До уваги : Фізичній особі-підприємцю Сушко Ірині Костянтинівни (74988, Херсонська область, м. Нова Каховка, м. Таврійськ, вул. Сагайдачного, 17)

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" вересня 2023 р.

м. Одеса

Справа № 923/1628/21

 

Господарський суд Одеської області у складі судді Мостепаненко Ю.І.  

при секретарі судового засідання Петровій О.О.,  

 

за участю представників сторін:

від позивача – Кізім Т.О. (довіреність № 07/002-23 від 02.01.2023);

від відповідача – не з’явився;

 

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 923/1628/21

за позовом Акціонерного товариства “Херсонобленерго” (73003, м. Херсон, вул. Пестеля, 5, код ЄДРПОУ 05396638)

до відповідача фізичної особи-підприємця Сушко Ірини Костянтинівни (74988, Херсонська область, м. Нова Каховка, м. Таврійськ, вул. Сагайдачного, 17, ідентифікаційний код 2220919421)

про стягнення 863 198,83  грн., - 

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2021 року Акціонерне товариство “Херсонобленерго” звернулося до Господарського суду Херсонської області із позовною заявою до Сушко Ірини Костянтинівни про стягнення 863198,83 грн. – вартості необлікованої електроенергії, а також суми судових витрат.

Позов мотивовано тим, що при здійснені перевірки на об’єкті відповідача уповноваженими представниками позивача було виявлено порушення п.п. 5, 6, 20, 25 п. 5.5.5. Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України №312 від 14.03.2018, що призвело до необлікованого використання відповідачем електроенергії, про що було складено акт про порушення від 19.03.2019 № 131705. Позивачем був виставлений відповідачу для оплати за березень 2019 року додатковий рахунок № 3210 на суму 863198,83 грн. вартості недорахованої енергії, який не був сплачений відповідачем.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 14.12.2021 (суддя Пінтеліна Т.Г.) прийнято до розгляду позовну заяву Акціонерного товариства “Херсонобленерго” та відкрито провадження у справі №923/1628/21 за правилами загального позовного провадження із призначенням підготовчого засідання на 12.01.2022 р. 

12.01.2022 від ФОП Сушко Ірини Костянтинівни до Господарського суду Херсонської області надійшло клопотання про закриття провадження у справі, оскільки дана справа повинна розглядатися за правилами цивільного судочинства.  

В судовому засіданні 12.01.2022 судом оголошено перерву у розгляді справи до 04.03.2022. 

Проте, Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 внаслідок військової агресії російської федерації в Україні уведено воєнний стан, який діє по теперішній час.

Відповідно до пункту 1 статті 12 Закону України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України”, у разі неможливості здійснення правосуддя судами, розташованими на тимчасово окупованих територіях, територіальна підсудність судових справ, що розглядаються у таких судах, визначається в порядку, передбаченому частиною 7 статті 147 Закону України “Про судоустрій і статус суддів”.

Відповідно до ч.7 ст. 147 Закону України “Про судоустрій і статус суддів”, у разі неможливості здійснення правосуддя судом з об'єктивних причин під час воєнного або надзвичайного стану, у зв'язку зі стихійним лихом, військовими діями, заходами щодо боротьби з тероризмом або іншими надзвичайними обставинами, може бути змінено територіальну підсудність судових справ, що розглядаються в такому суді, за рішенням Вищої ради правосуддя, що ухвалюється за поданням Голови Верховного Суду, шляхом її передачі до суду, який найбільш територіально наближений до суду, який не може здійснювати правосуддя, або іншого визначеного суду. У разі неможливості здійснення Вищою радою правосуддя такого повноваження воно здійснюється за розпорядженням Голови Верховного Суду. Відповідне рішення є також підставою для передачі усіх справ, які перебували на розгляді суду, територіальна підсудність якого змінюється.

Верховний Суд розпорядженням від 18.03.2022 року № 11/0/9-22 в порядку ч. 7 ст. 147 Закону України “Про судоустрій і статус судді” змінив на Господарський суд Одеської області територіальну підсудність судових справ, які підсудні Господарському суду Херсонської області (враховуючи неможливість здійснювати правосуддя під час воєнного стану Господарським судом Херсонської області).                

За актом прийому-передачі справа № 923/1628/21 була передана Господарському суду Одеської області. 

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.06.2023 року справу розподілено судді Мостепаненко Ю.І.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 19.06.2023 справу №923/1628/21 прийнято до провадження судді Мостепаненко Ю.І.; постановлено здійснити розгляд справи   спочатку за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено  на 10.07.2023.

У підготовчому засіданні 10.07.2023 р. представник позивача заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи для надання письмових заперечень на клопотання відповідача про закриття провадження у справі. 

Вказане усне клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи судом було задоволено, про що у підготовчому засіданні 10.07.2023 судом постановлено протокольну ухвалу, якою продовжено строк підготовчого провадження у справі продовжено на 30 днів та відкладено підготовче засідання у справі на 23.08.2023 о 12 год. 00 хв.

Так, ухвалою Господарського суду Одеської області від 10.07.2023 у справі №923/1628/21 в порядку ст. 120 ГПК України повідомлено відповідача про відкладення підготовчого засідання на   23.08.2023 о 12 год. 00 хв.

21.08.2023 від позивача до суду надійшли пояснення по справі (вх. № 28408/23), в яких позивач вказує, що між сторонами укладено договір про користування електричною енергією згідно ПКЕЕ, дія яких поширюється на всіх юридичних і фізичних осіб, крім населення, тому за своєю правовою природою вказаний договір є господарським договором енергопостачання. Також позивач зауважує, що відповідачем не надано доказів щодо використання нежитлової будівлі кафе-бару „Лиман”, власником якої є Сушко І.К., в якості житлових приміщень. Відтак, оскільки відповідач є фізичною особою-підприємцем з 22.12.2017, відповідно у даних правовідносинах відповідач виступає в якості суб’єкта господарювання, а тому спір має вирішуватись в порядку господарського судочинства.           

Під час підготовчого засідання 23.08.2023 представник позивача звернувся до суду з клопотанням про заміну найменування відповідача з Сушко Ірини Костянтинівни на ФОП Сушко Ірину Костянтинівну.

За результатами розгляду вказаного клопотання представника позивача судом постановлено протокольну ухвалу, якою змінено назву відповідача з Сушко Ірини Костянтинівни на ФОП Сушко Ірину Костянтинівну.

Також суд, розглянувши клопотання відповідача про закриття провадження по справі (вх. ГСХО №2/265/22 від 12.01.2022), протокольною ухвалою відмовив у задоволенні вказаного клопотання з підстав необґрунтованості. При цьому, вирішуючи питання щодо віднесення спору у цій справі до юрисдикції господарського чи цивільного суду, суд виходить з такого.

Критеріями розмежування судової юрисдикції є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

Відповідно до частини першої      статті 19 Цивільного процесуального кодексу України      суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Отже, в порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства, а предметом позову є цивільні права, які, на думку позивача, є порушеними, оспореними чи невизнаними.

Відповідно до частини другої      статті 2 Господарського процесуального кодексу України      завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних зі здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

В силу ч. 1      ст. 20 Господарського процесуального кодексу України       господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

Таким чином, критеріями розмежування між справами цивільного та господарського судочинства є одночасно суб'єктний склад учасників процесу та характер спірних правовідносин. Аналогічні за змістом висновки щодо критеріїв розмежування судової юрисдикції наведено у       постановах Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 у справі N 905/2260/17, від 21.08.2019 у справі N 922/4239/16, від 25.02.2020 у справі N 916/385/19, від 23.03.2021 у справі № 367/4695/20.

