенням Херсонської обласної ради від 16.03.2018 року №741. Кількість послуг, що надається за цим Договором - одна Послуга.

Згідно п.1.2 договору, технічні, економічні та інші вимоги до послуги визначаються договором та додатками до нього, які складають невід`ємну частину цього договору.

Відповідно до  п.1.3 договору, строк надання послуги:

1.3.1 - І етап - протягом місяця з дати підписання Сторонами Договору.

1.3.2 - ІІ етап - з наступного дня закінчення строку, встановленого п.1.3.1 Договору і до 20 грудня 2018 року.

Згідно п.1.4 договору, сторони дійшли згоди про те, що зміст, терміни надання етапів послуги визначаються пунктом 1.3 договору, Технічним завданням (Додаток 1) та Календарним планом (Додаток 2), що складають невід`ємну частину цього Договору. Виконавець має право надати Послугу достроково.

Відповідно до п.1.6 договору, виконавець повинен надати замовнику послугу, якість якої відповідає умовам нормативних актів (БНіПи, ДБНи, держстандарти та ін.), які діють на час виконання замовленої послуги.

Згідно п.2.1 договору, загальна вартість надання послуги за цим Договором становить 97      786,74 грн. Планова калькуляція кошторисної вартості послуги та розрахунки витрат за статтями наведені у Додатку 3.

Розрахунок за цим договором проводиться за фактично надану послугу згідно із актом приймання-передачі послуги протягом 10-ти банківських днів з дня його підписання. До акту приймання-передачі Послуги додаються документи, визначені п.4.2 Технічного завдання (п.2.2 договору).

Відповідно до п.2.3 договору, у випадку наявності зауважень щодо наданої виконавцем послуги та (або) наданих документів, замовник протягом 10 робочих днів надсилає виконавцю перелік недоліків, які виконавець зобов`язується виправити за власний рахунок у строк, встановлений замовником.

Згідно п.3.1.3 договору, замовник зобов’язаний за відсутності зауважень прийняти надану послугу згідно із актом приймання-передачі послуги.

Відповідно до п.3.3 договору, виконавець зобов’язаний: надати послугу у строки, встановлені цим Договором (п.3.3.1); надати послугу, якість якої відповідає якості для такого виду послуг з додержанням умов, визначених у Технічному завданні та Договорі (п.3.3.2); замовити проведення первинної та повторної (у разі одержання негативного висновку первинної державної експертизи) державної експертизи проекту землеустрою з організації та встановлення меж заповідного урочища місцевого значення "Каїрська балка", відповідно до Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації" (п.3.3.3); оплатити проведення первинної та повторної (у разі одержання негативного висновку первинної державної експертизи) державної експертизи проекту землеустрою (п.3.3.4); надати Замовнику оригінали документів, виданих спеціально уповноваженим органом виконавчої влади у сфері державної експертизи за результатами проведення державної експертизи проекту землеустрою, протягом трьох робочих днів з дня їх отримання Виконавцем (п.3.3.5).

Згідно п.7.6 договору, у разі повернення на доопрацювання, або негативної оцінки і непогодження проекту землеустрою за результатами проведення державної експертизи землевпорядної документації, виконавець зобов’язується за власні кошти та у строки, встановлені замовником, внести до вказаного проекту землеустрою відповідні зміни та доповнення, які стали причиною його (проекту землеустрою) повернення на доопрацювання, або негативної оцінки і непогодження, та погодити такий проект землеустрою відповідно до ст.186 ЗК України (в разі необхідності). 

Договір набирає чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2018 року, а в частині взаємних розрахунків за договором та зобов`язань, встановлених пунктами 3.3.3, 3.3.4, 3.3.5, 7.6 договору - до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за договором (п.8 договору).

