Господарський суд Одеської області

28 вересня 2023, 15:59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"20" вересня 2023 р.

м. Одеса

Справа № 916/760/23

Господарський суд Одеської області у складі судді Д’яченко Т.Г.

при секретарі судового засідання Гутниковій О.С.

розглянувши справу №916/760/23

За позовом: Акціонерного товариства “Про Кредит Банк” (03115, м. Київ, пр. Перемоги, 107 “А”; код ЄДРПОУ 21677333)

До відповідачів: Селянського (фермерського) господарства “Восход” (75125, Херсонська обл., Олешківський район, село Стара Маячка, вул. Соборна, 28; код ЄДРПОУ 14130982), Пунгіна Віктора Олександровича (75125, Херсонська обл., Олешківський район, село Стара Маячка, вул. Ленінградська, 28; код 2558307711), Фермерського господарства “Санрайс” (75125, Херсонська обл., Олешківський район, село Стара Маячка, вул. (Соборна) Ленінградська, 28; код ЄДРПОУ 31369403)

Про стягнення 20268920,86 грн.

Представники:

Від позивача: Волчанська Г.В., довіреність

Від відповідачів: не з’явились

Встановив: Акціонерне товариство “Про Кредит Банк” звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Селянського (фермерського) господарства “Восход”, Пунгіна Віктора Олександровича, Фермерського господарства “Санрайс” про солідарне стягнення заборгованості у загальному розмірі 20268920,86 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 28.02.2023р. прийнято позовну заяву Акціонерного товариства “Про Кредит Банк” до розгляду та відкрито провадження у справі №916/760/23. Справу ухвалено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на "27" березня 2023 р. о 10:20. Запропоновано відповідачам підготувати та надати до суду і одночасно надіслати позивачеві відзив на позов, оформлений з урахуванням вимог, встановлених ст.165 ГПК України, протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали суду. Викликано учасників справи у підготовче засідання, призначене на 27.03.2023р. о 10:20.

27.03.2023р. у судовому засіданні було оголошено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 24.04.2023р. о 10:40.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 27.03.2023р. повідомлено відповідачів по справі №916/760/23 про судове засідання, яке відбудеться "24" квітня 2023 р. о 10:40.

24.04.2023р. у судовому засіданні було оголошено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 22.05.2023р. о 10:15.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 24.04.2023р. повідомлено відповідачів по справі №916/760/23 про судове засідання, яке відбудеться "22" травня 2023 р. о 10:15.

22.05.2023р. у судовому засіданні було оголошено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 19.06.2023р. о 11:00.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 22.05.2023р. повідомлено учасників справи №916/760/23 про судове засідання, яке відбудеться "19" червня 2023 р. о 11:00.

19.06.2023р. у судовому засіданні було оголошено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 02.08.2023р. о 16:00.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 19.06.2023р. повідомлено відповідачів по справі №916/760/23 про судове засідання, яке відбудеться "02" серпня 2023 р. о 16:00.

21.06.2023р. до суду представником позивача були надані пояснення по справі.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 02.08.2023р. закрито підготовче провадження по справі №916/760/23. Призначено справу до розгляду по суті у судовому засіданні на "28" серпня 2023 р. о 11:00. Викликано учасників справи у судове засідання, призначене на 28.08.2023р. о 11:00.

28.08.2023р. судове засідання не відбулось у зв’язку з оголошенням системою цивільної оборони у м. Одеса та Одеській області повітряної тривоги.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 28.08.2023р. судове засідання по розгляду справи №916/760/23 по суті призначено на "20" вересня 2023 р. о 10:30.

Позивач підтримує заявлені позовні вимоги та просить суд їх задовольнити.

Відповідно до ч.1 ст.12-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають офіційної електронної адреси, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб- 1. Якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають офіційної електронної адреси, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання.

Суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії.

З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

Господарським судом за час розгляду справи, на виконання ч. 2 ст. 12-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" № 1207-VII від 15.04.2014 року у редакції Закону № 2217-IX від 21.04.2022 року та з урахуванням Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 року № 309, повідомлено відповідачів про постановлення ухвал по справі №916/760/23, шляхом розміщення тексту ухвал на веб-порталі судової влади.

Відповідачами відзиву на позовну заяву не надано, відповідачі свого права на захист не використав, хоча відповідачів було належним чином повідомлено про дату, час та місце проведення засідання суду.