При цьому в      постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 серпня 2019 року у справі N 646/6644/17      (провадження N 14-352цс19) зроблено висновок про те, що при вирішенні питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду справ недостатньо застосування виключно формального критерію - визначення суб'єктного складу спірних правовідносин (участь у них суб'єкта владних повноважень), натомість визначальною ознакою для правильного вирішення спору є характер правовідносин, з яких виник спір.

Визначаючи співвідношення понять фізичної особи та фізичної особи-підприємця і їх правового статусу, необхідно зазначити таке.

Людина як учасник цивільних відносин вважається фізичною особою (ч. 1 ст. 24 ЦК України).

За змістом ст. 25 Цивільного кодексу України      здатність мати цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи. Цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження та припиняється у момент її смерті (частини друга та четверта зазначеної статті).

Відповідно до      ст. 26 Цивільного кодексу України      всі фізичні особи є рівними у здатності мати цивільні права та обов'язки. Фізична особа здатна мати усі майнові права, що встановлені цим Кодексом, іншим законом. Фізична особа здатна мати інші цивільні права, що не встановлені      Конституцією України, цим Кодексом, іншим законом, якщо вони не суперечать закону та моральним засадам суспільства. Фізична особа здатна мати обов'язки як учасник цивільних відносин.

Кожна фізична особа має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом (стаття 42 Конституції України). Це право закріплено й у      статті 50 Цивільного кодексу України, у якій передбачено, що право на здійснення підприємницької діяльності, яку не заборонено законом, має фізична особа з повною цивільною дієздатністю.

Тобто фізична особа, яка бажає реалізувати своє конституційне право на підприємницьку діяльність, після проходження відповідних реєстраційних та інших передбачених законодавством процедур за жодних умов не втрачає і не змінює свого статусу фізичної особи, якого вона набула з моменту народження, а лише набуває до нього нової ознаки - підприємця. При цьому правовий статус фізичної особи-підприємця сам по собі не впливає на будь-які правомочності фізичної особи, зумовлені її цивільною право- і дієздатністю, та не обмежує їх.

Такий підхід Великої Палати Верховного Суду щодо співвідношення понять фізичної особи та фізичної особи-підприємця і їх правового статусу є усталеним, що підтверджено, зокрема, у постановах від 20.09.2018 у справі N 751/3840/15-ц, від 24.04.2018 у справі N 303/5186/15-ц, від 15.05.2019 у справі N 904/10132/17, від 21.09.2019 у справі N 922/4239/16, від 03.07.2019 у справі N 916/1261/18, від 09.10.2019 у справі N 209/1721/14-ц.

Отже, з моменту державної реєстрації фізичної особи-підприємця фізична особа фактично перебуває у двох правових статусах - як фізична особа, та як фізична особа-підприємець.

При цьому наявність статусу підприємця не свідчить про те, що така особа виступає як підприємець у всіх правовідносинах або ж що всі подальші правовідносини за участю цієї особи мають ознаки господарських, адже фізична особа продовжує діяти як учасник цивільних відносин, зокрема, укладаючи правочини для забезпечення власних потреб, придбаваючи нерухоме та рухоме майно тощо. Відповідні висновки Великої Палати Верховного Суду, сформульовані, зокрема, у постановах від 14.03.2018 у справі N 2-7615/10, від 05.06.2018 у справі N 522/7909/16-ц.

Відповідно до      статті 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Отже, підприємець - це юридичний статус фізичної особи, який засвідчує право цієї особи на заняття самостійною, ініціативною, систематичною, на власний ризик господарською діяльністю з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Такий висновок Велика Палата Верховного Суду навела в постановах від 13.03.2018 у справі N 306/2004/15-ц, від 15.05.2019 у справі N 904/10132/17, від 02.10.2019 у справі N 263/2359/19, від 25.02.2020 у справі N 916/385/19 та інших.

Згідно із частинами першою, другою       статті 55 Господарського кодексу України      суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.

Суб'єктами господарювання є, зокрема, юридичні особи, створені відповідно до      Цивільного кодексу України, а також громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.

В ч. 1      ст. 58 Господарського кодексу України      передбачено, що суб'єкт господарювання підлягає державній реєстрації як юридична особа чи фізична особа-підприємець у порядку, визначеному законом.

Системний аналіз наведених норм свідчить про те, що в господарському законодавстві юридична особа та фізична особа-підприємець охоплюються спільним поняттям "суб'єкт господарювання".

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.02.2020 у справі № 916/385/19      наведено висновок, що вирішення питання про юрисдикційність спору за участю фізичної особи-підприємця залежить від того, виступає чи не виступає фізична особа як сторона у спірних правовідносинах суб'єктом господарювання та чи є ці правовідносини господарськими.

Так, у даній справі господарським судом встановлено, що згідно відомостей, що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Сушко Ірина Костянтинівна зареєстрована в якості фізичної особи-підприємця з 22.12.2017 з видом діяльності за КВЕД (основний) 68.20 „Надання в оренду й  експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна”. При цьому згідно витягу з   Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 20.06.2018 р. № 128255250 Сушко Ірині Костянтинівні на праві власності належить нежитлова будівля, кафе-бар „Лиман”, що знаходиться за адресою: Херсонська область, м. Нова Каховка, м. Таврійськ, вул. Незалежності (Героїв Сталінграду), буд. № 9-б.

При цьому, як з’ясовано судом, 27 липня 2018 року між Акціонерним товариством “Херсонобленерго” (постачальник) та Сушко Іриною Костянтинівною (надалі споживач) було укладено договір про постачання електричної енергії № 3210, за умовами якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок останнього з дозволеною потужністю 23,0 кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору. Об'єкт постачання електричної енергії – нежитлова будівля, кафе-бар „Лиман”, що знаходиться за адресою: Херсонська область, м. Нова Каховка, м. Таврійськ, вул. Незалежності (Героїв Сталінграду), буд. № 9б (згідно з додатками №  4, 5, 6, 7 до договору).

Відповідно до п. 2.1. вказаного договору постачання сторони зобов'язались під час виконання його умов, а також при вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим договором, керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією (затв. Постановою НКРЕ України № 28 від 31.07.1996, далі - ПКЕЕ).

Наразі, як вказує позивач, договір постачання було укладено за типовою формою, затвердженою регулятором, у відповідності з додатком № 3 до ПКЕЕ на підставі п. 1.6 цих Правил, за яким договір про постачання електричної енергії на основі типового договору (додаток 3) укладається постачальником електричної енергії за регульованим тарифом з усіма споживачами та субспоживачами (крім населення), об’єкти яких розташовані на території здійснення ліцензованої діяльності постачальником електричної енергії за регульованим тарифом.

При цьому ПКЕЕ (в редакції, чинній на момент укладення сторонами вказаного договору) регулювали взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами на роздрібному ринку електричної енергії. Відповідно до п. 1.1. ПКЕЕ дія цих Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб, крім населення. Для цілей цих Правил термін „населення” визначено як - споживачі електричної енергії - фізичні особи, які з метою задоволення власних побутових, або господарських потреб споживають електричну енергію для потреб електроустановок, що належать їм за ознакою права власності або користування, за винятком електроустановок, які використовуються для здійснення в установленому законодавством порядку підприємницької та або незалежної професійної діяльності.        

