До уваги: Мале приватне підприємство "Виробничо-комерційна фірма "ТОС", Фалкова Олександра Руслановича

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

Господарський суд Одеської області

У складі судді      Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань Босової Ю.С.

За участю представників сторін:

Від позивача:  Драненко Я.В. на підставі довіреності; 

Від відповідачів: не з’явились; 

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом  акціонерного товариства "Український будівельно-інвестиційний банк" до малого приватного підприємства “Виробничо-комерційна фірма “ТОС”,   Фалкова Олександра Руслановича про стягнення 42     456,93 грн., – 

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Український будівельно-інвестиційний банк” (далі по тексту – Банк)  звернулось  до господарського суду Херсонської області із позовною заявою до  малого приватного підприємства  “Виробничо-комерційна фірма “ТОС” (далі по тексту – МПП “ВКФ “ТОС”),  Фалкова  Олександра   Руслановича (далі по тексту – Фалков О.Р.) про солідарне стягнення, відповідно до якої позивач просив  суд стягнути з Фалкова О.Р.  заборгованість у загальному розмірі 134     243,38 грн., яка складається із заборгованості   за кредитом у розмірі 90      000,00 грн., заборгованості  за процентами у розмірі 18     550,00 грн., пені у  загальному розмірі 25     693,38 грн.; стягнути з МПП “ВКФ “ТОС” заборгованість у загальному розмірі 40     618,88 грн., яка складається із заборгованості  за процентами у розмірі 16     660,00 грн., пені у загальному розмірі 23     958,88 грн. Крім того, у позовній  заяві позивач просить суд  зазначити у рішенні про наявність у  органу (особи), що здійснюватиме примусове виконання   рішення,  права нараховувати  проценти за кредитом, пеню за несвоєчасно сплачений кредит та несвоєчасно сплачені   проценти.

Позовні вимоги  обґрунтовані фактом неналежного виконання МПП “ВКФ “ТОС” зобов’язань за   договором  про надання гарантії №BGV/UA/03-2-00313 від 14.01.2021р. в частині повернення  грошових коштів після  їх сплати Банком  на користь бенефіціара, виконання  зобов’язань за яким було забезпечено договором поруки №BGV/UA/03-2-00313/Р1 від 14.01.2021р., укладеним  між Банком та Фалковим О.Р. 

Ухвалою господарського суду Херсонської області від 29.11.2021р. було відкрито провадження по справі №923/1532/21, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного провадження без повідомлення та виклику учасників справи. При цьому, судом було  запропоновано  позивачу доплатити судовий збір у розмірі  352,93 грн.

13.12.2021р. до суду від Банку  надійшла заява про зменшення розміру  позовних вимог, відповідно до якої Банк просить суд стягнути з Фалкова О.Р.  заборгованість за кредитом у розмірі 14     698,50 грн., пеню за несвоєчасно повернутий кредит  у розмірі 25     285,05 грн., пеню за несвоєчасно сплачені відсотки  у розмірі 2473,38 грн.; стягнути з МПП “ВКФ “ТОС”   пеню  за несвоєчасно повернутий кредит  у розмірі 23     575,05 грн., пеню за несвоєчасно сплачені відсотки  у розмірі 2448,88 грн.  Крім того, позивач просить суд  зазначити у рішенні про наявність у  органу (особи), що здійснюватиме примусове виконання  рішення,  права нараховувати  проценти за кредитом, пеню за несвоєчасно сплачений кредит та несвоєчасно сплачені   проценти. В обґрунтування  поданої заяви Банк  посилається на часткову сплату  МПП “ВКФ “ТОС” грошових коштів, які  були розподілені  Банком згідно зі ст. 534 ЦК України.

24.02.2022р. Указом Президента         України №64/2022 „Про введення воєнного стану в Україні” у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п.        20   ч.       1 ст. 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану"      було постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022р.        

Верховним Судом  згідно з  розпорядженням № 11/0/9-22 від 18.03.2022р. було змінено територіальну підсудність судових справ, які підсудні господарському суду Херсонської області (враховуючи неможливість здійснювати правосуддя під час воєнного стану господарським судом Херсонської області),  на господарський суд Одеської області.