У судові засідання представники відповідачів не з’являлись, про поважність причин відсутності суд не повідомляли, будь-яких клопотань чи заяв до господарського суду Одеської області від відповідачів не надходило.

Згідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Приймаючи наведене, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників відповідачів, за наявними в ній матеріалами відповідно до п.9 ст.165 ГПК України.

У судовому засіданні 20.09.2023 року судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено 27.09.2023р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника учасників справи, суд встановив.

Між Акціонерним товариством “Про Кредит Банк” (Банк) та Селянським (фермерським) господарством “Восход” (Позичальник) було укладено Рамкову кредитну угоду №FW501/1326, відповідно до умов якої позивач здійснив кредитування Селянського (фермерського) господарства “Восход” на підставі наступних кредитних договорів.

Між Акціонерним товариством “Про Кредит Банк” та Селянським (фермерським) господарством “Восход” було укладено Кредитний договір №501.48789/FW501.1326 від 12.09.2019р., відповідно до якого відповідачу було видано суму кредиту у розмірі 8900000,00грн., процентна ставка 19,00% річних (змінювана, розраховується за формулою). Строк – 36 місяців.

Також було укладено Договір №1 від 22.01.2021р. , Договір №2 від 18.03.2021р.про внесення змін до Кредитного договору.

Позивачем було зазначено суду, що факт видачі кредиту підтверджується випискою з рахунку Селянського (фермерського) господарства “Восход” та меморіальним ордером.

Згідно п.3 Кредитного договору, кредит видається у дату, вказану в Графіку повернення кредиту і сплати процентів, що є Додатком до цього Договору.

За вказаним Кредитним договором, як було зазначено позивачем, борг становить – 2966666,00 грн., проценти – 209280,15 грн., проценти за неправомірне користування кредитом – 167074,39 грн. та пеня – 279,88 грн.

Між Акціонерним товариством “Про Кредит Банк” та Селянським (фермерським) господарством “Восход” було укладено Кредитний договір №501.49764/FW501.1326 від 15.06.2021р., відповідно до якого відповідачу було видано суму кредиту у розмірі 8000000,00грн., процентна ставка 11,00% річних (змінювана, розраховується за формулою). Строк – 13 місяців.

За вказаним Кредитним договором, як було зазначено позивачем, борг становить – 3000000,00 грн., проценти – 133988,33 грн., проценти за неправомірне користування кредитом – 176150,83 грн.

Між Акціонерним товариством “Про Кредит Банк” та Селянським (фермерським) господарством “Восход” було укладено Кредитний договір №501.51894/FW501.1326 від 30.09.2021р., відповідно до якого відповідачу було видано суму кредиту у розмірі 6000000,00грн., процентна ставка 12,00% річних (змінювана, розраховується за формулою). Строк – 14 місяців.

За вказаним Кредитним договором, як було зазначено позивачем, борг становить – 6000000,00 грн., проценти – 646356,67 грн., проценти за неправомірне користування кредитом – 130350,00 грн.

Між Акціонерним товариством “Про Кредит Банк” та Селянським (фермерським) господарством “Восход” було укладено Кредитний договір №501.51907/FW501.1326 від 22.10.2021р., відповідно до якого відповідачу було видано суму кредиту у розмірі 5995000,00грн., процентна ставка 12,88% річних (змінювана, розраховується за формулою). Строк – 13 місяців.

Також було укладено Договір №1 від 22.10.2021р. про внесення змін до Кредитного договору.

За вказаним Кредитним договором, як було зазначено позивачем, борг становить – 5995000,00 грн., проценти – 632076,17 грн., проценти за неправомірне користування кредитом – 211698,44 грн.

В забезпечення виконання зобов'язань Селянського (фермерського) господарства “Восход” за Кредитними договорами, що є невід'ємною частиною Рамкової угоди було укладено наступні Договори поруки: 18.04.2018р. між Акціонерним товариством “Про Кредит Банк” та Пунгіним Віктором Олександровичем було укладено Договір поруки №403578-ДП1 та 18.04.2018р. між Акціонерним товариством “Про Кредит Банк” та Фермерським господарством “Санрайс” було укладено Договір поруки №403582-ДП1.

Відповідно до умов Кредитних договорів (п.8 та п. 5) Селянське (фермерське) господарство “Восход”, як позичальник, зобов'язалось здійснювати своєчасне погашення кредиту та сплачувати усі інші, передбачені цим договором платежі у порядку, визначеному Кредитними договорами.