В свою чергу укладення договору про користування електричною енергією згідно ПКЕЕ відбувалось у разі, якщо електрична енергія використовувалась на об’єкті споживача, що використовується не для власних потреб, а для здійснення в установленому законодавством порядку підприємницької діяльності.

Наразі матеріали справи не містять доказів використання відповідачем нежитлової будівлі кафе-бару “Лиман”, власником якої є Сушко І.К., в якості житлових приміщень для власних потреб.

При цьому суд зауважує, що діяльність кафе-бару є одним із видів підприємницької діяльності, яка регламентована п.56.10 КВЕД, та не може здійснюватись фізичною особою. 

Таким чином, вищезазначені обставини свідчать про те, що нежитлова будівля кафе-бару “Лиман”, власником якої є Сушко І.К., є комерційною нерухомістю, яка може бути використана виключно для здійснення господарської діяльності.

Вирішення питання про юрисдикційність спору залежить від того, чи виступає фізична особа - сторона у відповідних правовідносинах - як суб'єкт господарювання, та від визначення цих правовідносин як господарських. Такий висновок міститься у      постанові Великої Палати      Верховного Суду      у      справі      №       916/1261/18      від 03.07.2019 року.

Отже, незважаючи, на те, що в договорі про постачання електричної енергії № 3210 від 27.07.2018 року фактично Сушко Ірина Костянтинівна зазначена як фізична особа, а не фізична особа-підприємець, і позивач при зверненні до суду з даним позовом не зазначив її статус як підприємця (який відповідно до законодавства має те ж саме місце реєстрації та ідентифікаційний код), суд вважає, що вказаний договір є господарським договором, і спірні правовідносини виникли між позивачем та відповідачем як суб’єктами господарювання. В свою чергу наведені обставини свідчать, що даний спір підлягає розгляду в господарському суді. 

Відтак, суд вважає помилковими доводи відповідача про підвідомчість спору суду цивільної юрисдикції, тому не вбачає підстав для задоволення клопотання відповідача про закриття провадження у справі (вх. ГСХО №2/265/22 від 12.01.2022) на підставі п. 1 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України,  адже даний спір має вирішуватися в порядку господарського судочинства.

В підготовчому засіданні 23.08.2023 року судом оголошено протокольну ухвалу, якою закрито підготовче провадження у справі та справу призначено до розгляду по суті в судовому засіданні на 18 вересня 2023 о 16 год. 00 хв., про що ухвалою суду від 23.08.2023 р. повідомлено відповідача в порядку ст. 120 ГПК України. 

28.08.2023 від позивача до суду надійшли пояснення по справі (вх. № 29196/23), в яких позивач навів обставини щодо розрахунку обсягу та вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення відповідачем Правил роздрібного ринку електричної енергії (затв. Постановою НКРЕКП № 312 від 14.03.2018, далі - Правила, ПРРЕЕ).  

У судовому засіданні 18.09.2023 року представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив суд їх задовольнити у повному обсязі.

В судове засідання, призначене на 18.09.2023, відповідач не з’явився, хоча про дату та час судового засідання відповідач повідомлявся судом належним чином відповідно до норм чинного законодавства. 

Наразі з огляду на те, що остання відома суду адреса місця реєстрації (перебування)  відповідача знаходиться на тимчасово окупованій території в м. Нова Каховка Херсонської області, суд вважає, що це не перешкоджає розгляду справи.

Так, Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій      від 25.04.2022 N 75 (у редакції наказу Мінреінтеграції від 28.04.2022 N 80) року було затверджено Перелік територіальних громад, що розташовані в районах проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), до якого увійшла й Новокаховська міська територіальна громада Херсонської області.

Згідно розділу ІІ Наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій      від 22.12.2022 № 309 „Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією” Новокаховська міська територіальна громада (за винятком смт Козацьке та с. Веселе) Херсонської області перебуває в окупації з 24.02.2022 до теперішнього часу.

За положеннями підпункту 21 пункту 1 розділу ХІ „Перехідні положення” Господарського процесуального кодексу України особливості судових викликів та повідомлень, направлення копій судових рішень учасникам справи, у разі якщо адреса їх місця проживання (перебування) чи місцезнаходження знаходиться на тимчасово окупованій території України або в районі проведення антитерористичної операції, визначаються законами України      "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України"      та      "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв’язку з проведенням антитерористичної операції".

Відповідно до ст. 12-1 Закону України „Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України” (зі змінами), якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають офіційної електронної адреси, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання. Суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії. З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

З урахуванням обставин місця реєстрації (місцезнаходження) відповідача в м. Нова Каховка, що перебуває в окупації 24.02.2022 і до теперішнього часу, господарським судом -відповідно до ухвал суду від 19.06.2023, 10.07.203 та 23.08.2023- відповідача повідомлено про розгляд даної справи через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, про що свідчать наявні в матеріалах справи оголошення.

Таким чином, відповідач вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце проведення судового засідання.

Наразі суд зазначає, що згідно положень ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання відповідача, повідомленого належним чином про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

В судовому засіданні від 18.09.2023 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення позивача, суд встановив наступне.

Відповідно  до протоколу № 1 загальних зборів учасників ТОВ “Ліман” від 14.06.2018 та акту прийому-передачі до вказаного протоколу загальних зборів учасників Товариства від 14.06.2018 р. Сушко Ірина Костянтинівна у зв’язку з виходом зі складу учасників зазначеного  Товариства прийняла у власність нерухоме майно, зокрема, нежитлову будівлю, кафе-бар “Лиман” за адресою: Херсонська область, м. Нова Каховка, м. Таврійськ, вул. Незалежності (Героїв Сталінграду), буд. № 9б. Право власності на вказану будівлю було зареєстровано за Сушко І.К. 15.06.2018, про що свідчить витяг з   Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 20.06.2018 р. № 128255250

19.07.2018 р. Сушко Ірина Костянтинівна звернулась до Новокаховського РЕЗ і ЕМ АТ “Херсонобленерго” із заявою про укладення договору про постачання електричної енергії (існуючого об’єкту, на який раніше був укладений договір за о/р № 1857) нежитлова будівля кафе-бар “Ліман”. Вказана заява була прийнята та зареєстрована за вхідним номером 12/030466. До заяви Сушко І.К. було додано заявку на очікуваний обсяг щомісячного споживання електричної енергії в розмірі 1000кВт*г протягом 12 місяців, копію витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 20.06.2018 за індексним № 128255250 (далі - витяг), копію протоколу № 1 загальних зборів учасників ТОВ “Ліман” від 14.06.2018 р., копію акту прийому-передачі відповідно до протоколу загальних зборів учасників ТОВ “Ліман” № 1 від 14.06.2018 р.

 27 липня 2018 р. між Акціонерним товариством “Херсонобленерго” (постачальник) та фізичною особою Сушко Іриною Костянтинівною (споживач) було укладено договір про постачання електричної енергії № 3210, відповідно до розділу 1 якого постачальник електричної енергії продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 23,0 кВт, а споживач оплачує постачальнику електричної енергії вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору. Точки продажу електричної енергії зазначаються у додатку № 7 до даного договору „Однолінійна схема”. Приєднана потужність у точці підключення становить 23,0 кВт.

В п. 2.1 договору № 3210 від 27.07.2018 р. сторони передбачили, що під час виконання умов цього договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов’язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією (далі – ПКЕЕ). 