Після  надходженням   матеріалів  справи №923/1532/21  до господарського   суду Одеської області за результатами проведеного автоматизованого розподілу судової справи між суддями  дана справа 14.06.2023р. була передана на розгляд судді Желєзній С.П. 

Ухвалою суду від 21.06.2023р. дана справа була прийнята до провадження суддею Желєзною С.П.  із призначенням  підготовчого засідання.

Фалков О.Р. був повідомлений про розгляд   судом  даної справи  шляхом направлення всіх ухвал суду до його електронного кабінету в підсистемі „Електронний   Суд”.

Місцезнаходженням МПП “ВКФ “ТОС”  згідно  відомостей з Єдиного  державного реєстру  юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є наступна адреса: 75101,   Херсонська область, Олешківський район, м. Олешки,  вул. Гвардійська, буд. 205. 

Поряд з цим, вся територія Олешківської   міської територіальної громади  згідно з наказом  Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України №309 від 22.12.2022р.  (із змінами)   включена  до Переліку  територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, датою початку тимчасової окупації є  24.02.2022р. 

Відповідно до ч. 1 ст. 12-1  Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" № 1207-VII від 15.04.2014р.  якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають офіційної електронної адреси, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання. Суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії. З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

На виконання  вимог Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України"  МПП “ВКФ “ТОС”  було повідомлено  про розгляд судом даної справи шляхом публікації всіх ухвал суду  на офіційному веб-сайті суду.  Крім того, додатково ухвала суду від 21.06.2023р.  була направлена на електронну пошту   відповідача,  зазначену  у позовній   заяві. 

З огляду  на викладене, господарський суд доходить висновку  про належне повідомлення Фалкова О.Р. та МПП “ВКФ “ТОС”    про розгляд  судом даного спору. Оскільки відповідачами  не було надано суду відзиву на позов, справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 178 ГПК України. 

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення представника позивача, господарський суд встановив наступне.

14.01.2021р.  між Банком (Гарант) та МПП “ВКФ “ТОС”  (Принципал)   було укладено договір про надання гарантії №BGV/UA/03-2-00313,   п. 1.1 якого визначено, що у  відповідності   до цього договору Гарант за дорученням   Принципала надає на користь ДП „АМПУ” в особі філії „Днопоглиблювальний флот” забезпечення виконання договору  на суму 90 000,00  грн. згідно договору закупівлі, який має бути укладений між Принципалом та Бенефіціаром згідно з повідомленням про намір укласти договір, оприлюднене на авторизованій уповноваженим органом електронній системі закупівель Prozorro  за результатами відкритих торгів.

Відповідно до п. п. 1.3, 1.8 договору про надання гарантії №BGV/UA/03-2-00313 від 14.01.2021р. гарантія надається на термін до 28.02.2021 року включно і набуває чинності з дня її підписання. Забезпеченням виконання зобов’язань Принципала за цим договором є порука фізичної особи Фалкова О.Р. Договір поруки укладається одночасно з цим договором.

Згідно з п. п. 2.1.4, 2.1.5 договору про надання гарантії №BGV/UA/03-2-00313 від 14.01.2021р. Гарант  зобов’язується за умови отримання вимоги Бенефіціара, що становить належне представлення, сплатити  Бенефіціару кошти за гарантією, сума яких не може перевищувати суму наданої гарантії, у встановлений  у гарантії строк та за рахунок грошових коштів, перерахованих Принципалом Гаранту у відповідності  до умов п. 2.2.6. цього договору. У разі невиконання Принципалом умов п. 2.2.6. цього договору, щодо перерахування  Гаранту суми, належної до сплати за вимогою Бенефіціара, сплатити Бенефіціару суму вимоги, яка не може перевищувати суму наданої Гарантії, за рахунок власних коштів, та повідомити Принципала в письмовій  формі про виконання зобов'язань за гарантією.