Додатком №1 до договору №25 від 09.07.2018, сторонами складено та підписано “Технічне завдання на надання послуги з розробки проекту землеустрою”, умовами якого сторонами визначено строки, мету, основні етапи виконання послуги та перелік технічної документації, а саме:

- послугу має бути надано у наступні строки: І етап - протягом місяця з дати підписання Сторонами договору; ІІ етап - з наступного дня закінчення строку, встановленого п.1.3.1 Договору і до 20 грудня 2018 року (п.1.1, 1.2);

- мета: розробка проекту землеустрою з організації та встановлення меж ландшафтного заказника місцевого значення “Каїрська балка” (проект землеустрою) (п.2);

- основні етапи виконання послуги: І етап - підготовчі роботі, польові топографо-геодезичні роботи, камеральні роботи та розробка проекту землеустрою, встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), закріплення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), закріплення меж земельної ділянки в натурі межовими знаками, передача межових знаків за актом прийомки-передачі на зберігання, виготовлення проекту землеустрою; ІІ етап - погодження відповідно до статті 186 Земельного кодексу України проекту землеустрою (п.3);

- Перелік технічної документації: на підтвердження виконання надання І етапу Послуги Виконавець надає Замовнику не пізніше 3 робочих днів з дня закінчення строку виконання І етапу послуги, встановленого п.1.3.1 Договору, проект землеустрою у 1 примірнику; за результатами надання послуги виконавець надає замовнику акт приймання-передачі послуги у 2-х примірниках; проект землеустрою, погоджений відповідно до статті 186 Земельного кодексу України, в 4 примірниках; електронний документ, що містить відомості про результати робіт із землеустрою, які підлягають внесенню до Державного земельного кадастру; копії документів, завірені Виконавцем, що підтверджують надання проекту землеустрою для проведення державної експертизи землевпорядної документації та сплату коштів за проведення державної експертизи проекту землеустрою (п.4).

Також, в якості додатків до договору №25 від 09.07.2018  сторонами складено: Календарний план надання послуги (Додаток №2), Планову калькуляцію кошторисної вартості послуг (Додаток № 3), Протокол угоди про договірну ціну (Додаток №4).

Відповідно до акту №ОУ-010070 здачі-прийняття робіт (надання послуг) підписаного між Департаментом екології та природних ресурсів Херсонської обласної державної адміністрації (Замовник) та ПП “Левас” (Виконавець), Виконавцем були проведені такі роботи (надані такі послуги) - Розробка проекту землеустрою - розробка проекту землеустрою з організації та встановлення меж ландшафтного заказника місцевого значення “Каїрська балка”. Загальна вартість робіт (послуг) – 97      786,74 грн. Сторони претензій одна до одної не мають.

20.12.2018 Департаментом екології та природних ресурсів Херсонської обласної державної адміністрації було сплачено відповідачу грошові кошти в розмірі 97      786,74 грн, із призначенням платежу: “за послуги з розробки проекту землеустрою ландшафт.заказ. "Каїрська балка", акт №010070 від 20.12.2018, дог. №25 від 09.07.2018”, на підставі платіжного доручення №12. 

Разом з тим, прокурор стверджує, що відповідач, всупереч умов       договору № 25 від 09.07.2018, не виконав календарний план та технічне завдання до договору щодо виготовлення та погодження проекту землеустрою в органах виконавчої влади та замовлення державної експертизи проекту землеустрою, чим порушив Закон України “Про землеустрій”, що і стало підставою для звернення прокурора до господарського суду із даним позовом про  зобов`язання відповідача виконати умови договору про надання послуг з розробки проекту землеустрою №25 від 09.07.2018, укладеного між Департаментом та ПП "Левас", а саме: виконати у повному обсязі послуги вартістю 97 786,74 грн, встановлені підпунктами 1.1, 3.3.1- 3.3.5 угоди сторін протягом 5 календарних днів з моменту набрання рішенням законної сили.

Щодо представництва прокурором інтересів держави в суді, уповноваженим органом якої виступає Департамент  екології та природних ресурсів Херсонської обласної державної адміністрації, суд зазначає таке.

Обґрунтовуючи наявність підстав для представництва інтересів держави в особі Департамент  екології та природних ресурсів Херсонської обласної державної адміністрації, Перший заступник  керівника Херсонської обласної прокуратури вказує, що ПП "Левас", порушуючи умови договору №25 від 09.07.2018, створює відсутність сформованої земельної ділянки та встановлених меж об`єктів на території природно-заповідного фонду, чим значно ускладнює доведення правопорушень у сфері захисту природно-заповідного фонду, що можуть мати місце на відповідних територіях, невнесення даних до земельного кадастру свідчить про те, що ділянка не є повноцінним об`єктом цивільних прав, що створює реальну загрозу вибуття її у приватну власність, з відсутністю зареєстрованих обмежень, наслідком чого може бути непоправне пошкодження чи знищення відповідних об`єктів, чим в свою чергу, суттєво порушуються інтереси держави.