Згідно п.п. 2.2.1, 2.2.2, 2.2.3. п. 2.2 договору № 3210 від 27.07.2018 р. постачальник зобов’язується виконувати умови цього договору; постачати споживачу електричну енергію як різновид товару в обсягах, визначених відповідно до розділу 5 та з урахуванням умов розділу 6 до цього договору (додаток № 1 “Обсяги постачання електричної енергії та потужності”); згідно з категорією струмоприймачів споживача відповідно до ПУЕ та гарантованого рівня надійності електропостачання, визначених додатком “Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін”; із дотриманням граничних показників якості електричної енергії, визначених державними стандартами; вказаних в додатку № 6а до даного договору „Узгоджений рівень надійності електропостачання та показників якості електричної енергії на межі балансової належності”; повідомляти споживача про всі зміни тарифів на електричну енергію письмово або через засоби масової інформації за п’ять днів до введення їх у дію.

Відповідно до п.п. 2.3.1, 2.3.2, 2.3.3, 2.3.5 п. 2.3 договору № 3210 від 27.07.2018 р. споживач зобов’язується виконувати умови цього договору; дотримуватися режиму споживання електричної енергії згідно з умовами розділу 5 цього договору та режиму роботи електроустановки, зазначеної у додатку 5 до даного договору „Перелік об’єктів споживача та точок обліку активної електроенергії”; оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків до даного договору “Порядок розрахунків та Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії та подання їх до електропостачальної організації”;  забезпечувати безперешкодний доступ уповноважених представників постачальника електричної енергії за пред’явленням службового посвідчення до засобів (систем) обліку електроенергії, вимірювання потужності та контролю показників якості електроенергії.

За умовами п. 2.5 договору № 3210 від 27.07.2018 р. у разі звільнення споживачем займаного приміщення, реорганізації, ліквідації (у тому числі внаслідок банкрутства), відчуження в будь-який спосіб займаного приміщення споживач зобов’язаний повідомити постачальника за 20 діб до дня зміни власника приміщення і в цей самий термін здійснити сплату усіх видів платежів, передбачених цим договором, до дня зміни власника приміщення включно, а постачальник зобов’язаний припинити постачання електричної енергії з дня звільнення споживачем приміщення.              

За умовами п. 3.1.3 договору № 3210 від 27.07.2018 р. постачальник електричної енергії має право визначати у порядку, передбаченому розділом 5 цього договору, величини споживання електричної енергії та потужності.

Згідно п. 3.1.4 договору № 3210 від 27.07.2018 р. постачальник електричної енергії має право вимагати відшкодування збитків, завданих постачальнику електричної енергії внаслідок порушення споживачем умов цього договору.

Також відповідно до п. 3.1.5 договору № 3210 від 27.07.2018 р. постачальник електричної енергії має право доступу до належних споживачу засобів (систем) обліку електричної енергії, вимірювання потужності, контролю показників якості електроенергії для контролю дотримання встановлених режимів споживання енергії.

Пунктом 4.2.3 договору № 3210 від 27.07.2018 р. передбачено, що споживач сплачує постачальнику електричної енергії вартість недорахованої електроенергії, розраховану виходячи із приєднаної потужності струмоприймачів, зазначених в додатку № 4 до даного договору „Перелік струмоприймачів, встановлених на об’єкті споживача” та кількості годин їх використання відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої Постановою НКРЕ від 04 травня 2006 р. № 562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04 липня 2006 року за № 782/12656, за тарифами, що діяли протягом споживання електричної енергії з порушенням у разі такий дій споживача: самовільного внесення змін у схеми обліку електроенергії; пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання в їх роботу, зняття пломб з засобів обліку; споживання електроенергії поза засобами обліку; інших умов, визначених Методикою.

Згідно п. 4.2.4 договору № 3210 від 27.07.2018 р. споживач не несе відповідальності перед постачальником електричної енергії відповідно до вимог п. 4.2.1 - 4.2.3 цього договору, якщо доведе, що порушення виникли з вини постачальника електричної енергії або внаслідок дії обставин непереборної сили.

Відповідно до п. 4.4 договору № 3210 від 27.07.2018 р. у разі виявлення однією із сторін порушень умов договору іншою стороною, за які законодавством передбачене застосування санкцій чи які тягнуть за собою збитки, недоотриману продукцію або вигоду тощо, на місці оформлюється двосторонній акт порушень. Акт складається у присутності представників обох сторін договору в двох примірниках. Сторона, дії або бездіяльність якої стала причиною складання акту, має право внести до акта свої зауваження. Сторона, яка виявила порушення своїх прав, зобов’язана попередити іншу сторону про необхідність складання акту. Інша сторона не може без поважних причин відмовитись від складання та підписання акта. У разі відмови відповідальної сторони від підписання акта в акті робиться запис про відмову. У цьому випадку акт вважається дійсним, якщо його на місці складання підписали не менше трьох уповноважених представників сторони договору, що складала акт.

За умовами п. 7.1 договору № 3210 від 27.07.2018 р. облік електроенергії, спожитої споживачем та (або) субспоживачами, приєднаними до електричних мереж споживача, здійснюється згідно з вимогами ПУЕ та ПКЕЕ. У разі порушення споживачем вимог нормативно-технічних документів щодо встановлення та експлуатації засобів обліку, їх покази не використовуються при розрахунках за спожиту електроенергію, а обсяги спожитої електроенергії визначаються постачальником електричної енергії шляхом розрахунку згідно з вимогами додатка № 2 до даного договору “Порядок розрахунків та Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії та подання їх до електропостачальної організації”.

Згідно п. 9.1 договору № 3210 від 27.07.2018 р. додатки до цього договору: № 1 “Обсяги постачання електричної енергії та потужності”; № 2 “Порядок розрахунків та графік зняття показів засобів обліку електричної енергії та подання їх до електропостачальної організації”; № 2а “Акт про обсяги спожитої (переданої) споживачем (субспоживачу) електричної енергії”; № 3 “Розрахунок втрат електроенергії в мережах споживача”; № 4 “Перелік струймоприймачів встановлених на об’єкті споживача”; № 5 “Перелік об'єктів споживача та точок обліку активної електроенергії"; №5а “Дані про відпуск передачу активної електроенергії субспоживачам"; № 6 “Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін”; № 6а “Узгоджений рівень надійності електропостачання та показників якості електроенергії на межі балансової належності”; № 7 „Однолінійна схема”; № 8 “Порядок участі споживача в графіках обмеження електроспоживання та графіках відключень”, № 9 “Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії”; № 10 “Перелік точок розрахункового обліку реактивної електричної енергії”, а також повідомлення про встановлення договірних величин споживання електричної потужності є невід'ємними частинами цього договору.

За положеннями п. 9.4 договору № 3210 від 27.07.2018 р. цей договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31 грудня 2008 р. Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов. Договір може бути розірвано і в інший термін за ініціативою будь-якої із сторін у порядку, визначеному законодавством України.

Згідно додатку  № 5 до вказаного договору “Перелік об'єктів споживача та точок обліку активної електроенергії" об’єктом постачання електроенергії вказана нежитлова будівля, кафе-бар “Лиман” за адресою: Херсонська область, м. Нова Каховка, м. Таврійськ, вул. Незалежності (Героїв Сталінграду), буд. № 9б. 