Умовами п. 2.2.6 договору про надання гарантії №BGV/UA/03-2-00313 від 14.01.2021р.  визначено, що Принципал зобов’язується протягом 2 (двох) банківських днів з дня отримання повідомлення про настання гарантійного випадку з копією вимоги Бенефіціара разом з доданими до неї документами, перерахувати Гаранту належну   до сплати Бенефіціару за умовами Гарантії суму, згідно з реквізитами, вказаними Гарантом у повідомленні про настання гарантійного випадку.

Відповідно до п. 2.2.7 договору про надання гарантії №BGV/UA/03-2-00313 від 14.01.2021р. у разі виконання Гарантом зобов’язання за гарантією за рахунок власних коштів, у відповідності до п. 2.1.5 вважається, що відбулося кредитування Принципала і Принципал зобов’язаний сплачувати відсотки   за платіж за гарантією  у розмірі  28 %  від сплаченого  Гарантом та невідшкодованої Принципалом суми, до моменту повного відшкодування на користь   Гаранта сум, сплачених останнім за гарантією. Строк дії кредиту становить 7 календарних днів, Принципал   зобов’язується повернути Гаранту суму кредиту та нараховані відсотки не пізніше наступного дня  після закінчення строку дії кредиту.  Керуючись п.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, сторони домовились, що у разі прострочення Принципалом повернення суми кредиту за цим договором, Принципал зобов’язаний сплатити  суму боргу  з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 28 %   річних від простроченої суми за весь час прострочення.

Згідно з п. 4.1 договору про надання гарантії №BGV/UA/03-2-00313 від 14.01.2021р. за невиконання або несвоєчасне виконання умов пп. 2.2.1, 2.2.2, 2.2.3, 2.2.7, 2.2.8 цього договору Принципал сплачує Гаранту пеню у розмірі 0,1% (одна десята відсотка) процентів від суми невиконаного або несвоєчасно виконаного зобов’язання за кожний день прострочення. Керуючись п.6 ст. 232 Господарського кодексу України сторони домовилися, що нарахування пені за прострочення виконання зобов’язання здійснюється на суму простроченого зобов’язання за весь час прострочення до повного виконання зобов’язання.

Банківська гарантія №BGV/UA/03-2-00313 від 14.01.2021р. є додатком №1 до договору про надання гарантії №BGV/UA/03-2-00313 від 14.01.2021р.

14.01.2021р. між Банком (Гарант) та  Фалковим О.Р.  (Поручитель) було укладено договір поруки №BGV/UA/03-2-00313/Р1, відповідно до п. 2.1 якого за даним договором Поручитель зобов’язується перед Гарантом у повному обсязі відповідати всім належним йому майном за виконання Принципалом   зобов’язань, що випливають з договору гарантії та усіх додаткових договорів до нього, а, саме:   погашення основної суми гарантії  у розмірі 90     000,00 грн. у строк до 14.03.2021р. включно відповідно до умов договору гарантії; погашення процентів у розмірі 28,0%  річних, у порядку та строки, що  визначені договором гарантії;  погашення  комісій та штрафних санкцій. 

Згідно з п. 4.1 договору поруки №BGV/UA/03-2-00313/Р1 від 14.01.2021р. сторони договору визначають, що у випадку невиконання Принципалом взятих на себе зобов'язань по договору гарантії, Поручитель несе солідарну відповідальність перед Гарантом у тому ж обсязі, що і Принципал, включаючи сплату повної суми гарантії за договором гарантії, нарахованих відсотків за користування коштами та неустойки, передбачених договором гарантії, витрат, що виникають у зв’язку зі стягненням боргу, та інших збитків Гаранта, які викликані невиконанням чи неналежним виконанням зобов'язань Принципала.

Відповідно до п. 4.2 договору поруки №BGV/UA/03-2-00313/Р1 від 14.01.2021р. у разі невиконання Принципалом зобов’язань за договором гарантії у встановлені ним строки, Поручитель зобов’язується оплатити заборгованість Принципала в десятиденний строк  з дати пред’явлення Гарантом вимоги. Датою пред’явлення Гарантом вимоги про оплату заборгованості Принципала є або день вручення Гарантом вимоги Поручителю особисто, або четвертий день з дня здачі такої вимоги до установи зв’язку. До вимоги Гаранта додається розрахунок суми заборгованості. Про одержання вимоги Гаранта Поручитель зобов’язаний повідомити Принципала.