Частина 3 статті 53 ГПК України встановлює, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 26.05.2020р. в справі № 912/2385/18 зазначила, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк. 

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 ЗУ “Про прокуратуру”, прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення. Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. 

Верховний Суд також вказав, що прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 ЗУ “Про прокуратуру”, і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Так, Департамент  екології та природних ресурсів Херсонської обласної державної адміністрації є замовником за договором №25 від 09.07.2018 на надання послуги з розробки проекту землеустрою з організації та встановлення меж ландшафтного заказника місцевого значення “Каїрська балка”.

Відповідно до п. 5.25 Положення про Департамент екології та природних ресурсів Херсонської обласної державної адміністрації, затвердженого розпорядженням голови Херсонської обласної державної адміністрації від 12.02.2019 № 103 (Положення), Департамент, зокрема, забезпечує погодження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, земельних ділянок, розташованих на території чи в межах об’єкта природно-заповідного фонду або прибережної смуги.

Згідно п. 5.39 Положення, Департамент відповідно до покладених на нього завдань забезпечує ефективне і цільове використання бюджетних коштів, головним розпорядником яких є Департамент.

Отже, Департамент, як головний розпорядник та одержувач бюджетних коштів, є компетентним органом щодо захисту інтересів держави у бюджетній сфері.

Як вбачається із витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №79831645413 від 16.06.2023, сформованого судом, Департамент  екології та природних ресурсів Херсонської обласної державної адміністрації з 29.10.2019 перебуває в стані припинення.

Отже, юридичний статус позивача, як органу державної влади підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Так, Херсонська обласна прокуратура звернулось до Департаменту екології та природних ресурсів Херсонської обласної державної адміністрації з листами вих.№15/1-125вих-21 від 12.03.2021 та вих..№ 15/1-165вих-21 від 25.03.2021  про надання інформації про вжиття заходів щодо фактичного повного виконання договірних зобов’язань з боку ПП “Левас”, зокрема, надання документації відповідно до п.3.3 договору, та про надання інформації щодо вжиття заходів  позовного характеру за фактом неналежного виконання договору з боку ПП “Левас”.

У відповідь, Департамент екології та природних ресурсів Херсонської обласної державної адміністрації листами №1/76 від 19.03.2021 та №1/83 від 02.04.2021 повідомив, що ПП “Левас” не надав Департаменту проект землеустрою за договором №25 від 09.07.2018 та про відсутність позовної роботи за фактом неналежного виконання спірного договору.

Таким чином,  судом встановлено, що Департамент екології та природних ресурсів Херсонської обласної державної адміністрації є органом, уповноваженим державою здійснювати повноваження у спірних правовідносинах, проте, його бездіяльність стала підставою для звернення першого заступника  керівника Херсонської обласної прокуратури до суду в інтересах держави за отриманням відповідного захисту.

Вирішуючи питання щодо позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.       

Згідно ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України       господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст.ст. 626, 627 Цивільного кодексу України).

Як встановлено судом, 09.07.2018 між Департаментом екології та природних ресурсів Херсонської обласної державної адміністрації (Замовник) та ПП "Левас" (Виконавець) було укладено договір №25 про надання послуги з розробки проекту землеустрою, відповідно до п.1.1 якого за завданням замовника виконавець у 2018 році надає замовнику послугу з розробки проекту землеустрою, а саме код за ДК 021:2015-79421200-3 Послуги з розробки проектів, крім будівельних "Розробка проекту землеустрою з організації та встановлення меж ландшафтного заказника місцевого значення “Каїрська балка” (Послуга).