Однак, як вказує позивач, Селянське (фермерське) господарство “Восход” порушило умови Кредитних договорів та вимоги законодавства, не забезпечило своєчасне погашення кредиту та відсотків, внаслідок чого у нього утворилась кредитна заборгованість.

Умовами Рамкової угоди (п. 16) передбачено, що Кредитор має право вимагати дострокового погашення кредиту по будь-якому з Кредитних договорів з важливої причини й оголосити Кредитну послугу належною до сплати, а також вимагати негайного повного погашення кредиту з врахуванням усіх процентів та інших нарахувань. Важлива причина включає настання однієї або кількох нижчезазначених подій (кожна - “Подія невиконання зобов'язань”): Позичальник прострочив належні до сплати платежі більше ніж 30 календарних днів, наявне суттєве псгіршення фінансового стану Позичальника або вартості наданого забезпечення, або якщо таке погіршення виглядає неминучим, і навіть якщо забезпечення було б реалізоване, зазначене погіршення все одно загрожує, чи загрожуватиме погашенню Кредитної послуги; навіть після спливання періоду, що становить один місяць з моменту пред'явлення письмової вимоги Банку, Позичальник усе ще не виконав своє зобов'язання надавати, регулярно та своєчасно, інформацію про свій фінансовий стан, або зобов'язання, що випливають з кредитних відносин чи інших угод, пов'язаних з кредитними відносинами, порушення Поручителями Позичальника їх зобов'язань за договорами поруки, тощо.

Згідно п.5. Рамкових угод “За користування Кредитними послугами Позичальник зобов'язаний сплатити Банку проценти у розмірі та порядку, визначених Рамковою угодою та Кредитними договорами у межах максимального розміру процентів, встановлених Рамковою угодою.

Проценти обчислюються у валюті кредиту за процентною ставкою, встановленою відповідним Кредитним договором, від суми залишку кредиту за кожен календарний день користування залишком кредиту, виходячи із 360 календарних днів у році, з моменту видачі кредиту до моменту повного погашення кредиту.”.

Відповідно до п. 5.2. Рамкових угод “проценти за користування кредитом встановлюються відповідним Кредитним договором та не можуть перевищувати максимальний розмір, встановлений цією Угодою.

Проценти за користування кредитом обчислюються від суми кредиту, яка не є повернутою Банку (надалі - залишок кредиту) за кожен календарний день користування кредитом до моменту його повного погашення та нараховуються щодо чергових платежів у строки, що зазначені в Графіку як дні платежу.

Порядок розрахунку процентів і комісії встановлений згідно п.4 Кредитних договорів, згідно яких встановлено, що на непогашену частину основної суми Кредиту нараховуються відсотки за змінюваною процентною ставкою, розмір процентної ставки зазначався вище. Згідно цього ж пункту договорів визначено формулу розрахунку змінюваної процентної ставки. Отже, як було зазначено позивачем, розмір процентів, що встановлений Кредитними договорами, повинен сплачуватися позичальником за весь час прострочення і до моменту погашення заборгованості.

Положеннями Рамкових угод (п.5.5) передбачено, що у випадку порушення строків сплати будь-яких платежів Позичальника відповідно до цієї Угоди та укладених на її підставі Кредитних договорів Позичальник зобов'язаний сплатити штрафну пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої на момент нарахування пені від суми непогашеної заборгованості в гривневому еквіваленті валюти кредиту за кожний календарний день прострочення до дати повної фактичної оплати заборгованості. У випадку зміни облікової ставки НБУ, змінений розмір ставки застосовується з наступного дня після набрання чинності відповідним нормативно-правовим актом НБУ.

Відповідно до умов Договору поруки (п.2.1.), Поручитель поручається перед Кредитором за виконання усіх зобов'язань Позичальника у їх повному обсязі як солідарний із Позичальником боржник.

Як вказував позивач, Договором поруки, яким забезпечується виконання зобов'язань позичальника не передбачено спеціальних умов відповідальності Поручителя, а отже позичальник і поручитель відповідає перед позивачем як солідарний із позичальником боржник.

Зважаючи на те, що договір поруки укладався із кожним із поручителів окремо, кожен із поручителів є солідарним боржником виключно разом із позичальником, проте такі поручителі не є солідарними боржниками між собою.