Відповідно до Закону України “Про ринок електричної енергії” від 13.04.2017 р. (далі - Закон), який набрав чинності 11.06.2017 р., суб’єкти господарювання, які одночасно проводили діяльність з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами та постачання електричної енергії за регульованим тарифом, повинні протягом 18 місяців з дня набрання чинності зазначеним Законом (тобто, до 11 грудня 2018 року) здійснити юридичне відокремлення діяльності з розподілу електричної енергії від інших видів діяльності вертикально інтегрованого суб’єкта господарювання (обленерго), у тому числі шляхом створення електропостачальника. Ліцензії на право провадження господарської діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами та постачання електричної енергії за регульованим тарифом підлягають анулюванню.

Відповідно до п. 13 Розділу XVII вказаного Закону (Прикінцеві та перехідні положення) оператора системи розподілу відокремлено від виробництва, передачі, постачання електричної енергії. 

З 01.01.2019 р. АТ “Херсонобленерго” розпочало діяльність як оператор системи розподілу на підставі ліцензії про розподіл електричної енергії згідно Постанови НКРЕКП № 1469 від 20.11.2018 р. “Про видачу АТ “ Херсонобленерго” ліцензії з розподілу електричної енергії та анулювання ліцензій з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами і постачання електричної енергії за регульованим тарифом”. 

В ч. 13 ст. 77 Закону України “Про ринок електричної енергії” зазначено, що ОСР (в даному випадку АТ “Херсонобленерго”) є правонаступником в частині прав та обов'язків, пов'язаних із провадженням діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом та із провадженням діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електромережами за договорами на постачання електричної енергії та про користування електричною енергією.

На момент укладення договору сторони погодились під час виконання умов договору, а також при вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим договором, керуватись чинним законодавством України, зокрема Правилами користування електричною енергією затвердженими постановою Національної комісії регулювання електроенергетики                  від 31.07.1996 № 28, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 02.08.1996                           за № 417/1442 (далі - ПКЕЕ, втратили свою чинність 11.06.2018).

11.06.2018 згідно із пунктом 13 Постанови НКРЕКП № 312 від 14.03.2018 набрали чинності Правила роздрібного ринку електричної енергії (далі - ПРРЕЕ).

Окрім цього, відповідно до п. 6 Постанови НКРЕКП № 312 від 14.03.2018 до укладення договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, який укладається зі споживачем, договірні відносини між; споживачем та суб’єктом господарювання, що провадить діяльність з розподілу електричної енергії на підставі ліцензії з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами (або ОСР як правонаступником за договорами про користування електричною енергією та договорами про постачання електричної енергії), урегульовуються окремими положеннями діючих договорів про користування електричною енергією або договорів про постачання електричної енергії (у частині взаємовідносин споживача і електророзподільної організації), які не суперечать вимогам чинного законодавства у сфері електроенергетики. Зокрема, сторони керуються вимогами діючих договорів про користування електричною енергією (про постачання електричної енергії) з питань потужності, якості електроенергії, окремих процедурних питань тощо. У разі виникнення суперечності між нормами діючих договорів про користування електричною енергією (про постачання електричної енергії) та нормами законодавства про електроенергетику сторони керуються вимогами чинного законодавства. Після укладення договору про надання послуг з розподілу електричної енергії договори про користування електричною енергією та договори про постачання електричної енергії продовжують свою дію в частині регулювання відносин щодо заборгованості/переплати за цими договорами з відповідними правами та обов’язками, пов’язаними з такою заборгованістю/переплатою, а також щодо нарахування пені, неустойки, обмеження та припинення постачання електричної енергії тощо.

З урахуванням наведеного, договір про постачання електричної енергії № 3210 від 27.07.2018 є чинним. 

Як свідчать матеріали справи, 19.03.2019 р. в ході перевірки працівниками АТ “Херсонобленерго” дотримання споживачем Правил роздрібного ринку електричної енергії на об’єкті - “нежитлова будівля, кафе-бар "Лиман”, розташованого за адресою: Херсонська область, м. Нова Каховка, м. Таврійськ, вул. Незалежності, 9-Б,  виявлено порушення п.п. 5, п. п. 6, п. 20, п. 25 п. 5.5.5. ПРРЕЕ, що полягає в наступному: підключення до електричної мережі, що не є власністю енергопостачальника, електроустановок, струмоприймачів, електропроводки поза розрахунковими приладами обліку електричної енергії без порушення схеми обліку, в прихованому місці, а саме при перевірці схеми обліку ввідної кабельної лінії, яка проходить скрито до огляду з частковим демонтажем будівельних матеріалів виявлено під щитом обліку самовільне підключення до ввідної кабельної лінії АВВГ 4x35 мм² провідників ВВГ 4x32 мм².

Вказане порушення було виявлене в присутності споживача Сушко І.К. та зафіксовано в акті про порушення № 131705 від 19.03.2019, який був підписаний з боку АТ “Херсонобленерго” 4 працівниками. Споживач підписав вказаний акт та зазначив про свою необізнаність щодо існування на своєму об’єкті наведених в акті порушень, посилаючись, що вказаний об’єкт – кафе „Лиман” придбала 27.07.2018 року в якості доброчесного покупця.

Відповідно до п. 8.2.5 ПРРЕЕ (в редакції, що була чинною на дату складання акту про порушення) у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача або представника споживача оформлюється акт про порушення.

В акті про порушення мають бути зазначені зміст виявленого порушення з посиланням на відповідні пункти цих Правил або методики визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, затвердженої Регулятором, та вихідні дані, необхідні для визначення обсягу необлікованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень.

Акт про порушення складається у двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві.

Акт про порушення підписується представником оператора системи та споживачем або представником споживача.

У разі відмови споживача або представника споживача підписати акт про порушення в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт про порушення вважається дійсним, якщо він підписаний уповноваженим представником оператора системи та двома незаінтересованими особами (представник житлово-експлуатаційної організації, балансоутримувача або управителя будинку, виборна особа будинкового, вуличного, квартального чи іншого органу самоорганізації населення або представник органу місцевого самоврядування, інший споживач тощо) за умови посвідчення їх осіб.

Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта про порушення та викласти мотиви своєї відмови від його підписання, які зазначаються в акті про порушення або надаються (надсилаються) оператору системи окремим письмовим повідомленням.

Також в акті про порушення № 131705 було зазначено, що засідання Комісії з розгляду акту про порушення буде 25.04.2019 р. за адресою: вул. Французька 9А, м. Нова Каховка.

Відповідно до п. 8.2.6. ПРРЕЕ (в редакції, чинній на момент складання акту про порушення) на підставі акта про порушення уповноваженими представниками оператора системи під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг необлікованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.

Комісія з розгляду актів про порушення створюється оператором системи і має складатися не менше ніж з 3 уповноважених представників оператора системи.

Споживач має право бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів про порушення.

Оператор системи повинен вести журнал реєстрації засідань комісії з розгляду актів про порушення, в якому зазначаються дата проведення засідання; номер протоколу; склад комісії; склад запрошених на засідання комісії (представники Регулятора, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів); відмітка про присутність або відсутність споживача; перелік питань, які розглядалися на засіданні комісії; час розгляду кожного з питань, зміст окремої думки учасників комісії (у разі її наявності) та стислий зміст рішення.

Споживач має бути повідомлений оператором системи про місце, час і дату засідання комісії не пізніше ніж за 7 календарних днів до призначеної дати засідання.

У разі відмови споживача або представника споживача від отримання повідомлення про місце, час і дату засідання комісії або відсутності споживача або його представника за адресою, визначеною у даних щодо споживача, наявних в оператора системи, оператор системи направляє споживачу таке повідомлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення. У такому разі оператор системи має право розглянути акт про порушення на засіданні комісії, яке має відбутися по закінченню 30 календарних днів від дати направлення споживачу такого повідомлення. За зверненням споживача оператор системи може розглянути акт про порушення на засіданні комісії раніше указаного терміну.