Так, за своєю правовою природою укладений між сторонами договір №25 від 09.07.2018  є договором підряду.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно ст. 887 ЦК України, за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов`язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити їх. До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Частиною 1 статті 853 ЦК України визначено, що замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Як вбачається з матеріалів справи, прокурор стверджує, що ПП “Левас” в порушення умов договору №25 від 09.07.2018, не було виконано у повному обсязі послуги, передбачені  пунктами 1.1, 3.3.1-3.3.5 договору, а саме: за завданням замовника виконавець у 2018 році надає замовнику послугу з розробки проекту землеустрою, а саме код за ДК 021:2015-79421200-3 Послуги з розробки проектів, крім будівельних "Розробка проекту землеустрою з організації та встановлення меж ландшафтного заказника місцевого значення “Каїрська балка” (Послуга); виконавець зобов’язаний: надати послугу у строки, встановлені цим Договором (п.3.3.1); надати послугу, якість якої відповідає якості для такого виду послуг з додержанням умов, визначених у Технічному завданні та Договорі (п.3.3.2); замовити проведення первинної та повторної (у разі одержання негативного висновку первинної державної експертизи) державної експертизи проекту землеустрою з організації та встановлення меж заповідного урочища місцевого значення "Каїрська балка", відповідно до Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації" (п.3.3.3); оплатити проведення первинної та повторної (у разі одержання негативного висновку первинної державної експертизи) державної експертизи проекту землеустрою (п.3.3.4); надати Замовнику оригінали документів, виданих спеціально уповноваженим органом виконавчої влади у сфері державної експертизи за результатами проведення державної експертизи проекту землеустрою, протягом трьох робочих днів з дня їх отримання Виконавцем (п.3.3.5).

При цьому, з матеріалів справи вбачається, що відповідачем у встановлений договором строк було надано обумовлену договором послугу, а саме розроблено проект землеустрою з організації та встановлення меж ландшафтного заказника місцевого значення “Каїрська балка”, про що між сторонами складено та підписано акт №ОУ-010070 здачі-прийняття робіт (надання послуг).

Як вбачається з зазначеного акту, відповідачем на виконання умов п.1.1. договору розроблено проект землеустрою з організації та встановлення меж ландшафтного заказника місцевого значення “Каїрська балка”.

Зазначену роботу відповідачем виконано в обумовлений сторонами строк (п.п.1.3, 3.3.1 договору), про що свідчить проведення позивачем 20.12.2018 оплати за виконану роботу, оскільки відповідно до п.2.2 договору, розрахунок за цим договором проводиться за фактично надану послугу згідно із актом приймання-передачі послуги протягом 10-ти банківських днів з дня його підписання.

Так, зазначена послуга прийнята Департаментом екології та природних ресурсів Херсонської обласної державної адміністрації без будь-яких зауважень, за відсутності претензій, про що сторони прямо зазначили в акті приймання-передачі послуг №ОУ-010070. 

Більш того, оплата Департаментом екології та природних ресурсів Херсонської обласної державної адміністрації наведеної послуги здійснена згідно платіжного доручення №12 від 20.12.2018  також свідчить про прийняття цих робіт без будь-яких зауважень.

Поряд з цим, як вбачається з листа Херсонської обласної прокуратури від 12.03.2021 №15/1-126вих-21 (Том1, а/с 164-166), адресованого Департаменту екології та природних ресурсів, опрацюванням відкритих даних веб-порталу публічних закупівель "Прозорро" встановлено, що у 2018 році Департаментом екології і природних ресурсів проведено закупівлю послуг "Розроблення проектів землеустрою" за 12 лотами, в тому числі з предметом закупівлі "Розробка проекту землеустрою з організації та встановлення меж ландшафтного заказника місцевого значення “Каїрська балка”.

Крім того, веб-портал "Прозорро" містить дані про підписання у грудні 2018 року актів здачі-приймання робіт, якими посвідчено виконання умов договору у повному обсязі. На підставі зазначених актів оприлюднені звіти про виконання договорів про закупівлю та здійснено повну оплату договорів.

Таким чином, самим позивачем було визнано виконання відповідачем укладеного між сторонами договору №25 від 09.07.2018 року.

Разом з тим, зі змісту договору вбачається, що його предметом було надання послуги з розробки проекту землеустрою, а відповідно до пунктів 3.3.3-3.3.5 та Технічного завдання (додаток 1 до договору) до предмету виконання договору входило, поміж іншого, проведення державної експертизи проекту за рахунок виконавця та передача замовнику проекту, погодженого у встановленому законом порядку (з позитивним висновком держекспертизи). 