Умовами п. 6.1 договору поруки №BGV/UA/03-2-00313/Р1 від 14.01.2021р. визначено, що порука, встановлена даним договором, припиняється належним виконанням в повному розмірі Принципалом взятих на себе зобов’язань за договором гарантії чи виконанням Поручителем своїх зобов’язань, згідно з умовами цього договору.

09.02.2021р. ДП „АМПУ” в особі філії „Днопоглиблювальний флот” звернулось до Банку із вимогою про виплату гарантії  згідно  банківської гарантії №BGV/UA/03-2-00313 від 14.01.2021р.  у розмірі 90     000,00 грн. у зв’язку з порушенням МПП “ВКФ “ТОС”   зобов’язань за договором про закупівлю послуг від 05.10.2020р.

Листом від 12.02.2021р. Банком було повідомлено МПП “ВКФ “ТОС”  про отримання вимоги Бенефіціара про виплату банківської гарантії  у розмірі 90     000,00 грн. у зв’язку з чим Банк  просив  відповідача для забезпечення   компенсації суми вимоги сплатити Банку грошові кошти  у розмірі 90     000,00 грн. На підтвердження  факту направлення вказаного листа відповідачу Банком було надано суду список згрупованих поштових відправлень за 12.02.2021р.

На підставі платіжного доручення №51300310 від 18.02.2021р. Банком було перераховано на рахунок ДП „АМПУ” в особі філії „Днопоглиблювальний флот” кошти  згідно банківської гарантії №BGV/UA/03-2-00313 від 14.01.2021р.  у розмірі 90     000,00 грн. Крім того, на підтвердження факту перерахування грошових коштів ДП „АМПУ” в особі філії „Днопоглиблювальний флот” позивачем було надано виписку по банківському рахунку  за 18.02.2021р. 

Листом №19 від 19.02.2021р. МПП “ВКФ “ТОС”    у відповідь на лист Банку від 12.02.2021р. було повідомлено, що сума компенсації буде сплачена на користь позивача протягом 6 місяців від дати даного листа.

22.02.2021р. Банк звернувся до МПП “ВКФ “ТОС”   із листом, відповідно до якого позивач, посилаючись на виконання банківської гарантії  за рахунок  коштів Банку,   просив Принципала  погасити наявну заборгованість у розмірі 90      000,00 грн. та відсотки  за користування кредитом у розмірі 280,00 грн. На підтвердження  факту направлення вказаного листа відповідачу Банком було надано суду список згрупованих поштових відправлень за 23.02.2021р. 

04.03.2021р. Банк звернувся до МПП “ВКФ “ТОС” із вимогою про сплату заборгованості  за договором №BGV/UA/03-2-00313 від 14.01.2021р.  у розмірі 90     000,00 грн. На підтвердження  факту направлення вказаного листа відповідачу Банком було надано суду список згрупованих поштових відправлень за 04.03.2021р.

25.03.2021р. Банк звернувся до Фалкова О.Р. із вимогою   №159 про виконання  зобов’язань, згідно  якої Банк, посилаючись на договір  поруки   №BGV/UA/03-2-00313/Р1 від 14.01.2021р., просив сплатити наявну у МПП “ВКФ “ТОС”   заборгованість у розмірі 90      000,00 грн., проценти у розмірі 1890,00 грн., пеню у загальному розмірі 1734,50 грн.  На підтвердження  факту направлення вказаної вимоги на адресу Поручителя та Принципала  Банком було надано суду листи з описом  вкладення від 26.03.2021р. 

19.04.2021р. господарським  судом Херсонської області було видано судовий наказ по справі №923/521/21 про стягнення із  МПП “ВКФ “ТОС”   на користь Банку  борг за кредитом  у розмірі 90     000,00 грн., проценти у розмірі 1890,00 грн., пеню  за несвоєчасне повернення кредиту у розмірі 1710,00 грн., пеню за несвоєчасну сплату процентів у розмірі 24,50 грн. за договором банківської гарантії   №BGV/UA/03-2-00313 від 14.01.2021р. Вказаний наказ набрав законної сили 18.05.2021р. 