Отже, позивач вважає, що Акціонерне товариство “Про Кредит Банк” набуло право вимагати стягнення заборгованості у повному обсязі з кожного з поручителів, як солідарного із позичальником боржника.

Також позивачем було зазначено суду, що ним було вжито усіх можливих та доступних заходів щодо кожного з відповідачів для досудового врегулювання проблеми, однак це не призвело до повного погашення боргу, у зв'язку з цим позивач вимушений стягувати заборгованість позичальника та кожного солідарного із ним боржника - поручителя, у примусовому порядку, шляхом звернення до суду.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків.

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” є, зокрема, забезпечення гарантованих Конституцією України та законами, прав і законних інтересів кожного.

Згідно ст.4 Господарського процесуального кодексу України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. Відмова від права на звернення до господарського суду є недійсною. Жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному законом порядку.

Аналіз наведених норм дає змогу дійти висновку, що кожна особа має право на захист свого порушеного, невизнаного або оспорюваного права чи законного інтересу, який не суперечить загальним засадам чинного законодавства. Порушення, невизнання або оспорення суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Частиною 1 ст. 5 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, держави та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Приписами статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, визначено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. При цьому, ст.12 Цивільного кодексу України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Згідно ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Статтею 193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного Кодексу України передбачено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст.193 ГК України).

Відповідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно до п. 1 ст. 628 Цивільного Кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно вимог ст. 629 Цивільного Кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як встановлено судом, між Акціонерним товариством “Про Кредит Банк” та Селянським (фермерським) господарством “Восход” було укладено Рамкову кредитну угоду №FW501/1326, відповідно до умов якої позивач здійснив кредитування Селянського (фермерського) господарства “Восход” на підставі наступних кредитних договорів: №501.48789/FW501.1326 від 12.09.2019р., №501.49764/FW501.1326 від 15.06.2021р., №501.51894/FW501.1326 від 30.09.2021р., №501.51907/FW501.1326 від 22.10.2021р.

Частина 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України визначає, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Із змісту п.1 ст.1048 Цивільного кодексу України вбачається, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Пунктом 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України зазначено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до п.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що позивачем було виконано зобов’язання за Кредитними договорами №501.48789/FW501.1326 від 12.09.2019р., №501.49764/FW501.1326 від 15.06.2021р., №501.51894/FW501.1326 від 30.09.2021р., №501.51907/FW501.1326 від 22.10.2021р. щодо перерахування кредитних коштів позичальнику в передбаченому договорами розміру, що підтверджується встановленими судом обставинами, проте, в порушення договірних зобов’язань, Селянським (фермерським) господарством “Восход” не було виконання належним чином та в повному обсязі зобов’язання за Кредитними договорами №501.48789/FW501.1326 від 12.09.2019р., №501.49764/FW501.1326 від 15.06.2021р., №501.51894/FW501.1326 від 30.09.2021р., №501.51907/FW501.1326 від 22.10.2021р. та заборгованість не була сплачена.

Дослідивши обставини спору, судом було встановлено факт неналежного виконання Селянським (фермерським) господарством “Восход” прийнятих на себе зобов’язань за умовами Кредитних договорів №501.48789/FW501.1326 від 12.09.2019р., №501.49764/FW501.1326 від 15.06.2021р., №501.51894/FW501.1326 від 30.09.2021р., №501.51907/FW501.1326 від 22.10.2021р., що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, не спростовано з боку відповідача належними та допустимими доказами за час розгляду справи, у зв’язку з чим, позовні вимоги про стягнення заборгованості за Кредитним договором №501.48789/FW501.1326 від 12.09.2019р. у розмірі 2966666,00 грн., за Кредитним договором №501.49764/FW501.1326 від 15.06.2021р. у розмірі 3000000,00 грн., за Кредитним договором №501.51894/FW501.1326 від 30.09.2021р. у розмірі 6000000,00 грн. та за Кредитним договором №501.51907/FW501.1326 від 22.10.2021р. у розмірі 5995000,00 грн. - є обґрунтованими, підтверджені відповідними доказами і підлягають задоволенню судом.