Відповідно до листа Департаменту екології та природних ресурсів від 19.03.2021 №1/76 (Том 1, а/с 169), в процесі здійснення управлінської діяльності Департаменту захисту довкілля та природних ресурсів обласної державної адміністрації (якого визначено правонаступником повноважень позивача) встановлено, що 09.07.2018 між Департаментом та ПП "Левас" було укладено договори про надання послуг по розробці проектів землеустрою щодо організації і встановлення меж 12 територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

Вказані послуги Департаментом були оплачені за рахунок бюджетних призначень з коштів обласного бюджету на загальну суму більш ніж 900 000  грн., про що керівниками Департаменту та відповідачем підписані відповідні акти здачі-прийняття робіт (надання послуг). Проте, відповідач в порушення умов п. 3.3 договорів документацію не надав.

Враховуючи викладене, суд зауважує, що в даному випадку спір між сторонами виник внаслідок не виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань щодо проведення державної експертизи проекту землеустрою.

За змістом позовних вимог, перший заступник керівника Херсонської обласної прокуратури просить суд зобов`язати відповідача ПП "Левас", в тому числі, виконати в повному обсязі послуги, встановлені пунктами 3.3.3-3.3.5 Договору, тобто - замовити, оплатити проведення первинної та повторної (у разі одержання негативного висновку первинної державної експертизи) державної експертизи проекту землеустрою з організації та встановлення меж ландшафтного заказника місцевого значення “Каїрська балка”, відповідно до ЗУ "Про державну експертизу землевпорядної документації" та надати Замовнику оригінали документів, виданих спеціально уповноваженим органом виконавчої влади у сфері державної експертизи за результатами проведення державної експертизи проекту землеустрою, протягом трьох робочих днів з дня їх отримання Виконавцем.

З цього приводу суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про землеустрій" погодження і затвердження документації із землеустрою проводиться в порядку, встановленому Земельним кодексом України, цим Законом.

В Земельному кодексі України, в редакції станом на дату укладення між сторонами Договору, в ст.186 містився п.19.

Відповідно до наведеного пункту документація із землеустрою подається для проведення державної експертизи землевпорядної документації у випадках та порядку, встановлених Законом України "Про державну експертизу".

27.05.2021 набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин" №1423-ІХ, на підставі якого Закон України "Про державну експертизу землевпорядної документації" визнано таким, що втратив чинність.

Окрім того, на підставі наведеного Закону внесено зміни в Земельний кодекс України, в тому числі стаття 186 викладена у новій редакції, яка не передбачає проведення експертизи землевпорядної документації.

Відповідно до ч. ч. 1, 3, 15 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Правовою підставою для звернення до господарського суду є захист порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. 

За результатами розгляду такого спору має бути визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено, в чому полягає його порушення, оскільки в залежності від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно мало місце.

Положеннями ст. 20 Господарського кодексу України та ст. 16 Цивільного кодексу України, визначені способи захисту прав і законних інтересів суб`єктів господарювання. 

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, дійшовши висновку про безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, судам необхідно виходити з його ефективності. Це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Право чи інтерес мають бути захищені судом у належний спосіб, який є ефективним (пункт 57 постанови постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №338/180/17), тому суд повинен відмовляти у задоволенні позовної вимоги, яка не відповідає ефективному способу захисту права чи інтересу (пунктах 72-76 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14-ц).

Вирішуючи господарський спір, суд з`ясовує, чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги. В іншому випадку у позові слід відмовити.

Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, слід виходити із його ефективності, і це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного на момент звернення до суду права позивача. При цьому, слід ураховувати і те, що у резолютивній частині судового рішення остаточно закріплюється висновок суду щодо вимог позивача і судове рішення має бути виконано в процесі виконавчого провадження у справі, адже, як уже зазначалося, ефективний засіб зрештою повинен забезпечити поновлення порушеного права.

Таким чином, існує певний порядок реалізації прав суб`єктів господарювання та способи захисту порушених прав. Неналежність чи невідповідність обраного способу судового захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та зумовлює відмову у задоволенні означених позовних вимог.

Аналогічна правова позиція щодо відповідності обраного способу захисту змісту порушеного права, в тому числі в частині ефективності обраного способу захисту, який має забезпечити поновлення порушеного права, наведено Верховним Судом у постанові від 07.05.2018 у справі № 927/522/17.

При цьому, предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.