11.06.2021р.  приватним виконавцем виконавчого округу Херсонської області від Батальним С.С. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №65776982 з примусового   виконання судового наказу №923/521/21 від 19.04.2021р. про стягнення коштів з МПП “ВКФ “ТОС”   на користь Банку.

03.12.2021р.  від МПП “ВКФ “ТОС”  на рахунок Банку надійшли грошові кошти у  розмірі 90     000,00 грн., з яких 71     450,00 грн. були зараховані в рахунок погашення заборгованості за кредитом,   решта коштів у розмірі 18      550,00 грн.  грн. були зараховані в рахунок погашення процентів.

07.12.2021р. від МПП “ВКФ “ТОС”  на рахунок Банку надійшли грошові кошти у  розмірі 3851,50 грн., які були зараховані в рахунок погашення   заборгованості за кредитом.

З огляду на  сплату частини заборгованості Банк у поданій до суду заяві просить стягнути з Фалкова О.Р. як солідарного боржника заборгованість за тілом кредиту у розмірі  14      698,50 грн.,  а також  пеню за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань з МПП “ВКФ “ТОС”  та Фалкова О.Р. в солідарному порядку.

Вирішуючи питання про правомірність та обґрунтованість заявлених в межах даної справи позовних вимог, суд виходить із наступного.

Так, згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частина 1 статті 202 ЦК України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

При цьому за правилами статті 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Зобов`язання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ч.1 ст. 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 560 ЦК України за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов'язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Господарським судом  під час вирішення даного спору було встановлено, що 14.01.2021р.  між Банком  та МПП “ВКФ “ТОС”  було укладено договір про надання гарантії №BGV/UA/03-2-00313, за умовами якого МПП “ВКФ “ТОС”   мало перерахувати  грошові кошти   на користь Банку у випадку надходження вимоги від Бенефіціара. При цьому, невиконання зобов’язання щодо перерахування коштів Банку трансформувало правовідносини сторін, оскільки в такому випадку мало місце кредитування МПП “ВКФ “ТОС”.

18.02.2021р. Банк за рахунок власних коштів сплатив на рахунок ДП „АМПУ” в особі філії „Днопоглиблювальний флот” згідно банківської гарантії №BGV/UA/03-2-00313 від 14.01.2021р. грошові кошти у розмірі 90      000,00 грн., а, отже, МПП “ВКФ “ТОС”   мало повернути їх не пізніше, ніж через   7 календарних днів, тобто у строк до 25.02.2021р. включно. 

Проте, МПП “ВКФ “ТОС”   не було своєчасно виконано зобов’язання   щодо повернення коштів Банку, що стало підставою для звернення    позивача до суду  заявою про видачу судового наказу та із даною позовною заявою, пред’явленою, в тому числі, до солідарного боржника, тобто Фалкова О.Р. 

При цьому, зі змісту  заяви про зменшення позовних вимог слідує, що   заборгованість  за тілом кредиту частково та за процентами у повному обсязі    була  погашена  МПП “ВКФ “ТОС”. Разом з тим, Банк  на  власний розсуд,  зарахував отримані кошти в рахунок погашення тіла кредиту  та процентів. Таким чином, для перевірки   обґрунтованості  заявленої до стягнення заборгованості  за тілом кредиту у розмірі 14     698,50 грн., яка була розрахована  після  зарахування отриманих коштів,  суду необхідно надати правову оцінку  діям Банку у названій частині.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Частиною 2 ст. 1054 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 („Позика), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ч. 1 ст. 1046 ЦК України встановлено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суми позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої якості.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Водночас вимогами ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Умовами договору про надання  гарантії  №BGV/UA/03-2-00313 від 14.01.2021р. передбачено, що  кредит надається на 7 календарних днів. При цьому,  Принципал має сплатити  проценти за користування грошовими коштами  у розмірі 28 %. Після закінчення строку кредитування та невиконання   зобов’язання щодо повернення кредитних коштів Банк має право нараховувати  проценти згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України у розмірі 28%. Таким чином, фактично за весь термін  користування грошовими коштами МПП “ВКФ “ТОС”  сплачує  проценти у розмірі 28%. 