На підставі ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У відповідності до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Позивачем було здійснено нарахування відсотків за користування кредитом окремо за кожним кредитним договором, із врахуванням суми нарахованих відсотків, суми погашених відсотків, поточної заборгованості, суми винесення на прострочку відсотків, суми погашення простроченої заборгованості та простроченої заборгованості, із врахуванням відповідних періодів таких нарахувань, так, борг зі сплати відсотків за Кредитним договором №501.48789/FW501.1326 від 12.09.2019р. становить 209280,15 грн., за Кредитним договором №501.49764/FW501.1326 від 15.06.2021р. - 133988,33 грн., за Кредитним договором №501.51894/FW501.1326 від 30.09.2021р. - 646356,67 грн. та за Кредитним договором №501.51907/FW501.1326 від 22.10.2021р. - 632076,17 грн.

Суд, переривши такі нарахування, вважає розрахунок вірним, а вимоги про стягнення – правомірними.

Стосовно вимоги позивача щодо стягнення з відповідача процентів за неправомірне користування кредитом, суд враховує позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 04.02.2020 у справі №912/1120/16.

Так, у означеній постанові Верховного суду викладено наступну правову позицію.

Цивільне законодавство передбачає як випадки, коли боржник правомірно користується наданими йому коштами та має право не сплачувати кредитору свій борг протягом певного узгодженого часу, так і випадки, коли боржник повинен сплатити борг кредитору, однак не сплачує кошти, користуючись ними протягом певного строку неправомірно.

Зокрема, відносини щодо сплати процентів за одержання боржником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу врегульовані частиною першою статті 1048 ЦК України. Такі проценти є звичайною платою боржника за право тимчасово користуватися наданими йому коштами на визначених договором та законодавством умовах, тобто у межах належного та добросовісного виконання сторонами договірних зобов`язань, а не у випадку їх порушення.

Натомість наслідки прострочення грошового зобов`язання (коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх) також урегульовані законодавством. У випадках, коли боржник порушив умови договору, прострочивши виконання грошового зобов`язання, за частиною першою статті 1050 ЦК України застосуванню у таких правовідносинах підлягає положення статті 625 цього Кодексу.

За наведеним у цій статті регулюванням відповідальності за прострочення грошового зобов`язання на боржника за прострочення виконання грошового зобов`язання покладається обов`язок сплатити кредитору на його вимогу суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Проценти, встановлені статтею 625 ЦК України, підлягають стягненню саме при наявності протиправного невиконання (неналежного виконання) грошового зобов`язання.

Тобто, проценти, що стягуються за прострочення виконання грошового зобов`язання за частиною другою статті 625 ЦК України, є спеціальним видом відповідальності за таке порушення зобов`язання. На відміну від процентів, які є звичайною платою за користування грошима, зокрема за договором позики, до них застосовуються загальні норми про цивільно-правову відповідальність.

Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Подібні висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц.

Оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма частини першої статті 1048 ЦК України і охоронна норма частини другої статті 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно.

Тому за період до прострочення боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та частини першої статті 1048 ЦК України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до частини другої статті 625 ЦК України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов`язання.

Отже, враховуючи, що позивачем було здійснено нарахування процентів за неправомірне користування кредитом після закінчення строку дії таких правочинів, судом у стягнення таких нарахованих відсотків позивачем відмовляється, оскільки станом на момент здійснення таких нарахувань строк кредитування, закінчився, доказів зворотного матеріали справи не містять, суд зазначає, що банк фактично втратив можливість нарахування процентів на підставі кредитних договорів.

За положеннями ч.1 ст.199 ГК України, виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

У відповідності до приписів ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язань може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до п.п.1, 2 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Як передбачено положеннями п.1 Закону України “Про внесення змін до Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України щодо недопущення нарахування штрафних санкцій за кредитами (позиками) у період дії карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19” №691-ІХ від 16.06.2020р., внесено зміни до таких законодавчих актів України: 1) розділ IX "Прикінцеві положення" Господарського кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., №№ 18-22, ст. 144) доповнити пунктом 8 такого змісту: "8. У разі прострочення позичальником у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19, або/та у тридцятиденний строк після дня завершення дії такого карантину виконання грошового зобов’язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від обов’язків сплатити на користь кредитодавця (позикодавця) неустойку, штраф, пеню за таке прострочення"; 2) розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2003р., №№ 40-44, ст. 356) доповнити пунктом 15 такого змісту: "15. У разі прострочення позичальником у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19, або/та у тридцятиденний строк після дня завершення дії такого карантину виконання грошового зобов’язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від обов’язків сплатити на користь кредитодавця (позикодавця) неустойку, штраф, пеню за таке прострочення".

Постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.2020р. №641 "Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" зі змінами, внесеними Постановою КМУ №956 від 13.10.2020р., на усій території України установлено карантин з 12.03.2020р. до 31.12.2020р. Згідно Постанови КМУ №1236 від 09.12.2020р. продовжено карантин в Україні до 28.02.2021р., а з 08.01.2021р. по 24.01.2021р. запроваджено локдаун.

Отже, наявна законодавчо встановлена заборона на нарахування пені за прострочення кредитних зобов’язань позичальником в період дії карантину, тобто, з 12.03.2020р. Звідси, не підлягає судом задоволенню позовна вимога позивача про стягнення з відповідача пені за несвоєчасне погашення кредиту за період з 13.05.2020р., через те, що в період її нарахування діяв карантин.

Судом задовольняється вимога про нарахування пені, здійсненої позивачем за Кредитним договором №501.48789/FW501.1326 від 12.09.2019р. за період з 15.10.2019р. по 15.10.2019р. та з 13.02.2020р. по 13.02.2020р. у розмірі – 220,17 грн.

Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, порукою і заставою. Відповідно до ч.1 ст.553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.554 ЦК України, разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Приписами ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального Кодексу України передбачено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Згідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на вказане, враховуючи положення договорів поруки –№403578-ДП1 та №403582-ДП1 від 18.04.2018р., суд вказує, що обов’язок зі сплати заборгованості по кредитним договорам наявний як у Селянського (фермерського) господарства “Восход” та у Пунгіна Віктора Олександровича, Фермерського господарства “Санрайс”, як поручителів.

Приймаючи до уваги вищенаведене, суд приходить до висновку щодо часткового задоволення позовної заяви Акціонерного товариства „Банк Кредит Дніпро” з солідарним стягненням з Селянського (фермерського) господарства “Восход”, Пунгіна Віктора Олександровича, Фермерського господарства “Санрайс” заборгованості за Договором про надання траншу №501.48789/FW501.1326 від 12.09.2019р.: капітал у розмірі 2966666,00 грн., проценти у розмірі 209280,15 грн., пеня у розмірі 220,17 грн., з Селянського (фермерського) господарства “Восход”, Пунгіна Віктора Олександровича, Фермерського господарства “Санрайс” заборгованості за Договором про надання траншу №501.49764/FW501.1326 від 15.06.2021р.,: капітал у розмірі 3000000,00 грн., проценти у розмірі 133988,33 грн., з Селянського (фермерського) господарства “Восход”, Пунгіна Віктора Олександровича, Фермерського господарства “Санрайс” заборгованості за Договором про надання траншу №501.51894/FW501.1326 від 30.09.2021р.,: капітал у розмірі 6000000,00 грн., проценти у розмірі 646356,67 грн. та з Селянського (фермерського) господарства “Восход”, Пунгіна Віктора Олександровича, Фермерського господарства “Санрайс” заборгованості за Договором про надання траншу №501.51907/FW501.1326 від 22.10.2021р.,: капітал у розмірі 5995000,00 грн., проценти у розмірі 632076,17 грн.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи. До витрат, пов’язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи часткове задоволення позову, відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При цьому, враховуючи висновки пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", викладені у абз.3 п.4.1 постанови від 21.02.2013 р. № 7 (із змінами) стосовно того, що солідарне стягнення судових витрат законом не передбачено, судовий збір у сумі 97917,94 грн., розрахований пропорційно розміру задоволених вимог позивача, покладається на відповідачів в рівних частинах по на кожного.

Керуючись ст.ст. 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позовну заяву Акціонерного товариства “Про Кредит Банк” – задовольнити частково.

2.Стягнути солідарно з Селянського (фермерського) господарства “Восход” (75125, Херсонська обл., Олешківський район, село Стара Маячка, вул. Соборна, 28; код ЄДРПОУ 14130982) Пунгіна Віктора Олександровича (75125, Херсонська обл., Олешківський район, село Стара Маячка, вул. Ленінградська, 28; код 2558307711), Фермерського господарства “Санрайс” (75125, Херсонська обл., Олешківський район, село Стара Маячка, вул. (Соборна) Ленінградська, 28; код ЄДРПОУ 31369403) на користь Акціонерного товариства “Про Кредит Банк” (03115, м. Київ, пр. Перемоги, 107 “А”; код ЄДРПОУ 21677333) заборгованість за Договором про надання траншу №501.48789/FW501.1326 від 12.09.2019р.: капітал у розмірі 2966666,00 грн., проценти у розмірі 209280,15 грн., пеня у розмірі 220,17 грн.