Акт про порушення, не розглянутий у визначеному цими Правилами порядку протягом 60 календарних днів від дня його складення, вважається недійсним та підлягає скасуванню (крім випадків необхідності проведення експертизи пломб, індикаторів та/або засобу вимірювальної техніки електричної енергії для встановлення факту порушення). Якщо для розгляду акта про порушення необхідні результати експертного дослідження, зазначений термін розгляду відраховується з дати їх отримання оператором системи від експертної установи.

Комісія з розгляду актів про порушення може повторно розглянути акт про порушення в порядку, встановленому цими Правилами, на підставі звернення споживача, на вимогу Регулятора, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, або за рішенням суду. За рішенням оператора системи у зв'язку з отриманням результатів експертизи чи інших даних, які не були відомі на момент ухвалення рішення комісією, але мають суттєве значення, рішення комісії може бути переглянуте у порядку, встановленому цими Правилами, протягом 1 року, починаючи з дня, наступного за днем його прийняття.

Рішення комісії оформлюється протоколом, копія якого видається споживачу.

У разі причетності споживача до порушення цих Правил у протоколі зазначаються відомості щодо обсягу та вартості необлікованої електричної енергії. В такому разі разом з протоколом споживачу надаються розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії з посиланням на відповідні пункти методики визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, затвердженої Регулятором, та розрахункові документи для оплати необлікованої електричної енергії та/або збитків.

Так, 25.04.2019 р. під час засідання комісії АТ “Херсонобленерго” було розглянуто акт про порушення Правил роздрібного ринку електроенергії № 131705 від 19.03.2019 р., про що складено протокол № 9, предметом розгляду якого було виявлене порушення з боку Сушко І.К.  ПРРЕЕ – підключення до електричної мережі, що не є власністю енергопостачальника, електроустановок, струмоприймачів або електропроводки поза розрахунковими приладами обліку електричної енергії без порушення схеми обліку, самовільне підключення провідника перед приладом обліку (п. 2.1.7 Методики визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії). З огляду на зазначене порушення, комісією прийнято рішення про проведення розрахунку обсягу та вартості необлікованої електричної енергії внаслідок порушення споживачем Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕ від 14.03.2018 р. № 312 (зі змінами), у відповідності до пункту 8.2.4. ПРРЕЕ та п. 2.9 Методики визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії за період з 10.08.2018 по 19.03.2019 р., за результатами якого обсяг недооблікованої електричної енергії складає 310779 кВт/год. на суму 863198,83 грн. (в т.ч. ПДВ).

На вказану суму позивачем виставлено відповідачу додатковий рахунок № 3210 за березень 2019 року по акту № 131705 з терміном оплати протягом 30 днів від дня отримання рахунку. Так, вказаний рахунок було вручено представнику споживача в день проведення засідання комісії разом із протоколом засідання комісії з розгляду актів про порушення ПРРЕЕ АТ “Херсонобленерго” та розрахунком. При цьому представником на додатковому рахунку № 3210 зроблено зауваження: з протоколом не згоден, оскільки самовільне підключення до електромереж здійснено сторонньою особою до купівлі об’єкту кафе „Лиман” Сушко І.К. у 2018 році; у період купівлі вказаного об’єкту Сушко І.К. факт самовільного підключення електричних мереж не було виявлено, оскільки самовільне підключення було здійснено прихованою електропроводкою; Сушко І.К. безобліковою електричною енергією не користувалась; Сушко І.К. проведені земляні роботи та встановлено, що безобліковим кабелем користувався сусід – кафе „Меркурій”; провини Сушко І.К. у самовільному підключенні немає.  

Так, за ствердженнями позивача, станом на момент подання позовної заяви відповідач борг по акту порушення у розмірі 863198,83 грн. не сплатив, що і стало підставою для звернення позивача до суду із позовною заявою.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 56 Закону України “Про ринок електричної енергії”  постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.

В силу ч. 1 ст. 77 Закону України “Про ринок електричної енергії” учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом.

Згідно з ч. 2 ст. 77 Закону України “Про ринок електричної енергії” правопорушеннями на ринку електричної енергії є, зокрема, недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії (п. 2); крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики, споживання електричної без приладів обліку (п. 4).

Учасником ринку у розумінні п. 96 ч. 1 ст. 1 Закону є також і споживач.

Взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії регулюються Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, №312 від 14.03.2018 (далі - Правила роздрібного ринку електричної енергії).

Відповідно до пункту 1.1.1 Правил роздрібного ринку електричної енергії ці правила є обов’язковими для виконання усіма учасниками роздрібного ринку.

В силу підпунктів 5, 6, 20, 25 пункту 5.5.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії споживач електричної енергії зобов’язаний, зокрема: 

- дотримуватися правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов укладених договорів; 

- забезпечувати належний технічний стан та безпечну експлуатацію своїх електроустановок та електроприладів згідно з вимогами нормативно-технічних документів та нормативно-правових актів України; 

- не допускати безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача, а також відшкодовувати збитки, завдані оператору системи та/або споживачу (основному споживачу), у разі виявлення безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача; 

- оперативно повідомляти центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики, центральний орган виконавчої влади, який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки та охорони праці, електропостачальника та оператора системи, а також тих учасників роздрібного ринку, які зареєструвались в адміністратора комерційного обліку як постачальники послуг комерційного обліку, відповідно до їх повноважень про: порушення схеми розрахункового обліку електричної енергії, несправності в роботі автоматизованих систем обліку і розрахункових засобів комерційного обліку, що належать споживачу за ознакою права власності (користування) або встановлені на території споживача; порушення, які пов'язані з відключенням ліній живлення, пошкодженням основного устаткування, ураженням електричним струмом людей і тварин, а також пожежі, викликані несправністю електроустановок споживача або електроустановок, розташованих на території споживача; порушення умов використання договірного обсягу споживання електричної енергії, графіків обмеження споживання електричної енергії, обмеження споживання електричної потужності, аварійних відключень споживачів електричної енергії, спеціальних графіків аварійних відключень; виявлення безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача.

Пунктом 1.1.2 Правил роздрібного ринку електричної енергії (в редакції, що була чинною на дату складання акту про порушення) визначено, що необлікована електрична енергія - обсяг електричної енергії, використаний споживачем або переданий транзитом в електромережі, що належать іншим власникам електричних мереж, але не врахований розрахунковими засобами комерційного обліку або врахований неправильно.

У разі виявлення представниками оператора системи пошкоджень чи зриву пломб та/або індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів вимірювальної техніки, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів вимірювальної техніки з метою зміни їх показів, самовільних підключень до електричних мереж розрахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до методики визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, затвердженої Регулятором (пункт 8.2.4 Правил роздрібного ринку електричної енергії).

Згідно з п. 1.1. Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою Національної комісії регулювання електроенергетики від 04.05.2006 № 562 (далі – Методика) (в редакції станом на 25.04.2019), яка була чинна до 27.07.2019 р., ця Методика встановлює порядок визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.96 N 28 (далі - ПКЕЕ), або Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.99 N 1357 (далі - ПКЕЕН). 