Згідно розрахунку  заборгованості, доданого як  до позовної заяви,  так і до заяви про зменшення розміру  позовних вимог, Банк нараховував 28%  з 18.02.2021р. до  10.11.2021р.

Проте, згідно вимог ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Таким чином, проценти  за користування кредитними  коштами мають розраховуватись  з 19.02.2021р. до 25.02.2021р. включно (7 календарних днів), відсотки згідно зі ст. 625 ЦК України мають  розраховуватись з 26.02.2021р. до 10.11.2021р. включно. Таким чином, правильним розміром процентів та відсотків є сума у розмірі 18     295,89 грн.

Згідно зі ст. 534 ЦК України у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов'язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості, якщо інше не встановлено договором або законом: 1) у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов'язані з одержанням виконання; 2) у другу чергу сплачуються проценти і неустойка; 3) у третю чергу сплачується основна сума боргу.

Враховуючи наявність у Банку права вимагати стягнення   процентів та відсотків у розмірі   18     295,89 грн., що на 254,11 грн. менше, ніж було заявлено у позовній заяві, суд доходить висновку, що за рахунок грошових коштів у розмірі 254,11 грн. має бути погашена заборгованість за тілом кредиту, а, отже, Банк має  право вимагати стягнення   заборгованості за тілом кредиту у розмірі 14     444,39 грн. (14     698,50 грн. - 254,11 грн. = 14     444,39 грн.).

Відповідно до ст. ст. 541, 543 ЦК України солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.  У разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі. Солідарний боржник не має права висувати проти вимоги кредитора заперечення, що ґрунтуються на таких відносинах решти солідарних боржників з кредитором, у яких цей боржник не бере участі. Виконання солідарного обов'язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов'язок решти солідарних боржників перед кредитором.  

З огляду на  укладення між  Банком та Фалковим О.Р. договору поруки №BGV/UA/03-2-00313/Р1 від 14.01.2021р., за умовами якого  Поручитель відповідає перед Банком  як солідарний   боржник, господарський суд дійшов висновку про  наявність правових підстав для  стягнення із Фалкова О.Р. заборгованості по тілу кредиту у розмірі 14     444,39 грн., що має наслідком  часткове  задоволення заявлених позивачем вимог у названій частині.

Вирішуючи питання про наявність правових підстав для стягнення із  Фалкова О.Р. та МПП “ВКФ “ТОС”  пені за порушення строків  повернення кредиту та сплати процентів, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст.       549, п. 3 ч. 1 ст.       611 ЦК України       у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки – грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов'язання. Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов'язань. Частиною        ст. ст.          547, 548 ЦК України встановлено,        що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Згідно з ч. 4 ст. 231 ГК України розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020р. № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19", прийнятої відповідно до     ст.29 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб", на усій території України встановлений карантин з 12.03.2020, який, у свою чергу,     був  неодноразово продовжений та відмінений  лише з 30.06.2023р. згідно постанови Кабінету Міністрів України  від 27.06.2023р. № 651. 

Відповідно до ч. 3 ст. 75 ГПК України  обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування. 

04.07.2020р. набув чинності Закон України „Про внесення змін до Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України щодо недопущення нарахування штрафних санкцій за кредитами (позиками) у період дії карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19” №     691-20 від 16.06.2020р.,  яким   розділ Прикінцеві   та перехідні  положення ЦК  України було доповнено  п. 15. 

Відповідно до п. 15 Прикінцевих  та перехідних  положень ЦК України (в редакції Закону №     691-20 від 16.06.2020р.) у разі прострочення позичальником у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби COVID-19, або/та у тридцятиденний строк після дня завершення дії такого карантину виконання грошового зобов’язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від обов’язків сплатити на користь кредитодавця (позикодавця) неустойку, штраф, пеню за таке прострочення".