3.Стягнути солідарно з Селянського (фермерського) господарства “Восход” (75125, Херсонська обл., Олешківський район, село Стара Маячка, вул. Соборна, 28; код ЄДРПОУ 14130982) Пунгіна Віктора Олександровича (75125, Херсонська обл., Олешківський район, село Стара Маячка, вул. Ленінградська, 28; код 2558307711), Фермерського господарства “Санрайс” (75125, Херсонська обл., Олешківський район, село Стара Маячка, вул. (Соборна) Ленінградська, 28; код ЄДРПОУ 31369403) на користь Акціонерного товариства “Про Кредит Банк” (03115, м. Київ, пр. Перемоги, 107 “А”; код ЄДРПОУ 21677333) заборгованість за Договором про надання траншу №501.49764/FW501.1326 від 15.06.2021р.,: капітал у розмірі 3000000,00 грн., проценти у розмірі 133988,33 грн.

4.Стягнути солідарно з Селянського (фермерського) господарства “Восход” (75125, Херсонська обл., Олешківський район, село Стара Маячка, вул. Соборна, 28; код ЄДРПОУ 14130982) Пунгіна Віктора Олександровича (75125, Херсонська обл., Олешківський район, село Стара Маячка, вул. Ленінградська, 28; код 2558307711), Фермерського господарства “Санрайс” (75125, Херсонська обл., Олешківський район, село Стара Маячка, вул. (Соборна) Ленінградська, 28; код ЄДРПОУ 31369403) на користь Акціонерного товариства “Про Кредит Банк” (03115, м. Київ, пр. Перемоги, 107 “А”; код ЄДРПОУ 21677333) заборгованість за Договором про надання траншу №501.51894/FW501.1326 від 30.09.2021р.,: капітал у розмірі 6000000,00 грн., проценти у розмірі 646356,67 грн.

5.Стягнути солідарно з Селянського (фермерського) господарства “Восход” (75125, Херсонська обл., Олешківський район, село Стара Маячка, вул. Соборна, 28; код ЄДРПОУ 14130982) Пунгіна Віктора Олександровича (75125, Херсонська обл., Олешківський район, село Стара Маячка, вул. Ленінградська, 28; код 2558307711), Фермерського господарства “Санрайс” (75125, Херсонська обл., Олешківський район, село Стара Маячка, вул. (Соборна) Ленінградська, 28; код ЄДРПОУ 31369403) на користь Акціонерного товариства “Про Кредит Банк” (03115, м. Київ, пр. Перемоги, 107 “А”; код ЄДРПОУ 21677333) заборгованість за Договором про надання траншу №501.51907/FW501.1326 від 22.10.2021р.,: капітал у розмірі 5995000,00 грн., проценти у розмірі 632076,17 грн.

6. В іншій частині позову – відмовити.

7.Стягнути з Селянського (фермерського) господарства “Восход” (75125, Херсонська обл., Олешківський район, село Стара Маячка, вул. Соборна, 28; код ЄДРПОУ 14130982) на користь Акціонерного товариства “Про Кредит Банк” (03115, м. Київ, пр. Перемоги, 107 “А”; код ЄДРПОУ 21677333) витрати по сплаті судового збору у розмірі 97917,94 грн.

8.Стягнути Пунгіна Віктора Олександровича (75125, Херсонська обл., Олешківський район, село Стара Маячка, вул. Ленінградська, 28; код 2558307711) на користь Акціонерного товариства “Про Кредит Банк” (03115, м. Київ, пр. Перемоги, 107 “А”; код ЄДРПОУ 21677333) витрати по сплаті судового збору у розмірі 97917,94 грн.

9.Стягнути Фермерського господарства “Санрайс” (75125, Херсонська обл., Олешківський район, село Стара Маячка, вул. (Соборна) Ленінградська, 28; код ЄДРПОУ 31369403) на користь Акціонерного товариства “Про Кредит Банк” (03115, м. Київ, пр. Перемоги, 107 “А”; код ЄДРПОУ 21677333) витрати по сплаті судового збору у розмірі 97917,94 грн.

Повний текст рішення складено 27 вересня 2023 р.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Т.Г. Д'яченко

До уваги Селянське (фермерське) господарство «Восход», Пунгіна Віктора Олександровича, Фермерське господарство «Санрайс»