Згідно з п. 7 п. 2.1. Методики вона застосовується на підставі акту про порушення, складеного в порядку, установленому цією Методикою, з урахуванням вимог ПКЕЕ та в разі виявлення: підключення до електричної мережі, що не є власністю енергопостачальника, електроустановок, струмоприймачів або електропроводки поза розрахунковими приладами обліку електричної енергії без порушення схеми обліку. 

Відповідно до п. 2.3. Методики розрахунок обсягу та вартості необлікованої електричної енергії здійснюється: 

- за тарифами для споживачів відповідної групи та класу напруги, які діяли під час порушення споживачем      ПКЕЕ      (Т, грн/кВт*год);

- за величиною розрахункового добового споживання електричної енергії (Wдоб, кВт*год.); 

- за кількістю днів, протягом яких споживання електричної енергії здійснювалося з порушенням вимог       ПКЕЕ      (Д, день).

Кількість днів, протягом яких споживання електричної енергії здійснювалося з порушенням      ПКЕЕ, розкладається на складові відповідно до кількості днів (Дi, день) у кожному періоді (тарифний період), протягом якого роздрібний тариф на електричну енергію (Тi, грн.) залишався незмінним.

Згідно з п. 2.9. Методики у разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпункті 7 пункту 2.1 цієї Методики, розрахунковий добовий обсяг споживання електричної енергії через проводи (кабелі), якими здійснене самовільне підключення (Wдоб.с.п., кВт·год), розраховується за формулою (2.7) Методики:

Wдоб.с.п.      = Pс.п.      х tвик.с.п.,                                                   

де Pс.п.      - потужність самовільного підключення (кВт), що у разі підключення до однієї фази визначається за формулою

 Pс.п.       = I х Uном.фаз. х cos (фі),  де I - сила струму, визначена виходячи з найменшої поперечної площі перерізу проводів (кабелів), що використані у схемі самовільного підключення до мережі, та допустимого тривалого струму, який може ними протікати згідно з главою 1.3 Правил улаштування електроустановок (далі - ПУЕ), А - 300 (розділ 3 Акту: переріз проводу 3 жили по 32 мм², струм споживання кожної 100 );

Uном.фаз. - номінальна фазна напруга, кВ - 0,22 кіловольт (220 Вольт – номінальне  значення в Україні);

cos (фі)- косинус кута між фазною напругою U.фаз та струмом навантаження –приймається рівним 0,9 (унормовано Регулятором)

Отже, потужність самовільного підключення Рс.п. = 300 х 0,22 х 0,9 = 59,4 кВт;

tвик.с.п - час використання самовільного підключення протягом доби - 24 (додатки №№ 4,5 до договору про постачання електроенергії - режим роботи електроустановок споживача
зазначений “цілодобово, без вихідних”).

Відтак, позивачем розраховано, що добовий обсяг споживання складає 1425,6 кВт/год (Wдоб.с.п.      .= 59,4 х 24).

Відповідно до абзацу другого пункту 2.9. Методики кількість днів у періоді, за який здійснюється перерахунок, визначається за формулою (2.6.) Дпер      = Дпор      + Дусун,      де 

Дпор. - кількість робочих днів споживача від дня останнього контрольного огляду приладу обліку або технічної перевірки (у разі коли технічна перевірка проводилась після останнього контрольного огляду приладу обліку) до дня виявлення порушення - акт технічної перевірки приладу обліку № 192986 від 10.08.2018 р.;

Дусун. - кількість робочих днів споживача від дня виявлення порушення до дня його усунення - акт про порушення № 131705 від 19.03.2019 р.

 Отже, для розрахунку обсягу та вартості необлікованої електричної енергії за період з 10.08.2018 р. по 19.03.2019 застосовувалися:

-  за період з 10.08.2018 по 31.12.2018 - роздрібні тарифи на електричну енергію для споживача ІІ тарифної групи з класом напруги ІІ (відповідно Додатку № 5 до Договору про постачання електричної енергії № 3210 від 27.07.2018), які діяли протягом зазначеного періоду для відповідної енергопостачальної компанії - згідно інформації з офіційного сайту НКРЕКП в мережі Інтернет за посиланням (“Херсонобленерго” за списками № 21): з 01.07.2018 по 30.09.2018 - 223,065 коп. за кВт/год, з 01.10.2018 по 31.12.2018 – 226,049 коп. за кВт/год:

-   за період з 01.01.2019 по 19.03.2019 (відповідно з черговим етапом запровадження повномасштабного ринку електричної енергії та пов’язаною з цим зміною статусу Позивача з Постачальника електричної енергії на Оператора системи розподілу) - середня ціна купівлі електричної енергії оператором системи на Оптовому ринку електричної енергії та тариф на послуги з розподілу електричної енергії (дані розміщені на офіційному сайті АТ “Херсонобленерго” в мережі Інтернет): за січень 2019 року - 1683,92 грн. за мВт, лютий 2019 року – 1900,05 грн. за мВт, березень 2019 року -  1670,49 грн. за мВт.

Згідно абзаців 5, 6 п. 2.9 Методики у разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпунктах 5-7 пункту 2.1. цієї глави - зразки кабелів (проводів), через які було здійснено самовільне підключення, можуть вилучатися, про що робиться відповідний запис в акті про порушення. Місце вилучення зразків позначається на схемі. У разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпунктах 5-7 пункту 2.1 цієї глави, Методика застосовується за умови виявлення місця (точки) підключення до відповідних мереж, про що зазначається в акті про порушення та позначається на схемі.

В Акті про порушення № 131705, на виконання вищезазначеної норми, на першій сторінці на схемі точкою Т1 відображено місце (точку) підключення до мереж.

До того ж, відповідно до Акту розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін, що є додатком № 6 до договору про постачання електричної енергії № 3210 від 27.07.2018, відповідач несе відповідальність за експлуатацію КЛ-0,4 кВ (АВВГ 4x35 мм² L=120 м) від РП-0,4 кВ Л-2 ЗТП-73 до РЩ-0,04 кВ нежитлової будівлі, РЩ-0,4 кВ нежитлової будівлі, прилад обліку, збереження та цілісність пломби держповірника і електропостачальної організації, все електрообладнання та всі електромережі нежитлової будівлі (п. 4). Тобто, виявлені позивачем порушення Правил з боку відповідача віднесені до зони безпосередньої відповідальності Сушко І.К. Відтак, судом не приймаються до уваги зауваження представника споживача на зворотній сторонці додаткового рахунку № 3210 за березень 2019 року по акту № 131705 стосовно того, що Сушко І.К. не є відповідальною особою за самовільне підключення до електричних мереж.

Наразі суд зауважує, що матеріали справи не містять відповідних доказів на підтвердження зауважень представника споживача, вказаних за зворотній сторонці додаткового рахунку № 3210 за березень 2019 року по акту № 131705, про те, що вказане порушення Правил мало місце до придбання Сушко І.К. нежитлової будівлі кафе-бар “Лиман”, та вчинено іншими особами. Натомість згідно із відомостями б/н від 19.07.2018 щодо обстеження розрахункових засобів обліку е/е по об’єкту нежитлова будівля кафе-бар “Лиман”, складеними інспектором Новокаховського РЕЗіЕМ Кравченком А.В. у зв’язку з укладенням із Сушко І.К. договору про постачання електричної енергії, при обстеженні не було виявлено жодних порушень та вказано, що схема електропостачання та обліку відповідають вимогам нормативно-технічної   документації.