Враховуючи вимоги чинного законодавства, яким встановлено   заборону нараховувати   позичальнику  неустойку, штраф, пеню за прострочення  виконання   грошового зобов’язання за  кредитним договором, господарський суд доходить висновку про необхідність відмови у задоволенні  заявлених   Банком  до Фалкова О.Р. та МПП “ВКФ “ТОС”  вимог про стягнення пені, яка була нарахована за період з 25.02.2021р. по 09.12.2021р. 

При цьому, суд додатково зазначає, що Законом України „Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану” №      2120-IX від 15.03.2022р.  також заборонено нарахування неустойки (штрафу, пені) та інших  платежів за порушення  зобов’язань за  кредитним договором у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування.

Крім того, як зазначалось вище по тексту рішення, Банк  у поданій до суду  позовній заяві просив  зазначити в рішенні про нарахування процентів за кредитом, пені за несвоєчасно сплачений кредит та несвоєчасно сплачені  проценти.

Відповідно до ч. 10 ст. 238 ГПК України суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування. Остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VI цього Кодексу.

Згідно зі ст. з ч. 11-12 ст. 26         Закону України „Про виконавче провадження” від       02.06.2016       №       1404-VIII   якщо у виконавчому документі про стягнення боргу зазначено про нарахування відсотків або пені до моменту виконання рішення, виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження розраховує остаточну суму відсотків (пені) за правилами, визначеними у виконавчому документі. До закінчення виконавчого провадження виконавець       за заявою стягувача перераховує розмір остаточної суми відсотків        (пені), які підлягають стягненню з боржника, не пізніше наступного дня з дня надходження заяви стягувача про такий перерахунок, про що повідомляє боржника не пізніше наступного дня після здійснення перерахунку.

Господарський суд зазначає, що за результатами вирішення даного спору судом не присуджено   до стягнення   відсотки за користування кредитом, а, отже, підстави для зазначення у резолютивній частині про наявність права  органу (особи),  що   буде здійснювати  примусове виконання рішення суду,  на їх нарахування  відсутні, як і відсутні підстави  для  нарахування пені з 09.12.2021р., стягнення якої за кредитними договорами з огляду на введений  карантин та воєнний стан  заборонено. 

Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Разом з тим, ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України особа, не звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання у разі відсутності у боржника необхідних коштів. Крім того, згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Підсумовуючи вищезазначене, суд доходить висновку щодо необхідності задоволення заявлених акціонерним  товариством  "Український будівельно-інвестиційний банк" позовних вимог  шляхом присудження  до стягнення із Фалкова Олександра Руслановича заборгованості  за сумою кредиту у розмірі 14      444,39 грн. В іншій  частині позовних вимог необхідно відмовити.  

Судові витрати зі сплати судового збору покладаються судом на Фалкова Олександра Руслановича пропорційно розміру   задоволених  позовних вимог відповідно до ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст. ст.  86, 129, 236 – 238, 240, ГПК України, суд,  -

ВИРІШИВ: 

1.   Позов задовольнити частково. 

2.   Стягнути з Фалкова Олександра Руслановича /75100, Херсонська область, Олешківський район, с. Саги, вул. Молодіжна, буд. 33;  ідентифікаційний код 2576204730; дата народження – 14 липня 1970р./ на користь акціонерного товариства "Український будівельно-інвестиційний банк" /01135, м. Київ, вул. Вячеслава Чорновола, буд. 8; ідентифікаційний код 26547581/ заборгованість за сумою кредиту у розмірі 14      444,39 грн. /чотирнадцять тисяч чотириста сорок чотири грн. 39 коп./, судовий збір у розмірі 772,28 грн. /сімсот сімдесят дві грн. 28 коп./. 

3.   В іншій частині позову відмовити. 

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241  ГПК України.

Наказ   видати після набрання рішенням законної сили. 

Відповідно до ст. ст. 254, 256 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції до Південно-Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту рішення суду.

Повний текст рішення складено  13 вересня 2023 р.

Суддя                                                                               С.П. Желєзна