Захист майнового або немайнового права чи законного інтересу відбувається шляхом прийняття судом рішення про примусове виконання відповідачем певних дій або зобов`язання утриматись від їх вчинення.

Крім того, відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", при здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року №005 та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

В статтях 6, 13 цієї Конвенції передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 29.06.2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 31.07.2003 року у справі "Дорани проти Ірландії", поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. 

При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Аналогічна правова позиція міститься в пункті 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 02.11.2004 року № 15-рп/2004 у справі № 1-33/2004, згідно з яким верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, яка здійснюється, зокрема і судом як основним засобом захисту прав, свобод та інтересів у державі.

Відповідно до пункту 9 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 року №3-рп/2003 у справі № 1-12/2003, правосуддя за своєю суттю визнається таким, лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Застосування конкретного способу захисту права залежить як від захисту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Надаючи правову оцінку належності обраного позивачем способу захисту, необхідно також зважати й на його ефективність з точки зору ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У п. 145 рішення від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Таким чином, суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов`язань. Крім того, суд указав на те, що за деяких обставин вимоги ст.13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

У кінцевому результаті ефективний спосіб захисту прав повинен забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування, тобто такий захист повинен бути повним, та забезпечувати таким чином мету здійснення правосуддя та принцип процесуальної економії (забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту).

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 21.08.2018 у справі № 910/14144/17 та від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16.

Враховуючи вище викладені приписи, суд зауважує на тому, що обраний прокурором у даній справі спосіб захисту прав позивача не буде "ефективним" у контексті ст. 13 Конвенції, так як заявлена вимога не призведе до поновлення порушеного права позивача, оскільки у разі її задоволення не може бути виконана у примусовому порядку, у зв`язку з втратою чинності Законом України "Про державну експертизу землевпорядної документації". 

Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст. 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності. 

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

Предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Аналогічна правова позиція зазначена у постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 01 листопада 2021 року у справі № 405/3360/17 (провадження № 61-9545сво21).

Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Предмет позову кореспондується із способами захисту права, які визначені, зокрема у статті 16 Цивільного кодексу України, а відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного/них способу/способів захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Згідно з ч. 3 цієї норми до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Необхідність у зміні предмету позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.

Зміна предмету позову можлива, зокрема у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими;  2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред`явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.

Такі висновки викладені в постанові Верховного Суду від 22.07.2021 у справі № 910/18389/20 та від 17 серпня 2021 у справі № 910/19210/15.

З огляду на викладене, суд констатує, що прокурор не скористався наданим йому процесуальним правом на звернення до суду з заявою про зміну підстав або предмета позову.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог першого заступника   керівника Херсонської обласної прокуратури.

Щодо  заяви відповідача, викладеної у відзиві на позов, про застосування строків позовної давності щодо позовних вимог, суд зазначає наступне. 

Виходячи з вимог статті 261 ЦК України, позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстави його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності за відсутності поважних причин її пропущення, наведених позивачем (подібний висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 29.06.2021 у справі № 904/3405/19, від 22.05.2018 у справі №369/6892/15-ц, від 31.10.2018 у справі №367/6105/16-ц, від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16, від 28.11.2018 у справі № 504/2864/13-ц, від 05.12.2018 у справах №522/2202/15-ц, №522/2201/15-ц та №522/2110/15-ц, від 07.08.2019 у справі №2004/1979/12, від 18.12.2019 у справі №522/1029/18).

Враховуючи викладене, а також беручи до уваги встановлення судом відсутності правових підстав для задоволення позовних вимог, суд не надає правової оцінки доводам сторін в частині спливу строків позовної давності.

Згідно ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

На підставі повно та всебічно досліджених наявних в матеріалах справи доказів, встановлених між сторонами правовідносин, суд доходить  висновку щодо відсутності правових підстав для задоволення позовних вимог.

Приймаючи до уваги відмову у задоволенні позовних вимог, витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на Херсонську обласну прокуратуру. 

 

Керуючись ст.ст. 129, 232, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В:

1. В задоволені позову відмовити.

2. Витрати по сплаті судового збору покласти на Херсонську   обласну прокуратуру.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено до Південно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст.256 ГПК України.

Повний текст рішення складено   04 жовтня 2023 р.

Суддя                                                 Ю.І. Мостепаненко