Таким чином, суд вважає, що позивачем цілком обґрунтовано застосовано до відповідача відповідальність у вигляді нарахування вартості необлікованої (недоврахованої) електричної енергії, АТ “Херсонобленерго” діяло відповідно до умов п. 2.1., 2.3., 3.1.4., 4.2.3., 4.4. договору; п.п. 5, 6, 20, 25 п. 5.5.5., п. 8.2.4-8.2.7. ПРРЕЕ; пп. 7 п.2.1., п. 2.9. Методики; ст. 77 ЗУ “Про ринок електричної енергії”.

При цьому розрахунок вартості необлікованої (недоврахованої) електричної енергії здійснено позивачем за період з 10.08.2018 р. - моменту технічної перевірки приладу обліку згідно акту  № 192986 від 10.08.2018 р. і до моменту виявлення порушення – 19.03.2019 р. 

В матеріалах справи наявний розрахунок нарахування недоврахованої електроенергії, згідно якого обсяг необлікованої електричної енергії склав 310779,0 кВт.г на суму 863198,83 грн. з урахуванням ПДВ. 

Наразі судом з Єдиного реєстру судових рішень з’ясовано, що відповідачем було оскаржено в судовому порядку протокол № 9 засідання комісії АТ “Херсонобленерго” від 25.04.2019 р. з розгляду акту про порушення №131705 від 19.03.2019 року щодо проведеного донарахування спожитої електроенергії у розмірі 863198,83 грн., у зв’язку з чим 17 травня 2019 року Сушко І.К. звернулася до Новокаховського міського суду Херсонської області з позовною заявою про визнання недійсним та скасування вказаного протоколу № 9 (справа № 661/2396/19). Станом на теперішній час рішення по суті спору не прийнято.  

Між тим згідно п. 8.2.7. Правил роздрібного ринку електричної енергії кошти за необліковану електричну енергію та суми збитків перераховуються споживачем на поточний рахунок оператора системи. Споживач має оплатити розрахункові документи за необліковану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка (у випадку неотримання споживачем рахунка у поштовому відділенні упродовж 5 робочих днів з дня надходження рахунка до поштового відділення споживача рахунок вважається отриманим споживачем на 5 робочий день). У разі незгоди споживача з фактом безоблікового споживання електричної енергії та відмови від сплати вартості необлікованої електричної енергії оператор системи звертається з позовом до суду для підтвердження факту безоблікового споживання електричної енергії та стягнення вартості необлікованої електричної енергії.

Спірні питання, які виникають між сторонами при складанні акта про порушення та/або визначенні обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, вирішуються Регулятором, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в електроенергетичному комплексі, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики відповідно до компетенції, енергетичним омбудсменом та/або судом.

Якщо судом прийнято рішення, яким спростовано факт безоблікового споживання електричної енергії споживачем та/або відмовлено оператору системи в задоволенні позову щодо стягнення зі споживача вартості необлікованої електричної енергії, розрахованої на підставі акта про порушення, та за умови набрання рішенням суду законної сили оператор системи скасовує відповідний акт про порушення.

Враховуючи наведене та те, що відповідачем не спростовано належними і допустимими доказами факт безоблікового споживання електричної енергії споживачем, відповідно суд вважає, що наявні правові підстави для стягнення з відповідача вартості необлікованої електричної енергії, розрахованої на підставі акта про порушення від 19.03.2019 р. При цьому суд зауважує, що за умови набрання законної сили рішенням суду про скасування протоколу   про донарахування вартості необлікованої електричної енергії і скасування оператором відповідного акту про порушення, споживач не позбавлений права на повернення стягнутих коштів за рішення суду.

Відповідно до статті 235 Господарського кодексу України за порушення господарських зобов’язань до суб’єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції – заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов’язання, що використовуються самими сторонами зобов’язання в односторонньому порядку. До суб’єкта, який порушив господарське зобов’язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором.

Частиною 1 статті 236 ГК України встановлено види господарсько-оперативних санкцій, серед яких, зокрема, передбачено встановлення в односторонньому порядку на майбутнє додаткових гарантій належного виконання зобов’язань стороною, яка порушила зобов’язання: зміна порядку оплати продукції (робіт, послуг), переведення платника на попередню оплату продукції (робіт, послуг) або на оплату після перевірки їх якості тощо. Згідно з частиною 2 вищезазначеної статті перелік оперативно-господарських санкцій, встановлений у її першій частині, не є вичерпним.

Отже, зі змісту вказаних положень чинного законодавства вбачається, що рішення постачальника електричної енергії про донарахування споживачу вартості недоврахованої спожитої електроенергії є саме оперативно-господарською санкцією. 

За змістом ч. ч. 1, 2 ст. 237 Господарського кодексу України підставою для застосування оперативно-господарських санкцій є факт порушення господарського зобов’язання другою стороною. Оперативно-господарські санкції застосовуються стороною, яка потерпіла від правопорушення, у позасудовому порядку та без попереднього пред’явлення претензії порушнику зобов’язання. Порядок застосування сторонами конкретних оперативно-господарських санкцій визначається договором. У разі незгоди з застосуванням оперативно-господарської санкції заінтересована сторона може звернутися до суду з заявою про скасування такої санкції та відшкодування збитків, завданих її застосуванням.

З огляду на зазначене, господарський суд Одеської області доходить висновку, що вимога Акціонерного товариства “Херсонобленерго” до фізичної особи-підприємця Сушко 
 Ірини Костянтинівни щодо сплати заборгованості за недовраховану електричну енергію є правомірною та підлягає задоволенню з боку відповідача, враховуючи відсутність доказів на спростування факту безоблікового споживання електричної енергії споживачем. При цьому, як встановлено судом, відповідач у встановлений строк додатковий рахунок № 3210 за березень 2019 року по акту № 131705 не оплатив, також вірність розрахунку позивача матеріалами справи не спростовується.          

Таким чином, виходячи з обставин даної справи та приймаючи до уваги вищенаведені положення чинного законодавства, у спірних правовідносинах мало місце порушення ПРРЕЕ, факт чого відповідачем не спростовано, з огляду на що господарський суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за недораховану електричну енергію в розмірі 863198,83 грн. є обґрунтованими.

Разом з тим суд зауважує, що при наданні оцінки всім доводам учасників судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України).

Вирішуючи питання щодо доцільності надання правової оцінки іншим доводам сторін, суд виходить з того, що Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

На підставі повного, всебічного та безпосереднього дослідження наявних в матеріалах справи доказів сукупності з урахуванням всіх обставин справи, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог Акціонерного товариства “Херсонобленерго” щодо стягнення з відповідача 863 198,83 грн.

У зв’язку з тим, що спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача та рішення відбулось на користь позивача, згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору, понесені позивачем при подачі позову, покладаються на відповідача.

 

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов Акціонерного товариства “Херсонобленерго” задовольнити.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця Сушко Ірини Костянтинівни (74988, Херсонська область, м. Нова Каховка, м. Таврійськ, вул. Сагайдачного, 17, ідентифікаційний код 2220919421) на користь Акціонерного товариства “Херсонобленерго” (73003, м. Херсон, вул. Пестеля, 5, код ЄДРПОУ 05396638) 863198 (вісімсот шістдесят три тисячі сто дев’яносто вісім) грн. 83 коп. вартості необлікованої/недоврахованої електроенергії; витрати по сплаті судового збору в сумі 12947 (дванадцять тисяч дев’ятсот сорок сім) грн. 98 коп.  

 

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено до Південно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст.256 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено   27 вересня 2023 р. 

 

            Суддя                                                                   Ю.І. Мостепаненко